Коротка історія пластику

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/a-brief-history-of-plastic

Протягом століть більярдні кулі виготовляли зі слонової кістки. Але коли надмірне полювання спричинило зменшення популяції слонів, довелося шукати альтернативи. Джон Веслі Хаят прийняв виклик. За п’ять років він винайшов новий матеріал, який називається целюлоїд, який стане відомим як перший пластик. Простежте історію матеріалу, що започаткував «століття пластику».

Режисер Шерон Колман.

Сьогодні пластик усюди.

Весь цей пластик
походить від одного маленького об'єкта,

який навіть не зроблений з пластику.

Протягом століть більярдні кулі
виготовляли зі слонової кістки.

Але коли надмірне полювання
спричинило зменшення популяції слонів

у дев'ятнадцятому сторіччі,

виробники куль почали шукати альтернативи,
пропонуючи великі нагороди.

Тому в 1863 американець Джон Веслі Хьят
прийняв виклик.

За наступних п'ять років
він винайшов новий матеріал — целюлоїд,

виготовлений з целюлози — сполуки,
що міститься в деревині та соломі.

Скоро Хьят зрозумів, що целюлоїд
не може вирішити проблему більярдних куль,

адже матеріал був недостатньо важким,
і тому м'ячі не відбивались правильно.

Але його можна було пофарбувати
та нанести малюнок,

щоб імітувати більш дорогі матеріали,
наприклад, корали,

черепахові панцири, бурштин або перламутр.

Так він створив те,
що стало відомим як перший пластик.

Словом "пластик" можна описати
будь-який матеріал, зроблений з полімерів,

які є великими молекулами, складеними
з однакових повторюваних субодиниць.

Таким є весь пластик, зроблений людьми,

і багато матеріалів,
які були знайдені в живих організмах.

Але загалом,
коли люди говорять про пластик,

вони мають на увазі синтетичний матеріал.

Об'єднувальним фактором є те,
що всі вони м'які та пластичні,

і можуть набути будь-якої форми.

Незважаючи на звання
першого офіційного пластику,

целюлоїд був легкозаймистим,
що зробило його виробництво ризикованим.

Тому винахідники
почали шукати альтернативи.

В 1907 один хімік поєднав фенол -

продукт відходу
з кам'яновугільного дьогтю -

та формальдегід,
створивши новий полімер — бекеліт.

Бакеліт був набагато менш займистим,
ніж целюлоїд,

і сировина, яка використовувалася
для виготовлення, була більш доступною.

Проте бакеліт став лише початком.

У 1920-х роках дослідники
вперше розробили комерційний полістирен —

губчастий пластик,
що використовується для утеплення.

Невдовзі з'явився полівінілхлорид,
або вініл, який був гнучким і витривалим.

Акрил створив прозорі панелі,

які не руйнувалися та імітували скло.

В 1930-х на сцену вийшов нейлон —

полімер, що імітує шовк,
але є в декілька разів міцнішим.

Починаючи з 1933, поліетилен став
однією з найуніверсальніших пластмас,

і досі використовується для виготовлення
всього: від пакетів та пляшок

до бронежилетів.

Нові технології виробництва
супроводжували надпопулярність матеріалу.

Винайдення технології лиття під тиском

зробило можливим заливання
розплавленого пластику у будь-які форми,

де вони швидко застигають.

Це створило можливість вироблення
продуктів нових видів і форм --

і спосіб недорого, швидко
та масштабно виробляти пластик.

Вчені сподівались,
що цей новий економний матеріал

зробить недоступні речі доступними
для більшої кількості людей.

Натомість пластик використовували
для озброєння у Другій світовій війні.

Протягом війни виробництво пластику в США
збільшилося в 4 рази.

Солдати носили нові пластикові вкладки
в касках та водостійкі вінілові дощовики.

Пілоти сідали в кабіни, зроблені
з органічного скла (небиткого пластику),

і покладались на парашути,
зроблені з пружного нейлону.

Через деякий час
компанії з вироблення пластику,

що з'явились під час війни, перенаправили
свою увагу на споживчі товари.

Пластик почав замінювати інші матеріали,
такі як дерево, скло та тканина,

в меблях, одязі, взутті,
телевізорах і радіо.

Універсальні пластмаси
відкрили можливості для пакування,

створені переважно
для зберігання їжі свіжою довше.

Неочікувано з'явились сміттєві пакети,
еластична пластикова плівка,

пляшки, що стискаються, упаковка на виніс

та пластикові контейнери
для фруктів, овочів та м'яса.

Усього за декілька десятиріч
цей багатогранний матеріал

започаткував у те,
що тепер називають "століттям пластику".

В той час, як століття пластику
приносило зручність та економність,

воно також спричинило серйозні проблеми
для навколишнього середовища.

Багато пластмас зроблені
з невідновлювальних матеріалів.

А пластикова упаковка була виготовлена
для одноразового використання.

Деякому пластику потрібні століття,
щоб розкластись,

що створює величезне накопичення відходів.

Цього століття нам доведеться зосередити
наші інновації на вирішенні цих проблем,

зменшивши використання пластмас,
розробляючи біологічно розкладні пластмаси

та знаходячи нові способи
переробки існуючих пластмас.