Що ми знаємо про майбутнє?
Складне запитання, проста відповідь – нічого.
Ми не можемо передбачити майбутнього.
Ми можемо лише створювати наше бачення майбутнього, таке, яким воно може бути,
бачення, яке відкриває нові ідеї, що надихають нас.
І це найважливіша причина,
яка руйнує сталі способи мислення.
Багато людей
створювали власне бачення майбутнього.
Ось, наприклад, це уявлення з 20-го століття.
Тут написано, що так виглядатиме літак дальніх перельотів у майбутньому.
Він здатен перетнути Атлантичний океан за півтора дні.
Сьогодні ми знаємо, що це уявлення не здійснилося.
Ось наш найбільший літак на сьогоднішній день -
Аеробус А380, і він досить великий,
вміщує чимало людей
і технічно істотно відрізняється
від літака, якого я вам показував.
Я працюю разом із командою Аеробуса.
Ми створили власне бачення майбутнього
сталого розвитку авіації.
Отже, сталий розвиток є важливим для нас,
він мусить охоплювати соціальні,
а також екологічні та економічні цінності.
Ми створили дуже незвичну структуру,
яка імітує кістки або скелет,
що трапляються у природі.
Ось чому це виглядає дещо химерно,
особливо для людей, які працюють зі структурами загалом.
Але ж це творча спроба
дослідити наші ідеї щодо іншого майбутнього.
Хто буде нашим основним споживачем у майбутньому?
Люди похилого віку чи молоді люди,
або ж впливові жінки.
Спостерігається тенденція, що стосується нас усіх.
Це антропометрика майбутнього.
Наші діти зростають більшими, але водночас
ми зростаємо в інших напрямках.
Отже, нам потрібен простір у літаку,
усередині дуже обмеженого простору.
У цих людей різні потреби.
Ми бачимо нагальну потребу у пропаганді здорового способу життя,
особливо серед людей похилого віку.
Ми хочемо, щоб до нас ставились як до особистостей.
Хочемо бути продуктивними протягом усієї подорожі,
і в майбутньому
використати найсучасніші інтерфейси.
Тому ми вирішили поєднати все це і представити в одному продукті.
Ми об’єднали людські потреби з технологіями.
Наприклад, ми запитуємо себе:
як можна покращити освітленість?
Як використати більше природного світла у літаку?
Наприклад, цей літак не має вікон.
А що ж стосовно програмного забезпечення,
яке знадобиться нам у майбутньому?
Я вважаю, що літак майбутнього
матиме власний інтелект.
Він буде схожим радше на живий організм,
ніж на конструкцію з надзвичайно складною технологією.
У майбутньому він буде цілком іншим.
Літак взаємодіятиме
з пасажирами під час польоту.
Ми також обговорюємо матеріали,
зокрема, синтетичну біологію.
Я думаю, що у нас буде щораз більше нових матеріалів,
які ми зможемо використати для побудови каркаса,
тому що каркас є основою у дизайні літаків.
Порівняймо старий і новий світ.
Я просто хочу вам показати, над чим ми працюємо сьогодні.
Ось консоль відсіку відпочинку екіпажу в А380.
Вона багато важить
і побудована за класичними правилами.
Ось аналогічна консоль для тієї ж мети.
Вона наслідує будову кістки.
Цілком інший процес проектування.
Перша з них важить 1.2 кілограми,
друга – 0.6 кілограма.
Отже, технологія 3D друку і нові правила проектування
справді допомагають зменшити вагу,
що є ключовим питанням у проектуванні літаків,
оскільки від цього залежить кількість викидів парникових газів.
Розвинемо цю ідею трохи далі.
Як природа будує свої складові частини і структури?
Природа дуже мудра. Вона вміщує всю інформацію
у маленькі блоки, які ми називаємо ДНК.
І природа будує з них великі скелети.
Ми бачимо тут метод "від простого до складного",
тому що вся інформація, як я вже згадував, знаходиться всередині ДНК.
І це поєднується з методом "від складного до простого",
адже в нашому повсякденному житті
ми тренуємо м’язи і скелет
і стаємо сильнішими.
Такий самий підхід можна застосовувати у технології.
Наприклад, наші будівельні блоки – вуглецеві нанотрубки -
дають змогу створювати великі безшовні каркаси.
Як це виглядає, можна частково побачити тут.
Уявіть, що у вас є вуглецеві нанотрубки,
які ростуть всередині 3D принтера.
Вони вбудовані у середину пластикової матриці
і підкоряються силам, що виникають у вашій деталі.
У вас є трильйони трубок,
які можна порівняти з цілим лісом,
і ви берете цей ліс, оптимізуєте форму,
створюєте структури і підструктури,
які також дають змогу передавати електричний струм або дані.
І тепер ми беремо цей матеріал,
поєднуємо з методом "від складного до простого"
і будуємо дедалі більші компоненти.
Отже, як виглядатиме літак майбутнього?
У нас є різні сидіння, які адаптуються
до параметрів пасажирів,
до їхньої індивідуальної антропометрики.
У нас є інтерактивні зони в середині літака,
які можуть перетворитися
на майданчик для гольфу.
Зрештою, ця біонічна структура,
вкрита прозорою
біополімерною мембраною, повністю змінить
наше бачення літаків майбутнього.
Як казав Джейсон Сілва,
якщо ми можемо щось уявити, чому б не втілити це у життя?
Побачимося в майбутньому. Дякую!
(Оплески)