Return to Video

Відтворимо дикий світ разом

  • 0:01 - 0:07
    Ми з братами виросли на фермі
    нашого прадіда в Каліфорнії.
  • 0:07 - 0:10
    Тут було місце нашої родини
    і тут був наш дім.
  • 0:10 - 0:13
    Коли стало зрозуміло,
    що ніхто в нашому поколінні
  • 0:13 - 0:16
    не візьме на себе
    важкий тягар бути фермером,
  • 0:16 - 0:19
    ранчо продали сусідові.
  • 0:19 - 0:22
    Якір нашого життя зник,
  • 0:22 - 0:26
    і без цієї землі ми відчули себе
    наче без крил.
  • 0:26 - 0:31
    Вперше я зрозуміла,
  • 0:31 - 0:34
    що цінність речей визначається
  • 0:34 - 0:37
    не їх присутністю,
  • 0:37 - 0:40
    а відсутністю.
  • 0:40 - 0:42
    В той час було неможливо усвідомити,
  • 0:42 - 0:47
    наскільки відсутність улюблених речей
  • 0:47 - 0:52
    вплине на моє далеке майбутнє.
  • 0:52 - 0:56
    Протягом 23-х років я працювала
    з Івоном Чуйнардом.
  • 0:56 - 0:59
    А почала я, коли він проектував і виробляв
  • 0:59 - 1:01
    технічне обладнання для скелелазіння
  • 1:01 - 1:04
    в бляшаному сараї недалеко
    від залізничної колії Вентури.
  • 1:04 - 1:07
    І коли Івон вирішив робити
    одяг для альпіністів
  • 1:07 - 1:10
    і назвати цей бізнес "Патагонією",
  • 1:10 - 1:13
    я стала однією з перших
    шести співробітників,
  • 1:13 - 1:15
    а пізніше — генеральним директором,
  • 1:15 - 1:18
    і допомагала розвивати компанію,
  • 1:18 - 1:22
    де створення найкращих виробів —
    ще однієї краплини добра у світі,
  • 1:22 - 1:24
    було чимось більшим,
    аніж звичайним девізом.
  • 1:24 - 1:29
    Даґ Томпкінс, який стане моїм чоловіком
    через декілька років,
  • 1:29 - 1:33
    був старим другом Івона
    й напарником по скелелазінню,
  • 1:33 - 1:36
    а також підприємцем.
  • 1:36 - 1:39
    Він був одним із засновників компаній
    "The North Face" та "Esprit".
  • 1:39 - 1:41
    Усі ці три підприємства
  • 1:41 - 1:45
    були створені людьми,
    які виросли в 60-их.
  • 1:45 - 1:54
    Громадянські зміни, антивоєнні,
    феміністичі та мирні рухи тих років
  • 1:54 - 1:58
    заклали основний фундамент
    цінностей компаній.
  • 1:58 - 2:00
    До кінця 1980-х рр.
  • 2:00 - 2:02
    Даґ вирішив назавжди покинути бізнес,
  • 2:02 - 2:06
    і присвятити останню третину життя
    своєму покликанню —
  • 2:06 - 2:08
    "сплаті оренди за життя на планеті".
  • 2:08 - 2:12
    Майже в той же час,
    коли мені виповнилось 40,
  • 2:12 - 2:16
    я була готова зробити щось
    абсолютно нове в моєму житті.
  • 2:16 - 2:19
    Наступного дня після виходу
    на пенсію з компанії "Патагонія"
  • 2:19 - 2:24
    я пролетіла 9000 миль до Патагонії,
  • 2:24 - 2:30
    і приєдналася до Даґа, коли він починав
    свій перший проект по захисту природи,
  • 2:30 - 2:32
    тієї третини його життя.
  • 2:32 - 2:36
    Там ми були біженцями
    корпоративного світу,
  • 2:36 - 2:39
    усамітнившись в хижці
    на південному узбережжі Чилі,
  • 2:39 - 2:41
    оточені тропічними лісами,
  • 2:41 - 2:44
    де дерева живуть тисячі років.
  • 2:44 - 2:47
    Ми опинились посеред
    незайманої природи,
  • 2:47 - 2:51
    яка утворює одну з двох прогалин
    на Панамериканському шосе
  • 2:51 - 2:54
    між Фейрбанком, Аляскою та мисом Горн.
  • 2:54 - 2:56
    Докорінна зміна нашого повсякденного життя
  • 2:56 - 2:59
    спонукала нас помічати,
  • 2:59 - 3:04
    як майже скрізь знищувались
    краса та різноманітність.
  • 3:04 - 3:07
    Останні заповідні місця
    дикої природи на Землі
  • 3:07 - 3:09
    залишались дикими
  • 3:09 - 3:13
    тільки через те, що невпинна
    машина розвитку
  • 3:13 - 3:15
    просто ще туди не дісталася.
  • 3:15 - 3:18
    Ми з Даґом були в одному
    з найбільш віддалених місць на Землі,
  • 3:18 - 3:21
    хоч і зовсім поруч із парком Пумалін,
  • 3:21 - 3:24
    де ми зробили наші перші кроки
    до збереження природи.
  • 3:24 - 3:28
    Промислова аквакультура
    росла, мовби злоякісна пухлина.
  • 3:28 - 3:32
    Невдовзі у Патагонії з'явилися
    інші проблеми:
  • 3:32 - 3:36
    видобуток золота, гребля
    на незайманих річках
  • 3:36 - 3:38
    та інші невпинні втручання.
  • 3:38 - 3:44
    Навіть у найвищих широтах
    Південного конусу
  • 3:44 - 3:49
    лунав відгомін всесвітнього
    економічного прогресу.
  • 3:49 - 3:54
    Я знаю, що прогрес сприймається
    як дуже позитивна річ,
  • 3:54 - 3:58
    щось на зразок багатообіцяючої еволюції.
  • 3:58 - 4:00
    Але з того місця, де ми були,
  • 4:00 - 4:03
    ми бачили темну сторону
    розвитку промисловості.
  • 4:03 - 4:08
    І коли промисловість застосовується
    у природних системах,
  • 4:08 - 4:11
    які підтримують все життя,
  • 4:11 - 4:13
    то ми починаємо розглядати Землю,
  • 4:13 - 4:18
    як фабрику з вироблення
    потрібних, на нашу думку, речей.
  • 4:19 - 4:22
    Ми всі глибоко усвідомлюємо,
  • 4:22 - 4:27
    що наслідки таких поглядів є руйнівними
    для добробуту людини,
  • 4:27 - 4:31
    для клімату та дикої природи.
  • 4:31 - 4:34
    Даґ назвав це ціною прогресу.
  • 4:34 - 4:36
    Ось так ми все побачили
  • 4:36 - 4:39
    і захотіли стати частиною опору,
  • 4:39 - 4:42
    щоб протистояти всім цим тенденціям.
  • 4:42 - 4:45
    Ідея купівлі приватної землі,
    а потім її пожертви
  • 4:45 - 4:47
    на створення національних парків,
  • 4:47 - 4:48
    далеко не нова.
  • 4:48 - 4:54
    Кожен, хто колись насолоджувався видами
    національного парку Тетон у Вайомінгу
  • 4:54 - 4:57
    або розбивав табір у національному парку
    Акадія штату Мен,
  • 4:57 - 5:00
    отримав користь від цієї великої ідеї.
  • 5:00 - 5:02
    З допомогою нашого родинного фонду
  • 5:02 - 5:07
    ми почали купувати території дикої природи
    в Чилі та Аргентині.
  • 5:07 - 5:10
    Віруючи в консерваційну біологію
  • 5:10 - 5:14
    ми скерувались на велике, дике та цілісне.
  • 5:14 - 5:17
    Одні території були незайманими,
  • 5:17 - 5:19
    іншим потрібен був час на лікування,
  • 5:19 - 5:22
    їм було необхідне повне відновлення.
  • 5:22 - 5:25
    Врешті-решт ми купили
    більше двох мільйонів акрів землі
  • 5:25 - 5:27
    від охочих продавців,
  • 5:27 - 5:31
    об'єднували їх у приватні
    заповідні зони,
  • 5:31 - 5:36
    паралельно створюючи паркову
    інфраструктуру: кемп-зони та стежки
  • 5:36 - 5:39
    для подальшого використання
    широкою громадськістю.
  • 5:39 - 5:41
    Усі були задоволені.
  • 5:41 - 5:46
    Нашою метою було перетворити ці землі
    на нові національні парки.
  • 5:46 - 5:52
    Можна описати це як своєрідний
    капіталістичний карате-прийом.
  • 5:52 - 5:57
    Ми пожертвували особисті кошти
    з нашого бізнесу
  • 5:57 - 6:02
    задля захисту природи
  • 6:02 - 6:08
    від руки світової економіки.
  • 6:08 - 6:09
    Це звучало добре,
  • 6:09 - 6:12
    але на початку 90-х у Чилі,
  • 6:12 - 6:15
    де філантропія диких земель,
    як ми це називали,
  • 6:15 - 6:17
    була абсолютно невідома,
  • 6:17 - 6:21
    ми зіткнулися з величезною недовірою,
  • 6:21 - 6:24
    а в деяких регіонах навіть
    з відвертою неприязню.
  • 6:24 - 6:28
    З часом, роблячи те, що обіцяли робити,
  • 6:28 - 6:31
    ми почали завойовувати довіру людей.
  • 6:31 - 6:33
    За останні 27 років
  • 6:33 - 6:37
    ми захистили майже 15 мільйонів акрів
  • 6:37 - 6:39
    помірного тропічного лісу,
  • 6:39 - 6:42
    Патагонських степових пасовищ,
  • 6:42 - 6:43
    прибережних районів,
  • 6:43 - 6:45
    прісноводних водно-болотних угідь,
  • 6:45 - 6:48
    і створили 13 нових національних парків.
  • 6:48 - 6:51
    Це все з наданих нами
    земельних ділянок
  • 6:51 - 6:55
    та державних земель,
    які прилягали до цих територій.
  • 6:55 - 6:59
    Після смерті Даґа в аварії на каяках
  • 6:59 - 7:00
    чотири роки тому
  • 7:00 - 7:04
    я знову відчула силу відсутності.
  • 7:04 - 7:09
    Але ми прийняли нашу втрату
  • 7:09 - 7:11
    та збільшили наші зусилля.
  • 7:11 - 7:14
    Скажімо, у 2018 році
  • 7:14 - 7:20
    ми створили морські національні парки,
    площею приблизно 25 мільйонів акрів,
  • 7:20 - 7:22
    у південній частині Атлантичного океану.
  • 7:22 - 7:25
    Жодної комерційної риболовлі
    та видобутку будь-якого типу.
  • 7:25 - 7:31
    У 2019 році ми зробили найбільший
    в історії земельний подарунок,
  • 7:31 - 7:35
    і наш останній мільйон акрів земель у Чилі
  • 7:35 - 7:37
    було передано уряду.
  • 7:37 - 7:40
    Державно-приватне партнерство,
  • 7:40 - 7:44
    яке створило п'ять національних парків
    і розширило три інших.
  • 7:44 - 7:48
    Загальна територія досягла
    розмірів більших, ніж площа Швейцарії.
  • 7:48 - 7:52
    Усі наші проекти — це результати
    партнерських відносин.
  • 7:52 - 7:56
    У першу чергу з урядами Чилі та Аргентини.
  • 7:56 - 7:59
    А для цього потрібні лідери,
  • 7:59 - 8:03
    які розуміють важливість захисту
    цінностей своїх країн,
  • 8:03 - 8:06
    не тільки сьогодні,
    а й у далекому майбутньому.
  • 8:06 - 8:12
    Партнерство з такими, як ми,
    захисниками природи,
  • 8:12 - 8:15
    зіграло велику роль у всьому,
    що ми зробили.
  • 8:15 - 8:16
    П'ятнадцять років тому
  • 8:16 - 8:18
    ми запитали себе:
  • 8:18 - 8:20
    "Крім охорони ландшафту,
  • 8:20 - 8:26
    що ми повинні зробити задля створення
    повноцінно функціонуючої екосистеми? "
  • 8:26 - 8:30
    І де б ми не працювали,
    ми питали себе:
  • 8:30 - 8:31
    "Хто відсутній,
  • 8:31 - 8:35
    які види зникли,
  • 8:35 - 8:39
    або кількість яких була низькою?
  • 8:39 - 8:41
    Ми також мусили запитати себе:
  • 8:41 - 8:43
    "Як ми усунемо ту саму причину,
  • 8:43 - 8:46
    через яку ці види вимерли?"
  • 8:46 - 8:49
    Що зараз здається таким очевидним,
  • 8:49 - 8:53
    тоді було для нас великою проблемою.
  • 8:54 - 9:00
    І це змінило характер
    всього того, що ми робили,
  • 9:00 - 9:01
    повністю.
  • 9:01 - 9:06
    Доки всі члени громади не зарядяться
    енергією та не стануть процвітати —
  • 9:06 - 9:11
    не можлива повністю
    функціонуюча екосистема.
  • 9:11 - 9:16
    Відтоді ми успішно повернули
    кілька місцевих видів
  • 9:16 - 9:18
    до водно-болотних угідь Ібери:
  • 9:18 - 9:19
    гігантських мурахоїдів,
  • 9:19 - 9:21
    пампасних оленів,
  • 9:21 - 9:22
    пекаріїв,
  • 9:22 - 9:28
    і одних із найскладніших —
    зеленокрилих ар,
  • 9:28 - 9:33
    які зникли більше 100 років тому
    у цій екосистемі.
  • 9:33 - 9:37
    І зараз вони повернулися,
    вільно літаючи, розповсюджуючи насіння
  • 9:37 - 9:40
    та проживаючи своє життя як належить.
  • 9:40 - 9:43
    Метою цих зусиль в Ібері
  • 9:43 - 9:47
    є повернення хижаків найвищого рівня
    до їх законного місця.
  • 9:47 - 9:50
    Ягуари на суші,
    гігантські видри у воді.
  • 9:50 - 9:55
    Кілька років спроб та помилок
    у виведенні молодих дитинчат,
  • 9:55 - 9:58
    яких потім випустять
  • 9:58 - 10:01
    вперше за понад півстоліття
  • 10:01 - 10:02
    до водно-болотних угідь Ібери.
  • 10:02 - 10:08
    І сьогодні 1,7-мільйонний акр
    парку Ібері стане місцем
  • 10:08 - 10:13
    для відновлення популяції ягуарів
    без ризику нападів
  • 10:13 - 10:15
    на сусідні ранчо.
  • 10:15 - 10:18
    Наші проекти в Чилі
  • 10:18 - 10:21
    допомагають деяким видам
  • 10:21 - 10:23
    у районі Патагонії:
  • 10:23 - 10:26
    гемалу патагонському,
    який майже вимер,
  • 10:26 - 10:28
    нанду, який на грані вимирання,
  • 10:28 - 10:34
    відновлення популяції пум та лисиць.
  • 10:34 - 10:38
    Ви знаєте, сила відсутніх
    не може нам допомогти,
  • 10:38 - 10:43
    якщо вона веде за собою
    тільки ностальгію чи відчай.
  • 10:45 - 10:46
    Навпаки,
  • 10:46 - 10:50
    це корисно лише тоді, коли мотивує нас
  • 10:50 - 10:55
    працювати, щоб повернути назад втрачене.
  • 10:55 - 10:58
    Звичайно, перший крок
    у відновленні дикої природи -
  • 10:58 - 11:02
    це усвідомлення можливості цієї ідеї.
  • 11:02 - 11:06
    Що дика природа в журналах —
  • 11:06 - 11:10
    це не просто історії
    зі старих, запилених книг.
  • 11:10 - 11:13
    Ви можете це уявити?
  • 11:15 - 11:20
    Ви вірите, що світ
    може стати красивішим
  • 11:20 - 11:22
    та більш справедливим?
  • 11:23 - 11:25
    Я вірю.
  • 11:25 - 11:27
    Тому що я це бачила.
  • 11:27 - 11:28
    Ось приклад.
  • 11:28 - 11:31
    Коли ми придбали
    одне з найбільших ранчо,
  • 11:31 - 11:34
    у Чилі та Патагонії у 2004 році.,
  • 11:34 - 11:35
    воно виглядало так.
  • 11:35 - 11:39
    Протягом століття ця земля
    була місцем для випасу худоби,
  • 11:39 - 11:42
    як і більшість лук по всьому світу.
  • 11:42 - 11:44
    Відбувалась люта ерозія ґрунту,
  • 11:44 - 11:47
    сотні кілометрів огорожі
  • 11:47 - 11:53
    стримували дику природу та плин її життя.
  • 11:53 - 11:56
    Це відбувалось із малою частиною
    дикої природи, яка залишилася.
  • 11:56 - 12:00
    Місцеві гірські леви та лисиці
    переслідувались десятиліттями,
  • 12:00 - 12:02
    їх кількість залишалась дуже низькою.
  • 12:02 - 12:08
    Сьогодні ці землі — 763 000 акрів
    Патагонського національного парку,
  • 12:08 - 12:09
    і вони виглядають ось так.
  • 12:09 - 12:12
    І Арселіо, колишній скотар,
  • 12:12 - 12:18
    роботою якого було знаходити
    та вбивати гірських левів,
  • 12:18 - 12:23
    сьогодні працює головним слідопитом парку.
  • 12:23 - 12:28
    Його історія захоплює
    людей по всьому світі.
  • 12:28 - 12:30
    Історія про те, що все можливо.
  • 12:30 - 12:36
    Я ділюсь цими думками з вами
    не для самовдоволення,
  • 12:36 - 12:38
    а для того, щоб наголосити
  • 12:38 - 12:41
    та запропонувати терміновий челендж.
  • 12:41 - 12:43
    Якщо стоїть питання про виживання,
  • 12:43 - 12:48
    виживання задля різноманітності життя,
    людської гідності
  • 12:48 - 12:51
    і здорових людських спільнот,
  • 12:51 - 12:54
    то відповіддю має стати
    відновлення Землі.
  • 12:56 - 12:59
    Настільки швидко, наскільки це можливо.
  • 13:00 - 13:03
    Кожен відіграє роль у цьому,
  • 13:03 - 13:08
    але особливо ті, хто має привілеї,
  • 13:08 - 13:12
    політичну владу,
  • 13:12 - 13:13
    багатство,
  • 13:13 - 13:19
    та визнаймо, на краще чи на гірше,
  • 13:19 - 13:22
    наше майбутнє розігрується
    на цій шахівниці.
  • 13:24 - 13:27
    І переходячи до суті питання.
  • 13:27 - 13:31
    Чи готові ми робити все, що потрібно,
    щоб змінити кінець цієї історії?
  • 13:31 - 13:35
    Зміни, внесені світом
    за останні кілька місяців,
  • 13:35 - 13:37
    щоб зупинити поширення COVID-19,
  • 13:37 - 13:39
    такі багатообіцяючі для мене.
  • 13:39 - 13:45
    Це показує, що ми можемо об'єднати
    сили за відчайдушних обставин.
  • 13:45 - 13:50
    Те, що ми зараз переживаємо,
    може стати причиною
  • 13:50 - 13:55
    ширшого потенційного збитку
    внаслідок кліматичної кризи.
  • 13:57 - 13:58
    Але без попередження,
  • 13:58 - 14:04
    весь світ вчиться так працювати разом,
    як ми ніколи не могли собі уявити.
  • 14:04 - 14:06
    Я спостерігаю, як молоді люди
    з усього світу
  • 14:06 - 14:09
    підіймаються та виходять на вулиці,
  • 14:09 - 14:15
    щоб нагадати про нашу вину
    і покарати нас за бездіяльність.
  • 14:15 - 14:17
    Саме вони мене дійсно надихають.
  • 14:17 - 14:20
    Я знаю, ви все це чули раніше.
  • 14:20 - 14:24
    Але якщо настане момент, де треба
    прокинутись у реальності,
  • 14:24 - 14:28
    де все взаємопов'язано,
  • 14:28 - 14:30
    то цей момент - зараз.
  • 14:30 - 14:33
    Кожне життя залежить від дій
  • 14:33 - 14:37
    кожної іншої людини у світі.
  • 14:37 - 14:41
    І доля людства залежить
    від здоров’я планети.
  • 14:43 - 14:45
    У нас спільна доля.
  • 14:45 - 14:47
    Ми можемо процвітати
  • 14:47 - 14:50
    або ми можемо страждати.
  • 14:50 - 14:52
    Але ми будемо робити це разом.
  • 14:52 - 14:54
    Тож ось правда.
  • 14:54 - 14:59
    Ми зрозуміли,
    що всі дії взаємопов'язані,
  • 14:59 - 15:03
    і, на мою думку, це моральний обов'язок
  • 15:03 - 15:06
    кожного з нас —
  • 15:06 - 15:10
    переосмислити наше місце у житті.
  • 15:10 - 15:13
    Не в центрі, а у частині цілого.
  • 15:13 - 15:15
    Нам потрібно пам’ятати,
  • 15:15 - 15:19
    те, що ми робимо, відображає те,
    ким ми хочемо бути.
  • 15:19 - 15:21
    Давайте створимо цивілізацію,
  • 15:21 - 15:25
    що вшановує справжню цінність життя.
  • 15:25 - 15:28
    Незалежно від того, хто ти,
  • 15:28 - 15:31
    і з чим маєш працювати —
  • 15:31 - 15:34
    вставай з ліжка щоранку,
  • 15:34 - 15:38
    і роби те, що не має
    нічого спільного з тобою,
  • 15:38 - 15:44
    але стосується тих речей, які ти любиш.
  • 15:44 - 15:47
    Із тими речами, які справжні для тебе.
  • 15:47 - 15:51
    Будь тим, хто уявляє людський прогрес.
  • 15:51 - 15:55
    Будь тим, хто спонукає до єдності,
  • 15:55 - 15:56
    до здоров'я,
  • 15:56 - 15:59
    до людської гідності.
  • 15:59 - 16:01
    І за будь-яких обставин,
  • 16:01 - 16:03
    і назавжди,
  • 16:03 - 16:05
    до дикої краси.
  • 16:06 - 16:08
    Дякую.
Title:
Відтворимо дикий світ разом
Speaker:
Крістін Томпкінс
Description:

Земля, людство і природа нерозривно взаємопов'язані. "Щоб відновити наш стан здоров'я, нам потрібно "переосмислити" світ", — говорить Крістін Томпкінс. Розповідаючи про свій шлях від генерального директора "Патагонії" до пристрасної природоохоронниці вона ділиться тим, як створювала національні парки на мільйонах акрів земель (та морів) у Південній Америці. Крістін говорить про важливу роль, яку ми всі повинні зіграти для оздоровлення планети. "У нас спільна доля", — каже вона. — Ми можемо процвітати або страждати, але ми будемо робити це разом".

more » « less
Video Language:
English
Team:
TED
Project:
TEDTalks
Duration:
16:22

Ukrainian subtitles

Revisions