(Музика) Даніель Хедлі: життя в Пенсильваніі означає лише одне: життя без можливості дострокового звільнення. Для нас, довічноув'язнених, як ми себе називаємо, єдиний шанс звільнитися - скорочення строку, яке було надане лише двом жінкам, починаючи з 1989 року, майже 30 років тому. Наша пісня "Це не наш дім" розповідає про наш досвід, як це жити, без можливості дострокового звільнення. (Музика) Бренда Воткінс: Я жінка. Я бабуся. Я донька. У мене є син. Я не ангел. Я не демон. Я потрапила до тюрми, коли я була такою молодою. Я проживаю свій час тут, всередині стін тюрми. Втрачаю друзів, коли вони помирають, бачу, як деякі їдуть додому. Роки минають, люди приходять і відходять, а я живу без надії на дострокове звільнення. Я ув'язнена за свою помилку. Я проживаю тут свій час. Це не мій дім. Мрія про свободу, сподівання на милість. Чи побачу я колись свою сім'ю чи помру на самоті? Пройшли роки, і я стримую сльози. Адже коли я плачу, мені стає страшно. Я повинна бути сильною, щоб витримати усе це. Я збираюсь вижити і в наступному році. Я ув'язнена за свою помилку. Я проживаю тут свій час. Це не мій дім. Мрія про свободу, надія на милість. Чи побачу я свою сім'ю чи помру на самоті? Я не кажу, що я невинувата, я не кажу, що я не повинна спокутувати. Все, про що я благаю - це прощення. Чи можу я сподіватись, що стану вільною одного дня? Чи є для мене місце у світі за цими стінами? Хоч хто-небудь знає чи бачить, що я закута? Чи існує спокута за гріхи мого минулого? Адже я змінилася. Бог знає, я змінилася. Я ув'язнена за свою помилку. Я проживаю тут свій час. Це не мій дім. Мрія про свободу, сподівання на милість. Чи побачу я свою сім'ю, чи помру на самоті? Чи побачу я свою сім'ю, чи помру на самоті? Ви знаєте мене, як в'язня 008106. В ув'язненні на 29 років. Мене звати Бренда Воткінс. Я народилася і виросла в Хофмані, Північна Кароліна. Це не мій дім. (Оплески) Телма Ніколс: В'язень 0B2472. Я засуджена на 27 років. Мене звати Телма Ніколс. Я народилася і виросла у Філадельфії. Це не мій дім. (Оплески) Даніель Хадлі: 008494. Я засуджена на 27 років. Моє ім'я - Даніель Хадлі. Я народилася і виросла у Філадельфії. І це не мій дім. (Оплески) Тереза Ваттлз: В'язень 008309. Мене засудили на 27 років. Мене звати Тереза Баттлз. Я з Нортону, Нью Джерсі. І це не мій дім. (Оплески) Дебра Браун: мене знають як в'язня 007080. Мене засудили на 30 років. Мене звати Дебра Браун. Я з Піттсбурга, Пенсильванія. Це не мій дім. (Оплески) Джоанна Батлер: 005961. Мене засудили на 37 років. Мене звати Джоанна Батлер, і я народилася та виросла в Філадельфії. Це не мій дім. (Оплески) Діана Хаміль Мецгер: Номер 005634. Я засуджена на 39 з половиною років. Мене звати Діана Хаміль Мецгер. Я з Філадельфії, Пенсильванія, і це не мій дім. (Оплески) Лена Браун: Я 004567. Засуджена на 40 років. Мене звати Лена Браун, і я народилась і виросла у Піттсбурзі, Пенсильванія, і це не мій дім. (Оплески) Тріна Гарнет: Мій номер 005545. Мене звати Тіна Гарнет, мене засудили до 37 років ув'язнення, коли мені було 14. Народилась і виросла в Честері, Пенсильванія. і це не мій дім. (Оплески) Чи побачу я свою сім'ю, чи помру на самоті? Чи помру на самоті? (Оплески)