1
00:00:00,920 --> 00:00:02,604
Основний задум виник

2
00:00:02,628 --> 00:00:04,460
в одному із затишних барів Мадрида.

3
00:00:05,023 --> 00:00:09,247
Я зустрів Майкла Міні,
колегу з університету МакГілла.

4
00:00:09,271 --> 00:00:11,576
Ми випили пива,

5
00:00:11,600 --> 00:00:13,653
і, як заведено у науковців,

6
00:00:13,677 --> 00:00:15,123
завели мову про роботу.

7
00:00:16,304 --> 00:00:23,258
Він розповів мені, що вивчає,
як самки щурів вилизують дитинчат

8
00:00:23,282 --> 00:00:24,652
у перші дні життя.

9
00:00:25,656 --> 00:00:28,075
Я відповів йому:

10
00:00:28,099 --> 00:00:31,099
«Ось на що витрачаються
мої податки...

11
00:00:31,123 --> 00:00:32,157
(Сміх)

12
00:00:32,181 --> 00:00:34,959
на подібні експерименти».

13
00:00:35,835 --> 00:00:38,332
Тоді він сказав,

14
00:00:38,356 --> 00:00:41,756
що щури, подібно до людей,

15
00:00:41,780 --> 00:00:44,226
вилизують дитинчат по-різному.

16
00:00:44,250 --> 00:00:46,985
Деякі матері занадто ретельні,

17
00:00:47,009 --> 00:00:49,214
інші піклуються недостатньо,

18
00:00:49,238 --> 00:00:51,208
більшість проявляють 
помірну активність.

19
00:00:51,867 --> 00:00:53,768
Але, що цікаво,

20
00:00:53,792 --> 00:00:58,710
коли щурята виростають,
а їхні матері помирають...

21
00:00:58,734 --> 00:01:02,913
коли за людською міркою 
спливають роки,

22
00:01:02,937 --> 00:01:05,005
вони стають зовсім різними
за характером.

23
00:01:05,029 --> 00:01:09,402
Ті щурята, яких ретельно 
вилизували і пильнували,

24
00:01:09,426 --> 00:01:11,178
матері яких приділяли їм
багато часу,

25
00:01:12,059 --> 00:01:13,423
є менш схильними до стресу.

26
00:01:14,022 --> 00:01:16,271
Вони проявляють
іншу сексуальну поведінку.

27
00:01:16,295 --> 00:01:19,250
Ведуть інший спосіб життя

28
00:01:19,274 --> 00:01:24,754
на відміну від щурят,
якими матері опікувалися менше.

29
00:01:25,934 --> 00:01:29,098
Саме тоді я подумав:

30
00:01:29,122 --> 00:01:30,414
«Чи так це насправді?

31
00:01:31,002 --> 00:01:32,371
Як це взагалі діє?»

32
00:01:32,395 --> 00:01:34,604
Як стверджують генетики,

33
00:01:35,390 --> 00:01:39,362
у таких самок щурів може бути присутній
ген «поганої матері»,

34
00:01:39,386 --> 00:01:43,023
який робить щурят
більш податливими до стресу

35
00:01:43,047 --> 00:01:45,594
і передається від покоління
до покоління;

36
00:01:45,618 --> 00:01:48,318
в основі всього лежить генетика.

37
00:01:48,342 --> 00:01:51,836
Можливо, існує інше пояснення?

38
00:01:51,860 --> 00:01:55,431
Вивчаючи щурів, ми знайдемо
відповідь на це запитання.

39
00:01:55,455 --> 00:01:59,060
Отже, ми спробували
замінити дитинчат.

40
00:01:59,084 --> 00:02:03,839
Тобто ми розділили приплід,
новонароджених щурят,

41
00:02:03,863 --> 00:02:05,730
між двома різними
прийомними матерями...

42
00:02:05,754 --> 00:02:09,082
не біологічними матерями,
але тими, що піклуватимуться про них:

43
00:02:09,106 --> 00:02:11,360
облизуючи щурят часто
або рідко.

44
00:02:11,384 --> 00:02:15,262
І зробили протилежне зі щурятами,
яких облизували рідко.

45
00:02:15,708 --> 00:02:18,081
Відповідь нас приголомшила:

46
00:02:18,105 --> 00:02:22,144
гени, отримані від матері,
не мають значення.

47
00:02:22,168 --> 00:02:27,916
Особливості характеру щурят
залежали не від кровного споріднення.

48
00:02:27,940 --> 00:02:31,946
А від матері,
яка піклувалась про них.

49
00:02:32,771 --> 00:02:35,596
Тож як це працює?

50
00:02:36,921 --> 00:02:38,724
Я - епігенетик.

51
00:02:38,748 --> 00:02:42,420
Я вивчаю маркування генів,

52
00:02:42,444 --> 00:02:44,160
хімічне,

53
00:02:44,184 --> 00:02:48,989
під час ембріонального розвитку,
у материнській утробі,

54
00:02:49,013 --> 00:02:51,492
а також, як гени проявляються

55
00:02:51,516 --> 00:02:52,698
у різних тканинах.

56
00:02:52,722 --> 00:02:56,892
У мозку, печінці та очах
існує експресія різних генів.

57
00:02:57,718 --> 00:03:00,557
У нас виникла думка:
чи можливо,

58
00:03:00,581 --> 00:03:07,528
що мати якимось чином
змінює ген дитини

59
00:03:07,552 --> 00:03:09,101
своєю поведінкою?

60
00:03:09,125 --> 00:03:10,736
Ми займались цим 10 років

61
00:03:10,760 --> 00:03:14,801
і виявили низку
біохімічних процесів,

62
00:03:14,825 --> 00:03:18,268
завдяки яким облизування і догляд,
піклування матері

63
00:03:18,292 --> 00:03:20,775
перетворюються на біохімічні сигнали,

64
00:03:20,799 --> 00:03:24,110
що поступають до нервового центру
та ДНК

65
00:03:24,134 --> 00:03:26,212
і перепрограмовують їх.

66
00:03:26,236 --> 00:03:31,132
Таким чином тварина готується
до того, що чекає на неї у майбутньому.

67
00:03:31,156 --> 00:03:33,777
Чи буде життя важким?

68
00:03:33,801 --> 00:03:35,563
Чи вистачить їжі?

69
00:03:35,587 --> 00:03:38,112
Навколо кишітимуть
змії та коти,

70
00:03:38,136 --> 00:03:40,459
чи пощастить жити
у розкішному районі,


71
00:03:40,483 --> 00:03:43,190
де достатньо лише
поводитися пристойно,

72
00:03:43,214 --> 00:03:46,349
аби заслужити суспільне прийняття?

73
00:03:46,978 --> 00:03:52,569
Давайте розглянемо, наскільки
важливий цей процес

74
00:03:52,593 --> 00:03:53,768
для нас.

75
00:03:53,792 --> 00:03:56,704
Ми успадковуємо ДНК від предків.

76
00:03:57,411 --> 00:03:59,340
ДНК існує дуже давно.

77
00:03:59,364 --> 00:04:01,432
Вона виникла у ході еволюції.

78
00:04:01,938 --> 00:04:06,271
Але ДНК не визначить,
чи судилося вам народитися у Стокгольмі,

79
00:04:06,295 --> 00:04:09,681
де дні довші влітку
і коротші взимку,

80
00:04:09,705 --> 00:04:11,010
чи в Еквадорі,

81
00:04:11,034 --> 00:04:14,567
де світлий час доби однаковий
впродовж року.

82
00:04:14,591 --> 00:04:18,386
Ці фактори мають неабиякий вплив
на нашу фізіологію.

83
00:04:19,489 --> 00:04:23,725
Тож припустимо, що події,
які трапилися на початку життя,

84
00:04:23,749 --> 00:04:25,916
ті сигнали, що передаються
від матері,

85
00:04:25,940 --> 00:04:30,455
дають дитині уявлення про соціум,
що її оточуватиме.

86
00:04:30,479 --> 00:04:33,879
Він буде жорстокий, тож
треба починати хвилюватися,

87
00:04:33,903 --> 00:04:37,026
або ж життя буде легким,
і можна стати, ким забажаєш.

88
00:04:37,050 --> 00:04:40,240
Чи буде в її житті
достатньо світла?

89
00:04:40,264 --> 00:04:44,249
Чи вистачить їжі?

90
00:04:44,273 --> 00:04:45,797
Бо якщо їжі буде мало,

91
00:04:45,821 --> 00:04:50,437
слід підготувати мозок до необхідності
з'їдати все до останньої крихти

92
00:04:50,461 --> 00:04:55,217
і перетворювати кожну калорію
на жир.

93
00:04:56,819 --> 00:04:58,249
Тож все продумано.

94
00:04:58,273 --> 00:05:00,130
Цей еволюційний процес

95
00:05:00,154 --> 00:05:05,050
розвиває у нашій незмінній ДНК
здатність до пристосування

96
00:05:05,074 --> 00:05:06,923
до нового оточення.

97
00:05:07,377 --> 00:05:09,960
Але іноді щось може піти не так;

98
00:05:10,706 --> 00:05:14,568
наприклад, дитина народилась
у бідній родині

99
00:05:14,592 --> 00:05:17,521
і отримує сигнал: «Наїдайся,

100
00:05:17,545 --> 00:05:20,760
з'їдай всю їжу,
що трапляється на твоєму шляху».


101
00:05:20,784 --> 00:05:23,036
Але людський мозок розвивається,

102
00:05:23,060 --> 00:05:25,156
еволюціонує швидкими темпами.

103
00:05:25,180 --> 00:05:28,544
За долар можна поїсти у МакДональдсі.

104
00:05:28,568 --> 00:05:34,978
Отже, всі підготовчі сигнали,
отримані від матері,

105
00:05:35,002 --> 00:05:37,594
більше не відповідають дійсності.

106
00:05:38,351 --> 00:05:42,564
Вони повинні були захистити нас
від голоду,

107
00:05:42,588 --> 00:05:45,045
а натомість викликають ожиріння,

108
00:05:45,069 --> 00:05:48,039
серцево-судинні захворювання
і порушення обміну речовин.

109
00:05:48,666 --> 00:05:52,138
Тож концепція маркування генів
на основі минулого досвіду,

110
00:05:52,162 --> 00:05:54,463
особливо досвіду перших років життя,

111
00:05:54,487 --> 00:05:57,301
може пояснити,

112
00:05:57,325 --> 00:05:59,668
як фактори здоров'я,
так і причини захворювань.

113
00:06:00,612 --> 00:06:02,970
Але чи справджується теорія 
тільки на щурах?

114
00:06:02,994 --> 00:06:05,946
Справа у тому, що ми нездатні
перевірити її на людях,

115
00:06:05,970 --> 00:06:10,082
бо, з етичних міркувань, не можемо
довільно розподіляти несприятливі фактори.

116
00:06:10,106 --> 00:06:13,410
Тож якщо дитина у бідній родині
матиме певну рису,

117
00:06:13,434 --> 00:06:17,173
ми не знатимемо, чи
причина у бідності,

118
00:06:17,197 --> 00:06:20,021
чи у поганій генетиці.

119
00:06:20,045 --> 00:06:23,160
Генетики скажуть, що
бідні люди є бідними,

120
00:06:23,184 --> 00:06:25,240
бо такими їх роблять гени.

121
00:06:25,264 --> 00:06:27,224
Епігенетики скажуть вам,

122
00:06:27,248 --> 00:06:31,358
що бідні люди опинились 
у несприятливому оточенні,

123
00:06:31,382 --> 00:06:34,346
що формує цей фенотип,
цю якість.

124
00:06:35,576 --> 00:06:41,418
Тож ми почали вивчати наших 
найближчих родичів – мавп.

125
00:06:42,087 --> 00:06:45,781
Мій колега, Стівен Суомі,
виховував мавп


126
00:06:45,805 --> 00:06:46,966
двома різними способами:

127
00:06:46,990 --> 00:06:49,891
обрані довільним чином
мавпенята передавались

128
00:06:49,915 --> 00:06:52,507
на виховання няньці

129
00:06:52,531 --> 00:06:55,490
в умовах сурогатного материнства.

130
00:06:55,514 --> 00:06:58,185
У них не було матері –
лише нянька.

131
00:06:58,209 --> 00:07:02,829
Інші мавпенята виховувались
рідними матерями.

132
00:07:02,853 --> 00:07:07,549
Коли вони виросли,
то виявились зовсім різними.

133
00:07:07,573 --> 00:07:10,666
Мавпи, що росли із матір'ю, 
не вживали алкоголь,

134
00:07:10,690 --> 00:07:12,369
не проявляли сексуальну агресію.

135
00:07:12,393 --> 00:07:16,160
Мавпи, у яких не було матері,
були агресивними, напруженими,

136
00:07:16,184 --> 00:07:17,798
вони стали алкоголіками.

137
00:07:18,482 --> 00:07:23,964
Ми вивчали їх ДНК відразу
після народження, щоб дізнатися:

138
00:07:23,988 --> 00:07:26,755
чи насправді матір маркує гени?

139
00:07:26,779 --> 00:07:32,137
Чи залишає вона свій відбиток
на ДНК дитини?

140
00:07:32,161 --> 00:07:34,413
Цим мавпам 14 днів.

141
00:07:34,437 --> 00:07:38,513
І саме так працює
сучасна епігенетика.

142
00:07:38,537 --> 00:07:43,200
Ми позначаємо хімічні мітки,
які називаються мітками метилювання,

143
00:07:43,224 --> 00:07:46,482
на ДНК на мононуклеотидній здатності.

144
00:07:46,506 --> 00:07:48,383
Ми можемо позначити цілий геном.

145
00:07:48,407 --> 00:07:51,474
І маємо можливість порівняти
тварин, які росли з матір'ю і без.

146
00:07:51,498 --> 00:07:53,452
Ось як це виглядає.

147
00:07:53,476 --> 00:07:58,213
Гени з більшим рівнем метилювання
позначені червоним.

148
00:07:58,237 --> 00:08:01,251
А гени з меншим 
рівнем метилювання – зеленим.

149
00:08:01,275 --> 00:08:03,759
Як бачите, деякі гени змінюються,

150
00:08:03,783 --> 00:08:06,497
тому що сирітство впливає
не лише на один аспект життя...

151
00:08:06,521 --> 00:08:08,052
воно змінює світовідчуття;

152
00:08:08,076 --> 00:08:11,584
ми отримуємо сигнал про те,
яким буде навколишній світ

153
00:08:11,608 --> 00:08:13,367
у майбутньому.

154
00:08:13,391 --> 00:08:15,812
Ми маємо дві групи мавп,

155
00:08:15,836 --> 00:08:18,556
що надзвичайно відрізняються
одна від одної.

156
00:08:19,392 --> 00:08:21,521
Коли ж починається цей процес?

157
00:08:22,078 --> 00:08:24,291
Ці мавпенята не знали своїх матерів,

158
00:08:24,315 --> 00:08:26,014
тож отримали соціальний досвід.

159
00:08:26,038 --> 00:08:30,303
Чи соціальний статус усвідомлюється
при народженні?

160
00:08:31,131 --> 00:08:35,180
Ми провели експеримент,
в якому взяли плаценти мавп

161
00:08:35,204 --> 00:08:37,161
з різним соціальним статусом.

162
00:08:37,698 --> 00:08:43,072
Що цікаво, всі живі істоти
групують соціальне положення

163
00:08:43,096 --> 00:08:45,714
за ієрархічною структурою.

164
00:08:46,345 --> 00:08:48,533
Мавпа номер один – лідер;

165
00:08:48,557 --> 00:08:50,895
мавпа номер чотири – підлеглий.

166
00:08:50,919 --> 00:08:53,358
Якщо помістити чотирьох мавп у клітку,

167
00:08:53,382 --> 00:08:56,393
серед них завжди буде лідер
і буде підлеглий.

168
00:08:57,448 --> 00:09:01,296
Що цікаво, 
мавпа номер один

169
00:09:01,320 --> 00:09:04,752
набагато здоровіша,
ніж мавпа номер чотири.

170
00:09:04,776 --> 00:09:06,580
Опинившись у клітці,

171
00:09:06,604 --> 00:09:11,301
мавпа номер один матиме помірний апетит.

172
00:09:11,325 --> 00:09:13,162
А мавпа номер чотири їстиме багато.

173
00:09:14,129 --> 00:09:18,402
Даний розподіл метилювання вказує

174
00:09:18,426 --> 00:09:21,201
на значну різницю
при народженні

175
00:09:21,225 --> 00:09:23,939
між тваринами з високим
соціальним статусом

176
00:09:23,963 --> 00:09:26,637
і тваринами,
які такого статусу не мали.

177
00:09:27,349 --> 00:09:31,580
У момент народження ми вже
володіємо певною інформацією

178
00:09:31,604 --> 00:09:34,657
щодо соціального стану,
яка не є доброю чи поганою,

179
00:09:34,681 --> 00:09:36,100
а просто готує нас до життя;

180
00:09:36,124 --> 00:09:40,365
нашим біологічним механізмам
потрібно налаштуватися

181
00:09:40,389 --> 00:09:43,470
відповідно до визначеного
соціального статусу.

182
00:09:44,326 --> 00:09:46,207
Але як перевірити цю теорію на людях?

183
00:09:46,710 --> 00:09:50,158
Ми не можемо проводити експерименти,
довільно розподіляючи негаразди.

184
00:09:50,182 --> 00:09:52,775
Але Бог сам експериментує на людях,

185
00:09:52,799 --> 00:09:55,087
ми називаємо це стихійними лихами.

186
00:09:55,111 --> 00:09:59,371
Одна з найбільших катастроф
в історії Канади

187
00:09:59,395 --> 00:10:01,805
відбулась у провінції Квебек.

188
00:10:01,829 --> 00:10:04,232
Велика ожеледь 1998 року.

189
00:10:04,256 --> 00:10:08,056
Вона спричинила втрату
всієї електромережі

190
00:10:08,080 --> 00:10:11,077
у розпал зими у Квебеці
при температурі

191
00:10:11,101 --> 00:10:13,050
від мінус 20 до мінус 30 градусів.

192
00:10:13,074 --> 00:10:15,606
Деякі жінки очікували немовлят
у той час.

193
00:10:16,082 --> 00:10:22,114
Моя колега, Сьюзен Кінг, продовжувала 
спостерігати за тими немовлятами

194
00:10:22,138 --> 00:10:23,852
протягом 15 років.

195
00:10:24,565 --> 00:10:28,811
Зі збільшенням рівня стресу –

196
00:10:28,835 --> 00:10:31,443
а в даному випадку ми могли
його об'єктивно виміряти –

197
00:10:31,467 --> 00:10:35,905
Як довго не було електроенергії?
Де ви провели цей час?

198
00:10:35,929 --> 00:10:40,932
У свекрусиній квартирі
чи розкішному маєтку?

199
00:10:40,956 --> 00:10:43,614
Ці фактори складають
шкалу соціального стресу;

200
00:10:43,638 --> 00:10:45,020
і ми поставили собі питання:

201
00:10:45,044 --> 00:10:48,088
як виглядають ті діти зараз?

202
00:10:48,112 --> 00:10:50,746
Виявляється, зі збільшенням рівня стресу

203
00:10:50,770 --> 00:10:52,828
у дітей з'являються аутистичні риси,

204
00:10:52,852 --> 00:10:55,391
метаболічні розлади

205
00:10:55,415 --> 00:10:58,247
та аутоімунні захворювання.

206
00:10:58,787 --> 00:11:01,211
При графічному позначенні метилювання

207
00:11:01,235 --> 00:11:06,773
ми бачимо, що зелені гени перетворюються
на червоні зі збільшенням стресу,

208
00:11:06,797 --> 00:11:10,289
а червоні гени при цьому
стають зеленими,

209
00:11:10,313 --> 00:11:14,863
У відповідь на стрес відбувається
повний перерозподіл геному.

210
00:11:17,442 --> 00:11:20,651
Отже, якщо ми зможемо
програмувати гени,

211
00:11:20,675 --> 00:11:24,648
якщо перестанемо залежати
від генетичної історії,

212
00:11:24,672 --> 00:11:27,300
чи зможемо ми
змінити генетичну програму?

213
00:11:28,093 --> 00:11:32,675
Епігенетичні фактори можуть
викликати рак,

214
00:11:33,659 --> 00:11:35,462
метаболічні розлади

215
00:11:35,486 --> 00:11:37,589
та психічні захворювання.

216
00:11:38,120 --> 00:11:40,813
Візьмемо, наприклад,
кокаїнову залежність.

217
00:11:41,575 --> 00:11:44,631
Це жахливий стан,

218
00:11:44,655 --> 00:11:48,422
який може призвести до
летальних наслідків.

219
00:11:49,545 --> 00:11:51,470
Ми поставили питання:

220
00:11:51,494 --> 00:11:54,733
чи можна перепрограмувати
мозок із залежністю так,

221
00:11:54,757 --> 00:11:59,681
щоб залежність зникла?

222
00:12:00,377 --> 00:12:04,657
Ми скористалися моделлю
кокаїнової залежності,

223
00:12:04,681 --> 00:12:06,770
яка повторює людську.

224
00:12:06,794 --> 00:12:09,462
Наприклад, у старших класах

225
00:12:09,486 --> 00:12:11,566
друзі пропонують спробувати кокаїн,

226
00:12:11,590 --> 00:12:13,396
ми згоджуємось,
нічого не відбувається.

227
00:12:13,420 --> 00:12:17,621
Через деякий час ми згадуємо,
як це було вперше,

228
00:12:17,645 --> 00:12:19,285
купуємо кокаїн знову,

229
00:12:19,309 --> 00:12:22,141
розвивається залежність
і наше життя змінюється назавжди.

230
00:12:22,165 --> 00:12:23,811
Ми відтворили це на щурах.

231
00:12:23,835 --> 00:12:25,410
Мій колега Гал Ядід

232
00:12:25,434 --> 00:12:28,434
привчає тварин до кокаїну,

233
00:12:28,458 --> 00:12:31,586
потім місяць – жодного кокаїну.

234
00:12:31,610 --> 00:12:35,286
Потім він нагадує їм про ситуацію,
в якій вони вперше його спробували,

235
00:12:35,310 --> 00:12:38,126
через кольорові сигнали
із періоду вживання кокаїну.

236
00:12:38,150 --> 00:12:39,802
І вони божеволіють.

237
00:12:39,826 --> 00:12:42,273
Натискають на важіль,
щоб отримати кокаїн,

238
00:12:42,297 --> 00:12:43,556
доки не помирають.

239
00:12:44,047 --> 00:12:48,490
Ми визначили, що основна різниця
між тваринами у тому,

240
00:12:48,514 --> 00:12:51,215
що у період утримання
від наркотиків,

241
00:12:51,239 --> 00:12:53,011
відсутності кокаїну,

242
00:12:53,035 --> 00:12:54,956
відбувається перерозподіл епігеному.

243
00:12:54,980 --> 00:12:57,869
Маркування генів є
зовсім іншим,

244
00:12:57,893 --> 00:13:01,635
але коли надходить сигнал,
їхній геном

245
00:13:01,659 --> 00:13:03,948
розвиває фенотип,
що формує залежність.

246
00:13:04,565 --> 00:13:11,335
Цим тваринам давали препарати,
що або збільшували рівень метилювання ДНК,

247
00:13:11,359 --> 00:13:13,583
який є епігенетичним маркером,

248
00:13:13,607 --> 00:13:17,090
або зменшували його.

249
00:13:17,114 --> 00:13:20,369
Ми визначили, 
що при збільшенні рівня метилювання

250
00:13:20,393 --> 00:13:22,276
тварини божеволіли ще більше.

251
00:13:22,300 --> 00:13:24,784
Їхня потреба у кокаїні збільшувалась.

252
00:13:24,808 --> 00:13:28,234
Але при зменшенні рівня метилювання ДНК

253
00:13:28,258 --> 00:13:30,362
залежність не розвивалася.

254
00:13:30,386 --> 00:13:32,005
Це – генетичне перепрограмування.

255
00:13:32,029 --> 00:13:35,335
Основною різницею між
епігенетичним препаратом

256
00:13:35,359 --> 00:13:36,665
та іншим препаратом

257
00:13:36,689 --> 00:13:38,861
є те, що епігенетичні препарати

258
00:13:38,885 --> 00:13:43,017
стирають минулий досвід,

259
00:13:43,041 --> 00:13:45,168
який більше не повертається,

260
00:13:45,192 --> 00:13:48,213
якщо не пережити його заново.

261
00:13:48,237 --> 00:13:49,891
Відбувається перепрограмування.

262
00:13:49,915 --> 00:13:54,136
Коли ми перевірили тварин
через 30 днів, 60 днів,

263
00:13:54,160 --> 00:13:57,079
що за людською міркою дорівнює
десяткам років,

264
00:13:57,103 --> 00:14:02,409
залежність відсутня... після
одного прийому епігенетичного препарату.

265
00:14:04,472 --> 00:14:07,743
Що ж ми дізнались про ДНК?

266
00:14:07,767 --> 00:14:10,892
ДНК – це не просто послідовність букв;

267
00:14:10,916 --> 00:14:13,035
не просто запис.

268
00:14:13,059 --> 00:14:15,430
ДНК – це динамічна структура

269
00:14:16,367 --> 00:14:21,278
Наш минулий досвід записується,
наче на плівку.

270
00:14:21,302 --> 00:14:24,855
На ДНК записано
фільм про наше життя,

271
00:14:24,879 --> 00:14:26,661
а ми маємо пульт управління.

272
00:14:26,685 --> 00:14:30,074
Тож можемо додати героя чи видалити його.

273
00:14:30,872 --> 00:14:36,767
Попри детермінований характер
нашої генетики

274
00:14:36,791 --> 00:14:40,480
ми маємо певний контроль
над генами,

275
00:14:40,504 --> 00:14:43,774
і це надзвичайно
гарна новина,

276
00:14:43,798 --> 00:14:47,306
що надає можливість боротися
зі смертельними хворобами,

277
00:14:47,330 --> 00:14:50,234
такими як рак, психічні розлади,

278
00:14:50,258 --> 00:14:53,186
використовуючи нові підходи,

279
00:14:53,210 --> 00:14:55,744
з точки зору
недостатнього пристосування.

280
00:14:55,768 --> 00:14:58,842
Якщо ми зможемо провести
епігенетичне втручання,

281
00:14:58,866 --> 00:15:02,362
[то ми] зможемо перезняти фільм,
видаливши актора

282
00:15:02,386 --> 00:15:05,243
і додавши нову
сюжетну лінію.

283
00:15:06,028 --> 00:15:08,525
Отже, основна ідея моєї
сьогоднішньої доповіді:

284
00:15:08,549 --> 00:15:13,641
наша ДНК складається з двох
основних компонентів,

285
00:15:13,665 --> 00:15:15,490
двох шарів інформації.

286
00:15:16,106 --> 00:15:19,781
Перший шар – давня інформація,

287
00:15:19,805 --> 00:15:23,310
що еволюціонувала за
мільйони років.

288
00:15:23,334 --> 00:15:26,510
Її фіксована структура
майже не змінюється.

289
00:15:27,411 --> 00:15:31,261
Другий шар інформації – епігенетичний,

290
00:15:31,285 --> 00:15:35,180
відкритий та динамічний,

291
00:15:35,204 --> 00:15:39,796
що має інтерактивний характер,

292
00:15:39,820 --> 00:15:46,608
і надає нам значний контроль
над нашою власною долею,

293
00:15:47,695 --> 00:15:51,151
вплив над долею наших дітей

294
00:15:51,175 --> 00:15:55,330
та, сподіваюсь, шанс
подолати хвороби

295
00:15:55,354 --> 00:15:59,770
і серйозні розлади здоров'я,

296
00:15:59,794 --> 00:16:03,405
що довгий час
переслідують людство.

297
00:16:03,429 --> 00:16:06,822
І хоча нас визначають

298
00:16:06,846 --> 00:16:08,601
наші гени,

299
00:16:08,625 --> 00:16:11,692
ми отримали певну свободу,

300
00:16:11,716 --> 00:16:15,849
що навчить нас
відповідальному ставленню до життя.

301
00:16:15,873 --> 00:16:17,093
Дякую.

302
00:16:17,117 --> 00:16:22,072
(Оплески)