100 варіантів протидії глобальному потеплінню

Якби нам вдалося ліквідувати більшу частину парникових газів іще до того, як вони потраплять до атмосфери? Стратег Чад Фрішманн вважає, що ця гіпотеза, більш відома як «дродаун», є нашою єдиною надією, аби запобігти кліматичній катастрофі . У своїй прогресивній промові він ділиться рішеннями щодо зміни клімату, розглядає традиційні тактики, такі, як використання відновлюваної енергії та удосконалення управління земельними ресурсами, а також деякі менш відомі підходи - зміни у виробництві продуктів харчування, контроль народжуваності та навчання дівчат. Дізнайтеся більше про те, як ми можемо протидіяти глобальному потеплінню і створити світ, де відновлення, а не руйнування, є нормою існування.

Усім привіт.

Я хочу представити вам сьогодні поняття,
про яке, можливо, ви не чули до цього,

але воно важливе:

це – дродаун.

Дродаун – це новий спосіб розуміння
та сприйняття глобального потепління.

Це мета того майбутнього,
якого ми прагнемо,

майбутнього, де можливо вирішити
проблему глобального потепління.

Дродаун – це точка відліку часу,

коли концентрація парникових газів
в атмосфері починає знижуватись

рік за роком.

Простіше кажучи, це той момент,

коли ми видалимо більше парникових газів,
ніж викинемо в атмосферу Землі.

Я знаю, що всі ми стурбовані
зміною клімату,

але сама зміна клімату не є проблемою.

Зміна клімату – це лише вираження
проблеми.

Це відповідь планети на те, що насправді
відбувається.

Проблемою є глобальне потепління,

спричинене зростаючою концентрацією
парникових газів

через людську активність.

Як же вирішити цю проблему?

Як розпочати зворотний процес?

Єдиний відомий спосіб –

це зменшити кількість парникових газів,

яка вже утворилася.

Я розумію.

Це звучить неймовірно,

але людство вже знає, що робити.

У нас є реальні ефективні
технології та практики

для вилучення викидів.

І це вже відбувається.

Все, що нам потрібно
для прискорення реалізації, –

це змінити дискурс.

Перейти від страху і збентеження,
які лише призводять до апатії,

до розуміння і можливості,

і, як наслідок, шансу все змінити.

Я працюю в організації «Проект Дродаун».

Останні чотири роки

разом з командою дослідників
і вченими з усього світу

ми мапували, оцінювали та деталізували

100 варіантів відвернення
глобального потепління.

На сьогодні 80 способів
є практично доступними.

Якщо застосувати їх разом, можна
досягти результату.

20 способів – у розробці,

і після завершення

прискорять весь процес.

Ці рішення

є життєздатними, масштабними
і фінансово доцільними.

Вони діють у трьох напрямках:

заміна енергії викопного палива
чистими відновлюваними джерелами;

зменшення споживання
через технологічну ефективність

і зміну поведінки;

поглинання вуглецю біомасою
рослин і ґрунтом,

через процеси, які всі ми вивчаємо
ще у школі,–

магію фотосинтезу.

За допомогою комбінації цих трьох
механізмів,

ми можемо досягти ефекту дродаун.

Як цього досягти?

Ось вам коротка відповідь.

Це – топ-20 заходів-рішень проблеми
глобального потепління.

Я потім поясню,

а зараз погляньте уважніше на перелік
заходів.

Очевидно, що він еклектичний –

включає берегові вітрові турбіни,
освіту дівчат,

харчування рослинною їжею, сонячні
батареї на дахах.

Пропоную розбити заходи на групи.

Праворуч на слайді ви бачите цифри
в гігатоннах,

або мільярдах тонн.

Це загальна кількість
діоксиду вуглецю,

що знижується в атмосфері,

коли захід реалізується у глобальному
масштабі протягом 30-річного періоду.

Вирішення кліматичних проблем
у нашому розумінні пов’язане

насамперед з виробництвом
електроенергії.

Ми вважаємо, що відновлювані джерела
енергії є найкращим рішенням,

і, безумовно, це так.

Але, перше, що слід зауважити
про цей список,

що лише п’ять з двадцяти заходів
списку стосуються електроенергії.

Якщо чесно, то нас здивувало найбільше те,

що вісім з 20 пунктів стосуються
харчування.

Те, що їжа впливає на клімат, може стати
несподіванкою для багатьох людей,

але, як показують результати, рішення,
які ми приймаємо кожного дня

про їжу, яку ми виготовляємо, купуємо та
споживаємо, –

це ледь не найважливіший внесок

кожного, аби запобігти глобальному
потеплінню.

Те, як ми розпоряджаємося земельними
ресурсами, також дуже важливо.

Захист лісів та водно-болотних угідь

забезпечує захист, розширює і створює
нові поглиначі вуглецю,

що знижує його кількість.

Ось так відбувається цей процес.

А, якщо взяти разом заходи «їжа» та
«земельні ресурси»,

то 12 з 20 заходів стосуватиметься питань
використання земельних угідь.

Це радикально змінює традиційне уявлення
про заходи щодо зміни клімату.

Подивимося на початок переліку.

Я думаю, він здивує вас.

Найбільш впливовий фактор,

згідно з дослідженнями, – це регулювання
«холодагентів»,

або правильне управління обладнанням
та утилізація гідрофторовуглецю (ГФВ),

що використовується для холодильників
та кондиціонерів для охолодження повітря.

Монреальський протокол
став важливим кроком

в обмеженні викидів
хлорфторвуглецю (ХФВ),

його руйнівного впливу
на озоновий шар.

Його замінили ГФВ,

які є в сотні тисяч разів небезпечнішими
парниковими газами,

ніж діоксид вуглецю.

І зменшення на 90 гігатонн –
це занижені показники.

Якщо оцінити результати дії Кігальської
угоди 2016 року

стосовно поступової відмови
від гідрофторвуглецю

і заміни його природними холодоагентами,

це число може зрости до 120,
майже до 200 гігатонн

«ліквідованих» парникових газів.

Можливо, вас це також здивувало.

Тепер, перш ніж перейти до деталей
конкретних рішень,

розкажу, як ми отримали такі розрахунки.

Насамперед, ми зібрали велику кількість
даних,

застосували статистичний аналіз
для створення діапазонів,

що дозволило нам зробити розумний вибір

для вхідних даних у моделях.

Ми обрали консервативний підхід
для всього проекту.

Усі дані вводяться в модель,

у результаті отримуємо вірогідну
проекцію майбутнього,

і порівнюємо з тим, що маємо
зробити так чи інакше.

Зменшення на 84 гігатонни
через берегові вітрові турбіни, наприклад,

у результаті генерації електроенергії
вітровими станціями,

які могли б генеруватися вугільними
або газовими установками.

Ми підраховуємо всі витрати на
будівництво та експлуатацію установок

і всі викиди.

Так само співставляємо результати
переробки і захоронення звалищ,

регенеративного і промислового
сільського господарства,

збереження і
вирубки наших лісів.

Потім результати інтегруються
всередині систем та між ними,

щоб уникнути повторів,

сумуються, і ми перевіряємо, чи досягли
дродауну.

Перейдемо до конкретних рішень.

Сонячні панелі на даху знаходяться
на десятому місці.

Коли ми уявляємо сонячні панелі на дахах,

та часто уявляємо собі склад в Маямі,
покритий сонячними батареями.

Такі рішення дієві для
міських і сільських умов,

багатих і бідних країн,

і мають цілий комплекс переваг.

Ось сім'я на плаваючому
солом’яному острові на озері Тітікака,

яка отримує свою першу сонячну панель.

Раніше вони користовувалися гасом
для приготування їжі та освітлення,

гасом на солом’яному острові.

Таким чином, сонячна панель не тільки
допомагає зменшити викиди,

але й гарантує безпеку
домогосподарства.

Тропічні ліси розповідають свою історію.

Захист зруйнованих земель у тропіках,

їхнє природне відновлення –

на п'ятому місці у списку протидій
глобальному потеплінню.

Ми можемо вважати дерева
гігантськими паличками вуглецю.

Це «дродаун» у дії щорічно,

оскільки вуглець видаляється з атмосфери
шляхом фотосинтезу,

який перетворює вуглекислий газ на біомасу
і органічний вуглець ґрунту.

І ми повинні переосмислити процес
вироблення їжі,

зробити його більш регенеративним.

Існує багато способів,
ми дослідили більше 13,

але це не нові шляхи виробництва
продуктів.

Вони практикувалися
протягом століть.

Але вони все частіше заміщуються
сучасним сільським господарством

з обробкою ґрунту, монокультурними
посівами,

використанням синтетичних добрив
і пестицидів, які псують землю

і перетворюють її на джерело викидів
парникових газів.

Регенеративне сільське господарство,
з іншого боку,

відновлює здоров'я та продуктивність
ґрунту,

збільшує врожайність,

покращує утримання вологи,

надає переваги дрібним фермерам
і великим сільським господарствам,

повертає вуглець до землі.

Це перемога без переможених.

(Сміх)

І справа не тільки у виробництві їжі,

але й у тому, що ми споживаємо.

І це має значний вплив
на глобальне потепління.

Рослинний раціон – це не веганство
чи вегетаріанство,

хоч я і аплодую тим,
хто робить цей вибір.

Це здорове харчування,
яке стосується міри споживання,

і особливо того,
скільки м'яса споживається.

Багатші країни

надмірно витрачають.

А бідні країни

споживають недостатньо калорій і білка.

Потрібно створити баланс.

Це означає,

що споживання рослинної їжі
на четвертому місці у списку

продії потеплінню.

Більш того, приблизно одна третя
продуктів харчування не споживається,

продукуючи вражаючі вісім
відсотків парникових газів.

Необхідно виявити у ланці постачання

ці збитки і марнотратство.

У країнах з низьким рівнем доходу,
коли їжу вивозять з ферми,

більша частина продуктів псується ще
на етапі постачання

через інфраструктуру та
зберігання.

Їжа у країнах з низьким рівнем доходів
не витрачається марно,

адже потрібно прогодувати людей.

У розвинених країнах навпаки,
після виробництва,

більшість продуктів харчування марнується

ринками або споживачами,

потрапляє на смітник,

виділяє метан

при розкладанні.

Це проблема вибору споживача.

Це не технологічне питання.

Запобігання марнуванню продуктів –

це захід номер три.

Але ось що цікаво.

Коли ми дивимося на харчову
систему в цілому,

реалізуємо всі виробничі заходи,

регенеративне землеробство,

призвичаїмось до рослинної дієти,

зменшимо продовольчі відходи,

наші дослідження показують, що ми б
виробляли достатньо їжі,

щоб нагодувати населення світу здоровими
поживними продуктами

аж до 2050 року і довше.

Це означає, що нам не потрібно вирубувати
ліси для виробництва їжі.

Протидія глобальному потеплінню – це
вирішення продовольчої незахищеності.

Наступне рішення, якому не приділяють
достатньо уваги –

це планування сім’ї.

Через те, що люди мають право обирати

коли і як створювати сім’ю,

за допомогою клінік репродуктивного
здоров’я,

доступу до протизаплідних засобів

та свободи без переслідувань,

чисельність населення світу може
скоротитись до 2050 року.

Скорочення населення – це
скорочення попиту

на електроенергію, їжу, подорожі, будівлі
та всі інші ресурси.

Вся енергія і викиди,

які створюють такий високий попит,

скорочуються за рахунок забезпечення
основного права людини

обирати коли і як створювати сім’ю.

Планування сім'ї не може здійснюватися
без рівної за якістю освіти

для дівчаток, яка наразі не функціонує.

Тут ми дозволили собі трохи вольності,

тому що вплив загальної освіти

та ресурсів планування сім'ї

настільки нерозривно пов'язані,

що ми вирішили розділити
показники порівну.

Але, разом взяті, освіта дівчаток і
планування сім'ї –

є рішенням номер один для припинення
глобального потепління,

і усуває приблизно 120 мільярдів тонн
парникових газів.

Чи можливий «дродаун»?

Відповідь – так, можливий,

але нам потрібні всі 80 заходів.

Немає ніяких срібних куль
або підрядних заходів,

які приведуть нас до цілі.

Ці рішення вкажуть нам вірний шлях,

але немає такого поняття,
як неважливе рішення.

Нам потрібні всі 80.

Але ось що найцікавіше.

Ми хотіли б реалізувати ці рішення,

незалежно від того, чи є
потепління проблемою,

тому, що вони мають неймовірні переваги
для благополуччя людства.

Відновлювальна електрика дасть достатньо
чистої енергії для всіх.

Рослинна дієта, скорочення харчових
відходів

дадуть населенню здоров'я, забезпечать
людей достатньою кількістю поживної їжі.

Планування сім'ї та освіта дівчаток?

Це стосується прав людини,

гендерної рівністі.

Йдеться про економічне вдосконалення
і свободу вибору.

Про справедливість.

Регенеративне землеробство, керований
випас худоби, господарське озеленення

відновлює здоров'я ґрунту, приносить
користь фермерам,

повертає вуглець назад в землю.

Захист наших екосистем також
захищає біорізноманіття,

здоров'я планети,

кисень, яким ми дихаємо.

Відчутні переваги для всіх
видів незліченні.

Та останній момент, тому що я знаю,
що це, ймовірно, всіх бентежить;

скільки ж це буде коштувати?

За нашими оцінками, реалізація
всіх 80 заходів

обійдеться нам близько в 29 трильйонів
доларів за 30 років.

Це приблизно трильйон доларів на рік.

Я знаю, що звучить багацько,

але зважте, що світовий ВВП –
понад 80 трильйонів доларів на рік,

а очікувана економія від впровадження

становить 74 трильйона доларів, що
вдвічі перевищує витрати.

Це чиста економія в 44 трильйони доларів.

«Дродаун» можливий.

Ми можемо зробити це, якщо захочемо.

Це не буде коштувати надто багато,
а віддача від цих інвестицій величезна.

Ось що ще тішить душу,

коли ми впроваджуємо ці рішення,

ми переходимо від системи,

яка за своєю суттю є експлуататорською
і добувною,

до нової, яка за своєю природою є
відновлювальною і регенеративною.

Нам необхідно переосмислити наші
глобальні цілі,

вийти за рамки стійкості

у напрямку регенерації

і на цьому шляху зупинити
глобальне потепління.

Дякую.

(Оплески)