WEBVTT 00:00:00.994 --> 00:00:06.201 Мені було 10 років, коли я дізналася, що означає слово "геноцид". 00:00:06.245 --> 00:00:07.949 Це був 2003 рік 00:00:08.023 --> 00:00:12.365 і мій народ був підданий жорсткій атаці через нашу расу - 00:00:12.479 --> 00:00:14.413 сотні тисяч вбитих, 00:00:14.437 --> 00:00:16.385 мільйони переміщених, 00:00:16.409 --> 00:00:19.838 нація була розділена за посередництвом власного уряду. NOTE Paragraph 00:00:19.989 --> 00:00:23.993 Моя мати і батько негайно почали виступати проти кризи. 00:00:23.993 --> 00:00:26.169 Я не дуже розуміла все, що відбувається, 00:00:26.169 --> 00:00:29.015 окрім факту, що це знищувало моїх батьків. 00:00:29.151 --> 00:00:32.594 Одного дня я застала свою матір в сльозах 00:00:32.638 --> 00:00:37.285 і запитала її, чому ми ховаємо стільки людей. 00:00:37.880 --> 00:00:40.773 Я не пам'ятаю слів, які вона підібрала, 00:00:40.773 --> 00:00:45.010 щоб пояснити геноцид своїй 10-річній дочці, 00:00:45.010 --> 00:00:47.499 але пам'ятаю відчуття. 00:00:47.591 --> 00:00:50.706 Ми почували себе самотніми, 00:00:50.706 --> 00:00:52.624 ніби ніхто нас не чує, 00:00:52.632 --> 00:00:55.571 ніби ми були невидимі. NOTE Paragraph 00:00:56.129 --> 00:01:00.288 Ось коли я написала свій перший вірш про Дарфур (Судан). 00:01:00.774 --> 00:01:05.922 Я писала вірші, щоб змусити людей почути і побачити нас, 00:01:05.986 --> 00:01:08.766 так я зрозуміла те, що змінило мене. 00:01:09.041 --> 00:01:11.087 Бути помітною - легко. 00:01:11.111 --> 00:01:16.221 Тобто, подивіться на мене, я молода африканська жінка з шарфом на голові, 00:01:16.245 --> 00:01:18.408 з американським акцентом, 00:01:18.432 --> 00:01:23.250 і з історією, після якої навіть найгірші ранки понеділка виглядатимуть приємними. 00:01:23.411 --> 00:01:28.141 Але людей дуже важко переконати в тому, що вони варті бути поміченими. 00:01:28.141 --> 00:01:30.932 Я помітила це в своїй старшій школі одного дня, 00:01:30.932 --> 00:01:34.087 коли мій вчитель попросив мене виступити з презентацією про Дарфур. 00:01:34.087 --> 00:01:37.524 Я встановлювала проектор, коли однокласниця запитала мене: 00:01:37.524 --> 00:01:40.089 "Навіщо ти розповідаєш про це? 00:01:40.113 --> 00:01:43.673 Ти не думаєш про нас і як це змушує нас почувати себе?" NOTE Paragraph 00:01:43.673 --> 00:01:45.167 (Сміх) NOTE Paragraph 00:01:45.167 --> 00:01:48.871 14-річна я не знала, що їй відповісти, 00:01:48.871 --> 00:01:53.063 чи як пояснити біль, який я відчувала на той момент, 00:01:53.063 --> 00:01:57.010 і кожного моменту, коли нам забороняли говорити про "це". 00:01:57.330 --> 00:02:02.054 Її слова перенесли мене назад в ті дні і ночі на території Дарфура, 00:02:02.054 --> 00:02:04.606 де нас змушували мовчати; 00:02:04.606 --> 00:02:06.757 де ми не розмовляли під час ранкового чаю 00:02:06.757 --> 00:02:11.050 через те, що воєнні літаки над головою заглушували будь-який шум; 00:02:11.050 --> 00:02:13.585 назад в ті дні, коли нам казали, 00:02:13.585 --> 00:02:16.338 що ми не тільки не заслуговуємо бути почутими, 00:02:16.338 --> 00:02:19.464 але й не маємо права на існування. 00:02:19.603 --> 00:02:22.442 І ось, де трапилось диво, 00:02:22.466 --> 00:02:25.573 в класі, коли всі учні почали займати місця 00:02:25.573 --> 00:02:26.982 і я стала говорити, 00:02:27.006 --> 00:02:30.689 всупереч згаданим відчуттям того, що я не заслуговую бути там, 00:02:30.689 --> 00:02:32.209 що мені нема там місця 00:02:32.233 --> 00:02:34.940 і я не маю права порушити мовчання. NOTE Paragraph 00:02:34.940 --> 00:02:36.794 Коли я говорила, 00:02:36.818 --> 00:02:39.325 а мої однокласники слухали, 00:02:39.325 --> 00:02:41.565 мій страх зник. 00:02:41.565 --> 00:02:43.573 Мій розум заспокоївся 00:02:43.573 --> 00:02:45.670 і я відчула себе в безпеці. 00:02:46.546 --> 00:02:49.477 Це був звук нашого смутку, 00:02:49.477 --> 00:02:51.907 відчуття присутності рук довкола мене, 00:02:51.907 --> 00:02:54.794 - міцних стін, які тримають нас разом. 00:02:55.418 --> 00:02:58.318 Я відчувала себе у вакуумі. 00:02:58.318 --> 00:03:02.259 Я вибрала поезію тому, що це настільки глибинне. NOTE Paragraph 00:03:02.259 --> 00:03:05.695 Коли хтось стоїть перед тобою з відкритим розумом, тілом і душею, 00:03:05.695 --> 00:03:07.375 кажучи: "Побач мене," 00:03:07.375 --> 00:03:10.816 неможливо не усвідомити свою власну людяність. 00:03:10.816 --> 00:03:13.320 Це змінило для мене все. 00:03:13.320 --> 00:03:15.010 Це дало мені мужність. 00:03:15.558 --> 00:03:18.288 Кожного дня я пізнаю силу "бути поміченим" 00:03:18.288 --> 00:03:20.609 і через це я відчуваю себе цілісною. 00:03:20.609 --> 00:03:21.940 І тепер я запитую: 00:03:21.940 --> 00:03:23.832 Чи помітите ви мене? 00:03:24.852 --> 00:03:26.778 Мені дали мікрофон, NOTE Paragraph 00:03:26.778 --> 00:03:31.072 коли мої плечі схилилися під вагою стресу. 00:03:32.092 --> 00:03:33.533 Жінка каже: NOTE Paragraph 00:03:33.697 --> 00:03:36.425 "Один мільйон біженців щойно покинули Південний Судан. 00:03:36.425 --> 00:03:38.226 Можете прокоментувати?" 00:03:38.226 --> 00:03:41.647 Я відчуваю, як мої ноги підкошуються, в черевиках, які купила моя мама, NOTE Paragraph 00:03:41.647 --> 00:03:43.487 напрошується питання: NOTE Paragraph 00:03:43.487 --> 00:03:46.240 Чи залишимось ми, чи безпечніше полетіти геть? NOTE Paragraph 00:03:46.470 --> 00:03:49.070 Мій розум прокручує цифри: NOTE Paragraph 00:03:49.070 --> 00:03:51.041 один мільйон зниклих, NOTE Paragraph 00:03:51.059 --> 00:03:52.692 два мільйони виселених, NOTE Paragraph 00:03:52.692 --> 00:03:55.312 400,000 померлих в Дарфурі. NOTE Paragraph 00:03:55.312 --> 00:03:57.902 І якийсь комок перекриває мені горло, NOTE Paragraph 00:03:57.902 --> 00:03:59.988 ніби кожне з тих тіл щойно знайшло могилу NOTE Paragraph 00:03:59.988 --> 00:04:02.054 прямо тут, в моєму стравоході. NOTE Paragraph 00:04:02.054 --> 00:04:03.577 Наша єдина країна: NOTE Paragraph 00:04:03.577 --> 00:04:05.808 уся північ і південь, і схід, і захід NOTE Paragraph 00:04:05.808 --> 00:04:08.772 такі неспокійні, що навть Ніл не зміг втримати нас разом, NOTE Paragraph 00:04:08.772 --> 00:04:11.020 і ви просите, щоб я підбила підсумки. NOTE Paragraph 00:04:11.225 --> 00:04:14.184 Вони говорять про цифри так, ніби нічого вже не відбувається, NOTE Paragraph 00:04:14.184 --> 00:04:17.499 ніби 500,000 людей щойно не загинули в Сирії, NOTE Paragraph 00:04:17.499 --> 00:04:20.736 ніби 3,000 людей не знайшли свій останній притулок NOTE Paragraph 00:04:20.736 --> 00:04:22.898 на дні Середземного моря, NOTE Paragraph 00:04:23.482 --> 00:04:28.116 ніби не існує цілих томів, заповнених фактами геноцидів; NOTE Paragraph 00:04:28.116 --> 00:04:31.000 і тепер вони хочуть, щоб я написала іще один. NOTE Paragraph 00:04:31.070 --> 00:04:32.464 Факт: NOTE Paragraph 00:04:33.394 --> 00:04:35.737 ми ніколи не розмовляли під час сніданку NOTE Paragraph 00:04:35.987 --> 00:04:38.729 через те, що воєнні літаки заглушували наші голоси. NOTE Paragraph 00:04:38.739 --> 00:04:40.104 Факт: NOTE Paragraph 00:04:40.104 --> 00:04:42.680 мій дідусь не хотів покидати власну домівку, NOTE Paragraph 00:04:42.680 --> 00:04:45.074 тому він загинув у воєнній зоні. NOTE Paragraph 00:04:45.358 --> 00:04:46.807 Факт: NOTE Paragraph 00:04:47.047 --> 00:04:50.201 палаючий кущ без Бога - просто вогонь. NOTE Paragraph 00:04:50.201 --> 00:04:52.666 Я вимірюю дистанцію між тим, що я знаю, NOTE Paragraph 00:04:52.666 --> 00:04:54.792 і тим, що можна казати в мікрофон. NOTE Paragraph 00:04:54.836 --> 00:04:57.586 Чи говорю я про страждання? Виселення? NOTE Paragraph 00:04:57.984 --> 00:04:59.568 Чи згадую про насилля? NOTE Paragraph 00:04:59.568 --> 00:05:02.451 Що насправді це і близько не те, що ви бачите по телебаченню, NOTE Paragraph 00:05:02.451 --> 00:05:06.545 що цілі тижні наповнені страхом ще до того, як увімкнеться камера. NOTE Paragraph 00:05:07.294 --> 00:05:09.752 Чи говорила я їй про наші тіла, NOTE Paragraph 00:05:09.752 --> 00:05:11.762 що вони на 60% складаються з води, NOTE Paragraph 00:05:11.762 --> 00:05:13.663 а ми все одно горимо, як сухі щепки, NOTE Paragraph 00:05:13.663 --> 00:05:15.638 роблячи пальне з власних жертв? NOTE Paragraph 00:05:15.638 --> 00:05:19.738 Чи говорила я їй, що першими вбивали чоловіків, а матерів змушували дивитися на це? NOTE Paragraph 00:05:19.738 --> 00:05:21.470 Що вони прийшли за нашими дітьми, NOTE Paragraph 00:05:21.470 --> 00:05:24.382 розганяючи їх по континенту, поки наші домівки не були знищені? NOTE Paragraph 00:05:24.382 --> 00:05:28.166 Що навіть палаци руйнуються під спалахами бомб. NOTE Paragraph 00:05:29.278 --> 00:05:31.357 Чи говорю я про старих людей, NOTE Paragraph 00:05:31.357 --> 00:05:33.084 наших героїв, 00:05:33.084 --> 00:05:35.588 занадто слабких, щоб бігти, надто дорого витрачати патрони; 00:05:35.588 --> 00:05:37.338 як вони посилали їх NOTE Paragraph 00:05:37.338 --> 00:05:39.434 з піднятими руками з гвинтівками за їх спинами NOTE Paragraph 00:05:39.434 --> 00:05:40.627 прямо у вогнище? NOTE Paragraph 00:05:40.627 --> 00:05:42.814 Як їх палиці підтримували вогнище? 00:05:42.814 --> 00:05:47.910 Це занадто жорстоко для купки мікрофонів і публіки, щоб перетравити. NOTE Paragraph 00:05:47.910 --> 00:05:49.530 Занадто огидно, NOTE Paragraph 00:05:49.578 --> 00:05:53.422 як долина наповнена смогом гнилих мертвих тіл. NOTE Paragraph 00:05:53.422 --> 00:05:55.572 Це краще в віршах? NOTE Paragraph 00:05:55.572 --> 00:05:58.501 Чи може строфа стати поховальною плащаницею? NOTE Paragraph 00:05:58.501 --> 00:06:01.148 Чи буде боліти менше , якщо я висловлюся м'якше? NOTE Paragraph 00:06:01.148 --> 00:06:03.729 Якщо ви не будете бачити моїх сліз, чи будете ви уважніше слухати? NOTE Paragraph 00:06:03.729 --> 00:06:06.060 Чи відступить біль, якщо я скажу про нього в мікрофон? NOTE Paragraph 00:06:06.060 --> 00:06:08.963 Чому кожне слово відчувається як останнє? NOTE Paragraph 00:06:09.643 --> 00:06:12.141 Тридцять секунд для відчуття болю, NOTE Paragraph 00:06:12.141 --> 00:06:14.423 а тепер три хвилини для вірша. NOTE Paragraph 00:06:14.863 --> 00:06:18.890 Мій язик стає сухим, так само, як ми вмирали, NOTE Paragraph 00:06:19.017 --> 00:06:23.067 перетворившись в попіл і вже ніколи не будемо вугіллям. NOTE Paragraph 00:06:24.057 --> 00:06:26.231 Я відчуваю, моя ліва нога німіє NOTE Paragraph 00:06:26.231 --> 00:06:29.041 і розумію, що я стиснула коліна, NOTE Paragraph 00:06:29.041 --> 00:06:31.242 готуючись до удару. NOTE Paragraph 00:06:31.461 --> 00:06:35.018 Я ніколи не ношу взуття, в якому не зможу втекти. 00:06:36.048 --> 00:06:37.407 Дякую. NOTE Paragraph 00:06:37.607 --> 00:06:41.321 (Оплески) NOTE Paragraph 00:06:44.301 --> 00:06:47.823 Але я хотіла б закінчити на позитивній ноті, NOTE Paragraph 00:06:49.457 --> 00:06:52.081 тому що це парадокс, яким є життя: NOTE Paragraph 00:06:52.439 --> 00:06:55.316 в місцях, де я навчилася гірко плакати, 00:06:55.316 --> 00:06:58.262 я також навчилася, як посміхатися після усього. 00:06:59.362 --> 00:07:02.072 Отже, вірш. 00:07:04.369 --> 00:07:07.585 "У тебе бурхлива уява 00:07:08.088 --> 00:07:09.135 чи NOTE Paragraph 00:07:09.497 --> 00:07:13.261 400,000 способів плакати" 00:07:13.830 --> 00:07:15.807 Для Зейнаб. 00:07:16.400 --> 00:07:18.756 Я сумна дівчина, NOTE Paragraph 00:07:18.878 --> 00:07:21.619 але моє обличчя має на мене інші плани, NOTE Paragraph 00:07:21.619 --> 00:07:26.359 зосереджуючи енергію на посмішці, щоб не витрачати її на біль. NOTE Paragraph 00:07:26.359 --> 00:07:28.722 Першим вони забрали мій сон, NOTE Paragraph 00:07:28.722 --> 00:07:31.358 очі важкі, але широко відкриті, NOTE Paragraph 00:07:31.358 --> 00:07:33.381 думаю, можливо, я щось пропустила NOTE Paragraph 00:07:33.381 --> 00:07:35.823 можливо, війська все ще йдуть. NOTE Paragraph 00:07:35.823 --> 00:07:36.967 Вони не прийшли, NOTE Paragraph 00:07:36.967 --> 00:07:39.421 і я купила більші подушки. NOTE Paragraph 00:07:39.591 --> 00:07:40.793 (Сміх) NOTE Paragraph 00:07:41.227 --> 00:07:44.659 Моя бабуся могла вилікувати що завгодно, NOTE Paragraph 00:07:45.013 --> 00:07:47.536 розказуючи історії з життя. NOTE Paragraph 00:07:47.576 --> 00:07:50.850 І вона казала, що я можу розсмішити навіть злодія в бункері NOTE Paragraph 00:07:50.850 --> 00:07:53.115 посеред лютої війни. NOTE Paragraph 00:07:53.115 --> 00:07:57.610 Війна перетворює подружнє ложе в місце для скорботи. 00:07:57.610 --> 00:08:00.236 Ви нічого не хочете, окрім як зникнути, NOTE Paragraph 00:08:00.236 --> 00:08:04.304 але те, що ви пережили, не дасть вам спокійно піти. NOTE Paragraph 00:08:04.578 --> 00:08:05.869 Але радість - NOTE Paragraph 00:08:05.869 --> 00:08:10.632 радість - це броня, яку ми проносили крізь кордони нашої зломленої батьківщини. NOTE Paragraph 00:08:12.046 --> 00:08:15.920 Горюча суміш історій і облич, NOTE Paragraph 00:08:15.920 --> 00:08:19.522 яка залишиться з вами до кінця ваших днів. NOTE Paragraph 00:08:19.522 --> 00:08:23.454 М'язова пам'ять, яка подолала навіть найгірші з часів. 00:08:23.454 --> 00:08:28.266 Моя пам'ять наповнена днями, коли я сміялася до сліз NOTE Paragraph 00:08:28.266 --> 00:08:29.840 або плакала до сміху. NOTE Paragraph 00:08:29.840 --> 00:08:33.908 Сміх і сльози - мимовільні людські реакції, NOTE Paragraph 00:08:33.908 --> 00:08:37.130 прояв нашої здатності виражати почуття. NOTE Paragraph 00:08:37.130 --> 00:08:38.810 Так дозвольте мені виразитись, NOTE Paragraph 00:08:38.810 --> 00:08:40.743 і якщо я змушу вас сміятись, NOTE Paragraph 00:08:40.743 --> 00:08:42.816 то, зазвичай, це навмисно. NOTE Paragraph 00:08:42.816 --> 00:08:44.406 І навіть, якщо я доведу вас до сліз, 00:08:44.406 --> 00:08:46.805 для мене ви все одно будете прекрасні. NOTE Paragraph 00:08:46.805 --> 00:08:49.246 Це для моєї кузини Зейнаб, 00:08:49.246 --> 00:08:53.508 котра одного дня опинилася прикутою до ліжка. NOTE Paragraph 00:08:53.508 --> 00:08:57.537 Я не бачила її з тих пір, як ми разом були у Судані. NOTE Paragraph 00:08:57.547 --> 00:09:01.369 І я була в лікарні біля її ліжка NOTE Paragraph 00:09:01.369 --> 00:09:05.515 в 400-літній будівлі у Франції. NOTE Paragraph 00:09:06.946 --> 00:09:09.640 Зейнаб хотіла слухати вірші. NOTE Paragraph 00:09:09.640 --> 00:09:13.760 Раптово англійської, арабської і французької було вже недостатньо. NOTE Paragraph 00:09:13.760 --> 00:09:17.875 Всі слова, які я знала, стали порожнім звуком NOTE Paragraph 00:09:17.875 --> 00:09:20.845 і Зейнаб сказала: "Ну ж бо, починай." NOTE Paragraph 00:09:20.845 --> 00:09:21.522 (Сміх) NOTE Paragraph 00:09:21.522 --> 00:09:24.426 І я прочитала їй все, що могла, NOTE Paragraph 00:09:24.426 --> 00:09:25.713 і ми сміялися, NOTE Paragraph 00:09:25.713 --> 00:09:26.915 і нам подобалося, 00:09:26.915 --> 00:09:30.591 і це була найвизначніша сцена, на якій мені коли-небудь доводилося стояти, 00:09:30.591 --> 00:09:32.189 в оточенні сім'ї, NOTE Paragraph 00:09:32.189 --> 00:09:37.614 людей, котрі були як придане після безжалісної війни, NOTE Paragraph 00:09:37.614 --> 00:09:40.703 але які змогли взяти найкраще від цього життя; NOTE Paragraph 00:09:40.703 --> 00:09:44.489 людей, які навчили мене не тільки сміятися, NOTE Paragraph 00:09:44.489 --> 00:09:47.595 але як жити перед обличчям смерті; NOTE Paragraph 00:09:47.595 --> 00:09:49.971 які простягали руки до неба, NOTE Paragraph 00:09:49.971 --> 00:09:53.501 вимірюючи відстань до сонця, говорячи: "Посміхнись. NOTE Paragraph 00:09:53.501 --> 00:09:55.907 Ми зустрінемось там." NOTE Paragraph 00:09:55.907 --> 00:09:57.568 І для Зейнаб - 00:09:57.568 --> 00:10:01.573 Зейнаб, яка навчила мене любити у Франції; NOTE Paragraph 00:10:01.905 --> 00:10:07.774 Зейнаб, яка хотіла слухати вірші на смертному одрі, NOTE Paragraph 00:10:08.184 --> 00:10:11.415 страждаючи фіброміалгілією. NOTE Paragraph 00:10:11.415 --> 00:10:13.950 Її серцевий м'яз збільшувався, NOTE Paragraph 00:10:13.950 --> 00:10:16.999 поки не перестав функціонувати. NOTE Paragraph 00:10:16.999 --> 00:10:20.402 Вона тримала мене і я відчувала себе вагомою. 00:10:20.452 --> 00:10:22.483 І я запитала її: "Зейнаб, NOTE Paragraph 00:10:22.483 --> 00:10:26.356 чи не дивно, що єдина твоя проблема в тому, NOTE Paragraph 00:10:26.356 --> 00:10:30.411 що твоє серце занадто велике?" NOTE Paragraph 00:10:32.055 --> 00:10:33.485 Дякую. NOTE Paragraph 00:10:33.565 --> 00:10:35.499 (Оплески)