WEBVTT 00:00:00.786 --> 00:00:04.781 Мені п'ять років, і я дуже горда. 00:00:04.781 --> 00:00:08.340 Мій батько щойно побудував найкращу вбиральню у дворі 00:00:08.340 --> 00:00:10.930 у нашому маленькому селі в Україні. 00:00:10.930 --> 00:00:14.479 Всередині, це смердюча діра у землі, 00:00:14.479 --> 00:00:18.485 але поза нею - це перлинно-білий жаростійкий пластик, 00:00:18.485 --> 00:00:22.113 який буквально виблискує на сонці. 00:00:22.113 --> 00:00:25.670 Це змушує мене відчувати себе такою гордою, що важливо, 00:00:25.670 --> 00:00:28.710 що я призначаю себе лідером маленької групи друзів 00:00:28.710 --> 00:00:31.490 і вигадую для нас місії. 00:00:31.490 --> 00:00:33.803 Таким чином ми бродимо від будинку до будинку, 00:00:33.803 --> 00:00:37.170 шукаючи мух, які потрапили в павутини, 00:00:37.170 --> 00:00:39.557 і звільняємо їх. NOTE Paragraph 00:00:39.557 --> 00:00:41.865 Чотири роки раніше, коли мені був один рік, 00:00:41.865 --> 00:00:43.310 після аварії на Чорнобильській АЕС, 00:00:43.310 --> 00:00:45.641 йшов чорний дощ, 00:00:45.641 --> 00:00:47.841 і волосся моєї сестри перетворилося на згустки, 00:00:47.841 --> 00:00:50.398 а я провела дев'ять місяців у лікарні. 00:00:50.398 --> 00:00:51.950 Туди не впускали жодного відвідувача, 00:00:51.950 --> 00:00:55.962 так що моя мати підкупила працівника лікарні. 00:00:55.962 --> 00:00:58.693 Вона придбала форму медсестри 00:00:58.693 --> 00:01:03.038 і щоночі пробиралася, щоб сидіти поруч. 00:01:03.038 --> 00:01:06.098 П'ять років опісля нам несподівано пощастило. 00:01:06.098 --> 00:01:10.200 Завдяки Чорнобилю, ми отримуємо притулок у США. NOTE Paragraph 00:01:10.200 --> 00:01:14.419 Мені шість років, і я не плачу, коли ми залишаємо домівку 00:01:14.419 --> 00:01:15.470 і їдемо до Америки, 00:01:15.470 --> 00:01:19.218 тому що я очікую, що це місце наповнене рідкісними 00:01:19.218 --> 00:01:23.398 та дивовижними речами, такими як банани і шоколад 00:01:23.398 --> 00:01:25.839 і жувальна гумка Базука, 00:01:25.839 --> 00:01:29.932 жувальна гумку Базука з маленькими обгортками з мультфільму всередині, 00:01:29.932 --> 00:01:33.049 Базука, яку ми отримували один раз на рік в Україні 00:01:33.049 --> 00:01:37.085 і повинні були жувати одну із них протягом усього тижня. NOTE Paragraph 00:01:37.085 --> 00:01:38.891 Таким чином, першого дня ми дістаємось до Нью-Йорка, 00:01:38.891 --> 00:01:41.124 моя бабуся і я знаходимо копійку 00:01:41.124 --> 00:01:44.867 на підлозі притулку для бездомних, де зупинилася моя сім'я. 00:01:44.867 --> 00:01:46.402 Лишень ми не знаємо, що це притулок для бездомних. 00:01:46.402 --> 00:01:49.493 Ми вважаємо, що це готель, готель з великою кількістю щурів. 00:01:49.493 --> 00:01:54.075 Отож ми знаходимо цю копійку, приліплену до підлоги, 00:01:54.075 --> 00:01:57.071 і вважаємо, що її мабуть залишив якийсь багатій, 00:01:57.071 --> 00:01:59.565 адже звичайні люди не гублять грошей. 00:01:59.565 --> 00:02:02.122 Я тримаю цю копійку на долоні. 00:02:02.122 --> 00:02:04.784 Вона липка та іржава, 00:02:04.784 --> 00:02:07.815 але таке відчуття, що я тримаю удачу. 00:02:07.815 --> 00:02:09.873 Я вирішила, що я збираюся отримати мій власний шматочок 00:02:09.873 --> 00:02:11.940 жувальної гумки Базука. 00:02:11.940 --> 00:02:15.925 І в ту мить я відчула себе мільйонеркою. NOTE Paragraph 00:02:15.925 --> 00:02:17.751 Приблизно через рік, я знову почувалася так само, 00:02:17.751 --> 00:02:20.994 коли ми знайшли повну торбу іграшок у смітті. 00:02:20.994 --> 00:02:22.725 Раптом я отримала найбільше іграшок 00:02:22.725 --> 00:02:25.469 у своєму житті. NOTE Paragraph 00:02:25.469 --> 00:02:27.854 У мене знову склалося таке враження, коли я почула стукіт 00:02:27.854 --> 00:02:29.651 у двері нашої квартири у Брукліні. 00:02:29.651 --> 00:02:32.140 Тоді ми з сестрою відчинили і побачили кур'єра 00:02:32.140 --> 00:02:34.693 з коробкою піци, якої ми не замовляли. 00:02:34.693 --> 00:02:37.882 Так ми отримали піцу, нашу найпершу піцу, 00:02:37.882 --> 00:02:40.721 яку поглинули шматок за шматком, 00:02:40.721 --> 00:02:44.110 тоді як постачальник стояв і дивився на нас з порога. 00:02:44.110 --> 00:02:47.110 Він попрохав нас заплатити, але ми не говорили англійською. 00:02:47.110 --> 00:02:49.538 Вийшла моя мама, і він попросив її заплатити, 00:02:49.538 --> 00:02:50.828 але вона не мала достатньо грошей. 00:02:50.828 --> 00:02:54.248 Вона щодня проходила пішки 50 житлових кварталів у дорозі на роботу та додому, 00:02:54.248 --> 00:02:56.917 тільки щоб не витрачати гроші на проїзд в автобусі. 00:02:56.917 --> 00:02:58.783 Тоді наша сусідка раптово висунула голову, 00:02:58.783 --> 00:03:01.373 і почервоніла від люті, коли зрозуміла, 00:03:01.373 --> 00:03:03.719 що ті іммігранти знизу 00:03:03.719 --> 00:03:07.728 якось роздобули її піцу. 00:03:07.728 --> 00:03:09.284 Всі засмучені. 00:03:09.284 --> 00:03:13.125 Але піца смачна. NOTE Paragraph 00:03:13.125 --> 00:03:19.086 Аж через кілька років я усвідомила, якими ми були бідними. 00:03:19.086 --> 00:03:21.400 Наш 10-річний ювілей перебування у США 00:03:21.400 --> 00:03:23.508 ми вирішили відсвяткувати, зарезервувавши номер 00:03:23.508 --> 00:03:26.319 у готелі, в якому ми спершу зупинилися, коли дісталися до США. 00:03:26.319 --> 00:03:28.809 Чоловік на рецепції засміявся і сказав: 00:03:28.809 --> 00:03:31.606 "Ви не можете забронювати тут номер. Це притулок для бездомних". 00:03:31.606 --> 00:03:33.828 Ми були в шоці. NOTE Paragraph 00:03:33.828 --> 00:03:37.834 Мій чоловік Брайан був також бездомним у дитинстві. 00:03:37.834 --> 00:03:40.924 Його сім'я втратила все, і в 11 років 00:03:40.924 --> 00:03:43.677 він змушений був жити в мотелях зі своїм батьком. 00:03:43.677 --> 00:03:46.610 Ці мотелі забирали всі їхні харчі 00:03:46.610 --> 00:03:50.290 і тримали їх як заставу, поки вони не були в змозі оплатити рахунок. 00:03:50.290 --> 00:03:52.495 А одного разу, коли він нарешті отримав свій ящик 00:03:52.495 --> 00:03:56.091 заморожених пластівців назад, на них повзали таргани. 00:03:56.091 --> 00:03:58.007 Але у нього було одне. 00:03:58.007 --> 00:04:00.468 У нього була взуттєва коробка, яку він скрізь носив за собою. 00:04:00.468 --> 00:04:03.114 Вона містила дев'ять коміксів, 00:04:03.114 --> 00:04:06.260 два з яких, намальовані Г.І. Джосом, виглядали як Людина-павук, 00:04:06.260 --> 00:04:09.323 а п'ять - розповідали про Ґоботсів. Це був його скарб. 00:04:09.323 --> 00:04:12.318 Це була його власна збірка героїв, 00:04:12.318 --> 00:04:14.521 яка оберігала його від наркотиків і банд, 00:04:14.521 --> 00:04:17.317 і від знехтування своїми мріями. NOTE Paragraph 00:04:17.317 --> 00:04:18.365 Я збираюся розповісти вам про ще одного 00:04:18.365 --> 00:04:21.157 колишнього бездомного члена нашої сім'ї. 00:04:21.157 --> 00:04:22.855 Це Скарлетт. 00:04:22.855 --> 00:04:25.924 Колись давно Скарлет використали як приманку в собачих боях. 00:04:25.924 --> 00:04:28.340 Її зв'язали і кинули в коло, щоб інші собаки 00:04:28.340 --> 00:04:32.376 нападали на неї. Так вони набиралися злості перед боєм. 00:04:32.376 --> 00:04:36.616 Тепер вона їсть органічні продукти харчування 00:04:36.616 --> 00:04:39.143 і спить на ортопедичному ліжку, на якому викарбуване її ім'я, 00:04:39.143 --> 00:04:43.559 але коли ми наливаємо воду для неї в миску, 00:04:43.559 --> 00:04:47.548 вона як і раніше піднімає погляд угору і махає хвостом на знак подяки. NOTE Paragraph 00:04:47.548 --> 00:04:50.766 Іноді Брайан і я йдемо через парк зі Скарлетт, 00:04:50.766 --> 00:04:53.185 вона бавиться у траві, 00:04:53.185 --> 00:04:55.586 а ми просто дивимося на неї, 00:04:55.586 --> 00:04:57.406 а потім один на одного 00:04:57.406 --> 00:05:01.413 і відчуваємо вдячність. 00:05:01.413 --> 00:05:05.044 Ми забуваємо про наші нові середньо-класові відчаї 00:05:05.044 --> 00:05:06.919 та розчарування, 00:05:06.919 --> 00:05:09.603 і відчуваємо себе мільйонерами. NOTE Paragraph 00:05:09.603 --> 00:05:10.753 Дякую. NOTE Paragraph 00:05:10.753 --> 00:05:14.746 (Оплески)