Що таке гідравлічний розрив пласта?

Після промислової революції наше споживання енергії безперервно зростає.

Більшість цього споживання енергії становлять викопні види палива, такі, як кам'яне вугілля або природний газ.

Останнім часом виникло багато розмов про суперечливий
метод видобутку природного газу:

гідророзрив пласта.

Простіше кажучи, гідророзрив пласта описується, як видобуток газу з глибоких шарів Землі.

Метод полягає в тому, що пориста гірська порода
розламується під тиском води, піску та хімікатів,

для того, щоб зібрати укладений в породі природний газ.

Техніка гідророзрива була відома ще з 1940-их років.

Але тим не менше, тільки в останні 10 років
відбувся сплеск використання гідророзривів,

особливо в США.

Тому що звичайний спосіб видобутку природного газу в Америці і на Європейському континенті було вичерпано.

Ціни на газ та інше паливо неухильно зростають.

Істотно більш складні і дорогі методи, як гідророзрив пласта, тепер стали більш привабливі та вигідні.

На сьогодні, гідророзрив пласта тільки в США вже використовувався більше мільйона разів.

Більше 60% всіх нафтових і газових бурінь використовують гідророзрив пласта.

Тепер давайте подивимося, як гідророзрив насправді працює.

По-перше, буриться свердловина на кілька сотень метрів углиб Землі.

Звідти буриться горизонтальна діра в пласт, що містить газ породи.

Потім рідину для розлому закачується в землю, за допомогою високопродуктивних помп.

У середньому, рідина містить 8 млн. літрів води,

що приблизно складає добове споживання води 65-ти тис. осіб.

Плюс кілька тисяч тон піску і десь дві сотні тисяч літрів хімікатів.

Дана суміш проникає в породу і робить незліченну кількість дрібних розломів.

Пісок запобігає закриття свіжих розломів.

Хімікати ж виконують різні завдання.

між іншим, вони стискають воду,

вбивають бактерії,

або розчиняють мінерали.

Потім більша частина рідини викачується назад.

І тепер природний газ може бути витягнутий.

Як тільки природний газ видобуто, шахта запечатується.

Як правило залишки рідини закачуються назад в землю і залишаються там.

Однак гідроразрив пласта асоціюють з кількома можливими ризиками.

Основний ризик полягає в забрудненні підземних вод.

Гідророзрив пласта не тільки споживає велику кількість свіжої води,

але і в наслідку робить її вкрай токсичною.

Забруднення настільки серйозне, що вода навіть не може бути очищена на очисних заводах.

Навіть з урахуванням того, що проблема відома і теоретично може бути взята під контроль,

в США джерела вже були забруднені через необережність.

Ніхто поки не знає, як перебуваюча поруч вода поведе себе в майбутньому,

бо не проводилося ще досить тривалих досліджень з даного питання.

Хімікати, використовувані в гідророзриві пласта, варіюються від небезпечних

до вкрай
токсичних і канцерогенних, таких як бензол або метанова кислота.

Компанії, що використовують гідророзрив, нічого не розповідають про точний склад використовуваної суміші.

Але відомо про 700 різних хімікатів, які можуть бути використані у даному процесі.

Ще один ризик - це викид парникових газів.

Природний газ, що видобувається гідророзривом пласта, складається в основному з метану,

який в 25 разів більше породжує парниковий ефект, ніж вуглекислий газ.

Природний газ менш шкідливий, ніж спалювання вугілля.

Але все ж негативний ефект

на кліматичні зміни, від використання природного газу, в цілому значніше.

По-перше видобуток газу за коштами гідророзривів вимагає величезних витрат енергії.

По-друге пробурені шахти швидко вичерпуються і тому потрібно

більша кількість бурінь, ніж при звичайному способі видобутку природного газу.

До того ж, близько 3% від видобутого газу викидається в атмосферу при видобутку.

Так, як гідророзрив і його вигоди оцінюються,

коли на всі переваги накладаються недоліки?

При правильному використанні ця техніка дозволяє

у короткій та середній перспективі покриває наші потреби в недорогий енергії.

Але більш довгострокові перспективи непередбачувані

і наслідки цього не повинні бути недооцінені.