0:00:05.917,0:00:08.327 Ми на четвертому поверсі Музею[br]сучасного мистецтва 0:00:08.327,0:00:12.947 і перед нами картина Пабло Пікассо[br]1909 року, літа 1909 року 0:00:12.947,0:00:18.397 "Орта де Ебро". Це одна з переломних[br]картин Пікассо раннього кубізму. 0:00:18.397,0:00:21.387 Насправді це вже виглядає[br]як кубізм. 0:00:21.387,0:00:25.437 Я маю на увазі, це радше схоже на[br]радикальний відхід від Сезанна, 0:00:25.437,0:00:29.387 проте лише через два роки після[br]"Дівиць Авіньйона", 0:00:29.387,0:00:31.977 було зроблено цей крок. Так, він зробив. 0:00:31.977,0:00:36.412 Це одна з тих картин, що живе[br]відповідно до назви руху. Це кубізм, 0:00:36.412,0:00:40.292 бо справді виглядає як маленькі куби.[br]Це так. Тут історична хронологія, 0:00:40.292,0:00:44.232 зазвичай після "...дівчат", Брак[br]починає справді досліджувати 0:00:44.232,0:00:46.242 Сезанна дуже серйозними [br]способами. 0:00:46.242,0:00:48.622 Пікассо відповідає... наслідує Брака. 0:00:48.622,0:00:52.362 Так, щодо Сезанна, це точно правда.[br]І він дістався 0:00:52.362,0:00:55.142 півдня Іспанії, до цього дуже [br]посушливого середовища, 0:00:55.142,0:00:56.572 [br]і він справді мав відчуття 0:00:56.572,0:01:00.292 terra cotta(запеченої землі). Перед нами[br]вершина пагорба, є трохи води, 0:01:00.292,0:01:04.502 що зібралася внизу, так, і фактично можемо[br]бачити навіть відображення на поверхні 0:01:04.502,0:01:08.572 води тут. Звісно, те, що більшість людей[br]знайде цікавим у його картині, це його 0:01:08.572,0:01:11.862 готовність тягнути і штовхати [br]оптичні об'єкти. 0:01:11.862,0:01:16.372 Тож це ми інколи бачимо на [br]вершині речей, на сторонах 0:01:16.372,0:01:19.732 речей, знизу і зверху, коли 0:01:19.732,0:01:23.732 ми рухаємося і переводимо [br]наш погляд у бік. Тож, таким чином 0:01:23.732,0:01:27.892 об'єкти стають пластичними,[br]вони стають рухомими, вони 0:01:27.892,0:01:32.342 змінюють форму від нашого руху крізь[br]простір і час. Проте це 0:01:32.342,0:01:36.342 все також взаємопов'язано. [br]І те, що Пікассо і 0:01:36.342,0:01:40.342 Сезан починали також [br]перед цим - поєднання 0:01:40.342,0:01:44.342 цих різних планів за кольором,[br]таким чином, що щось 0:01:44.342,0:01:47.582 коричневе переходить у щось інше[br]теж коричневе, що виглядає 0:01:47.582,0:01:51.582 відмінним за формою і є вершиною[br]будинку,що рухається у бік 0:01:51.582,0:01:55.582 цього будинку. Тож тут справді є[br]своєрідна втрата 0:01:55.582,0:01:59.518 різних відокремлених форм [br]у просторі. Вони стають 0:01:59.518,0:02:02.204 синтетичним цілим і фактично він [br]хоче чогось, 0:02:02.204,0:02:03.982 я думаю, що опиратиметься далі. 0:02:03.982,0:02:07.158 Гляньте на тінь та відображення - [br]вони майже стають предметами і 0:02:07.158,0:02:09.614 простором самі і не є просто[br]оптичними явищами. 0:02:09.614,0:02:12.002 Що ви маєте на увазі? Ну що ж, [br]якщо ви подивитеся, 0:02:12.002,0:02:15.242 наприклад, на деякі з [br]дверних отворів у центрі полотна, 0:02:15.242,0:02:19.572 то побачите тут тіні,відображення,[br]що їх кидають,і певним чином вони майже 0:02:19.572,0:02:23.352 такі суцільні, як і об'єкти, і нібито[br]створюють цю 0:02:23.352,0:02:27.352 оптичну ілюзію, так? Тож це майже[br]вирівнювання 0:02:27.352,0:02:31.352 об'єктів і візуалізація. А поверхня?[br]Більше, ніж поверхня, 0:02:31.352,0:02:34.785 об'єкти і відчуття оптичної ілюзії, 0:02:34.785,0:02:37.468 є чимось чистим на [br]вигляд і нематеріальним, 0:02:37.468,0:02:39.256 і стають так само важливими 0:02:39.256,0:02:41.244 на полотні,як і будівля. Можливо, так 0:02:41.244,0:02:43.132 само, як ми бачимо в "...дівчатах", 0:02:43.132,0:02:46.692 простір між фігурами [br]здається суцільним. 0:02:46.692,0:02:49.212 Так, цілком вірно. Добре. Інша річ,[br]що приваблює мене, 0:02:49.212,0:02:51.142 як би смішно це не звучало, - це село. 0:02:51.142,0:02:55.032 Я уявляю сонячне світло[br]на пейзажі і 0:02:55.032,0:02:58.748 і, зрештою, я не маю жодних [br]відчуттів. Так, тут немає,ви праві. 0:02:58.748,0:03:00.364 Кумедно, що тут було світло. 0:03:00.364,0:03:03.032 Маю на увазі, світло тут конструює форми. 0:03:03.032,0:03:06.912 Ми бачимо тінь, бачимо і [br]ділянки світла, так? Але насправді 0:03:06.912,0:03:10.262 тут немає реального своєрідного напрямку. [br]І це також пов'язано 0:03:10.262,0:03:14.262 із суб'єктивним переживанням, через рух [br]з одного боку. Тобто спосіб, яким світло 0:03:14.262,0:03:18.262 ллється або відкидається тінь, ніби це [br]справді природно. Саме так. 0:03:18.262,0:03:22.262 А інша річ, що мене вражає, це, [br]наприклад, те, про що ви говорили - 0:03:22.262,0:03:26.262 ці двірні отвори. Один в центрі [br]справді схожий на 0:03:26.262,0:03:30.032 отвір, який веде кудись.[br]Але прямо ліворуч від 0:03:30.032,0:03:33.952 нього є щось інше, що здається [br]дверним отвором, який також 0:03:33.952,0:03:37.892 відкидає тінь, але, цілком очевидно,[br]є просто штрихом фарби. 0:03:37.892,0:03:41.892 І у певному сенсі, це схоже майже на[br]точну форму у передній частині будівлі. 0:03:41.892,0:03:45.892 І все це також у слідах пензля. [br]Це вірно. Тому це 0:03:45.892,0:03:49.892 постійне зміщення, спосіб, яким форма 0:03:49.892,0:03:53.892 створена. Тому це не лише виклад форми,[br]не лише спостерігання за формою, 0:03:53.892,0:03:56.400 але також і процес дивного переміщення 0:03:56.400,0:03:59.918 поданої форми. Це надзвичайно 0:03:59.918,0:04:01.758 вражаюче, по-сучасному вражаюче. 0:04:01.758,0:04:03.179 Це, безсумнівно, так. 0:04:03.179,0:04:04.471 (Музика) 0:04:04.471,0:04:09.551 Переклад на українську: Катерина Шевченко, рев’ювер Світлана Семеренко, благодійний фонд “Magneticone.org”