-
Title:
Що відбувається всередині тих грандіозних складів?
-
Description:
Ми здійснюємо мільйони онлайн покупок щодня, але хто (чи що) їх упаковує? У цій промові Мік Маунтз снує вражаючу, навдивовижу наповнену роботами казку про те, що відбувається всередині складів.
-
Speaker:
Мік Маунтз
-
Я хочу поговорити з вами
-
чи, скоріше, розповісти про
новісінький проривний підхід
-
до управління товарами
всередині складу.
-
Ми говоримо про систему
відбору, упакування і доставки товару.
-
-
рішення проблеми задіює
сотні мобільних роботів,
-
іноді навіть тисячі,
-
які снують по складі.
Я вам все поясню.
-
Лише на мить подумайте,
-
коли ви востаннє замовляли щось
онлайн.
-
Сидячи на дивані,
-
ви вирішили, що вам украй потрібно
мати цю червону футболку.
-
Тож - клац! - ви кладете
її у візок для покупок.
-
І раптом ви подивилися, що
зелені штани
-
теж чудово виглядають - клац!
-
І, може, сині черевики - клац!
-
В цей момент ви зробили
своє замовлення.
-
Ви ні на мить не задумались,
-
що цей прикид не такий вже й чудовий.
-
Але ви натиснули:
"замовити".
-
І через два дні пакунок
з'являється на порозі.
-
Відкриваєте коробку - і ви
приємно вражені.
-
Чи вам ніколи не спадало на думку,
як ці штуки
¶
-
попали всередину коробки
на складі?
-
Тож, я вам скажу,
що там є хлопчина.
-
Ось там на задньому плані
-
ви бачите типового
працівника
-
у відділі розподілу
чи виконання замовлень.
-
Зазвичай, ці працівники-підбирачі
проводять 60 чи 70 відсотків дня,
-
блукаючи складом.
-
Вони часто проходять
5 чи 10 миль
-
у пошуках товарів.
-
Це не лише непродуктивний
спосіб формувати замовлення,
-
а й незадовільний.
-
Розповім вам, де
я вперше зіткнувся з цією проблемою.
¶
-
У 1999-2000 я жив на території затоки
Сан-Франциско. Саме в час буму "доткомів".
-
Я працював на просто неймовірного лузера
- компанію Webvan.
-
(Сміх)
-
Ця компанія назбирала сотні
мільйонів доларів інвестицій,
-
плануючи займатись доставкою
продуктів онлайн.
-
І сталось так, що ми не змогли
ефективно це реалізувати.
-
Виявилося, що електронна торгівля
- справа дуже важка і дорога.
-
В цьому випадку ми намагалися
зібрати 30 штук товару
-
у кілька контейнерів і доставити
додому автофургоном.
-
І це нам коштувало 30 доларів.
-
Уявіть собі, ми мали
бляшанку супу за 89 центів,
-
а запакувати її в контейнер
коштувало 1 долар.
-
І то ми ще навіть не пробували
доставити товар додому.
-
Коротше кажучи,
за перший рік роботи в Webvan
¶
-
спілкуючись із працівниками
транспортних компаній, я збагнув,
-
що досі немає рішення,
як ефективно відбирати товари для пакування.
-
Червоний товар, зелений, синій -
як помістити їх всіх у коробку.
-
Тож ми сказали, що
має бути кращий спосіб це робити.
-
Транспортні компанії займались тим,
що поставляли сотні коробок
-
до роздрібних крамниць.
-
Звісно, Webvan вийшов із бізнесу
десь за півтора року.
¶
-
А я все ще мізкував над цією проблемою.
Вона далі мене гризла.
-
І я почав усе спочатку.
-
Я сказав, дайте мені просто зосередитись
на тому, що я хотів зробити як працівник,
-
чи на власному баченні процесу.
-
(Сміх)
-
Я сказав собі - зосередься на проблемі.
-
Ось я маю замовлення, і все, що я
хочу зробити - покласти
-
червоне, зелене і синє
в ось цю коробку.
-
Мені потрібна система, де я простягаю
руку і - оп!-
-
з'являється товар,
і я пакую його до замовлення.
-
Мені здалося,
-
що цей розв'язок проблеми
думає насамперед про оператора.
-
Саме це мені й треба. Які ж існують технології,
щоб розв'язати цю проблему?
-
Але, як бачите, замовлення приходять і
відходять, товари так само.
-
Це дає нам змогу зробити працівника
центром проблеми
-
і надати йому інструменти,
що зроблять його працю продуктивнішою.
-
Тож як мені спало таке на думку?
¶
-
Що ж, таке поняття прийшло
внаслідок мозкової атаки,
-
прийому, що його, певно,
багато-хто з вас використовує,
-
щоб перевірити, чи ваші ідеї мають сенс.
-
Ви берете порожній аркуш,
-
а потім перевіряєте свої ідеї
до безкінечності.
-
У цьому випадку ми кинули виклик
ось такій ідеї:
-
А що, якби нам треба було збудувати
розподільчий центр у Китаї,
-
де дуже, дуже дешевий ринок?
-
Скажімо, праця дешева,
і земля теж.
-
Ми запитали себе:
-
"А якби сама праця не коштувала нічого,
-
і ми могли б збудувати велетенський
розподільчий центр?
-
Ось що, цілком природньо,
прийшло нам в голову:
-
"Помістімо людей у склади".
-
І я промовив: "Зачекайте
з безплатними робітниками,
-
я б радше "найняв"
-
10 000 працівників, які щоранку о 8 годині
приходили б на склад,
-
заходили б всередину, брали
в руки один-єдиний товар,
-
а потім лише стояли на місці.
-
Отак ви стоїте і тримаєте пластівці Captain Crunch,
мінеральну воду Mountain Dew,
-
дієтичну кока-колу.
-
Якщо мені їх буде потрібно,
я вам подзвоню.
-
Але коли мені треба колу і я дзвоню,
ви, хлопці, говорите між собою.
-
Кола підходить наперед -
підбираєте її, кладете в коробку - і та їде геть.
-
Вау, а якби продукти могли ходити та
говорити самі?
-
Це дуже цікавий та могутній спосіб,
-
який ми могли б організувати на складі.
-
Звісно ж,
праця оплачується,
¶
-
наскільки це вигідно для роботодавця
і привабливо для працівника.
-
(Сміх)
-
Рухливі стелажі -
ми розмістимо товари на них.
-
Мобільні роботи пересуватимуть товари
довкола.
-
Тож ми почали роботу, і ось я сиджу
на дивані у 2008.
-
Чи хтось з вас бачив Олімпійські ігри
в Пекіні, церемонію відкриття?
-
Я ледь не впав з дивану, коли це побачив.
-
То було щось!
-
(Сміх та оплески)
-
Ми розмістимо тисячі людей
в складах, на стадіонах.
-
Але цікаво, що це насправді
має стосунок до нашої ідеї,
-
бо ці хлопці творили неймовірно впливове,
вражаюче цифрове мистецтво,
-
але без комп'ютерів,
як мені сказали,
-
лише завдяки координації між учасниками
та спілкуванню.
-
Ви встаєте,
я присідаю.
-
І вони створили чарівне
мистецтво.
-
Воно наштовхує на думку
про те, які дивні речі можуть трапитися
-
у системах, якщо дозволити речам
говорити між собою.
-
То був невеличкий ліричний відступ.
-
Отож, що вийшло з нашої ідеї?
¶
-
Ось склад.
-
Центр відбору, упакування та відправлення
із 10 000 складських номерів.
-
Називатимемо їх червоними, зеленими
ручками, жовтими поштовими нотатками.
-
Ми відправляємо малих оранжевих роботів,
щоб вони підібрали сині стелажі.
-
І доставляємо їх до будівлі.
-
Всі працівники тепер мають
стояти по периметру.
-
Уся суть в тому, що
треба підібрати стелажі,
-
відвезти їх і доставити
прямо до працівниці,
-
яка тепер працює
зовсім по-іншому.
-
Замість того, щоб походжати по складі,
вона має стояти непорушно
-
на станції відбору,
-
і кожен товар у будівлі
тепер прибуває до неї.
-
Тож процес дуже
продуктивний.
¶
-
Простягни руку, підніми товар,
проскануй штрих-код, загорни.
-
Не встигнете ви й огледітися,
-
як до вас вже прибув інший товар.
-
Ось що ми зробили:
позбулись усього зайвого -
-
ходьби, пошуку, марнування часу,
чекання,
-
і створили дуже точний спосіб
підбору замовлення.
-
Ви вказуєте на товар лазером,
скануєте штрих-код,
-
а потім позначаєте світлом,
у яку коробку його треба покласти.
-
Вийшло продуктивніше,
точніше і, виявляється,
-
цікавіше середовище для робітників.
-
Вони насправді виконують
ціле замовлення.
-
Відмітка червоним, зеленим, синім -
не лише обов'язок.
-
До того ж, вони почуваються так,
наче мають більше повноважень.
-
Побічні ефекти
цього підходу
¶
-
дійсно здивували нас.
-
Ми знали, що це буде
продуктивніше.
-
Але не задумувались, що
такий спосіб мислення може стрімко
-
поширитись на інші функції складу.
-
Цей підхід перетворює
наш склад
-
на величезний могутній центр,
де одночасно виконуються сотні операцій.
-
А це, знову ж таки, взаємне збагачення.
-
Ось склад,
і нам спадає на думку
-
архітектура суперкомп'ютера
з паралельною обробкою даних.
-
Суть в тому, що ось тут праворуч
-
ви бачите 10 робітників,
-
незалежних та автономних.
-
Якщо працівник на станції номер 3
вирішує вийти в туалет,
-
це не впливає на продуктивність
решти дев'яти.
-
Якщо ж використовувати конвеєр,
то все достоту навпаки.
-
Одна особа передає
вам замовлення,
-
ви вкладаєте щось туди
і перенаправляєте далі.
-
Кожен має бути на місці,
щоб робочий процес був безперервний.
-
В такому випадку
склад перетворюється на громіздку структуру.
-
Але це ще все - ми відстежуємо
¶
-
популярність товарів.
-
Ми використовуємо динамічні
та адаптивні алгоритми,
-
щоб переміщати товари складом.
-
Тут перед вами, скоріш за все, тиждень
перед Днем св. Валентина:
-
всі рожеві солодощі
перемістилися до переду,
-
і зараз робітники на станціях
формують із них замовлення.
-
Через якихось два дні після свята
всі цукерки, яких ніхто не купив,
-
перебралися до задньої частини складу
-
і займають прохолоднішу зону
на термальній карті.
-
Ще один побічний ефект
паралельної обробки
-
- склад можна розбудувати
до гігантських розмірів.
-
(Сміх)
-
Незалежно, чи ви обслуговуєте
2 ділянки, чи 20,
-
чи 200, алгоритми планування
-
і всі інші товарні алгоритми
працюють в звичному режимі.
-
На цьому прикладі ви бачите,
що товар
-
тепер зайняв увесь периметр
будівлі,
-
бо там були робочі станції.
-
Вони самі розв'язали проблему.
-
Наостанок я покажу відео,
¶
-
яке показує звичний
-
день одного працівника.
-
Як я вже казав, процес полягає в тому,
щоб переміщати товари вздовж коридору
-
аж до робочих станцій.
-
Програмне забезпечення
-
розуміє, що відбувається на кожній
станції,
-
ми направляємо стелажі
через коридор
-
і ставимо їх у чергу,
-
де вони чекають,
поки їх опрацює робітник.
-
Цікаво, що ми можемо навіть
адаптувати швидкість працівників.
-
Швидші з них отримують більше
стелажів, а повільніші - менше.
-
А цей працівник робить
точнісінько те саме,
-
про що я говорив
на самому початку.
-
Він простягає руку.
Продукт стрибає на неї.
-
Чи він має дістати його сам.
-
Він сканує його та
кладе у відро.
-
Всі решту технологій приховані
від його очей.
-
Працівник має зосередитися на
відборі та упакуванні товарів.
-
Не треба марнувати часу,
не треба кудись ходити.
-
На наш погляд, це не лише
продуктивніший
-
і точніший спосіб укомплектувати
замовлення.
-
Ми вважаємо, що цей спосіб -
дає задоволення.
-
Я кажу це тому, що
працівники
¶
-
в цих численних будівлях
змагаються
-
за привілей працювати
в зоні Ківа того дня.
-
А часом, коли ми записуємо
ролики з їхніми враженнями,
-
вони говорять,
-
що після роботи мають більше сил
для ігор з внуками,
-
а якось один хлопець сказав: "У зоні Ківа
немає стресу,
-
і я перестав приймати
ліки від тиску".
-
(Сміх)
-
Це відбувалося у фармацевтичному відділі,
тож нам заборонили використовувати те відео.
-
(Сміх)
-
Я хотів би, щоб
ви запам'ятали,
¶
-
що коли ви дозволяєте речам
думати, ходити
-
та самим розмовляти, може
статися багато-чого цікавого.
-
І, думаю, коли ви наступного разу
підійдете до порогу
-
та піднімете коробку з товарами,
щойно замовленими онлайн,
-
розкриєте її
та побачити всередині свою покупку,
-
ви задумаєтесь, чи робот
-
допомагав підбирати
та пакувати ваше замовлення.
-
-
(Оплески)