1
00:00:01,436 --> 00:00:03,296
У фільмі "Інтерстеллар"

2
00:00:03,320 --> 00:00:06,647
ми можемо зблизька розгледіти
надмасивну чорну діру.

3
00:00:06,671 --> 00:00:08,814
На фоні яскравого газу

4
00:00:08,838 --> 00:00:10,956
потужна гравітація
чорної діри

5
00:00:10,980 --> 00:00:12,415
згинає світло у кільце.

6
00:00:12,439 --> 00:00:14,548
Але це не справжня фотографія,

7
00:00:14,572 --> 00:00:16,358
а лише комп'ютерна графіка:

8
00:00:16,382 --> 00:00:19,772
художнє осмислення того,
як могла б виглядати чорна діра.

9
00:00:20,401 --> 00:00:21,567
Сотню років тому

10
00:00:21,591 --> 00:00:25,192
Альберт Ейнштейн вперше опублікував
свою загальну теорію відносності.

11
00:00:25,216 --> 00:00:26,655
З того часу

12
00:00:26,679 --> 00:00:29,652
науковці надали чимало доказів
на її користь.

13
00:00:29,676 --> 00:00:32,760
Але спрогнозований нею об'єкт,
чорну діру,

14
00:00:32,784 --> 00:00:35,134
досі не вдалося безпосередньо побачити.

15
00:00:35,158 --> 00:00:38,364
Хоча ми і маємо припущення,
як саме має виглядати чорна діра,

16
00:00:38,388 --> 00:00:41,167
її ще ні разу
не вдалося сфотографувати.

17
00:00:41,191 --> 00:00:45,470
Мабуть, ви здивуєтеся, але можливо,
це скоро зміниться.

18
00:00:45,494 --> 00:00:49,658
Можливо, що перше фото чорної діри 
можна буде побачити вже за кілька років.

19
00:00:49,682 --> 00:00:53,640
Отримання першого зображення залежатиме
від міжнародної команди науковців,

20
00:00:53,664 --> 00:00:55,231
телескопу розміром із Землю,

21
00:00:55,255 --> 00:00:58,087
та алгоритму, що згенерує 
фінальне фото.

22
00:00:58,111 --> 00:01:01,639
Хоча я і не зможу показати вам
справжнє фото чорної діри сьогодні,

23
00:01:01,663 --> 00:01:03,544
я все ж хотіла б побіжно розповісти вам

24
00:01:03,544 --> 00:01:06,601
про ті зусилля, котрі необхідні,
аби дістати це перше зображення.

25
00:01:07,447 --> 00:01:08,548
Мене звати Кеті Боуман,

26
00:01:08,548 --> 00:01:11,448
і я - аспірантка у 
Массачусетському технологічному інституті.

27
00:01:11,448 --> 00:01:13,865
Я проводжу дослідження у 
комп'ютерній лабораторії,

28
00:01:13,865 --> 00:01:16,877
котра займається комп'ютерним аналізом
зображень та відео.

29
00:01:16,901 --> 00:01:19,007
І хоч я і не астроном,

30
00:01:19,007 --> 00:01:20,372
сьогодні я хочу показати,

31
00:01:20,396 --> 00:01:23,299
як саме я змогла допомогти
цьому захопливому проекту.

32
00:01:23,323 --> 00:01:26,154
Якщо ви вночі поїдете
подалі від яскравих вогнів міста,

33
00:01:26,178 --> 00:01:28,614
то, можливо, вам пощастить побачити
вражаючий краєвид

34
00:01:28,638 --> 00:01:30,131
галактики Чумацький Шлях.

35
00:01:30,155 --> 00:01:32,617
І якби ви могли промайнути
повз мільйони зірок

36
00:01:32,641 --> 00:01:36,396
на 26 тисяч світлових років
у саме серце нашої спіральної галактики,

37
00:01:36,420 --> 00:01:39,941
ви дісталися б скупчення зірок 
у самісінькому центрі.

38
00:01:39,965 --> 00:01:43,201
Прозираючи крізь космічний пил
за допомогою інфрачервоних телескопів,

39
00:01:43,201 --> 00:01:47,062
астрономи спостерігали за цими зірками
більше 16 років.

40
00:01:47,086 --> 00:01:50,675
Але найбільш захопливим є саме те,
чого вони побачити не можуть.

41
00:01:50,699 --> 00:01:53,765
Здається, що зорі кружляють довкола
невидимого об'єкта.

42
00:01:53,789 --> 00:01:56,112
Відслідковуючи траєкторії цих зірок,

43
00:01:56,136 --> 00:01:57,430
астрономи дійшли висновку,

44
00:01:57,454 --> 00:02:00,583
що єдина річ настільки мала 
і важка, аби спричинити цей рух, -

45
00:02:00,607 --> 00:02:02,575
це надмасивна чорна діра:

46
00:02:02,599 --> 00:02:06,777
об'єкт такої густини, що всмоктує все, 
що наважиться наблизитися до нього.

47
00:02:06,801 --> 00:02:08,295
Навіть світло.

48
00:02:08,319 --> 00:02:11,380
Але що буде, якщо наблизитися 
ще більше?

49
00:02:11,404 --> 00:02:16,137
Чи можна побачити те, що, по суті,
побачити неможливо?

50
00:02:16,719 --> 00:02:19,963
Виявляться, що при близькому розгляді
у діапазоні радіочастот

51
00:02:19,987 --> 00:02:21,989
ми, скоріш за все, побачили б 
кільце світла

52
00:02:21,989 --> 00:02:24,434
спричинене гравітаційним лінзуванням
гарячої плазми,

53
00:02:24,434 --> 00:02:26,317
котра ущільнюється довкола чорної діри.

54
00:02:26,317 --> 00:02:27,141
Іншими словами,

55
00:02:27,165 --> 00:02:30,336
чорна діра відкидає тінь
на фон із яскравої матерії,

56
00:02:30,360 --> 00:02:32,202
утворюючи сферу із темряви.

57
00:02:32,226 --> 00:02:35,565
Це яскраве кільце показує
горизонт подій чорної діри:

58
00:02:35,589 --> 00:02:37,663
місце, де гравітація стає
настільки сильною,

59
00:02:37,663 --> 00:02:39,579
що навіть світло не має шансу вирватися.

60
00:02:39,579 --> 00:02:42,522
Рівняння Ейнштейна передбачають розмір
та форму цього кільця.

61
00:02:42,546 --> 00:02:45,754
Тож його фотографія буде не лише
дуже крутою штукою,

62
00:02:45,778 --> 00:02:48,396
а й допоможе підтвердити, що ці рівняння
мають силу

63
00:02:48,420 --> 00:02:50,886
і у надзвичайних умовах 
довкола чорної діри.

64
00:02:50,910 --> 00:02:53,468
Однак ця чорна діра настільки
далеко від нас,

65
00:02:53,492 --> 00:02:56,590
що з Землі це кільце здаватиметься
неймовірно маленьким -

66
00:02:56,614 --> 00:03:00,204
такого ж розміру для нас, як і апельсин
на поверхні місяця.

67
00:03:00,758 --> 00:03:03,582
Це робить процес фотографії
надзвичайно складним.

68
00:03:04,645 --> 00:03:05,947
Чому ж так?

69
00:03:06,512 --> 00:03:09,700
Все зводиться до простого рівняння.

70
00:03:09,724 --> 00:03:12,140
Через явище, що зветься дифракція,

71
00:03:12,164 --> 00:03:13,519
існують фізичні обмеження

72
00:03:13,543 --> 00:03:16,343
щодо граничного розміру об'єкта,
котрий ми можемо побачити.

73
00:03:16,789 --> 00:03:20,461
Згідно основного рівняння, аби бачити
все менші і менші об'єкти,

74
00:03:20,485 --> 00:03:23,072
нам треба будувати телескопи все
більшими і більшими.

75
00:03:23,096 --> 00:03:25,869
Але навіть із найпотужнішими оптичними
телескопами на Землі

76
00:03:25,869 --> 00:03:28,688
ми не наблизимося до
роздільної здатності, необхідної

77
00:03:28,688 --> 00:03:30,830
для знімка поверхні Місяця.

78
00:03:30,854 --> 00:03:33,395
До слова, ось фото 
з найбільш детальнім зображенням

79
00:03:33,395 --> 00:03:35,892
поверхні Місяця, котре колись
було зроблено з Землі.

80
00:03:35,916 --> 00:03:38,473
На ньому приблизно 13 000 пікселів

81
00:03:38,497 --> 00:03:42,547
а у кожному пікселі умістилися б
1,5 мільйони апельсинів.

82
00:03:43,396 --> 00:03:45,368
Тож наскільки великий потрібен телескоп,

83
00:03:45,392 --> 00:03:48,157
аби побачити апельсин на поверхні Місяця,

84
00:03:48,181 --> 00:03:50,395
і, відповідно, нашу чорну діру?

85
00:03:50,419 --> 00:03:52,759
Виявляться, що виконавши деякі розрахунки,

86
00:03:52,783 --> 00:03:55,393
можна легко визначити, що телескоп
має бути

87
00:03:55,417 --> 00:03:56,404
розміром із Землю.

88
00:03:56,404 --> 00:03:57,212
(Сміх)

89
00:03:57,212 --> 00:03:59,655
Якби нам вдалося збудувати
цей планетарний телескоп,

90
00:03:59,655 --> 00:04:02,950
ми змогли б лише трохи розгледіти 
це специфічне кільце світла,

91
00:04:02,974 --> 00:04:05,157
що окреслює горизонт подій
чорної діри.

92
00:04:05,181 --> 00:04:07,693
І хоча на цьому фото не буде
усіх тих деталей,

93
00:04:07,693 --> 00:04:09,629
котрі ми бачимо на
комп'ютерних малюнках,

94
00:04:09,653 --> 00:04:11,952
воно точно дозволить нам
вперше розгледіти

95
00:04:11,976 --> 00:04:14,463
навколишнє середовище
чорної діри.

96
00:04:14,487 --> 00:04:16,100
Проте, як можна собі уявити,

97
00:04:16,124 --> 00:04:19,562
створити телескоп із єдиною антеною
розміром із Землю просто неможливо.

98
00:04:19,562 --> 00:04:21,443
Але цитуючи відомі слова Міка Джаггера:

99
00:04:21,443 --> 00:04:23,494
"Ти не завжди можеш отримати те,
чого хочеш,

100
00:04:23,494 --> 00:04:25,525
але якщо постаратися одного разу
зрозумієш, 


101
00:04:25,525 --> 00:04:27,524
що ти отримуєш те, 
що тобі потрібно."

102
00:04:27,524 --> 00:04:29,412
З'єднуючи телескопи 
по всьому світу,

103
00:04:29,436 --> 00:04:32,974
спільний міжнародний проект
під назвою Event Horizon Telescope

104
00:04:32,998 --> 00:04:36,107
створює комп'ютерний телескоп 
розміром із Землю,

105
00:04:36,131 --> 00:04:37,632
котрий має роздільну здатність,

106
00:04:37,632 --> 00:04:40,081
що відповідає масштабам
горизонту подій чорної діри.

107
00:04:40,081 --> 00:04:43,302
Планується, що ця мережа телескопів 
може зробити перше фото

108
00:04:43,326 --> 00:04:45,141
чорної діри наступного року.

109
00:04:45,165 --> 00:04:48,503
Кожен телескоп у всесвітній мережі
працює разом із іншими.

110
00:04:48,527 --> 00:04:51,239
Зв'язні за точним часом
атомних годинників,

111
00:04:51,263 --> 00:04:53,920
групи дослідників у своїх діапазонах
фіксують світло,

112
00:04:53,944 --> 00:04:56,906
збираючи тисячі терабайт даних.

113
00:04:56,930 --> 00:05:01,947
Опісля ці дані аналізуються у лабораторії
тут, у Массачусетсі.

114
00:05:01,971 --> 00:05:03,765
Тож як це взагалі працює?

115
00:05:03,789 --> 00:05:07,192
Пам'ятаєте: аби побачити чорну діру 
в центрі нашої галактики,

116
00:05:07,216 --> 00:05:10,092
потрібно збудувати велетенський
телескоп розміром із Землю?

117
00:05:10,092 --> 00:05:12,454
Давайте на хвилинку уявимо,
що ми справді можемо

118
00:05:12,478 --> 00:05:14,320
збудувати такий планетарний телескоп.

119
00:05:14,344 --> 00:05:16,799
Це буде ніби як перетворити Землю

120
00:05:16,823 --> 00:05:18,570
на величезну дискокулю.

121
00:05:18,594 --> 00:05:20,718
Кожне окреме дзеркальце 
збиратиме світло,

122
00:05:20,718 --> 00:05:23,415
котре потім можна буде поєднати разом, 
аби зробити фото.

123
00:05:23,439 --> 00:05:26,100
Але, що буде, якщо ми приберемо
більшість дзеркал

124
00:05:26,124 --> 00:05:28,096
і залишимо лише кілька з них?

125
00:05:28,120 --> 00:05:30,997
Ми все одно можемо спробувати 
поєднати отриману інформацію,

126
00:05:31,021 --> 00:05:33,014
але тепер у нас буде багато прогалин.

127
00:05:33,038 --> 00:05:37,411
Дзеркала, котрі залишилися - це 
місця, де знаходяться телескопи. 


128
00:05:37,435 --> 00:05:41,514
Це вкрай мала кількість даних
для фото.

129
00:05:41,538 --> 00:05:45,376
І хоча ми збираємо світло, 
використовуючи лише кілька телескопів,

130
00:05:45,400 --> 00:05:48,823
Земля обертаєтеся, що дає нам можливість
отримувати нові дані.

131
00:05:48,847 --> 00:05:52,666
Іншими словами, коли диско-куля 
обертається, дзеркала змінюють положення

132
00:05:52,690 --> 00:05:55,589
і ми можемо спостерігати різні частини
одного зображення.

133
00:05:55,613 --> 00:05:59,631
Алгоритми візуалізації, над котрими
ми працюємо, заповнюють прогалини на кулі,

134
00:05:59,655 --> 00:06:02,688
аби відтворити базове зображення
чорної діри.

135
00:06:02,712 --> 00:06:05,348
Якби телескопи були розміщені 
по усій планеті -

136
00:06:05,372 --> 00:06:07,313
тобто вкривали всю диско-кулю -

137
00:06:07,337 --> 00:06:08,621
то це було б надто просто.

138
00:06:08,645 --> 00:06:11,967
Однак у нас є лише кілька фрагментів,
і саме тому

139
00:06:11,991 --> 00:06:14,379
існує нескінченна кількість
можливих зображень

140
00:06:14,403 --> 00:06:17,367
котрі відповідають даним, 
що зібрав наш телескоп.

141
00:06:17,391 --> 00:06:20,407
Але не усі зображення однакові.

142
00:06:20,849 --> 00:06:25,307
Деякі з них більше схожі на 
фото у нашому розумінні, ніж інші.

143
00:06:25,331 --> 00:06:28,457
І тому моя частина роботи над отриманням
зображення чорної діри

144
00:06:28,457 --> 00:06:31,509
полягає у розробці алгоритмів, котрі 
знаходять потрібні знімки,

145
00:06:31,533 --> 00:06:33,755
що також відповідають даним з телескопів.

146
00:06:34,727 --> 00:06:38,669
Наче художник-криміналіст, котрий
працює із обмеженою кількістю відомостей

147
00:06:38,693 --> 00:06:42,041
для відтворення образу, застосовуючи
власні знання про будову обличчя,

148
00:06:42,041 --> 00:06:46,056
алгоритми візуалізації, котрі я розробляю,
використовують обмежені дані з телескопів,

149
00:06:46,056 --> 00:06:49,892
аби вказати на зображення, котре 
виглядатиме як щось із цього всесвіту.

150
00:06:49,916 --> 00:06:53,511
Використовуючи ці алгоритми, 
ми можемо скласти зображення

151
00:06:53,511 --> 00:06:55,771
із цих мізерних і нечітких
шматочків інформації.

152
00:06:55,795 --> 00:06:59,388
Отже, зараз я демонструю зразок 
реконструкції із використанням

153
00:06:59,388 --> 00:07:02,281
імітованих даних: ніби ми насправді 
спрямували наш телескоп

154
00:07:02,305 --> 00:07:04,890
на чорну діру в центрі галактики.

155
00:07:04,914 --> 00:07:09,369
Хоч це і симуляція, подібна реконструкція
дає надію на те,

156
00:07:09,393 --> 00:07:12,846
що нам, вірогідно, невдовзі вдасться 
зробити перший знімок чорної діри

157
00:07:12,870 --> 00:07:15,465
і на його основі визначити розміри кільця.

158
00:07:16,018 --> 00:07:19,141
І хоча я із задоволенням розповіла б
вам про усі деталі алгоритму,

159
00:07:19,141 --> 00:07:21,509
у мене, на щастя для вас,
не вистачить на це часу. 


160
00:07:21,509 --> 00:07:23,610
Але я хочу дати вам
загальне уявлення про те,

161
00:07:23,610 --> 00:07:26,206
яким чином ми визначаємо 
як саме виглядає наш всесвіт,

162
00:07:26,206 --> 00:07:30,230
і як ми це використовуємо для відтворення
та підтвердження результатів.

163
00:07:30,230 --> 00:07:32,876
Оскільки існує нескінченна кількість
можливих зображень,

164
00:07:32,900 --> 00:07:35,265
котрі ідеально описують 
дані з наших телескопів,

165
00:07:35,289 --> 00:07:37,878
нам якось треба їх сортувати.

166
00:07:37,878 --> 00:07:39,756
Ми робимо це, оцінюючи можливість того,

167
00:07:39,780 --> 00:07:42,614
що саме ЦЕ зображення - фото чорної діри,

168
00:07:42,638 --> 00:07:45,120
і потім обираємо найбільш вірогідні.

169
00:07:45,144 --> 00:07:47,339
Що саме я маю на увазі?

170
00:07:47,772 --> 00:07:49,674
Скажімо, ми намагалися створити модель,

171
00:07:49,674 --> 00:07:53,267
котра говорила б нам про вірогідність 
публікації якогось фото на Facebook.

172
00:07:53,267 --> 00:07:55,302
Хотілося б, щоб ця модель могла визначити,

173
00:07:55,302 --> 00:07:58,353
що скоріш за все ніхто не завантажить
фото із шумом як зліва,

174
00:07:58,377 --> 00:08:00,796
а із більшою вірогідністю опублікує селфі,

175
00:08:00,820 --> 00:08:02,154
як ось це справа.

176
00:08:02,178 --> 00:08:03,611
Зображення посередині розмите,

177
00:08:03,611 --> 00:08:06,530
і хоча ми б із більшою вірогідністю 
побачили його на Facebook

178
00:08:06,530 --> 00:08:08,114
у порівнянні із зображенням шуму,

179
00:08:08,114 --> 00:08:10,848
ми навряд, чи зустріли б його,
якщо порівнювати із селфі.

180
00:08:10,872 --> 00:08:13,162
Але говорячи про знімки
чорної діри,

181
00:08:13,186 --> 00:08:16,522
виникає справжня загадка:
ми ніколи раніше її не бачили.

182
00:08:16,522 --> 00:08:19,013
У цьому випадку, яким має бути
зображення чорної діри

183
00:08:19,027 --> 00:08:21,449
і які припущення можна зробити
щодо її структури?

184
00:08:21,449 --> 00:08:24,621
Можна, звичайно, використати зображення
симуляцій, котрі ми робили,

185
00:08:24,645 --> 00:08:27,175
як фото чорної діри 
у фільмі "Інтерстеллар".

186
00:08:27,199 --> 00:08:30,137
Але якщо це зробити, то 
виникне ряд проблем.

187
00:08:30,161 --> 00:08:33,541
Що буде, якщо теорії
Ейнштейна не спрацюють?

188
00:08:33,565 --> 00:08:37,526
Нам все ж хочеться відтворити достовірне
зображення того, що відбувається.

189
00:08:37,550 --> 00:08:40,921
Якщо у наших алгоритмах ми надто 
покладатимемося на рівняння Ейнштейна

190
00:08:40,945 --> 00:08:43,700
то в результаті побачимо те, 
що хочемо побачити.

191
00:08:43,724 --> 00:08:45,854
Іншими словами, ми не хочемо
виключати того,

192
00:08:45,854 --> 00:08:48,947
що у центрі нашої галактики може
знаходитися величезний слон.

193
00:08:48,971 --> 00:08:50,028
(Сміх)

194
00:08:50,052 --> 00:08:52,945
Різні типи зображень мають 
досить вирізні характеристики.

195
00:08:52,945 --> 00:08:55,937
Ми легко відрізнимо зображення 
симуляції чорної діри

196
00:08:55,937 --> 00:08:58,527
від фото, які ми кожного дня
робимо тут, на Землі.

197
00:08:58,527 --> 00:09:02,151
Нам треба вигадати спосіб вписати в 
алгоритми як саме вигадають ці світлини,

198
00:09:02,151 --> 00:09:05,414
не надто концентруючи увагу на якомусь 
конкретному типі зображення.

199
00:09:05,865 --> 00:09:07,758
Одним із способів вирішення проблеми

200
00:09:07,782 --> 00:09:10,844
є введення характеристик 
різних типів зображень

201
00:09:10,868 --> 00:09:14,998
і спостереження за тим, як це впливає
на відтворюванні знімки.

202
00:09:15,712 --> 00:09:19,203
Якщо усі типи зображень 
спродукають дуже схожі знімки,

203
00:09:19,227 --> 00:09:21,284
то можна потроху впевнюватися у тому,

204
00:09:21,308 --> 00:09:25,481
що наші припущення щодо зображення,
не надто впливають на кінцевий результат.

205
00:09:25,505 --> 00:09:28,495
Це ніби як дати 
однаковий опис

206
00:09:28,519 --> 00:09:31,515
трьом різним художникам 
з різних країн.

207
00:09:31,539 --> 00:09:34,399
Якщо вони намалюють 
дуже схожі портрети,

208
00:09:34,423 --> 00:09:36,216
тоді можна із впевненістю припустити,

209
00:09:36,240 --> 00:09:39,856
що їх культурні упередження 
не впливають на вихідний малюнок.

210
00:09:39,880 --> 00:09:43,195
Одним зі шляхів застосування 
різних характеристик зображень

211
00:09:43,219 --> 00:09:45,660
є використання вже існуючих світлин.

212
00:09:46,214 --> 00:09:48,374
Ми беремо велику вибірку зображень

213
00:09:48,398 --> 00:09:51,116
і ріжемо кожне з них
на невеличкі шматочки.

214
00:09:51,140 --> 00:09:55,425
Кожний таких шматочок можна 
назвати частиною пазлу.

215
00:09:55,449 --> 00:09:58,501
Далі ми використовуємо шматочки, які 
зустрічаються найчастіше,

216
00:09:58,501 --> 00:10:02,203
аби створити зображення, котре також
відповідає параметрам даних з телескопів.

217
00:10:03,040 --> 00:10:06,783
Різні типи зображень мають вельми
характерні набори таких фрагментів.

218
00:10:06,807 --> 00:10:09,613
Що ж трапиться, якщо ми використаємо 
ті самі дані,

219
00:10:09,637 --> 00:10:13,767
але інші набори пазлів 
для відтворення зображення?

220
00:10:13,791 --> 00:10:18,461
Давайте почнемо зі шматочків для 
симуляції зображення чорної діри.

221
00:10:18,461 --> 00:10:19,936
Добре, це виглядає непогано.

222
00:10:19,936 --> 00:10:22,724
Це виглядає так, як, на нашу думку,
виглядатиме чорна діра.

223
00:10:22,724 --> 00:10:24,927
Але ми отримали такий результат 
тільки тому,

224
00:10:24,927 --> 00:10:28,135
що ввели до алгоритму шматочки
зображень із симуляціями чорної діри?

225
00:10:28,135 --> 00:10:30,439
Давайте спробуємо інший набір 
шматочків зображень

226
00:10:30,439 --> 00:10:32,862
із астрономічними об'єктами, 
що не є чорною дірою.

227
00:10:32,914 --> 00:10:35,040
Добре, ми отримали дуже схожу світлину.

228
00:10:35,064 --> 00:10:37,300
А як щодо повсякденних знімків,

229
00:10:37,324 --> 00:10:40,109
як ті, що ви кожного дня
робите на власні камери?

230
00:10:41,312 --> 00:10:43,427
Чудово! Ми бачимо те саме зображення.

231
00:10:43,451 --> 00:10:46,817
Коли із різних наборів шматочків 
ми отримуємо однакові зображення,

232
00:10:46,841 --> 00:10:48,887
то можемо із більшою вірогідністю сказати,

233
00:10:48,911 --> 00:10:50,877
що припущення щодо фото, котрі ми робимо,

234
00:10:50,901 --> 00:10:53,822
не надто вливають на кінцеву світлину.

235
00:10:53,846 --> 00:10:57,099
Ще ми можемо взяти 
набір шматочків, як ті,

236
00:10:57,123 --> 00:10:59,612
котрі ми отримали із
повсякденних знімків,

237
00:10:59,636 --> 00:11:03,236
і використати їх для відтворення різних
типів зображень.

238
00:11:03,260 --> 00:11:04,531
Отже, у наших симуляціях

239
00:11:04,555 --> 00:11:08,330
ми уявляємо, що чорна діра виглядає,
як будь-які інші астрономічні об'єкти

240
00:11:08,354 --> 00:11:12,203
і як повсякденні зображення 
типу слона у центрі нашої галактики.

241
00:11:12,227 --> 00:11:15,395
Коли результати алгоритму знизу
нагадають

242
00:11:15,419 --> 00:11:17,515
зображення симуляції зверху,

243
00:11:17,539 --> 00:11:20,885
то ми можемо впевнитися у правильності 
наших алгоритмів.

244
00:11:20,909 --> 00:11:22,776
І мені хотілося б підкреслити,

245
00:11:22,800 --> 00:11:24,734
що усі ці зображення створені нами

246
00:11:24,758 --> 00:11:27,668
під час складання шматочків
повсякденних фото,

247
00:11:27,668 --> 00:11:29,933
котрі ви усі кожного дня 
робите на свої камери.

248
00:11:29,957 --> 00:11:33,233
Тож зображення чорної діри, котру
ми ніколи раніше не бачили

249
00:11:33,257 --> 00:11:37,200
у результаті може бути створене із набору
фото, котрі ми бачимо повсякчас:

250
00:11:37,224 --> 00:11:39,969
світлини людей, будівель,
дерев та домашніх улюбленців.

251
00:11:39,993 --> 00:11:42,638
Саме такі візуальні концепції
дадуть нам змогу

252
00:11:42,662 --> 00:11:45,281
зробити перший знімок
чорної діри

253
00:11:45,305 --> 00:11:47,752
і, я сподіваюся, підтвердити 
відомі теорії,

254
00:11:47,776 --> 00:11:50,197
на які науковці спираються
у щоденній роботі.

255
00:11:50,221 --> 00:11:52,949
Але такі візуальні концепції
неможливо було б реалізувати,

256
00:11:52,949 --> 00:11:56,175
якби не робота надзвичайної
команди науковців,

257
00:11:56,199 --> 00:11:58,086
із якими я маю честь працювати.

258
00:11:58,110 --> 00:11:59,273
Я досі не можу повірити,

259
00:11:59,297 --> 00:12:02,602
що незважаючи на те, що я почала роботу
не маючи знань з астрофізики,

260
00:12:02,602 --> 00:12:05,291
те, чого ми досягли у цьому унікальному
спільному проекті,

261
00:12:05,315 --> 00:12:08,074
може стати першим зображенням
чорної діри.

262
00:12:08,098 --> 00:12:10,796
Але великі проекти, як
Event Horizon Telescope,

263
00:12:10,820 --> 00:12:13,478
успішні саме завдяки усім тим
міждисциплінарним знанням,

264
00:12:13,478 --> 00:12:15,432
котрі різні люди вносять
у спільну роботу.

265
00:12:15,432 --> 00:12:17,258
Наша команда - це суміш 
із астрономів,

266
00:12:17,258 --> 00:12:19,434
фізиків, математиків та інженерів.

267
00:12:19,458 --> 00:12:22,012
Саме це невдовзі дозволить

268
00:12:22,036 --> 00:12:24,889
досягти чогось, що раніше 
здавалось неможливим.

269
00:12:24,913 --> 00:12:27,169
Я хочу закликати усіх вас вийти на вулицю

270
00:12:27,193 --> 00:12:29,289
і допомогти нам розширити кордони науки,

271
00:12:29,313 --> 00:12:33,214
навіть, якщо це спочатку здаватиметься 
так само загадковим, як і чорна діра.

272
00:12:33,238 --> 00:12:34,412
Дякую.

273
00:12:34,436 --> 00:12:36,833
(Оплески)