WEBVTT

00:00:04.725 --> 00:00:06.730
Ми у Старій національній галереї в Берліні

00:00:06.730 --> 00:00:08.899
і дивимось на картину 
Каспара Давіда Фрідріха

00:00:08.899 --> 00:00:10.382
"Абатство в дубовому лісі".

00:00:10.382 --> 00:00:13.285
Це широке полотно, і воно одне із пари,

00:00:13.285 --> 00:00:15.495
до якої входив і "Монах на березі моря".

00:00:15.495 --> 00:00:18.744
Це дуже темне зображення і справді

00:00:18.744 --> 00:00:21.486
чудовий приклад того, 
як Фрідріх використовував пейзаж,

00:00:21.486 --> 00:00:25.285
щоб представити проблеми людського життя і

00:00:25.285 --> 00:00:26.974
Божественного.

00:00:26.974 --> 00:00:29.118
Саме так, і на цій картині ми бачимо

00:00:29.118 --> 00:00:32.174
руїни абатства, старого абатства,

00:00:32.174 --> 00:00:36.786
а також процесію людей, 
які входять у це зруйноване абатство,

00:00:36.786 --> 00:00:38.489
несучи труну.

00:00:38.489 --> 00:00:41.172
І, таким чином, миттєво з'являється 
відчуття плину часу,

00:00:41.172 --> 00:00:43.762
швидкоплинності люського існування...

00:00:43.762 --> 00:00:46.999
Ми також бачимо, начебто, глуху зиму,

00:00:46.999 --> 00:00:49.081
і, можливо, це захід сонця.

00:00:49.081 --> 00:00:51.851
Якщо ви подивитесь 
на залишки архітектури зліва,

00:00:51.851 --> 00:00:54.739
у вас з'являється, перш за все, 
зневірене відчуття

00:00:54.739 --> 00:00:57.066
від самих руїн.

00:00:57.066 --> 00:01:00.502
Ви бачите це старовинне стрілчасте вікно 
у поганому стані.

00:01:00.502 --> 00:01:01.951
Не залишилося скла.

00:01:01.951 --> 00:01:04.850
І ви відчуваєте цей дух величі

00:01:04.850 --> 00:01:07.683
первісного місця, та зараз залишилася лише

00:01:07.683 --> 00:01:11.513
марність людського існування, 
даремність людських зусиль.

00:01:11.513 --> 00:01:16.884
І ми бачимо, що природа нескінченна, зате

00:01:16.884 --> 00:01:19.267
творіння людини швидкоплинні.

00:01:19.267 --> 00:01:22.269
Присутні й самі монахи, які виконують свій

00:01:22.269 --> 00:01:23.500
древній ритуал поховання.

00:01:23.500 --> 00:01:27.127
Але помітно, що кладовище, 
яке оточує їх снігом,

00:01:27.127 --> 00:01:30.596
занехаяне, це випадковість, 
і воно наче саме по собі

00:01:30.596 --> 00:01:32.184
знаходиться в поганому стані.

00:01:32.184 --> 00:01:35.720
Абатство звертається 
до середньовічної традиції, але

00:01:35.720 --> 00:01:36.988
тепер від неї відступили.

00:01:36.988 --> 00:01:39.666
Старші за нього дубові дерева,

00:01:39.666 --> 00:01:41.890
які могли б означати для Фрідріха

00:01:41.890 --> 00:01:44.731
традиції друїдів, дохристиянські традиції,

00:01:44.731 --> 00:01:49.185
ці істинно древні дуби, 
сучкуваті та страхітливі

00:01:49.185 --> 00:01:51.955
у своїх силуетах, 
та вони говорять про традицію,

00:01:51.955 --> 00:01:55.165
як свідки, навіть старші за християнство.

00:01:55.165 --> 00:01:59.071
А також позаду них півмісяць і небо,

00:01:59.071 --> 00:02:01.624
поки ти говорила, я дивився саме

00:02:01.633 --> 00:02:03.151
на природу, яка є сталою,

00:02:03.151 --> 00:02:05.999
позаісторичною, яка рухається навіть

00:02:05.999 --> 00:02:08.652
позаду росту і смерті дерев.

00:02:08.652 --> 00:02:11.008
І без сумнівів поза архітектурою 
людських зусиль.

00:02:11.208 --> 00:02:14.749
Місяць не має відчуття Всесвіту, 
навіть поза

00:02:14.749 --> 00:02:16.802
порами року на Землі.

00:02:16.802 --> 00:02:19.679
Саме так, отож ви маєте це відчуття 
людського часу,

00:02:19.679 --> 00:02:21.929
ви маєте це відчуття часу природи,

00:02:21.929 --> 00:02:24.601
і окрім того,ви маєте відчуття Божого часу

00:02:24.601 --> 00:02:27.880
І фактично, якщо і є якийсь оптимізм 
на цій картині,

00:02:27.880 --> 00:02:29.321
то це місяць.

00:02:29.321 --> 00:02:32.570
Це слабкий півмісяць, 
і він може ще більше зменшитись

00:02:32.570 --> 00:02:35.116
і стати молодим місяцем, 
але потім він відновиться

00:02:35.116 --> 00:02:37.313
і є можливість переродження.

00:02:37.313 --> 00:02:39.150
Ви зазначили що це глуха зима,

00:02:39.150 --> 00:02:40.649
але весна настане.

00:02:40.649 --> 00:02:44.132
Отож, не зважаючи на те, що картина 
здається дуже холодною у цих

00:02:44.132 --> 00:02:47.815
суворих сутінках, є відчуття, 
що буде відновлення.

00:02:48.715 --> 00:02:51.336
Тому ми можемо припустити воскресіння

00:02:51.336 --> 00:02:55.412
циклів місяця, у нас є хрести -

00:02:55.412 --> 00:02:59.571
частина кладовища, є хрест, 
який являється частиною

00:02:59.571 --> 00:03:03.771
руїн абатства, і це припущення воскресіння

00:03:04.431 --> 00:03:07.037
На мою думку, найцікавіше у Фрідріха те,

00:03:07.037 --> 00:03:10.751
що він наповнює пейзаж цим дуже,

00:03:10.751 --> 00:03:15.832
дуже серйозним значенням, 
подібно до того, як в минулому

00:03:15.832 --> 00:03:18.871
люди дивилися на іконографію

00:03:18.871 --> 00:03:23.571
християнських картин, 
Фрідріх у пошуках сучасної мови,

00:03:23.571 --> 00:03:27.629
якою б можна було виразити 
ці доісторичні людські відчуття,

00:03:27.629 --> 00:03:31.297
міркування над нашою роллю 
у всесвіті і спроби

00:03:31.297 --> 00:03:35.237
осягнути всі ті пласти часу, 
на які ви посилалися раніше.

00:03:35.237 --> 00:03:38.763
Абсолютно точно. 
Фрідріх знайшов новий спосіб

00:03:38.763 --> 00:03:41.154
передати ці вічні проблеми, і йому справді

00:03:41.154 --> 00:03:44.280
довелось, тому що це початок

00:03:44.280 --> 00:03:48.170
19-ого століття. У цей час Фрідріх 
переживає раціональну культуру,

00:03:48.170 --> 00:03:50.985
і думка використати іконографію Ренесансу,

00:03:50.985 --> 00:03:53.482
або навіть бароко, була б неправдоподібною

00:03:53.482 --> 00:03:54.719
Це б можна було зрозуміти.

00:03:54.719 --> 00:03:58.149
Таким чином Фрідріх, 
художник, який навчався в Копенгагені,

00:03:58.149 --> 00:04:01.682
виріс у Грейфсвальді, тоді частині Швеції,

00:04:01.682 --> 00:04:03.454
на південному узбережжі Балтики,

00:04:03.454 --> 00:04:06.498
спрямовує свій погляд на крайній, холодний

00:04:06.498 --> 00:04:09.728
північний пейзаж, як спосіб виразити

00:04:09.728 --> 00:04:10.917
ці ідеї про вічне.

00:04:11.240 --> 00:04:15.420
(музика фортепіано)