-
Title:
Глибина сила справжнього вибачення
-
Description:
"Справжнє вибачення - це не тільки каяття", - каже легендарний драматург Єва Енслер. В цьому щирому несамовитому виступі вона ділиться тим, як перетворила пережите насилля в мудрість про те, що кривдники можуть зробити та сказати, щоб по-справжньому розкаятись, і пропонує пройти чотири етапи, щоб розпочати цей процес. (Ця промова призначена тільки для дорослих).
-
Speaker:
Єва Енслер
-
Протягом останніх декількох років
ми відкрито висміювали чоловіків.
-
Так було потрібно.
-
-
Але нещодавно я подумала про те,
що нам потрібно ускладнити завдання.
¶
-
Нам потрібно, як каже мій добрий друг,
Тоні Портер,
-
знайти спосіб запросити чоловіків
до діалогу.
-
Мій батько почав сексуально знущатись
наді мною, коли мені було п'ять.
¶
-
Він приходив в мою кімнату посеред ночі.
-
Здавалося, що він у трансі.
-
Знущання продовжувалось до 10 років.
-
Коли я спробувала протистояти йому,
-
коли нарешті я спромоглась сказати "ні",
-
він почав бити мене.
-
Він обзивав мене дурепою.
-
Він казав, що я брешу.
-
Сексуальне насилля припинилось в 10,
¶
-
але насправді воно ніколи не припинялось.
-
Воно змінило мене.
-
Весь час я була сповнена тривоги,
вини та сорому
-
і не знала причини цього.
-
Я ненавиділа своє тіло, я ненавиділа себе,
-
я часто хворіла,
-
я не могла мислити,
-
я не запам'ятовувала.
-
Мене тягло до небезпечних
чоловіків і жінок,
-
котрим, я насправді дозволяла,
запрошувала поводитись зі мною погано,
-
тому що такої любові навчив мене батько.
-
Я чекала все своє життя, поки батько
попросить вибачення в мене.
¶
-
Він не попросив.
-
І не попросить.
-
І ось після останніх скандалів
з відомими чоловіками,
-
яких один за одним викрили,
-
я дещо збагнула:
-
я ніколи не чула, щоб чоловік --
-
ґвалтівник чи насильник --
-
коли-небудь публічно
вибачався перед жертвою.
-
Я почала цікавитись,
-
яким могло би бути
справжнє глибоке вибачення?
-
І тут почало відбуватись щось дивне.
¶
-
Я почала писати,
-
і крізь мене звучав голос мого батька.
-
Він почав розповідати мені, що він зробив
-
і чому.
-
Він почав просити вибачення.
-
Мого батька немає в живих вже 31 рік,
-
і в цьому вибаченні,
-
яке я мала писати за нього,
-
я відкрила для себе силу пробачення,
-
і те, як воно може стати рушійною силою,
-
яка виводить з кризи
-
чоловіків і жінок, які пережили насилля.
-
Вибачення -- це священа рішучість.
¶
-
Для нього потрібні цілковита чесність,
-
глибоке самодослідження та час.
-
Воно не терпить поспіху.
-
Я виявила, що вибачення приходить
за чотири етапи,
-
про які, з вашого дозволу, я вам розкажу.
-
На першому етапі потрібно детально
розказати про свій вчинок.
¶
-
Звіт повинен бути чітким.
-
"Вибач, що зробив тобі боляче"
-
чи "Вибач, що скоїв сексуальне насилля",
-
тут не допоможе.
-
Ви повинні розповісти,
що ж насправді сталось.
-
"Я зайшов в кімнату посеред ночі,
-
і стягнув твої трусики."
-
"Я принизив тебе, тому що заздрив тобі
-
і хотів, щоб ти почувалась нікчемною."
-
Свобода приходить з вичерпністю розповіді.
-
Вибачення -- це спогади.
-
Воно пов'язує минуле з теперішнім.
-
Воно підтверджує дійсність події,
яка сталася.
-
На другому етапі вам потрібно
спитати себе "чому".
¶
-
Тих, хто пережив насилля,
переслідує це "чому".
-
Чому? Чому мій батько вирішив
зґвалтувати старшу дочку?
-
Чому він хапав мене за голову
і бив нею об стіну?
-
Що стосується мого батька,
-
він народився з великим відривом
від інших дітей.
-
З незапланованої дитини він став "дивом."
-
Його обожнювали і пестили.
-
Але як виявляється, обожнювання --
це не любов.
-
Обожнювання -- це проекція на вас
-
чиєїсь потреби бути ідеальним.
-
Мій батько мусив відповідати
цьому недосяжному ідеалу,
-
і тому йому ніколи не дозволялось
бути собою.
-
Йому ніколи не дозволяли
виражати ніжність,
-
вразливість, цікавість чи сумніви.
-
Йому ніколи не дозволяли плакати.
-
І тому він був змушений заховати
всі ці почуття,
-
котрі зрештою перетворились
на злоякісну пухлину.
-
Ці пригнічені почуття пізніше
перетворились на Тінь,
-
яка вийшла з-під контролю,
-
і зрештою цей потік
був спрямований на мене.
-
На третьому етапі вам потрібно
відкрити серце
¶
-
і відчути те, що відчувала ваша жертва,
коли ви знущалися над нею.
-
Вам потрібно розбити собі серце.
-
Вам потрібно відчути
весь жах і віроломство,
-
і довгострокові наслідки
для жертв насилля.
-
Вам потрібно пережити
всі заподіяні страждання.
-
І нарешті, на четвертому етапі
¶
-
взяти відповідальність за вчинене
-
і загладити провину.
-
І для чого комусь проходити
такий виснажливий і принизливий процес?
¶
-
Кому захочеться розпороти себе?
-
Тому що лише так ви можете звільнитись.
-
Лише так ви звільните вашу жертву.
-
Ви не лише знищили вашу жертву.
-
Ви знищили і себе.
-
Немає нікого, хто б, причиняючи
насилля іншій людині,
-
не страждав би сам.
-
Від цього все життя стає оповитим
неймовірно брудним мороком
-
та залишається таким до останнього подиху.
-
Через вибачення, яке я написала,
¶
-
я зрозуміла, що нам потрібно подивитись
-
під іншим кутом на проблему
насилля чоловіків,
-
від якого постраждала я
та мільярд інших жінок.
-
Ми часто спочатку звертаємось
до покарання.
-
Це початкова реакція, але насправді,
-
якщо покарання деколи є дієвим,
-
його не достатньо як такого.
-
Мій батько карав мене.
-
Я закрилась і зламалась.
-
На мою думку, покарання загартовує нас,
але нічому не вчить.
-
Приниження -- це не одкровення.
-
Нам потрібно створити процес, в якому
буде і покарання,
-
але й вихід для чоловіків
-
туди, де вони стануть іншими.
-
Багато років я ненавиділа свого батька.
¶
-
Я бажала йому смерті. Я бажала,
щоб він потрапив за ґрати.
-
Але, насправді, ця лють пов'язувала мене
з батьком і його історією.
-
Я насправді хотіла не лише
зупинити батька,
-
але й змінити його.
-
Я хотіла, щоб він попросив вибачення.
-
Ось чого ми прагнемо.
-
Ми не хочемо знищувати чоловіків,
-
ми не хочемо їх лише карати.
-
Ми хочемо, щоб вони зрозуміли
нас, скривджених ними жертв,
-
ми хочемо, щоб вони розкаялись
-
та змінились.
-
І я насправді вірю в те, що це можливо.
-
І я справді вірю в цей поступ.
-
Але нам потрібно залучити чоловіків.
-
Потрібно, щоб чоловіки мужньо
пішли на ці зміни.
-
Більшу частину життя я запрошую
чоловіків до діалогу.
-
І сьогодні я тут,
-
прямісінько зараз,
-
запрошую вас до діалогу.
-
-
-
-
-
-