1 00:00:03,170 --> 00:00:06,151 Вийшовши з автобуса, 2 00:00:06,151 --> 00:00:07,896 я попрямував назад за ріг, 3 00:00:07,896 --> 00:00:11,284 щоб піти в західному напрямку на курси читання шрифта Брайля. 4 00:00:11,284 --> 00:00:13,394 То була зима 2009-го, 5 00:00:13,394 --> 00:00:15,815 а я вже був близько року незрячим. 6 00:00:15,815 --> 00:00:17,948 Усе йшло досить добре. 7 00:00:17,948 --> 00:00:19,855 Безпечно перейшовши на іншу сторону, 8 00:00:19,855 --> 00:00:21,316 я повернув ліворуч, 9 00:00:21,316 --> 00:00:23,920 натиснув на кнопку, щоб увімкнути аудіосигнал світлофора, 10 00:00:23,920 --> 00:00:25,844 і чекав. 11 00:00:25,844 --> 00:00:27,933 Як тільки я почув сигнал, я пішов 12 00:00:27,933 --> 00:00:29,606 і перейшов дорогу неушкодженим. 13 00:00:29,606 --> 00:00:31,702 Як тільки я став на тротуар, 14 00:00:31,702 --> 00:00:34,396 я почув звук, як металеве крісло 15 00:00:34,396 --> 00:00:38,552 скреготнуло по бетонному тротуару попереду мене. 16 00:00:38,552 --> 00:00:40,469 Я знав, що на розі є кафе, 17 00:00:40,469 --> 00:00:42,115 яке має столики і надворі, 18 00:00:42,115 --> 00:00:43,511 тому я зробив крок ліворуч, 19 00:00:43,511 --> 00:00:45,355 поближче до вулиці. 20 00:00:45,355 --> 00:00:48,995 Коли я це зробив, то крісло повторило за мною. 21 00:00:48,995 --> 00:00:51,076 Я одразу зрозумів, що помилився, 22 00:00:51,076 --> 00:00:52,914 і пішов праворуч, 23 00:00:52,914 --> 00:00:56,409 крісло зробило синхронний рух. 24 00:00:56,409 --> 00:00:58,774 І в той момент я трохи стривожився. 25 00:00:58,774 --> 00:01:00,387 Тоді я знову попрямував наліво, 26 00:01:00,387 --> 00:01:01,676 але крісло ковзнуло туди ж, 27 00:01:01,676 --> 00:01:04,284 заступаючи мені прохід. 28 00:01:04,284 --> 00:01:07,286 От тоді я вже не на жарт перелякався. 29 00:01:07,286 --> 00:01:08,871 І закричав: 30 00:01:08,871 --> 00:01:12,132 "Хто тут, чорт забирай? Що відбувається?" 31 00:01:12,132 --> 00:01:14,384 Тільки після крику 32 00:01:14,384 --> 00:01:17,069 я почув щось інше: якийсь знайомий брязкіт. 33 00:01:17,069 --> 00:01:18,915 Я вже десь таке чув, 34 00:01:18,915 --> 00:01:20,778 і швидко вирішив зробити ось що: 35 00:01:20,778 --> 00:01:22,709 я простягнув ліву руку, 36 00:01:22,709 --> 00:01:26,113 і мої пальці занурились у щось пухнасте, 37 00:01:26,113 --> 00:01:28,664 я намацав вухо, 38 00:01:28,664 --> 00:01:32,926 вухо собаки, можливо золотистого ретривера. 39 00:01:32,926 --> 00:01:34,915 Він був прив'язаний за повідок до крісла, 40 00:01:34,915 --> 00:01:36,652 бо господар зайшов по каву, 41 00:01:36,652 --> 00:01:38,444 і собака так наполегливо намагався 42 00:01:38,444 --> 00:01:41,782 зі мною привітатись, а може сподівався, що я почухаю його за вухом. 43 00:01:41,782 --> 00:01:44,394 Хтозна, а може він пропонував допомогу. 44 00:01:44,394 --> 00:01:46,773 (Сміх) 45 00:01:46,773 --> 00:01:49,182 Але ця коротка історія насправді про 46 00:01:49,182 --> 00:01:52,381 страхи і непорозуміння, які виникають 47 00:01:52,381 --> 00:01:55,284 при думці про пересування по місту 48 00:01:55,284 --> 00:01:56,607 без зору, 49 00:01:56,607 --> 00:01:59,568 ця думка невідома оточенню 50 00:01:59,568 --> 00:02:02,468 та людям біля вас. 51 00:02:02,468 --> 00:02:06,369 Тож дозвольте повернутись назад і зробити передмову. 52 00:02:06,369 --> 00:02:08,928 У 2008 році на День Святого Патріка 53 00:02:08,928 --> 00:02:11,515 я ліг в лікарню на операцію 54 00:02:11,515 --> 00:02:13,709 з видалення пухлини головного мозку. 55 00:02:13,709 --> 00:02:15,796 Операція пройшла успішно. 56 00:02:15,796 --> 00:02:18,965 Два дні потому у мене почав падати зір. 57 00:02:18,965 --> 00:02:22,487 На третій день я осліп. 58 00:02:22,487 --> 00:02:24,584 Мене одразу ж охопило неймовірне відчуття 59 00:02:24,584 --> 00:02:28,473 страху, замішання, вразливості, 60 00:02:28,473 --> 00:02:30,922 те, що трапилось би з будь-ким іншим. 61 00:02:30,922 --> 00:02:33,414 Але коли в мене був час все обдумати, 62 00:02:33,414 --> 00:02:35,165 я, власне кажучи, почав усвідомлювати, 63 00:02:35,165 --> 00:02:38,089 що в мене було багато причин для вдячності. 64 00:02:38,089 --> 00:02:41,085 А саме, я думав про батька, 65 00:02:41,085 --> 00:02:43,282 який помер від ускладнень 66 00:02:43,282 --> 00:02:45,385 після операції на головний мозок. 67 00:02:45,385 --> 00:02:50,476 Йому було 36. Мені в той час - 7. 68 00:02:50,476 --> 00:02:53,169 І хоча я мав всі причини, 69 00:02:53,169 --> 00:02:55,401 щоб боятись прийдешнього, 70 00:02:55,401 --> 00:02:58,035 і не зовсім тямив, що станеться, 71 00:02:58,035 --> 00:02:59,793 але я був живий. 72 00:02:59,793 --> 00:03:02,505 Мій син усе ще мав батька. 73 00:03:02,505 --> 00:03:04,392 Крім того, це не те, щоби я був першим, 74 00:03:04,392 --> 00:03:06,005 хто втратив зір. 75 00:03:06,005 --> 00:03:08,154 Я знав, що мають бути різні пристосування 76 00:03:08,154 --> 00:03:10,471 і обладнання, і тренування 77 00:03:10,471 --> 00:03:13,033 для повноцінного, змістовного і активного життя 78 00:03:13,033 --> 00:03:14,635 незрячих. 79 00:03:14,635 --> 00:03:16,782 Тож коли мене виписали з лікарні, 80 00:03:16,782 --> 00:03:19,486 і минуло кілька днів, я усвідомив свою місію, 81 00:03:19,486 --> 00:03:21,616 місію вийти звідти і отримати найкраще навчання 82 00:03:21,616 --> 00:03:26,780 що швидше, то краще, і почати відновлювати своє життя. 83 00:03:26,780 --> 00:03:30,828 Через 6 місяців я повернувся на роботу. 84 00:03:30,828 --> 00:03:32,430 Моє навчання розпочалось. 85 00:03:32,430 --> 00:03:34,090 Я навіть їздив на парному велосипеді 86 00:03:34,090 --> 00:03:35,715 зі своїми старими приятелями, 87 00:03:35,715 --> 00:03:38,412 я добирався на роботу сам, 88 00:03:38,412 --> 00:03:40,887 йшов через місто, сідав на автобус. 89 00:03:40,887 --> 00:03:43,650 Це було дуже важко. 90 00:03:43,650 --> 00:03:45,917 Але чого я не очікував 91 00:03:45,917 --> 00:03:48,889 у ході тої різкої зміни, 92 00:03:48,889 --> 00:03:52,637 так це неймовірних вражень від зіставлення 93 00:03:52,637 --> 00:03:56,577 мого зрячого і незрячого відчуття 94 00:03:56,577 --> 00:03:59,250 тих самих місць і тих самих людей 95 00:03:59,250 --> 00:04:02,753 за такий короткий період часу. 96 00:04:02,753 --> 00:04:04,649 Через це я отримав більше проникливості, 97 00:04:04,649 --> 00:04:06,146 чи, як я це називаю, спостережливості,- 98 00:04:06,146 --> 00:04:09,535 це те, чому я навчився відтоді як осліп. 99 00:04:09,535 --> 00:04:12,502 Ця спостережливість була і незначною, 100 00:04:12,502 --> 00:04:14,167 і глибокою, 101 00:04:14,167 --> 00:04:16,735 і земною, і смішною. 102 00:04:16,735 --> 00:04:19,752 Як для архітектора, те суворе зіставлення 103 00:04:19,752 --> 00:04:22,266 мого зрячого і незрячого відчуття 104 00:04:22,266 --> 00:04:24,551 тих самих місць і тих самих міст 105 00:04:24,551 --> 00:04:26,564 за такий короткий час 106 00:04:26,564 --> 00:04:28,770 допомогло мені краще спостерігати 107 00:04:28,770 --> 00:04:31,944 за містом. 108 00:04:31,944 --> 00:04:33,818 Найголовнішим у цьому 109 00:04:33,818 --> 00:04:35,812 було усвідомлення, що насправді 110 00:04:35,812 --> 00:04:39,752 міста є фантастичними місцями для незрячих. 111 00:04:39,752 --> 00:04:42,073 І тоді я теж був вражений тим, 112 00:04:42,073 --> 00:04:45,441 наскільки місто схильне до доброти і турботи, 113 00:04:45,441 --> 00:04:48,921 на противагу байдужості чи злу. 114 00:04:48,921 --> 00:04:50,684 І тоді я почав усвідомлювати, що 115 00:04:50,684 --> 00:04:52,673 здається, ніби незрячі мають 116 00:04:52,673 --> 00:04:56,742 позитивний вплив на місто. 117 00:04:56,742 --> 00:04:59,996 Я зацікавився цим. 118 00:04:59,996 --> 00:05:02,556 Повернімось назад і подумаймо, 119 00:05:02,556 --> 00:05:07,918 чому місто настільки чудове для незрячих. 120 00:05:07,918 --> 00:05:11,540 На тренінгах, які допомагають оговтатись від втрати зору, 121 00:05:11,540 --> 00:05:15,411 навчають, як покладатись на всі не зорові відчуття, 122 00:05:15,411 --> 00:05:18,637 що їх в іншому випадку ви б, мабуть, ігнорували. 123 00:05:18,637 --> 00:05:21,182 Це наче цілий новий світ сенсорної інформації, 124 00:05:21,182 --> 00:05:22,631 який відкритий для вас. 125 00:05:22,631 --> 00:05:24,159 Мене справді вразила симфонія 126 00:05:24,159 --> 00:05:27,135 ледь вловимих звуків навколо мене в місті, 127 00:05:27,135 --> 00:05:28,427 звуків, які можна почути і які можна використати, 128 00:05:28,427 --> 00:05:30,309 щоб зрозуміти, де ви є, 129 00:05:30,309 --> 00:05:33,114 як вам треба рухатись і куди потрібно піти. 130 00:05:33,114 --> 00:05:35,838 Так само, через ручку тростини 131 00:05:35,838 --> 00:05:39,752 можна відчути різноманітні текстури під ногами, 132 00:05:39,752 --> 00:05:42,186 і з часом ви вибудовуєте уявлення про те, де ви знаходитесь 133 00:05:42,186 --> 00:05:43,728 і куди прямуєте. 134 00:05:43,728 --> 00:05:46,620 Подібним чином, коли сонце гріє одну частину обличчя, 135 00:05:46,620 --> 00:05:49,449 чи ви відчуваєте подих вітру на шиї, 136 00:05:49,449 --> 00:05:51,649 це дає здогадку про ваше розташування 137 00:05:51,649 --> 00:05:53,342 і просування крізь вулицю, 138 00:05:53,342 --> 00:05:56,847 час і простір. 139 00:05:56,847 --> 00:05:59,280 Але ще є і відчуття запаху. 140 00:05:59,280 --> 00:06:01,981 Деякі райони і міста мають свої запахи, 141 00:06:01,981 --> 00:06:05,022 подібно до тих, що їх мають місця і предмети навколо вас, 142 00:06:05,022 --> 00:06:06,814 а якщо пощастить, то й можна навіть завдяки своєму нюху 143 00:06:06,814 --> 00:06:10,243 знайти ту нову пекарню, яку шукав. 144 00:06:10,243 --> 00:06:11,952 Це все справді мене вражає, 145 00:06:11,952 --> 00:06:14,957 бо я почав усвідомлювати, 146 00:06:14,957 --> 00:06:17,510 що моє незряче відчуття 147 00:06:17,510 --> 00:06:19,945 було куди більш чутливе, 148 00:06:19,945 --> 00:06:22,970 ніж зряче. 149 00:06:22,970 --> 00:06:25,710 Мене також вразило те, як місто 150 00:06:25,710 --> 00:06:27,342 навколо мене змінювалось. 151 00:06:27,342 --> 00:06:29,079 Коли ви бачите, 152 00:06:29,079 --> 00:06:31,268 всі думають лише про себе 153 00:06:31,268 --> 00:06:33,081 і про свої справи. 154 00:06:33,081 --> 00:06:34,348 Але як тільки втрачаєте зір, - 155 00:06:34,348 --> 00:06:37,147 це зовсім інша історія. 156 00:06:37,147 --> 00:06:38,626 І я не знаю, хто на кого дивиться, 157 00:06:38,626 --> 00:06:42,175 але я підозрюю, що багато хто дивиться на мене. 158 00:06:42,175 --> 00:06:44,323 Я не параноїк, але куди б не пішов, 159 00:06:44,323 --> 00:06:47,352 я чую багато порад: 160 00:06:47,352 --> 00:06:49,672 Йди сюди, рухайся туди, тут обережно. 161 00:06:49,672 --> 00:06:51,749 Багато інформації корисної. 162 00:06:51,749 --> 00:06:54,235 Дещо допомагає. А багато чого навпаки. 163 00:06:54,235 --> 00:06:57,804 І вам треба зрозуміти, що вони насправді мали на увазі. 164 00:06:57,804 --> 00:07:01,357 Дещо є трохи неправильне і непомічне. 165 00:07:01,357 --> 00:07:04,368 Але все добре у великій системі. 166 00:07:04,368 --> 00:07:05,904 Хоча, одного разу, коли я був в Оукленді, 167 00:07:05,904 --> 00:07:08,791 я йшов про Бродвею і підійшов до рогу. 168 00:07:08,791 --> 00:07:11,598 Я чекав на звуковий сигнал для пішоходів, 169 00:07:11,598 --> 00:07:14,084 і як тільки почув, не встиг я зробити крок, 170 00:07:14,084 --> 00:07:16,116 коли ні з того, ні з сього, мою праву руку 171 00:07:16,116 --> 00:07:17,796 схопив якийсь чоловік, 172 00:07:17,796 --> 00:07:20,208 смикнув і потягнув мене до пішохідного переходу 173 00:07:20,208 --> 00:07:21,882 і поволік через дорогу, 174 00:07:21,882 --> 00:07:24,134 при тому розмовляючи зі мною Мандаринським діалектом. 175 00:07:24,134 --> 00:07:25,542 (Сміх) 176 00:07:25,542 --> 00:07:29,681 Здавалось, ніби не було порятунку від смертельної хватки того чоловіка, 177 00:07:29,681 --> 00:07:31,404 але він мене благополучно перевів. 178 00:07:31,404 --> 00:07:33,754 Що я міг вдіяти? 179 00:07:33,754 --> 00:07:35,550 Але повірте мені, є чемніші способи 180 00:07:35,550 --> 00:07:37,723 запропонувати допомогу. 181 00:07:37,723 --> 00:07:39,245 Ми ж не знаємо, що ви там, 182 00:07:39,245 --> 00:07:41,225 тому буде добре, якщо ви скажете спочатку "Доброго дня". 183 00:07:41,225 --> 00:07:43,361 "Вам потрібна допомога?" 184 00:07:43,361 --> 00:07:46,412 Але поки я був в Оукленді, мене дійсно вразило те, 185 00:07:46,412 --> 00:07:49,030 наскільки місто змінилось 186 00:07:49,030 --> 00:07:51,532 з того часу, як я перестав бачити. 187 00:07:51,532 --> 00:07:53,699 Коли я бачив, воно мені подобалось. Все було в порядку. 188 00:07:53,699 --> 00:07:56,275 Це чудове велике місто. 189 00:07:56,275 --> 00:07:57,544 Але коли я перестав бачити 190 00:07:57,544 --> 00:07:59,859 і йшов по Бродвею, 191 00:07:59,859 --> 00:08:03,070 мене благословили на кожному кварталі. 192 00:08:03,070 --> 00:08:04,624 "Будь здоровий, чоловіче". 193 00:08:04,624 --> 00:08:06,887 "У тебе все вийде, брате". 194 00:08:06,887 --> 00:08:08,637 "Нехай Бог тебе благословить". 195 00:08:08,637 --> 00:08:10,497 Коли я був зрячим, то мені такого не бажали. 196 00:08:10,497 --> 00:08:11,833 (Сміх) 197 00:08:11,833 --> 00:08:18,158 І мені такого не побажають в Сан-Франциско, навіть коли я не бачу. 198 00:08:18,158 --> 00:08:21,150 Я знаю, що це хвилює деяких моїх незрячих друзів, 199 00:08:21,150 --> 00:08:22,743 не тільки мене. 200 00:08:22,743 --> 00:08:24,792 Часто вважають, що 201 00:08:24,792 --> 00:08:27,936 це емоції викликані жалістю. 202 00:08:27,936 --> 00:08:31,049 Я схиляюсь до думки, що це через спільну гуманність, 203 00:08:31,049 --> 00:08:34,159 через єднання і я думаю, що це досить круто. 204 00:08:34,159 --> 00:08:36,019 Взагалі-то, коли мені погано, 205 00:08:36,019 --> 00:08:37,927 я йду на Бродвей, що в центрі Оукленда, 206 00:08:37,927 --> 00:08:40,586 гуляю там, і мені стає краще 207 00:08:40,586 --> 00:08:43,857 за лічені хвилини. 208 00:08:43,857 --> 00:08:45,892 Це також наочно показує як 209 00:08:45,892 --> 00:08:47,674 обмежена можливість та незрячість 210 00:08:47,674 --> 00:08:50,394 наче стирає етнічні, соціальні, 211 00:08:50,394 --> 00:08:53,120 расові та економічні межі. 212 00:08:53,120 --> 00:08:56,955 Обмежена дієздатність є помічником на шляху до рівних можливостей. 213 00:08:56,955 --> 00:08:59,398 І кожен стає бажаним. 214 00:08:59,398 --> 00:09:01,959 Насправді, в спільноті людей з обмеженими можливостями я чув, 215 00:09:01,959 --> 00:09:04,461 що є лише два типи людей: 216 00:09:04,461 --> 00:09:06,220 ті, хто мають фізичні вади, 217 00:09:06,220 --> 00:09:10,882 і ті, хто ще своїх не виявив. 218 00:09:10,882 --> 00:09:13,003 Це інший спосіб мислення, 219 00:09:13,003 --> 00:09:15,252 але я вважаю його прекрасним, 220 00:09:15,252 --> 00:09:17,428 тому що він охоплює більше, ніж концепт 221 00:09:17,428 --> 00:09:19,533 ми-і-вони, 222 00:09:19,533 --> 00:09:22,101 чи повноцінні-і-обмежені, 223 00:09:22,101 --> 00:09:24,879 і це чесніше і ввічливіше 224 00:09:24,879 --> 00:09:28,183 у нашому крихкому житті. 225 00:09:28,183 --> 00:09:30,108 Тож мій останній висновок для вас: 226 00:09:30,108 --> 00:09:34,176 місто не лише чудове для незрячих - 227 00:09:34,176 --> 00:09:37,355 воно потребує нас. 228 00:09:37,355 --> 00:09:39,393 І я цілком впевнений у тому, що 229 00:09:39,393 --> 00:09:40,989 я хочу вам сьогодні запропонувати: 230 00:09:40,989 --> 00:09:44,429 щоб незрячі були прийняті як прототип жителів міста, 231 00:09:44,429 --> 00:09:47,714 коли винаходять нові, дивовижні міста. 232 00:09:47,714 --> 00:09:49,575 Щоб вони не були тими людьми, що їх беруть до уваги 233 00:09:49,575 --> 00:09:51,808 вже після того, як фундамент залитий. 234 00:09:51,808 --> 00:09:54,861 Тоді вже запізно. 235 00:09:54,861 --> 00:09:58,045 Тож якщо ви спроектуєте місто, думаючи про незрячих, 236 00:09:58,045 --> 00:10:02,630 ви отримаєте густу пішохідну сітку тротуарів 237 00:10:02,630 --> 00:10:04,744 зі щільними рядами варіантів і можливостей, 238 00:10:04,744 --> 00:10:08,176 доступних на рівні вулиці. 239 00:10:08,176 --> 00:10:10,498 Якщо ви спроектуєте місто, думаючи про незрячих, 240 00:10:10,498 --> 00:10:13,618 буде легко передбачити, де є тротуари, і їх буде безліч. 241 00:10:13,618 --> 00:10:15,971 Простір між будинками буде добре продуманий, 242 00:10:15,971 --> 00:10:19,410 щоб було місце і для людей, і для машин. 243 00:10:19,410 --> 00:10:23,467 До речі, машини, кому вони взагалі потрібні? 244 00:10:23,467 --> 00:10:26,552 Якщо ви не бачите, ви і не водите. (Сміх) 245 00:10:26,552 --> 00:10:29,915 Людям не подобається, коли ви водите. (Сміх) 246 00:10:29,915 --> 00:10:32,625 Якщо ви спроектуєте місто, пам'ятаючи про незрячих, 247 00:10:32,625 --> 00:10:35,268 ви спроектуєте місто з міцною, 248 00:10:35,268 --> 00:10:38,960 доступною транспортною системою, яка добре сполучає 249 00:10:38,960 --> 00:10:40,562 всі куточки міста 250 00:10:40,562 --> 00:10:43,581 і місцевості поблизу. 251 00:10:43,581 --> 00:10:45,647 Якщо ви спроектуєте місто, думаючи про незрячих, 252 00:10:45,647 --> 00:10:48,466 будуть робочі місця, багато місць. 253 00:10:48,466 --> 00:10:49,796 Незрячі теж хочуть працювати. 254 00:10:49,796 --> 00:10:52,235 Вони хочуть заробляти на життя. 255 00:10:52,235 --> 00:10:54,991 Тож спроектувавши місто для незрячих, 256 00:10:54,991 --> 00:10:57,060 я сподіваюсь, ви усвідомите, 257 00:10:57,060 --> 00:10:59,938 що місто насправді стане місткішим, 258 00:10:59,938 --> 00:11:03,544 більш неупередженим і справедливим для всіх. 259 00:11:03,544 --> 00:11:05,764 І виходячи з того досвіду, коли я був зрячий, 260 00:11:05,764 --> 00:11:07,742 це все звучить досить круто, як на місто 261 00:11:07,742 --> 00:11:11,089 і для незрячих, і для людей з обмеженими можливостями, 262 00:11:11,089 --> 00:11:13,573 і для тих, хто своїх вад ще не знайшов. 263 00:11:13,573 --> 00:11:16,185 Тож дякую вам. 264 00:11:16,185 --> 00:11:20,185 (Оплески)