-
Title:
Смелфі та інші експерименти синтетичної біології
-
Description:
Що, якби ви могли зробити ароматне селфі, смелфі? А що, якби у вас була помада, яка спонукає рослину до росту в тому місці, де ви поцілували її? Ені Ліу досліджує зв'язок технології та чуттєвого сприйняття. Вона працює на перетині науки, дизайну та мистецтва. У цій динамічній кмітливій промові вона поділиться мріями, роздумами й експериментами, питаючи: що станеться, коли наукова фантастика стане науковим фактом?
-
Speaker:
Ені Ліу
-
Що якби рослини могли
-
відчувати рівень токсичності ґрунту
-
і виявляти його через колір листя?
-
А що якби вони могли і знищити
ці токсини?
-
А якби рослини могли рости
-
вже у готовому пакуванні,
-
або були створені так,
щоб зібрати врожай
-
можна було тільки запатентованими
машинами господарів?
-
Що буде, коли біологічний дизайн
-
керуватиметься потребами
масового виробництва?
-
Що то буде за світ?
-
Мене звуть Ені, я дизайнер
і дослідник в MIT Media Lab,
¶
-
де я працюю у відносно новій
і унікальній групі Design Fiction.
-
Ми працюємо десь між науковими фактами
і науковою фантастикою.
-
У MIT мені пощастило працювати
пліч-о-пліч з науковцями,
-
які вивчають найрізноманітніші
передові технології:
-
синтетичну нейробіологію,
-
штучний інтелект, штучне життя
-
та все, що має до цього стосунок.
-
У нашому кампусі
є дійсно блискучі вчені,
-
які питають себе:
«Як я можу зробити світ кращим?»
-
А в моїй групі до того ж питають:
«А що значить кращий?»
-
Що краще для тебе, для мене,
-
для світлошкірої жінки, чоловіка-гея,
-
для ветерана, для дитини з протезом?
-
Технології не бувають нейтральні.
-
Вони окреслюють реальність
-
і відображають контекст.
-
Можете уявити, що б вони сказали про
сумісність роботи і приватного життя,
-
якби це було типовою проблемою
в перші дні роботи?
-
-
Я вважаю, що митці і дизайнери мають
¶
-
ставити ці критичні питання.
-
Мистецтво - це ваше бачення
і відчуття майбутнього.
-
Сьогодні бути дизайнером - захоплююче,
оскільки
-
все більше нових засобів
стають доступними.
-
Наприклад, синтетична біологія
-
хоче описати біологію
як проблему дизайну.
-
В межах цього руху
-
моя лабораторія досліджує,
якими є роль і обов'язки
-
митців, дизайнерів, науковців
чи бізнесменів?
-
Які наслідки
-
синтетичної біології, генної інженерії,
-
і як вони формують наші уявлення про те,
що означає бути людиною?
-
Як це впливає на суспільство і еволюцію?
-
І які ставки у цій грі?
-
Зараз мої дослідження
спекулятивного дизайну пов'язані
¶
-
з синтетичною біологією,
-
але стосуються речей,
що викликають в людини емоції.
-
Я захоплююся запахами
як дизайнерським простором.
-
Цей проект розпочався з ідеї:
-
а що якби ти міг зробити ароматне селфі,
смелфі?
-
-
Що якби ви могли надіслати ваш
¶
-
природнії запах тіла вашій коханій людині?
-
Досить кумедно, я виявила, що це
було австрійською традицією у 19 ст.
-
Коли пари залицялися, вони тримали
шматочок яблука
-
під пахвою під час танцю,
-
а в кінці вечора
-
дівчина віддавала хлопцеві,
який здавався найсимпатичнішим, її фрукт,
-
і якщо почуття були взаємними,
-
він жадібно з'їдав це смердюче яблуко.
-
-
Відомо, що Наполеон писав
багато любовних листів Жозефіні,
¶
-
але, напевно, найбільше запам'ятовується
коротка примітка:
-
"Приїду через три дні, не мийся"
-
-
І Наполеон, і Жозефіна обожнювали фіалки.
¶
-
Вона користувалася парфумами
з ароматом фіалки,
-
носила фіалки на своєму весіллі,
-
а Наполеон надсилав букет цих квітів
-
на кожну річницю.
-
Коли Жозефіна померла,
-
він посадив фіалки на її могилі,
-
і саме перед вигнанням
-
він повернувся до цієї гробниці,
-
зірвав кілька цих квіток,
поклав у медальйон
-
і носив їх до дня своєї смерті.
-
Мені це здалося дуже зворушливим.
¶
-
Я подумала, чи могла б я створити фіалку,
яка матиме запах Жозефіни?
-
Що якби назавжди,
-
коли ви відвідуватимете її могилу,
-
ви могли б відчути її запах,
як міг Наполеон?
-
Чи можна створити нові способи жалоби,
-
нові ритуали пам'яті?
-
Зрештою, ми ж створили
трансгенні культури
-
для збільшення прибутків.
-
Культури, що стійкі до транспортування,
-
мають довгий термін зберігання,
-
смачні і водночас здатні
протистояти шкідникам,
-
іноді навіть за рахунок поживної цінності.
Але чи можемо ми
-
користуватися цими технологіями
для продукції, яка викликає емоції?
-
-
я досліджую таке питання:
що ж робить людський запах людським?
-
І виходить, що це досить складно.
-
Такі фактори як харчування,
ліки, спосіб життя -
-
все це впливає на те, як ви пахнете.
-
Я також виявила, що наш піт
загалом без запаху,
-
але справа в бактеріях і мікробах,
-
що відповідають за запахи,
настрій, особистість
-
і багато іншого.
-
Людина виділяє
найрізноманітніші види молекул,
-
але ми сприймаємо їх тільки підсвідомо.
-
Так я зібрала і зареєструвала
¶
-
бактерії з різних частин мого тіла.
-
Після розмови з науковцями ми подумали,
-
що, може, ідеальний концентрат Ені
-
складається з 10% поту з ключиці,
30% з-під пахви,
-
40% із зони бікіні тощо.
-
І одного разу я дала дослідникам
з інших лабораторій
-
понюхати мої зразки.
-
І було цікаво почути,
як запах тіла
-
сприймається ззовні,
поза контекстом тіла.
-
Я отримала відгуки, що воно пахне
-
як квіти, як курятина,
-
як кукурудзяні пластівці,
-
як страва карнітас з яловичини.
-
-
Водночас я розводила різні
м'ясоїдні рослини
¶
-
через їхню здатність приваблювати здобич
подібними до м'яса запахами,
-
намагаючись в певному сенсі створити
символічні стосунки
-
між моїми бактеріями і цим організмом.
-
І якось так вийшло,
що в барі на території МІТ
-
я розмовляла з науковцем,
-
який виявився хіміком і ботаніком.
-
Я розповіла йому про мій проект.
-
А він мені: "Ну, це виглядає як ботаніка
для самотніх жінок".
-
-
Незворушна, я сказала «Гаразд».
¶
-
Я кинула йому виклик.
-
"Чи можемо ми створити рослину, яка
любила б мене навзаєм?"
-
З якихось причин він сказав:
"Звісно, чому б ні?"
-
Тож ми почали з того, чи можна створити
рослину, що росте в мій бік,
¶
-
наче я сонце.
-
І ми розглядали механізми
в рослинах, такі як фототропізм,
-
що спричиняє
ріст у бік сонця,
-
виробляючи гормони на зразок ауксину,
-
який викликає видовження клітин
на тіньовій стороні.
-
І зараз я створюю набір помад,
-
що містять ці хімічні
речовини
-
і дозволяють взаємодіяти з рослиною
на її власних хімічних сигналах,
-
губні помади спонукатимуть рослини до
росту у місцях, де я поцілую їх.
-
Рослина цвістиме, де я поцілую бутон.
-
Протягом усіх цих проектів
¶
-
я ставила собі питання:
-
як ми визначаємо природу?
-
Як ми визначаємо її, якщо можемо
перепроектувати її властивості,
-
і коли нам слід робити це?
-
Чи слід робити це заради прибутку,
заради користі?
-
Чи можемо ми робити це
заради емоцій?
-
Чи допоможе біотехнологія створити щось
таке ж мінливе, як музика?
-
Що стоїть між наукою
-
і її здатністю формувати
наш емоційний фон?
-
Це відома мантра дизайну, що
форма визначається функціональністю.
¶
-
Але тепер, заблукавши десь поміж
наукою, дизайном і мистецтвом,
-
я хочу запитати,
-
а що коли вимисел
визначає факти?
-
Що це були б за дослідницькі
лабораторії
-
і які питання
ми ставили б разом?
-
У пошуках відповідей
ми звертаємося до технологій,
¶
-
але як митець і дизайнер,
-
я люблю питати:
а в чому наше питання?
-
-