["Нью-Йорк під об'єктивом"] Я зростала в оточенні океану. Він спонукає тебе цілковито поринути в думки, наче у фантазію чи сон, у якому можливо все. ["Пливуча фантазія Керолайн Вулард"] Як на мене, бути творцем означає мати невгамовну цікавість до всього наколо тебе. Я здатна прикипіти до будь-чого, що мені сподобається. Ця історична посудина геть мене заполонила під час мого дослідження. Амфора - це глек із двома ручками та завуженим дном, вона схожа на ріпу чи морквину. Із захоплених стародавнім Римом земель до міста відправляли кораблями оливкову олію та вино в амфорах. Я дізналася, що символ "@", яким ми користуємось щодня в імейлах - це емблема амфори. Хто б міг подумати, що кожного разу, коли я натискаю "@" на клавіатурі, я звертаюся до спадку імперії. Взаємозв'язок амфори і цього символу перегукується з моїм інтересом до економіки й обміну. Усе вказувало мені ступити на цей шлях. [ВУЛАРД] --Привіт. [ХЕЛЕН ЛІ] --Агов! [ВУЛАРД] --Ну то над чим ти працюєш? [ЛІ] --Ось тобі мурріни. [ВУЛАРД] Я знала, що не впораюсь з цим задумом сама. [ЛІ] --Дивись, це "at". [ВУЛАРД] --Я ледве його бачу! [СМІХ] [ЛІ] --А ось так? [ВУЛАРД] Символ "at" обертається у світі електронного спілкування, яке зазвичай відбувається через екранне скло. Тому я залучила до проекту майстрів скловаріння. [студія UrbanGlass, Бруклін] Я закохалася у скло, тому що воно народжується виключно у співпраці. [Александер Розенберг, митець] У цьому ділі потрібно працювати гуртом, удвох, утрьох чи вчотирьох. Склодуви діють в злагодженому ритмі безмовної хореографії, щоб разом створювати те, що неможливо створити поодинці. [Хелен Лі, митець] Ми взялися експериментувати з матеріалом, звично в рамках параметрів дослідження, але також давали склу свободу самовираження. Ми спробували створити багато різних амфор. Ми зробили традиційну амфору древнього зразка, працювали з формою пісочного годинника, щоб підкреслити значення слова "амфора", "такий, якого носять з обох боків". Амфори не були художніми експонатами, їхня доля полягала у практичному використанні на кораблях, і вони також мусили втримуватись у піску. Аби краще роздивитися в уяві амфору, місце яких у морі, ми вирішили піти на пляж. [пляж Рокевей, Квінз] --Дітки, наші дітки... Нашим завданням було встановити, як ці предмети з завуженим дном знаходять рівновагу. Для цього ми наповнювали їх піском, наповнювали їх водою, спостерігали, як вони тримаються на воді. І ми зрозуміли, що амфори володіють неймовірну здатністю майже літати. Я люблю речі, які мають нелегкі стосунки з гравітацією та небажання піддаватися загрубілому бетонному світу. Представляти цей проект ми будемо в традиційній виставковій залі, також у рамках лекції-дійства та на сайті онлайн. Зараз ми продовжуємо експериментувати, погоджуючись з будь-якими примхливими ідеями одне одного. Я хочу зануритись у простір фантастичних припущень, аби дозволити собі як художникові образів уявити, що могло би бути. Що, якби знак амфори розгорнувся в лінію чи став хвилею? Що, якби сучасний поштовх до спілкування у майбутньому став покликом до тихого відпочинку? Який скарб криється у тому, щоб відкинути межі реальності і створити шедевр лише заради мрійливої фантазії? Що, якби витвором мистецтва була скляна посудина, котра виблискує в безмежних водах океану?