Як я допомагаю підліткам-транссексуалам стати тим, ким вони хочуть бути

Статеве дозрівання - це складний перехідний етап для майже кожного з нас, але для підлітків-транссексуалів він може стати жахіттям, адже вони ростуть у тілі, в якому їм не зручно. В душевній промові ендокринолог Норман Спак розповідає особисту історію про те, як він став одним із небагатьох лікарів у США, який проводить замісну гормональну терапію для неповнолітніх. Запобігаючи наслідкам статевого дозрівання, Спак дає транс-підліткам час, якого вони потребують. (Знято на TEDxBeaconStreet.)

Я хочу, щоб ви всі подумали

про третє слово, яке сказали

про вас,

або яке б сказали ви, приймаючи пологи,

про дитину, яка народилася.

Ви можете це прошептати, якщо хочете,

або гучно виголосити.

Перші два слова були: "У вас ..."

Що ж, це показало вам,

що я також займаюся випадками,

коли не чітко визначено - дівчинка це, чи хлопчик,

тому якась середня відповідь була б дуже доречною.

Звичайно, тепер відповідь отримують

не при народженні, а ще на ультразвуці,

звісно якщо майбутні батьки не хочуть

отримати сюрприз, як ми колись.

Але я хочу, щоб ви подумали про те,

що веде до вибору

певного третього слова,

оскільки це третє слово -

визначення вашої статі,

я маю на увазі,

воно продиктоване визначенням ваших геніталій.

Як дитячий ендокринолог,

я надзвичайно часто зустрічався,

та й зараз зустрічаюся,

з випадками, коли

існують невідповідності

в зовнішніх ознаках,

чи між зовнішніми і внутрішніми характеристиками,

і ми буквально повинні з'ясувати,

що вкладається у формулювання вашої статі.

Нічого з того, що можна визначити

в момент народження,

не буде визначати вас,

і коли я говорю про визначення,

я маю на увазі вашу сексуальну орієнтацію.

Ми не говоримо: "Цей хлопчик - гей".

"Дівчинка-лесбіянка".

Це не визначається

приблизно до двадцяти років.

Це також не визначає ваш гендер,

що на відміну від анатомічної статі,

визначається вашим самовираженням.

Ви бачите себе

як чоловік чи жінка,

чи десь посередині?

Іноді це проявляється

в перші десять років,

але це може дуже спантеличити батьків,

тому що для дітей нормально

поводитися в іграх як протилежна стать,

і є дослідження, які показують,

що навіть 80% дітей,

які так поводяться,

не виявлять бажання

змінити стать,

коли почнеться статеве дозрівання.

Але в час коли починається статеве дозрівання,

це приблизно між 10 і 12 роками у дівчаток,

і між 12 і 14 роками у хлопчиків,

з початком появи молочних залоз,

чи збільшенням у два-три рази статевих органів

у разі генетики чоловіка,

з цього конкретного моменту, дитина, яка говорить

що вона перебуває в абсолютно не тому тілі

напевне стане транссексуалом,

і вкрай малоймовірно змінити ці почуття,

незалежно від того, чи застосовувати репаративну терапію

чи будь-які інші згубні речі.

Тепер це відносно рідко,

і я мав порівняно невеликий особистий досвід в цьому,

і мій досвід був більш характерний

тільки тому, що в мене була практика роботи з підлітками.

Я знав 24-літню людину,

яка навчалася в Гарварді, генетично була жінкою,

навчаючись в Гарварді жила з трьома сусідами-чоловіками,

які знали всю історію,

секретар завжди вносив її ім'я

в список курсу як чоловіче,

і ця людина прийшла до мене після випуску зі словами: «Допоможіть мені.

Я знаю, ви тямите багато в ендокринології".

Так, справді, я лікував багато людей,

які народились без чоловічих статевих органів.

Це не була вища математика.

Але я домовився з ним:

"Я буду лікувати тебе, якщо ти будеш вчити мене".

Так він і зробив.

І я отримав грунтовні знання,

опікуючись всіма членами

його групи підтримки.

І потім я був справді спантеличений,

тому що я думав, що в такому віці це буде відносно легко -

просто давати людям гормони

того гендерного типу, який вони хотіли б отримати.

Але згодом мій пацієнт одружився,

і одружився з жінкою,

яка була народжена чоловіком,

одружилася як чоловік, мала двох дітей,

і вже потім змінила стать на жіночу,

і тепер ця прекрасна жінка

була разом з моїм пацієнтом вже чоловічої статі,

фактично це був законний шлюб, бо вони з'явилися

як чоловік і жінка, і хто ж здогадувався?

Чи не так? (Сміх у залі)

І хоча я був збентежений тим,

чи це не робить його так чи інакше гомосексуалістом?

Чи це робить його так чи інакше гетеросексуалом?

Я сприймав сексуальну орієнтацію,

плутаючи її з гендерною ідентичністю.

І мій пацієнт сказав мені,

" Послухай, послухай..

Якщо задумаєшся, то ти зрозумієш:

"Орієнтація залежить від того, з ким ти спиш,

а гендерна ідентичність залежить від того, ким ти лягаєш спати".

І згодом я дізнався від багатьох дорослих -

я мав близько 200 пацієнтів -

І дізнався від них,

що якщо я не придивляючись, швидким поглядом окину

їхнього партнера в залі очікування,

то я ніколи не зможу вгадати,

хіба тільки випадково,

чи вони геї, гетеросексуали, бі,

чи ще не визначилися з орієнтацією.

Інакше кажучи,

одне не має абсолютно нічого спільного

з їншим.

І дані свідчать про це.

Так як я вів 200 дорослих пацієнтів,

для мене це було надзвичайно болісно.

Цим людям, більшості з них,

довелося пожертвувати багато чим зі свого життя.

Іноді від них відмовлялися батьки,

брати і сестри, їхні власні діти,

а потім їхній колишній партнер

забороняв їм бачити своїх дітей.

Це було так жахливо, але чому ж вони це робили

в 40 чи 50 років?

Тому що вони відчували, що повинні самоствердитись

перш ніж вбити себе.

І дійсно, рівень самогубств

серед транссексуалів, які не отримали лікування,

є одним із найвищих у світі.

Так що ж робити?

Я з величезною цікавістю відвідав конференцію

в Голландії, де вони є експертами в цьому,

і побачив найдивовижнішу річ.

Вони лікували підлітків

після проведення дуже інтенсивного

психометричного тестування статті,

і починали лікування, блокуючи

статеве дозрівання, що було небажаним.

Тому що здебільшого діти виглядають приблизно однаково,

обох статей, доки не закінчиться статевого дозрівання,

і тоді, якщо ви відчуваєте, що ви не цієї статі,

то ви почуваєтеся Піноккіо, що стає віслюком.

Ваші фантазії про те, що ваше тіло зміниться

і стане при статевому дозріванні таким, як ви хочете,

в дійсності розвіються статевим дозріванням.

І вони впадають у відчай.

Ось чому призупинивши статеве дозрівання...

Чому призупинити? Ви не можете просто дати їм

гормони протилежної статі так рано.

Зрештою вони будуть відставати у розвитку,

чи ви думаєте, що можете мати серйозну розмову

про вплив на нарождуваність при такому лікуванні

з 10-ти річною дівчинкою чи 12-річним хлопчиком?

Отже, це дає час в діагностичному процесі

протягом чотирьох або п'яти років,

таким чином вони можуть вирішити це,

вони можуть проводити все більше і більше тестувань,

можуть жити, не відчуваючи, що їхні тіла

"втікають від них".

А потім в програмі, яку вони називають 12-16-18,

у віці близько 12, дають блокуючі гормони,

а потім у віці 16 років після повторного тестування,

вони вже проходять "перекваліфікацію" в іншу стать.

Тепер запам'ятайте, що блокуючі гормони є зворотними,

але коли ви даєте гормони протилежної статі,

починають рости груди чи з'являється волосся на обличчі

та змінюється голос, залежно від того, що ви застосовуєте,

і ці ефекти вже є незмінні

або необхідною буде операція з видалення

чи електроліз,

і ви ніколи не зможете справді змінити на голос.

Так що це серйозно, і це 15 -, 16-річні пацієнти.

А потім в 18 років, вони мають право на операцію,

і поки немає хорошої хірургії по зміні з жіночих на чоловічі статеві органи,

операція по зміні статі чоловік-жінка може обдурити гінекологів.

Такою вдалою вона може бути.

Отож, я подивився на те, як пацієнти це проходили,

і я дивився на пацієнтів, які виглядали як і всі,

окрім затримки в статевому дозріванні.

Але як тільки вони починають приймати гормони

відповідної статі, в якій самостверджуються,

вони виглядають прекрасно.

Вони виглядають нормально. Вони мають нормальний зріст.

Ви ніколи не зможете впізнати їх

серед натовпу.

І в той момент я вирішив, що збираюся зробити це.

Це справді область

дитячої ендокринології,

якщо ви фактично будете працювати

з дітьми віком 10-12, 10-14,

це і є дитяча ендокринологія.

Так що я привів деяких дітей туди,

і це тепер стало стандартом лікування,

і цим опікувалася дитяча лікарня.

Показуючи їм дітей до і після,

людей, які ніколи не проходили лікування,

і людей, які хотіли лікуватися,

і фотографії голландців,

вони прийшли до мене і сказали:

"Ви повинні зробити щось для цих дітей".

Добре, де ж були ці діти раніше?

Вони були поруч, замкнуті в стражданнях, от де вони були.

Отже, ми розпочали програму в 2007 році.

Це стала перша така програма -

але вона насправді голландського походження -

в Північній Америці.

І наразі в нас 160 пацієнтів.

Вони прийшли з Афганістану? Ні.

75 відсотків з них проживали

в межах 150 миль від Бостона.

А деякі приїхали з Англії.

Над Джекі знущалися в Мідлендсі, в Англії.

Тоді їй було 12,

вона вела себе як дівчинка,

але її били.

Це було просто жахіттям.

Їм довелося навчати її вдома.

Британці приїхали до нас,

бо в них не лікують нікого

і нічого до 16 років,

це означає, що вони відправляють дітей

в доросле тіло, незалежно від того, що сталося,

навіть якщо вони їх добре тестували.

До того ж, Джекі,

через будову скелету,

мала бути ростом 195,5 см.

І все ж, вона тільки почала своє

чоловіче статеве дозрівання.

Отже, я розробив дещо інноваційне,

тому що я добре знайомий з гормонами,

і що естроген набагато потужніший

в кінцях епіфізу, пластинах зростання,

і при зупинці росту, ніж тестостерон.

Таким чином, ми заблокували їй тестостерон

за допомогою блокуючих гормонів,

і додали естроген, не в 16, а в 13 років.

І ось вона в 16 років, зліва.

І на 16-річчя вона вирушила в Таїланд,

де їй зробити пластичну хірургію геніталій.

Тепер вони це роблять в 18 років.

І вона виросла до 180см.,

але, крім того, вона має нормальний розмір грудей,

завдяки блокуванню тестостерону,

кожен з наших пацієнтів

має нормальний розмір грудей,

якщо вони звертаються до нас у відповідному віці, не надто пізно.

І ось вона, остання справа.

Вона вийшла на публіку,

стала півфіналісткою в конкурсі Міс Англія.

Судді обговорювали, чи їм це дозволено?

Чи можуть вони надати їй цей титул.

І один з них пожартував, як мені сказали,

"Але у неї більш природний вигляд

ніж у половини інших конкурсантів".

(Сміх)

Деякі з них змінили трохи свою думку,

але вся справа у її ДНК.

Вона стала чудовим прес-секретарем.

І їй запропонували контракти моделі,

вона дражнила мене, кажучи,

"Ви знаєте, я, можливо, мала би більше шансів

бути моделлю, якби ви зробили тоді мені зростом 185 см".

От і розберися. (Сміх у залі)

Так ця картина, я думаю, говорить сама за себе.

Вона дійсно показує все.

Це Ніколь і її брат Джонас,

ідентичні близнюки-хлопчики,

і доведено, що ідентичні,

але Ніколь поставила себе

як дівчина ще в трирічному віці.

У віці семи років вони змінили їй ім'я,

і прийшли до мене ще на початку

чоловічого статевого дозрівання.

Тепер ви можете собі уявити, дивлячись на Джонаса,

де йому тільки 14, що чоловіче статеве дозрівання

рано починається в цій сім'ї,

тому що він більше схожий на 16-річного,

але це робить більш очевидним,

чому ви повинні розуміти,

де пацієнт.

Тут Ніколь зробили блокування статевого дозрівання,

а Джонас просто розвивається під біологічним контролем.

Це те, як Ніколь виглядала би,

якби ми не зробили того, що ми зробили.

У нього помітний кадик.

У нього виразні кістки нижньої щелепи, вуса,

і ви помітите різницю в зрості,

тому що він пройшов через

ривок росту, якого в неї не було.

Тепер Ніколь на естрогені.

Вона має жіночніші форми.

Ця сім'я звернулась до Білого Дому навесні минулого року

через їхню роботу

з відміни антидискримінацій,

існував законопроект, який би обмежував

право трансгендерних людей в штаті Мен

використовувати громадські туалети,

і здається, що законопроект мали намір затвердити

і це могло стати проблемою,

але Ніколь пішла особисто до кожного законодавця в штаті Мен

зі словами: "Я можу зробити це.

Якщо вони побачать мене, вони зрозуміють,

чому я не загроза в дамській кімнаті,

але я можу опинитися під загрозою в чоловічому туалеті".

І вони нарешті це відстояли.

Так куди ми рухаємось далі?

Що ж, у нас ще є з чим працювати

з точки зору боротьби з дискримінацією.

Є тільки 17 держави, які мають

антидискримінаційний закон

проти обмеження прав на проживання,

зайнятості, місця суспільного користування,

тільки 17 держави, і п'ять з них знаходяться в Новій Англії.

Нам потрібні дешевші ліки.

Вони коштують неймовірно дорого.

І ми повинні цього добитися

в DSM (діагностичне і статистичне керівництво з психічних розладів).

Так само, як психічні захворювання

геїв та лесбіянок,

про які заговорили в 1973 році,

і весь світ змінився.

І це не буде завдавати шкоди вашому бюджету.

Це не на стільки поширено.

Але через бездіяльність

вони не лише потрапляють в зону ризику

втрати життя внаслідок самогубства,

але це також говорить про те,

чи є ми дійсно відкриті для всіх верств суспільства.

Дякую.

(Оплески)