Граматичний час - це те,
як мови говорять про час
безпосередньо не називаючи
часовий проміжок,
натомість, змінюючи дієслова, щоб вказати,
коли дія відбувається.
Тож, скільки різних часів
є у мові на зразок англійської?
По-перше, відповідь видається очевидною:
є минулий,
теперішній
та майбутній.
Та завдяки тому, що називають
граматичними аспектами,
кожен з цих часових періодів
додатково розділяється.
Є чотири види цих аспектів.
В тривалому чи продовженому аспекті
дія відбувається в час мовлення.
Перфектний аспект описує завершені дії.
Перфектний продовжений аспект -
це комбінація,
яка описує завершену частину тривалої дії.
Накінець, є простий аспект -
основна форма минулого, теперішнього
та майбутнього часів,
в яких дія не зазначена
як тривала чи дискретна.
Це все доволі важко збагнути, тому
подивимося, як це працює в дії.
Уявімо, ваш друг розповів, що він
вирушив на секретну морську місію
зібрати докази про таємничу
морську істоту.
Часові рамки задані минулим часом,
але окрім цього є багато опцій.
Ваш друг може сказати,
що істота атакувала їхнє судно,
це - простий минулий час,
найзагальніший аспект,
без додаткових уточнень.
Вони спали, коли це трапилося -
тривалий процес, що продовжується
в цей момент.
Вони також можуть сказати,
що відправилися з Нантакету,
щоб описати дію, що відбулася раніше.
Це приклад минулого перфектного часу.
Чи що вони плавають протягом
трьох тижнів -
те, що було неперервне
та триває до цього моменту.
В теперішньому часі вони скажуть,
що досі шукають істоту сьогодні -
вираження простої дії.
Можливо, вони готуються до наступної
місії в той час, коли говорять.
І вони побудували особливу субмарину
для цього - завершене досягнення.
До того ж, якщо вони розшукували
можливі сліди істоти -
це те, що вони робили протягом
певного часу та досі роблять це зараз,
що виражено теперішнім
перфектним тривалим часом.
Отож, в чому полягає наступна місія?
Ви знаєте, що це досі не відбулося,
бо вони відправляться наступного тижня -
простий майбутній час.
Ваші друзі шукатимуть невловиму істоту -
продовжувана тривала діяльність.
Вони кажуть, що субмарина досягне
незвіданої глибини за місяць.
Це точне передбачення того,
що буде досягнуто в конкретний момент
у майбутньому,
момент, у який вони плаватимуть
вже протягом трьох тижнів -
це майбутній перфектний тривалий час.
Ключем до розуміння всіх цих різних часів
є те, що кожне речення має місце
у конкретний момент,
чи то минулого, чи то теперішнього,
а чи майбутнього.
Суть аспектів полягає в тому,
що вони говорять вам статус дії
на певний момент.
В цілому, вони дають нам дванадцять таких можливостей в англійській мові.
А як щодо інших мов?
Такі, як французька,
суахілі
та російська мають такі ж підходи,
як і в англійській.
Інші описують та поділяють час
в інший спосіб.
Деякі мають меншу кількість
граматичних часів, як-от японська мова,
в якій розрізняється лише
минулий та не-минулий часи,
булі та тукан басі,
в яких розрізняється лише
майбутній та не-майбутній часи,
та мандаринська з повною відсутністю
дієслівних часів, лише з аспектами.
З іншого боку, у мові на зразок ягви
минулий час поділено на численні ступені -
те, що трапилося годинами,
тижнями чи роками тому.
В інших, часи взаємопов'язані з настроями,
що можуть виражати терміновість,
необхідність
чи можливість подій.
Це робить переклад важкою,
проте не неможливою справою.
Носії більшості мов, що не мають деяких
часів, можуть виражати одні й ті ж ідеї
завдяки допоміжним словам,
як "would" чи"did",
чи завдяки уточненню,
який час вони мають на увазі.
Чи різноманіття від мови до мови
є лише різними способами описати
одну й ту ж реальність?
Чи їхня різна структура відображає
відмінні способи мислення про світ
чи про час?
І якщо так, то які інші способи
сприйняття часу можуть існувати?