Що ріки можуть розповісти нам про майбутнє Землі.

Ріки - одна з наймогутніших сил Землі -- вони розривають гори та проривають собі шлях у землі, їх маршрут постійно змінюється. Для тих, хто називає береги та дельти річок своїм домом, дуже важливо знати, як вони формуються та змінюються. В цій візуалізованій промові геолог Ліз Геджек покаже нам,як нанесені стародавніми річками скелі можна використати як машину часу, щоб вивчити минуле Землі та знайти ключ до нашого стабільного проживання на ній.

Гаразд, давайте поглянемо на фото
Землі.

Земля дуже гарна.

Я геолог і захоплююсь всім цим,

але Земля прекрасна.

Вона могутня, вона динамічна,
вона постійно змінюється.

Це дивовижне місце для життя.

Та сьогодні я, як геолог, хочу
розповісти вам,

як розуміння минулого планети

зможе показати та допомогти прийняти
сьогодні рішення

відносно стабільного життя
на поверхні Землі.

На Землі відбувається чимало чудових
речей.

Якщо ми трохи заглибимось,

я розповім вам
про те, що там відбувається.

Матеріали постійно перемішуються
на поверхні землі,

що цікаво,
це коли матеріал з високих гір,

який піддається ерозії, переміщається
і опиняється в морі.

Цей процес відбувається
весь час,

і дуже сильно впливає
на формування ландшафту.

Ось приклад з південної Індії --

тут найбільші гори світу,

ви бачите це на фото зі супутника,

ріки переносять матеріал
від цих гір до моря.

Ви можете подумати, що ці річки,
як бульдозери.

Вони ніби хапають ці гори і штовхають
їх у напрямку моря.

Ось вам такий приклад.

Ми трохи збільшимо зображення.

Я хочу сьогодні наголосити увагу
на річках.

Ми бачимо чудові приклади
зробленого річками,

як вони переносять матеріал
до моря,

але ці картини не статичні.

Ці ріки звиваються довкола

і можуть сильно впливати на наші життя.

Прикладом цього може виступити
річка Косі.

Річка Косі має гарне русло у формі
букви с,

витікає з великих рік Непалу,

несучи з собою тонни матеріалу,

чимало порід, змитих ерозією
великих гір,

розливається по Індії

та рухає цей матеріал.

Розгляньмо детальніше цю територію,

і я розповім вам про те,
що сталося з Косі.

Це приклад того, якими динамічними
можуть бути ці системи.

Це зображення супутника
від серпня 2008,

це зображення зробили кольоровим,

тож рослинність матиме зелений колір,

а вода голубий.

Ви знову можете побачити
русло у формі букви с,

що бере початок в Непалі.

Зараз сезон вітрів.

Серпень - це сезон вітрів
в цьому районі світу,

і всі, хто живе біля річки,
вже не дивується повеням,

та всім небезпекам та незручностям,
пов'язаним з цим.

Але в 2008 сталося дещо цікаве,

і річка рушила іншим шляхом.

Вона розлилася по зовсім іншій
площині, ніж зазвичай.

Тож річка Косі вилилася сюди вниз,

але інод,і оскільки
ріки виривають осадові породи,

вони закупорюються,

і ці закупорення
можуть змусити річки

різко змінити свій курс.

Це зображення супутника
два тижні потому.

Ось попереднє русло,

ось змінене русло у формі с,

як бачите, у нього вже немає
голубого кольору.

Те голубе русло, котре ми зараз
бачимо,

що зрізає половину полів.

Річка Косі
вийшла зі свої берегів,

і, для довідки,
лінійка масштабу тут 64 кілометри.

Річка дуже різко перейшла межу в 40 км.

Тож річка дуже закупорилася
і вийшла зі своїх берегів.

Ось її фото за тиждень потому,

і ви можете побачити,
ось її попередні русла,

як бачите, процес виходу з берегів
продовжується,

річка відходить далі від
свого основного курсу.

Як ви можете уявити,
на такій місцевості,

де ріки дуже часто розливаються,

дуже важливо розуміти, коли, як і де
вони будуть виходити з берегів.

Але ці процеси також відбуваються
і в нас по-сусідству.

У США

є річка Міссісіпі, куди стікають
більшість річок континентального США.

Вона штовхає матеріал
зі Скелястих гір

до Великих рівнин.

Вона зливає в себе всі ріки і рухається
по Америці

і розливає їх в Мексиканську затоку.

Це всім знайоме русло річки Міссісіпі,

але воно не завжди мало
цей напрямок.

Якщо ми візьмемо геологічні записи,

ми зможемо реконструювати,
як це відбувалось в минулому.

Наприклад, ось ця червона зона,

де, як ми знаємо, протікала і розносила
матеріал річка Міссісіпі

4000 років тому.

Приблизно 3500 років тому
вона змінила свій шлях

на курс, зображений оранжевим.

І вона весь час продовжує
рухатись.

Приблизно 2000 років тому,

тисячу років тому

700 років тому.

І лише приблизно 500 років тому

вона прийняла той маршрут,
який ми знаємо сьогодні.

Тож ці процеси дуже важливі,

і особливо тут, в цій дельті,

де вихід з берегів Міссісіпі

створює землі на поверхні та на морі.

Це дійсно цінна нерухомість,

і такі дельти дійсно є одні з найбільш
щільних місць на планеті.

Тож розуміння динаміки
цих ландшафтів,

як вони сформувалися і як вони
продовжуватимуть змінюватися,

дуже важливе для тих людей,
хто мешкає там.

Ріки також звиваються.

Це ті великі стрибки, про які ми говорили.

Я хочу вам показати,
як звивається річка.

Ми спустимося до басейну
Амазонки,

і знову тут у нас велика річкова система,

що вибирає та несе матеріал
від Андських гір

до Південної Америки

і кидає все це в Атлантичний океан.

Якщо ми збільшимо зображення, то побачимо
ці гарненькі звивисті річкові маршрути.

Вони дійсно прекрасні, але знову ж,
вони не стоять на місці.

Річки завжди крутяться.

За допомогою зображень із супутника
за останні 30 років

ми зможемо відслідкувати ці зміни.

Давайте перепочинемо і просто
поглянемо на завитки цієї річки,

бачите, вони не затримуються довгий час
в одному місці.

Вони змінюють, розвивають
і викривляють цей візерунок.

Якщо ви поглянете на цю місцевість,

зверніть увагу, що на річці ніби петлі,

які стають наче відрізаними.

Ніби ударом батога

в певній частині річки просто
відрізано шлях.

Лише для довідки,

в цій місцевості та річка на чотири милі
змінила свій курс

за останні два сезони.

Тож і ландшафти, на яких мешкаємо
ми на землі,

і цей матеріал, що внаслідок гірської ерозії

переноситься до моря,

вони всі у постійному круговороті.

Вони весь час змінюються,

нам потрібно зрозуміти
ці процеси,

щоб ми змогли зажити спокійним і стабільним
життям на цих землях.

Але це важко зробити,
коли єдина інформація, яка у нас є,

це те, що відбувається
на поверхні Землі сьогодні.

Правильно? У нас немає
достатньо даних зі спостережень.

Як приклад, у нас лишень є знімки
супутника тридцятирічної давності.

Нам потрібно більше спостережень,
щоб краще зрозуміти ці процеси.

Крім того, нам потрібно знати,

як ці ландшафти реагуватимуть
на зміну клімату

та обробку земель,

якщо ми будемо продовжувати освоювати
та модифікувати поверхню землі.

Ось тут на сцену виходять камені.

Потік річок

переносить матеріал з гір
до моря,

іноді шматки піску, глини та каміння
застрягають в ґрунті.

І той застряглий в ґрунті матеріал
приростає до нього,

і з часом, ми отримуємо велике,
густе скупчення осадкових порід,

які неминуче стануть скелею.

Це означає, що ми можемо вирушити
до таких місць,

де можна побачити великі, густі
брили осадкових порід

і повернутися назад в часі,

щоб побачити, як ці землі
виглядали в минулому.

Ми робимо це, щоб відтворити

та зрозуміти зміну ландшафту.

Також це досить зручно,

бо земля мала епічну історію.
Чи не так?

Дане відео є палеографічною
реконструкцією

лише перших 600 мільйонів років
земної історії.

Давайте на хвилинку поглянемо сюди.

Ось так рухалися плити,

ми знаємо, що клімат змінився,
рівень моря змінився,

існує чимало різних
типів ландшафтів,

різних типів природнього середовища,
до яких можна було б повернутися --

якби у нас була машина часу --

ми могли б повернутися і поглянути на них,

і у нас, власне, є машина часу,

бо ми можемо поглянути на скелі,
які нанесло за той період.

Я покажу вам це на прикладі

і покажу вам особливий період
в минулому землі.

Близько 55 мільйонів років тому
відбулося глобальне потепління

і ціла купа вуглекислого газу

вивільнилася в земну атомосферу

і спричинила швидке і досить різке
глобальне потепління.

І при слові потепління я маю на увазі
значне потепління,

коли крокодили та пальми
водились

на пічночі Канади
та сході Патагонії.

Це був досить теплий період
і він прийшов дуже різко.

Все, що ми можемо зробити,

це повернутися назад та знайти скелі,
відкладені в той час

та реконструювати зміну ландшафту
як реакцію на потепління.

Тож, ура, каміння.

(Сміх)

Ось купа каміння.

Ось ця жовта пляма,

це, власне, викопна річка,

як на тих фото, що я показала,

це відкладення віком в 55 мільйонів років.

Як геологи, ми можемо підійти
та розглянути їх поближче

та реконструювати ландшафт.

Ось інший приклад.

Ось ця жовта пляма - це викопна річка.

Ось інша над нею.

Ми пожемо прийти і детально розглянути,
зробити виміри, провести спостереження

і можемо оцінити особливості.

Особливості,
на яких я щойно наголосила,

розкажуть нам, що ця особлива річка
була, ймовірно, з метр глибиною.

Ви могли б перейти цей
маленький потічок,

наче ви тут бродили
55 мільйонів років тому.

Червонуваті плями вгорі та внизу
над цими каналами -

це стародавні соляні відкладення.

Ми зможемо поглянути на них
і сказати, що жило та росло на цій землі

і зрозуміти, як ці ріки взаємодіяли
зі своєю зоною розливу.

Ми можемо детально розглянути
та реконструювати в деталях,

як протікали ці ріки та який був ландшафт.

Коли ми виконуємо цю роботу
в цьому особливому місці

в цей час,

якщо ми поглянемо, що відбувалося
перед цим різким потеплінням,

то ріки ніби проривали собі шлях
від гір до моря,

вони виглядали подібно до тих,
що я вам показала в басейні Амазонки.

Але прямо на початку періоду
зміни клімату

ріки різко змінювалися.

Вони почали раптово розширюватися

і ковзати туди-сюди по ландшафту.

Врешті, річки повернулися
до стану, більш-менш подібного

до їх вигляду до зміни клімату,

але на це потрібно було
чимало-чимало часу.

Ми можемо повернутися в часі
і реконструювати все

та зрозуміти, як змінювався
ландшафт

у відповідь на таку зміну клімату
чи на використання земель.

Нові шляхи річок

та причини того, що ріки змінюють
свої маршрути,

полягають в надлишковій воді,
котра опадає на поверхню землі,

коли клімат стає спекотнішим,

ми можемо зсунути та забрати
більше осадкових порід,

і це змінить поведінку річок.

Врешті-решт,

доки ми вважаємо Землю нашим домом,

нам потрібно обережніше розпоряджатися
її ресурсами

та пов'язаними з проживанням
в динамічному середовищі ризиками.

На мою думку, єдиним надійним
для цього способом

є використання нами
інформації

про зміну та поведінку ландшафтів
в минулому Землі.

Дякую вам.

(Оплески)