Чому варто прочитати "Майстер і Маргарита"? - Алекс Ґендлер

Урок повністю можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/why-should-you-read-the-master-and-margarita-alex-gendler

До міста завітав диявол. Та не хвилюйтесь — він всього-на-всього
бажає поставити магічну виставу. Саме ця абсурдна ідея є ядром,
навколо якого формується сюжет шедевру Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Роман, в якому магічним чином поєдналися політична сатира, історична проза та окультний містицизм, отримав славу як одного з найвеличніших романів ХХ століття, так і одного з найдивніших. Алекс Ґендлер аналізує цей провокаційний роман.

Урок — Алекс Ґендлер, анімація — Adriatic Animation.

До міста завітав диявол.

Та не хвилюйтесь — він всього-на-всього
бажає поставити магічну виставу.

Саме ця абсурдна ідея є ядром,

навколо якого формується сюжет
шедевра Михайла Булгакова

"Майстер і Маргарита".

Написаний у Москві в 1930-тих роках

роман, в якому
магічним чином поєдналися

політична сатира, історична проза
та окультний містицизм,

отримав славу як одного
з найвеличніших романів ХХ століття,

так і одного з найдивніших.

Історія починається зустріччю
двох представників

московської літературної еліти,

в яку втручається дивний
чоловік на ім'я Воланд,

що представляється ученим-іноземцем,

якого було запрошено
провести сеанс чорної магії.

Поки незнайомець залучає
двох співрозмовників

до суперечки на філософські теми

та робить зловісні пророкування
щодо їхнього майбутнього,

читач раптово переноситься до Єрусалиму
першого століття нашої ери,

де роз'ятрений сумнівами Понтій Пилат

неохоче засуджує Ієшуа Га-Ноцрі
до смертної кари.

Завдяки тому, що оповідь
відбувається у двох місцях дії,

ми дізнаємось, що Воланд
та його свита — Азазелло, Коров'єв, Гелла

та величезний кіт Бегемот —

мають вражаючі магічні здібності,

які вони використовують
для постановки свого шоу,

залишаючи за собою стежку
хаосу та збентеження.

Чорний гумор у романі супроводжує
не лише їхні демонічні витівки,

а й реальність, на фоні
якої вони відбуваються.

Історія Булгакова розгортається
у місці свого написання —

у СРСР у розквіті періоду сталінізму.

Тоді митці та письменники
творили під жорсткою цензурою,

їх арештовували, висилали з країни,
навіть засуджували до смерті,

якщо вважали, що вони
підривали державну ідеологію.

Навіть після затвердження

їхні твори, а також побут,
пересування та й все інше

контролювалося заплутаною бюрократією.

У романі Воланд маніпулює цією системою,
як і канвою реальності у цілому,

що призводить до кумедних подій.

Голови відділяють від тіл,
гроші падають з неба,

на що жителі Москви реагують
з дріб'язковою меркантильністю,

що зображує, як радянське суспільство,
попри свої ідеали,

породжувало жадібність та цинічність.

І прозаїчний виклад подій навмисно поєднує

дивакуватість надприродних подій

з щоденною абсурдністю радянського життя.

Як же Булгакову вдалося опублікувати
такий провокаційний роман

в часи репресивного режиму?

Ну... ніяк.

Він працював над "Майстром і Маргаритою"
більше десяти років.

І хоча завдяки особистому
проханню Сталіна

Булгаков, можливо, і не зазнав
суворих переслідувань,

багато його драматичних і прозових творів
не мали дозволу на публікацію,

таким чином він був у безпеці,
але без голосу.

На момент смерті автора у 1940-му році

рукопис лишився неопублікованим.

Версію, що пройшла цензуру, зрештою
було випущено в 1960-тих роках,

а копії повної версії продовжили
передаватися з рук в руки

в підпільних літературних колах.

Текст без скорочення
був опублікований у 1973 році,

тридцятьма роками після завершення.

Постійна боротьба Булгакова
з цензурою та творче невдоволення

додали автобіографічної ноти
другій частині роману,

де ми нарешті зустрічаємо його альтер-его.

"Майстер" — це безіменний письменник,
який працював роками над романом,

але після того, як видавці відмовилися
його друкувати, спалив рукопис —

як і Булгаков свій власний роман.

Хоча справжнім головним героєм
роману є кохана Майстра Маргарита.

Її відданість покинутій мрії свого
коханого має незвичний зв'язок

з витівками диявольської ватаги —

і саме вона приводить історію
до сюрреалістичного фіналу.

Незважаючи на гротескний
гумор та непросту форму,

"Майстер і Маргарита"
насправді є медитацією

про мистецтво, кохання та спокуту,

що ніколи не зраджує собі цинізмом.

Надовго відкладена публікація
книги та її виживання усупереч усьому

є заповітом сказаного Воландом Майстру:

"Рукописи не горять".