Return to Video

Як ми досліджуємо нерозв'язані питання у фізиці

  • 0:01 - 0:05
    У фізиці є одна проблема,
  • 0:05 - 0:09
    якою я дуже переймаюся
    із самого дитинства.
  • 0:11 - 0:13
    Вона пов'язана з питанням,
  • 0:13 - 0:16
    що його задають науковці
    вже майже 100 років
  • 0:16 - 0:17
    і не знаходять відповіді.
  • 0:19 - 0:22
    Яким чином найдрібніші об'єкти природи -
  • 0:22 - 0:24
    частинки квантового світу -
  • 0:24 - 0:27
    співвідносяться з найбільшими
    об'єктами в природі -
  • 0:27 - 0:31
    планетами, зірками і галактиками, яких
    тримає разом сила гравітації?
  • 0:31 - 0:34
    У дитинстві я намагався розібратися
    з цим питанням наступним чином.
  • 0:34 - 0:37
    Я вовтузився з
    мікроскопами й електромагнітами,
  • 0:37 - 0:39
    читав про різновиди взаємодії
    між частинками,
  • 0:39 - 0:41
    про квантову механіку
  • 0:41 - 0:44
    і дивувався тому, наскільки точно
    ті пояснення збігалися
  • 0:44 - 0:45
    з моїми спостереженнями.
  • 0:46 - 0:48
    А ще я цікавився зірками,
  • 0:48 - 0:50
    читав про те, наскільки добре
    ми розуміємо гравітацію,
  • 0:50 - 0:54
    і вірив, що має існувати
    якесь просте і досконале рішення
  • 0:54 - 0:56
    того, як ці дві системи співвідносяться.
  • 0:57 - 0:58
    Але рішення не існує.
  • 1:00 - 1:01
    Книжки демонструють,
  • 1:01 - 1:04
    що ми багато розуміємо про
    ці два світи окремо один від одного,
  • 1:04 - 1:07
    але коли ми намагаємося
    поєднати їх математично,
  • 1:07 - 1:08
    нічого не виходить.
  • 1:09 - 1:10
    І вже протягом 100 років

  • 1:10 - 1:15
    жодна з пропонованих ідей щодо
    вирішення цієї, по суті фізичної, проблеми
  • 1:15 - 1:17
    не отримала найменшого
    підтвердження.
  • 1:18 - 1:20
    І для маленького мене -
  • 1:20 - 1:22
    допитливого, скептичного Джеймса -
  • 1:22 - 1:25
    це було вкрай незадовільною відповіддю.
  • 1:26 - 1:28
    Я досі залишаюся скептичним хлопчаком.
  • 1:28 - 1:32
    А зараз перенесемося у грудень 2015 року,
  • 1:33 - 1:36
    коли я опинився у самому вирі подій
  • 1:36 - 1:38
    світової фізики, які перевернули
    існуючі до того уявлення.
  • 1:40 - 1:43
    Лабораторія фізики високих енергій (ЦЕРН)
    отримала надзвичайні дані -
  • 1:43 - 1:46
    натяк на існування нової частинки,
  • 1:46 - 1:50
    надію на унікальне
    розв'язання цього питання.
  • 1:52 - 1:54
    Я досі той самий скептичний хлопчак,
  • 1:54 - 1:56
    але відтепер я ще й мисливець за частинками.
  • 1:56 - 2:00
    Я - фізик, працюю на
    Великому адронному колайдері у ЦЕРН.
  • 2:00 - 2:03
    Це наймасштабніший науковий
    експеримент у світі.
  • 2:04 - 2:07
    Колайдер знаходиться у 27-кілометровому
    тунелі на кордоні Франції зі Швейцарією
  • 2:07 - 2:09
    під землею на глибині 100 метрів.
  • 2:09 - 2:10
    У цьому тунелі ми помістили
  • 2:10 - 2:14
    надпровідні магніти, температура яких
    нижча, ніж в абсолютному космосі.
  • 2:14 - 2:18
    Вони розганяють протони майже
    до швидкості світла
  • 2:18 - 2:21
    і зіштовхують їх мільйони
    разів на секунду,
  • 2:21 - 2:24
    реєструючи наслідки таких зіштовхувань
  • 2:24 - 2:28
    у пошуках нових, ще не відкритих
    фундаментальних частинок.
  • 2:29 - 2:31
    Над проектуванням і створенням колайдера
    кілька десятиліть
  • 2:31 - 2:34
    працювали тисячі фізиків з усього світу.
  • 2:34 - 2:37
    І ось влітку 2015 року
  • 2:37 - 2:40
    ми безупинно працювали над тим,
    щоби Великий адронний колайдер
  • 2:40 - 2:45
    прискорював частинки до енергій,
    які досі були недосяжними в експериментах.
  • 2:46 - 2:48
    Висока енергія розгону дуже важлива,
  • 2:48 - 2:50
    тому що у випадку елементарних частинок
  • 2:50 - 2:53
    енергія і маса - еквівалентні,
  • 2:53 - 2:55
    маса - лише кількісний показник,
    даний від природи.
  • 2:56 - 2:57
    Щоби відкрити нові частинки,
  • 2:57 - 3:00
    нам потрібно досягнути вищих показників.
  • 3:00 - 3:03
    Для цього необхідно побудувати більший
    колайдер з вищими енергіями розгону,
  • 3:03 - 3:05
    а найбільший у світі колайдер із
    найвищими енергіями є
  • 3:05 - 3:07
    Великий адронний
    колайдер (ВАК).
  • 3:08 - 3:13
    Далі ми розганяємо протони
    у квадрильйони разів
  • 3:13 - 3:17
    і повільно - місяць за місяцем -
    збираємо дані.
  • 3:19 - 3:23
    Нові частинки виявляють себе,
    коли на графіку з'являються опуклості -
  • 3:23 - 3:26
    невеликі відхилення від
    очікуваного результату,
  • 3:26 - 3:30
    або кластери показників, через які
    крива вже не утворює плавної лінії.
  • 3:30 - 3:32
    Наприклад, ця опуклість на графіку,
  • 3:33 - 3:36
    що відображає дані кількох місяців 2012 р.,
  • 3:36 - 3:38
    призвела до відкриття частинки Хіггса -
  • 3:38 - 3:39
    бозона Хіггса -
  • 3:39 - 3:42
    і до отримання Нобелівської премії
    за підтвердження її існування.
  • 3:44 - 3:48
    Високі енергії розгону,
    що їх ми намагалися досягти в 2015 р.,
  • 3:49 - 3:52
    стали найкращим шансом в історії людства
  • 3:52 - 3:53
    відкрити нові частинки
  • 3:53 - 3:56
    і новою можливістю
    відповісти на старі питання,
  • 3:56 - 3:59
    тому що тепер потужність
    експерименту мала вдвічі перевищити
  • 3:59 - 4:01
    енергію, використану
    під час відкриття частинки Хіггса.
  • 4:01 - 4:04
    Багато моїх колег чекали на цей момент
    протягом усієї наукової кар'єри,
  • 4:04 - 4:06
    і, чесно кажучи, допитливий хлопчак
  • 4:07 - 4:09
    усередині мене чекав на це
    все своє життя.
  • 4:09 - 4:11
    Отже, 2015 рік мав стати вирішальним.
  • 4:13 - 4:15
    У червні 2015-го
  • 4:16 - 4:18
    ВАК запустили знову.
  • 4:19 - 4:22
    Ми з колегами затамували подих
    і нервово гризли нігті на руках.
  • 4:22 - 4:24
    Нарешті ми засвідчили
    перші зіштовхування протонів
  • 4:24 - 4:26
    на надвисоких швидкостях розгону.
  • 4:26 - 4:29
    Оплески, шампанське, святкування!
  • 4:29 - 4:32
    Подія стало віхою в науці,
  • 4:32 - 4:37
    а ми жодного уявлення не мали,
    що знайдемо в принципово нових даних.
  • 4:40 - 4:42
    І ось кілька тижнів потому
    ми побачили відхилення.
  • 4:44 - 4:46
    Воно не було дуже великим,
  • 4:47 - 4:49
    але достатнім для того,
    щоби зробити великі очі.
  • 4:49 - 4:52
    Але якщо ті "великі очі"
    міряти за шкалою від 1 до 10,
  • 4:52 - 4:54
    де 10 означає відкриття нової частинки,
  • 4:54 - 4:56
    то наші "великі очі" тягнуть десь на 4.
  • 4:56 - 4:57
    (Сміх)
  • 4:58 - 5:04
    Я провів години, дні й тижні
    в таємних зустрічах,
  • 5:04 - 5:06
    сперечаючись із колегами
    щодо природи цих відхилень,
  • 5:06 - 5:09
    вивчаючи їх за допомогою точних
    експериментальних інструментів,
  • 5:09 - 5:11
    піддаючи їх найсуворішій критиці.
  • 5:12 - 5:15
    Але навіть після кількох місяців
    напруженої роботи -
  • 5:15 - 5:18
    коли ми спали в кабінетах,
    не ходили додому,
  • 5:18 - 5:20
    їли шоколадки на обід,
  • 5:20 - 5:22
    пили каву відрами
  • 5:22 - 5:26
    (фізики - це такі собі машини з
    перетворення кави на графіки), -
  • 5:26 - 5:27
    (Сміх)
  • 5:27 - 5:30
    це невеличке відхилення даних не зникло.
  • 5:31 - 5:33
    Отже, через кілька місяців
  • 5:33 - 5:37
    ми представили його світу
    з дуже чітким поясненням:
  • 5:37 - 5:40
    це відхилення у потоці даних
    є цікавим, але не визначеним,
  • 5:40 - 5:44
    отже, ми будемо спостерігати далі
    і збирати більше даних.
  • 5:44 - 5:46
    Ми повідомили про це дуже стримано,
  • 5:47 - 5:50
    але новина швидко розлетілася світом.
  • 5:50 - 5:52
    Вона була хітом новин.
  • 5:53 - 5:55
    Люди говорили, що ситуація нагадує їм
  • 5:55 - 5:59
    те невеличке відхилення, що призвело до
    відкриття бозона Хіггса.
  • 5:59 - 6:02
    І навіть більше -
    мої колеги теоретики
  • 6:03 - 6:05
    (я люблю теоретиків!)
  • 6:05 - 6:09
    написали 500 наукових
    робіт про це маленьке відхилення.
  • 6:09 - 6:10
    (Сміх)
  • 6:11 - 6:15
    Світ фізики елементарних частинок
    перевернувся з ніг на голову.
  • 6:16 - 6:20
    Але що ж такого в цьому відхиленні даних,
  • 6:20 - 6:24
    що тисячі фізиків
    одномоментно втратили спокій?
  • 6:26 - 6:27
    Це відхилення унікальне.
  • 6:28 - 6:30
    Воно вказує на те, що
  • 6:30 - 6:33
    відбулася неочікувано велика
    кількість зіштовхувань частинок,
  • 6:33 - 6:36
    чиї уламки складаються
    лише з двох фотонів,
  • 6:36 - 6:37
    двох частинок світла.
  • 6:37 - 6:38
    Це рідкісне явище.
  • 6:39 - 6:42
    Зіштовхування частинок
    не схоже на зіткнення автомобілів.
  • 6:42 - 6:43
    Там діють інші правила.
  • 6:43 - 6:46
    Коли зіштовхуються дві частинки
    майже на швидкості світла,
  • 6:46 - 6:47
    працюють закони квантової фізики.
  • 6:47 - 6:49
    У квантовому світі
  • 6:49 - 6:52
    ці дві частинки можуть
    швидко утворити нову частинку,
  • 6:52 - 6:55
    яка існуватиме мізерну частину секунди,
  • 6:55 - 6:58
    а потім розпадеться на інші частинки,
    які ми й зареєструємо.
  • 6:58 - 7:01
    Уявіть, як два автомобілі
    зіштовхуються й щезають,
  • 7:01 - 7:03
    а на їхньому місці з'являється велосипед.
  • 7:03 - 7:04
    (Сміх)
  • 7:04 - 7:07
    Потім цей велосипед вибухає,
    і з'являються два скейтборди,
  • 7:07 - 7:08
    які влучають у наші детектори.
  • 7:08 - 7:09
    (Сміх)
  • 7:09 - 7:11
    Сподіваюся, такого не станеться.
  • 7:11 - 7:13
    Вони дуже дорогі.
  • 7:14 - 7:18
    Випадки, коли два фотони "влучали"
    в наші детектори, були нечастими.
  • 7:18 - 7:22
    А через особливі квантові
    характеристики фотонів
  • 7:22 - 7:25
    існує мала ймовірність
    утворення нових частинок -
  • 7:26 - 7:27
    цих уявних велосипедів -
  • 7:27 - 7:29
    які б могли дати життя
    лише двом фотонам.
  • 7:30 - 7:33
    Проте існує велика ймовірність
    зареєструвати інше явище,
  • 7:33 - 7:36
    яке пов'язане з тим
    старим як світ питанням,
  • 7:36 - 7:38
    що мучить мене з дитинства, -
  • 7:38 - 7:39
    питанням про гравітацію.
  • 7:42 - 7:45
    Ви вважаєте гравітацію потужною силою,
  • 7:45 - 7:49
    але насправді вона неймовірно слабка
    у порівнянні з іншими силами природи.
  • 7:49 - 7:51
    Я легко долаю гравітацію, підстрибнувши,
  • 7:52 - 7:55
    але я не можу вирвати протон з руки.
  • 7:56 - 8:00
    Якою є сила гравітації в порівнянні з
    іншими силами природи?
  • 8:00 - 8:03
    Це 10 у мінус 39 ступені.
  • 8:03 - 8:05
    Тобто, десятковий дріб
    із 39-ма нулями після коми.
  • 8:05 - 8:06
    Треба ще додати,
  • 8:06 - 8:09
    що всі інші відомі сили природи
    чудово описані
  • 8:09 - 8:12
    у Стандартній моделі - теорії,
    яку сьогодні вважають
  • 8:12 - 8:15
    найкращим поясненням природних
    явищ на рівні елементарних частинок,
  • 8:15 - 8:16
    і яка, на мою думку,
  • 8:16 - 8:20
    є одним із найвидатніших
    досягнень людства.
  • 8:20 - 8:24
    Так от гравітації у
    Стандартній моделі немає.
  • 8:24 - 8:26
    Це божевілля!
  • 8:26 - 8:29
    Виглядає так, ніби здебільшого
    силу гравітації не враховано.
  • 8:30 - 8:32
    Невеличку частину її ми відчуваємо,
  • 8:32 - 8:34
    але де поділася решта?
  • 8:34 - 8:35
    Ніхто не знає.
  • 8:36 - 8:40
    Але існує одне теоретичне припущення,
    що пропонує сміливе рішення.
  • 8:42 - 8:43
    Ви і я -
  • 8:43 - 8:45
    навіть ви на задніх рядах -
  • 8:45 - 8:47
    живемо у тривимірному просторі.
  • 8:47 - 8:50
    Сподіваюся, це доводити не треба.
  • 8:50 - 8:52
    (Сміх)
  • 8:52 - 8:55
    Усі відомі частинки також існують
    у тривимірному просторі.
  • 8:55 - 8:57
    По суті, "частинка" - лише інший термін
  • 8:57 - 9:00
    на позначення збудження
    тривимірного поля,
  • 9:00 - 9:02
    або локального коливання в космосі.
  • 9:03 - 9:07
    Що важливо, використання математичного
    інструментарію для опису цих явищ
  • 9:07 - 9:10
    базується на переконанні,
    що у простору є лише три виміри.
  • 9:10 - 9:13
    Але математика така наука, що дозволяє,
    за потреби, "гратися" з ідеями.
  • 9:13 - 9:17
    Отже, люди граються з ідеєю
    додаткових вимірів простору
  • 9:17 - 9:18
    вже давно.
  • 9:18 - 9:20
    Але ця ідея завжди була абстрактною
    математичною концепцією.
  • 9:20 - 9:23
    Я маю на увазі, якщо роздивитися навколо -
    ось ви на задніх рядах, озирніться -
  • 9:24 - 9:26
    ми чітко бачимо лише три виміри простору.
  • 9:27 - 9:29
    А що, якщо це не є істиною?
  • 9:30 - 9:36
    Якщо та неврахована гравітація просочується
    у якійсь понадпросторовий вимір,
  • 9:36 - 9:38
    невидимий мені і вам?
  • 9:39 - 9:42
    А раптом гравітація виявилася б
    такою ж потужною, як інші сили,
  • 9:42 - 9:46
    якщо б нам вдалося заглянути у цей
    понадпросторовий вимір,
  • 9:46 - 9:49
    а те, що ми з вами відчуваємо,
    є всього лише дрібною її часткою,
  • 9:49 - 9:50
    що примушує нас вірити,
    що гравітація слабка.
  • 9:52 - 9:53
    Якщо це так,
  • 9:53 - 9:56
    нам доведеться розширити Стандартну
    модель елементарних частинок
  • 9:56 - 10:00
    і включити в неї додаткову частинку -
    "гіпервимірну" частинку гравітації,
  • 10:00 - 10:03
    такий собі гравітон, що існує
    у понадпросторових вимірах.
  • 10:03 - 10:05
    Я бачу вирази ваших облич.
  • 10:05 - 10:07
    Ви ніби запитуєте:
  • 10:07 - 10:10
    "Як, скажіть на милість, перевірити цю
    ідею з області наукової фантастики,
  • 10:10 - 10:13
    коли ми не можемо вийти за межі
    тривимірного простору?"
  • 10:13 - 10:14
    Так, як ми завжди робимо -
  • 10:14 - 10:16
    зіштовхнути два протони
  • 10:16 - 10:17
    (Сміх)
  • 10:17 - 10:20
    із такою силою, щоби наслідки
    зіткнення проявилися
  • 10:20 - 10:23
    в якомусь із імовірних
    понадпросторових вимірів,
  • 10:23 - 10:25
    моментально створюючи
    "гіперпросторовий" гравітон,
  • 10:25 - 10:30
    а потім проявилися вже
    у тривимірному просторі ВАК
  • 10:30 - 10:32
    і викинули два фотони -
  • 10:32 - 10:34
    дві частинки світла.
  • 10:35 - 10:38
    Наразі цей гіпотетичний
    понадпросторовий гравітон
  • 10:38 - 10:42
    є єдино можливою,
    гіпотетичною новою частинкою,
  • 10:42 - 10:44
    що має особливі квантові характеристики,
  • 10:44 - 10:48
    які б могли породити наші маленькі
    двофотонні сплески.
  • 10:50 - 10:56
    Отже, з'явилася можливість
    пояснити таємницю гравітації
  • 10:56 - 10:59
    і відкрити додаткові виміри простору -
  • 10:59 - 11:01
    зараз, напевно, ви розумієте,
  • 11:01 - 11:05
    чому тисячі "схиблених"
    фізиків одночасно втратили спокій
  • 11:05 - 11:07
    через наш маленький двофотонний сплеск.
  • 11:07 - 11:10
    Через відкриття такого штибу
    переписують підручники.
  • 11:11 - 11:12
    Але пам'ятаймо,
  • 11:12 - 11:14
    що ми, експериментатори,
  • 11:14 - 11:16
    які реально провели
    таку роботу в свій час,
  • 11:16 - 11:17
    висловилися досить чітко:
  • 11:17 - 11:18
    нам потрібно більше даних.
  • 11:18 - 11:20
    З більшим масивом даних
  • 11:20 - 11:24
    той маленький сплеск або перетвориться
    на чудову "хрустку" Нобелівку,
  • 11:24 - 11:26
    (Сміх)
  • 11:26 - 11:29
    або додаткові дані перетворять
    наше відхилення на графіку
  • 11:29 - 11:31
    у чудову гладеньку криву.
  • 11:32 - 11:33
    Отже, ми накопичували дані,
  • 11:33 - 11:35
    і коли кілька місяців потому
    обсяг даних виріс вп'ятеро,
  • 11:35 - 11:37
    наш маленький сплеск на графіку
  • 11:37 - 11:39
    перетворився у гладеньку криву.
  • 11:43 - 11:47
    У новинах писали про "велике розчарування"
    та про "згаслі надії",
  • 11:47 - 11:49
    а ще про те, що фізики "дуже засмутилися".
  • 11:49 - 11:51
    Зважаючи на тон публікацій,
  • 11:51 - 11:55
    хтось, можливо, подумав, що ми вирішили
    вирубати ВАК та роз'їхатися по домівках.
  • 11:55 - 11:56
    (Сміх)
  • 11:57 - 11:58
    Але ми цього не зробили.
  • 12:01 - 12:03
    Чому ні?
  • 12:04 - 12:07
    Ну, якщо я не відкрив нову
    частинку - а я таки нічого не відкрив,
  • 12:08 - 12:11
    якщо я не відкрив частинку,
    про що я тут взагалі розмовляю?
  • 12:11 - 12:14
    Чому я не знітився від сорому
  • 12:14 - 12:15
    і не пішов додому?
  • 12:19 - 12:23
    Фізики, що працюють із частинками,
    є дослідниками.
  • 12:23 - 12:26
    І левову частку нашої роботи
    складає картографія.
  • 12:27 - 12:30
    Іншими словами - на секунду
    забудьте про ВАК -
  • 12:30 - 12:34
    уявіть, що ви дослідник космосу,
    який прибув на віддалену планету
  • 12:34 - 12:35
    у пошуках інопланетян.
  • 12:35 - 12:37
    Яким буде ваше перше завдання?
  • 12:38 - 12:41
    Вийти на орбіту планети, приземлитися,
    швидко роззирнутися навколо,
  • 12:41 - 12:43
    реєструючи очевидні ознаки життя,
  • 12:43 - 12:45
    і відзвітувати на базу.
  • 12:45 - 12:46
    Ми зараз на подібній стадії.
  • 12:47 - 12:49
    За допомогою ВАК ми шукали
  • 12:49 - 12:51
    будь-які нові великі помітні частинки,
  • 12:51 - 12:53
    і можемо відзвітувати, що таких немає.
  • 12:54 - 12:56
    Ми побачили дивну незрозумілу
    опуклість на віддаленій горі,
  • 12:56 - 12:58
    але підійшовши ближче,
    ми побачили, що то камінь.
  • 12:59 - 13:01
    І що ж нам робити? Здатися
    і полетіти геть?
  • 13:01 - 13:03
    Аж ніяк!
  • 13:03 - 13:05
    Нікчемними були б ми науковцями!
  • 13:05 - 13:09
    Ні, наступні кілька десятиліть
    ми проведемо у дослідженнях,
  • 13:09 - 13:10
    ми будемо картографувати,
  • 13:10 - 13:13
    просіювати пісок,
  • 13:13 - 13:14
    заглядати під кожен камінець,
  • 13:14 - 13:16
    бурити поверхню.
  • 13:16 - 13:19
    Нови частинки або негайно проявлять себе
  • 13:19 - 13:21
    як великі й очевидні
    опуклості на графіках,
  • 13:21 - 13:25
    або ми їх відкриємо лише
    через роки накопичення даних.
  • 13:26 - 13:31
    Людство тільки розпочало свої розвідки
    за допомогою ВАК із такими високими енергіями,
  • 13:31 - 13:32
    і ще треба багато зробити.
  • 13:32 - 13:38
    А якщо, скажімо, ми так і не знайдемо
    нових частинок ані через 10, ані через 20 років?
  • 13:39 - 13:41
    Ми побудуємо більший пристрій.
  • 13:41 - 13:42
    (Сміх)
  • 13:42 - 13:44
    Ми застосуємо потужніші енергії.
  • 13:44 - 13:46
    Ми застосуємо потужніші енергії.
  • 13:47 - 13:50
    Вже планується побудова 100-км тунелю,
  • 13:51 - 13:54
    який розганятиме частинки з енергією
    у 10 разів вищою за енергію ВАК.
  • 13:54 - 13:56
    Ми не можемо вирішувати, де
    розміщено нові частинки.
  • 13:56 - 13:58
    Ми можемо вирішити
    продовжити шукати.
  • 13:58 - 14:01
    Що буде, якщо ані
    100-кілометровий тунель,
  • 14:01 - 14:02
    ані 500-кілометровий тунель,
  • 14:03 - 14:05
    ані 10 000-кілометровий колайдер,
    що ширятиме у космосі
  • 14:05 - 14:07
    між Землею та Місяцем,
  • 14:07 - 14:10
    не допоможе відкрити нові частинки?
  • 14:12 - 14:14
    Тоді можна припустити, що фізика
    елементарних частинок не працює.
  • 14:14 - 14:16
    (Сміх)
  • 14:16 - 14:18
    І нам доведеться думати по-новому.
  • 14:19 - 14:22
    Можливо, знадобиться більше ресурсів,
    технологій, досвіду у порівнянні
  • 14:22 - 14:24
    і з тим, що маємо зараз.
  • 14:25 - 14:28
    Ми вже використовуємо штучний інтелект
    і технології машинного навчання
  • 14:28 - 14:29
    у деяких відділах ВАК,
  • 14:29 - 14:32
    а лишень уявіть експеримент у галузі
    елементарних частинок
  • 14:32 - 14:33
    із використанням таких
    надскладних алгоритмів,
  • 14:33 - 14:36
    що ВАК сам зможе навчитися шукати
    гіперпросторовий гравітон.
  • 14:36 - 14:38
    Задамо
  • 14:38 - 14:39
    вічне питання:
  • 14:39 - 14:43
    А якщо навіть штучний інтелект
    не допоможе знайти відповідь?
  • 14:43 - 14:45
    І ці питання, що їх задають
    століттями,
  • 14:45 - 14:47
    приречені залишитися
    в майбутньому без відповіді?
  • 14:47 - 14:50
    А якщо проблема, яка не дає мені спокою
    з дитинства,
  • 14:50 - 14:53
    так і залишиться нерозв'язаною
    за моє життя?
  • 14:54 - 14:56
    Тоді...
  • 14:56 - 14:58
    буде ще цікавіше.
  • 15:00 - 15:03
    Це нас змусить думати абсолютно по-новому.
  • 15:04 - 15:06
    Нам доведеться повернутися
    до старих припущень
  • 15:06 - 15:09
    і визначити, де були помилки.
  • 15:09 - 15:13
    Доведеться заохочувати більше людей
    займатися наукою,
  • 15:13 - 15:16
    адже буде потрібен свіжий погляд
    на старі як світ проблеми.
  • 15:16 - 15:19
    Я не маю відповідей,
    я все ще їх шукаю.
  • 15:19 - 15:21
    Але хтось (можливо, це дитя
    ще вчиться в школі,
  • 15:21 - 15:23
    або ще й не народилося)
  • 15:24 - 15:27
    зможе вказати нам
    новий шлях у фізиці
  • 15:27 - 15:31
    і показати, що ми, можливо,
    ставимо не ті питання.
  • 15:32 - 15:35
    І це не буде кінцем фізики,
  • 15:35 - 15:36
    а стане її новітнім початком.
  • 15:37 - 15:38
    Дякую.
  • 15:38 - 15:41
    (Оплески)
Title:
Як ми досліджуємо нерозв'язані питання у фізиці
Speaker:
Джеймс Бічем
Description:

Джеймс Бічем шукає відповіді на актуальні невирішені питання фізики в межах найбільшого в світі наукового експерименту - Великого адронного колайдера ЦЕРН (Європейського центру з ядерних досліджень). У своєму виступі Бічем дотепно й доступно розповідає про наукові дослідження, запрошуючи нас у подорож понадпросторовими вимірами у пошуках ще не відкритих фундаментальних частинок і пояснення таємниць гравітації; він розмірковує, чому науковий пошук ніколи не припиняється.

more » « less
Video Language:
English
Team:
TED
Project:
TEDTalks
Duration:
15:54

Ukrainian subtitles

Revisions