За освітою я метеоролог,

я маю диплом бакалавра, магістра
та доктора у фізичній метеорології,

тож я метеоролог, найсправжнісінький.

Через це мені завжди задають
чотири питання.

Я їх можу передбачити,
і ніколи не помиляюся.

(Сміх)

Ось такі питання:

"Маршалл, на якому ти каналі?"

(Сміх)

"Докторе Шепард, яка погода
буде завтра?"

(Сміх)

І я просто в захваті від питання:

"Моя дочка одружується наступного
місяця, весілля на вулиці.

Чи буде тоді дощ?"

(Сміх)

Без жартів, я дійсно не знаю,
як відповідати на такі питання,

науки вони не стосуються.

Але останнім часом мені задають
таке питання:

"Докторе Шепард, ви вірите
у зміну клімату?"

"Ви вірите у глобальне потепління?"

Кожного разу, коли мені задають
це питання, я збираюся із думками.

Тому що це питання
поставлено неправильно —

наука - це не система вірувань.

Мій син, йому 10 років,
він вірить у зубну фею.

І йому потрібно це перерости,
бо я втрачаю долари.

(Сміх)

Але він вірить у зубну фею.

Та задумайтесь над цим.

Тут, у Атланті, розташована
будівля Банку Америки.

Ви ніколи не чули, щоб хтось говорив:

"Ви вірите, що коли піднятися
на вершину цієї будівлі,

і кинути з неї м'яча, то він впаде?"

Ви ніколи такого не чули,
оскільки гравітація — це факт.

Чому ми не чуємо такого питання:

"Ви вірите у гравітацію?"

Однак ми чуємо питання:

"Ви вірите у глобальне потепління?"

Обдумайте ці факти.

Американська асоціація сприяння розвитку 
науки, ААСРН,

одна з головних наукових організацій,

опитала вчених та громадськість
щодо різних наукових проблем.

Ось декотрі з них:

генетично модифікована їжа,
досліди над тваринами, еволюція людини.

І погляньте, що про це говорять науковці:
думка тих,

хто дійсно вивчає ці проблеми,
позначена червоним,

а сірим — те що думає громадськість.

Як ми дійшли до такого?

Як ми дійшли до такого?

Думка громадськості дуже відрізняється
від думки науковців.

Тож тепер я трохи детальніше
розгляну проблему,

яка належить до сфери

моєї компетенції, а саме, зміну клімату.

87% науковців вважають,
що люди сприяють зміні клімату.

А серед громадськості лише 50%?

Як ми дійшли до такого?

Тож постає питання:

що формує наше уявлення про науку?

Це цікаве питання,

я його довго обмірковував.

Думаю, що на сприйняття суспільством
науки дуже впливає один чинник —

це система вірувань та упереджень.

Система вірувань та упереджень.

Стежте за моєю думкою.

Оскільки я хочу поговорити
про три компоненти:

підтверджувальне упередження,
ефект Данінга-Крюгера

та когнітивний дисонанс.

Звучить як серйозні, вишукані,
академічні терміни, такими вони і є.

Та коли я їх поясню, ви скажете:

"А! Я впізнаю це; я навіть знаю певну
людину, яка це робить."

Підтверджувальне упередження —

пошуки свідчень на підтримку
того, у що ми вже віримо.

Напевно, ми всі іноді до цього вдаємось.

Погляньте на це.

Мій твітер.

І часто, коли йде сніг,

я отримую цей твіт.

(Сміх)

"Агов, докторе Шепард, у мене 50 см.
глобального потепління у дворі,

що ви там, хлопці, говорите
про зміну клімату?"

Я отримав чимало таких твітів.

Вони дуже милі, і справді
здатні мене розсмішити.

Але ж у них дуже серйозна помилка
з наукової точки зору.

Адже такі твіти свідчать,

що їхні автори не розуміють

різниці між погодою та кліматом.

Я часто кажу: погода — це ваш настрій,

а клімат — це ваша особистість.

Подумайте про це.

Погода — це ваш настрій,
клімат — ваша особистість.

Ваш сьогоднішній настрій не обов'язково
скаже мені щось про вашу особистість,

і холодний день не скаже мені нічого
про зміну клімату,

так само, як і спекотний день.

Данінг-Крюгер.

Два вчених з Корнуеллу описали
ефект Данінга-Крюгера.

Якщо погортаєте статті
в наукових журналах,

то побачите чимало
дивної термінології, а саме:

комплекс ілюзорної власної переваги,
коли ми думаємо, що щось знаємо.

Інакше кажучи, люди вважають,
що знають більше, ніж насправді.

Тобто, вони недооцінюють
рівень свого незнання.

І зрештою, ми розглянемо
когнітивний дисонанс.

Когнітивний дисонанс — це цікаво.

У нас нещодавно був день бабака, так?

Важко знайти краще визначення
когнітивного дисонансу,

ніж коли розумні люди питають мене,
чи передбачення гризуна є точним?

(Сміх)

Однак мені весь час задають
подібні запитання.

(Сміх)

Але я також чув про
Фермерський альманах.

Ми виросли на Фермерському альманасі,
люди знають про нього.

Проблема в тому, що точність його
передбачень становить тільки 37%,

згідно досліджень
університету Пенсильванії.

Але ми живемо в наукову еру,
коли ми дійсно можемо

передбачити погоду.

І вірте чи ні, я знаю, що деякі
з вас думають:

ми можемо передбачати погоду
з точністю 90% чи навіть більше.

Нам тільки варто пам'ятати
про випадкові промахи.

(Сміх)

Підтверджувальне упередження, ефект 
Данінга-Крюгера та когнітивний дисонанс.

Думаю, саме вони формують упередження
та уявлення людей про науку.

А ще грамотність та дезінформація

тримають нас в шорах.

Протягом сезону ураганів у 2017-му,

деяким каналам довелось
найняти репортерів,

щоб відсіювати фальшиву інформацію
про прогнози погоди.

Ось в яку епоху ми живемо.

Я весь час маю з цим справу
на соціальних платформах.

Хтось твітне прогноз —

ось прогноз урагану Ірма,
але тут є проблема: цей прогноз

надійшов не з Національного
центру ураганів.

Однак люди почати твітити
та ділитися цим; це стало вірусним.

Але ж ця інформація не з 
Національного центру ураганів.

Я пропрацював у НАСА 12 років,

перед тим, як прийти
до університету Джорджії,

де я очолюю комітет геонаукової 
консультативної комісії.

Минулого тижня я був
у окрузі Колумбія.

І побачив дійсно цікаві речі.

Ось модель НАСА та дані із супутника,

які показують сезон ураганів
у 2017-му році.

Ви бачите тут ураган Харві?

Погляньте на пил, який летить із Африки.

Погляньте на пожежі на північному заході
США та на заході Канади.

Ось ураган Ірма.

Це дивовижно.

Маю визнати, я фанат погоди.

Але що важливіше, це показує,
що у нас є технології, які дозволяють

не тільки спостерігати за погодою
та системою клімату,

але і передбачати її.

Це наукове розуміння,

тож нам не потрібно вдаватись
до уявлень та упереджень,

які ми розглянули.

У нас є знання.

Але подумайте про це...

Це Х'юстон, Техас, після урагану Харві.

Періодично я пишу статті
для журналу "Форбс",

я написав статтю за тиждень перед тим,
як ураган Харві дійшов до берега:

"Існує ймовірність опадів
від 1 м. до 1,2м."

Я написав це за тиждень
до того, як це сталося.

Але коли ви поговорите
з мешанцями Х'юстона,

вони скажуть: "Я навіть не думав,
що буде так жахливо."

Я просто...

(Зітхає)

(Сміх)

За тиждень до того.

Але —

знаю, це кумедно, але така реальність,

у нас проблеми зі сприйняттям чогось,
що не дано в безпосередньому досвіді.

Люди в Х'юстоні весь час бачать дощі,

там весь час паводки.

Але вони ніколи не бачили такого.

За цілий рік у Х'юстоні
випадає 86 см. дощу.

І раптом випало 1,2м за три дні.

Це аномальна подія, це поза нормою.

Отож, системи вірувань та упереджень,
грамотності та дезінформації.

Як нам зняти шори,
які закривають від нас світ?

Нам навіть не потрібно їхати у Х'юстон,
це може трапитися і у нас вдома.

(Сміх)

Пам'ятаєте "Сніжний апокаліпсис?"

(Сміх)

Сніжний армагеддон?

Снігодзіллу?

Може назвати це як завгодно.

Всі 5 см цього.

(Сміх)

5 см снігу закрили Атланту.

(Сміх)

Але реальність полягає в тому,
що ми слідкували за зимовими штормами,

ми слідкували за погодніми звітами,

і чимало людей знали, що йтиме сніг:

"О, це буде не так погано."

Відчуття підказувало, що нічого
особливо поганого не буде,

але насправді це було гірше.

Коли з'являлися моделі, ми
бачили, що ситуація гірша.

Це приклад, як ми зашорюємо
наше сприйняття.

Тож постає питання,

як нам розширити його радіус?

Формула площі кола: пі ер в квадраті.

Збільшуючи радіус, ми збільшуємо площу.

Як нам збільшити радіус розуміння науки?

Ось мої думки.

Складіть список ваших упереджень.

Я прошу всіх вас це зробити.

Складіть список ваших упереджень.

Звідки вони беруться?

Ваше виховання, ваші політичні
уподобання, ваша релігія —

що формує ваші упередження?

Потім оцініть ваші джерела —

звідки ви дістаєте інформацію про науку?

Що ви читаєте, кого ви слухаєте,

як споживаєте наукову інформацію?

А далі важливо висловитися.

Поговорити, як ви оцінили ваші
упередження та ваші джерела.

Я хочу, щоб ви прослухали
це 40-секундне відео

одного з топ-метеорологів США
Ґреґа Фішеля,

в Ралі, в околицях Дарема.

Він дуже поважає цей регіон.

Та він скептик щодо зміни клімату.

Але послухайте, що він говорить
у виступі.

Ґреґ Фішель: Я зробив помилку,

і до останнього часу не усвідомлював її,

я шукав лише ту інформацію,

яка підтверджувала, те, про що я думав,

і мене не цікавило нічого 
з протилежної сторони.

Одного ранку я прокинувся

і в моїй голові було питання:

"Ґреґ, хіба ти не вдаєшся
до підтверджувального упередження?

Ти ж шукаєш лише ту інформацію,
яка підтверджує твої уявлення?"

І оскільки я був чесним із собою,
й намагався таким бути,

я визнав, що процес відбувається.

Чим більше я розмовляв із науковцями,

читав рецензовану літературу

і намагався поводити себе
так, як мене вчили

в університеті штату Пенсильванії,
коли я був студентом,

тим важче мені було і далі
дотримуватись своєї думки,

ніби людство не впливає на клімат.

Можливо, все ще був сумнів
щодо міри впливу,

але говорити "жодного впливу" було 
б виявом моєї безвідповідальності

як науковця і людини.

Дж.М.Ш: Ґреґ Фішель щойно говорив
про розширення свого радіусу

розуміння науки.

І коли ми розширимо наш радіус,

йтиметься не про краще майбутнє,

а про збереження життя, такого яким
ми його знаємо.

Якщо ми задумаємося
над розширенням радіусу розуміння науки,

це матиме вирішальне значення
для Афін, Атланти в штаті Джорджія,

для цілого штату Джорджія,
і для самого світу.

Тож розширюйте ваш радіус.

Дякую.

(Оплески)