Хто сьогодні заглядав у свою пошту?

Ану, підніміть руки.

А хто у цю мить перевіряє свою скриньку?

(Сміх)

Як щодо фінансів? Хтось дивився до них сьогодні?

Кредитні картки, інвестиції?

Цього тижня?

Як щодо рахунку за використану енергію?

Хтось заглядав у нього сьогодні?

Цього тижня? Попереднього тижня?

Серед нас є кілька ґіків, що цікавляться енергією.

Радий вас бачити, хлопці.

Але решта - а тут зібралися люди,

яким не байдуже майбутнє планети,

але навіть ми не звертаємо уваги на використання енергії,

яке й призводить до кліматичних змін.

Жінку на фото зі мною звати Гарріет.

Ми познайомилися під час першої нашої сімейної відпустки.

Гарріет звертає увагу на використання енергії,

але вона свідомо не є енергоґіком.

Ось історія про те, як Гарріет почала звертати увагу.

Це - вугілля,

найбільш звичне джерело електрики на планеті.

Енергії у цій кількості вугілля достатньо для того,

щоб ця жарівка світилася понад рік.

Але, на жаль, між ось цими пунктами

більшість енергії губиться

через транспортні втрати і нагрівання.

Насправді, лише 10% доходить до жарівки.

Тож цього вугілля вистачить, щоб жарівка світилася трохи більше місяця.

Щоб вона світилася рік,

потрібно стільки вугілля.

Погана новина в тому, що на кожну використану одиницю енергії

ми втрачаємо дев’ять.

Але є і хороша новина,

бо з кожною збереженою одниницею енергії

ми зберігаємо і решту дев’ять.

Питання у тому, як звернути увагу людей у цьому залі

і на всій планеті на те,

скільки енергії ми використовуємо,

і почати менше марнувати її?

Відповідь дає поведінковий експеримент,

проведений одного спекотного літа, 10 років тому,

за 90 миль звідси,

у Сан-Маркосі, Каліфорнія.

На кожні двері в районі студенти вішали прохання

вимкнути кондиціонер

і ввімкнути вентилятор.

Чверть адрес отримала повідомлення,

що вони можуть зекономити 54 долари на місяць цього літа.

Вимкніть кондиціонер, увімкніть вентилятор.

Інша група отримала повідомлення екологічного характеру.

Третя група отримала повідомлення із закликом

бути добрими громадянами, не перевантажувати мережу.

Більшість людей думало, що інформація про економію грошей спрацює найкраще.

Насправді, жоден заклик не спрацював.

Вони мали нульовий вплив на споживання енергії.

Так, ніби студентів із флаєрами взагалі не було.

Але було четверте повідомлення,

яке звучало ось так:

«Під час опитування 77% ваших сусідів сказали,

що вони вимкнули свій кондиціонер і ввімкнули вентилятор.

Приєднуйтеся до них. Вимкніть кондиціонер,

увімкніть вентилятор».

І знаєте що? Вони це зробили.

Ті, хто отримали це повідомлення,

помітно зменшили своє використання енергії,

просто дізнавшись, що роблять їхні сусіди.

Що це нам каже?

Якщо щось є незручним,

навіть якщо ми віримо в це,

то моральні заклики, фінансові стимули не діють,

а от соціальний тиск - це сила.

Якщо все зробити правильно, то цю силу можна використати заради добра.

Насправді, цю силу вже використовують.

Дізнавшись про результати експерименту, мій друг Ден Єйтс і я

заснували компанію Opower.

Ми створили програмне забезпечення і уклали договори з постачальниками енергії,

які хотіли допомогти своїм користувачам зберігати енергію.

Ми надсилаємо персоналізовані домашні звіти,

у яких порівнюємо їхнє використання енергії

із сусідніми будинками такого ж розміру.

Як і з тими ефективними флаєрами,

у нас люди порівнюють себе із сусідами,

а потім ми даємо цільові рекомендації,

щоб допомогти їм заощаджувати.

Ми почали з паперових звітів, тепер у нас є мобільний додаток,

веб і навіть контрольований термостат,

і останні п’ять років ми проводимо

найбільший у світі поведінковий експеримент.

І він працює.

Власники і орендарі житла заощадили

понад 250 мільйонів доларів на оплаті за енергію,

і це лише початок.

Лише цього року, ставши партнерами з понад 80 постачальниками енергії

з шести країн, ми збираємося досягнути

рівня двох терават-годин заощадженої електроенергії.

Присутні тут енергоґіки знають, що таке дві терават-години,

але для решти з нас, дві терават-години - це стільки,

скільки використовують міста

Сент-Луїс та Солт-Лейк-Сіті разом

протягом року.

Дві терават-години - це, згрубша, половина електроенергії,

згенерованої минулого року в США за допомогою сонця.

Дві терават-години? Говорячи про вугілля,

нам потрібно було б спалювати 34 таких візки

щохвилини протягом цілого року,

щоб отримати дві терават-години електроенергії.

І ми нічого не спалюємо.

Ми просто мотивуємо людей звернути увагу

і змінити свою поведінку.

Але ми лише одна компанія,

і ми тільки починаємо.

20% електроенергії у помешканнях марнується,

і коли я кажу "марнується", то не маю на увазі, що люди не мають

енергоефективних жарівок. Можливо, це так.

Я говорю про ввімкнуте світло у порожніх кімнатах,

увімкнений кондиціонер, коли нікого немає вдома.

40 мільярдів доларів на рік марнується на електроенергію,

яка не впливає на наш комфорт,

але пришвидшує кліматичні зміни.

Ці 40 мільярдів -- мільярдів! --

щороку лише у США.

Це половина вугілля, що ми використовуємо.

Найкращі вчені світу шукають спосіб

замінити вугілля сталим ресурсом

на зразок цього,

і це чудово і правильно.

Але ми вперто ігноруємо один ресурс, який здатен подарувати нам

стале енергетичне майбутнє. Його немає на цьому слайді.

Він у цій кімнаті. Це ви, це я.

І цей ресурс можна використати

без нової науки про властивості матеріалів,

а просто застосувавши науку про поведінку.

Ми можемо зробити це сьогодні. Цей спосіб дієвий.

Він одразу ж зекономить нам гроші.

То чого ж ми чекаємо?

У більшості міст регулювання роботи постачальників енергії

майже не змінилося з часів Томаса Едісона.

Постачальникам далі платять за енергію,

яку їхні користувачі змарнували.

Їм же потрібно платити за те, що вони допоможуть своїм користувачам заощадити енергію.

Але ця історія стосується не тільки домашнього використання енергії.

Візьмемо автомобіль Prius.

Він ефективний не лише завдяки інвестиціям Toyota у нові матеріали,

а й завдяки дослідженням людської поведінки.

Панель з інформацією про те, скільки енергії водій

заощаджує цієї миті, у режимі реального часу,

перетворює його з гонщика

на обережну за кермом бабцю.

І це повертає нас до Гарріет.

Ми заприятелювали з нею під час першої сімейної відпустки.

Вона підійшла познайомитися з моєю донькою,

і зраділа, дізнавшись, що доньку

теж звати Гарріет.

Вона спитала, чим я займаюся,

і я відповів, що працюю з постачальниками,

допомагаю людям заощаджувати енергію.

Її очі засяяли.

Вона глянула на мене і сказала:

«Ви саме та людина, з якою мені треба поговорити.

Розумієте, два тижні тому ми з чоловіком отримали листа

від нашого постачальника енергії.

Там ішлося про те, що ми використовуємо вдвічі більше енергії за своїх сусідів».

(Сміх)

«І останні два тижні єдине, про що ми могли думати,

могли говорити, і навіть сваритися -

це те, як ми могли б заощаджувати енергію.

Ми виконали все, про що йшлося у тому листі,

і я знаю, що можна зробити ще більше.

І от я бачу справжнього експерта.

Скажіть, як я можу заощаджувати енергію?»

Багато експертів може дати відповідь на питання Гарріет.

Моя ціль - переконатися,

що ми всі задаємо його.

Дякую.

(Оплески)