Return to Video

Як зважити зірку за допомогою гравітаційного лінзування

  • 0:00 - 0:02
    Ось Ось вам захоплюючі новини космосу.
  • 0:02 - 0:04
    Астрономи скористалися телескопом «Габбл»
  • 0:04 - 0:08
    і технікою, що була започаткована
    Альбертом Ейнштейном,
  • 0:08 - 0:10
    щоб вперше зважити білий карлик.
  • 0:11 - 0:13
    У 1916 році Ейнштейн припустив,
  • 0:13 - 0:15
    що такий масивний об'єкт, як зірка,
  • 0:15 - 0:18
    фактично викривляє структуру
    просторово-часового континууму,
  • 0:18 - 0:20
    тобто світловий промінь,
  • 0:20 - 0:22
    проходячи повз зірку,
  • 0:22 - 0:23
    фактично заломлюється
  • 0:23 - 0:25
    і рухається вже в іншому напрямку.
  • 0:25 - 0:28
    У 1936 році чеський інженер
    на прізвище Мендл
  • 0:28 - 0:31
    зв'язався з Ейнштейном і попросив його
    зробити невеликий розрахунок.
  • 0:31 - 0:32
    Він запитав:
  • 0:32 - 0:34
    «Що б трапилось, якби одна зірка
  • 0:34 - 0:36
    пройшла повз іншу зірку?».
  • 0:36 - 0:38
    Ейнштейн насправді не хотів цього робити.
  • 0:38 - 0:40
    Він наче був зайнятий,
    але пожалів його і зробив розрахунок,
  • 0:40 - 0:42
    і написав статтю для журналу «Science»
  • 0:42 - 0:44
    — дуже коротку статтю, в якій говорилося:
  • 0:44 - 0:47
    «Якщо одна зірка проходить
    попереду іншої зірки,
  • 0:47 - 0:50
    віддалена зірка вірогідно
    збільшується і викривляється
  • 0:50 - 0:51
    через ефект гравітаційного лінзування.»
  • 0:51 - 0:53
    Сьогодні гравітаційне лінзування
  • 0:53 - 0:56
    є одним з найпотужніших
    інструментів у астрономії.
  • 0:56 - 0:58
    Люди користуються ним,
    щоб визначати розміри Всесвіту,
  • 0:58 - 1:01
    розташування темної матерії,
  • 1:01 - 1:02
    знаходити віддалені галактики,
  • 1:02 - 1:05
    які вони не могли знайти іншим чином,
    тому що вони надто тьмяні.
  • 1:05 - 1:08
    Люди, що працювали з космічним
    телескопом, зробили наступне:
  • 1:08 - 1:11
    вони подивилися,
    як віддалена звичайна зірка
  • 1:11 - 1:12
    пройшла позаду білого карлика.
  • 1:12 - 1:15
    Вона викривилася, як і казав Ейнштейн.
  • 1:15 - 1:18
    І дивлячись на точне викривлення,
  • 1:18 - 1:19
    вони змогли підрахувати,
  • 1:19 - 1:23
    на скільки білий карлик викривляв
    просторово-часовий континуум,
  • 1:23 - 1:24
    а отже, якою була його маса.
  • 1:24 - 1:27
    Як виявилось, вона складала
    дві третини від маси Сонця (приблизно),
  • 1:27 - 1:29
    як і було сказано в теорії.
  • 1:29 - 1:30
    Але все ж таки корисно це знати.
  • 1:30 - 1:33
    Тому ми маємо в черговий раз
    подякувати Ейнштейну
  • 1:33 - 1:34
    за ще одне відкриття,
  • 1:34 - 1:36
    хоч він і помер ще у 1955 році.
  • 1:38 - 1:40
    Це був Майк Лемонік
    для «Scientific American».
  • 1:41 - 1:44
    Будь-ласка, знайдіть час,
    щоб підписатисяна наш Youtube-канал.
Tytuł:
Як зважити зірку за допомогою гравітаційного лінзування
Opis:

Нещодавно астрономи скористалися концепцією гравітаційного лінзування Ейнштейна, щоб визначити вагу віддаленої зірки. Подивіться і дізнайтесь, як з’явилася ця концепція, і як вона працює.

Підписуйтесь на наш канал! https://www.youtube.com/SciAmerican

Транскрипція:

Ось вам захоплюючі новини космосу. Астрономи скористалися телескопом «Габбл» і технікою, що була започаткована Альбертом Ейнштейном, щоб вперше зважити білий карлик. У 1916 році Ейнштейн припустив, що такий масивний об'єкт, як зірка, фактично викривляє структуру просторово-часового континууму, тобто світловий промінь, проходячи повз зірку, фактично заломлюється і рухається в інших напрямках. У 1936 році чеський інженер на прізвище Мендл зв'язався з Ейнштейном і попросив його зробити невеликий розрахунок. Він сказав: «Що б трапилось, якби одна зірка пройшла повз іншу зірку?». Ейнштейн насправді не хотів цього робити. Він наче був зайнятий, але пожалів його і зробив розрахунок, і написав статтю для журналу «Science» — дуже коротку статтю, в якій говорилося, що якщо одна зірка проходить попереду іншої зірки, віддалена зірка вірогідно збільшується і викривляється через ефект гравітаційного лінзування. Сьогодні гравітаційне лінзування є одним з найпотужніших інструментів у астрономії. Люди користуються ним, щоб визначати розміри Всесвіту, розташування темної матерії, знаходити віддалені галактики, які вони не могли знайти іншим чином, тому що вони надто тьмяні. Люди, що працювали з космічним телескопом, зробили наступне: вони подивилися, як віддалена звичайна зірка пройшла позаду білого карлика. Вона викривилася, як і казав Ейнштейн. І дивлячись на точне викривлення, вони змогли підрахувати, на скільки білий карлик викривляв просторово-часовий континуум, а отже, якою була його маса. Як виявилось, вона складала дві третини від маси Сонця (приблизно), як і було сказано в теорії. Але все ж таки корисно це знати. Тому ми маємо в черговий раз подякувати Ейнштейну за ще одне відкриття, хоч він і помер ще у 1955 році. Це був Майк Лемонік для «Scientific American». Будь-ласка, підпишіться на наш Youtube-канал.

more » « less
Video Language:
English
Team:
Scientific American
Projekt:
Misc. Videos
Duration:
01:55

Ukrainian subtitles

Revisions Compare revisions