Кікі Сміт: Не існує пам'ятних скульптур для відьом. Тож тоді я подумала, що хочу зробити цих жінок на вогнищах. Їхні руки розкинуті, як у Христа, що каже "Чому ви покинули мене?" Вони мають бути в усіх містах Європи. Знаєте, ще нікому вони не були потрібні в їхньому місті, але (сміється), але, але ви ж мене розумієте, Я думала, що можу, ну, знаєте, ну, знаєте, все одно зробити їх. Мистецтво - це те, що переходить з твоїх думок у фізичний світ, і в той же час це просто відображення твого внутрішнього світу, в іншій формі. Взагалі, я вважаю, що мистецтво - це... це просто спосіб мислення. Знаєте, це як стояти на вітрі, і дозволити йому нести тебе куди завгодно, куди він захоче. І ви знаєте, речі починають говорити: "зверни увагу на це і зроби це." Знаєте, я думаю, що коли я була в школі, мені було дуже важко навчитися читати. Тож мені просто довелося вчитися, дивлячись на речі. Я побачила в в Луврі Женев'єву з де вона сидить з вовками та ягнятами. А Женев'єва - наче рятівниця Парижа. І я намалювала свою подругу, Женев'єву в образі тієї самої Женев'єви. І я вирізала її і зробила з неї фігурки. І вже потім я робила скульптури. Спочатку я зробила Женев'єву, де де вона просто стоїть поруч з вовком. А потім я зробила ВОСКРЕСІННЯ, де де жінка виходить з вовка. Це свого роду переродження. У мене просто є цілий набір зображень, і я можу почати їх змішувати. А якщо зробити їх такими собі персонажами. Вони знову починають жити. Вони можуть жити за межами лише однієї версії. У мене є одна стояча Женев'єва. Знаєте, я просто різала її знову і знову, знову і знову, змінювала конфігурацію, і наче згладжувала шви. Тут можна трохи нагріти. Знаєш, просто, щоб трохи згладити. Багато разів я брала форми і просто робила скульптури з пап'є-маше, а потім їх можна було дуже легко розрізати і скласти назад. Віск набагато складніший, і потім ми витрачаємо, знаєте, нескінченну кількість часу, намагаючись їх виправити. Було б набагато швидше просто знайти іншу людину і переробити, але це... Я не знаю, мені просто цікаво, що все це виходить з однієї скульптури. А це я зроблю з алюмінію, і вони підуть на таких дерев'яних, дерев'яних палицях. Тож воно трохи відкинеться назад, трохи відкинеться назад ось так, і тоді воно буде ніби плавати в повітрі. Як на мене, є щось цікаве в скульптурі, або в тому, що вона висить над землею, або має інше відношення до землі. Це може бути так. СМІТ: І як швидко це можна зробити? Чоловік: Близько п'яти хвилин. Сміт: О, це чудово. Сміт: Вона стане мертвою відьмою під... купою дров. А потім я згадала про злу відьму з «Чарівника країни Оз», бо вона знаходиться під будинком. Так що я просто під купою дров на задньому дворі. Коли я була дитиною, у мого батька була посмертна маска моєї бабусі. Вона померла років за двадцять до мого народження. А потім, коли помер мій батько, ми з моєю сестрою Бібі зробили посмертну маску з його голови та рук. А потім, коли померла моя сестра, я пішла і зробила посмертну маску з її рук і голови. Тож у мене є три покоління посмертних масок. Досить непогано. Кікі: Ми трохи нагадували «Сімейку Адамсів». Ми жили у великому будинку, з надгробним каменем з нашим прізвищем. І знаєте, у нас була величезна скульптура на задньому дворі будинку. Кікі: І знаєте, ми були дуже непопулярні, і діти казали, що я відьма. І знаєте, ми дійсно були... А в мого батька була борода і «Порше». і ми були справді пригнічені, соромлячись того, що він мав таку машину. і не мав, знаєте, великого універсала Woody. Кікі: Ми робили для нього переважно паперові моделі. До тисяч тетраедрів та октаедрів, сплющених моделей. А потім ми сідали і складали їх разом, розумієте, щодня після школи. У моїй родині завжди була якась хвороба. Мій батько завжди казав. що це ірландський католицизм. Цілу частину нашого будинку займав одяг батьків мого батька, все з кінця 1800-х років. і зуби, знаєте, людські зубні протези. Там було багато, знаєте, багато смерті, смерть всюди. Знаєте, я провела пару років років малюючи мертвих тварин ..... У мене було видіння, що я маю збудувати ще один Ноїв ковчег. але з мертвих тварин. Кікі: Це було, коли помер мій кіт. Я робила всі ці П'єти, своєрідні автопортрети П'єти. де я тримаю свого мертвого кота. І я зробила близько 50-ти мільярдів зображень мертвих тварин. і я думаю, хм, як так сталося, що досі у мене є всі ці зображення? Це моя велика інвестиція в майбутнє. Кікі: Красуне, заспокойся... -ні, ти повинна була спускатися, тупа пташко! От так от Я просто дуже люблю принти. Саме цей шкрябаючий, дряпаючий, дряпаючий рух мені подобається найбільше.