Джейн Фонда: Третій акт життя
-
0:00 - 0:02За останнє століття
-
0:02 - 0:04відбулося чимало революцій,
-
0:04 - 0:06але найважливішою з них
-
0:06 - 0:09була революція довголіття.
-
0:09 - 0:11Ми живемо в середньому
-
0:11 - 0:14на 34 роки довше, ніж наші прапрадіди.
-
0:14 - 0:16Задумайтесь.
-
0:16 - 0:19Ми отримали змогу
-
0:19 - 0:21прожити ще одне доросле життя.
-
0:21 - 0:23Все ж, наша культура
-
0:23 - 0:26ще не дійшла згоди, що це значить.
-
0:26 - 0:29Нікуди не зникла стара парадигма
-
0:29 - 0:31життя як дуги.
-
0:31 - 0:33Це древня метафора.
-
0:33 - 0:35Ви народжуєтеся, досягаєте розквіту в середньому віці,
-
0:35 - 0:37і скочуєтеся до старечої немочі.
-
0:37 - 0:39(Сміх)
-
0:39 - 0:41Вік як патологія.
-
0:41 - 0:43Але сьогодні багато людей —
-
0:43 - 0:46філософи, митці, лікарі, науковці —
-
0:46 - 0:49по-новому дивляться на так званий третій акт,
-
0:49 - 0:52три останні десятиліття життя.
-
0:52 - 0:57Вони розуміють, що це насправді етап розвитку,
-
0:57 - 0:59сповнений певного значення.
-
0:59 - 1:02Етап, який нагадує середній вік
-
1:02 - 1:05не більше, ніж юність нагадує дитинство.
-
1:05 - 1:08І нам слід разом з ними задуматись,
-
1:08 - 1:11як використати цей час?
-
1:11 - 1:13Як успішно його прожити?
-
1:13 - 1:15Як виглядає нова метафора
-
1:15 - 1:17старіння?
-
1:17 - 1:20Торік я досліджувала цю тему.
-
1:20 - 1:22І дійшла висновку, що
-
1:22 - 1:26найбільш влучна метафора старіння —
-
1:26 - 1:28це сходи.
-
1:28 - 1:32Сходження людського духу
-
1:32 - 1:34до мудрості, внутрішньої єдності,
-
1:34 - 1:36і гармонії з собою.
-
1:36 - 1:38Вік — не як патологія:
-
1:38 - 1:40вік — як можливість.
-
1:40 - 1:42І знаєте що?
-
1:42 - 1:44Це можливість не тільки для щасливчиків.
-
1:44 - 1:46Виявляється, що
-
1:46 - 1:48більшість людей віком за 50
-
1:48 - 1:50почуваються краще.
-
1:50 - 1:52Вони спокійніші й терпиміші.
-
1:52 - 1:54У цьому віці ми бачимо спільне,
-
1:54 - 1:56а не шукаємо відмінності.
-
1:56 - 1:58Дехто навіть каже,
-
1:58 - 2:00що ми щасливіші.
-
2:00 - 2:02Скажу чесно, я такого не сподівалася.
-
2:02 - 2:05Я належала до тих людей, які постійно в депресії.
-
2:05 - 2:07Коли я наближалась до п'ятидесяти,
-
2:07 - 2:09я прокидалася вранці,
-
2:09 - 2:11і мої перші шість думок були негативними.
-
2:11 - 2:13Я злякалася.
-
2:13 - 2:15Я подумала, о Боже,
-
2:15 - 2:17я стану старою буркотухою.
-
2:17 - 2:21Але зараз, на самій середині свого третього акту,
-
2:21 - 2:24я розумію, що ніколи не була такою щасливою.
-
2:24 - 2:28Я чудово почуваюся.
-
2:29 - 2:31Я також виявила,
-
2:31 - 2:33що коли ми вже самі старі,
-
2:33 - 2:35а не дивимось на старість збоку,
-
2:35 - 2:37то перестаємо боятися.
-
2:37 - 2:39Ми розуміємо, що залишаємося собою.
-
2:39 - 2:41Можливо, навіть більше, ніж раніше.
-
2:41 - 2:45Якось Пікассо сказав: "Треба довго жити, щоб стати молодим".
-
2:45 - 2:47(Сміх)
-
2:47 - 2:49Я не хочу ідеалізувати старіння.
-
2:49 - 2:51Звісно, немає жодної певності,
-
2:51 - 2:53що старість стане часом насолоди та розвитку.
-
2:53 - 2:55З одного боку, це справа везіння,
-
2:55 - 2:58а з іншого — генетики.
-
2:58 - 3:00Власне, одна третя успіху залежить від генетики.
-
3:00 - 3:03З цим нічого не вдієш.
-
3:03 - 3:05Але це значить, що на дві третини нам під силу подбати
-
3:05 - 3:07про свій успіх
-
3:07 - 3:10у третьому акті.
-
3:10 - 3:13Зараз ми поговоримо про те,
-
3:13 - 3:16як зробити ці "додаткові" роки успішними,
-
3:16 - 3:19і як прожити цей час, змінивши своє життя на краще.
-
3:19 - 3:21Я скажу ще кілька слів про сходи,
-
3:21 - 3:25які видаються дивною метафорою для літніх людей,
-
3:25 - 3:28адже старшим людям важко підійматися сходами.
-
3:28 - 3:30(Сміх)
-
3:30 - 3:33Мені, до речі, теж.
-
3:33 - 3:35Як відомо,
-
3:35 - 3:38увесь світ керується загальним законом:
-
3:38 - 3:42ентропія, другий закон термодинаміки.
-
3:42 - 3:45Ентропія означає, що все у світі — все-все —
-
3:45 - 3:47перебуває у стані занепаду і руйнування.
-
3:47 - 3:49У стані дуги.
-
3:49 - 3:52Єдиним винятком цього загального закону
-
3:52 - 3:54є людський дух,
-
3:54 - 3:57який розвивається вгору —
-
3:57 - 3:59немов підіймається східцями -
-
3:59 - 4:01до внутрішньої єдності,
-
4:01 - 4:04мудрості та гармонії з собою.
-
4:04 - 4:06Я наведу один приклад.
-
4:06 - 4:08Сходження вгору
-
4:08 - 4:12відбувається наперекір тілесним стражданням.
-
4:12 - 4:14Три роки тому
-
4:14 - 4:16я прочитала статтю в газеті "Нью-Йорк Таймс".
-
4:16 - 4:18Йшлося про чоловіка на ім'я Ніл Селінджер,
-
4:18 - 4:2157-річного юриста на пенсії.
-
4:21 - 4:24Він подався на літературні курси в коледж Sarah Lawrence,
-
4:24 - 4:27де розкрив у собі талант до письма.
-
4:27 - 4:29Через два роки Нілу поставили діагноз:
-
4:29 - 4:32бічний аміотрофічний склероз, або хвороба Лу Ґеріґа.
-
4:32 - 4:35Це жахлива хвороба. Невиліковна.
-
4:35 - 4:39Вона руйнує тіло, але не зачіпає мозок.
-
4:39 - 4:42У цій статті пан Селінджер
-
4:42 - 4:45описує, що з ним відбувається.
-
4:45 - 4:48Цитую:
-
4:48 - 4:50"Мої м'язи слабнули,
-
4:50 - 4:53але письмо сильнішало.
-
4:53 - 4:56Я поволі втрачав дар мови,
-
4:56 - 4:59але набував дар голосу.
-
4:59 - 5:01Безсилий, я зростав.
-
5:01 - 5:03Втративши так багато,
-
5:03 - 5:07я врешті знайшов себе".
-
5:07 - 5:09На мою думку, Ніл Селінджер -
-
5:09 - 5:12це символ підйому сходами
-
5:12 - 5:15під час третього акту.
-
5:15 - 5:17Усі ми з народження маємо сильний дух,
-
5:17 - 5:20але він інколи підупадає
-
5:20 - 5:22під тягарем життєвих труднощів —
-
5:22 - 5:25жорстокості, насильства, байдужості.
-
5:25 - 5:27Можливо, наші батьки страждали від депресії.
-
5:27 - 5:29Можливо, вони були нездатні любити нас
-
5:29 - 5:33більше, ніж ми на це заслуговували своєю поведінкою.
-
5:33 - 5:35Можливо, ми досі страждаємо
-
5:35 - 5:37від психічного болю, від рани.
-
5:37 - 5:41Відчуваємо, що не завершили стосунки з певними людьми.
-
5:41 - 5:45Або самі почуваємося незавершеними.
-
5:45 - 5:48Можливо, завдання третього акту —
-
5:48 - 5:53завершити завершення самих себе.
-
5:53 - 5:57Я постала перед цим завданням, коли наблизилась до третього акту -
-
5:57 - 5:59свого шістидесятиріччя.
-
5:59 - 6:01Як прожити цей час?
-
6:01 - 6:04Що слід досягнути на цьому завершальному етапі?
-
6:04 - 6:08І я зрозуміла — щоб знати, куди мені йти,
-
6:08 - 6:10треба знати, звідки я прийшла.
-
6:10 - 6:12Отож я озирнулася
-
6:12 - 6:14і ретельно переглянула два перші акти.
-
6:14 - 6:17Я прагнула зрозуміти, якою я тоді була.
-
6:17 - 6:19Якою я була насправді,
-
6:19 - 6:22а не якою мої батьки чи інші люди хотіли мене бачити,
-
6:22 - 6:24чи якою вони мене сприймали.
-
6:24 - 6:26Але якою я була? Якими були мої батьки?
-
6:26 - 6:29Не як батьки, а як люди?
-
6:29 - 6:31Якими були мої дідусі та бабусі?
-
6:31 - 6:33Як вони ставилися до моїх батьків?
-
6:33 - 6:36Ось що я хотіла зрозуміти.
-
6:36 - 6:39Через декілька років я дізналася,
-
6:39 - 6:42що психологи називають
-
6:42 - 6:44такі спроби аналізу
-
6:44 - 6:46"переглядом власного життя".
-
6:46 - 6:48Вони кажуть, що цей аналіз прояснює
-
6:48 - 6:50життя особи,
-
6:50 - 6:52сповнює його новим значенням.
-
6:52 - 6:55Я зрозуміла, що багато в чому
-
6:55 - 6:58помилялася, коли ставила собі за провину речі,
-
6:58 - 7:01коли вбачала в собі речі,
-
7:01 - 7:04які часто не мали нічого спільного зі мною.
-
7:04 - 7:07Це була не ваша вина. З вами все гаразд.
-
7:07 - 7:09Тепер озирніться,
-
7:09 - 7:11пробачте їм,
-
7:11 - 7:13і пробачте собі.
-
7:13 - 7:16Ви звільните себе
-
7:16 - 7:18від минулого.
-
7:18 - 7:20Зміните
-
7:20 - 7:22своє ставлення до нього.
-
7:22 - 7:24Коли я досліджувала цю тему,
-
7:24 - 7:27мені трапилася книжка Віктора Франкла
-
7:27 - 7:29під назвою "Людина у пошуках сенсу".
-
7:29 - 7:32Німецький психіатр Віктор Франкл
-
7:32 - 7:35п'ять років був в'язнем у нацистському концтаборі.
-
7:35 - 7:38Від писав, що у таборі він міг передбачити,
-
7:38 - 7:42хто із в'язнів після визволення
-
7:42 - 7:44зможе повернутися до нормального життя,
-
7:44 - 7:46а хто — ні.
-
7:46 - 7:51Він пише:
-
7:51 - 7:54"Від вас можуть забрати все, що ви маєте,
-
7:54 - 7:56окрім одного:
-
7:56 - 7:58вашої свободи вибору,
-
7:58 - 8:00як відреагувати
-
8:00 - 8:02на певну ситуацію.
-
8:02 - 8:04Ось що визначає
-
8:04 - 8:06якість прожитого життя —
-
8:06 - 8:08не багатство чи бідність,
-
8:08 - 8:10слава чи невідомість,
-
8:10 - 8:12здоров'я чи муки.
-
8:12 - 8:15Якість нашого життя залежить від того,
-
8:15 - 8:18як ми ставимося до цих явищ,
-
8:18 - 8:20якого надаємо їм значення,
-
8:20 - 8:23що про них думаємо,
-
8:23 - 8:27і чи дозволяємо їм керувати нашим настроєм".
-
8:27 - 8:30Можливо, головна мета третього акту -
-
8:30 - 8:34повернутися і спробувати
-
8:34 - 8:36змінити ставлення
-
8:36 - 8:38до минулого.
-
8:38 - 8:41Когнітивні дослідження стверджують:
-
8:41 - 8:43якщо це нам вдасться,
-
8:43 - 8:46відбудуться неврологічні зміни.
-
8:46 - 8:49У мозку утворюються нейронні провідні шляхи.
-
8:49 - 8:51Наприклад, якщо ви певний час
-
8:51 - 8:54негативно реагували на минулі події чи людей,
-
8:54 - 8:57хімічні та електричні сигнали, які проходять через мозок,
-
8:57 - 9:00утворюють нейронні провідні шляхи.
-
9:00 - 9:03З часом ці провідні шляхи стають фіксованими,
-
9:03 - 9:05входять у норму,
-
9:05 - 9:07дарма що це нам шкодить,
-
9:07 - 9:10спричиняє стрес і тривогу.
-
9:10 - 9:12Проте
-
9:12 - 9:16якщо ми озирнемось і змінимо
-
9:16 - 9:18своє ставлення
-
9:18 - 9:20до людей чи подій із минулого,
-
9:20 - 9:22провідні шляхи зміняться.
-
9:22 - 9:24Якщо згадка про минуле
-
9:24 - 9:27викликатиме в нас позитивні почуття,
-
9:27 - 9:29це ввійде в норму.
-
9:29 - 9:32Ми зіб'ємо температуру до нуля.
-
9:32 - 9:35Ми мудрішаємо
-
9:35 - 9:38не тоді, коли з нами щось трапилося,
-
9:38 - 9:42а тоді, коли ми
-
9:42 - 9:44обдумуємо цю подію.
-
9:44 - 9:46Тоді ми досягаємо внутрішньої єдності,
-
9:46 - 9:48мудрості та гармонії з собою.
-
9:48 - 9:52Ми стаємо тим, ким могли би бути.
-
9:52 - 9:54Від народження жінкам властива внутрішня єдність, чи не так?
-
9:54 - 9:57Дівчатка спочатку зухвалі — "Так, хто це сказав?"
-
9:57 - 9:59Ми активні.
-
9:59 - 10:01Ми — суб'єкти нашого життя.
-
10:01 - 10:03Але досить часто,
-
10:03 - 10:06у підлітковому віці ми переймаємося тим,
-
10:06 - 10:09як зайняти місце серед однолітків і стати популярним.
-
10:09 - 10:13І стаємо суб'єктами та об'єктами життів інших людей.
-
10:13 - 10:16Але тепер, під час третього акту,
-
10:16 - 10:18у нас є змога
-
10:18 - 10:21повернутися туди, звідки ми почали,
-
10:21 - 10:23і вперше поглянути на життя по-новому.
-
10:23 - 10:26Ми зробимо це
-
10:26 - 10:29не лише заради самих себе.
-
10:29 - 10:31Жінки похилого віку становлять
-
10:31 - 10:33найбільшу частину населення у світі.
-
10:33 - 10:36Якщо ми повернемося, по-новому поглянемо на себе,
-
10:36 - 10:38і досягнемо внутрішньої єдності,
-
10:38 - 10:43то здійснимо культурні зрушення у світі.
-
10:43 - 10:46І станемо зразком для молодших поколінь,
-
10:46 - 10:49які зможуть переоцінити власне життя.
-
10:49 - 10:51Дуже дякую.
-
10:51 - 10:58(Оплески)
- Title:
- Джейн Фонда: Третій акт життя
- Speaker:
- Jane Fonda
- Description:
-
На очах нашого покоління очікувана тривалість життя зросла на 30 років - і ці роки не просто такі-собі замітки на полях чи відхилення від норми. На TEDxWomen, Джейн Фонда пропонує інший погляд на новий етап нашого життя.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 10:59