Життя легке. Чому ж ми ускладнюємо його? - Джон Джандай для TEDxDoiSuthep
-
0:06 - 0:10Є одна фраза, яку я завжди хотів
-
0:10 - 0:13сказати всім:
-
0:13 - 0:16"Життя легке".
-
0:16 - 0:18Воно легке та веселе.
-
0:19 - 0:24Раніше я так не думав.
-
0:24 - 0:31Коли я жив у Бангкоку, мені здавалося,
що життя складне та заплутане. -
0:31 - 0:37Я народився у бідному селі на північному сході Таїланду.
-
0:37 - 0:40Коли я був дитиною, все навколо було легким та веселим.
-
0:40 - 0:44Але потім з'явилося телебачення,
в селище приїхало багато людей, -
0:44 - 0:45і вони сказали:
-
0:45 - 0:52"Ви бідні, вам потрібно добиватися успіху в житті,
-
0:52 - 0:56ви повинні їхати до Бангкоку, щоб досягти успіху".
-
1:00 - 1:02І я відчув себе бідним,
-
1:02 - 1:04відчув, що я маю їхати до Бангкоку.
-
1:04 - 1:08Коли я туди приїхав, мені не було весело.
-
1:09 - 1:15Потрібно багато навчатися та важко працювати,
-
1:15 - 1:18щоб досягти успіху.
-
1:18 - 1:23Я працював дуже тяжко,
щонайменше по 8 годин на день, -
1:23 - 1:28але все, що я міг дозволити собі з'їсти - миску локшини
-
1:29 - 1:33або рису, чи щось на кшталт цього.
-
1:33 - 1:37Місце, де я мешкав, було жахливе -
маленька кімнатка, де спало багато людей. -
1:37 - 1:39Було дуже спекотно.
-
1:39 - 1:42Я почав задавати багато запитань.
-
1:42 - 1:48Якщо я тяжко працюю, чому моє життя таке важке?
-
1:49 - 1:51Напевно, щось не так, тому що я міг користатися
-
1:51 - 1:56багатьма речами, але я не міг мати того,
що мені потрібно. -
1:56 - 1:59Я намагався вчитися.
-
1:59 - 2:02Я спробував вчитися в університеті.
-
2:04 - 2:08Дуже важко вчитися в університеті, тому що це нудно.
-
2:08 - 2:10(Сміх)
-
2:10 - 2:13І коли я подивився на предмети,
що викладаються в університеті -
2:13 - 2:19на кожному факультеті, я побачив,
що вони дають деструктивні знання. -
2:20 - 2:24Я не знайшов для себе корисних знань в університеті.
-
2:24 - 2:28Якщо ви вчитеся на архітектора або інженера,
-
2:28 - 2:31це означає, що ви багато руйнуєте.
-
2:31 - 2:35Чим більше ці люди працюють,
тим більше гір вони руйнують. -
2:35 - 2:38Багаті землі басейну річки Чаопхрая
-
2:38 - 2:41все більше вкриваються цементом.
-
2:41 - 2:43Ми більше руйнуємо.
-
2:43 - 2:46Якщо ми обираємо сільськогосподарський
факультет, -
2:46 - 2:50ми будемо вчитися, як отруювати.
-
2:50 - 2:52Отруювати землю та воду,
-
2:52 - 2:54знищувати все навколо.
-
2:54 - 2:58Мені здається, що все, що ми робимо -
таке складне. -
2:58 - 3:02І ми лише все ускладнюємо.
-
3:02 - 3:07Життя було тяжким,
і принесло мені самі розчарування. -
3:07 - 3:12Я почав замислюватися над тим,
навіщо я живу у Бангкоці. -
3:12 - 3:14Я думав, що у моєму дитинстві
-
3:14 - 3:16ніхто не працював по 8 годин на добу.
-
3:16 - 3:20Люди працювали по 2 години,
два місяці на рік, -
3:20 - 3:25Протягом одного місяця вирощували рис,
протягом іншого - збирали його. -
3:25 - 3:28Увесь інший час вони були вільні -
10 місяців свободи. -
3:28 - 3:30Ось чому раніше у Таїланді було
так багато фестивалів - -
3:30 - 3:32майже кожного місяця проводився фестиваль.
-
3:32 - 3:33(Сміх)
-
3:33 - 3:36У них було стільки вільного часу.
-
3:36 - 3:40Кожен мав змогу подрімати вдень.
-
3:40 - 3:44Навіть зараз у Лаосі, поїдьте туди,
якщо буде можливість, -
3:44 - 3:46люди мають полудневий сон після обіду.
-
3:46 - 3:48А після того, як вони прокидаються,
вони просто балакають -
3:48 - 3:53один з одним про своїх рідних.
-
3:53 - 3:56Люди мають багато часу,
-
3:56 - 3:59і тому що вони мають багато часу,
-
3:59 - 4:02у них є можливість побути із собою.
-
4:02 - 4:04А коли вони можуть побути сам на сам із собою,
-
4:04 - 4:07вони мають час зрозуміти себе.
-
4:07 - 4:09Коли вони розуміють себе,
-
4:09 - 4:12вони знають, чого вони хочуть у своєму житті.
-
4:12 - 4:15Багато людей знають, що вони хочуть щастя,
-
4:15 - 4:19вони хочуть кохання,
вони хочуть насолоджуватися своїм життям. -
4:19 - 4:22Люди бачили багато краси у їхньому житті,
-
4:22 - 4:25і вони виражали цю красу різними способами.
-
4:25 - 4:29Хтось вирізав дуже гарні візерунки
-
4:29 - 4:30на рукоятці ножа,
-
4:30 - 4:33хтось плів милі кошики.
-
4:33 - 4:35Зараз ніхто не вживає це слово.
-
4:35 - 4:38Ніхто не вміє робити такі речі.
-
4:38 - 4:40Люди всюди використовують пластик.
-
4:40 - 4:43І я відчув, що щось не так.
-
4:43 - 4:45Мені не підходить таке життя.
-
4:45 - 4:48Я вирішив покинути університет
-
4:48 - 4:51і повернутися додому.
-
4:51 - 4:57Коли я повернувся додому,
я став жити, як раніше, -
4:57 - 4:58як тоді, коли я був дитиною.
-
4:58 - 5:01Я почав працювати два місяці на рік.
-
5:01 - 5:04Я зібрав чотири тонни рису.
-
5:04 - 5:06Уся моя родина, шість чоловік,
-
5:06 - 5:09з'їдає менше, ніж півтонни рису на рік.
-
5:09 - 5:11Інший рис ми можемо продати.
-
5:11 - 5:15Я купив два ставки з рибою.
-
5:15 - 5:17Ми можемо їсти рибу весь рік.
-
5:17 - 5:20Я розвів невеличкий город,
-
5:20 - 5:25менше ніж пів акра.
-
5:25 - 5:31На піклування про город
у мене йде 15 хвилин на день. -
5:31 - 5:36Там у мене росте 30 видів овочів.
-
5:36 - 5:39Шестеро чоловік не в змозі з'їсти все це.
-
5:39 - 5:42Надлишок ми продаємо у супермаркет
-
5:42 - 5:46і отримуємо дохід.
-
5:46 - 5:50Я відчуваю, що життя легке.
Навіщо я провів у Бангкоці -
5:50 - 5:54сім років, важко працював
і не мав що їсти? -
5:54 - 5:58Тут, працюючи лише 2 місяці на рік
та 15 хвилин щоденно, -
5:58 - 6:01я можу прогодувати шістьох чоловік.
-
6:01 - 6:03Це легко.
-
6:03 - 6:09Раніше я думав,
що такі тупі люди як я, -
6:09 - 6:13хто ніколи не отримував
хороших оцінок у школі, -
6:13 - 6:14не можуть мати власний будинок.
-
6:14 - 6:17Адже люди, розумніші за мене,
-
6:17 - 6:19перші учні в класі,
-
6:19 - 6:22ті, що мають гарну роботу,
-
6:22 - 6:26повинні працювати понад 30 років,
щоб заробити собі на будинок. -
6:26 - 6:30Як я, той, хто навіть не закінчив університет,
можу мати свій будинок? -
6:30 - 6:34Для людей з низьким рівнем освіти,
таких як я, це нереально. -
6:34 - 6:37Тоді я сам почав будувати дім, це легко.
-
6:37 - 6:40Я витрачав 2 години на день -
з п'ятої години ранку -
6:40 - 6:45до сьомої.
Дві години на день. -
6:45 - 6:47І через три місяці в мене був дім.
-
6:47 - 6:50Мій друг, який був найрозумнішим у класі,
-
6:50 - 6:55також витратив три місяці для того,
щоб збудувати дім. -
6:55 - 7:00Але йому довелося залізти у борги,
які він виплачував 30 років. -
7:00 - 7:06Отож, у порівнянні із ним у мене було
29 років і 10 місяців вільного часу. -
7:06 - 7:09(Сміх)
-
7:09 - 7:12Я відчуваю, що життя дуже легке.
-
7:13 - 7:16Я ніколи не думав,
що зможу так легко побудувати будинок. -
7:16 - 7:20Я продовжував будувати будинки кожного року,
принаймні один будинок на рік. -
7:20 - 7:24Зараз я не маю грошей,
але у мене є багато будинків. -
7:24 - 7:26(Сміх)
-
7:26 - 7:29У мене лише одна проблема -
у якому з них я буду спати цієї ночі. -
7:29 - 7:31(Сміх)
-
7:32 - 7:35Отже, "як" - це не проблема,
кожен може збудувати дім. -
7:35 - 7:37Тринадцятирічні школярі
-
7:37 - 7:40склали цеглу разом,
і у них вийшов дім. -
7:40 - 7:42Через місяць у них з'явилась бібліотека.
-
7:42 - 7:44Навіть діти в змозі побудувати дім,
-
7:44 - 7:47дуже стара черниця може збудувати
хатину для себе. -
7:47 - 7:49Багато людей можуть збудувати дім.
-
7:49 - 7:51Це легко.
-
7:51 - 7:54Якщо ви мені не вірите - спробуйте.
-
7:54 - 7:56Звісно, якщо ви хочете мати свій дім.
-
7:56 - 7:59Наступна проблема - одяг.
-
8:02 - 8:05Я відчував себе бідним,
відчував, що я не красень. -
8:05 - 8:09Я намагався одягатися, як хтось інший,
як кінозірка, -
8:09 - 8:12для того, щоб виглядати краще.
-
8:12 - 8:16За місяць я накопичив гроші і купив собі пару джинсів.
-
8:16 - 8:18Я одягнув їх,
покрутився вправо, вліво -
8:18 - 8:20перед дзеркалом.
-
8:20 - 8:23З дзеркала на мене дивився
той самий чоловік. -
8:23 - 8:27Дорогі джинси не змінили мого життя.
-
8:27 - 8:31Я почувався ненормальним,
навіщо взагалі я їх купив? -
8:31 - 8:34Витратити місяць для того, щоб мати пару штанів?
-
8:34 - 8:35Вони не змінюють мене.
-
8:35 - 8:38Я почав більше замислюватися над цим.
-
8:38 - 8:40Навіщо нам потрібно слідувати моді?
-
8:40 - 8:42Якщо ми слідуємо моді
ми ніколи не наздоженемо її, -
8:42 - 8:44адже ми йдемо слідом за нею.
-
8:44 - 8:46Не біжіть за нею, просто лишайтеся на місці.
-
8:46 - 8:47(Сміх)
-
8:47 - 8:49Користуйтеся тим, що у вас є.
-
8:49 - 8:53З тих пір пройшло вже 20 років,
і я не купив собі жодної одежини. -
8:53 - 8:56Я ношу одяг, який до мене вже носили.
-
8:56 - 8:59Коли до мене у гості приходять люди,
після того, як вони йдуть, -
8:59 - 9:01вони лишають мені багато одягу.
-
9:01 - 9:03Зараз я маю тонни одягу.
-
9:03 - 9:04(Сміх)
-
9:04 - 9:07І коли люди бачать мене у старому одязі,
-
9:07 - 9:09вони дають мені ще більше одягу.
-
9:09 - 9:11(Сміх)
-
9:11 - 9:14Отже, я можу давати одяг іншим людям.
-
9:14 - 9:16(Сміх)
-
9:16 - 9:18Життя легке.
-
9:18 - 9:23Коли я припинив купувати одяг,
я зрозумів, що крім нього -
9:23 - 9:25у моєму житті є ще щось.
-
9:25 - 9:29Я зрозумів, що коли я купую щось,
-
9:29 - 9:32мені потрібно зрозуміти: я купую,
тому що мені воно подобається, -
9:32 - 9:35або тому, що воно мені потрібно.
-
9:35 - 9:40Якщо я купую річ тому,
що вона мені подобається - це помилка. -
9:40 - 9:44Я почуваюсь вільнішим,
коли думаю таким чином. -
9:44 - 9:48І останнє. Що я буду робити, якщо захворію?
-
9:48 - 9:51Спочатку мене це дуже хвилювало,
тому що тоді у мене не було грошей. -
9:51 - 9:56Я замислився ще більше.
-
9:56 - 10:00Хвороба - це звичайна річ,
це не щось погане. -
10:00 - 10:04Хвороба - це нагадування нам,
що ми робимо щось неправильно у нашому житті. -
10:04 - 10:06Ось чому ми хворіємо.
-
10:06 - 10:09Коли я починаю хворіти, мені потрібно
зупинитися, прислухатися до себе -
10:09 - 10:12і зрозуміти, що я роблю не так.
-
10:12 - 10:15Я навчився, як використовувати воду та землю,
-
10:15 - 10:17щоб зцілити себе,
-
10:17 - 10:23я навчився використовувати
елементарні знання для зцілення. -
10:23 - 10:25Зараз я покладаюся на себе
у цих чотирьох речах, -
10:25 - 10:27і відчуваю, що життя легке.
-
10:28 - 10:33Я відчуваю свободу, я почуваю себе вільним.
-
10:33 - 10:35Я відчуваю, що мені не потрібно
ні про що хвилюватися. -
10:35 - 10:40Я вже не боюся, що не зможу робити те,
що я хочу у своєму житті. -
10:40 - 10:43Раніше, коли я боявся, я нічого не міг робити.
-
10:43 - 10:47Але зараз я почуваюся вільним,
так, ніби я унікальний. -
10:47 - 10:51На мене ніхто не схожий,
і мені не потрібно бути схожим ні на кого. -
10:51 - 10:53Я - номер один.
-
10:53 - 10:56Такі речі полегшують життя.
-
10:56 - 11:02Після цього я почав думати
-
11:02 - 11:07про те, що коли я мешкав у Бангкоці,
мені здавалося, що моє життя безпросвітне. -
11:07 - 11:11Багато людей, напевно, думали
так само, як і я, у ті часи. -
11:11 - 11:15І тому ми заснували центр під назвою
"Пан Пан" у місті Чіанг Май. -
11:15 - 11:19Наша головна мета - зберігати насіння.
-
11:19 - 11:23Ми збираємо насіння,
тому що насіння - це їжа, а їжа - це життя. -
11:23 - 11:25Немає насіння - немає життя.
-
11:25 - 11:27Немає насіння - немає свободи.
-
11:27 - 11:29Немає насіння - немає щастя.
-
11:29 - 11:31Тому що тоді ваше життя
залежить від когось іншого. -
11:31 - 11:33через те, що ви не маєте їжі.
-
11:33 - 11:36Отож, мати насіння - дуже важливо.
-
11:36 - 11:38Ось чому ми зосередилися на збереженні насіння.
-
11:38 - 11:40Це основна мета "Пан Пан".
-
11:40 - 11:44Окрім того, ми - навчальний центр.
-
11:44 - 11:48Нам потрібен центр для того, щоб навчатися,
-
11:48 - 11:50для того, щоб знати, як зробити життя легким.
-
11:50 - 11:54Тому що нас завжди вчили,
як зробити життя складним та тяжким. -
11:54 - 11:59Як ми можемо зробити життя легким?
Це просто! -
11:59 - 12:03Але ми не знаємо, як це зробити.
-
12:03 - 12:05Ми завжди лише ускладнюємо його.
-
12:05 - 12:09Зараз ми почали вчитися,
вчитися бути разом. -
12:09 - 12:13Нас вчили лише, як від'єднати себе
-
12:13 - 12:15від усього, щоб бути незалежними
-
12:15 - 12:17і покладатися лише на гроші,
-
12:17 - 12:19а не один на одного.
-
12:19 - 12:21Але для того, щоб бути щасливим,
нам потрібно повернутися назад, -
12:21 - 12:25знову об'єднатися з самим собою,
об'єднатися з іншими людьми, -
12:25 - 12:28об'єднати розум із тілом.
-
12:28 - 12:32Ми можемо бути щасливими. Життя легке.
-
12:32 - 12:35Від початку і до цих пір
-
12:35 - 12:40я навчився чотирьом основним речам:
їжа, житло, одяг та ліки -
12:40 - 12:42мають бути дешеві та доступні усім.
-
12:42 - 12:44Ось це - цивілізація.
-
12:44 - 12:49Але якщо зробити ці речі
важкодоступними для людей, -
12:49 - 12:52тоді це не цивілізовано.
-
12:52 - 12:56Подивіться - все, що нас оточує,
-
12:56 - 12:59здобувається дуже важко.
-
12:59 - 13:05Мені здається, що зараз наступила найбільш
нецивілізована ера на землі. -
13:05 - 13:09Стільки людей,
що закінчили університет, -
13:09 - 13:12стільки університетів на землі,
-
13:12 - 13:15стільки розумних людей -
-
13:15 - 13:18а життя стає все важчим і важчим.
-
13:20 - 13:21Для кого ми робимо його складним?
-
13:22 - 13:24Для кого ми так важко працюємо?
-
13:26 - 13:29Я відчуваю, що це неправильно, ненормально.
-
13:29 - 13:32Я хочу повернутися назад, до нормального.
-
13:32 - 13:36Бути нормальною людиною,
жити, як живуть тварини. -
13:36 - 13:40Птах будує гніздо за один чи два дні.
-
13:40 - 13:43Щур вириває нору за одну ніч.
-
13:44 - 13:46А розумні люди, як ми,
-
13:46 - 13:48витрачають 30 років на те, щоб придбати будинок,
-
13:48 - 13:54і багато людей навіть і не сподіваються,
що в них колись буде будинок. -
13:55 - 13:56Це неправильно.
-
13:56 - 14:02Чому ми руйнуємо нашу силу та наші здібності?
-
14:04 - 14:10Я вирішив, що з мене досить цього "нормального"
-
14:10 - 14:12ненормального життя.
-
14:12 - 14:14Зараз я намагаюся бути нормальним.
-
14:14 - 14:16Але люди дивляться на мене
як на ненормального. -
14:16 - 14:18(Сміх)
-
14:18 - 14:19Як на божевільного.
-
14:19 - 14:24Але мені байдуже,
це не моя помилка. -
14:24 - 14:27Це їх помилка, якщо вони так думають.
-
14:28 - 14:32Зараз моє життя легке та світле.
-
14:32 - 14:34Мені усього вистачає.
-
14:34 - 14:36А люди можуть думати, як їм хочеться.
-
14:36 - 14:39За інших я вирішувати не можу.
-
14:39 - 14:43Я може лише змінити свою свідомість,
та керувати нею. -
14:43 - 14:47Зараз моя свідомість легка та світла,
і мені цього достатньо. -
14:47 - 14:52Якщо хтось хоче мати вибір,
він може мати вибір. -
14:52 - 14:55Ви обираєте, як вам жити - легко чи тяжко.
-
14:55 - 14:56Дякую.
-
14:56 - 14:59(Оплески)
- Title:
- Життя легке. Чому ж ми ускладнюємо його? - Джон Джандай для TEDxDoiSuthep
- Description:
-
Джон - фермер з північно-східного Таїланду. Він ділиться з нами своїм досвідом та дає поради, як зробити наше життя легким та щасливим. Він заснував центр "Пан Пан" де навчають екологічному та раціональному життю, та постійно прагне знайти легші шляхи для забезпечення основних потреб людини.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDxTalks
- Duration:
- 15:10
Khrystyna Romashko approved Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Khrystyna Romashko accepted Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Yulia Stepanyuk edited Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Yulia Stepanyuk edited Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep | ||
Yulia Stepanyuk edited Ukrainian subtitles for Life is easy. Why do we make it so hard? – Jon Jandai at TEDxDoiSuthep |