WEBVTT 00:00:00.000 --> 00:00:04.000 Як нагодувати місто? 00:00:04.000 --> 00:00:06.000 Це одне з визначних питань нашого часу. 00:00:06.000 --> 00:00:08.000 Проте, його рідко ставлять. 00:00:08.000 --> 00:00:11.000 Ми приймаємо як належне, що, якщо ми йдемо до крамниці 00:00:11.000 --> 00:00:15.000 чи до ресторану, чи навіть до фойє цього театру десь через годину, 00:00:15.000 --> 00:00:18.000 там має бути їжа, яка чекає на нас, 00:00:18.000 --> 00:00:20.000 що чарівно з'явилась звідки-небудь. NOTE Paragraph 00:00:20.000 --> 00:00:25.000 Але коли ви замислитесь, що щодня для міста за розміром як Лондон 00:00:25.000 --> 00:00:28.000 повинно бути вироблено досить їжі, 00:00:28.000 --> 00:00:31.000 перевезено, куплено і продано, 00:00:31.000 --> 00:00:35.000 приготовлено, з’їдено, утилізовано, 00:00:35.000 --> 00:00:37.000 і що щось подібне повинно відбуватися кожен день 00:00:37.000 --> 00:00:39.000 для кожного міста на Землі, 00:00:39.000 --> 00:00:42.000 вражає, що міста взагалі можна прогодувати. NOTE Paragraph 00:00:42.000 --> 00:00:44.000 Ми мешкаємо в таких місцях, ніби 00:00:44.000 --> 00:00:47.000 вони є найприроднішими речами у світі 00:00:47.000 --> 00:00:49.000 забуваючи про те, що оскільки ми - тварини 00:00:49.000 --> 00:00:51.000 і нам потрібно їсти, 00:00:51.000 --> 00:00:55.000 ми, насправді, так само залежні від природи, 00:00:55.000 --> 00:00:57.000 як наші давні предки. 00:00:57.000 --> 00:00:59.000 І чим більше нас переїжджає в міста, 00:00:59.000 --> 00:01:02.000 тим більше місць у природі 00:01:02.000 --> 00:01:05.000 трансформується в дивовижні краєвиди, як цей, позад мене - 00:01:05.000 --> 00:01:08.000 це соєві поля у Мата Гросо, у Бразилії - 00:01:08.000 --> 00:01:11.000 щоб нагодувати нас. 00:01:11.000 --> 00:01:13.000 Це дивовижні краєвиди. 00:01:13.000 --> 00:01:15.000 Але мало хто з нас колись побачить їх. NOTE Paragraph 00:01:15.000 --> 00:01:17.000 І дедалі більше ці ландшафти 00:01:17.000 --> 00:01:19.000 годують не тільки нас. 00:01:19.000 --> 00:01:21.000 Чим більше ми переїжджаємо у міста, 00:01:21.000 --> 00:01:23.000 тим більше ми їмо м'ясо, 00:01:23.000 --> 00:01:26.000 тож третина щорічного врожаю збіжжя 00:01:26.000 --> 00:01:28.000 тепер згодовується тваринам 00:01:28.000 --> 00:01:30.000 замість нас, людських тварин. 00:01:30.000 --> 00:01:34.000 І якщо припустити, що треба втричі більше збіжжя -- 00:01:34.000 --> 00:01:36.000 насправді в десять разів більше -- 00:01:36.000 --> 00:01:39.000 щоб нагодувати людину, якщо воно спочатку пройде через тварину, 00:01:39.000 --> 00:01:44.000 це не дуже ефективний шлях годувати нас. NOTE Paragraph 00:01:44.000 --> 00:01:46.000 І це посилює проблему. 00:01:46.000 --> 00:01:49.000 За оцінками до 2050 року вдвічі більше 00:01:49.000 --> 00:01:51.000 нас будуть мешкати в містах. 00:01:51.000 --> 00:01:53.000 І також за оцінками вдвічі більше 00:01:53.000 --> 00:01:55.000 м'яса і молочних продуктів буде споживатися. 00:01:55.000 --> 00:02:00.000 Таким чином, м'ясо й урбанізм ростуть рука в руку. 00:02:00.000 --> 00:02:02.000 І це може перетворитися на величезну проблему. 00:02:02.000 --> 00:02:05.000 Прогодувати шість мільярдів голодних м'ясоїдів 00:02:05.000 --> 00:02:09.000 до 2050 року. 00:02:09.000 --> 00:02:11.000 Це велика проблема. І, дійсно, якщо ми продовжуватимемо так, 00:02:11.000 --> 00:02:14.000 це буде проблема, яку ми наврядчи будемо здатні розв'язати. NOTE Paragraph 00:02:14.000 --> 00:02:18.000 19 мільйонів гектарів тропічних лісів знищуються щорічно 00:02:18.000 --> 00:02:20.000 для створення нової орної землі. 00:02:20.000 --> 00:02:23.000 Втім водночас ми втрачаємо еквівалентну кількість 00:02:23.000 --> 00:02:27.000 наявних орних земель через засолення та ерозію. 00:02:27.000 --> 00:02:30.000 Ми також дуже голодні до викопного палива. 00:02:30.000 --> 00:02:33.000 Потрібно 10 калорій, щоб виробити кожну калорії 00:02:33.000 --> 00:02:37.000 їжі, яку ми на Заході споживаємо. 00:02:37.000 --> 00:02:41.000 І хоча ми продукуємо їжу за рахунок великих коштів, 00:02:41.000 --> 00:02:43.000 ми насправді не цінуємо її. 00:02:43.000 --> 00:02:47.000 Половина їжі, яка виробляється у США, зараз викидається. 00:02:47.000 --> 00:02:50.000 Отже, підбиваючи підсумки, в кінці цього довгого процесу 00:02:50.000 --> 00:02:53.000 ми навіть не можемо нагодувати планету правильно. 00:02:53.000 --> 00:02:58.000 Мільярд з нас страждає ожирінням, коли інший мільярд голодує. 00:02:58.000 --> 00:03:00.000 Все це досить безглуздо. NOTE Paragraph 00:03:00.000 --> 00:03:03.000 І якщо уявити, що 80 відсотків всесвітньої торговлі їжею зараз 00:03:03.000 --> 00:03:08.000 контролюється тільки п'ятьма мультинаціональними корпораціями, 00:03:08.000 --> 00:03:10.000 це похмура картина. 00:03:10.000 --> 00:03:13.000 З тим, як ми переїжджаємо до міст, світ також переймає західну дієту. 00:03:13.000 --> 00:03:16.000 І якщо ми подивимось у майбутнє, 00:03:16.000 --> 00:03:18.000 то це не стійка дієта. NOTE Paragraph 00:03:18.000 --> 00:03:20.000 То як ми дійшли до цього? 00:03:20.000 --> 00:03:23.000 І, ще важливіше, що ми збираємося робити з цим? 00:03:23.000 --> 00:03:27.000 Отже, відповідаючи спочатку на трохи простіше питання: 00:03:27.000 --> 00:03:29.000 десь 10000 років тому, я б сказала, 00:03:29.000 --> 00:03:31.000 почався цей процес. 00:03:31.000 --> 00:03:33.000 На стародавньому Близькому Сході, 00:03:33.000 --> 00:03:35.000 відомому як Родючий Півмісяць. 00:03:35.000 --> 00:03:37.000 Тому що, як ви бачите, він мав форму півмісяця. 00:03:37.000 --> 00:03:39.000 І він також був родючим. 00:03:39.000 --> 00:03:42.000 І саме тут, близько 10000 років тому, 00:03:42.000 --> 00:03:44.000 ті два надзвичайні винаходи: 00:03:44.000 --> 00:03:47.000 сільске господарство та урбанізм,- трапились 00:03:47.000 --> 00:03:50.000 приблизно в одному місці, в один час. NOTE Paragraph 00:03:50.000 --> 00:03:52.000 Це не випадковість. 00:03:52.000 --> 00:03:56.000 Тому що сільске господарство та міста пов’язані. Вони потрібні одне одному. 00:03:56.000 --> 00:03:58.000 Тому що саме відкриття зерна 00:03:58.000 --> 00:04:01.000 нашими давніми предками вперше 00:04:01.000 --> 00:04:04.000 стало джерелом їжі, яке було досить великим 00:04:04.000 --> 00:04:08.000 та стійким, щоб підтримувати постійні поселення. 00:04:08.000 --> 00:04:10.000 І якщо ми подивимось, якими були ці поселення, 00:04:10.000 --> 00:04:12.000 ми побачимо, що вони були компактними. 00:04:12.000 --> 00:04:14.000 Вони були оточенеми родючими орними землями 00:04:14.000 --> 00:04:17.000 і домінованими великими храмовими комплексами, 00:04:17.000 --> 00:04:19.000 як цей, в Урі, 00:04:19.000 --> 00:04:21.000 які, фактично, були 00:04:21.000 --> 00:04:24.000 спірітуалізованими, централізованими осередками розповсюдження їжі, NOTE Paragraph 00:04:24.000 --> 00:04:27.000 тому що саме храми організовували збір врожаю, 00:04:27.000 --> 00:04:29.000 збирали зерно, підносили його богам 00:04:29.000 --> 00:04:33.000 і потім віддавали людям назад збіжжя, не з'їдене богами. 00:04:33.000 --> 00:04:35.000 Так, якщо хочете, 00:04:35.000 --> 00:04:37.000 все духовне і фізичне життя цих міст 00:04:37.000 --> 00:04:40.000 було під домінантою збіжжя і врожаю, 00:04:40.000 --> 00:04:43.000 що підтримували їх. 00:04:43.000 --> 00:04:46.000 І, фактично, так було у кожному давньому місті. 00:04:46.000 --> 00:04:48.000 Але, звісно, не всі з них були дуже маленькими. 00:04:48.000 --> 00:04:51.000 І, відомо, що Рим мав близько мільона мешканців 00:04:51.000 --> 00:04:53.000 на перше сторіччя н.е. 00:04:53.000 --> 00:04:57.000 Тож як таке місто себе годувало? 00:04:57.000 --> 00:05:00.000 Відповіддю є те, що я називаю "стародавні харчові милі". NOTE Paragraph 00:05:00.000 --> 00:05:03.000 По суті, Рим мав доступ до моря 00:05:03.000 --> 00:05:06.000 що давало можливість імпортувати їжу з дальніх далей. 00:05:06.000 --> 00:05:09.000 Це був єдиний шлях, яким це можна було робити в стародавньому світі, 00:05:09.000 --> 00:05:12.000 тому що було дуже складно транспортувати їжу дорогами, 00:05:12.000 --> 00:05:14.000 які були поганими. 00:05:14.000 --> 00:05:16.000 І їжа, звісно, швидко псувалась. 00:05:16.000 --> 00:05:18.000 Отож Рим, по суті, воював 00:05:18.000 --> 00:05:21.000 з такими землями як Карфаген, Єгипет, 00:05:21.000 --> 00:05:23.000 тільки щоб накласти свої лапи на їх резерви зерна. 00:05:23.000 --> 00:05:26.000 І, фактично, можна сказати, що експансія Імперії 00:05:26.000 --> 00:05:29.000 була своєрідним тривалим, затягнувшимся 00:05:29.000 --> 00:05:31.000 мілітарізованим шопінгом, справді. 00:05:31.000 --> 00:05:33.000 (Сміх) 00:05:33.000 --> 00:05:35.000 Насправді, я обожнюю, що можу це згадати: 00:05:35.000 --> 00:05:38.000 Рим, фактично [імпортував устриці з Британії], 00:05:38.000 --> 00:05:40.000 на певному етапі. Я вважаю це надзвичайним. NOTE Paragraph 00:05:40.000 --> 00:05:43.000 Отже Рим формув свою периферію 00:05:43.000 --> 00:05:45.000 через свій апетит. 00:05:45.000 --> 00:05:47.000 Але також цікаво те, що ще інша річ 00:05:47.000 --> 00:05:49.000 сталася у доіндустріальну добу. 00:05:49.000 --> 00:05:52.000 Якщо ви подивитесь на мапу Лондона 17 сторіччя, 00:05:52.000 --> 00:05:55.000 ви побачите, що це збіжжя, яке надходить по Темзі, 00:05:55.000 --> 00:05:57.000 вздовж низу цієї мапи. 00:05:57.000 --> 00:06:00.000 Таким чином зернові ринки були на півдні міста 00:06:00.000 --> 00:06:02.000 І шляхи, які вели від них 00:06:02.000 --> 00:06:04.000 у Чипсайд, що був головним ринком 00:06:04.000 --> 00:06:06.000 також були ринками збіжжя. NOTE Paragraph 00:06:06.000 --> 00:06:08.000 І якщо ви подивитесь на ім'я однієї з цих вулиць, 00:06:08.000 --> 00:06:11.000 Хлібна вулиця, ви зможете сказати, 00:06:11.000 --> 00:06:14.000 що відбувалося там 300 років тому. 00:06:14.000 --> 00:06:16.000 І те саме, звичайно, стосувалось і риби. 00:06:16.000 --> 00:06:19.000 Риба потрапляла також по річці. Те саме. 00:06:19.000 --> 00:06:22.000 І, звичайно, Білінґсґейт, був Лондонським рибним ринком, 00:06:22.000 --> 00:06:26.000 який працював тут до середини 1980-х. 00:06:26.000 --> 00:06:28.000 Що насправді дивовижно, якщо ви про це подумаєте. 00:06:28.000 --> 00:06:30.000 Всі шарились навколо 00:06:30.000 --> 00:06:32.000 з мобільними телефонами, які виглядали як цеглини, 00:06:32.000 --> 00:06:35.000 а дещо вонюча риба була у порту. NOTE Paragraph 00:06:35.000 --> 00:06:38.000 Це ще одне про їжу в містах: 00:06:38.000 --> 00:06:41.000 як тільки її шляхи до міста встановлені, 00:06:41.000 --> 00:06:43.000 вони дуже рідко змінюються. 00:06:43.000 --> 00:06:45.000 М'ясо – це зовсім інша справа, 00:06:45.000 --> 00:06:47.000 тому що, звичайно, тварини могли входити в місто. 00:06:47.000 --> 00:06:49.000 Отже багато лондонського м'яса 00:06:49.000 --> 00:06:51.000 потрапляло з північного заходу, 00:06:51.000 --> 00:06:53.000 з Шотландії та Уельса. 00:06:53.000 --> 00:06:56.000 Так воно входило та прибувало до міста на північному заході, 00:06:56.000 --> 00:06:58.000 ось чому Смітфілд, 00:06:58.000 --> 00:07:01.000 найвідоміший лондонський м'ясний ринок, був розташований там. 00:07:01.000 --> 00:07:05.000 Птахи прибували зі східної Англії і далі на південний схід. 00:07:05.000 --> 00:07:06.000 Я почуваю себе трохи як диктор прогноза погоди. Ладно. 00:07:06.000 --> 00:07:10.000 Тож птахи прибували 00:07:10.000 --> 00:07:13.000 з ногами, у маленьких полотняних черевиках. 00:07:13.000 --> 00:07:15.000 І потім, коли вони потрапляли до східної частини 00:07:15.000 --> 00:07:17.000 Чипсайду, там їх продавали. 00:07:17.000 --> 00:07:19.000 Ось чому вона зветься Поултрі (свійська птиця). NOTE Paragraph 00:07:19.000 --> 00:07:22.000 І, насправді, якщо ви глянете на мапу будь-якого міста, 00:07:22.000 --> 00:07:26.000 збудованого до індустріальної доби, 00:07:26.000 --> 00:07:28.000 ви можете простежити шляхи постачання їжі. 00:07:28.000 --> 00:07:31.000 Ви зможете дійсно побачити, як воно було сформовано їжею, 00:07:31.000 --> 00:07:34.000 читаючи назви вулиць, які дають багато підказок. 00:07:34.000 --> 00:07:36.000 П'ятнична вулиця у попередньому житті 00:07:36.000 --> 00:07:38.000 була місцем, де ви купували свою рибу по п'ятницях. 00:07:38.000 --> 00:07:40.000 Але вам також доведеться уявити її повною їжі. 00:07:40.000 --> 00:07:43.000 Тому що вулиці і публічний простір 00:07:43.000 --> 00:07:46.000 були єдиним місцем, де їжу продавали і купували. NOTE Paragraph 00:07:46.000 --> 00:07:49.000 І якщо ми подивимось на зображення Смітфилда у 1830, 00:07:49.000 --> 00:07:52.000 ви побачите що було дуже складно мешкати у подібному місті 00:07:52.000 --> 00:07:54.000 і не здогадуватись, звідки ця їжа прибула. 00:07:54.000 --> 00:07:56.000 Насправді, якщо ви мали недільний обід, 00:07:56.000 --> 00:07:58.000 цілком імовірно, він міг мекати чи бекати за вашим вікном 00:07:58.000 --> 00:08:00.000 близько трьох днів тому. 00:08:00.000 --> 00:08:03.000 Тож, очевидно, це було органічне місто, 00:08:03.000 --> 00:08:06.000 частина природного циклу. 00:08:06.000 --> 00:08:09.000 А потім за 10 років все змінилося. NOTE Paragraph 00:08:09.000 --> 00:08:12.000 Це зображення Великої Західної Залізниці у 1840 р. 00:08:12.000 --> 00:08:14.000 І як ви можете бачити, одними з перших пасажирів залізниці 00:08:14.000 --> 00:08:16.000 були свині та вівці. 00:08:16.000 --> 00:08:20.000 Так раптом ці тварини перестали приходити до ринку на своїх ногах. 00:08:20.000 --> 00:08:22.000 Їх забивали далеко від сторонніх поглядів, 00:08:22.000 --> 00:08:24.000 десь у сільській місцевості. 00:08:24.000 --> 00:08:26.000 І вони потрапляють до міста залізницею. 00:08:26.000 --> 00:08:29.000 І це усе змінює. 00:08:29.000 --> 00:08:31.000 Для початку, це вперше дає можливість 00:08:31.000 --> 00:08:32.000 містам для зростання 00:08:32.000 --> 00:08:34.000 до будь-якого розміру і форми, у будь-якому місці. 00:08:34.000 --> 00:08:38.000 У міст були географічні обмеження: 00:08:38.000 --> 00:08:41.000 вони повинні були доставляти свою їжу дуже складними способами 00:08:41.000 --> 00:08:45.000 І раптом вони фактично звільнилися від географії. NOTE Paragraph 00:08:45.000 --> 00:08:48.000 І як ви можете бачити на цих мапах Лондона, 00:08:48.000 --> 00:08:50.000 через 90 років після появи поїздів, 00:08:50.000 --> 00:08:54.000 він перетворився з маленької плями, яку було досить легко нагодувати 00:08:54.000 --> 00:08:56.000 тваринами, що приходять пішки і тому подібним, 00:08:56.000 --> 00:08:58.000 у велику блямбу, 00:08:58.000 --> 00:09:01.000 яку було б надзвичайно важко нагодувати чим-небудь на своїх ногах, 00:09:01.000 --> 00:09:04.000 тваринами чи людьми. 00:09:04.000 --> 00:09:07.000 І звичайно, це був лише початок. Слідом за поїздами прийшли машини. 00:09:07.000 --> 00:09:11.000 І це фактично знаменує завершення цього процесу. 00:09:11.000 --> 00:09:13.000 Це є остаточне визволення міста 00:09:13.000 --> 00:09:16.000 від будь-яких явних відносин з природою взагалі. NOTE Paragraph 00:09:16.000 --> 00:09:19.000 І це тип міста, що позбавлений запаху, 00:09:19.000 --> 00:09:21.000 позбавлений хаосу, звичайно, позбавлений людей. 00:09:21.000 --> 00:09:24.000 Тому що нікому навіть не насниться гуляти в такому пейзажі. 00:09:24.000 --> 00:09:27.000 Фактично, що вони роблять, щоб дістати іжу - це сідають в машини, 00:09:27.000 --> 00:09:30.000 їдуть до ящику десь на околицях, 00:09:30.000 --> 00:09:32.000 повертаються із запасом провізії на тиждень, 00:09:32.000 --> 00:09:34.000 і гадають, що в дідька з нею робити. 00:09:34.000 --> 00:09:37.000 І це саме той момент, коли наші стосунки 00:09:37.000 --> 00:09:40.000 і з їжею, і з містами змінються повністю. NOTE Paragraph 00:09:40.000 --> 00:09:43.000 Тепер їжа -- яка раніше була центром, 00:09:43.000 --> 00:09:46.000 соціальним ядром міста -- знаходиться на периферії. 00:09:46.000 --> 00:09:48.000 Купувати і продавати їжу було соціальною подією. 00:09:48.000 --> 00:09:50.000 Тепер це анонімно. 00:09:50.000 --> 00:09:52.000 Раніше ми готували; тепер ми тільки додаємо води 00:09:52.000 --> 00:09:57.000 або трохи яйця, якщо ви печете пиріг, або щось таке. 00:09:57.000 --> 00:10:01.000 Ми не нюхаємо їжу, щоб перевірити, чи її можна їсти. 00:10:01.000 --> 00:10:04.000 Ми просто читаємо на зворотньому боці упаковки. 00:10:04.000 --> 00:10:07.000 І ми не цінуємо їжі. Ми їй не довіряємо. 00:10:07.000 --> 00:10:09.000 Замість того, щоб довіряти, ми її боїмося. 00:10:09.000 --> 00:10:13.000 І заміть того, щоб цінувати, ми її викидаємо. NOTE Paragraph 00:10:13.000 --> 00:10:16.000 Одне з дуже іронічного у сучасній системі харчування -- це те, 00:10:16.000 --> 00:10:18.000 що ті речі, що їх обіцяли спростити, 00:10:18.000 --> 00:10:20.000 значно ускладнились. 00:10:20.000 --> 00:10:24.000 З можливістю будувати міста у будь-якому місці 00:10:24.000 --> 00:10:28.000 нас фактично віддалили від наших найважливіших відносин, 00:10:28.000 --> 00:10:31.000 що є відносинами між нами та природою. 00:10:31.000 --> 00:10:34.000 І також вони зробили нас залежними від систем, які тільки вони можуть дати, 00:10:34.000 --> 00:10:36.000 які, як ми бачили, не триватимуть вічно. NOTE Paragraph 00:10:36.000 --> 00:10:39.000 Так що ж нам робити з цим? 00:10:39.000 --> 00:10:41.000 Це не нове питання. 00:10:41.000 --> 00:10:45.000 500 років тому його задавав собі Томас Мор. 00:10:45.000 --> 00:10:48.000 Ось обкладинка його книги «Утопія». 00:10:48.000 --> 00:10:51.000 Це була мережа напів-незалежних міст-держав, 00:10:51.000 --> 00:10:53.000 якщо це звучить віддалено знайомим, 00:10:53.000 --> 00:10:56.000 на відстані дня пішки одне від одного, де усі були помішані на землеробстві, 00:10:56.000 --> 00:10:58.000 і вирощували овочі на своїх городах, 00:10:58.000 --> 00:11:00.000 і разом їли общинну їжу, і т.д. 00:11:00.000 --> 00:11:02.000 І, я вважаю, що можна довести, що 00:11:02.000 --> 00:11:05.000 їжа є фундаментальним принципом Утопії. 00:11:05.000 --> 00:11:08.000 Навіть якщо Мор ніколи це так не ставив. NOTE Paragraph 00:11:08.000 --> 00:11:11.000 Ось ще одне дуже відоме «утопічне» бачення, 00:11:11.000 --> 00:11:13.000 «Місто-сад» Ебенезера Ховарда. 00:11:13.000 --> 00:11:16.000 Та сама ідея. Мережа напів-незалежних міст-держав. 00:11:16.000 --> 00:11:20.000 Маленькі плями міст із орними землями навколо, 00:11:20.000 --> 00:11:22.000 з’єднані одне з одним залізницею. 00:11:22.000 --> 00:11:24.000 І знову можна сказати, що їжа є 00:11:24.000 --> 00:11:27.000 об'єднуючим принципом цієї візії. 00:11:27.000 --> 00:11:29.000 Це навіть було збудовано, але там не було нічого спільного 00:11:29.000 --> 00:11:31.000 з поглядами Ховарда. 00:11:31.000 --> 00:11:34.000 І проблема цих утопічних ідей в тому, 00:11:34.000 --> 00:11:36.000 що вони утопічні. NOTE Paragraph 00:11:36.000 --> 00:11:39.000 Утопія була, насправді, словом, яке Томас Мор використав навмисно. 00:11:39.000 --> 00:11:43.000 Це був свого роду жарт. Тому що у нього подвійне значення з грецької. 00:11:43.000 --> 00:11:45.000 Це може означати добре місце або місце, якого не існує. 00:11:45.000 --> 00:11:49.000 Тому що це ідеал. Це вигадано. Ми не можемо цього мати. 00:11:49.000 --> 00:11:51.000 І я думаю, що як концептуальний інструмент 00:11:51.000 --> 00:11:54.000 для роздумів про глибокі проблеми людського поселення, 00:11:54.000 --> 00:11:56.000 це не дасть пожитку. 00:11:56.000 --> 00:11:59.000 Тому я придумала альтернативу, 00:11:59.000 --> 00:12:02.000 яка зветься Ситопия, що походить від давньогрецького 00:12:02.000 --> 00:12:04.000 «sitos» для їжі і «topos» для місця. NOTE Paragraph 00:12:04.000 --> 00:12:06.000 На мою думку, ми вже живемо у Ситопії. 00:12:06.000 --> 00:12:09.000 Ми живемо у світі, сформованому їжею, 00:12:09.000 --> 00:12:12.000 і якщо ми це зрозуміємо, то зможемо використати їжу як потужний інструмент - 00:12:12.000 --> 00:12:16.000 концептуальний і проектний інструмент, щоб формувати світ по-іншому. 00:12:16.000 --> 00:12:21.000 Як Ситопія могла б виглядати, якщо б ми так зробили? 00:12:21.000 --> 00:12:23.000 На мою думку, це виглядає приблизно так. 00:12:23.000 --> 00:12:25.000 Я повинна була показати цей слайд. Просто заради виразу на обличчі собаки. 00:12:25.000 --> 00:12:28.000 Та, все одно, це – (сміх) 00:12:28.000 --> 00:12:30.000 Це їжа у центрі життя, 00:12:30.000 --> 00:12:32.000 у центрі сімейного життя, їй радіють, 00:12:32.000 --> 00:12:34.000 нею насолоджуються, приділяють їй час. 00:12:34.000 --> 00:12:37.000 Ось де їжа повинна бути у нашому суспільстві. NOTE Paragraph 00:12:37.000 --> 00:12:42.000 Але такі сцени неможливі, поки не з’являться такі люди. 00:12:42.000 --> 00:12:44.000 До речі, це також можуть бути і чоловіки. 00:12:44.000 --> 00:12:47.000 Це люди, які думають про їжу, 00:12:47.000 --> 00:12:49.000 які думають наперед, які планують, 00:12:49.000 --> 00:12:51.000 які можуть подивитися на купу сирих овочів 00:12:51.000 --> 00:12:53.000 і, дійсно, розрізнити їх. 00:12:53.000 --> 00:12:56.000 Нам потрібні ці люди. Ми частина мережі. 00:12:56.000 --> 00:12:59.000 Тому що без таких людей у нас не може бути таких місць. 00:12:59.000 --> 00:13:02.000 Цей слайд я вибрала навмисно, бо тут чоловік купує овочі. 00:13:02.000 --> 00:13:06.000 Але мережі, ринки, де локально вирощуються продукти. 00:13:06.000 --> 00:13:08.000 Це звичне. Це свіже. 00:13:08.000 --> 00:13:10.000 Це частина соціального життя міста. 00:13:10.000 --> 00:13:13.000 Тому що без того ви не можете мати такого місця, 00:13:13.000 --> 00:13:16.000 де їжа зростає локально і також є частиною краєвиду, 00:13:16.000 --> 00:13:18.000 а не тільки лиш товар з нульовою сумою, 00:13:18.000 --> 00:13:20.000 невідомо з якої дири. 00:13:20.000 --> 00:13:22.000 Корови з краєвидом. 00:13:22.000 --> 00:13:24.000 Паруючі купи перегною. 00:13:24.000 --> 00:13:27.000 Це, по суті, все об'єднує. NOTE Paragraph 00:13:27.000 --> 00:13:29.000 І це общинний проект, 00:13:29.000 --> 00:13:31.000 який я недавно відвідувала в Торонто. 00:13:31.000 --> 00:13:33.000 Це теплиця, де дітям розповідають 00:13:33.000 --> 00:13:36.000 про їжу і про те, як її вирощують. 00:13:36.000 --> 00:13:39.000 Ось рослина, яка зветься Кевін, або, може, вона 00:13:39.000 --> 00:13:41.000 належить дитині на ім'я Кевін. Я не знаю. 00:13:41.000 --> 00:13:44.000 Але, в будь-якому разі, проекти, 00:13:44.000 --> 00:13:48.000 які намагаються зв’язати нас з природою, надзвичайно важливі. NOTE Paragraph 00:13:48.000 --> 00:13:50.000 Адже Ситопия для мене - це спосіб бачення. 00:13:50.000 --> 00:13:54.000 Це визнання того, що Ситопіі 00:13:54.000 --> 00:13:56.000 вже існують у маленьких кармашках повсюду. 00:13:56.000 --> 00:13:58.000 Трюк в тому, щоб з'єднати їх, 00:13:58.000 --> 00:14:01.000 використовуючи їжу як спосіб бачення. 00:14:01.000 --> 00:14:04.000 І якщо ми це зробимо, ми перестанемо бачити міста 00:14:04.000 --> 00:14:07.000 як великі непродуктивні метрополії, як ось ця. 00:14:07.000 --> 00:14:09.000 Ми побачимо їх, радше, 00:14:09.000 --> 00:14:12.000 як частину продуктивної органічної мережі, 00:14:12.000 --> 00:14:14.000 якої вони неминуче є частинами, 00:14:14.000 --> 00:14:16.000 симбіотично пов’язаними. 00:14:16.000 --> 00:14:18.000 Але, звичайно, це не найкращий вид також. 00:14:18.000 --> 00:14:21.000 Тому що нам більше не треба виробляти їжу таким чином. 00:14:21.000 --> 00:14:23.000 Нам треба більше думати про пермакультуру. 00:14:23.000 --> 00:14:25.000 І тому, на мій погляд, цей слайд 00:14:25.000 --> 00:14:27.000 підсумовує для мене напрямок думки, який маємо прийняти. 00:14:27.000 --> 00:14:29.000 Це переосмислення 00:14:29.000 --> 00:14:32.000 того, як їжа формує наше життя. NOTE Paragraph 00:14:32.000 --> 00:14:35.000 Найкращому відомому мені образу цього 650 років. 00:14:35.000 --> 00:14:38.000 Це «Алегорія доброго управління» Амброджіо Лоренцетті. 00:14:38.000 --> 00:14:41.000 Це про відношення між містом та селом. 00:14:41.000 --> 00:14:44.000 І я думаю, ідея цього дуже чітка. 00:14:44.000 --> 00:14:46.000 Якщо місто піклується сілом, 00:14:46.000 --> 00:14:48.000 то і сіло піклується містом. 00:14:48.000 --> 00:14:50.000 І я зараз хотіла б запитати, 00:14:50.000 --> 00:14:53.000 що б намалював Амброджіо Лоренцетті, 00:14:53.000 --> 00:14:55.000 якщо б він малював цю картину сьогодні. 00:14:55.000 --> 00:14:58.000 Як би алегорія доброго управління виглядала сьогодні? 00:14:58.000 --> 00:15:00.000 Тому що, я думаю, це є нагальним питанням. 00:15:00.000 --> 00:15:02.000 Ми повинни його поставити 00:15:02.000 --> 00:15:04.000 і повинни почати відповідати. 00:15:04.000 --> 00:15:07.000 Ми знаємо, ми те, що ми їмо. 00:15:07.000 --> 00:15:09.000 Нам потрібно визнати, що світ - це також те, що ми їмо. 00:15:09.000 --> 00:15:11.000 І якщо ми сприймемо цю ідею, ми зможемо використовувати їжу 00:15:11.000 --> 00:15:15.000 як дійсно потужний інструмент для кращого формування світу. 00:15:15.000 --> 00:15:17.000 Вельми дякую. 00:15:17.000 --> 00:15:20.000 (Аплодисменти)