Return to Video

Як коледжі наживаються на студентах | Саджай Самюель | TEDxPSU

  • 0:17 - 0:19
    Чотириста років тому
  • 0:19 - 0:23
    тисячі шукачів кращого життя
    прибули до нового світу
  • 0:23 - 0:26
    у якості підневільних робітників.
  • 0:28 - 0:31
    Будучи надто бідними,
    аби оплатити свій переїзд,
  • 0:32 - 0:37
    вони влазили у борги і в обмін
    працювали подекуди 7 років по найму.
  • 0:38 - 0:42
    Сьогодні 14 мільйонів американців
    знаходяться в боргу
  • 0:42 - 0:44
    за перехід до нової економіки.
  • 0:46 - 0:48
    Ті, хто не мав грошей
    розрахуватися за навчання у коледжі,
  • 0:48 - 0:52
    зараз винні кредиторам
    більше трильйона доларів.
  • 0:53 - 0:55
    Вони прагнуть отримати будь-яку роботу,
  • 0:55 - 0:58
    що допоможе розплатитися з боргами,
    які висять на їхньому рахунку.
  • 1:00 - 1:01
    В США
  • 1:02 - 1:08
    навіть неспроможний сплатити борги
    азартний гравець отримує другий шанс.
  • 1:10 - 1:12
    Але покрити борги за
    навчання для американця
  • 1:12 - 1:16
    майже перейшло у царину фантастики.
  • 1:20 - 1:22
    Колись при вступі до
    американського коледжу
  • 1:22 - 1:25
    не було мови про те, що доведеться
    покривати за нього борги.
  • 1:27 - 1:31
    Батько мого друга Пола закінчив
    університет штату Колорадо
  • 1:31 - 1:34
    зі спеціальними пільгами
    для ветеранів ІІ Світової війни.
  • 1:35 - 1:36
    Його покоління
  • 1:36 - 1:39
    отримало вищу освіту повністю
    або майже повністю безкоштовно,
  • 1:39 - 1:42
    бо вона розглядалась як суспільне благо.
  • 1:43 - 1:44
    Але часи змінилися.
  • 1:47 - 1:51
    Коли Пол випустився з
    Університету штату Колорадо,
  • 1:51 - 1:55
    він розплатився за диплом, працюючи
    на неповний робочий день.
  • 1:56 - 1:57
    Ще 30 років тому
  • 1:57 - 2:00
    вартість вищої освіти була
    обґрунтованою та доступною,
  • 2:00 - 2:03
    а всі борги можна було
    погасити до випускного.
  • 2:04 - 2:05
    Але не зараз.
  • 2:07 - 2:10
    Донька Пола пішла стопами батька,
  • 2:10 - 2:12
    але з однією розбіжністю:
  • 2:12 - 2:14
    коли вона випускалася п'ять років тому,
  • 2:14 - 2:16
    на ній вже висів величезний борг.
  • 2:16 - 2:20
    Такі студенти, як Кейт,
    мають брати кредит,
  • 2:20 - 2:23
    тому що ціна на вищу освіту
    недосяжна для багатьох,
  • 2:23 - 2:27
    якщо не для всіх американських родин.
  • 2:28 - 2:30
    Що ж тепер?
  • 2:31 - 2:33
    Взяти на себе ризик такого
    боргу задля дорогої освіти
  • 2:33 - 2:37
    не так вже й страшно,
    якщо його можна покрити прибутком,
  • 2:37 - 2:39
    отриманим завдяки цій освіті.
  • 2:40 - 2:42
    Але правда ось в чому.
  • 2:44 - 2:50
    В 2001 році випускники
    заробляли на 10% більше,
  • 2:50 - 2:52
    ніж випускники 2013 року.
  • 2:54 - 2:55
    Тож ...
  • 2:56 - 2:57
    ціни на освіту ростуть,
  • 2:57 - 2:59
    державне фінансування слабшає,
  • 2:59 - 3:01
    сімейний достаток зменшується,
  • 3:01 - 3:04
    особисті прибутки падають.
  • 3:04 - 3:08
    Чи варто взагалі вражатися,
    що більше чверті цих боржників
  • 3:08 - 3:10
    не здатні погасити свої борги?
  • 3:13 - 3:16
    Але навіть в найгіршій ситуації
    можна знайти щось позитивне,
  • 3:16 - 3:20
    бо з'являється більше речей,
    на які не можна закривати очі.
  • 3:20 - 3:22
    Давайте сьогодні обговоримо
    три такі речі.
  • 3:25 - 3:29
    Борг за вищу освіту у сумі
    1,2 трильйона доларів
  • 3:29 - 3:31
    очевидно, свідчить про те,
  • 3:31 - 3:35
    що диплом — продукт для продажу.
  • 3:36 - 3:40
    Ми дивимося на освіту
    зараз очима економістів,
  • 3:41 - 3:45
    як на інвестиції, що вкладаються,
    аби покращити робочу силу,
  • 3:45 - 3:47
    підготувати її до роботи.
  • 3:47 - 3:52
    Ніби класифікуємо людей задля того,
  • 3:52 - 3:55
    щоб працедавцям було легше їх наймати.
  • 3:56 - 3:59
    Журнал U.S. News & World Report
    присвоює рейтинг коледжам,
  • 3:59 - 4:03
    як покупець оцінює пральну машину.
  • 4:03 - 4:06
    Мова сповнена неуцтва.
  • 4:06 - 4:10
    Професори у них — "постачальники послуг",
  • 4:10 - 4:12
    студенти — "споживачі".
  • 4:13 - 4:17
    Соціологія, Шекспір, футбол, наука —
  • 4:17 - 4:19
    це все лише "продукт".
  • 4:21 - 4:22
    Студентський борг вигідний.
  • 4:22 - 4:23
    Тільки не для вас.
  • 4:25 - 4:29
    Ваш борг становить частину прибутку
    індустрії студентських боргів.
  • 4:30 - 4:32
    Два фінансові конгломерати,
  • 4:32 - 4:34
    я маю на увазі кредитні
    фірми Sallie Mae і Navient,
  • 4:34 - 4:39
    рік тому відзвітували про сукупний
    прибуток у розмірі 1,2 мільярда доларів.
  • 4:40 - 4:43
    Так само, як іпотеку на купівлю житла,
  • 4:43 - 4:45
    студентський кредит
    можна завернути, запакувати,
  • 4:45 - 4:47
    нарізати та продати на Уолл-Стріт.
  • 4:48 - 4:49
    А університети та коледжі,
  • 4:49 - 4:53
    що вкладають гроші
    в ці сек'юритизовані кредити,
  • 4:53 - 4:55
    мають подвійний прибуток.
  • 4:55 - 4:57
    Спочатку від вартості навчання,
  • 4:57 - 4:59
    а потім від процентів за вашим боргом.
  • 5:01 - 5:03
    Виходячи з їхніх статків,
  • 5:03 - 5:08
    чи досі вас дивує те, що
    у сфері комерційної вищої освіти
  • 5:08 - 5:11
    з'явилося багато недостовірної реклами
  • 5:11 - 5:12
    жанру "замани і обмани",
  • 5:14 - 5:18
    що апелює саме до того невігластва,
    з яким вона нібито бореться?
  • 5:20 - 5:21
    Третій пункт:
  • 5:21 - 5:23
    диплом — це бренд.
  • 5:23 - 5:25
    Колись давно мій учитель написав:
  • 5:26 - 5:28
    "Коли до студентів ставляться,
    як до споживачів,
  • 5:28 - 5:31
    їх полонить залежність і заздрість".
  • 5:35 - 5:40
    Так само, як продають і перепродають
    вдосконалені версії iPhone,
  • 5:40 - 5:43
    так само масово можна продавати й освіту.
  • 5:45 - 5:47
    Коледж — це нова середня школа,
  • 5:47 - 5:48
    ми вже знаємо це.
  • 5:49 - 5:50
    Але навіщо тут зупинятися?
  • 5:50 - 5:54
    Людям можна "впарити" сертифікати,
    повторні сертифікати,
  • 5:54 - 5:56
    дипломи магістра, доктора наук.
  • 5:59 - 6:03
    Вища освіта також позиціонується
    як атрибут статусності.
  • 6:04 - 6:05
    Диплом купують так само,
  • 6:05 - 6:08
    як Lexus або сумку Louis Vuitton,
  • 6:08 - 6:10
    щоб показати свою відмінність від інших.
  • 6:10 - 6:13
    Таким чином, ви стаєте
    об'єктом для заздрощів.
  • 6:18 - 6:20
    Диплом — це бренд.
  • 6:21 - 6:27
    Але часто істина ховається під
    нав'язливою комерційною пропозицією.
  • 6:28 - 6:30
    Не минає і дня,
  • 6:30 - 6:35
    щоб політики по телебаченню
    не переконували нас у тому,
  • 6:35 - 6:37
    що "диплом про вищу освіту
    абсолютно необхідний,
  • 6:37 - 6:40
    щоб отримати перепустку
    у ряди середнього класу".
  • 6:40 - 6:44
    Зазвичай, головним доказом
    є надбавка для випускників коледжів:
  • 6:44 - 6:48
    вони заробляють у середньому
    на 56 відсотків більше,
  • 6:48 - 6:50
    ніж випускники середньої школи.
  • 6:50 - 6:52
    Розгляньмо цю цифру уважніше,
  • 6:52 - 6:53
    тому що, на перший погляд,
  • 6:53 - 6:56
    всі історії, що ми чуємо
    від випускників ВНЗ,
  • 6:56 - 6:59
    які працюють баристами та касирами,
  • 6:59 - 7:01
    нібито спростовуються.
  • 7:02 - 7:07
    Зі 100 людей, які
    вступили у будь-який ВНЗ,
  • 7:07 - 7:10
    45 не завершують навчання своєчасно
  • 7:10 - 7:13
    через ряд причин, у тому числі фінансових.
  • 7:14 - 7:16
    З 55 випускників
  • 7:16 - 7:18
    двоє залишаться безробітними,
  • 7:18 - 7:21
    а ще 18 працюватимуть на півставки.
  • 7:24 - 7:26
    Отже, випускники коледжів
    заробляють більше,
  • 7:26 - 7:27
    ніж випускники середньої школи,
  • 7:27 - 7:30
    але чи вартує це непомірної плати
    за освіту
  • 7:30 - 7:33
    і незароблених грошей через навчання?
  • 7:35 - 7:37
    Нині навіть економісти визнають,
  • 7:37 - 7:42
    що диплом коледжу окуповується
    лише для тих, хто його завершує.
  • 7:43 - 7:47
    Але це лише тому, що зарплату
    випускників середньої школи
  • 7:47 - 7:48
    максимально урізали десятиліттями.
  • 7:50 - 7:52
    Весь цей час
  • 7:52 - 7:54
    працівникам з середньою освітою
  • 7:55 - 7:59
    відмовляли у справедливій
    оплаті їхньої праці.
  • 7:59 - 8:02
    А якби вони отримували те, що заслужили,
  • 8:02 - 8:06
    то навчання у коледжі стало б
    для багатьох невдалою інвестицією.
  • 8:06 - 8:08
    Привілеї для випускників коледжу, кажете?
  • 8:09 - 8:11
    Більш схоже на знижку для
    тих, хто не вступив до нього.
  • 8:13 - 8:18
    Двоє з трьох зарахованих
    не знайдуть належної роботи.
  • 8:18 - 8:22
    Майбутнє для них
    не виглядає багатообіцяючим
  • 8:22 - 8:23
    — скоріш, туманним.
  • 8:24 - 8:26
    Саме вони постраждають
  • 8:28 - 8:30
    від найнесправедливіших форм
    студентського кредитування.
  • 8:31 - 8:32
    Саме їм,
  • 8:32 - 8:34
    що одночасно і сумно, і цікаво,
  • 8:34 - 8:37
    рекламували привілеї коледжу найбільше.
  • 8:39 - 8:41
    Це не просто цинічний маркетинг,
  • 8:41 - 8:43
    це жорстокість у найгіршому її прояві.
  • 8:44 - 8:45
    Що ж нам робити?
  • 8:46 - 8:50
    А якщо студенти та їхні батьки
    почнуть ставитися до вищої освіти,
  • 8:51 - 8:52
    як до споживчого продукту?
  • 8:53 - 8:55
    Здається, що так чинять усі інші.
  • 8:55 - 8:58
    Тоді, як у разі придбання будь-якого
    іншого споживчого продукту,
  • 8:58 - 9:00
    ви забажаєте знати,
    за що сплачуєте ці кошти.
  • 9:00 - 9:02
    Купуючи ліки,
  • 9:02 - 9:04
    ви отримуєте перелік побічних ефектів.
  • 9:04 - 9:06
    Продукт вищої освіти
  • 9:06 - 9:07
    має йти з пересторогою,
  • 9:07 - 9:10
    щоб покупець міг зробити вибір,
  • 9:10 - 9:11
    що буде більш ґрунтовним.
  • 9:12 - 9:13
    Купуючи авто,
  • 9:13 - 9:16
    ви проінформовані, скільки літрів
    палива за кілометр воно витрачає.
  • 9:16 - 9:18
    Ніхто не знає, чого можна
    очікувати від диплому
  • 9:18 - 9:21
    за спеціальністю,
    наприклад, "канадознавство".
  • 9:22 - 9:23
    Так, існує й така спеціальність.
  • 9:26 - 9:28
    А якби було створено спеціальний додаток?
  • 9:31 - 9:34
    Такий додаток зможе
    встановлювати залежність
  • 9:34 - 9:37
    між вартістю навчання та очікуваним
    доходом після його завершення.
  • 9:37 - 9:40
    Назвімо його "Навчання
    на основі доходу" або "НОД".
  • 9:40 - 9:41
    Хтось із вас має його створити.
  • 9:41 - 9:43
    (Сміх)
  • 9:43 - 9:44
    Пізнайте реалії вашого
    майбутнього життя.
  • 9:44 - 9:47
    (Сміх)
  • 9:47 - 9:48
    Є три переваги
  • 9:48 - 9:51
    додатку "Вартість навчання
    на основі доходу".
  • 9:52 - 9:55
    Перша — кожен користувач зможе порахувати
    свій перспективний прибуток
  • 9:55 - 9:58
    після закінчення певного
    коледжу чи спеціальності.
  • 9:58 - 10:00
    Такі поінформовані користувачі
  • 10:00 - 10:03
    навряд чи стануть жертвою спекулянта
  • 10:03 - 10:05
    або якоїсь маніпулятивної реклами.
  • 10:06 - 10:08
    Вони зможуть зробити
    обґрунтований вибір.
  • 10:08 - 10:10
    Хто згоден сплачувати за вищу освіту
  • 10:10 - 10:13
    більше 15% від додаткового доходу,
    який вони отримають?
  • 10:16 - 10:19
    Ось друга перевага
    "Вартості навчання на основі доходу".
  • 10:19 - 10:22
    Пов'язуючи витрати на навчання з доходами,
  • 10:22 - 10:26
    адміністрація ВНЗ буде змушена
    переглянути вартість навчання,
  • 10:26 - 10:28
    знайти інноваційні засоби
    вирішення цього питання.
  • 10:28 - 10:30
    Наприклад,
  • 10:30 - 10:33
    всі студенти у цій залі сплатили
    приблизно однакову вартість
  • 10:33 - 10:35
    за навчання на різних спеціальностях.
  • 10:35 - 10:39
    Цій несправедливості
    має бути покладений край.
  • 10:39 - 10:43
    В навчання майбутнього інженера
    залучено більше ресурсів,
  • 10:43 - 10:46
    приладів, лабораторій
    і викладацького складу,
  • 10:46 - 10:48
    ніж у навчання майбутнього філософа.
  • 10:49 - 10:51
    Як наслідок, студент
    філософського факультету
  • 10:51 - 10:53
    сплачує навчання того,
    хто вчиться на інженера,
  • 10:53 - 10:56
    який, до речі, знайде кращу роботу
    і отримуватиме вищу зарплату.
  • 10:56 - 11:00
    Чому тоді дві людини мають
    купувати один і той самий продукт
  • 11:00 - 11:01
    за однакову вартість,
  • 11:01 - 11:04
    а отримання вигоди
    розподіляється так нерівномірно?
  • 11:06 - 11:10
    Насправді, випускники коледжів
    деяких спеціальностей
  • 11:10 - 11:13
    сплачують 25% від свого доходу на
    погашення студентського боргу за навчання,
  • 11:13 - 11:15
    тоді як усі інші — 5%.
  • 11:17 - 11:19
    Такій несправедливості прийде кінець,
  • 11:19 - 11:22
    коли вартість навчання буде
    скоригована залежно від спеціальності.
  • 11:22 - 11:24
    І тепер,маючи всі ці дані --
  • 11:24 - 11:26
    хтось із вас вирішить
    це питання, чи не так?
  • 11:27 - 11:28
    Ці дані треба ретельно обробити,
  • 11:28 - 11:31
    можливо, за допомогою
    державної аудиторської фірми,
  • 11:31 - 11:32
    аби уникнути статистичної похибки.
  • 11:32 - 11:35
    Всім відома точність
    статистики, чи не так?
  • 11:36 - 11:37
    Хоч як би там не було,
  • 11:37 - 11:42
    третьою і найбільшою
    перевагою цього додатку
  • 11:42 - 11:47
    є звільнення американців від
    страху і факту фінансового краху
  • 11:47 - 11:49
    у разі придбання дефектного продукту.
  • 11:51 - 11:53
    Можливо, з часом
  • 11:53 - 11:56
    молоді і не тільки американці
    повторно віднайдуть,
  • 11:56 - 11:58
    як сказав попередній спікер,
  • 11:58 - 12:00
    свою допитливість, любов до навчання.
  • 12:00 - 12:01
    Почнуть вивчати те, що люблять,
  • 12:01 - 12:03
    любити, що вивчають,
  • 12:03 - 12:04
    йти за своїм покликанням..
  • 12:05 - 12:07
    розвивати свої розумові здібності,
  • 12:07 - 12:11
    досліджувати те, що їм дійсно цікаве.
  • 12:11 - 12:15
    Зрештою, два роки тому
  • 12:15 - 12:17
    Ерік та Кевін,
  • 12:18 - 12:21
    які є яскравими
    представниками таких людей,
  • 12:21 - 12:23
    підштовхнули мене до дій
    і працювали зі мною,
  • 12:23 - 12:25
    і все ще працюють
  • 12:25 - 12:29
    над дослідженням проблеми
    студентської заборгованості у США.
  • 12:29 - 12:31
    Дякую за увагу.
  • 12:31 - 12:36
    (Оплески)
Title:
Як коледжі наживаються на студентах | Саджай Самюель | TEDxPSU
Description:

"Колись при вступі до американського коледжу не було мови про те, що доведеться покривати за нього борги", — говорить професор Саджай Самюель. На сьогодні вища освіта — це споживчий продукт: вартість її різко злетіла, залишаючи студентам загальний борг на суму 1 трильйон доларів, в той час, коли університети та кредитні компанії отримують величезні прибутки. Семюель пропонує радикальне рішення: пов'язати витрати на навчання з очікуваними доходами після його завершення з тією метою, щоб студенти могли приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, відновити свою любов до навчання та зробити свій значущий внесок у світ.

Цей виступ записано на місцевій події TEDx, проведеній у форматі конференції TED, але організованій незалежно місцевою спільнотою. Дізнайтеся більше на http://ted.com/tedx

more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDxTalks
Duration:
12:37

Ukrainian subtitles

Revisions