Лікар, який переміг Смерть - Ізольда Ґіллеспі

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/the-tale-of-the-doctor-who-defied-death-iseult-gillespie

Чоловік із дружиною були в розпачі. Жінка тільки-но народила тринадцяте дитя, і в сім'ї швидко закінчувались їжа та гроші. Блукаючи лісом, батько зустрів кістляву постать з запалими очима та худющим лицем — це була Смерть, що прийшла запропонувати себе в якості Хрещеної матері. Ізольда Ґіллеспі розповідає казку про Смерть та лікаря.

Урок Ізольди Ґіллеспі, режисура - Яель Райсфельд.

У напіврозваленій хатинці
на узліссі жило подружжя.

Чоловік та жінка були в розпачі.

Жінка тільки-но народила
їхнє тринадцяте дитя,

і в їхньої сім'ї швидко
закінчувались їжа та гроші.

Батько пішов у ліс, роздумуючи,
як би вирішити проблему.

Після годин блукання
поміж дерев

він натрапив на два загадкові силуети.

Перше створіння виявилось Богом,

а друге нагадувало Диявола.

Обидва створіння запропонували
полегшити ношу чоловіка.

Кожне хотіло стати хрещеним батьком
для наймолодшої дитини.

Однак чоловік відмовився —

він не хотів довіряти долю сина тим,
хто дивився зверху вниз на людське життя.

Чоловік пішов далі,
все більше заглиблюючись у гущавину.

Тут, в найтемнішому місці лісу,
перед батьком виникло третє створіння.

Запалі очі вирячились на чоловіка,
страшна усмішка з'явилась на худому лиці.

Це була сама Смерть, що прийшла,
аби запропонувати себе в якості хрещеної.

Вона пообіцяла повернутись,
коли дитя виросте,

щоб принести йому щастя та достаток.

Батько — знаючи, що всі люди
рівні в очах Смерті —

прийняв її пропозицію.

Багато років потому, коли хлопчик
виріс та став амбітним юнаком,

скелетоподібна Хрещена
нанесла йому обіцяний візит.

У викривленій часом руці
Смерть тримала флакон з ліками

від усіх людських хвороб.

Смерть принесла пляшечку
своєму хрещенику,

обіцяючи зробити його
успішним лікарем.

Але до могутнього зілля
додавались суворі правила.

Якщо хрещеник зустріне хворого

і Смерть очікуватиме свого часу
в узголів'ї його ліжка,

лікар зможе вилікувати цю людину,
давши їй понюхати антидот.

Але якщо Смерть
сидітиме в ногах,

це означає, що ця людина
належить їй —

і доктор нічого не зможе
для неї зробити.

З часом могутнє зілля та
надприродній інстинкт лікаря

стали відомими в різних краях.

Він став багатим та знаменитим,
труднощі дитинства лишились позаду.

Коли король захворів, він покликав
знаменитого лікаря,

щоб той вилікував його.

Лікар кинувся до палацу,
готовий показати свої навички.

Але коли він увійшов
до королівських покоїв,

то розгубився: Смерь сиділа
в ногах хворого.

Лікар страшенно хотів прославитись
як той, хто врятував короля,

навіть якщо це значило, що йому
доведеться зрадити Хрещену.

Тож лікар швидко повернув ліжко,
змінивши місце, де сиділа Смерть,

що дозволило лікареві
призначити антидот.

Смерть розлютилась.

Вона попередила зарозумілого Хрещеника,
що якщо він ще колись обмане Смерть,

то заплатить за це власним життям.

Смерть та лікар продовжили свої мандри.

Через деякий час посланці короля
прийшли за лікарем знову.

Принцеса була смертельно хвора,

і король пообіцяв надзвичайні багатства
будь-кому, хто зможе її вилікувати.

Лікар наблизився до покоїв принцеси,
в його очах уже блищало золото.

Але коли він побачив сплячу принцесу,
вся жадоба лікаря щезла.

Він був настільки вражений
красою принцеси,

що не помітив Смерть,
яка скрутилась в ногах дівчини.

Лікар швидко вилікував принцесу,

але ще до того, як вона
спромоглася йому подякувати,

Смерть забрала свого
закоханого Хрещеного.

В ту ж хвилину
палац довкола них щез.

Лікар зрозумів, що знаходиться
у величезній печері,

в якій стояла безмежна кількість свічок:
кожна з них відображала тривалість життя.

В якості покарання за дурнувату спробу
Хрещеника перемогти смертність,

Смерть обстругала його свічку
до самого гніту.

Спостерігаючи, як гасне
його власне світло,

лікар відчув страх, сліди якого
він часто помічав в очах своїх пацієнтів.

У розпачі він молив Смерть перенести
згасаючий вогник на нову свічку.

Хрещена розглянула прохання,
але зрада лікаря була занадто сильною.

Смерть розтиснула кістляві пальці,
і свічка Хрещеника впала на підлогу.

Смерть стояла нерухомо,

вираз її обличчя неможливо було збагнути;
вона дивилась на тріскуче полум'я,

аж допоки від лікаря не лишився
лише клубочок диму.