["Нью-Йорк під об'єктивом"]

Я зростала в оточенні океану.

Він спонукає тебе
цілковито поринути в думки,

наче у фантазію чи сон,

у якому можливо все.

["Пливуча фантазія Керолайн Вулард"]

Як на мене, бути творцем означає

мати невгамовну цікавість
до всього наколо тебе.

Я здатна прикипіти до будь-чого,
що мені сподобається.

Ця історична посудина геть мене заполонила
під час мого дослідження.

Амфора - це глек із двома ручками
та завуженим дном,

вона схожа на ріпу чи морквину.

Із захоплених стародавнім Римом земель

до міста відправляли кораблями
оливкову олію та вино в амфорах.

Я дізналася, що символ "@",
яким ми щодня користуємось в імейлах -

це емблема амфори.

Хто б міг подумати, що кожного разу,
коли я натискаю "@" на клавіатурі,

я звертаюся до спадку імперії.

Взаємозв'язок амфори і цього символу

перегукується з моїм інтересом
до економіки й обміну.

Усе вказувало мені ступити на цей шлях.

[ВУЛАРД]
--Привіт.

[ХЕЛЕН ЛІ]
--Агов!

[ВУЛАРД]
--Ну то над чим ти працюєш?

[ЛІ]
--Ось тобі мурріни.

[ВУЛАРД] Я знала,

що не впораюсь із цим проектом сама.

[ЛІ]
--Дивись, це "at".

[ВУЛАРД]
--Я ледве його бачу!

[СМІХ]

[ЛІ]
--А ось так?

[ВУЛАРД] Символ "at" крутиться навколо
електронного спілкування,

яке зазвичай відбувається 
через екранне скло.

Тому я залучила до проекту 
майстрів скловаріння.

[студія UrbanGlass, Бруклін]

Я закохалася у скло, тому що воно
народжується виключно у співпраці.

[Александер Розенберг, митець]

У цьому ділі

потрібно працювати гуртом,
удвох, утрьох чи вчотирьох.

Склодуви діють у злагодженому ритмі

безмовної хореографії,

щоб разом створювати те, 
що неможливо створити поодинці.

[Хелен Лі, митець]

Ми взялися експериментувати з матеріалом,

звично в рамках параметрів дослідження,

але також давали склу
свободу самовираження.

Ми спробували створити
багато різних амфор.

Ми зробили традиційну амфору
древнього зразка,

працювали з формою 
пісочного годинника,

щоб підкреслити значення слова "амфора",
"такий, якого носять з обох боків".

Амфори не були художніми експонатами,

їхня доля полягала у практичному 
використанні на кораблях,

і вони також мусили втримуватись у піску.

Аби краще роздивитися в уяві амфору,

місце яких у морі,

ми вирішили піти на пляж.

[пляж Рокевей, Квінз]

--Дітки, наші дітки...

Нашим завданням було встановити,

як ці предмети з завуженим дном

знаходять рівновагу.

Для цього ми наповнювали їх піском,

наповнювали їх водою,

спостерігали, як вони тримаються на воді.

І ми зрозуміли,

що амфори володіють 
неймовірну здатністю майже літати.

Я люблю речі, які мають
нелегкі стосунки з гравітацією

та небажання піддаватися
загрубілому бетонному світу.

Представляти цей проект ми будемо
в традиційній виставковій залі,

також у рамках лекції-дійства

та на сайті онлайн.

Зараз ми продовжуємо експериментувати,

погоджуючись з будь-якими
примхливими ідеями одне одного.

Я хочу зануритись у простір
фантастичних припущень,

аби дозволити собі 
як художникові образів уявити,

що могло би бути.

Що, якби знак амфори розгорнувся
в лінію чи став хвилею?

Що, якби сучасний поштовх до спілкування

у майбутньому став покликом 
до тихого відпочинку?

Який скарб криється у тому, 
щоб відкинути межі реальності

і створити шедевр
лише заради мрійливої фантазії?

Що, якби витвором мистецтва була
скляна посудина, котра виблискує

в безмежних водах океану?