WEBVTT

00:00:00.920 --> 00:00:02.604
Основний задум виник

00:00:02.628 --> 00:00:04.460
в одному із затишних барів Мадрида.

00:00:05.023 --> 00:00:09.247
Я зустрів Майкла Міні,
колегу з університету МакГілла.

00:00:09.271 --> 00:00:11.576
Ми випили пива,

00:00:11.600 --> 00:00:13.653
і, як заведено у науковців,

00:00:13.677 --> 00:00:15.123
завели мову про роботу.

00:00:16.304 --> 00:00:23.258
Він розповів мені, що вивчає,
як самки щурів вилизують дитинчат

00:00:23.282 --> 00:00:24.652
у перші дні життя.

00:00:25.656 --> 00:00:28.075
Я відповів йому:

00:00:28.099 --> 00:00:31.099
«Ось на що витрачаються
мої податки...

NOTE Paragraph

00:00:31.123 --> 00:00:32.157
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:00:32.181 --> 00:00:34.959
на подібні експерименти».

NOTE Paragraph

00:00:35.835 --> 00:00:38.332
Тоді він сказав,

00:00:38.356 --> 00:00:41.756
що щури, подібно до людей,

00:00:41.780 --> 00:00:44.226
вилизують дитинчат по-різному.

00:00:44.250 --> 00:00:46.985
Деякі матері занадто ретельні,

00:00:47.009 --> 00:00:49.214
інші піклуються недостатньо,

00:00:49.238 --> 00:00:51.208
більшість проявляють 
помірну активність.

00:00:51.867 --> 00:00:53.768
Але, що цікаво,

00:00:53.792 --> 00:00:58.710
коли щурята виростають,
а їхні матері помирають...

00:00:58.734 --> 00:01:02.913
коли за людською міркою 
спливають роки,

00:01:02.937 --> 00:01:05.005
вони стають зовсім різними
за характером.

00:01:05.029 --> 00:01:09.402
Ті щурята, яких ретельно 
вилизували і пильнували,

00:01:09.426 --> 00:01:11.178
матері яких приділяли їм
багато часу,

00:01:12.059 --> 00:01:13.423
є менш схильними до стресу.

00:01:14.022 --> 00:01:16.271
Вони проявляють
іншу сексуальну поведінку.

00:01:16.295 --> 00:01:19.250
Ведуть інший спосіб життя

00:01:19.274 --> 00:01:24.754
на відміну від щурят,
якими матері опікувалися менше.

NOTE Paragraph

00:01:25.934 --> 00:01:29.098
Саме тоді я подумав:

00:01:29.122 --> 00:01:30.414
«Чи так це насправді?

00:01:31.002 --> 00:01:32.371
Як це взагалі діє?»

00:01:32.395 --> 00:01:34.604
Як стверджують генетики,

00:01:35.390 --> 00:01:39.362
у таких самок щурів може бути присутній
ген «поганої матері»,

00:01:39.386 --> 00:01:43.023
який робить щурят
більш податливими до стресу

00:01:43.047 --> 00:01:45.594
і передається від покоління
до покоління;

00:01:45.618 --> 00:01:48.318
в основі всього лежить генетика.

00:01:48.342 --> 00:01:51.836
Можливо, існує інше пояснення?

NOTE Paragraph

00:01:51.860 --> 00:01:55.431
Вивчаючи щурів, ми знайдемо
відповідь на це запитання.

00:01:55.455 --> 00:01:59.060
Отже, ми спробували
замінити дитинчат.

00:01:59.084 --> 00:02:03.839
Тобто ми розділили приплід,
новонароджених щурят,

00:02:03.863 --> 00:02:05.730
між двома різними
прийомними матерями...

00:02:05.754 --> 00:02:09.082
не біологічними матерями,
але тими, що піклуватимуться про них:

00:02:09.106 --> 00:02:11.360
облизуючи щурят часто
або рідко.

00:02:11.384 --> 00:02:15.262
І зробили протилежне зі щурятами,
яких облизували рідко.

00:02:15.708 --> 00:02:18.081
Відповідь нас приголомшила:

00:02:18.105 --> 00:02:22.144
гени, отримані від матері,
не мають значення.

00:02:22.168 --> 00:02:27.916
Особливості характеру щурят
залежали не від кровного споріднення.

00:02:27.940 --> 00:02:31.946
А від матері,
яка піклувалась про них.

00:02:32.771 --> 00:02:35.596
Тож як це працює?

NOTE Paragraph

00:02:36.921 --> 00:02:38.724
Я - епігенетик.

00:02:38.748 --> 00:02:42.420
Я вивчаю маркування генів,

00:02:42.444 --> 00:02:44.160
хімічне,

00:02:44.184 --> 00:02:48.989
під час ембріонального розвитку,
у материнській утробі,

00:02:49.013 --> 00:02:51.492
а також, як гени проявляються

00:02:51.516 --> 00:02:52.698
у різних тканинах.

00:02:52.722 --> 00:02:56.892
У мозку, печінці та очах
існує експресія різних генів.

00:02:57.718 --> 00:03:00.557
У нас виникла думка:
чи можливо,

00:03:00.581 --> 00:03:07.528
що мати якимось чином
змінює ген дитини

00:03:07.552 --> 00:03:09.101
своєю поведінкою?

00:03:09.125 --> 00:03:10.736
Ми займались цим 10 років

00:03:10.760 --> 00:03:14.801
і виявили низку
біохімічних процесів,

00:03:14.825 --> 00:03:18.268
завдяки яким облизування і догляд,
піклування матері

00:03:18.292 --> 00:03:20.775
перетворюються на біохімічні сигнали,

00:03:20.799 --> 00:03:24.110
що поступають до нервового центру
та ДНК

00:03:24.134 --> 00:03:26.212
і перепрограмовують їх.

00:03:26.236 --> 00:03:31.132
Таким чином тварина готується
до того, що чекає на неї у майбутньому.

00:03:31.156 --> 00:03:33.777
Чи буде життя важким?

00:03:33.801 --> 00:03:35.563
Чи вистачить їжі?

00:03:35.587 --> 00:03:38.112
Навколо кишітимуть
змії та коти,

00:03:38.136 --> 00:03:40.459
чи пощастить жити
у розкішному районі,


00:03:40.483 --> 00:03:43.190
де достатньо лише
поводитися пристойно,

00:03:43.214 --> 00:03:46.349
аби заслужити суспільне прийняття?

00:03:46.978 --> 00:03:52.569
Давайте розглянемо, наскільки
важливий цей процес

00:03:52.593 --> 00:03:53.768
для нас.

NOTE Paragraph

00:03:53.792 --> 00:03:56.704
Ми успадковуємо ДНК від предків.

00:03:57.411 --> 00:03:59.340
ДНК існує дуже давно.

00:03:59.364 --> 00:04:01.432
Вона виникла у ході еволюції.

00:04:01.938 --> 00:04:06.271
Але ДНК не визначить,
чи судилося вам народитися у Стокгольмі,

00:04:06.295 --> 00:04:09.681
де дні довші влітку
і коротші взимку,

00:04:09.705 --> 00:04:11.010
чи в Еквадорі,

00:04:11.034 --> 00:04:14.567
де світлий час доби однаковий
впродовж року.

00:04:14.591 --> 00:04:18.386
Ці фактори мають неабиякий вплив
на нашу фізіологію.

00:04:19.489 --> 00:04:23.725
Тож припустимо, що події,
які трапилися на початку життя,

00:04:23.749 --> 00:04:25.916
ті сигнали, що передаються
від матері,

00:04:25.940 --> 00:04:30.455
дають дитині уявлення про соціум,
що її оточуватиме.

00:04:30.479 --> 00:04:33.879
Він буде жорстокий, тож
треба починати хвилюватися,

00:04:33.903 --> 00:04:37.026
або ж життя буде легким,
і можна стати, ким забажаєш.

00:04:37.050 --> 00:04:40.240
Чи буде в її житті
достатньо світла?

00:04:40.264 --> 00:04:44.249
Чи вистачить їжі?

00:04:44.273 --> 00:04:45.797
Бо якщо їжі буде мало,

00:04:45.821 --> 00:04:50.437
слід підготувати мозок до необхідності
з'їдати все до останньої крихти

00:04:50.461 --> 00:04:55.217
і перетворювати кожну калорію
на жир.

NOTE Paragraph

00:04:56.819 --> 00:04:58.249
Тож все продумано.

00:04:58.273 --> 00:05:00.130
Цей еволюційний процес

00:05:00.154 --> 00:05:05.050
розвиває у нашій незмінній ДНК
здатність до пристосування

00:05:05.074 --> 00:05:06.923
до нового оточення.

00:05:07.377 --> 00:05:09.960
Але іноді щось може піти не так;

00:05:10.706 --> 00:05:14.568
наприклад, дитина народилась
у бідній родині

00:05:14.592 --> 00:05:17.521
і отримує сигнал: «Наїдайся,

00:05:17.545 --> 00:05:20.760
з'їдай всю їжу,
що трапляється на твоєму шляху».


00:05:20.784 --> 00:05:23.036
Але людський мозок розвивається,

00:05:23.060 --> 00:05:25.156
еволюціонує швидкими темпами.

00:05:25.180 --> 00:05:28.544
За долар можна поїсти у МакДональдсі.

00:05:28.568 --> 00:05:34.978
Отже, всі підготовчі сигнали,
отримані від матері,

00:05:35.002 --> 00:05:37.594
більше не відповідають дійсності.

00:05:38.351 --> 00:05:42.564
Вони повинні були захистити нас
від голоду,

00:05:42.588 --> 00:05:45.045
а натомість викликають ожиріння,

00:05:45.069 --> 00:05:48.039
серцево-судинні захворювання
і порушення обміну речовин.

00:05:48.666 --> 00:05:52.138
Тож концепція маркування генів
на основі минулого досвіду,

00:05:52.162 --> 00:05:54.463
особливо досвіду перших років життя,

00:05:54.487 --> 00:05:57.301
може пояснити,

00:05:57.325 --> 00:05:59.668
як фактори здоров'я,
так і причини захворювань.

NOTE Paragraph

00:06:00.612 --> 00:06:02.970
Але чи справджується теорія 
тільки на щурах?

00:06:02.994 --> 00:06:05.946
Справа у тому, що ми нездатні
перевірити її на людях,

00:06:05.970 --> 00:06:10.082
бо, з етичних міркувань, не можемо
довільно розподіляти несприятливі фактори.

00:06:10.106 --> 00:06:13.410
Тож якщо дитина у бідній родині
матиме певну рису,

00:06:13.434 --> 00:06:17.173
ми не знатимемо, чи
причина у бідності,

00:06:17.197 --> 00:06:20.021
чи у поганій генетиці.

00:06:20.045 --> 00:06:23.160
Генетики скажуть, що
бідні люди є бідними,

00:06:23.184 --> 00:06:25.240
бо такими їх роблять гени.

00:06:25.264 --> 00:06:27.224
Епігенетики скажуть вам,

00:06:27.248 --> 00:06:31.358
що бідні люди опинились 
у несприятливому оточенні,

00:06:31.382 --> 00:06:34.346
що формує цей фенотип,
цю якість.

NOTE Paragraph

00:06:35.576 --> 00:06:41.418
Тож ми почали вивчати наших 
найближчих родичів – мавп.

00:06:42.087 --> 00:06:45.781
Мій колега, Стівен Суомі,
виховував мавп


00:06:45.805 --> 00:06:46.966
двома різними способами:

00:06:46.990 --> 00:06:49.891
обрані довільним чином
мавпенята передавались

00:06:49.915 --> 00:06:52.507
на виховання няньці

00:06:52.531 --> 00:06:55.490
в умовах сурогатного материнства.

00:06:55.514 --> 00:06:58.185
У них не було матері –
лише нянька.

00:06:58.209 --> 00:07:02.829
Інші мавпенята виховувались
рідними матерями.

00:07:02.853 --> 00:07:07.549
Коли вони виросли,
то виявились зовсім різними.

00:07:07.573 --> 00:07:10.666
Мавпи, що росли із матір'ю, 
не вживали алкоголь,

00:07:10.690 --> 00:07:12.369
не проявляли сексуальну агресію.

00:07:12.393 --> 00:07:16.160
Мавпи, у яких не було матері,
були агресивними, напруженими,

00:07:16.184 --> 00:07:17.798
вони стали алкоголіками.

00:07:18.482 --> 00:07:23.964
Ми вивчали їх ДНК відразу
після народження, щоб дізнатися:

00:07:23.988 --> 00:07:26.755
чи насправді матір маркує гени?

00:07:26.779 --> 00:07:32.137
Чи залишає вона свій відбиток
на ДНК дитини?

NOTE Paragraph

00:07:32.161 --> 00:07:34.413
Цим мавпам 14 днів.

00:07:34.437 --> 00:07:38.513
І саме так працює
сучасна епігенетика.

00:07:38.537 --> 00:07:43.200
Ми позначаємо хімічні мітки,
які називаються мітками метилювання,

00:07:43.224 --> 00:07:46.482
на ДНК на мононуклеотидній здатності.

00:07:46.506 --> 00:07:48.383
Ми можемо позначити цілий геном.

00:07:48.407 --> 00:07:51.474
І маємо можливість порівняти
тварин, які росли з матір'ю і без.

00:07:51.498 --> 00:07:53.452
Ось як це виглядає.

00:07:53.476 --> 00:07:58.213
Гени з більшим рівнем метилювання
позначені червоним.

00:07:58.237 --> 00:08:01.251
А гени з меншим 
рівнем метилювання – зеленим.

00:08:01.275 --> 00:08:03.759
Як бачите, деякі гени змінюються,

00:08:03.783 --> 00:08:06.497
тому що сирітство впливає
не лише на один аспект життя...

00:08:06.521 --> 00:08:08.052
воно змінює світовідчуття;

00:08:08.076 --> 00:08:11.584
ми отримуємо сигнал про те,
яким буде навколишній світ

00:08:11.608 --> 00:08:13.367
у майбутньому.

00:08:13.391 --> 00:08:15.812
Ми маємо дві групи мавп,

00:08:15.836 --> 00:08:18.556
що надзвичайно відрізняються
одна від одної.

00:08:19.392 --> 00:08:21.521
Коли ж починається цей процес?

00:08:22.078 --> 00:08:24.291
Ці мавпенята не знали своїх матерів,

00:08:24.315 --> 00:08:26.014
тож отримали соціальний досвід.

00:08:26.038 --> 00:08:30.303
Чи соціальний статус усвідомлюється
при народженні?

NOTE Paragraph

00:08:31.131 --> 00:08:35.180
Ми провели експеримент,
в якому взяли плаценти мавп

00:08:35.204 --> 00:08:37.161
з різним соціальним статусом.

00:08:37.698 --> 00:08:43.072
Що цікаво, всі живі істоти
групують соціальне положення

00:08:43.096 --> 00:08:45.714
за ієрархічною структурою.

00:08:46.345 --> 00:08:48.533
Мавпа номер один – лідер;

00:08:48.557 --> 00:08:50.895
мавпа номер чотири – підлеглий.

00:08:50.919 --> 00:08:53.358
Якщо помістити чотирьох мавп у клітку,

00:08:53.382 --> 00:08:56.393
серед них завжди буде лідер
і буде підлеглий.

00:08:57.448 --> 00:09:01.296
Що цікаво, 
мавпа номер один

00:09:01.320 --> 00:09:04.752
набагато здоровіша,
ніж мавпа номер чотири.

00:09:04.776 --> 00:09:06.580
Опинившись у клітці,

00:09:06.604 --> 00:09:11.301
мавпа номер один матиме помірний апетит.

00:09:11.325 --> 00:09:13.162
А мавпа номер чотири їстиме багато.

00:09:14.129 --> 00:09:18.402
Даний розподіл метилювання вказує

00:09:18.426 --> 00:09:21.201
на значну різницю
при народженні

00:09:21.225 --> 00:09:23.939
між тваринами з високим
соціальним статусом

00:09:23.963 --> 00:09:26.637
і тваринами,
які такого статусу не мали.

NOTE Paragraph

00:09:27.349 --> 00:09:31.580
У момент народження ми вже
володіємо певною інформацією

00:09:31.604 --> 00:09:34.657
щодо соціального стану,
яка не є доброю чи поганою,

00:09:34.681 --> 00:09:36.100
а просто готує нас до життя;

00:09:36.124 --> 00:09:40.365
нашим біологічним механізмам
потрібно налаштуватися

00:09:40.389 --> 00:09:43.470
відповідно до визначеного
соціального статусу.

NOTE Paragraph

00:09:44.326 --> 00:09:46.207
Але як перевірити цю теорію на людях?

00:09:46.710 --> 00:09:50.158
Ми не можемо проводити експерименти,
довільно розподіляючи негаразди.

00:09:50.182 --> 00:09:52.775
Але Бог сам експериментує на людях,

00:09:52.799 --> 00:09:55.087
ми називаємо це стихійними лихами.

NOTE Paragraph

00:09:55.111 --> 00:09:59.371
Одна з найбільших катастроф
в історії Канади

00:09:59.395 --> 00:10:01.805
відбулась у провінції Квебек.

00:10:01.829 --> 00:10:04.232
Велика ожеледь 1998 року.

00:10:04.256 --> 00:10:08.056
Вона спричинила втрату
всієї електромережі

00:10:08.080 --> 00:10:11.077
у розпал зими у Квебеці
при температурі

00:10:11.101 --> 00:10:13.050
від мінус 20 до мінус 30 градусів.

00:10:13.074 --> 00:10:15.606
Деякі жінки очікували немовлят
у той час.

00:10:16.082 --> 00:10:22.114
Моя колега, Сьюзен Кінг, продовжувала 
спостерігати за тими немовлятами

00:10:22.138 --> 00:10:23.852
протягом 15 років.

NOTE Paragraph

00:10:24.565 --> 00:10:28.811
Зі збільшенням рівня стресу –

00:10:28.835 --> 00:10:31.443
а в даному випадку ми могли
його об'єктивно виміряти –

00:10:31.467 --> 00:10:35.905
Як довго не було електроенергії?
Де ви провели цей час?

00:10:35.929 --> 00:10:40.932
У свекрусиній квартирі
чи розкішному маєтку?

00:10:40.956 --> 00:10:43.614
Ці фактори складають
шкалу соціального стресу;

00:10:43.638 --> 00:10:45.020
і ми поставили собі питання:

00:10:45.044 --> 00:10:48.088
як виглядають ті діти зараз?

00:10:48.112 --> 00:10:50.746
Виявляється, зі збільшенням рівня стресу

00:10:50.770 --> 00:10:52.828
у дітей з'являються аутистичні риси,

00:10:52.852 --> 00:10:55.391
метаболічні розлади

00:10:55.415 --> 00:10:58.247
та аутоімунні захворювання.

00:10:58.787 --> 00:11:01.211
При графічному позначенні метилювання

00:11:01.235 --> 00:11:06.773
ми бачимо, що зелені гени перетворюються
на червоні зі збільшенням стресу,

00:11:06.797 --> 00:11:10.289
а червоні гени при цьому
стають зеленими,

00:11:10.313 --> 00:11:14.863
У відповідь на стрес відбувається
повний перерозподіл геному.

NOTE Paragraph

00:11:17.442 --> 00:11:20.651
Отже, якщо ми зможемо
програмувати гени,

00:11:20.675 --> 00:11:24.648
якщо перестанемо залежати
від генетичної історії,

00:11:24.672 --> 00:11:27.300
чи зможемо ми
змінити генетичну програму?

00:11:28.093 --> 00:11:32.675
Епігенетичні фактори можуть
викликати рак,

00:11:33.659 --> 00:11:35.462
метаболічні розлади

00:11:35.486 --> 00:11:37.589
та психічні захворювання.

NOTE Paragraph

00:11:38.120 --> 00:11:40.813
Візьмемо, наприклад,
кокаїнову залежність.

00:11:41.575 --> 00:11:44.631
Це жахливий стан,

00:11:44.655 --> 00:11:48.422
який може призвести до
летальних наслідків.

00:11:49.545 --> 00:11:51.470
Ми поставили питання:

00:11:51.494 --> 00:11:54.733
чи можна перепрограмувати
мозок із залежністю так,

00:11:54.757 --> 00:11:59.681
щоб залежність зникла?

00:12:00.377 --> 00:12:04.657
Ми скористалися моделлю
кокаїнової залежності,

00:12:04.681 --> 00:12:06.770
яка повторює людську.

00:12:06.794 --> 00:12:09.462
Наприклад, у старших класах

00:12:09.486 --> 00:12:11.566
друзі пропонують спробувати кокаїн,

00:12:11.590 --> 00:12:13.396
ми згоджуємось,
нічого не відбувається.

00:12:13.420 --> 00:12:17.621
Через деякий час ми згадуємо,
як це було вперше,

00:12:17.645 --> 00:12:19.285
купуємо кокаїн знову,

00:12:19.309 --> 00:12:22.141
розвивається залежність
і наше життя змінюється назавжди.

NOTE Paragraph

00:12:22.165 --> 00:12:23.811
Ми відтворили це на щурах.

00:12:23.835 --> 00:12:25.410
Мій колега Гал Ядід

00:12:25.434 --> 00:12:28.434
привчає тварин до кокаїну,

00:12:28.458 --> 00:12:31.586
потім місяць – жодного кокаїну.

00:12:31.610 --> 00:12:35.286
Потім він нагадує їм про ситуацію,
в якій вони вперше його спробували,

00:12:35.310 --> 00:12:38.126
через кольорові сигнали
із періоду вживання кокаїну.

00:12:38.150 --> 00:12:39.802
І вони божеволіють.

00:12:39.826 --> 00:12:42.273
Натискають на важіль,
щоб отримати кокаїн,

00:12:42.297 --> 00:12:43.556
доки не помирають.

00:12:44.047 --> 00:12:48.490
Ми визначили, що основна різниця
між тваринами у тому,

00:12:48.514 --> 00:12:51.215
що у період утримання
від наркотиків,

00:12:51.239 --> 00:12:53.011
відсутності кокаїну,

00:12:53.035 --> 00:12:54.956
відбувається перерозподіл епігеному.

00:12:54.980 --> 00:12:57.869
Маркування генів є
зовсім іншим,

00:12:57.893 --> 00:13:01.635
але коли надходить сигнал,
їхній геном

00:13:01.659 --> 00:13:03.948
розвиває фенотип,
що формує залежність.

NOTE Paragraph

00:13:04.565 --> 00:13:11.335
Цим тваринам давали препарати,
що або збільшували рівень метилювання ДНК,

00:13:11.359 --> 00:13:13.583
який є епігенетичним маркером,

00:13:13.607 --> 00:13:17.090
або зменшували його.

00:13:17.114 --> 00:13:20.369
Ми визначили, 
що при збільшенні рівня метилювання

00:13:20.393 --> 00:13:22.276
тварини божеволіли ще більше.

00:13:22.300 --> 00:13:24.784
Їхня потреба у кокаїні збільшувалась.

00:13:24.808 --> 00:13:28.234
Але при зменшенні рівня метилювання ДНК

00:13:28.258 --> 00:13:30.362
залежність не розвивалася.

00:13:30.386 --> 00:13:32.005
Це – генетичне перепрограмування.

00:13:32.029 --> 00:13:35.335
Основною різницею між
епігенетичним препаратом

00:13:35.359 --> 00:13:36.665
та іншим препаратом

00:13:36.689 --> 00:13:38.861
є те, що епігенетичні препарати

00:13:38.885 --> 00:13:43.017
стирають минулий досвід,

00:13:43.041 --> 00:13:45.168
який більше не повертається,

00:13:45.192 --> 00:13:48.213
якщо не пережити його заново.

00:13:48.237 --> 00:13:49.891
Відбувається перепрограмування.

00:13:49.915 --> 00:13:54.136
Коли ми перевірили тварин
через 30 днів, 60 днів,

00:13:54.160 --> 00:13:57.079
що за людською міркою дорівнює
десяткам років,

00:13:57.103 --> 00:14:02.409
залежність відсутня... після
одного прийому епігенетичного препарату.

NOTE Paragraph

00:14:04.472 --> 00:14:07.743
Що ж ми дізнались про ДНК?

00:14:07.767 --> 00:14:10.892
ДНК – це не просто послідовність букв;

00:14:10.916 --> 00:14:13.035
не просто запис.

00:14:13.059 --> 00:14:15.430
ДНК – це динамічна структура

00:14:16.367 --> 00:14:21.278
Наш минулий досвід записується,
наче на плівку.

00:14:21.302 --> 00:14:24.855
На ДНК записано
фільм про наше життя,

00:14:24.879 --> 00:14:26.661
а ми маємо пульт управління.

00:14:26.685 --> 00:14:30.074
Тож можемо додати героя чи видалити його.

00:14:30.872 --> 00:14:36.767
Попри детермінований характер
нашої генетики

00:14:36.791 --> 00:14:40.480
ми маємо певний контроль
над генами,

00:14:40.504 --> 00:14:43.774
і це надзвичайно
гарна новина,

00:14:43.798 --> 00:14:47.306
що надає можливість боротися
зі смертельними хворобами,

00:14:47.330 --> 00:14:50.234
такими як рак, психічні розлади,

00:14:50.258 --> 00:14:53.186
використовуючи нові підходи,

00:14:53.210 --> 00:14:55.744
з точки зору
недостатнього пристосування.

00:14:55.768 --> 00:14:58.842
Якщо ми зможемо провести
епігенетичне втручання,

00:14:58.866 --> 00:15:02.362
[то ми] зможемо перезняти фільм,
видаливши актора

00:15:02.386 --> 00:15:05.243
і додавши нову
сюжетну лінію.

NOTE Paragraph

00:15:06.028 --> 00:15:08.525
Отже, основна ідея моєї
сьогоднішньої доповіді:

00:15:08.549 --> 00:15:13.641
наша ДНК складається з двох
основних компонентів,

00:15:13.665 --> 00:15:15.490
двох шарів інформації.

00:15:16.106 --> 00:15:19.781
Перший шар – давня інформація,

00:15:19.805 --> 00:15:23.310
що еволюціонувала за
мільйони років.

00:15:23.334 --> 00:15:26.510
Її фіксована структура
майже не змінюється.

00:15:27.411 --> 00:15:31.261
Другий шар інформації – епігенетичний,

00:15:31.285 --> 00:15:35.180
відкритий та динамічний,

00:15:35.204 --> 00:15:39.796
що має інтерактивний характер,

00:15:39.820 --> 00:15:46.608
і надає нам значний контроль
над нашою власною долею,

00:15:47.695 --> 00:15:51.151
вплив над долею наших дітей

00:15:51.175 --> 00:15:55.330
та, сподіваюсь, шанс
подолати хвороби

00:15:55.354 --> 00:15:59.770
і серйозні розлади здоров'я,

00:15:59.794 --> 00:16:03.405
що довгий час
переслідують людство.

NOTE Paragraph

00:16:03.429 --> 00:16:06.822
І хоча нас визначають

00:16:06.846 --> 00:16:08.601
наші гени,

00:16:08.625 --> 00:16:11.692
ми отримали певну свободу,

00:16:11.716 --> 00:16:15.849
що навчить нас
відповідальному ставленню до життя.

NOTE Paragraph

00:16:15.873 --> 00:16:17.093
Дякую.

NOTE Paragraph

00:16:17.117 --> 00:16:22.072
(Оплески)