1
00:00:01,006 --> 00:00:06,156
У нас є історичні записи, де можна 
дізнатися, як прадавні греки вдягалися,

2
00:00:06,180 --> 00:00:07,434
як вони жили,

3
00:00:07,458 --> 00:00:08,980
як вони воювали...

4
00:00:09,004 --> 00:00:10,528
але як вони думали?

5
00:00:11,432 --> 00:00:15,872
Існує природне припущення, 
що найглибші аспекти людського мислення —

6
00:00:15,896 --> 00:00:17,768
наше вміння уявляти,

7
00:00:17,792 --> 00:00:19,189
бути свідомим,

8
00:00:19,213 --> 00:00:20,444
мріяти —

9
00:00:20,468 --> 00:00:22,087
завжди були незмінними.

10
00:00:22,872 --> 00:00:24,371
Інша можливість —

11
00:00:24,395 --> 00:00:28,118
що соціальні трансформації, 
які сформували нашу культуру,

12
00:00:28,142 --> 00:00:31,927
могли також змінювати 
структурні основи людського мислення.

13
00:00:32,911 --> 00:00:35,435
В усіх нас може бути
різна думка щодо цього.

14
00:00:35,459 --> 00:00:38,176
Насправді, це тривала 
філософська полеміка.

15
00:00:38,644 --> 00:00:41,371
Але чи може наука 
взагалі відповісти на це питання?

16
00:00:42,834 --> 00:00:45,340
Тут я хотів би припустити,

17
00:00:45,364 --> 00:00:50,136
що так само, як ми реконструюємо 
вигляд античних грецьких міст

18
00:00:50,160 --> 00:00:52,548
просто за виглядом кількох цеглин,

19
00:00:52,572 --> 00:00:56,698
писемні пам'ятки культури можна сприймати
як археологічні свідоцтва —

20
00:00:56,722 --> 00:00:58,865
копалини людської думки.

21
00:00:59,905 --> 00:01:01,079
І насправді,

22
00:01:01,103 --> 00:01:03,309
працюючи над психологічним аналізом

23
00:01:03,333 --> 00:01:06,877
деяких найстаріших книг
людської культури,

24
00:01:06,901 --> 00:01:12,856
Джуліан Джейнс у 70-х роках 
висловив незвичну і радикальну гіпотезу:

25
00:01:12,880 --> 00:01:15,293
людей, що жили усього 3 000 років тому,

26
00:01:15,317 --> 00:01:20,205
зараз ми визначили б як шизофреників.

27
00:01:21,753 --> 00:01:23,261
І він зробив таке твердження,

28
00:01:23,285 --> 00:01:26,586
базуючись на тому, що всі люди, 
зображені у тих книгах,

29
00:01:26,610 --> 00:01:28,514
послідовно поводилися так, —

30
00:01:28,538 --> 00:01:31,554
у різних культурах, 
у різних куточках світу, —

31
00:01:31,578 --> 00:01:35,110
ніби вони чують і підкоряються голосам,

32
00:01:35,134 --> 00:01:38,174
що, на їх думку, 
належать богам

33
00:01:38,198 --> 00:01:39,396
або музам...

34
00:01:40,063 --> 00:01:42,832
зараз ми назвали б це галюцинаціями.

35
00:01:43,888 --> 00:01:46,514
І тільки пізніше, із плином часу,

36
00:01:46,538 --> 00:01:50,189
вони починали усвідомлювати, 
що вони самі були творцями

37
00:01:50,213 --> 00:01:52,728
і володарями 
тих внутрішніх голосів.

38
00:01:53,316 --> 00:01:56,031
А разом з цим
вони здобули самоаналіз:

39
00:01:56,055 --> 00:01:58,538
вміння думати про свої власні думки.

40
00:01:59,785 --> 00:02:03,182
Тож теорія Джейнса 
полягає в тому, що свідомість,

41
00:02:03,206 --> 00:02:06,372
принаймні у тому сенсі, 
в якому ми розуміємо її сьогодні,

42
00:02:06,396 --> 00:02:09,936
коли ми відчуваємо, що самі керуємо 
нашим існуванням,

43
00:02:09,960 --> 00:02:12,697
не так вже й давно 
розвинулася в нашій культурі.

44
00:02:13,456 --> 00:02:15,242
І ця теорія доволі вражаюча,

45
00:02:15,266 --> 00:02:16,699
але має й очевидну проблему —

46
00:02:16,723 --> 00:02:20,715
вона базується на незначній кількості 
дуже конкретних прикладів.

47
00:02:21,085 --> 00:02:22,848
Тож питання в тому, 
чи теорія,

48
00:02:22,872 --> 00:02:27,623
за якою самоспоглядання виникло 
близько 3 000 років тому,

49
00:02:27,647 --> 00:02:30,631
може бути перевірена 
у кількісний і об'єктивний спосіб.

50
00:02:31,543 --> 00:02:35,106
І як із цим обійтися — доволі очевидно.

51
00:02:35,130 --> 00:02:38,590
Малоймовірно, що одного ранку Платон 
прокинувся і написав:

52
00:02:38,614 --> 00:02:40,273
"Привіт, я Платон,

53
00:02:40,297 --> 00:02:43,186
і від сьогодні в мене повністю 
самоаналітична свідомість."

54
00:02:43,210 --> 00:02:45,503
(Сміх)

55
00:02:45,527 --> 00:02:48,860
Це вказує на саму суть проблеми.

56
00:02:49,467 --> 00:02:53,522
Потрібно знайти час виникнення концепції, 
яку ніколи не називали вголос.

57
00:02:54,434 --> 00:02:58,744
Слово "самоаналіз" 
жодного разу не з'являється

58
00:02:58,768 --> 00:03:00,687
у книгах, які ми хочемо проаналізувати.

59
00:03:01,728 --> 00:03:05,815
Тож наш підхід до розв'язання — 
побудувати словесний простір.

60
00:03:06,571 --> 00:03:09,858
Це величезний простір, 
що містить усі слова

61
00:03:09,882 --> 00:03:12,684
таким чином, що відстань 
між будь-якими двома з них

62
00:03:12,708 --> 00:03:15,591
свідчить про те, 
наскільки вони споріднені.

63
00:03:16,460 --> 00:03:17,611
Наприклад,

64
00:03:17,635 --> 00:03:20,532
слова "собака" та "кішка" 
ви поставите дуже близько,

65
00:03:20,556 --> 00:03:24,387
а слова "грейпфрут" та "логарифм"
будуть далеко одне від одного.

66
00:03:24,809 --> 00:03:28,705
І це правило має зберігатися 
для будь-яких двох слів у межах простору.

67
00:03:29,626 --> 00:03:32,967
Словесний простір можна побудувати
у кілька способів.

68
00:03:32,991 --> 00:03:34,634
Перший — запитати експертів,

69
00:03:34,658 --> 00:03:36,554
щось подібне 
ми робимо зі словниками.

70
00:03:36,896 --> 00:03:38,324
Інша можливість —

71
00:03:38,348 --> 00:03:42,063
це просто припустити, 
що якщо два слова споріднені,

72
00:03:42,087 --> 00:03:44,436
вони з'являються в одному реченні,

73
00:03:44,460 --> 00:03:45,913
в одному абзаці,

74
00:03:45,937 --> 00:03:47,707
в одному документі

75
00:03:47,731 --> 00:03:50,913
частіше, ніж можна очікувати
в межах чистої випадковості.

76
00:03:52,231 --> 00:03:54,281
І ця проста гіпотеза,

77
00:03:54,305 --> 00:03:55,611
цей простий метод,

78
00:03:55,635 --> 00:03:57,242
із кількома фокусами обчислення,

79
00:03:57,266 --> 00:03:58,655
спричиненими тим фактом,

80
00:03:58,679 --> 00:04:01,743
що це дуже складний 
і багатовимірний простір,

81
00:04:01,767 --> 00:04:03,432
виявляється доволі ефективним.

82
00:04:04,155 --> 00:04:06,957
І як наочний приклад того,
як добре це насправді працює,

83
00:04:06,981 --> 00:04:10,893
ось результат, що ми отримаємо,
проаналізувавши деякі поширені слова.

84
00:04:11,607 --> 00:04:12,792
Перш за все, видно,

85
00:04:12,816 --> 00:04:16,094
що слова автоматично збираються
у семантичні групи.

86
00:04:16,118 --> 00:04:18,335
Тож ви отримаєте фрукти, частини тіла,

87
00:04:18,359 --> 00:04:20,784
частини комп'ютера, 
наукові терміни тощо.

88
00:04:21,119 --> 00:04:25,341
Алгоритм також показує,
що ми об'єднуємо поняття ієрархічно.

89
00:04:25,852 --> 00:04:27,003
От наприклад,

90
00:04:27,027 --> 00:04:30,624
ви бачите, що наукові терміни
поділяються на дві підкатегорії:

91
00:04:30,648 --> 00:04:32,748
терміни астрономії та терміни фізики.

92
00:04:33,338 --> 00:04:35,584
Тут є і дуже цікаві речі.

93
00:04:35,608 --> 00:04:37,513
Наприклад, слово "астрономія"

94
00:04:37,537 --> 00:04:39,352
виглядає досить дивно на своєму місці,

95
00:04:39,376 --> 00:04:41,424
але воно саме там, де має бути —

96
00:04:41,448 --> 00:04:43,043
між тим, чим воно є,

97
00:04:43,067 --> 00:04:44,337
тобто розділом науки,

98
00:04:44,361 --> 00:04:45,897
і тим, що воно описує, —

99
00:04:45,921 --> 00:04:47,413
астрономічними поняттями.

100
00:04:48,182 --> 00:04:50,073
Так можна продовжувати й продовжувати.

101
00:04:50,097 --> 00:04:52,157
Власне, якщо ви подивитесь
на це якийсь час

102
00:04:52,181 --> 00:04:54,089
і просто побудуєте випадкові траєкторії,

103
00:04:54,089 --> 00:04:57,229
ви помітите, що за відчуттям
це трохи схоже на складання віршів.

104
00:04:58,018 --> 00:04:59,900
А це тому, що певною мірою

105
00:04:59,924 --> 00:05:02,864
блукання у цьому просторі
подібне до блукання розумом.

106
00:05:04,027 --> 00:05:05,644
І останнє —

107
00:05:05,668 --> 00:05:09,708
цей алгоритм також визначає
наші інтуїтивні припущення

108
00:05:09,732 --> 00:05:13,628
щодо того, які слова мають
вести до групи самоаналізу.

109
00:05:13,652 --> 00:05:14,875
Приміром, слова

110
00:05:14,899 --> 00:05:18,878
як "себе", "вина", "причина",
"емоція"

111
00:05:18,902 --> 00:05:20,791
дуже близькі до "самоаналіз",

112
00:05:20,815 --> 00:05:21,966
а от інші слова,

113
00:05:21,990 --> 00:05:24,287
приміром "червоний", "футбол",
"свічка", "банан"

114
00:05:24,287 --> 00:05:25,683
знаходяться дуже далеко.

115
00:05:26,054 --> 00:05:28,816
Тож щойно ми побудували простір,

116
00:05:28,840 --> 00:05:31,666
питання історії самоаналізу

117
00:05:31,690 --> 00:05:34,023
або історії будь-якого поняття,

118
00:05:34,047 --> 00:05:38,826
яке досі здавалося абстрактним
і дещо туманним,

119
00:05:38,850 --> 00:05:40,454
стає чітким —

120
00:05:40,478 --> 00:05:43,216
стає підвладним кількісним методам науки.

121
00:05:44,216 --> 00:05:46,978
І все, що треба зробити, — взяти книжки,

122
00:05:47,002 --> 00:05:48,383
оцифрувати їх

123
00:05:48,407 --> 00:05:51,216
і взяти цей потік слів
як траєкторію,

124
00:05:51,240 --> 00:05:53,209
зробити проекцію на наш простір,

125
00:05:53,233 --> 00:05:56,987
а потім спитати себе, чи ця траєкторія 
крутиться помітний час

126
00:05:57,011 --> 00:06:00,003
поряд із поняттям 
самоаналізу.

127
00:06:00,760 --> 00:06:01,956
І таким чином

128
00:06:01,980 --> 00:06:04,092
ми можемо проаналізувати
історію самоаналізу

129
00:06:04,116 --> 00:06:06,037
у давньогрецькій традиції,

130
00:06:06,061 --> 00:06:08,663
з якої ми маємо
найбільшу кількість пам'яток.

131
00:06:09,631 --> 00:06:11,886
Тож ми взяли усі книжки,

132
00:06:11,910 --> 00:06:14,194
впорядкували їх за часом написання,

133
00:06:14,218 --> 00:06:15,970
з кожної книжки ми взяли слова

134
00:06:15,994 --> 00:06:17,955
і зробили проекцію на простір,

135
00:06:17,979 --> 00:06:21,011
а тоді перевірили кожне слово, 
чи воно близьке до самоаналізу,

136
00:06:21,035 --> 00:06:22,415
і взяли середнє значення.

137
00:06:22,590 --> 00:06:25,788
І тоді ми спитали, 
чи з плином часу

138
00:06:25,812 --> 00:06:29,064
ці книжки наближалися

139
00:06:29,088 --> 00:06:30,842
до поняття самоаналізу.

140
00:06:30,866 --> 00:06:34,667
І саме це й трапилося 
у давньогрецькій традиції.

141
00:06:35,698 --> 00:06:38,825
Можна побачити, що для найдавніших
книжок традиції Гомера

142
00:06:38,849 --> 00:06:42,261
є тільки невеличкий зріст
наближення до самоаналізу.

143
00:06:42,285 --> 00:06:44,491
Але десь за 4 століття до нової ери

144
00:06:44,515 --> 00:06:49,223
крива злітає вгору дуже швидко,
майже у п'ять разів ближче,

145
00:06:49,247 --> 00:06:51,747
коли книжки наближаються 
й наближаються

146
00:06:51,771 --> 00:06:53,453
до поняття самоаналізу.

147
00:06:54,159 --> 00:06:56,583
І от дуже цікава річ —

148
00:06:56,607 --> 00:06:57,805
зараз ми можемо запитати,

149
00:06:57,829 --> 00:07:01,976
чи стається те саме в іншій,
незалежній традиції.

150
00:07:02,882 --> 00:07:06,138
Тож ми запустили той самий аналіз
в іудейсько-християнській традиції,

151
00:07:06,162 --> 00:07:08,883
і отримали фактично той самий паттерн.

152
00:07:09,548 --> 00:07:14,183
І знов видно незначний зріст
для найдавніших книжок Старого Заповіту,

153
00:07:14,207 --> 00:07:16,121
а потім зріст дуже прискорюється

154
00:07:16,145 --> 00:07:17,984
у нових книжках Нового Заповіту.

155
00:07:18,008 --> 00:07:20,040
А потім ми отримуємо пік самоаналізу

156
00:07:20,064 --> 00:07:22,191
у "Сповіді" Блаженного Августина,

157
00:07:22,215 --> 00:07:24,072
десь у четвертому сторіччі нашої ери.

158
00:07:24,897 --> 00:07:26,841
І це було дуже важливо,

159
00:07:26,865 --> 00:07:30,238
бо Блаженний Августин
визнаний науковцями,

160
00:07:30,262 --> 00:07:32,434
філологами, істориками

161
00:07:32,458 --> 00:07:34,536
як один із засновників самоаналізу.

162
00:07:35,060 --> 00:07:38,357
Власне, деякі вважають його
батьком сучасної психології.

163
00:07:39,012 --> 00:07:40,851
Тож наш алгоритм,

164
00:07:40,875 --> 00:07:43,717
враховуючи переваги того, 
що він кількісний,

165
00:07:43,741 --> 00:07:45,004
що він об'єктивний

166
00:07:45,028 --> 00:07:47,044
і, звісно, надзвичайно швидкий —

167
00:07:47,068 --> 00:07:49,465
він працює за долі секунди —

168
00:07:49,489 --> 00:07:52,992
може схопити деякі з найважливіших
висновків

169
00:07:53,016 --> 00:07:55,238
довгої традиції досліджень.

170
00:07:56,317 --> 00:07:59,968
І в цьому певною мірою 
полягає краса науки, —

171
00:07:59,992 --> 00:08:03,468
що зараз цей підхід
може бути перенесено

172
00:08:03,492 --> 00:08:06,063
й узагальнено для безлічі
інших галузей.

173
00:08:06,769 --> 00:08:11,536
Тож ми питали
про минуле людської свідомості,

174
00:08:11,560 --> 00:08:14,966
і може, найсміливіше питання, 
яке ми можемо собі поставити, —

175
00:08:14,990 --> 00:08:19,127
чи може усе це сказати нам щось
про майбутнє нашої власної свідомості.

176
00:08:19,550 --> 00:08:21,020
Якщо точніше,

177
00:08:21,044 --> 00:08:23,460
чи можуть слова, що ми говоримо сьогодні,

178
00:08:23,484 --> 00:08:28,681
сказати нам щось
про те, де буде наш розум за кілька днів,

179
00:08:28,705 --> 00:08:29,856
за кілька місяців

180
00:08:29,880 --> 00:08:31,062
або за кілька років.

181
00:08:31,597 --> 00:08:34,617
Так само багато хто зараз
вдягає сенсори,

182
00:08:34,641 --> 00:08:36,427
що аналізують пульс,

183
00:08:36,451 --> 00:08:37,720
дихання

184
00:08:37,744 --> 00:08:39,411
або гени, —

185
00:08:39,435 --> 00:08:43,086
з надією, що це може допомогти
передбачити хворобу.

186
00:08:43,110 --> 00:08:46,631
Ми можемо запитати, чи моніторинг
і аналіз слів, що ми говоримо,

187
00:08:46,655 --> 00:08:49,338
пишемо у Твіттер, електронною поштою
чи просто пишемо,

188
00:08:49,362 --> 00:08:54,170
може вказати нам зазделегідь,
чи виникнуть проблеми із нашим розумом.

189
00:08:55,087 --> 00:08:56,621
Разом із Джильєрмо Сеччі,

190
00:08:56,645 --> 00:08:59,646
що став моїм побратимом у цій пригоді,

191
00:08:59,670 --> 00:09:01,225
ми взялися за це завдання.

192
00:09:02,228 --> 00:09:07,760
Для цього ми проаналізували 
записане мовлення 34 молодих осіб,

193
00:09:07,784 --> 00:09:10,585
що мали високий ризик розвитку шизофренії.

194
00:09:11,434 --> 00:09:14,315
Ми виміряли мовлення на початку,

195
00:09:14,339 --> 00:09:17,581
а потім поставили питання, чи можуть
особливості мовлення передбачити

196
00:09:17,605 --> 00:09:20,101
на проміжку майже у три роки

197
00:09:20,125 --> 00:09:22,160
майбутній розвиток психозу.

198
00:09:23,427 --> 00:09:25,793
Але попри всі сподівання,

199
00:09:25,817 --> 00:09:28,934
ми отримували поразку за поразкою.

200
00:09:29,793 --> 00:09:33,675
У семантиці було просто
недостатньо інформації,

201
00:09:33,699 --> 00:09:36,492
щоб передбачити майбутню
організацію розуму.

202
00:09:36,516 --> 00:09:38,325
Досить добре вдавалося

203
00:09:38,349 --> 00:09:42,524
знайти відмінності між групою
шизофреніків і контрольною групою,

204
00:09:42,548 --> 00:09:45,260
десь так, як ми робили 
із давніми текстами,

205
00:09:45,284 --> 00:09:48,278
але не передбачити
майбутнє виникнення психозу.

206
00:09:49,164 --> 00:09:50,870
Але тоді ми зрозуміли,

207
00:09:50,894 --> 00:09:54,982
що найважливіше може полягати не в тому,
що саме вони кажуть,

208
00:09:55,006 --> 00:09:56,679
але в тому, як вони це кажуть.

209
00:09:57,679 --> 00:09:58,899
Якщо точніше,

210
00:09:58,923 --> 00:10:01,750
справа не в тому, в якій семантичній групі
були слова,

211
00:10:01,774 --> 00:10:04,374
а в тому, як часто й далеко
вони перестрибували

212
00:10:04,398 --> 00:10:06,699
з однієї семантичної групи
до іншої.

213
00:10:07,247 --> 00:10:08,978
Тож ми ввели цей показник,

214
00:10:09,002 --> 00:10:11,391
назвавши його семантична зв'язність,

215
00:10:11,415 --> 00:10:16,219
по суті вимірюючи постійність мовлення
в межах однієї семантичної теми,

216
00:10:16,243 --> 00:10:17,772
однієї семантичної категорії.

217
00:10:19,294 --> 00:10:23,341
І виявилося, що для цієї групи
з 34 осіб

218
00:10:23,365 --> 00:10:27,024
алгоритм, побудований на семантичній 
зв'язності, міг передбачити

219
00:10:27,048 --> 00:10:29,548
з точністю 100 відсотків,

220
00:10:29,572 --> 00:10:32,079
у кого розвинеться психоз, а в кого ні.

221
00:10:32,976 --> 00:10:35,913
І чогось подібного не може досягти —

222
00:10:35,937 --> 00:10:37,445
навіть близько —

223
00:10:37,469 --> 00:10:40,595
жоден з існуючих
клінічних показників.

224
00:10:42,525 --> 00:10:46,104
І я яскраво пригадую, 
як поки я працював над цим,

225
00:10:46,128 --> 00:10:48,445
я сидів за своїм комп'ютером

226
00:10:48,469 --> 00:10:51,104
і побачив кілька твітів від Поло —

227
00:10:51,128 --> 00:10:54,295
Поло був моїм першим учнем 
ще у Буенос Айресі,

228
00:10:54,319 --> 00:10:56,389
але в той час він мешкав в Нью-Йорку.

229
00:10:56,413 --> 00:10:58,501
І щось було у цих твітах,

230
00:10:58,525 --> 00:11:02,026
я не міг точно сказати що, 
бо нічого не було сказано напряму, —

231
00:11:02,050 --> 00:11:04,071
але я мав це сильне почуття,

232
00:11:04,095 --> 00:11:07,050
сильний голос інтуїції, 
що щось не так.

233
00:11:08,347 --> 00:11:11,070
Тож я взяв телефон й зателефонував Поло,

234
00:11:11,094 --> 00:11:13,013
і насправді він почувався зле.

235
00:11:13,362 --> 00:11:15,299
І цей простий факт,

236
00:11:15,323 --> 00:11:17,814
що читаючи поміж рядків,

237
00:11:17,838 --> 00:11:22,100
я міг крізь слова зрозуміти
його почуття,

238
00:11:22,124 --> 00:11:25,153
виявився простим, але дуже ефективним
способом допомогти.

239
00:11:25,987 --> 00:11:27,625
Сьогодні я стверджую,

240
00:11:27,649 --> 00:11:30,157
що ми наближаємося
до розуміння,

241
00:11:30,181 --> 00:11:34,467
як нам перетворити цю інтуїцію,
яку ми всі маємо,

242
00:11:34,491 --> 00:11:35,856
яку всі поділяємо,

243
00:11:35,880 --> 00:11:37,077
на алгоритм.

244
00:11:38,102 --> 00:11:39,563
І зробивши це,

245
00:11:39,587 --> 00:11:44,237
ми можемо побачити в майбутньому
зовсім іншу форму психічного здоров'я —

246
00:11:44,261 --> 00:11:49,882
побудовану на об'єктивному, кількісному
і автоматизованому аналізі

247
00:11:49,906 --> 00:11:51,615
слів, що ми пишемо,

248
00:11:51,639 --> 00:11:53,176
слів, що ми говоримо.

249
00:11:53,200 --> 00:11:54,351
Дякую.

250
00:11:54,375 --> 00:12:01,258
(Оплески)