Таємна мова дерев

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/the-secret-language-of-trees-camille-defrenne-and-suzanne-simard

Переважна частина лісу живе в тіні дерев-гігантів, в яких листяний покрив розташований найвище та охоплює найбільшу територію. Це — найстарші дерева, у них сотні дітей та онуків. Вони товаришують зі своїми сусідами, діляться їжею, ресурсами та досвідом, накопиченим протягом їхнього життя. І все це вони роблять перебуваючи на одному місці, нездатні пересуватись. Але як їм це вдається? Камілла Дефрен та Сюзанна Сімар розкривають таємниці великої кореневої системи та складної взаємодії дерев.

Урок Камілли Дефрен та Сюзанни Сімар, режисер Аві Офер.

Переважна частина лісу
живе в тіні дерев-гігантів,

що мають найбільший листяний покрив.

Це — найстарші дерева,

у них сотні дітей та тисячі онуків.

Вони товаришують з деревами-сусідами
ділячись їжею, ресурсами

та досвідом, накопиченим протягом
їх до́вгого життя.

Все це вони роблять на одному місці,
нездатні говорити, комунікувати, пересуватись.

Таємниця їх взаємодії
захована глибоко під землею,

де величезні кореневі системи підтримують
масивні стовбури.

З цими коренями взаємодіє симбіотичний
гриб — мікориза.

Ці гриби мають безліч розгалужень,
ниткоподібних гіфів,

все це разом складає міцелій.

Міцелій поширюється на набагато більші
відстані, ніж коренева система дерева

та поєднує кореневі системи різних дерев.

Ці з'єднання утворюють мікоризні мережі.

Через мікоризні мережі

гриби поширюють ресурси і сигнальні
молекули між деревами.

Ми знаємо, що найстарші дерева мають
найбільші мікоризні мережі

з найбільшою кількістю з'єднань
з іншими деревами.

але ці з'єднання неймовірно важко віднайти.

Через те, що існує більш, ніж сотня видів
мікоризного грибка -

та кожне дерево може бути колонізоване
десятками різних грибкових організмів,

кожен з яких з'єднується з унікальним
набором грибків інших дерев,

які, у свою чергу, мають власні унікальні
набори мікоризних зв'язків.

Щоб зрозуміти те, як речовини рухаються
цією мережею,

зосередьмося на цукрах,

а саме на тому, як вони переміщуються
від зрілого дерева до сусіднього молодняка.

Подорож цукрів розпочинається над землею,

в листі найвищих дерев.

Листки використовують сонячне світло,
щоб створити цукри через фотосинтез.

Цей важливий ресурс продовжує свій шлях
далі по дереву

до основи стовбура.

Звідти цукор рухається вниз до коріння.

Мікоризні гриби поглинають цукри
в кінці коренів,

де вони оточують зовнішні клітини кореня
або проникають у них,

залежно від типу грибка.

Гриби не можуть виробляти цукри, хоча вони
також використовують їх для живлення.

Однак, вони можуть

збирати поживні речовини з ґрунту набагато
ефективніше за коріння дерев—

та передавати ці речовини в коріння дерев.

Загалом,

речовини переміщуються з того місця,
де їх більше, до того місця, де їх менше,

або з джерела до місця поглинання.

Це означає, що цукри переміщуються від
коренів дерева до грибних гіфів.

Щойно цукри потрапляють у грибок,

вони починають подорож по гіфах
крізь пори між клітинами

або через спеціальну порожнину
транспортерної гіфи.

Гриб поглинає деякі з цукрів,

а решта переміщується далі,
до коренів сусіднього дерева,

що росте в тіні та має менше можливостей

фотосентизувати цукри.

Але чому грибок транспортує ресурси
від дерева до дерева?

Це — одна з таємниць мікоризних мереж.

Для гриба корисно обмінюватися поживними
речовинами з деревом -

обидві сторони виграють.

Схоже, що грибок виграє в менш очевидний
спосіб, будучи частиною мережі

між деревами, але точні способи
не зовсім відомі.

Можливо, гриб отримує вигоду завдяки зв'язкам

з якомога більшою кількістю дерев,

та поширює свої зв'язки, транспортуючи
молекули між деревами.

А може, рослини зменшують внески
поживних речовин грибам,

якщо вони не сприяють обміну між деревами.

Якими б не були причини,

ці грибки передають неймовірний обсяг
інформації між деревами.

Через мікоризу дерева можуть визначити,
коли речовини або сигнальні молекули

походять від особи їхнього виду,
а коли ні.

Вони можуть визначити, коли дані
надходять від близького родича,

наприклад, брата чи батьків.

Дерева також можуть ділитися інформацією
про події, як-от посуху,

або напади комах, і все це —
через їх грибкові мережі,

викликаючи зростання виробництва
захисних ферментів у своїх сусідів,

що перебувають в очікуванні загроз.

Здоров'я лісу залежить від цих
складних комунікацій та обмінів.

Коли все глибоко взаємопов'язане,

те, що впливає на один вид,
впливає й на інші.