1
00:00:00,890 --> 00:00:03,190
Змалку я не завжди розумів,

2
00:00:04,816 --> 00:00:05,066
чому батьки примушували мене
дотримуватися деяких правил.

3
00:00:05,885 --> 00:00:08,675
Наприклад, чому я мусив косити газон?

4
00:00:08,675 --> 00:00:11,343
Чому домашнє завдання було
настільки важливим?

5
00:00:11,343 --> 00:00:15,267
Чому я не міг додати до вівсянки 
желейних цукерок?

6
00:00:15,267 --> 00:00:18,123
Моє дитинство було переповненим
такими запитаннями.

7
00:00:18,123 --> 00:00:22,396
Це нормально для дитини.
Часом я відчував,

8
00:00:22,396 --> 00:00:26,479
що краще слухатись батьків,
навіть якщо я до кінця не розумів, чому.

9
00:00:26,479 --> 00:00:29,495
І річ не в тім, що вони не хотіли,
аби я мислив критично.

10
00:00:29,495 --> 00:00:32,075
Їхнє виховання завжди мало на меті

11
00:00:32,075 --> 00:00:35,547
допомогти мені та моїм братам і сестрам 
зрозуміти реалії життя,

12
00:00:35,547 --> 00:00:39,654
і, водночас, навчити нас ніколи
не приймати статус-кво як щось неминуче.

13
00:00:39,654 --> 00:00:42,962
Я дійшов висновку, що це була

14
00:00:42,964 --> 00:00:46,050
дуже корисна форма виховання.

15
00:00:46,050 --> 00:00:50,170
Один із моїх улюблених педагогів,
бразильський письменник і вчений Пауло Фрейре,

16
00:00:50,170 --> 00:00:53,269
доволі відверто говорить про
потребу освіти

17
00:00:53,269 --> 00:00:57,837
як інструмента для критичного
пробудження та людської взаємодопомоги.

18
00:00:57,857 --> 00:01:01,612
У своїй найвідомішій книжці,
"Педагогіка пригноблених",

19
00:01:01,612 --> 00:01:05,156
він стверджує: "Ніхто до кінця не може
бути людиною,

20
00:01:05,156 --> 00:01:07,387
якщо він не дає іншим бути нею".

21
00:01:08,167 --> 00:01:11,987
Останнім часом я багато думаю про це,
про ідею людяності,

22
00:01:11,987 --> 00:01:15,264
і особливо про те, хто ж 
у цьому світі має привілей

23
00:01:15,264 --> 00:01:18,280
сприйматись як повноцінна людина.

24
00:01:18,280 --> 00:01:20,610
За останні декілька місяців

25
00:01:20,610 --> 00:01:23,818
світ бачив, як неозброєні темношкірі 
чоловіки та жінки

26
00:01:23,818 --> 00:01:27,755
загинули від рук поліції та самосуду.

27
00:01:27,755 --> 00:01:30,648
Ці події та все, що трапилось
після них,

28
00:01:30,648 --> 00:01:32,756
повернули мене назад у дитинство,

29
00:01:32,756 --> 00:01:37,100
до рішень, які прийняли мої батьки щодо
виховання темношкірого хлопця в Америці.

30
00:01:37,100 --> 00:01:41,207
Змалку я не розумів їх так,
як розумію тепер.

31
00:01:41,977 --> 00:01:46,212
Як важко їм мабуть було,
яку несправедливість вони

32
00:01:46,212 --> 00:01:50,397
відчували, коли відбирали
частинки мого дитинства

33
00:01:50,409 --> 00:01:53,210
лише для того, щоб я міг повертатись
ввечері додому.

34
00:01:53,210 --> 00:01:55,311
До прикладу, я пригадую одну ніч,

35
00:01:55,311 --> 00:01:59,213
коли мені було років 12.
Під час короткої поїздки в інше місто

36
00:01:59,213 --> 00:02:01,559
я і мої друзі купили водяні пістолети

37
00:02:01,559 --> 00:02:05,569
і перетворили готельну автостоянку
на зону водяних битв.

38
00:02:06,102 --> 00:02:07,805
Ми ховалися за автомобілями,

39
00:02:07,805 --> 00:02:10,973
бігаючи крізь темряву поміж ліхтарями,

40
00:02:10,973 --> 00:02:14,384
і без упину реготали.

41
00:02:14,384 --> 00:02:16,467
Проте через 10 хвилин

42
00:02:16,467 --> 00:02:19,480
мій батько вийшов на вулицю,
схопив мене за руку

43
00:02:19,480 --> 00:02:22,505
і силоміць завів до кімнати.

44
00:02:22,505 --> 00:02:24,369
Перш ніж я зміг щось промовити,

45
00:02:24,369 --> 00:02:27,727
сказати, як по-дурному він виставив
мене перед моїми друзями,

46
00:02:27,727 --> 00:02:30,842
він висміяв мою наївність.

47
00:02:30,842 --> 00:02:35,385
Поглянув мені в очі - обличчя
його було сповнене страху -

48
00:02:35,385 --> 00:02:37,930
і сказав: "Синку, мені шкода,

49
00:02:37,930 --> 00:02:40,967
але ти не можеш поводитись так,
як твої білі друзі.

50
00:02:40,967 --> 00:02:43,202
Ти не можеш вдавати, ніби стріляєш 
із пістолета.

51
00:02:43,202 --> 00:02:45,088
Ти не можеш бігати в темряві.

52
00:02:45,088 --> 00:02:48,132
Ти не можеш ховатись ні за чим,
окрім власних зубів".

53
00:02:48,132 --> 00:02:51,135
Тепер я розумію, яким наляканим він,
напевно, був,

54
00:02:51,135 --> 00:02:55,148
як легко я міг провалитись у прірву ночі,

55
00:02:55,148 --> 00:02:57,907
що хтось міг сприйняти ту воду

56
00:02:57,907 --> 00:03:00,154
за хорошу причину змити
все це назавжди.

57
00:03:01,134 --> 00:03:04,546
За все життя я вивчив
чимало уроків.

58
00:03:04,546 --> 00:03:08,045
Завжди тримай руки там, де їх можуть
бачити, не рухайся надто швидко,

59
00:03:08,045 --> 00:03:10,116
знімай капюшон, коли сонце сідає.

60
00:03:10,116 --> 00:03:13,223
Батьки виховували мене та моїх 
братів і сестер в обладунках порад,

61
00:03:13,223 --> 00:03:16,854
в океані сигналів тривоги, щоб хтось, бува,
не вкрав повітря з наших легенів,

62
00:03:16,854 --> 00:03:19,166
щоб наша шкіра не закарбувалась
у пам'яті.

63
00:03:19,166 --> 00:03:21,674
Так, щоб ми могли бути дітьми,
а не домовиною чи бетоном.

64
00:03:21,674 --> 00:03:25,154
І річ не в тім, що вони вважали, що це 
зробить нас кращими за інших -

65
00:03:25,154 --> 00:03:27,672
вони просто хотіли
зберегти нам життя.

66
00:03:27,672 --> 00:03:30,402
Усіх моїх темношкірих друзів 
виховували так само.

67
00:03:30,402 --> 00:03:32,679
З нами провели розмову,
коли ми вже підросли достатньо,

68
00:03:32,679 --> 00:03:35,624
щоб нас могли помилково сплутати з цвяхом,
якого готові забити молотком в землю,

69
00:03:35,624 --> 00:03:40,118
коли люди перетворили наш меланін на
синонім того, чого треба боятись.

70
00:03:40,118 --> 00:03:42,591
Але як це для дитини -

71
00:03:42,591 --> 00:03:46,041
з самого малку знати, що ти
не можеш бути просто дитиною?

72
00:03:46,041 --> 00:03:49,190
Що забаганки юності є надто 
небезпечними для твого дихання,

73
00:03:49,190 --> 00:03:50,854
що ти не можеш бути просто
допитливим,

74
00:03:50,854 --> 00:03:53,548
що тебе не наділяють розкішшю
робити помилки,

75
00:03:53,548 --> 00:03:55,316
що чиєсь особисте упередження

76
00:03:55,316 --> 00:03:57,826
може бути причиною того,
що ти не прокинешся зранку.

77
00:03:58,156 --> 00:03:59,871
Але це не стало нашою сутністю.

78
00:03:59,871 --> 00:04:02,462
Адже ми маємо батькiв, які виховали 
нас так, щоб ми розуміли -

79
00:04:02,462 --> 00:04:05,238
наші тіла не створено
як мiшені для куль -

80
00:04:05,238 --> 00:04:08,872
їх створено для летючих зміїв і скакалок,
до сміху такого гучного, що аж у животі коле.

81
00:04:08,872 --> 00:04:11,856
Наші вчителі вчили нас,
як піднімати руку в класі,

82
00:04:11,856 --> 00:04:13,424
а не лише для того, щоб показати,
що ми здаємося.

83
00:04:13,424 --> 00:04:15,390
Вони навчили нас - єдине, чого ми 
повинні зректися -

84
00:04:15,390 --> 00:04:17,763
це ідея, що ми не достойні цього світу.

85
00:04:17,763 --> 00:04:21,043
Ми кажемо, що життя темношкірих
має значення, не тому, що життя інших - не має,

86
00:04:21,043 --> 00:04:24,751
а тому, що ми повинні впевнитись,
що ми заслуговуємо жити без страху,

87
00:04:24,751 --> 00:04:26,877
тоді як стільки всього вказує на те,
що ми не заслуговуємо.

88
00:04:26,877 --> 00:04:28,839
Я хочу жити в світі, де мого сина

89
00:04:28,839 --> 00:04:31,327
не визнають винним
ще з моменту народження,

90
00:04:31,327 --> 00:04:35,178
де іграшку в його руці не
сплутають з чимось іншим.

91
00:04:35,178 --> 00:04:38,613
І я відмовляюсь приймати те, що ми
не можемо перебудувати світ у щось інше,

92
00:04:38,613 --> 00:04:40,110
у місце, де дитяче ім'я

93
00:04:40,110 --> 00:04:42,857
не має бути написано на футболці
чи на могильному камені,

94
00:04:42,857 --> 00:04:44,474
де цінність людського життя

95
00:04:44,474 --> 00:04:48,273
не визначається нічим, окрім
факту, що ця людина має легені,

96
00:04:48,273 --> 00:04:52,491
у місце, де кожен із нас може дихати.

97
00:04:52,491 --> 00:04:53,445
Дякую.

98
00:04:53,445 --> 00:04:55,903
(Оплески)