Return to Video

Знання аборигенів об'єднується з науковим знанням заради відповіді на зміну клімату

  • 0:01 - 0:07
    Я думаю, кожен з вас
    має смартфон чи айфон,
  • 0:07 - 0:11
    і, можливо, вранці ви вже переглянули
    прогноз погоди,
  • 0:11 - 0:14
    щоб узяти парасольку, якщо піде дощ,
  • 0:14 - 0:18
    вдягти сонячні окуляри,
    якщо буде сонячно,
  • 0:18 - 0:21
    чи, на випадок холодної погоди,
    накинути додатковий светр.
  • 0:22 - 0:28
    Інколи прогноз дає вам правдиву
    інформацію, інколи ні.
  • 0:28 - 0:30
    Хочу вам сказати,
  • 0:30 - 0:34
    мій найкращий прогноз – це моя бабуся.
  • 0:34 - 0:36
    (Сміх)
  • 0:37 - 0:39
    Її звуть Мамада.
  • 0:39 - 0:43
    Вона може сказати
    не тільки погоду на сьогодні,
  • 0:43 - 0:46
    але і передбачити,
    яким у наступні 12 місяців
  • 0:46 - 0:51
    буде сезон дощів: хорошим чи ні.
  • 0:51 - 0:55
    Вона може це передбачити,
    просто спостерігаючи за довкіллям,
  • 0:55 - 0:58
    за напрямом вітру,
  • 0:58 - 1:00
    за розташуванням хмар,
  • 1:00 - 1:01
    за міграцією птахів,
  • 1:02 - 1:03
    за розміром фруктів,
  • 1:03 - 1:05
    за ростом рослин.
  • 1:05 - 1:11
    Вона може це передбачити,
    спостерігаючи за поведінкою своєї худоби.
  • 1:12 - 1:16
    У такий спосіб вона краще
    розуміє погоду та екосистему,
  • 1:16 - 1:18
    у якій живе.
  • 1:19 - 1:24
    Я родом із фермерської громади,
  • 1:24 - 1:25
    а саме зі скотарів.
  • 1:25 - 1:27
    Ми кочовики.
  • 1:27 - 1:30
    Ми переходимо з одного місця на інше,
  • 1:30 - 1:32
    щоб знайти воду та пасовища.
  • 1:32 - 1:38
    Ми можемо пройти до тисячі кілометрів,
    розмір Каліфорнії, за один рік.
  • 1:40 - 1:46
    Такий спосіб життя допомагає нам жити
    у гармонії з нашою екосистемою.
  • 1:47 - 1:48
    Ми розуміємо одне одного.
  • 1:49 - 1:53
    Природа – це наш супермаркет,
  • 1:53 - 1:55
    звідки ми беремо нашу їжу
  • 1:55 - 1:56
    та воду.
  • 1:56 - 2:00
    Це наша аптека,
    де ми збираємо лікарські рослини.
  • 2:00 - 2:02
    Але це і наша школа,
  • 2:02 - 2:05
    де ми можемо навчитися,
    як захищати природу,
  • 2:06 - 2:10
    а вона за це дає нам усе потрібне.
  • 2:10 - 2:12
    Та під впливом зміни клімату
  • 2:14 - 2:18
    ми маємо інші наслідки.
  • 2:20 - 2:22
    У моїй громаді
  • 2:23 - 2:28
    ми маємо одне із п'яти найкращих
    джерел прісної води в Африці.
  • 2:28 - 2:30
    Це – озеро Чад.
  • 2:31 - 2:34
    Коли народилась моя мама,
  • 2:34 - 2:41
    площа озера Чад становила
    близько 250 000 квадратних кілометрів.
  • 2:41 - 2:47
    Коли я народилась, 30 років тому,
    ця площа була 10 000 кв.км.
  • 2:47 - 2:50
    А зараз його площа
  • 2:50 - 2:55
    складає близько 1200
    квадратних кілометрів.
  • 2:55 - 3:00
    90% води цього озера
    просто зникли, випарувались.
  • 3:01 - 3:04
    І при цьому понад 40 мільйонів людей
  • 3:04 - 3:08
    живуть неподалік цього озера
    і залежать від нього.
  • 3:08 - 3:10
    Ці люди є скотарями,
  • 3:10 - 3:11
    рибалками,
  • 3:11 - 3:14
    фермерами.
  • 3:14 - 3:17
    Їхній добробут залежить
    не від місячної зарплатні,
  • 3:17 - 3:19
    а від дощів.
  • 3:19 - 3:22
    Їхнє життя залежить від розміру врожаю
  • 3:22 - 3:25
    чи від пасовищ для їхньої худоби.
  • 3:27 - 3:29
    Ресурси скорочуються,
  • 3:29 - 3:34
    і за них виникає боротьба
    між багатьма громадами.
  • 3:34 - 3:37
    Першим дістається найбільш
    ласий шмат,
  • 3:37 - 3:41
    а іншим доводиться вступати
    в смертельну боротьбу.
  • 3:43 - 3:48
    Тож зміна клімату
    вплинула на наше середовище,
  • 3:48 - 3:51
    змінила наше соціальне життя,
  • 3:52 - 3:58
    адже в нашому регіоні ролі
    чоловіків і жінок різні.
  • 3:58 - 4:02
    Від чоловіка очікують,
    що він утримуватиме сім'ю
  • 4:02 - 4:04
    і дбатиме про спільноту,
  • 4:04 - 4:06
    а якщо він не може цього робити,
  • 4:08 - 4:10
    його гідність опиняється під загрозою.
  • 4:13 - 4:16
    Тільки так він може виконати
    свій обов'язок.
  • 4:18 - 4:24
    Тож зміна клімату змушує чоловіків
    залишати свої спільноти.
  • 4:24 - 4:25
    Це міграція.
  • 4:26 - 4:32
    Чоловіки можуть поїхати до великого міста
    на 6 чи 12 місяців,
  • 4:32 - 4:36
    де, отримавши роботу,
    вони зможуть надсилати гроші сім'ям.
  • 4:37 - 4:38
    Якщо ж роботи немає,
  • 4:38 - 4:41
    їм доводиться переправлятись
    через Середземне море,
  • 4:41 - 4:44
    щоб мігрувати до Європи.
  • 4:44 - 4:48
    Дехто помирає в дорозі,
    але потік мігрантів не вщухає.
  • 4:51 - 4:53
    Звісно, цей потік створює труднощі
    для приймаючих країн,
  • 4:53 - 4:55
    для тих розвинених країн,
  • 4:56 - 4:59
    яким доводиться приймати
    й адаптувати прибулих мігрантів.
  • 5:01 - 5:04
    Але як живеться тим,
    хто залишається вдома –
  • 5:04 - 5:09
    тим дітям і жінкам, яким доводиться
    брати на себе ролі чоловіків,
  • 5:09 - 5:10
    як тим жінкам,
  • 5:10 - 5:12
    які мають дбати про безпеку,
  • 5:12 - 5:16
    про їжу та здоров'я всієї сім'ї,
  • 5:16 - 5:18
    дітей і старих?
  • 5:19 - 5:24
    Я вважаю, що ці жінки – герої,
  • 5:26 - 5:30
    бо вони проявляють новаторство,
    знаходять рішення,
  • 5:31 - 5:34
    і, маючи дуже обмежені ресурси,
  • 5:34 - 5:37
    використовують їх
    з великою користю для спільноти.
  • 5:37 - 5:39
    Це мій народ.
  • 5:40 - 5:46
    Ми використовуємо традиційне знання,
    накопичене в культурі аборигенів,
  • 5:46 - 5:51
    щоб стати більш стійкими
    і вижити за умов нових викликів.
  • 5:53 - 5:57
    Наше знання не замкнене
    в межах наших спільнот,
  • 5:57 - 6:02
    ми ділимось ним із кожним,
    хто живе поряд з нами.
  • 6:02 - 6:05
    У всьому світі аборигени
  • 6:05 - 6:09
    зберігають 80% світового біорозмаїття.
  • 6:10 - 6:12
    Так стверджують вчені.
  • 6:14 - 6:16
    На землях, де живуть аборигени Амазонки,
  • 6:17 - 6:23
    знаходиться найбільш розмаїта
    екосистема, краща за національний парк.
  • 6:24 - 6:27
    Аборигени з тихоокеанських островів,
  • 6:27 - 6:30
    мої дідусь і бабуся,
  • 6:30 - 6:36
    знали, де знайти їжу після того,
    як пронісся ураган.
  • 6:37 - 6:41
    Тож традиційні знання цих народів
  • 6:41 - 6:45
    допомагають виживати як їм,
    так і іншим людям, які стикаються
  • 6:45 - 6:47
    з наслідками зміни клімату.
  • 6:47 - 6:49
    У світі втрати стають все більшими.
  • 6:49 - 6:54
    Ми вже втратили 60% видів,
  • 6:54 - 6:56
    і щодня втрачаємо нові види.
  • 6:57 - 7:02
    Одного дня я запросила вчених
    відвідати нашу громаду.
  • 7:02 - 7:08
    Я сказала: ви робите хороші прогнози
    погоди на радіо й телебаченні,
  • 7:09 - 7:11
    а не хочете подивитись,
    як це робимо ми?
  • 7:11 - 7:13
    Вони прийшли,
  • 7:14 - 7:16
    розташувались поряд,
  • 7:16 - 7:20
    і раптом, коли наш кочовий народ
    почав збирати речі,
  • 7:20 - 7:23
    вони спитали: "Ви кудись збираєтесь?".
  • 7:23 - 7:26
    Я відповіла: "Ні, ми просто
    ховаємо речі перед дощем."
  • 7:26 - 7:30
    А вони: "Так на небі ж ні хмарки.
    Чому ви думаєте, що буде дощ?"
  • 7:30 - 7:33
    А ми: "Дощ таки буде".
    Ми сховали свої речі.
  • 7:33 - 7:37
    І тут почалася сильна злива,
  • 7:37 - 7:41
    і ми дивились, як дослідники
    бігають навколо, ховаючись під деревами
  • 7:41 - 7:43
    і ховаючи свої речі.
  • 7:43 - 7:44
    А ми свої вже сховали.
  • 7:44 - 7:46
    (Сміх)
  • 7:47 - 7:51
    Коли дощ припинився,
    почалася серйозна дискусія.
  • 7:51 - 7:54
    Вони спитали: "Звідки ви дізнались,
    що буде дощ?"
  • 7:55 - 7:59
    Ми відповіли: "Літня жінка,
    спостерігаючи за комахами, помітила,
  • 7:59 - 8:02
    як вони ховають яйця в гнізда,
  • 8:02 - 8:06
    і хоча комахи не можуть розмовляти
    чи дивитись прогноз погоди,
  • 8:06 - 8:11
    але вони вміють передбачати і діяти,
  • 8:11 - 8:13
    щоб захистити своє потомство і свою їжу.
  • 8:13 - 8:16
    Тож для нас їхня поведінка –
    це сигнал, що скоро буде дощ,
  • 8:16 - 8:19
    максимум через пару годин".
  • 8:19 - 8:20
    І вчені відповіли:
  • 8:20 - 8:23
    у нас є інформація,
  • 8:23 - 8:29
    але ми не поєднуємо докупи інформацію
    про середовище і про погоду.
  • 8:30 - 8:33
    З цього почалася моя спільна праця
  • 8:33 - 8:38
    з вченими-метеорологами
    і моєю громадою,
  • 8:38 - 8:42
    щоб отримати кращу інформацію, яка б
    допомогла адаптуватись до змін клімату.
  • 8:45 - 8:51
    Я вважаю, якщо ми зведемо докупи
    всі наявні системи знань –
  • 8:51 - 8:54
    науку, технологію,
  • 8:54 - 8:56
    традиційне знання –
  • 8:56 - 9:01
    ми зможемо зробити найкращий внесок,
    щоб захистити наші народи,
  • 9:01 - 9:03
    захистити нашу планету,
  • 9:03 - 9:06
    відновити екосистему, яку ми втрачаємо.
  • 9:07 - 9:09
    Це можна показати і в інший спосіб.
  • 9:10 - 9:14
    Я використовую інструмент,
    який мені дуже подобається,
  • 9:14 - 9:18
    він називається
    сумісне тривимірне картографування.
  • 9:18 - 9:23
    Сумісне, бо в ньому беруть участь
    жінки, чоловіки,
  • 9:23 - 9:25
    молодь, літні люди,
  • 9:26 - 9:29
    представники всіх поколінь.
  • 9:29 - 9:32
    Вони використовують наукове знання,
  • 9:32 - 9:35
    і, разом зі всією спільнотою,
    складають цю карту,
  • 9:35 - 9:38
    де позначене знання,
    накопичене нашою спільнотою
  • 9:38 - 9:42
    про те, де наш священний ліс,
    де наше джерело води,
  • 9:42 - 9:44
    де пролягає наша дорога,
  • 9:44 - 9:48
    і куди ми мандруємо щороку.
  • 9:50 - 9:54
    Цей засіб чудовий, бо він дозволяє
    жінкам розкрити свій потенціал,
  • 9:54 - 9:57
    адже у наших спільнотах
  • 9:57 - 9:59
    чоловіки й жінки сидять окремо.
  • 9:59 - 10:03
    Поки чоловіки розмовляють,
    жінки просто сидять
  • 10:03 - 10:04
    позаду них.
  • 10:04 - 10:06
    З жінками не радяться,
    приймаючи рішення.
  • 10:06 - 10:10
    Тож після того, як чоловіки
    виклали свою інформацію,
  • 10:10 - 10:13
    ми запрошуємо жінок:
    "Підійдіть і подивіться".
  • 10:13 - 10:15
    Вони відповідають: "Так",
  • 10:15 - 10:17
    адже вони вже зробили
    початкову роботу.
  • 10:17 - 10:18
    (Сміх)
  • 10:18 - 10:20
    Підійшовши, жінки дивляться,
  • 10:20 - 10:23
    і, розглянувши карту,
    кажуть щось типу "Ну, ні".
  • 10:23 - 10:24
    (Сміх)
  • 10:24 - 10:25
    "Це не так.
  • 10:25 - 10:29
    Ось тут я збираю лікарські трави.
    Ось тут я знаходжу їжу.
  • 10:29 - 10:30
    Ось тут я збираю..."
  • 10:30 - 10:33
    Тож ми змінюємо інформацію на карті,
  • 10:33 - 10:34
    і тоді кличемо чоловіків.
  • 10:35 - 10:37
    Вони замислюються над тим,
    що сказали жінки.
  • 10:37 - 10:39
    І кивають головою.
  • 10:39 - 10:41
    "Так, вони мають слушність. Це так.
  • 10:41 - 10:43
    Вони мають слушність".
  • 10:43 - 10:46
    Ось так жінки зміцнюють
    свої можливості,
  • 10:46 - 10:48
    вони мають свій голос
  • 10:48 - 10:50
    у цьому тривимірному
    сумісному картографуванні.
  • 10:50 - 10:52
    У жінок більш детальне знання,
  • 10:52 - 10:55
    яке допомагає спільноті пристосуватись.
  • 10:55 - 10:58
    А чоловіки зображають картину
    з ширшого погляду.
  • 10:58 - 11:01
    Тож коли ми об'єднуємо це знання,
  • 11:01 - 11:05
    то карта поліпшує обговорення,
  • 11:05 - 11:08
    пом'якшує конфлікти між спільнотами,
  • 11:08 - 11:10
    допомагає шукати ресурси,
  • 11:10 - 11:12
    краще їх розподіляти,
  • 11:12 - 11:13
    зберігати,
  • 11:15 - 11:17
    і керувати ними
    в довготривалій перспективі.
  • 11:20 - 11:23
    Наше знання дуже корисне.
  • 11:23 - 11:25
    Традиційне знання аборигенів
  • 11:25 - 11:29
    дуже важливе для нашої планети.
  • 11:29 - 11:33
    Воно важливе для всіх людей.
  • 11:34 - 11:40
    Наукове знання сформувалось
    200 років тому,
  • 11:40 - 11:42
    технології – 100 років тому,
  • 11:42 - 11:47
    а традиційне знання аборигенів
    існує впродовж тисячоліть.
  • 11:48 - 11:51
    Так чом би нам не об'єднати
    все це знання,
  • 11:51 - 11:54
    поєднати ці три типи знання
  • 11:54 - 11:56
    заради того, щоб посилити
  • 11:56 - 12:02
    стійкість людей перед лицем
    кліматичних змін?
  • 12:02 - 12:04
    А ці зміни стосуються не лише
    країн, що розвиваються,
  • 12:04 - 12:06
    але також і розвинених країн.
  • 12:06 - 12:10
    Ми стаємо свідками ураганів.
    По всій планеті відбуваються повені.
  • 12:10 - 12:13
    Навіть тут, у Каліфорнії,
    відбуваються лісові пожежі.
  • 12:13 - 12:16
    Тож нам потрібно об'єднати
    все наше знання.
  • 12:16 - 12:18
    В центрі має бути людина.
  • 12:18 - 12:21
    Треба, щоб змінились ті,
    хто приймає рішення,
  • 12:21 - 12:22
    про це їм кажуть науковці
  • 12:23 - 12:25
    і ми також кажемо про це,
  • 12:25 - 12:28
    і в нас є знання.
  • 12:28 - 12:31
    Для здійснення змін у нас є 10 років,
  • 12:32 - 12:34
    це дуже малий час,
  • 12:34 - 12:36
    тож нам всім потрібно діяти разом
  • 12:36 - 12:39
    і діяти прямо зараз.
  • 12:39 - 12:40
    Дякую.
  • 12:40 - 12:44
    (Оплески)
Title:
Знання аборигенів об'єднується з науковим знанням заради відповіді на зміну клімату
Speaker:
Хінду Умару Ібрагім
Description:

Щоб впоратися з такою масштабною проблемою, як зміна клімату, потрібне як наукове знання, так і традиційне знання аборигенів, - стверджує еко-активістка Хінду Умару Ібрагім. У цій захопливій промові вона ділиться, як її кочова спільнота, що живе біля озера Чад, тісно співпрацює з науковцями, щоб відновити загрожену екосистему - і які уроки можна з цього винести, щоб створити більш стійкі спільноти.

more » « less
Video Language:
English
Team:
TED
Project:
TEDTalks
Duration:
13:00

Ukrainian subtitles

Revisions