Скорбота та любов у царстві тварин
-
0:00 - 0:05Сьогодні я б хотіла розповісти
про косатку на ім'я Талекуа. -
0:05 - 0:09Для вчених Талекуа відома як Джей35,
-
0:09 - 0:13адже вона плаває
зі зграєю "Джей" у Солоному морі. -
0:13 - 0:16Ці води омивають штати
Британської Колумбії та Вашингтону. -
0:16 - 0:20Минулого року у липні 2018-го
-
0:20 - 0:24вона була вже на 17-му місяці вагітності,
-
0:24 - 0:26і вчені були дуже схвильовані,
-
0:26 - 0:32адже жодне немовля цієї зграї
не вижило впродовж трьох років. -
0:32 - 0:35Косатки також відомі, як кити-вбивці.
-
0:35 - 0:40Вони надзвичайно соціальні
та надзвичайно розумні істоти. -
0:40 - 0:44І вчені дуже зацікавлені
у вивченні їхньої поведінки, -
0:44 - 0:48тому що у своїй соціальній мережі
вони діляться звичками, інформацією -
0:48 - 0:49та, навіть, прихильностями.
-
0:49 - 0:52Вони створюють справжні
океанічні культури. -
0:52 - 0:55Але ця зграя в біді.
-
0:55 - 1:01Королівський лосось, їхня улюблена їжа,
значно порідшав у цьому регіоні, -
1:01 - 1:03а забруднення зросло.
-
1:03 - 1:09Однак, 24 липня Талекуа народила дочку,
-
1:09 - 1:12і вчені були дуже схвильовані
таким розвитком подій. -
1:12 - 1:17Але, на жаль, того ж дня
скоро після народження -
1:17 - 1:19маля померло.
-
1:19 - 1:22Те, що трапилось далі,
шокувало прихильників тварин -
1:22 - 1:24по всьому світі,
-
1:24 - 1:28бо Талекуа не дала своєму маляті
зіслизнути у воду. -
1:28 - 1:32Вона тримала її на своєму тілі
і плавала із нею. -
1:32 - 1:36Якщо маля зіслизало,
вона пірнала та рятувала її, -
1:36 - 1:39і заради цього вона долала сильні течії.
-
1:39 - 1:44Вона продовжувала так впродовж 17 днів,
-
1:44 - 1:48і за цей час пропливла більш,
ніж півтора тисячі кілометрів. -
1:48 - 1:52Лише тоді вона дозволила маляті
зіслизнути у воду, -
1:52 - 1:57Сьогодні Талекуа продовжує
плавати зі зграєю "Джей", -
1:57 - 2:01та її скорбота досі зворушує мене.
-
2:01 - 2:04Я справді вважаю, що "скорбота" —
це правильне слово. -
2:04 - 2:07Я вважаю, що скорбота — це правильне слово
-
2:07 - 2:10для багатьох тварин,
що сумують за померлими. -
2:10 - 2:13Вони можуть бути друзями,
партнерами або родичами. -
2:13 - 2:16Тому що ці видимі сигнали,
ці поведінкові сигнали -
2:16 - 2:20говорять нам про емоційний стан тварини.
-
2:20 - 2:22Тому останні 7 років
-
2:22 - 2:26я документувала приклади скорботи тварин:
-
2:26 - 2:28у птахів, у ссавців,
-
2:28 - 2:31у домашньої худоби та диких тварин —
-
2:31 - 2:34і я вірю у справжність скорботи тварин.
-
2:34 - 2:36Я кажу це,
-
2:36 - 2:39тому що маю одразу визнати —
-
2:39 - 2:41не всі вчені погоджуються зі мною.
-
2:41 - 2:43Гадаю, частково
-
2:43 - 2:46через те, що я називаю "а-слово".
-
2:46 - 2:48А-слово — це антропоморфізм,
-
2:48 - 2:50історично, це був великий
стримуючий фактор -
2:50 - 2:53у визнанні емоцій у тварин.
-
2:53 - 2:57Антропоморфізм — це коли ми
переносимо на інших тварин -
2:57 - 3:00наші здібності та наші емоції.
-
3:00 - 3:04І, ймовірно, ми всі можемо
навести приклади. -
3:04 - 3:07Скажімо, у нас є друг, який каже нам:
-
3:07 - 3:10"Мій кіт розуміє все, що я кажу".
-
3:10 - 3:13Або "Мій собака такий милий,
-
3:13 - 3:16зранку він побіг за білкою
через все подвір'я, та я знаю, -
3:16 - 3:18що він просто хотів погратися".
-
3:18 - 3:20Що ж, можливо.
-
3:20 - 3:22А можливо, ні.
-
3:22 - 3:24Я скептично ставлюсь до таких стверджень.
-
3:24 - 3:27Але скорбота тварин це інше,
-
3:27 - 3:30бо ми не намагаємося читати думки тварини.
-
3:30 - 3:33Ми шукаємо видимі сигнали певної поведінки
-
3:33 - 3:35та намагаємося інтерпретувати їх значення.
-
3:35 - 3:38Щоправда, науковці часто перечать мені,
-
3:38 - 3:39вони кажуть:
-
3:39 - 3:42"Можливо, тварина у стресі,
-
3:42 - 3:44або тварина просто спантеличена
-
3:44 - 3:46через те, що її звички тепер порушені".
-
3:46 - 3:51Але я вважаю, що надмірне
занепокоєння через антропоморфізм -
3:51 - 3:54не дає побачити фундаментальний аспект.
-
3:54 - 3:57Тварини можуть
глибоко піклуватися одне про одного, -
3:57 - 3:59і, можливо, вони навіть
люблять одне одного. -
3:59 - 4:01І коли це відбувається,
-
4:01 - 4:04серце вцілілого може бути
вражене смертю іншого. -
4:04 - 4:06Подивимось правді у вічі,
-
4:06 - 4:09якщо ми заперечуємо еволюційну
спадкоємність, -
4:09 - 4:14то насправді, ми втрачаємо можливість
прийняти частину себе. -
4:14 - 4:16Тож, так, я вірю у справжність
скорботи тварин, -
4:16 - 4:19і також вважаю, що якщо ми визнаємо її,
-
4:19 - 4:21то зможемо покращити світ для тварин,
-
4:21 - 4:24зробити його добрішим для тварин.
-
4:24 - 4:27Дозвольте розповісти вам трохи більше
про скорботу тварин. -
4:27 - 4:31Я розпочну із Кенії.
-
4:31 - 4:34Ви бачите слониху на ім'я Елеонора,
-
4:34 - 4:39яка одного дня прийшла
із перебитими ногами і впала. -
4:39 - 4:40Ліворуч ви бачите,
-
4:40 - 4:44як інша самиця на ім'я Грейс
одразу підійшла до неї -
4:44 - 4:46та своїм власним тулубом підперла її,
-
4:46 - 4:48намагаючись підняти її на ноги.
-
4:48 - 4:49І в неї вийшло,
-
4:49 - 4:52але Елеонора впала знову.
-
4:52 - 4:56В цей момент Грейс почала
помітно непокоїтися, -
4:56 - 4:59вона підштовхувала тіло,
вона голосила. -
4:59 - 5:01Елеанора впала знову,
-
5:01 - 5:04та, на жаль, вона таки померла.
-
5:04 - 5:09Праворуч ви бачите самицю
з іншої родини на ім'я Моі, -
5:09 - 5:12вона прийшла після загибелі
та залишилася поряд з тілом. -
5:12 - 5:17Вона пильнувала і навіть
розгойдувалася над тілом у занепокоєнні. -
5:17 - 5:19Науковці, що спостерігали за слонами,
-
5:19 - 5:23продовжували пильнувати
за тілом Елеонори -
5:23 - 5:24протягом семи днів.
-
5:24 - 5:26І впродовж цих семи днів
-
5:26 - 5:28приходила ціла вервиця слонів
-
5:28 - 5:30із п'яти різних сімей.
-
5:30 - 5:32Деяким було просто цікаво,
-
5:32 - 5:34але інші демонстрували поведінку,
-
5:34 - 5:37яка, на моє переконання, має бути
класифікована як скорбота. -
5:38 - 5:41То як виглядає скорбота?
-
5:41 - 5:44Це може бути розгойдування,
як я казала, у занепокоєнні. -
5:44 - 5:46Це також може бути соціальне відчуження,
-
5:46 - 5:50коли тварина відділяється від друзів
-
5:50 - 5:53та залишається наодинці,
-
5:53 - 5:55або неспроможність належно їсти або спати,
-
5:55 - 5:59іноді пригнічена постава або голосіння.
-
5:59 - 6:02Для тих із нас, хто вивчає це,
буде дуже корисно -
6:02 - 6:08порівняти поведінку вцілілого
до смерті та після неї, -
6:08 - 6:11адже це підвищує точність
нашої інтерпретації. -
6:11 - 6:13І я можу це вам пояснити,
-
6:13 - 6:18розказавши про двох качок
на ім'я Гарпер та Кол. -
6:18 - 6:20Зараз розмова піде про птахів.
-
6:20 - 6:24Гарпер та Кол виросли на фабриці
з виробництва фуа-гра, -
6:24 - 6:26де до них жорстоко ставилися.
-
6:26 - 6:29Фуа-гра потребує насильного
годування птахів. -
6:29 - 6:33Це шкодить їхньому тілу, та й їхній дух
був також пригнічений. -
6:33 - 6:37Однак, на щастя, їх врятував фермерський
заповідник у північній частині Нью-Йорку. -
6:37 - 6:41Впродовж 4 років вони відновлювалися
та швидко потоваришували. -
6:41 - 6:45Вони часто ходили на невеликий
ставок на території. -
6:45 - 6:50Згодом Кол почав страждати
від нестерпного болю в ногах, -
6:50 - 6:54і стало зрозуміло, що його треба
гуманно евтаназувати; -
6:54 - 6:55так і вчинили.
-
6:55 - 6:58Потім працівники зробили дещо геніальне —
-
6:58 - 7:02вони принесли Гарпера до тіла,
щоб він побачив. -
7:02 - 7:05Спочатку Гарпер підштовхував тіло друга,
-
7:05 - 7:08потім ліг і накрив його собою,
-
7:08 - 7:11і залишався так зі своїм другом
більше години. -
7:11 - 7:15І навіть після кількох тижнів
-
7:15 - 7:17йому все ще було важко.
-
7:17 - 7:20Він ходив на той самий ставок,
де вони плавали з Колом, -
7:20 - 7:22і відмовлявся від нових друзів.
-
7:22 - 7:25Не пройшло й двох місяців,
як він теж помер. -
7:25 - 7:28Я рада повідомити,
-
7:28 - 7:31що не всі тварини у скорботі приходять
до такого сумного результату. -
7:31 - 7:36Минулого літа я літала до Бостону
навідати мою дочку Сару. -
7:36 - 7:38Я була зі своїм
чоловіком Чарлі. -
7:38 - 7:41Мені була дуже потрібна
перерва від роботи. -
7:41 - 7:45Але я не втрималася та перевірила
робочу електронну пошту. -
7:45 - 7:46Ви знаєте, як це буває.
-
7:46 - 7:51Там було повідомлення
про пригніченого віслюка. -
7:51 - 7:54Для мене, як для антрополога,
це було неочікуваним, -
7:54 - 7:56але так сталося,
і я рада, що прочитала це. -
7:56 - 8:00Тому що віслюк на ім'я Ліна
потрапив до іншого заповідника, -
8:00 - 8:02що у місті Альберта в Канаді.
-
8:02 - 8:04Єдиний віслюк,
-
8:04 - 8:08вона не могла там ні з ким потоваришувати.
-
8:08 - 8:11Але врешті вона знайшла друга,
старого коня на ім'я Джейк, -
8:11 - 8:14і впродовж трьох років
вони були нероздільні. -
8:14 - 8:17Та причина листа була в тому,
що Джейк у віці 32 років -
8:17 - 8:22смертельно захворів,
через що його були змушені приспати. -
8:22 - 8:25Ось що було далі.
-
8:25 - 8:27Це Ліна на Джейковій могилі.
-
8:27 - 8:31Вона не хотіла повертатися вночі.
Вона не хотіла повертатися за їжею. -
8:31 - 8:33Вона не хотіла повертатися за водою.
-
8:33 - 8:36Вона топталася на могилі,
вона ревла від занепокоєння -
8:36 - 8:38і залишалася там.
-
8:38 - 8:41Тож ми розмовляли і вигадували ідеї.
-
8:41 - 8:43Що можна зробити для такої тварини?
-
8:43 - 8:45Ми говорили про роль часу,
-
8:45 - 8:48трохи більше любові та доброти від людей,
-
8:48 - 8:51та спонукання до пошуку нового друга.
-
8:51 - 8:56І ось, де її траєкторія відхиляється
від качки Гарпера, -
8:56 - 8:58адже вона таки знайшла нового друга.
-
8:58 - 9:02Працівники заповідника написали,
що все спрацювало. -
9:02 - 9:07Іноді науковці підкріплюють спостереження
аналізами гормонів. -
9:07 - 9:11Наприклад, група вчених у Ботсвані
-
9:11 - 9:15зібрала фекалії бабуїнів
і порівняла дві різні групи. -
9:15 - 9:20Перша група — самиці, що
пережили напад хижака -
9:20 - 9:22і втратили когось у цьому нападі.
-
9:22 - 9:25Друга група — самиці,
що пережили напад, -
9:25 - 9:27але нікого не втратили.
-
9:27 - 9:30У першій групі гормони стресу
були набагато вищими. -
9:30 - 9:31Та ось у чому справа:
-
9:31 - 9:34вчені назвали їх не просто
"бабуїни в стані стресу", -
9:34 - 9:36вони назвали їх
"бабуїни у стані скорботи", -
9:36 - 9:40і, частково, завдяки
власним спостереженням. -
9:40 - 9:43Наприклад, ці мати й дочка
були дуже близькі. -
9:43 - 9:45Пізніше доньку вбив лев.
-
9:45 - 9:49Мати віддалилася від всіх друзів,
-
9:49 - 9:53перестала доглядати за собою,
і залишалася сама впродовж тижнів — -
9:53 - 9:55скорбота,
-
9:55 - 9:58далі вона поволі відновилася.
-
9:59 - 10:02Отже, маємо бабуїнів у скорботі.
-
10:02 - 10:06Чи зможе наука одного дня розповісти нам
про бджіл у скорботі? -
10:06 - 10:09Чи почуємо ми про сум у жаб?
-
10:09 - 10:13На мою думку, ні, і гадаю, причина
у тому, що тваринам насправді потрібні -
10:13 - 10:16близькі стосунки між собою,
щоб це стало можливим. -
10:16 - 10:21Я також знаю, що обставини та риси
характеру мають значення. -
10:21 - 10:24Маю задокументувану скорботу
котів і собак, -
10:24 - 10:26наших тварин-товаришів,
-
10:26 - 10:29однак, я також спілкувалась із жінкою,
яка була занепокоєна -
10:29 - 10:31через те, що її собака не сумував.
-
10:31 - 10:35Вона сказала: "Один собака в домі загинув.
-
10:35 - 10:38Другий собака не виглядає стурбованим.
-
10:38 - 10:40Що з ним не так?"
-
10:40 - 10:41(Сміх)
-
10:41 - 10:43Слухаючи її розповідь,
-
10:43 - 10:47я усвідомила, що цей собака тепер
єдиний в цьому домі, і хай там який -
10:47 - 10:51він був стурбований, але то було
для нього виграшне становище. -
10:51 - 10:53Тож, обставини мають значення.
-
10:55 - 10:57У будь-якому випадку тварини
не будуть сумувати -
10:57 - 10:59точнісінько, як ми.
-
10:59 - 11:01У нас є людська винахідливість.
-
11:01 - 11:05Ми малюємо нашу скорботу, ми танцюємо її,
-
11:05 - 11:07ми її пишемо.
-
11:07 - 11:09Ми також можемо сумувати за людьми,
яких ніколи не зустрічали -
11:09 - 11:12у часі та просторі.
-
11:12 - 11:14Я відчула це дуже сильно,
коли поїхала до Берліну -
11:14 - 11:17та стояла біля Меморіалу Голокосту.
-
11:17 - 11:20Тварини не сумують точнісінько, як ми,
-
11:20 - 11:23але це не свідчить про те, що їхня
скорбота не є справжньою. -
11:23 - 11:26Вона справжня і спустошлива,
-
11:26 - 11:28і ми можемо побачити її, якщо захочемо.
-
11:29 - 11:32Я втратила обох батьків.
-
11:32 - 11:36Я втратила дуже близького друга
ще молодим, від СНІДу. -
11:36 - 11:41Дуже ймовірно, що більшість
із вас втратила когось. -
11:41 - 11:44Розуміння, що ми не єдині на Землі,
-
11:44 - 11:49хто відчуває любов та скорботу,
-
11:49 - 11:51заспокоювало мене та давало розраду.
-
11:51 - 11:54Гадаю, це важливо.
-
11:54 - 11:57Я також вважаю, що ми могли б
піти далі, -
11:57 - 11:59могли б усвідомити, що справжність
скорботи у тварин -
11:59 - 12:03може допомогти нам стати кращими
і ставитися краще до тварин. -
12:03 - 12:06Це вже відбувається з Талекуа,
-
12:06 - 12:11адже Сполучені Штати та Канада
терміново відновили перемовини -
12:11 - 12:13щодо того, як допомогти косаткам,
-
12:13 - 12:15як відновити популяції
королівського лосося, -
12:15 - 12:17і як зарадити забрудненню води.
-
12:17 - 12:20Ми також можемо зрозуміти,
якщо скорбота є справжньою, -
12:20 - 12:22то існує величезна ймовірність того,
-
12:22 - 12:25що тварини відчувають широкий
спектр почуттів. -
12:25 - 12:30Тож ми можемо побачити
радість, сум, навіть надію. -
12:30 - 12:32І якщо ми це зробимо,
-
12:32 - 12:35то зможемо сприймати світ інакше.
-
12:35 - 12:37Знаючи, що косатки також сумують,
-
12:37 - 12:40що вони мають почуття,
ми можемо -
12:40 - 12:45відмовитися від ув'язнення їх у маленьких
резервуарах у розважальних парках, -
12:45 - 12:48і припинити змушувати їх виступати
задля нашої розваги. -
12:48 - 12:51(Оплески)
-
12:51 - 12:53Дякую.
-
12:53 - 12:56Ми можемо побачити і визнати
скорботу у слонів, -
12:56 - 13:01і поновити зусилля у боротьбі
з полюванням та браконьєрством. -
13:01 - 13:03(Оплески)
-
13:03 - 13:05Дякую.
-
13:05 - 13:08Ми можемо поглянути на наших
найбільш близьких родичів, мавп, -
13:08 - 13:11і визнати, що вони сумують,
що вони мають почуття, -
13:11 - 13:14і вони не заслуговують бути приреченими
-
13:14 - 13:17на високоінвазивні біомедичні експерименти
-
13:17 - 13:19рік за роком.
-
13:19 - 13:21І знаєте що,
-
13:21 - 13:22(Оплески)
-
13:22 - 13:25качки Гарпер та Кол теж вчать нас дечому.
-
13:25 - 13:29Вони допомагають нам усвідомити,
що те, що ми вживаємо в їжу, -
13:29 - 13:31впливає на життя тварин.
-
13:31 - 13:35І це не лише фуа-гра, і не лише качки.
-
13:35 - 13:40Подумаймо про свиней та курей,
корів на заводських фермах. -
13:40 - 13:41І ми знатимемо...
-
13:41 - 13:45Наука доводить — тварини
теж здатні відчувати. -
13:45 - 13:50Тож щоразу, як ми обираємо рослинну їжу,
-
13:50 - 13:54ми робимо свій внесок у зменшення
страждань тварин. -
13:54 - 13:57(Оплески)
-
13:57 - 14:02Тож, так, я вірю у справжність
скорботи тварин. -
14:02 - 14:04Я вірю у справжність любові тварин,
-
14:04 - 14:07і гадаю, настав час для нас,
людей, усвідомити, -
14:07 - 14:09що ми не єдині, хто це відчуває.
-
14:09 - 14:11І коли ми зрозуміємо це,
-
14:11 - 14:15ми зможмо зробити світ набагато
кращим місцем для тварин, -
14:15 - 14:18добрішим, лагіднішим місцем,
-
14:18 - 14:22І на цьому шляху ми, можливо,
врятуємо й самих себе теж. -
14:22 - 14:24Дуже дякую.
-
14:24 - 14:25(Оплески)
-
14:25 - 14:27Дякую. Дякую.
-
14:27 - 14:29(Оплески)
- Title:
- Скорбота та любов у царстві тварин
- Speaker:
- Барбара Дж. Кінг
- Description:
-
Від сумуючих косаток до занепокоєних слонів — біологиня-антропологиня Барбара Дж. Кінг на власні очі бачила скорботу та любов у царстві тварин. У цій вражаючій розповіді, окрім своїх власних переконань, вона ділиться доказами складних емоцій, які відчувають тварини, і пропонує шляхи для всіх нас, щоб ми могли поводитися з ними більш етично — навіть тоді, коли їмо. "Тварини не сумують так само, як ми, але це не свідчить про несправжність їх скорботи, — каже вона, — Вона справжня, і вона спустошлива, і ми можемо побачити її, якщо захочемо."
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 14:42
Khrystyna Romashko approved Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Inna Fedorenko accepted Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Inna Fedorenko edited Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Inna Fedorenko edited Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom | ||
Inna Fedorenko edited Ukrainian subtitles for Grief and love in the animal kingdom |