Return to Video

Чому мова - найбільший винахід людства?

  • 0:02 - 0:03
    Ложки.
  • 0:05 - 0:06
    Картонні коробки.
  • 0:07 - 0:10
    Дитяча залізниця.
  • 0:11 - 0:12
    Святкові прикраси.
  • 0:12 - 0:14
    Надувні будинки.
  • 0:14 - 0:16
    Ковдри.
  • 0:16 - 0:17
    Кошики.
  • 0:17 - 0:18
    Килими.
  • 0:18 - 0:20
    Відкидні столики.
  • 0:20 - 0:21
    Смартфони.
  • 0:21 - 0:22
    Піаніно.
  • 0:23 - 0:24
    Халати.
  • 0:25 - 0:26
    Фото.
  • 0:26 - 0:28
    Що пов'язує ці речі між собою,
  • 0:28 - 0:32
    крім того, що це фото,
    які я зробив за останні три місяці,
  • 0:32 - 0:34
    і тому маю авторські права на них?
  • 0:34 - 0:35
    (Сміх)
  • 0:35 - 0:37
    Це винаходи,
  • 0:37 - 0:41
    які були створені за допомогою мови.
  • 0:41 - 0:43
    Без мови не було б нічого з цих речей.
  • 0:43 - 0:45
    Уявіть, як можна створити хоча б щось
  • 0:45 - 0:48
    із цього переліку,
    або ж будівлю, таку ж будівлю як от ця,
  • 0:48 - 0:50
    без використання мови
  • 0:50 - 0:55
    або без знань, які передаються мовою?
  • 0:55 - 0:59
    Власне кажучи, мова —
    це найважливіше з усього
  • 0:59 - 1:00
    у цілому світі.
  • 1:00 - 1:03
    Вся наша цивілізація тримається на мові.
  • 1:03 - 1:06
    А тих, хто присвячує життя
    її дослідженню, —
  • 1:06 - 1:11
    досліджує її виникнення,
    відмінності між людськими мовами,
  • 1:11 - 1:13
    а також між мовами
    і комунікативними системами тварин —
  • 1:13 - 1:14
    називають лінгвістами.
  • 1:15 - 1:20
    Формальна лінгвістика — відносно
    молода область знань,
  • 1:21 - 1:23
    але на її рахунку багато
    важливих відкриттів.
  • 1:24 - 1:26
    Наприклад, те, що системи
    людського спілкування
  • 1:26 - 1:29
    істотно відрізняються від систем
    спілкування тварин,
  • 1:29 - 1:32
    що всі мови однаково виразні,
  • 1:32 - 1:34
    навіть коли це досягається по-різному.
  • 1:34 - 1:37
    Та незважаючи на це,
  • 1:37 - 1:42
    є багато любителів, котрі висловлюють
    свої міркування про мову,
  • 1:42 - 1:46
    так, наче вони лінгвісти,
    вважаючи, що їм на це дає право
  • 1:46 - 1:48
    те, що вони, звісно, говорять мовою.
  • 1:48 - 1:51
    А раз ви говорите мовою,
    то маєте не менше право, ніж хтось інший,
  • 1:51 - 1:53
    говорити про її функціонування.
  • 1:53 - 1:55
    Уявіть, що в розмові з хірургом,
  • 1:55 - 1:56
    ви скажете: «Послухайте, друже,
  • 1:56 - 1:58
    я маю серце вже, скажімо, 40 років.
  • 1:58 - 2:01
    Я таки розбираюсь
    в аортальних клапанах і їх заміні.
  • 2:01 - 2:04
    Гадаю, що моя думка
    нічим не гірша за вашу».
  • 2:04 - 2:06
    Саме так все і відбувається.
  • 2:06 - 2:10
    Ніл Деграсс Тайсон говорить,
    що в фільмі «Прибуття»
  • 2:10 - 2:12
    для спілкування з прибульцями,
  • 2:12 - 2:16
    він би запросив радше криптографа —
    людину, здатну перекодувати
  • 2:16 - 2:17
    незнайому систему знаків
  • 2:17 - 2:19
    знайомою мовою,
  • 2:19 - 2:21
    ніж лінгвіста —
  • 2:21 - 2:23
    бо про що лінгвіст може говорити з тими,
  • 2:23 - 2:25
    хто говорить незнайомою мовою?
  • 2:25 - 2:28
    Хоча, звісно, фільм «Прибуття»
    теж має свої вади.
  • 2:28 - 2:30
    Ну от самі скажіть,
  • 2:30 - 2:33
    на нашу планету на гігантських кораблях
    прилітають прибульці,
  • 2:33 - 2:37
    і все, що їм потрібно, —
    поговорити з нами,
  • 2:37 - 2:39
    а ми підшуковуємо лише одного лінгвіста?
  • 2:39 - 2:40
    (Сміх)
  • 2:40 - 2:43
    Уряд США на бобах, чи що?
  • 2:43 - 2:45
    (Сміх)
  • 2:45 - 2:48
    Все це можна списати на нерозуміння того,
  • 2:48 - 2:51
    чим є мова,
    та як її правильно досліджувати,
  • 2:51 - 2:52
    і що таке лінгвістика.
  • 2:54 - 2:58
    На мою думку, в основі багатьох таких
    непорозумінь лежить ідея,
  • 2:58 - 3:03
    яка підсумована
    в чудовій статті «Форбс» про те,
  • 3:03 - 3:06
    чому старшокласники не повинні
    вивчати іноземні мови.
  • 3:06 - 3:08
    Я приведу цитати зі статті,
  • 3:08 - 3:11
    і хочу, щоб ви здогадалися,
  • 3:11 - 3:14
    що стоїть за цими думками та ідеями.
  • 3:15 - 3:19
    «Американці рідко читають класику,
    навіть в перекладі».
  • 3:19 - 3:22
    Іншими словами, навіщо перейматися
    вивченням іноземної,
  • 3:22 - 3:25
    якщо ви не збираєтеся читати
    класику в оригіналі?
  • 3:25 - 3:26
    Кому це потрібно?
  • 3:26 - 3:29
    «Вивчення іноземної мови —
    марна трата часу,
  • 3:29 - 3:33
    порівняно з іншими
    шкільними предметами».
  • 3:34 - 3:38
    «У Європі багато мовних груп, які живуть
    на відносно невеликій території».
  • 3:38 - 3:41
    Та для чого американцям
    вивчати іншу мову?
  • 3:41 - 3:45
    Чи воно того варте?
  • 3:45 - 3:46
    А ось моє улюблене:
  • 3:46 - 3:48
    «Студенту з Бірмінгему треба проїхати
  • 3:48 - 3:51
    понад 1500 км, щоб дістатись
    до кордону з Мексикою,
  • 3:51 - 3:55
    і навіть там чимало людей знають
    англійську і зможуть вас підвезти».
  • 3:55 - 3:57
    Простіше кажучи, помахайте руками,
    і ви зможете
  • 3:57 - 3:59
    дістатися до потрібного місця,
  • 3:59 - 4:02
    тож у будь-якому випадку,
    вчити мову немає сенсу.
  • 4:02 - 4:07
    Ці погляди ґрунтуються на
    такій концептуальній метафорі:
  • 4:07 - 4:09
    мова — це засіб.
  • 4:09 - 4:12
    В цій метафорі є частка правди.
  • 4:12 - 4:13
    Мова — це певний засіб,
  • 4:13 - 4:17
    який відкриває широкі можливості тим,
    хто знає місцеву мову.
  • 4:17 - 4:20
    Але вважати, що мова є лише засобом
  • 4:20 - 4:22
    було б цілком хибним.
  • 4:22 - 4:25
    Якби мова була засобом, то, по правді,
    це був би поганенький засіб.
  • 4:25 - 4:29
    Ми б давно його змінили на щось краще.
  • 4:29 - 4:30
    Згадайте будь-яке речення.
  • 4:30 - 4:34
    Ось речення, яке, я певен,
    я вживав: «Вчора я бачив Кіна».
  • 4:34 - 4:35
    Мого друга звуть Кін.
  • 4:35 - 4:38
    Коли я кажу речення «Вчора я бачив Кіна»,
  • 4:38 - 4:40
    ви справді гадаєте,
  • 4:40 - 4:43
    що думка, яка існує в моєму мозку,
    передається вам
  • 4:43 - 4:44
    цим реченням?
  • 4:44 - 4:47
    Навряд чи, бо тут задіяно багацько всього.
  • 4:47 - 4:48
    Так, коли я кажу «вчора»,
  • 4:48 - 4:52
    я можу думати про те, якою була
    погода в тому місці, де я був вчора.
  • 4:52 - 4:53
    І коли почну згадувати,
  • 4:53 - 4:56
    то напевне згадаю, що щось забув
    відправити поштою, і це справді так.
  • 4:56 - 5:00
    Смішно, я планував цей жарт,
    але я й справді забув дещо відправити.
  • 5:00 - 5:02
    І тепер мені потрібно
    зробити це в понеділок,
  • 5:02 - 5:05
    тому що в понеділок я повертаюся додому.
  • 5:05 - 5:07
    І авжеж, коли я подумаю про понеділок,
  • 5:07 - 5:09
    я згадаю пісню «Чумовий понеділок»
    групи «Bangles»
  • 5:09 - 5:13
    Коли я кажу «бачив»,
    я згадую таку приказку:
  • 5:13 - 5:16
    «Чув глухий, що сказав німий,
    що бачив сліпий, як тікав кривий».
  • 5:16 - 5:17
    Я завжди її згадую.
  • 5:17 - 5:20
    Кожен раз, коли чую слово «бачив»,
    згадую цю приказку,
  • 5:20 - 5:22
    тому що мій дідусь її не раз вживав,
  • 5:22 - 5:24
    тож мої думки перескакують на дідуся.
  • 5:24 - 5:27
    І знов-таки, чомусь ми повертаємось
    до «Чумового понеділка».
  • 5:27 - 5:30
    А щодо Кіна, коли я кажу
    щось на кшталт: «Вчора я бачив Кіна»,
  • 5:30 - 5:33
    то згадую обставини, за яких я його бачив.
  • 5:33 - 5:36
    А сталося це того дня.
    Ось він із моєю кішкою.
  • 5:36 - 5:38
    І авжеж, коли я думаю про Кіна,
  • 5:38 - 5:40
    я думаю, що зараз він прямує
    до університету Каліфорнії
  • 5:40 - 5:43
    і згадую, що мій близький друг Джон
    і моя мама
  • 5:43 - 5:45
    закінчили цей університет,
  • 5:45 - 5:48
    а моя кузина Кеті щойно туди вступила.
  • 5:48 - 5:49
    І знову «Чумовий понеділок».
  • 5:49 - 5:52
    І це лише частина того,
    що відбувається в голові
  • 5:52 - 5:54
    за той проміжок часу,
    поки ви розмовляєте.
  • 5:54 - 5:57
    А все, що нам потрібно витягти з цього
  • 5:57 - 6:00
    суцільного безладу в нашій голові —
    це те, що я сказав.
  • 6:00 - 6:01
    Ось так все і відбувається.
  • 6:01 - 6:02
    (Сміх)
  • 6:02 - 6:05
    Чи варто дивуватись,
    що наша система така убога?
  • 6:05 - 6:07
    Уявіть, я проведу паралель,
  • 6:07 - 6:11
    уявіть, що вам захотілося дізнатись,
    як це — з'їсти торт,
  • 6:11 - 6:13
    і замість того, щоб просто з'їсти його,
  • 6:13 - 6:16
    натомість вам потрібно було б ковтати
    інгредієнти торта,
  • 6:16 - 6:18
    один за одним,
  • 6:18 - 6:19
    разом з описом приготування
  • 6:19 - 6:22
    торта з цих інгредієнтів.
  • 6:23 - 6:25
    Вам би довелося з'їсти і сам рецепт.
  • 6:25 - 6:26
    (Сміх)
  • 6:26 - 6:28
    Якщо б ми так куштували торти,
  • 6:28 - 6:29
    ми б їх ніколи не їли.
  • 6:30 - 6:34
    І все ж, мова — це один-єдиний спосіб
  • 6:34 - 6:38
    зрозуміти, що ж там відбувається
    в наших головах.
  • 6:38 - 6:40
    Ця наша внутрішня сутність,
  • 6:40 - 6:42
    те, що робить нас людьми,
  • 6:42 - 6:45
    те, що відрізняє нас від тварин,
  • 6:45 - 6:47
    це те, що десь всередині нас,
  • 6:47 - 6:51
    і все, що у нас є, щоб це виразити —
    це наші мови.
  • 6:51 - 6:54
    Мова — найкращий спосіб виразити те,
    що відбувається в голові.
  • 6:54 - 6:56
    Уявіть, що я задав
    таке масштабне питання як:
  • 6:56 - 6:58
    «Яка природа мислення та емоцій?»
  • 6:58 - 7:00
    Ви, мабуть, вирішили б
  • 7:00 - 7:04
    розглянути якомога більше мов.
  • 7:04 - 7:06
    Однієї не достатньо.
  • 7:06 - 7:08
    Наведу вам приклад,
  • 7:08 - 7:11
    це фото маленького Римлянина,
  • 7:11 - 7:14
    яке я зробив 12-Мп камерою.
  • 7:14 - 7:17
    А тепер ця ж фотографія з набагато
    меншою кількістю пікселів.
  • 7:17 - 7:21
    Безумовно, жодне з цих фото не є котом.
  • 7:21 - 7:26
    Але одне з них значно краще, ніж інше
    дає уявлення про кота.
  • 7:27 - 7:29
    Мова — це не просто засіб.
  • 7:29 - 7:30
    Це наш спадок,
  • 7:30 - 7:32
    це наш спосіб передати,
    як це — бути людиною.
  • 7:32 - 7:37
    І під словом «наш» спадок,
    я маю на увазі весь людський рід.
  • 7:37 - 7:42
    Із втратою лише однієї мови,
    картина стає більш розмитою.
  • 7:42 - 7:46
    Протягом останніх 10 років, моєю роботою,
  • 7:46 - 7:49
    а також відпочинком
    і просто задоволенням,
  • 7:49 - 7:51
    було створення мов.
  • 7:51 - 7:53
    Вони називаються «конлінгвами»,
  • 7:53 - 7:55
    або штучними мовами.
  • 7:55 - 7:57
    Зараз, співставляючи факти
  • 7:57 - 7:59
    про те, що на землі зникають мови,
  • 7:59 - 8:01
    і що я створюю нові мови,
  • 8:01 - 8:04
    ви можете подумати,
    що між цими двома процесами
  • 8:04 - 8:06
    існує глибокий взаємозв'язок.
  • 8:06 - 8:08
    Насправді, багато хто поєднав ці точки.
  • 8:08 - 8:10
    Ось той, хто несамовито кричав,
  • 8:10 - 8:13
    що в «Аватарі» Кемерона
    звучала штучна мова.
  • 8:13 - 8:14
    Він казав: «За три роки,
  • 8:14 - 8:17
    які знадобилися Джеймсу Кемерону,
  • 8:17 - 8:19
    щоб випустити на екрани «Аватар»,
    мова зникла».
  • 8:19 - 8:21
    Але, насправді, все серйозніше.
  • 8:21 - 8:24
    «На'ві, на жаль, не заповнить порожнечу,
    яка залишилась після неї...»
  • 8:24 - 8:27
    Це справді глибоке
    і болісне твердження –
  • 8:27 - 8:29
    якщо ви про це зовсім не думаєте.
  • 8:29 - 8:31
    (Сміх)
  • 8:31 - 8:33
    Тут, в Каліфорнії,
  • 8:33 - 8:34
    я отримав дві спеціальності.
  • 8:34 - 8:37
    Одна з них — лінгвістика,
    інша — англійська.
  • 8:37 - 8:39
    І, звичайно, спеціалізація з англійської,
  • 8:39 - 8:42
    вивчення англійської —
    це не те вивчення мови, яке нам відоме,
  • 8:42 - 8:44
    це вивчення літератури.
  • 8:44 - 8:46
    Література — це прекрасно,
  • 8:46 - 8:49
    тому що, по суті, література —
    це мистецтво в широкому розумінні слова.
  • 8:50 - 8:51
    Вона входить до категорії мистецтва.
  • 8:51 - 8:53
    Що ж відбувається в літературі:
  • 8:53 - 8:58
    автори створюють зовсім
    нових персонажів та історії.
  • 8:58 - 9:01
    Цікаво спостерігати,
  • 9:01 - 9:06
    як автори вкладають у вигаданих істот
  • 9:06 - 9:09
    глибину і почуття,
    і просто неповторний дух.
  • 9:09 - 9:11
    Більш того, ось погляньте.
  • 9:11 - 9:14
    Цілі серії книг
  • 9:14 - 9:16
    написані про вигаданих персонажів.
  • 9:16 - 9:20
    Ціла книга про вигадану людину,
    якої не існує.
  • 9:20 - 9:22
    Є ціла книга про Джоржа Ф.Бабіта,
  • 9:22 - 9:24
    персонажа з «Бабіта» Сінклера Льюїса,
  • 9:24 - 9:27
    і запевняю вас,
    що ця книга довша за «Бабіта»,
  • 9:27 - 9:28
    за той невеличкий твір.
  • 9:28 - 9:29
    Хтось її пригадує?
  • 9:29 - 9:31
    Досить-таки добротна книга, насправді
  • 9:31 - 9:34
    навіть краща за «Головну Вулицю»,
    така моя нескромна думка.
  • 9:34 - 9:38
    Ми таки ніколи не сумнівались,
    що література цікава.
  • 9:38 - 9:40
    Але, незважаючи на це,
  • 9:40 - 9:44
    навіть лінгвісти не цікавляться,
    що можуть розказати штучні мови
  • 9:44 - 9:48
    як художні витвори,
    про глибину людського духу.
  • 9:49 - 9:51
    В мене є чудовий приклад.
  • 9:51 - 9:54
    Нещодавно в університетському
    журналі для випусників
  • 9:54 - 9:57
    написали про мене статтю.
  • 9:57 - 9:59
    І коли писали статтю,
  • 9:59 - 10:01
    вони хотіли знайти для мене опонента,
  • 10:01 - 10:04
    що, в ретроспективі, здається дивним.
  • 10:04 - 10:05
    Ви розповідаєте про людину,
  • 10:05 - 10:08
    і шукаєте опонента цієї людини.
  • 10:08 - 10:10
    (Сміх)
  • 10:10 - 10:12
    Зрештою, це хвалебна стаття,
    але все ж таки.
  • 10:12 - 10:15
    Їм вдалося залучити
    одного з найкращих
  • 10:15 - 10:17
    сучасних лінгвістів,
    а саме, Джорджа Лакофа,
  • 10:17 - 10:20
    який працює в Берклі.
  • 10:20 - 10:24
    Його робота назавжди
    змінила мовознавство
  • 10:24 - 10:25
    і когнітивістику.
  • 10:25 - 10:29
    Коли його спитали про мою роботу
    і загалом про створення мов,
  • 10:29 - 10:32
    він сказав: «У сфері вивчення мови
    ще багато роботи.
  • 10:32 - 10:35
    Варто зайнятися чимось справжнім».
    (Джорж Лакоф, 2014)
  • 10:35 - 10:36
    Так.
  • 10:36 - 10:39
    «Чимось справжнім».
    Це вам нічого не нагадує?
  • 10:39 - 10:43
    Виходячи з тієї ж концепції,
    яку він же і представив,
  • 10:43 - 10:45
    повернуся до концептуальної метафори
  • 10:45 - 10:47
    «мова як засіб».
  • 10:47 - 10:50
    Здається, він працює в рамках
    цієї метафори,
  • 10:50 - 10:54
    що мова корисна тоді, коли
    використовується для спілкування.
  • 10:54 - 10:58
    Мова не має користі,
    коли не використовується для спілкування.
  • 10:58 - 11:00
    Вас може зацікавити питання:
    «Що ми робимо з мертвими мовами?»
  • 11:00 - 11:02
    Але все ж таки...
  • 11:02 - 11:03
    Через таке ставлення
  • 11:03 - 11:07
    може здатися цілковитим безглуздям
  • 11:07 - 11:10
    представити на платформі Duolingo
    курс високої валерійської мови,
  • 11:10 - 11:13
    яку я створив для «Ігор престолів»
    компанії HBO.
  • 11:13 - 11:17
    Вас, мабуть, зацікавить:
    що саме вивчають 740 000 людей?
  • 11:17 - 11:20
    (Сміх)
  • 11:20 - 11:22
    Тож давайте поглянемо.
  • 11:22 - 11:23
    Що ж вони вивчають?
  • 11:23 - 11:26
    Чого вони могли б навчитися?
  • 11:26 - 11:29
    Враховуйте те, що ця мова є іноземною
  • 11:29 - 11:31
    для англомовних людей,
  • 11:31 - 11:33
    які не так багато вчаться.
  • 11:33 - 11:37
    Ось речення, яке вони
    навряд чи десь застосують у спілкуванні
  • 11:37 - 11:38
    коли-небудь в житті:
  • 11:38 - 11:39
    «Vala ābre urnes».
  • 11:39 - 11:41
    «Чоловік бачить жінку».
  • 11:41 - 11:43
    Маленька риска є позначенням,
  • 11:43 - 11:45
    тобто вона означає «дослівно».
  • 11:45 - 11:48
    Насправді, вони дізнаються захопливі речі,
  • 11:48 - 11:50
    особливо, якщо це англомовні студенти.
  • 11:50 - 11:53
    Вони дізнаються, що дієслово може
    стояти в кінці речення.
  • 11:53 - 11:56
    В англійській такого не буває,
    особливо, коли є два іменники.
  • 11:56 - 11:58
    Вони дізнаються,
  • 11:58 - 12:01
    що мова може не мати артикля "the" —
    він взагалі відсутній.
  • 12:02 - 12:03
    Так буває в деяких мовах.
  • 12:03 - 12:07
    Вони дізнаються, що довга голосна може
    тривати, насправді, довше,
  • 12:07 - 12:09
    а не відрізнятись за якістю.
  • 12:09 - 12:12
    В нашій мові всі довгі голосні
    мають однакову тривалість.
  • 12:12 - 12:16
    Студенти дізнаються, що існують
    невеликі модуляції голосу.
  • 12:16 - 12:17
    Гм? Гм?
  • 12:17 - 12:20
    Є флексії, які називають
    відмінковими закінченнями іменників,
  • 12:20 - 12:21
    (Сміх)
  • 12:21 - 12:25
    ці флексії вказують на відношення
    між словами у реченні.
  • 12:25 - 12:28
    Навіть коли не змінювати
    порядок слів у реченні,
  • 12:28 - 12:29
    але змінити закінчення,
  • 12:29 - 12:32
    відношення між словами зміниться.
  • 12:32 - 12:38
    Студенти дізнаються про те, що мови
    по-різному впорядковують одні і ті ж речі,
  • 12:39 - 12:41
    а також, що вивчення мов
    приносить задоволення.
  • 12:42 - 12:46
    Вони вчаться поважати мови,
    Мови з великої літери.
  • 12:46 - 12:50
    І якщо врахувати, що 88% американців
    говорять удома тільки англійською,
  • 12:50 - 12:53
    гадаю, це не так вже й погано.
  • 12:53 - 12:56
    Знаєте, чому на планеті зникають мови?
  • 12:57 - 13:02
    Не тому, що уряд насаджує одну мову
    маленьким групам,
  • 13:02 - 13:05
    чи тому, що зникає ціла група носіїв мови.
  • 13:05 - 13:08
    Безумовно, таке бувало,
    і таке буває й зараз,
  • 13:08 - 13:10
    але це не основна причина.
  • 13:10 - 13:13
    Основна причина в тому,
    що дитина народжується в сім'ї,
  • 13:13 - 13:17
    де говорять мовою, яка не є широко
    вживаною в громаді,
  • 13:17 - 13:19
    і дитина не вивчає її.
  • 13:19 - 13:20
    Чому?
  • 13:20 - 13:24
    Тому, що мову не цінують в громаді.
  • 13:24 - 13:26
    Мова не знадобляється,
  • 13:26 - 13:31
    тому що вам не знайти роботи,
    якщо ви говорите цією мовою.
  • 13:31 - 13:35
    Якщо розглядати мову тільки як засіб,
  • 13:35 - 13:38
    тоді вивчення рідної мови
    таке ж доцільне,
  • 13:38 - 13:40
    як і вивчення високої валерійської,
  • 13:40 - 13:41
    то чому цим перейматися?
  • 13:43 - 13:45
    І...
  • 13:47 - 13:51
    Можливо, вивчаючи мови,
    ми не станемо вільніше ними говорити.
  • 13:51 - 13:53
    Та, може, це вже не так і важливо.
  • 13:54 - 13:57
    Можливо, якщо більше людей
    стане вивчати більше мов,
  • 13:57 - 14:00
    у нас буде більше толерантності до мов
  • 14:00 - 14:02
    і менше мовного імперіалізму.
  • 14:02 - 14:05
    Можливо, якщо ми справді почнемо
    поважати мову за її суть, —
  • 14:05 - 14:10
    буквально, як найбільший винахід
    в історії людства —
  • 14:10 - 14:11
    то в майбутньому
  • 14:11 - 14:15
    ми побачимо, як зникаючі мови
    перетворюються на живі мови,
  • 14:15 - 14:17
    а не музейні експонати.
  • 14:17 - 14:19
    (Висока валерійська) Kirimvose.
    Дякую.
  • 14:19 - 14:20
    (Оплески)
Title:
Чому мова - найбільший винахід людства?
Speaker:
Девід Петерсон
Description:

Цивілізація спирається на мову, як стверджує розробник мов Девід Петерсон. У палкій і водночас веселій промові він пояснює, як вивчення, збереження та створення нових мов допомагає нам зрозуміти, що всі ми люди. Петерсон також проводить короткий урок з високої валерійської, однієї з двох мов, яку він створив для «Гри престолів» (інша — дотракійська). «Мова — це не просто засіб, це наш спадок, це те, що робить нас людьми», — каже він.

more » « less
Video Language:
English
Team:
TED
Project:
TEDTalks
Duration:
14:33

Ukrainian subtitles

Revisions