1 00:00:01,436 --> 00:00:03,296 У фільмі "Інтерстеллар" 2 00:00:03,320 --> 00:00:06,647 ми можемо зблизька розгледіти надмасивну чорну діру. 3 00:00:06,671 --> 00:00:08,814 На фоні яскравого газу 4 00:00:08,838 --> 00:00:10,956 потужна гравітація чорної діри 5 00:00:10,980 --> 00:00:12,415 згинає світло у кільце. 6 00:00:12,439 --> 00:00:14,548 Але це не справжня фотографія, 7 00:00:14,572 --> 00:00:16,358 а лише комп'ютерна графіка: 8 00:00:16,382 --> 00:00:19,772 художнє осмислення того, як могла б виглядати чорна діра. 9 00:00:20,401 --> 00:00:21,567 Сотню років тому 10 00:00:21,591 --> 00:00:25,192 Альберт Ейнштейн вперше опублікував свою загальну теорію відносності. 11 00:00:25,216 --> 00:00:26,655 З того часу 12 00:00:26,679 --> 00:00:29,652 науковці надали чимало доказів на її користь. 13 00:00:29,676 --> 00:00:32,760 Але спрогнозований нею об'єкт, чорну діру, 14 00:00:32,784 --> 00:00:35,134 досі не вдалося безпосередньо побачити. 15 00:00:35,158 --> 00:00:38,364 Хоча ми і маємо припущення, як саме має виглядати чорна діра, 16 00:00:38,388 --> 00:00:41,167 її ще ні разу не вдалося сфотографувати. 17 00:00:41,191 --> 00:00:45,470 Мабуть, ви здивуєтеся, але можливо, це скоро зміниться. 18 00:00:45,494 --> 00:00:49,658 Можливо, що перше фото чорної діри можна буде побачити вже за кілька років. 19 00:00:49,682 --> 00:00:53,640 Отримання першого зображення залежатиме від міжнародної команди науковців, 20 00:00:53,664 --> 00:00:55,231 телескопу розміром із Землю, 21 00:00:55,255 --> 00:00:58,087 та алгоритму, що згенерує фінальне фото. 22 00:00:58,111 --> 00:01:01,639 Хоча я і не зможу показати вам справжнє фото чорної діри сьогодні, 23 00:01:01,663 --> 00:01:03,544 я все ж хотіла б побіжно розповісти вам 24 00:01:03,544 --> 00:01:06,601 про ті зусилля, котрі необхідні, аби дістати це перше зображення. 25 00:01:07,447 --> 00:01:08,548 Мене звати Кеті Боуман, 26 00:01:08,548 --> 00:01:11,448 і я - аспірантка у Массачусетському технологічному інституті. 27 00:01:11,448 --> 00:01:13,865 Я проводжу дослідження у комп'ютерній лабораторії, 28 00:01:13,865 --> 00:01:16,877 котра займається комп'ютерним аналізом зображень та відео. 29 00:01:16,901 --> 00:01:19,007 І хоч я і не астроном, 30 00:01:19,007 --> 00:01:20,372 сьогодні я хочу показати, 31 00:01:20,396 --> 00:01:23,299 як саме я змогла допомогти цьому захопливому проекту. 32 00:01:23,323 --> 00:01:26,154 Якщо ви вночі поїдете подалі від яскравих вогнів міста, 33 00:01:26,178 --> 00:01:28,614 то, можливо, вам пощастить побачити вражаючий краєвид 34 00:01:28,638 --> 00:01:30,131 галактики Чумацький Шлях. 35 00:01:30,155 --> 00:01:32,617 І якби ви могли промайнути повз мільйони зірок 36 00:01:32,641 --> 00:01:36,396 на 26 тисяч світлових років у саме серце нашої спіральної галактики, 37 00:01:36,420 --> 00:01:39,941 ви дісталися б скупчення зірок у самісінькому центрі. 38 00:01:39,965 --> 00:01:43,201 Прозираючи крізь космічний пил за допомогою інфрачервоних телескопів, 39 00:01:43,201 --> 00:01:47,062 астрономи спостерігали за цими зірками більше 16 років. 40 00:01:47,086 --> 00:01:50,675 Але найбільш захопливим є саме те, чого вони побачити не можуть. 41 00:01:50,699 --> 00:01:53,765 Здається, що зорі кружляють довкола невидимого об'єкта. 42 00:01:53,789 --> 00:01:56,112 Відслідковуючи траєкторії цих зірок, 43 00:01:56,136 --> 00:01:57,430 астрономи дійшли висновку, 44 00:01:57,454 --> 00:02:00,583 що єдина річ настільки мала і важка, аби спричинити цей рух, - 45 00:02:00,607 --> 00:02:02,575 це надмасивна чорна діра: 46 00:02:02,599 --> 00:02:06,777 об'єкт такої густини, що всмоктує все, що наважиться наблизитися до нього. 47 00:02:06,801 --> 00:02:08,295 Навіть світло. 48 00:02:08,319 --> 00:02:11,380 Але що буде, якщо наблизитися ще більше? 49 00:02:11,404 --> 00:02:16,137 Чи можна побачити те, що, по суті, побачити неможливо? 50 00:02:16,719 --> 00:02:19,963 Виявляться, що при близькому розгляді у діапазоні радіочастот 51 00:02:19,987 --> 00:02:21,989 ми, скоріш за все, побачили б кільце світла 52 00:02:21,989 --> 00:02:24,434 спричинене гравітаційним лінзуванням гарячої плазми, 53 00:02:24,434 --> 00:02:26,317 котра ущільнюється довкола чорної діри. 54 00:02:26,317 --> 00:02:27,141 Іншими словами, 55 00:02:27,165 --> 00:02:30,336 чорна діра відкидає тінь на фон із яскравої матерії, 56 00:02:30,360 --> 00:02:32,202 утворюючи сферу із темряви. 57 00:02:32,226 --> 00:02:35,565 Це яскраве кільце показує горизонт подій чорної діри: 58 00:02:35,589 --> 00:02:37,663 місце, де гравітація стає настільки сильною, 59 00:02:37,663 --> 00:02:39,579 що навіть світло не має шансу вирватися. 60 00:02:39,579 --> 00:02:42,522 Рівняння Ейнштейна передбачають розмір та форму цього кільця. 61 00:02:42,546 --> 00:02:45,754 Тож його фотографія буде не лише дуже крутою штукою, 62 00:02:45,778 --> 00:02:48,396 а й допоможе підтвердити, що ці рівняння мають силу 63 00:02:48,420 --> 00:02:50,886 і у надзвичайних умовах довкола чорної діри. 64 00:02:50,910 --> 00:02:53,468 Однак ця чорна діра настільки далеко від нас, 65 00:02:53,492 --> 00:02:56,590 що з Землі це кільце здаватиметься неймовірно маленьким - 66 00:02:56,614 --> 00:03:00,204 такого ж розміру для нас, як і апельсин на поверхні місяця. 67 00:03:00,758 --> 00:03:03,582 Це робить процес фотографії надзвичайно складним. 68 00:03:04,645 --> 00:03:05,947 Чому ж так? 69 00:03:06,512 --> 00:03:09,700 Все зводиться до простого рівняння. 70 00:03:09,724 --> 00:03:12,140 Через явище, що зветься дифракція, 71 00:03:12,164 --> 00:03:13,519 існують фізичні обмеження 72 00:03:13,543 --> 00:03:16,343 щодо граничного розміру об'єкта, котрий ми можемо побачити. 73 00:03:16,789 --> 00:03:20,461 Згідно основного рівняння, аби бачити все менші і менші об'єкти, 74 00:03:20,485 --> 00:03:23,072 нам треба будувати телескопи все більшими і більшими. 75 00:03:23,096 --> 00:03:25,869 Але навіть із найпотужнішими оптичними телескопами на Землі 76 00:03:25,869 --> 00:03:28,688 ми не наблизимося до роздільної здатності, необхідної 77 00:03:28,688 --> 00:03:30,830 для знімка поверхні Місяця. 78 00:03:30,854 --> 00:03:33,395 До слова, ось фото з найбільш детальнім зображенням 79 00:03:33,395 --> 00:03:35,892 поверхні Місяця, котре колись було зроблено з Землі. 80 00:03:35,916 --> 00:03:38,473 На ньому приблизно 13 000 пікселів 81 00:03:38,497 --> 00:03:42,547 а у кожному пікселі умістилися б 1,5 мільйони апельсинів. 82 00:03:43,396 --> 00:03:45,368 Тож наскільки великий потрібен телескоп, 83 00:03:45,392 --> 00:03:48,157 аби побачити апельсин на поверхні Місяця, 84 00:03:48,181 --> 00:03:50,395 і, відповідно, нашу чорну діру? 85 00:03:50,419 --> 00:03:52,759 Виявляться, що виконавши деякі розрахунки, 86 00:03:52,783 --> 00:03:55,393 можна легко визначити, що телескоп має бути 87 00:03:55,417 --> 00:03:56,404 розміром із Землю. 88 00:03:56,404 --> 00:03:57,212 (Сміх) 89 00:03:57,212 --> 00:03:59,655 Якби нам вдалося збудувати цей планетарний телескоп, 90 00:03:59,655 --> 00:04:02,950 ми змогли б лише трохи розгледіти це специфічне кільце світла, 91 00:04:02,974 --> 00:04:05,157 що окреслює горизонт подій чорної діри. 92 00:04:05,181 --> 00:04:07,693 І хоча на цьому фото не буде усіх тих деталей, 93 00:04:07,693 --> 00:04:09,629 котрі ми бачимо на комп'ютерних малюнках, 94 00:04:09,653 --> 00:04:11,952 воно точно дозволить нам вперше розгледіти 95 00:04:11,976 --> 00:04:14,463 навколишнє середовище чорної діри. 96 00:04:14,487 --> 00:04:16,100 Проте, як можна собі уявити, 97 00:04:16,124 --> 00:04:19,562 створити телескоп із єдиною антеною розміром із Землю просто неможливо. 98 00:04:19,562 --> 00:04:21,443 Але цитуючи відомі слова Міка Джаггера: 99 00:04:21,443 --> 00:04:23,494 "Ти не завжди можеш отримати те, чого хочеш, 100 00:04:23,494 --> 00:04:25,525 але якщо постаратися одного разу зрозумієш, 101 00:04:25,525 --> 00:04:27,524 що ти отримуєш те, що тобі потрібно." 102 00:04:27,524 --> 00:04:29,412 З'єднуючи телескопи по всьому світу, 103 00:04:29,436 --> 00:04:32,974 спільний міжнародний проект під назвою Event Horizon Telescope 104 00:04:32,998 --> 00:04:36,107 створює комп'ютерний телескоп розміром із Землю, 105 00:04:36,131 --> 00:04:37,632 котрий має роздільну здатність, 106 00:04:37,632 --> 00:04:40,081 що відповідає масштабам горизонту подій чорної діри. 107 00:04:40,081 --> 00:04:43,302 Планується, що ця мережа телескопів може зробити перше фото 108 00:04:43,326 --> 00:04:45,141 чорної діри наступного року. 109 00:04:45,165 --> 00:04:48,503 Кожен телескоп у всесвітній мережі працює разом із іншими. 110 00:04:48,527 --> 00:04:51,239 Зв'язні за точним часом атомних годинників, 111 00:04:51,263 --> 00:04:53,920 групи дослідників у своїх діапазонах фіксують світло, 112 00:04:53,944 --> 00:04:56,906 збираючи тисячі терабайт даних. 113 00:04:56,930 --> 00:05:01,947 Опісля ці дані аналізуються у лабораторії тут, у Массачусетсі. 114 00:05:01,971 --> 00:05:03,765 Тож як це взагалі працює? 115 00:05:03,789 --> 00:05:07,192 Пам'ятаєте: аби побачити чорну діру в центрі нашої галактики, 116 00:05:07,216 --> 00:05:10,092 потрібно збудувати велетенський телескоп розміром із Землю? 117 00:05:10,092 --> 00:05:12,454 Давайте на хвилинку уявимо, що ми справді можемо 118 00:05:12,478 --> 00:05:14,320 збудувати такий планетарний телескоп. 119 00:05:14,344 --> 00:05:16,799 Це буде ніби як перетворити Землю 120 00:05:16,823 --> 00:05:18,570 на величезну дискокулю. 121 00:05:18,594 --> 00:05:20,718 Кожне окреме дзеркальце збиратиме світло, 122 00:05:20,718 --> 00:05:23,415 котре потім можна буде поєднати разом, аби зробити фото. 123 00:05:23,439 --> 00:05:26,100 Але, що буде, якщо ми приберемо більшість дзеркал 124 00:05:26,124 --> 00:05:28,096 і залишимо лише кілька з них? 125 00:05:28,120 --> 00:05:30,997 Ми все одно можемо спробувати поєднати отриману інформацію, 126 00:05:31,021 --> 00:05:33,014 але тепер у нас буде багато прогалин. 127 00:05:33,038 --> 00:05:37,411 Дзеркала, котрі залишилися - це місця, де знаходяться телескопи. 128 00:05:37,435 --> 00:05:41,514 Це вкрай мала кількість даних для фото. 129 00:05:41,538 --> 00:05:45,376 І хоча ми збираємо світло, використовуючи лише кілька телескопів, 130 00:05:45,400 --> 00:05:48,823 Земля обертаєтеся, що дає нам можливість отримувати нові дані. 131 00:05:48,847 --> 00:05:52,666 Іншими словами, коли диско-куля обертається, дзеркала змінюють положення 132 00:05:52,690 --> 00:05:55,589 і ми можемо спостерігати різні частини одного зображення. 133 00:05:55,613 --> 00:05:59,631 Алгоритми візуалізації, над котрими ми працюємо, заповнюють прогалини на кулі, 134 00:05:59,655 --> 00:06:02,688 аби відтворити базове зображення чорної діри. 135 00:06:02,712 --> 00:06:05,348 Якби телескопи були розміщені по усій планеті - 136 00:06:05,372 --> 00:06:07,313 тобто вкривали всю диско-кулю - 137 00:06:07,337 --> 00:06:08,621 то це було б надто просто. 138 00:06:08,645 --> 00:06:11,967 Однак у нас є лише кілька фрагментів, і саме тому 139 00:06:11,991 --> 00:06:14,379 існує нескінченна кількість можливих зображень 140 00:06:14,403 --> 00:06:17,367 котрі відповідають даним, що зібрав наш телескоп. 141 00:06:17,391 --> 00:06:20,407 Але не усі зображення однакові. 142 00:06:20,849 --> 00:06:25,307 Деякі з них більше схожі на фото у нашому розумінні, ніж інші. 143 00:06:25,331 --> 00:06:28,457 І тому моя частина роботи над отриманням зображення чорної діри 144 00:06:28,457 --> 00:06:31,509 полягає у розробці алгоритмів, котрі знаходять потрібні знімки, 145 00:06:31,533 --> 00:06:33,755 що також відповідають даним з телескопів. 146 00:06:34,727 --> 00:06:38,669 Наче художник-криміналіст, котрий працює із обмеженою кількістю відомостей 147 00:06:38,693 --> 00:06:42,041 для відтворення образу, застосовуючи власні знання про будову обличчя, 148 00:06:42,041 --> 00:06:46,056 алгоритми візуалізації, котрі я розробляю, використовують обмежені дані з телескопів, 149 00:06:46,056 --> 00:06:49,892 аби вказати на зображення, котре виглядатиме як щось із цього всесвіту. 150 00:06:49,916 --> 00:06:53,511 Використовуючи ці алгоритми, ми можемо скласти зображення 151 00:06:53,511 --> 00:06:55,771 із цих мізерних і нечітких шматочків інформації. 152 00:06:55,795 --> 00:06:59,388 Отже, зараз я демонструю зразок реконструкції із використанням 153 00:06:59,388 --> 00:07:02,281 імітованих даних: ніби ми насправді спрямували наш телескоп 154 00:07:02,305 --> 00:07:04,890 на чорну діру в центрі галактики. 155 00:07:04,914 --> 00:07:09,369 Хоч це і симуляція, подібна реконструкція дає надію на те, 156 00:07:09,393 --> 00:07:12,846 що нам, вірогідно, невдовзі вдасться зробити перший знімок чорної діри 157 00:07:12,870 --> 00:07:15,465 і на його основі визначити розміри кільця. 158 00:07:16,018 --> 00:07:19,141 І хоча я із задоволенням розповіла б вам про усі деталі алгоритму, 159 00:07:19,141 --> 00:07:21,509 у мене, на щастя для вас, не вистачить на це часу. 160 00:07:21,509 --> 00:07:23,610 Але я хочу дати вам загальне уявлення про те, 161 00:07:23,610 --> 00:07:26,206 яким чином ми визначаємо як саме виглядає наш всесвіт, 162 00:07:26,206 --> 00:07:30,230 і як ми це використовуємо для відтворення та підтвердження результатів. 163 00:07:30,230 --> 00:07:32,876 Оскільки існує нескінченна кількість можливих зображень, 164 00:07:32,900 --> 00:07:35,265 котрі ідеально описують дані з наших телескопів, 165 00:07:35,289 --> 00:07:37,878 нам якось треба їх сортувати. 166 00:07:37,878 --> 00:07:39,756 Ми робимо це, оцінюючи можливість того, 167 00:07:39,780 --> 00:07:42,614 що саме ЦЕ зображення - фото чорної діри, 168 00:07:42,638 --> 00:07:45,120 і потім обираємо найбільш вірогідні. 169 00:07:45,144 --> 00:07:47,339 Що саме я маю на увазі? 170 00:07:47,772 --> 00:07:49,674 Скажімо, ми намагалися створити модель, 171 00:07:49,674 --> 00:07:53,267 котра говорила б нам про вірогідність публікації якогось фото на Facebook. 172 00:07:53,267 --> 00:07:55,302 Хотілося б, щоб ця модель могла визначити, 173 00:07:55,302 --> 00:07:58,353 що скоріш за все ніхто не завантажить фото із шумом як зліва, 174 00:07:58,377 --> 00:08:00,796 а із більшою вірогідністю опублікує селфі, 175 00:08:00,820 --> 00:08:02,154 як ось це справа. 176 00:08:02,178 --> 00:08:03,611 Зображення посередині розмите, 177 00:08:03,611 --> 00:08:06,530 і хоча ми б із більшою вірогідністю побачили його на Facebook 178 00:08:06,530 --> 00:08:08,114 у порівнянні із зображенням шуму, 179 00:08:08,114 --> 00:08:10,848 ми навряд, чи зустріли б його, якщо порівнювати із селфі. 180 00:08:10,872 --> 00:08:13,162 Але говорячи про знімки чорної діри, 181 00:08:13,186 --> 00:08:16,522 виникає справжня загадка: ми ніколи раніше її не бачили. 182 00:08:16,522 --> 00:08:19,013 У цьому випадку, яким має бути зображення чорної діри 183 00:08:19,027 --> 00:08:21,449 і які припущення можна зробити щодо її структури? 184 00:08:21,449 --> 00:08:24,621 Можна, звичайно, використати зображення симуляцій, котрі ми робили, 185 00:08:24,645 --> 00:08:27,175 як фото чорної діри у фільмі "Інтерстеллар". 186 00:08:27,199 --> 00:08:30,137 Але якщо це зробити, то виникне ряд проблем. 187 00:08:30,161 --> 00:08:33,541 Що буде, якщо теорії Ейнштейна не спрацюють? 188 00:08:33,565 --> 00:08:37,526 Нам все ж хочеться відтворити достовірне зображення того, що відбувається. 189 00:08:37,550 --> 00:08:40,921 Якщо у наших алгоритмах ми надто покладатимемося на рівняння Ейнштейна 190 00:08:40,945 --> 00:08:43,700 то в результаті побачимо те, що хочемо побачити. 191 00:08:43,724 --> 00:08:45,854 Іншими словами, ми не хочемо виключати того, 192 00:08:45,854 --> 00:08:48,947 що у центрі нашої галактики може знаходитися величезний слон. 193 00:08:48,971 --> 00:08:50,028 (Сміх) 194 00:08:50,052 --> 00:08:52,945 Різні типи зображень мають досить вирізні характеристики. 195 00:08:52,945 --> 00:08:55,937 Ми легко відрізнимо зображення симуляції чорної діри 196 00:08:55,937 --> 00:08:58,527 від фото, які ми кожного дня робимо тут, на Землі. 197 00:08:58,527 --> 00:09:02,151 Нам треба вигадати спосіб вписати в алгоритми як саме вигадають ці світлини, 198 00:09:02,151 --> 00:09:05,414 не надто концентруючи увагу на якомусь конкретному типі зображення. 199 00:09:05,865 --> 00:09:07,758 Одним із способів вирішення проблеми 200 00:09:07,782 --> 00:09:10,844 є введення характеристик різних типів зображень 201 00:09:10,868 --> 00:09:14,998 і спостереження за тим, як це впливає на відтворюванні знімки. 202 00:09:15,712 --> 00:09:19,203 Якщо усі типи зображень спродукають дуже схожі знімки, 203 00:09:19,227 --> 00:09:21,284 то можна потроху впевнюватися у тому, 204 00:09:21,308 --> 00:09:25,481 що наші припущення щодо зображення, не надто впливають на кінцевий результат. 205 00:09:25,505 --> 00:09:28,495 Це ніби як дати однаковий опис 206 00:09:28,519 --> 00:09:31,515 трьом різним художникам з різних країн. 207 00:09:31,539 --> 00:09:34,399 Якщо вони намалюють дуже схожі портрети, 208 00:09:34,423 --> 00:09:36,216 тоді можна із впевненістю припустити, 209 00:09:36,240 --> 00:09:39,856 що їх культурні упередження не впливають на вихідний малюнок. 210 00:09:39,880 --> 00:09:43,195 Одним зі шляхів застосування різних характеристик зображень 211 00:09:43,219 --> 00:09:45,660 є використання вже існуючих світлин. 212 00:09:46,214 --> 00:09:48,374 Ми беремо велику вибірку зображень 213 00:09:48,398 --> 00:09:51,116 і ріжемо кожне з них на невеличкі шматочки. 214 00:09:51,140 --> 00:09:55,425 Кожний таких шматочок можна назвати частиною пазлу. 215 00:09:55,449 --> 00:09:58,501 Далі ми використовуємо шматочки, які зустрічаються найчастіше, 216 00:09:58,501 --> 00:10:02,203 аби створити зображення, котре також відповідає параметрам даних з телескопів. 217 00:10:03,040 --> 00:10:06,783 Різні типи зображень мають вельми характерні набори таких фрагментів. 218 00:10:06,807 --> 00:10:09,613 Що ж трапиться, якщо ми використаємо ті самі дані, 219 00:10:09,637 --> 00:10:13,767 але інші набори пазлів для відтворення зображення? 220 00:10:13,791 --> 00:10:18,461 Давайте почнемо зі шматочків для симуляції зображення чорної діри. 221 00:10:18,461 --> 00:10:19,936 Добре, це виглядає непогано. 222 00:10:19,936 --> 00:10:22,724 Це виглядає так, як, на нашу думку, виглядатиме чорна діра. 223 00:10:22,724 --> 00:10:24,927 Але ми отримали такий результат тільки тому, 224 00:10:24,927 --> 00:10:28,135 що ввели до алгоритму шматочки зображень із симуляціями чорної діри? 225 00:10:28,135 --> 00:10:30,439 Давайте спробуємо інший набір шматочків зображень 226 00:10:30,439 --> 00:10:32,862 із астрономічними об'єктами, що не є чорною дірою. 227 00:10:32,914 --> 00:10:35,040 Добре, ми отримали дуже схожу світлину. 228 00:10:35,064 --> 00:10:37,300 А як щодо повсякденних знімків, 229 00:10:37,324 --> 00:10:40,109 як ті, що ви кожного дня робите на власні камери? 230 00:10:41,312 --> 00:10:43,427 Чудово! Ми бачимо те саме зображення. 231 00:10:43,451 --> 00:10:46,817 Коли із різних наборів шматочків ми отримуємо однакові зображення, 232 00:10:46,841 --> 00:10:48,887 то можемо із більшою вірогідністю сказати, 233 00:10:48,911 --> 00:10:50,877 що припущення щодо фото, котрі ми робимо, 234 00:10:50,901 --> 00:10:53,822 не надто вливають на кінцеву світлину. 235 00:10:53,846 --> 00:10:57,099 Ще ми можемо взяти набір шматочків, як ті, 236 00:10:57,123 --> 00:10:59,612 котрі ми отримали із повсякденних знімків, 237 00:10:59,636 --> 00:11:03,236 і використати їх для відтворення різних типів зображень. 238 00:11:03,260 --> 00:11:04,531 Отже, у наших симуляціях 239 00:11:04,555 --> 00:11:08,330 ми уявляємо, що чорна діра виглядає, як будь-які інші астрономічні об'єкти 240 00:11:08,354 --> 00:11:12,203 і як повсякденні зображення типу слона у центрі нашої галактики. 241 00:11:12,227 --> 00:11:15,395 Коли результати алгоритму знизу нагадають 242 00:11:15,419 --> 00:11:17,515 зображення симуляції зверху, 243 00:11:17,539 --> 00:11:20,885 то ми можемо впевнитися у правильності наших алгоритмів. 244 00:11:20,909 --> 00:11:22,776 І мені хотілося б підкреслити, 245 00:11:22,800 --> 00:11:24,734 що усі ці зображення створені нами 246 00:11:24,758 --> 00:11:27,668 під час складання шматочків повсякденних фото, 247 00:11:27,668 --> 00:11:29,933 котрі ви усі кожного дня робите на свої камери. 248 00:11:29,957 --> 00:11:33,233 Тож зображення чорної діри, котру ми ніколи раніше не бачили 249 00:11:33,257 --> 00:11:37,200 у результаті може бути створене із набору фото, котрі ми бачимо повсякчас: 250 00:11:37,224 --> 00:11:39,969 світлини людей, будівель, дерев та домашніх улюбленців. 251 00:11:39,993 --> 00:11:42,638 Саме такі візуальні концепції дадуть нам змогу 252 00:11:42,662 --> 00:11:45,281 зробити перший знімок чорної діри 253 00:11:45,305 --> 00:11:47,752 і, я сподіваюся, підтвердити відомі теорії, 254 00:11:47,776 --> 00:11:50,197 на які науковці спираються у щоденній роботі. 255 00:11:50,221 --> 00:11:52,949 Але такі візуальні концепції неможливо було б реалізувати, 256 00:11:52,949 --> 00:11:56,175 якби не робота надзвичайної команди науковців, 257 00:11:56,199 --> 00:11:58,086 із якими я маю честь працювати. 258 00:11:58,110 --> 00:11:59,273 Я досі не можу повірити, 259 00:11:59,297 --> 00:12:02,602 що незважаючи на те, що я почала роботу не маючи знань з астрофізики, 260 00:12:02,602 --> 00:12:05,291 те, чого ми досягли у цьому унікальному спільному проекті, 261 00:12:05,315 --> 00:12:08,074 може стати першим зображенням чорної діри. 262 00:12:08,098 --> 00:12:10,796 Але великі проекти, як Event Horizon Telescope, 263 00:12:10,820 --> 00:12:13,478 успішні саме завдяки усім тим міждисциплінарним знанням, 264 00:12:13,478 --> 00:12:15,432 котрі різні люди вносять у спільну роботу. 265 00:12:15,432 --> 00:12:17,258 Наша команда - це суміш із астрономів, 266 00:12:17,258 --> 00:12:19,434 фізиків, математиків та інженерів. 267 00:12:19,458 --> 00:12:22,012 Саме це невдовзі дозволить 268 00:12:22,036 --> 00:12:24,889 досягти чогось, що раніше здавалось неможливим. 269 00:12:24,913 --> 00:12:27,169 Я хочу закликати усіх вас вийти на вулицю 270 00:12:27,193 --> 00:12:29,289 і допомогти нам розширити кордони науки, 271 00:12:29,313 --> 00:12:33,214 навіть, якщо це спочатку здаватиметься так само загадковим, як і чорна діра. 272 00:12:33,238 --> 00:12:34,412 Дякую. 273 00:12:34,436 --> 00:12:36,833 (Оплески)