["Нью-Йорк під об'єктивом"]
Я зростала в оточенні океану.
Він спонукає тебе
цілковито поринути в думки,
наче у фантазію чи сон,
у якому можливо все.
["Пливуча фантазія Керолайн Вулард"]
Як на мене, бути творцем означає
мати невгамовну цікавість
до всього наколо тебе.
Я здатна прикипіти до будь-чого,
що мені сподобається.
Ця історична посудина геть мене заполонила
під час мого дослідження.
Амфора - це глек із двома ручками
та завуженим дном,
вона схожа на ріпу чи морквину.
Із захоплених стародавнім Римом земель
до міста відправляли кораблями
оливкову олію та вино в амфорах.
Я дізналася, що символ "@",
яким ми щодня користуємось в імейлах -
це емблема амфори.
Хто б міг подумати, що кожного разу,
коли я натискаю "@" на клавіатурі,
я звертаюся до спадку імперії.
Взаємозв'язок амфори і цього символу
перегукується з моїм інтересом
до економіки й обміну.
Усе вказувало мені ступити на цей шлях.
[ВУЛАРД]
--Привіт.
[ХЕЛЕН ЛІ]
--Агов!
[ВУЛАРД]
--Ну то над чим ти працюєш?
[ЛІ]
--Ось тобі мурріни.
[ВУЛАРД] Я знала,
що не впораюсь із цим проектом сама.
[ЛІ]
--Дивись, це "at".
[ВУЛАРД]
--Я ледве його бачу!
[СМІХ]
[ЛІ]
--А ось так?
[ВУЛАРД] Символ "at" крутиться навколо
електронного спілкування,
яке зазвичай відбувається
через екранне скло.
Тому я залучила до проекту
майстрів скловаріння.
[студія UrbanGlass, Бруклін]
Я закохалася у скло, тому що воно
народжується виключно у співпраці.
[Александер Розенберг, митець]
У цьому ділі
потрібно працювати гуртом,
удвох, утрьох чи вчотирьох.
Склодуви діють у злагодженому ритмі
безмовної хореографії,
щоб разом створювати те,
що неможливо створити поодинці.
[Хелен Лі, митець]
Ми взялися експериментувати з матеріалом,
звично в рамках параметрів дослідження,
але також давали склу
свободу самовираження.
Ми спробували створити
багато різних амфор.
Ми зробили традиційну амфору
древнього зразка,
працювали з формою
пісочного годинника,
щоб підкреслити значення слова "амфора",
"такий, якого носять з обох боків".
Амфори не були художніми експонатами,
їхня доля полягала у практичному
використанні на кораблях,
і вони також мусили втримуватись у піску.
Аби краще роздивитися в уяві амфору,
місце яких у морі,
ми вирішили піти на пляж.
[пляж Рокевей, Квінз]
--Дітки, наші дітки...
Нашим завданням було встановити,
як ці предмети з завуженим дном
знаходять рівновагу.
Для цього ми наповнювали їх піском,
наповнювали їх водою,
спостерігали, як вони тримаються на воді.
І ми зрозуміли,
що амфори володіють
неймовірну здатністю майже літати.
Я люблю речі, які мають
нелегкі стосунки з гравітацією
та небажання піддаватися
загрубілому бетонному світу.
Представляти цей проект ми будемо
в традиційній виставковій залі,
також у рамках лекції-дійства
та на сайті онлайн.
Зараз ми продовжуємо експериментувати,
погоджуючись з будь-якими
примхливими ідеями одне одного.
Я хочу зануритись у простір
фантастичних припущень,
аби дозволити собі
як художникові образів уявити,
що могло би бути.
Що, якби знак амфори розгорнувся
в лінію чи став хвилею?
Що, якби сучасний поштовх до спілкування
у майбутньому став покликом
до тихого відпочинку?
Яке б значення мало
прибрати скептичність
лише заради мрійливої фантазії?
Що, якби мистецтво мешкало
в скляній посудині, котра виблискує
в безмежних водах океану?