"Вибач, мій телефон розряджений".

"Нічого. У мене все добре".

"Ці твердження повністю необґрунтовані".

"Компанія не поінформована про
будь-які протиправні дії".

"Кохаю тебе!"

Ми чуємо звідусіль 10-200 фраз
брехні у день.

Ми проводимо більшість часу
у пошуках спроб з'ясувати правду.

Від середньовічних знарядь тортур
до поліграфа,

контролю артеріального тиску та дихання,
до детектору брехні по голосу.

Датчики руху очей та
інфрачервоні сканери мозку.

Навіть двохсоткілограмовий
електроенцефалограф.

Незважаючи на те, що такі пристрої
спрацьовують при певних умовах,

більшість можна обдурити,
добре підготувавшись.

Жоден з них не вважається надійним або
навіть припустимим бути доказом у суді.

Та якщо проблеми не з технікою,

а з основоположним допущенням,
що брехня стимулює фізіологічні зміни?

Що як взяти більш раціональний підхід,

використовуючи спілкування, 
щоб виявити брехню?

На психологічному рівні ми брешемо,
щоб здаватися кращими,

поєднуючи фантазії з людиною,
якою ми бажаємо бути

більше, ніж зі справжнім я.

Доки наш мозок зайнятий мисленням,
він пропускає повз багато сигналів.

Свідома частина мозку контролює тільки
5% пізнавального процесу,

включаючи спілкування,

тоді як інші 95% інформації
проходять повз нашої свідомості.

Згідно з науковими працями
з контролю реальності,

історії з вигаданим сюжетом

якісно відрізняються від тих,
що побудовані на реальних подіях.

Припускають, що створення вигаданої
розповіді на особисту тему вимагає роботи

та результатів у різних 
мовних шаблонах.

Технологія, відома як 
лінгвістичний аналіз тексту,

допомогла з'ясувати чотири
загальних шаблони

у підсвідомій мові обману.

По-перше, брехуни менше посилаються 
на себе, роблячи оманливі твердження.

Вони пишуть та говорять про інших
вживаючи третю особу (він, вона, воно),

щоб дистанціювати брехню від себе,

і це звучить неприродньо.

"В цьому домі не було 
аніякісінької вечірки".

"Я не влаштовував тут ніякої вечірки".

По-друге, брехуни схильні до негативу,

бо на підсвідомому рівні вони
почуваються винними.

Наприклад, брехун може
сказати щось на зразок:

"Вибач, тупа батарея сіла. 
Ненавиджу це".

По-третє, брехуни типово пояснюють
події простими словами,

бо нашому мозку складно
побудувати складний обман.

Покарання та оцінювання —

складні для обчислення 
нашим мозком.

Як наполягав президент США:

"У мене не було сексу з тією жінкою".

Нарешті, використовуючи прості слова,

брехуни схильні до 
довших і складніших речень.

Вони додають непотрібні слова,

недоречні, але правдиві деталі,
для того, щоб пом'якшити брехню.

Інший президент мав справу
зі скандальною заявою:

"Категорично стверджую, що
дослідження вказує на

те, що жоден співробітник
Білого Дому,

жоден, що працює зараз у адміністрації,

не був замішаний у цьому
неймовірному випадку".

Залучимо лінгвістичний аналіз
до деяких відомих випадків.

У сьомій велогонці Тур де Франс
переміг Луї Армстронґ.

Якщо порівняти його інтерв'ю 2005 року,

у якому він заперечує прийом допінгу,

з інтерв'ю 2013, де він його визнає, то

використання особових займенників
зростає майже на 3/4.

Зауважте відмінність між 
цими двома цитатами:

Перша: "Лаборант з Франції,
у паризькій лабораторії,

відкриває баночку з аналізом на допінг,
якийсь там Жан-Франсіс, і тестує його.

А потім вам телефонують з газети:

Ми виявили, що у вас знайшли допінг
у сечі 6 раз".

Друга цитата: "Я зовсім втратив себе.

Впевнений, є інші люди,
що не всправляються,

бо я, звичайно, не справився.

Я звик контролювати усе своє життя.

Я контролював кожну подію свого життя".

У своєму запереченні Армстронґ
розкриває гіпотетичну ситуацію,

сфокусовану на іншій людині,

повністю видаляючи себе з ситуації.

У зізнанні він говорить від першої особи,

поринаючи у власні почуття та мотивацію.

Використання особових займенників —
це тільки одна з ознак обману.

Поглянемо на інший випадок.
Екс-сенатор,

кандидат у президенти
США Джон Едвардс:

"Я знаю лише, що ймовірний батько,
якого було оголошено,

і є батьком цієї дитини.

Також я не залучався
до будь-якого виду діяльності,

що пропонувала або узгоджувала 
матеріальну підтримку

цій жінці чи ймовірному батькові дитини".

Це не тільки багатослівний
засіб, щоб сказати: "Це не моя дитина".

Також Едвард не називає
інші сторони за ім'ям.

Замість цього він каже: "та дитина, 
та жінка, ймовірний батько дитини".

Зауважимо, що він каже пізніше,
визнаючи батьківство:

"Я — батько Квін.

Я зроблю все, що зможу, 
щоб забезпечити її

любов'ю та підтримкою,
якої вона заслуговує".

Речення короткі та однозначні.

Дитину названо за ім'ям,
визнано його роль у її житті.

Як можна застосувати ці
виявлення брехні на практиці?

По-перше, пам'ятайте, що 
ми щодня стикаємось із брехнею,

але зазвичай вона не така серйозна, 
як у прикладах, та навіть безпечна.

І все ж варто пам'ятати про 
такі показники як:

мінімальна згадка про себе,
мова заперечення,

прості пояснення та 
заплутане формулювання.

Це допоможе вам уникнути 
переоцінених валютних торгів,

неефективних продуктів
та навіть жахливих стосунків.