Як говорити про місячні без табу

Це правда: розмови про менструації змушують багатьох людей почуватись незручно. І це табу має свої наслідки: в Індії троє з кожних 10 дівчаток під час своїх перших місячних навіть не знають, що таке менструація, а обмежувальні звичаї, пов'язані з місячними, також завдають дівчатам психологічної травми. Сама зростаючи з цим табу, Адіті Гупта знала, що хоче допомогти дівчаткам, батькам і вчителям говорити про місячні комфортно і без сорому. Вона розповідає про те, як їй це вдалося.

Місячні.

Кров.

Менструація.

Вульгарні.

Таємниця.

Приховані.

Чому?

Природний біологічний процес,

через який кожна дівчина та жінка
проходить щомісяця

більш ніж половину свого життя.

Явище, що є настільки значуще,

що виживання і розмноження нашого виду
залежать від нього.

Проте ми вважаємо його табу.

Ми почуваємося ніяково і ганебно,
говорячи про це.

Коли в мене почалися перші місячні,

мені сказали тримати це у секреті від усіх,

навіть від моїх батька та брата.

Пізніше, коли ця глава з'явилася
у наших підручниках,

вчитель біології пропустив цю тему.

(Сміх)

І знаєте, чого я з цього навчилась?

Я навчилась, що говорити про це
дійсно соромно.

Я навчилась соромитись свого тіла.

Я навчилась не знати про місячні,

щоб залишатись пристойною.

Дослідження у різних частинах Індії

показують, що 3 з 10 дівчат
не знають про менструацію

на момент їхніх перших місячних.

І в деяких районах Раджастану

це число зростає до 9 з 10 дівчат,
які нічого про це не знають.

Ви здивуєтесь, коли дізнаєтесь,

що більшість дівчат,
з якими я спілкувалась

і які не знали про місячні
на момент першої менструації,

думали, що у них рак крові,

і вони скоро помруть.

Менструальна гігієна є вкрай важливим
фактором ризику

для інфекцій статевих шляхів.

Але в Індії лише 12% дівчат та жінок

мають доступ до гігієнічних засобів
під час місячних.

Тож якщо порахувати,

88% дівчат та жінок використовують
під час місячних негігієнічні засоби.

Я була однією з них.

Я виросла у маленькому містечку Гархва,
що у Джаркханді,

де навіть покупка гігієнічної прокладки
вважається ганьбою.

Тож коли в мене почалися місячні,

я почала з використання ганчірок.

Кожен раз я прала їх,

щоб скористатись знов.

А щоб зберігати їх,

я ховала і тримала їх у темному,
сирому місці

щоб ніхто не дізнався,
що в мене менструація.

Через постійне прання
ганчір'я ставало шорстким,

і в мене часто з'являвся висип та інфекції
від їхнього використання.

Я носила їх уже протягом п'яти років,
поки не переїхала з того міста.

Інша проблема,
яку місячні принесли до мого життя -

це ті соціальні обмеження,

що встановлені для наших дівчат та жінок,
коли вони мають менструацію.

Думаю, ви всі про них знаєте,

але я все одно ще раз розповім для тих
небагатьох, хто не знає.

Мені не дозволялось торкатись до
консервованих овочів чи їсти їх.

Мені було заборонено сидіти на дивані
або ліжку якогось іншого члена родини.

Я мала прати свою постіль
після кожних місячних,

навіть якщо вона не була брудна.

Я вважалася нечистою,

і мені було заборонено молитися, торкатися
будь чого, що мало релігійну цінність.

За межами храмів ви знайдете
вказівні знаки,

що забороняють дівчатам і жінкам входити

під час кровотеч.

За іронією долі,

найчастіше це старші жінки накладають

такі обмеження на молодших дівчат родини.

Зрештою, ті виростають, приймаючи
такі обмеження за норму.

А оскільки в це ніхто не втручається,

це стає міфом чи непорозумінням,

що передається з покоління у покоління.

За роки роботи у цій галузі,

я навіть чула історії,

де дівчата їли та мили свій посуд окремо.

Їм не дозволено приймати ванни
під час місячних,

а в деяких родинах їх навіть
ізолюють від інших членів родини.

Більш ніж 85% дівчат та жінок в Індії

дотримуються щонайменше одного такого
звичаю під час щомісячних менструацій.

Чи можете ви уявити,
як це впливає

на самоповагу молодої дівчини
та її впевненість у собі?

Психологічна травма

впливає на її особистість,

її успіхи в навчанні

і абсолютно на кожен аспект дорослішання
на ранньому етапі становлення.

Я ретельно дотримувалась усіх цих обмежень
протягом 13 років,

поки дискусія з моїм партнером, Тухіном,

не змінила моє сприйняття
менструацій назавжди.

У 2009 ми з Тухіном після закінчення
навчання займалися дизайном.

Ми покохали одне одного,

і мені було легко говорити з ним
про місячні.

Тухін мало знав про місячні.

(Сміх)

Від здивувався, дізнавшись,
що в дівчат бувають болючі спазми,

а кровотечі відбуваються щомісяця.

(Сміх)

Так.

І він був абсолютно шокований, дізнавшись

про обмеження, що їх накладають
на дівчат та жінок під час менструацій

їхні власні родини та суспільство.

Для того, щоб допомогти мені з судомами,

він звернувся до Інтернету
та дізнався більше про менструації.

Коли він поділився знайденим зі мною,

я усвідомила, як мало я сама знала
про менструації.

І багато з моїх переконань насправді
виявилися міфами.

І тут ми задумались:

якщо ми, маючи таку гарну освіту,

майже нічого не знали про менструації,

то мільйони дівчат
теж нічого про них не знали.

Для того, щоб детальніше вивчити,

краще зрозуміти цю проблему,

я протягом року аналізувала,
чому про менструацію так мало знають,

і яка тут основна причина.

Хоча в цілому вважається,

що необізнаність і помилкові знання
щодо менструацій є суто сільським явищем,

під час дослідження

я виявила, що це також і міське явище.

Воно також поширене серед освіченого
міського класу.

Під час розмови з багатьма батьками і
вчителями

я виявила, що багато хто з них насправді
хотів просвітити дівчаток про місячні,

перш ніж у них почнеться
менструальний цикл.

Але...

але їм самим бракувало відповідних знань.

А через те, що це табу,

вони почуваються пригніченими та
соромляться про це говорити.

Сьогодні місячні в дівчат починаються у
шостому-сьомому класах,

але наша навчальна програма

вчить дівчат про місячні лише у
восьмих-дев'ятих класах.

А через те, що це табу,

вчителі все ще повністю
пропускають цю тему.

Таким чином, школа не дає дівчатам
знань про місячні,

батьки не говорять про це.

То куди йдуть дівчата?

Два десятиріччя тому і тепер --

нічого не змінилось.

Я поділилась цими результатами з Тухіном,
і ми задумались:

а що, якби ми могли створити дещо,

що допомогло б дівчатам дізнатись про
менструації самостійно,

дещо, що допомогло б батькам та вчителям

почувати себе комфортно,
говорячи з дівчатами про місячні?

Під час дослідження

я зібрала багато історій.

То були історії досвіду дівчат
під час місячних.

Ці історії могли зацікавити дівчат
і спонукати їх обговорювати

тему менструацій
між собою.

Це те, чого ми хотіли.

Ми хотіли чогось, що зацікавить дівчат

і спонукатиме їх дізнаватись більше.

Ми хотіли використати ці історії,
щоб навчити дівчат про місячні.

Тож ми вирішили створити комікс,

де персонажі були б учасниками цих історій

та навчали б дівчат про менструації
у веселий та привабливий спосіб.

Ми маємо трьох персонажів,

які виконують роль дівчат
на різних етапах статевого дозрівання.

Пінкі, у якої ще не було місячних,

Джия, чиї місячні почнуться
під час розповіді в книжці,

і Міра, яка вже має менструації.

Є також четвертий персонаж, Прія Діді.

З її допомогою дівчата дізнаються про
багато аспектів дорослішання

і особисту гігієну під час місячних.

Працюючи над цією книжкою,
ми переймалися тим,

щоб жодна з ілюстрацій не була неприємною,

щоб усі культурні особливості
були враховані.

Тестуючи наш прототип, ми помітили,
що дівчатам подобається наша книга.

Вони читали її з захопленням,

більше й більше дізнаючись
про місячні самостійно.

Батьки та вчителі почували себе зручно,
говорячи про місячні

з дівчатами, користуючись
цією книжкою,

часом її брали до рук
навіть хлопці.

(Сміх)

(Оплески)

Книжка-комікс допомогла
створити середовище,

де менструації перестали бути табу.

Багато волонтерів самі брали цей
прототип, щоб навчати дівчат,

і проводили освітні семінари про
менструації у п'яти різних штатах Індії.

А один із волонтерів взяв цей прототип, щоб
навчити юних монахів,

і привіз його до монастиря в Ладакх.

Ми зробили фінальну версію книжки,
назвавши її "Менструапедія Комік",

та видали її торік у вересні.

І сьогодні

понад 4 000 дівчат навчаються,
користуючись цією книжкою, в Індії

(Оплески)

Дякую.

(Оплески)

і в 10 інших країнах.

Ми постійно перекладаємо книжку
на різні мови

і співпрацюємо з локальними організаціями,

щоб зробити цю книжку доступною
у різних країнах.

15 шкіл у різних районах Індії

ввели цю книжку до шкільного курсу,

щоб навчати дівчат про менструації.

(Оплески)

Я була вражена, коли
побачила, як волонтери,

окремі люди, батьки, вчителі,
директори шкіл

зібрались разом

і запозичили цей рух менструальної обізнаності
до своїх спільнот,

впевнилися, що дівчата дізнаються про
місячні у відповідному віці,

та допомагають ламати це табу.

Я мрію про майбутнє,
де менструація буде не прокляттям,

не хворобою,

а приємною зміною в житті дівчини.

І я би хотіла

(Оплески)

І я би хотіла завершити

невеличким зверненням до всіх
присутніх тут батьків.

Шановні батьки,

якщо ви будете соромитись місячних,

ваші доньки також будуть соромитися їх.

Тож будь ласка,
ставтеся до місячних позитивно.

(Сміх)

Дякую.

(Оплески)