(музика)

Привіт. Я Аарон Ансел.

Я магістрант Дюкського університету

і в цьому відео я розповім вам про
слушність,

важливе поняття,

що використовується для оцінки умовиводів.

Спершу звернемося до правильності.

Ви, мабуть, вже знаєте, що таке
правильний умовивід.

Якщо ні, я би радив вам спочатку
подивитися відео про правильність,

перш ніж дивитись далі це відео.

Як ви дізналися з відео про правильність,

умовивід є правильним, якщо неможливо,

щоб у ньому із істинних засновків

випливав хибний висновок.

Наприклад, такий умовивід є правильним:

Засновок 1. Усі коти фіолетові.

Засновок 2. 
Все, що є фіолетовим, є людиною.

Висновок: усі коти - люди.

Цей умовивід є правильним,

однак його засновки неодмінно містять 
хибу, якщо хибний висновок.

Якщо усі коти фіолетові, а усе фіолетового
кольору - це люди,

значить коти - це люди.

Звісно, коти не є фіолетовими

і не все фіолетове - люди.

Тож навіть якщо цей умовивід і правильний,

він не дуже інформативний.

Істинність висновку 
в ньому не гарантована,

тому що засновки явно хибні.

Оскільки ми зазвичай формулюємо умовиводи,

щоб показати,
що певний висновок є істинним,

нам, як правило, хочеться, щоб
умовивід був не тільки правильним.

Саме тому виникає поняття слушності.

Слушність тут розуміється в специфічному
значенні.

Те, як філософи розуміють поняття
"слушний",

дещо різниться від того, як його
зазвичай розуміють люди,

коли кажуть, що "порада була слушна",
або

"вона висловила слушні судження

щодо цього рішення".

У філософії слушність, як і правильність,

застосовується лише до
необхідних умовиводів.

Щоб бути слушним, умовивід

має відповідати двом вимогам.

Перше: він має бути правильним.

Усі неправильні умовиводи не є слушними.

Друге: засновки умовиводу
мають бути істинними.

Якщо в умовиводі
хоча б один засновок хибний,

такий умовивід не є слушним.

Щоб бути слушним, умовивід повинен
задовольняти обидві вимоги.

Повернімося до прикладу з
фіолетовими котами.

Чи слушний цей умовивід? Перевіримо.

Умовивід правильний, тож першу вимогу
виконано.

А от другу ні, адже

не усі засновки істинні.

Власне, обидва засновки хибні.

Але не кожний не слушний умовивід,
містить хибні засновки.

Розглянемо ще приклад.

Засновок 1: Усі мертві папуги мертві.

Засновок 2: Папуги - не жаби.

Висновок: Отже, жаби існують.

Обидва засновки істинні,

тож цей умовивід відповідає другій вимозі,

щоб називатися слушним.

Однак, не відповідає першій,

тому що він є неправильним.

Висновок не витікає із засновків.

Тож цей умовивід не слушний,

хоча його засновки й істинні.

Зауважимо, що висновок теж істинний.

Але попри це,

умовивід все одно не слушний.

Ще один приклад.

Засновок 1. Страуси не можуть літати.

Засновок 2. Усі комахи носять циліндри.

Висновок: Таким чином,
страуси - це комахи.

Цей умовивід не відповідає жодній з вимог.

Він неправильний, а другий засновок
ще й хибний.

Тож цей умовивід однозначно не слушний.

Ви можете запитати: "Навіщо взагалі

перейматися тим, чи слушний умовивід"?

Причина у тому, що, коли ми знаємо,
що умовивід слушний,

тоді ми знаємо, що висновок
цього умовиводу

неодмінно істинний.

Неможливо, щоб умовивід

відповідав обом вимогам до слушності

і при цьому містив хибний висновок.

Щоб задовольнити першу вимогу,

умовивід повинен бути правильним.

А, відповідно до визначення, у правильному

умовиводі висновок не може бути хибним,

якщо засновки істинні.

Щоб задовольнити другу вимогу,

засновки умовиводу повинні бути істинними.

Об’єднуючи разом вимоги до слушності,
можна сказати

що слушним умовиводом є такий,

висновок якого не може бути хибним, якщо

засновки істинні,

і в якому усі засновки істинні.

Це доводить, що висновок слушного
умовиводу не може бути хибним.

Він повинен бути істинним.

Слушні умовиводи дуже корисні.

Вони дозволяють встановлювати
істинність думок.

На завершення розгляньмо один приклад.

Засновок 1. У китів немає хутра.

Засновок 2. Кити - ссавці.

Висновок: Отже, не у всіх ссавців є хутро.

Цей умовивід правильний.

Якщо засновки істинні,

висновок теж має бути істинним.

А засновки тут істинні, тож і умовивід
в цілому є слушним,

і його висновок істинний.

Спробуйте самі.

Подивіться, чи зможете ви самі
сформулювати слушний умовивід.