WEBVTT 00:00:09.034 --> 00:00:11.641 Я виріс разом із своїм братом-близнюком, 00:00:12.056 --> 00:00:15.374 який був надзвичайно люблячим. 00:00:15.374 --> 00:00:19.555 Коли в тебе є брат-близнюк, то ти можеш стати справжнім експертом 00:00:20.053 --> 00:00:22.140 у виявлені фаворитизму. 00:00:22.778 --> 00:00:28.500 Якщо його печиво було хоч трішки більшим за моє, у мене зразу виникали претензії. 00:00:28.800 --> 00:00:31.271 Хоча, однозначно я не помирав з голоду. 00:00:32.564 --> 00:00:35.235 (Сміх) 00:00:35.235 --> 00:00:37.360 Коли я став психологом, 00:00:37.360 --> 00:00:40.434 я почав помічати фаворитизм іншого типу. 00:00:41.146 --> 00:00:45.817 І він полягає в тому, що ми надаємо набагато більше значення тілу, ніж думці. 00:00:46.283 --> 00:00:51.448 Я провів 9 років в університеті, аби здобути докторський ступінь з психології, 00:00:52.340 --> 00:00:56.554 і я навіть не можу вам сказати, скільки людей, дивлячись на мою візитку, кажуть: 00:00:56.554 --> 00:01:00.483 "О! Ви психолог! Що ж, не справжній лікар". 00:01:02.778 --> 00:01:05.454 Ніби я це маю писати на своїй візитці. 00:01:05.501 --> 00:01:08.307 (Сміх) 00:01:09.372 --> 00:01:13.621 Цю пріорітетність, яку ми надаємо тілу над думкою, 00:01:13.621 --> 00:01:15.417 я помічаю всюди. 00:01:15.691 --> 00:01:18.077 Нещодавно я був вдома у свого друга. 00:01:18.077 --> 00:01:20.559 Його п'ятирічний син збирався лягати спати. 00:01:20.559 --> 00:01:23.982 Він стояв на стільці біля умивальника і чистив зуби, 00:01:23.982 --> 00:01:27.661 коли раптом послизнувся і, падаючи зі стільця, подряпав собі ногу. 00:01:27.874 --> 00:01:30.797 Зразу він заплакав, але потім піднявся, 00:01:30.797 --> 00:01:34.743 знову став на стілець і потягнувся за аптечкою з лейкопластирами, 00:01:34.743 --> 00:01:37.256 щоб взяти один і заклеїти подряпину. 00:01:37.573 --> 00:01:41.392 Ця дитина заледве могла зав'язати шнурівки, 00:01:41.392 --> 00:01:45.590 але він знав, що потрібно покрити ранку, аби до неї не потрапила ніяка інфекція, 00:01:45.590 --> 00:01:49.425 і що потрібно піклуватись про зуби, чистячи їх двічі на день. 00:01:49.425 --> 00:01:52.605 Ми всі знаємо, як підтримувати своє фізичне здоров'я 00:01:52.605 --> 00:01:55.658 і як піклуватись про чистоту зубів, чи не так? 00:01:55.658 --> 00:01:58.998 Ми це знаємо ще з п'яти років. 00:01:58.998 --> 00:02:03.905 Але що ми знаємо про турботу про своє психічне здоров'я? 00:02:04.056 --> 00:02:06.178 Чесно - нічого. 00:02:06.178 --> 00:02:09.568 Що ми вчимо дітей про емоційну гігієну? 00:02:10.920 --> 00:02:12.402 Нічого. 00:02:12.967 --> 00:02:15.639 Як так сталось, що ми проводимо більше часу, 00:02:15.639 --> 00:02:19.087 піклуючись про свої зуби, ніж про свої думки? 00:02:20.385 --> 00:02:24.762 Чому наше фізичне здоров'я є для нас набагато важливішим, 00:02:24.762 --> 00:02:27.599 ніж наше психічне здоров'я? 00:02:27.913 --> 00:02:30.703 Чи знаєте ви, що психічних травм ми зазнаємо 00:02:30.703 --> 00:02:33.249 значно частіше ніж фізичних? 00:02:33.249 --> 00:02:36.930 Таких травм як поразка, відкинення чи самотність, 00:02:36.930 --> 00:02:39.804 стан яких може погіршуватись, якщо їх ігнорувати. 00:02:40.055 --> 00:02:43.266 І вони можуть мати везичезний вплив на наше життя. 00:02:43.266 --> 00:02:47.750 І хоча існує безліч науково підтверджених прийомів, за допомогою яких 00:02:47.750 --> 00:02:52.656 ми могли б лікувати ці психічні травми, ми їх не використовуємо. 00:02:53.377 --> 00:02:56.715 Нам навіть на думку не спадає, що це варто робити. 00:02:56.966 --> 00:03:01.517 "У тебе депресія? Просто позбудься її, це все у твоїй голові". 00:03:01.517 --> 00:03:04.555 Уявіть собі, що ви таке кажете людині зі зламаною ногою: 00:03:04.555 --> 00:03:07.759 "Просто йди. Це все в твоїй нозі". 00:03:07.759 --> 00:03:10.008 (Сміх) 00:03:10.008 --> 00:03:15.208 Пора нам усунути ту прірву, яка існує між нашим фізичним та психічним здоров'ям. 00:03:15.271 --> 00:03:18.310 Уже пора зробити їх більш рівнозначними. 00:03:18.310 --> 00:03:20.513 Такими як близнюки. 00:03:21.349 --> 00:03:24.999 Говорячи про близнюків, - мій брат також психолог. 00:03:25.013 --> 00:03:28.096 Ну і не справжній лікар, як і я. 00:03:28.096 --> 00:03:29.952 (Сміх) 00:03:29.952 --> 00:03:31.963 Однак, ми не вчились разом. 00:03:31.963 --> 00:03:35.822 Насправді, найважче, що мені доводилося робити в житті, - 00:03:36.190 --> 00:03:39.012 це, перетнувши Атлантичний океан, 00:03:39.012 --> 00:03:41.756 здобути у Нью-Йорку ступінь доктора наук з психології. 00:03:41.756 --> 00:03:44.690 Тоді вперше в свому житті ми розлучились, 00:03:44.690 --> 00:03:48.071 і розлука була важкою для обох з нас. 00:03:48.447 --> 00:03:51.542 Але тоді як він залишився серед сім'ї та друзів, 00:03:51.542 --> 00:03:54.185 я був один у чужій країні. 00:03:54.185 --> 00:03:56.453 Ми дуже сильно сумували один за одним, 00:03:56.453 --> 00:03:59.473 але міжнародні дзвінки на той час були дуже дорогі, 00:03:59.473 --> 00:04:03.778 і ми могли собі дозволити розмовляти лише п'ять хвилин на тиждень. 00:04:04.738 --> 00:04:06.456 Коли наближався наш день народження, 00:04:06.456 --> 00:04:08.826 який ми вперше в житті мали святкувати не разом, 00:04:08.826 --> 00:04:10.216 ми собі дозволили розкіш 00:04:10.216 --> 00:04:13.575 порозмовляти 10 хв. на тиждень, а не 5. 00:04:13.575 --> 00:04:16.250 Я провів весь ранок, ходячи по кімнаті 00:04:16.250 --> 00:04:18.043 та чекаючи на дзвінок брата, 00:04:18.043 --> 00:04:19.771 чекаючи 00:04:20.415 --> 00:04:22.045 і чекаючи, 00:04:22.045 --> 00:04:23.985 але телефон так і не задзвонив. 00:04:23.985 --> 00:04:26.136 Беручи до уваги різницю в часі, я припустив: 00:04:26.136 --> 00:04:28.808 "Ну що ж. Він, напевно, із друзями і подзвонить пізніше". 00:04:28.808 --> 00:04:31.456 Тоді ще не було мобільних. 00:04:31.456 --> 00:04:33.271 Але він не подзвонив. 00:04:33.271 --> 00:04:38.082 І тоді я почав розуміти, що після десяти місяців моєї відсутності, 00:04:38.082 --> 00:04:41.421 він уже більше не сумував за мною так сильно, як я за ним. 00:04:42.173 --> 00:04:44.525 І я знав, що він подзвонить мені вранці, 00:04:44.525 --> 00:04:49.602 але та ніч була однією із найсумніших та найдовших в моєму житті. 00:04:50.580 --> 00:04:52.678 Я прокинувся наступного ранку, 00:04:52.678 --> 00:04:54.874 поглянув на телефон 00:04:54.874 --> 00:04:57.621 і зрозумів, що я копнув слухавку і скинув її, 00:04:57.621 --> 00:04:59.959 коли попереднього дня нестямно ходив по кімнаті. 00:05:00.850 --> 00:05:02.657 Я скотився з ліжка, 00:05:02.657 --> 00:05:04.428 поклав назад слухавку, 00:05:04.428 --> 00:05:06.012 і за мить задзвонив телефон: 00:05:06.012 --> 00:05:09.331 це був мій брат, і який же він був п'яний. 00:05:09.331 --> 00:05:11.528 (Сміх) 00:05:11.528 --> 00:05:14.968 Для нього також ця ніч була найсумніша та найдовша. 00:05:14.968 --> 00:05:17.560 Я намагався пояснити, що трапилось, але він мене перебив: 00:05:17.560 --> 00:05:20.650 "Я не розумію: якщо ти бачив, що я тобі не дзвонив, 00:05:20.718 --> 00:05:24.892 то чому ти просто не взяв телефон і не подзвонив сам?" 00:05:25.399 --> 00:05:27.031 Він був правий. 00:05:27.031 --> 00:05:29.038 Чому я сам йому не подзвонив? 00:05:29.397 --> 00:05:34.518 Тоді у мене не було відповіді, але зараз є, і вона дуже проста - 00:05:35.298 --> 00:05:37.411 самотність. 00:05:38.082 --> 00:05:41.926 Самотність спричиняє глибоку психологічну травму. 00:05:42.069 --> 00:05:44.225 Вона перекривлює наше сприйняття 00:05:44.225 --> 00:05:46.652 та продирається в нашу свідомість. 00:05:46.652 --> 00:05:48.002 Вона заставляє нас вірити в те, що ті, які нас оточують, 00:05:48.002 --> 00:05:51.892 переймаються нами значно менше, ніж є насправді. 00:05:51.892 --> 00:05:54.476 Через неї ми справді боїмося зробити перший крок, 00:05:54.476 --> 00:05:58.613 адже навіщо піддавати себе болю та ймовірності бути відкиненим 00:05:58.613 --> 00:06:02.268 тоді, коли твоє серце вже болить настільки сильно, що й годі витримати? 00:06:02.473 --> 00:06:05.538 Тоді я справді був у лещатах болю, 00:06:05.538 --> 00:06:08.203 але оскільки я щодня був серед людей, 00:06:08.203 --> 00:06:10.345 то таке мені навіть не приходило в голову. 00:06:10.345 --> 00:06:14.051 Та все ж, самотність є суто суб'єктивним явищем. 00:06:14.657 --> 00:06:17.932 Вона цілковито залежить від того, чи ви почуваєтеся 00:06:17.932 --> 00:06:21.415 емоційно чи соціально відгородженими від тих, хто вас оточує. 00:06:21.415 --> 00:06:23.226 І я так почувався. 00:06:23.689 --> 00:06:26.322 Існує багато досліджень про самотність, 00:06:26.322 --> 00:06:28.822 і всі з них жахаючі. 00:06:29.863 --> 00:06:34.128 Самотність не лише зробить вас нещасними - вона ще й вб'є вас. 00:06:34.139 --> 00:06:35.463 Я не жартую. 00:06:35.463 --> 00:06:38.687 Хронічна самотність збільшує ймовірність ранньої смерті 00:06:38.687 --> 00:06:40.792 на 14%. 00:06:41.102 --> 00:06:42.913 Чотирнадцять відсотків. 00:06:43.074 --> 00:06:46.756 Вона призводить до високого тиску та збільшення холерестерину; 00:06:46.876 --> 00:06:50.559 вона навіть може пригнічувати вашу імунну систему, 00:06:50.615 --> 00:06:54.672 роблячи вас чутливими до різного роду хворіб та захворювань. 00:06:54.672 --> 00:06:58.167 І взагалі вчені дослідили, що в цілому 00:06:58.167 --> 00:07:01.990 хронічна самотність піддає ризику 00:07:01.990 --> 00:07:06.488 ваше здоров'я та тривалість життя в тій самій мірі, що й куріння. 00:07:06.991 --> 00:07:11.061 Але пачки із цигарками мають застереження: "Куріння може вбити", 00:07:11.103 --> 00:07:13.290 в той час як самотність - ні. 00:07:13.290 --> 00:07:15.232 І саме тому так важливо те, щоб ми 00:07:15.232 --> 00:07:18.564 на перше місце висували психологічне здоров'я, 00:07:18.564 --> 00:07:21.444 щоб ми вправлялися в емоційній гігієні. 00:07:21.896 --> 00:07:24.611 Адже ви не можете вилікувати психологічну травму, 00:07:24.611 --> 00:07:26.733 якщо ви навіть не знаєте, що вона у вас є. 00:07:26.733 --> 00:07:28.806 [Звертайте увагу на емоційний біль]. 00:07:28.806 --> 00:07:31.303 Самотність не є єдиною психологічною травмою, 00:07:31.303 --> 00:07:34.178 яка спотворює ваше сприйняття та вводить вас в оману. 00:07:34.185 --> 00:07:35.713 [Поразка] 00:07:35.713 --> 00:07:38.128 Поразка теж так діє. 00:07:38.128 --> 00:07:42.110 Одного разу я відвідав дитячий садок, в якому побачив, 00:07:42.110 --> 00:07:44.782 як троє діток бавилися ідентичними пластиковими іграшками. 00:07:45.186 --> 00:07:49.494 Ви опускаєте червону кнопку - і тоді вискакує миле цуценя. 00:07:49.905 --> 00:07:54.535 Одна дівчинка спершу спробувала потягнути фіолетову кнопку, потім вона натиснула 00:07:54.535 --> 00:07:57.358 на неї, а потім - просто сіла і подивилась на коробку, 00:07:57.358 --> 00:07:59.450 вже мало не плачучи. 00:07:59.450 --> 00:08:02.346 Маленький хлопчик, що був біля неї, побачивши це все, 00:08:02.346 --> 00:08:04.786 обернувся до своєї коробки і кинувся в сльози, 00:08:04.786 --> 00:08:06.839 навіть не торкнувшись до неї. 00:08:07.132 --> 00:08:10.778 Тим часом ще одна дівчинка пробувала все, що тільки можна, 00:08:10.778 --> 00:08:12.747 допоки не опустила червону кнопку, 00:08:12.747 --> 00:08:17.429 і миле цуценя не вискочило, і дівчинка не запищала від задоволення. 00:08:17.429 --> 00:08:20.619 Що ж, троє малят з ідентичними іграшками, 00:08:20.619 --> 00:08:23.609 але з дуже різними реакціями на невдачі. 00:08:24.227 --> 00:08:28.468 Перші двоє малят були цілковито спроможні опустити червону кнопку. 00:08:29.016 --> 00:08:32.176 Єдине, що перешкоджало їхньому успіху, 00:08:32.176 --> 00:08:36.473 це те, що вони самі себе переконали у своїй неспроможності. 00:08:36.473 --> 00:08:40.599 Дорослі також весь час попадають на той самий гачок. 00:08:40.970 --> 00:08:45.453 Насправді ми всі маємо прихований набір почуттів та переконань, 00:08:45.828 --> 00:08:50.024 які активізуються тоді, коли ми стикаємося із розчаруваннями та невдачами. 00:08:50.024 --> 00:08:53.168 Чи ви знаєте, як ваш розум реагує на невдачі? 00:08:53.418 --> 00:08:54.890 А варто було б. 00:08:54.890 --> 00:08:57.483 Бо якщо ваш розум намагається вас 00:08:57.483 --> 00:08:59.290 переконати у вашій неспроможності щось зробити, 00:08:59.290 --> 00:09:00.770 і ви йому вірите, 00:09:00.770 --> 00:09:04.130 то тоді ви, як ті двоє малят, починаєте почуватись безпорадними 00:09:04.130 --> 00:09:07.894 і тому занадто швидко кидаєте спроби або взагалі не пробуєте щось зробити. 00:09:07.894 --> 00:09:11.617 І тоді ви будете навіть більше переконані у неможливості вашого успіху. 00:09:11.617 --> 00:09:13.328 Бачте, саме тому так багато людей 00:09:13.328 --> 00:09:15.865 не використовують весь свій потенціал. 00:09:15.865 --> 00:09:19.349 Бо десь і колись одна маленька поразка 00:09:19.349 --> 00:09:21.889 переконала їх, що їм щось не вдасться, 00:09:21.893 --> 00:09:23.483 і вони повірили цьому. 00:09:23.483 --> 00:09:26.016 Як тільки ми собі щось одне придумаємо, 00:09:26.016 --> 00:09:28.626 то тоді дуже важко повірити в щось інше. 00:09:28.626 --> 00:09:30.626 Я знаю це з гіркого досвіду. 00:09:30.626 --> 00:09:32.901 Коли ми з моїм братом ще були підлітки, 00:09:32.901 --> 00:09:36.510 ми разом із друзями їхали вночі темною дорогою; 00:09:36.510 --> 00:09:38.262 аж раптом нас зупинила міліція. 00:09:38.262 --> 00:09:41.544 В тому районі було пограбування, і міліція шукала свідків. 00:09:41.544 --> 00:09:43.050 Офіцер наблизився до машини 00:09:43.050 --> 00:09:45.595 і посвітив ліхтариком на водія. 00:09:45.595 --> 00:09:49.134 Потім - на мого брата, що був на передньому сидінні, а тоді і на мене. 00:09:49.134 --> 00:09:51.736 Тоді він широко відкрив очі і запитав: 00:09:51.736 --> 00:09:54.375 "Де я раніше бачив твоє лице?" 00:09:54.375 --> 00:09:56.463 (Сміх) 00:09:56.463 --> 00:09:59.615 Я відповів: "На передньому сидінні". 00:10:00.439 --> 00:10:03.157 (Сміх) 00:10:03.157 --> 00:10:05.510 Але це для нього не мало жодного сенсу. 00:10:05.510 --> 00:10:07.629 Тому він думав, що я під наркотиками. 00:10:07.629 --> 00:10:09.010 (Сміх) 00:10:09.010 --> 00:10:11.413 Що ж, він витягує мене із машини, обшукує мене, 00:10:11.413 --> 00:10:13.603 веде до міліцейської машини, 00:10:13.603 --> 00:10:16.913 і лише тоді, коли він упевнився, що я не перебуваю на обліку в міліції, 00:10:16.913 --> 00:10:20.841 він дозволяє мені показати мого брата на передньому сидінні. 00:10:20.931 --> 00:10:24.761 Але навіть тоді, коли ми збирались їхати, з виразу його обличчя було видно, 00:10:24.761 --> 00:10:28.254 що він був переконаний, що щось тут не так. 00:10:29.625 --> 00:10:33.575 Якщо ми в чомусь переконані, то дуже важко переконатись в чомусь іншому. 00:10:33.575 --> 00:10:38.525 Тому це природньо почуватись розбитим та переможеним після невдач. 00:10:38.714 --> 00:10:42.451 Але не дозволяйте переконати себе в тому, що вам не вдасться щось зробити. 00:10:43.161 --> 00:10:46.037 Ви маєте боротись з відчуттям безпорадності. 00:10:46.037 --> 00:10:49.039 Ви маєте взяти контроль над ситуацією 00:10:49.073 --> 00:10:53.132 і перервати своєрідний негативний ланцюг, ще до того, як він розпочнеться. 00:10:53.134 --> 00:10:55.228 [Зупиніть емоційну кровотечу] 00:10:55.228 --> 00:10:57.371 Наші думки та почуття 00:10:57.371 --> 00:11:01.059 не є настільки надійними друзями, як ми звикли думати. 00:11:01.059 --> 00:11:03.863 Вони наче такий собі непостійний друг, який в одну мить 00:11:03.863 --> 00:11:09.027 може повністю підтримувати, а в іншу - бути справді нестерпним. 00:11:09.027 --> 00:11:11.015 Одного разу у мене була пацієнтка, 00:11:11.015 --> 00:11:14.836 яка після 20-и років шлюбу та надзвичайно неприємного розлучення 00:11:14.836 --> 00:11:17.383 була нарешті готова до свого першого побачення. 00:11:17.383 --> 00:11:21.580 Вона познайомилась з тим чоловіком через інтернет; він виглядав хорошим 00:11:21.580 --> 00:11:24.706 та успішним і, щонайважливіше, - справді в ній зацікавлений. 00:11:25.052 --> 00:11:28.078 Що ж, вона була дуже схвильована, купила собі нову сукню, 00:11:28.078 --> 00:11:31.878 і вони зустрілись у дорогому барі в Нью-Йорку. 00:11:31.878 --> 00:11:35.795 Минає десять хвилин, чоловік встає і говорячи: 00:11:35.795 --> 00:11:38.903 "Ти мені не цікава", - забирається і йде. 00:11:38.903 --> 00:11:40.867 [Відкинення] 00:11:40.867 --> 00:11:43.523 Відкинення є надзвичайно болючим. 00:11:44.110 --> 00:11:46.442 Біль був настільки сильним, що жінка навіть не могла поворохнутись. 00:11:46.442 --> 00:11:48.662 Все, що вона могла - це подзвонити другу. 00:11:48.662 --> 00:11:53.176 І ось що сказав її друг: "А чого ти очікувала? 00:11:53.176 --> 00:11:56.722 У тебе ж товсті бедра; тобі нема чим зацікавити в розмові. 00:11:56.722 --> 00:11:59.683 Чому тоді такий красивий та успішний чоловік як він 00:11:59.683 --> 00:12:02.296 взагалі колись захоче бути з тобою?" 00:12:03.743 --> 00:12:07.239 Шокуюче, чи не так, що друг міг бути настільки жорстоким. 00:12:07.239 --> 00:12:09.747 Але не менш шокуючим буде те, 00:12:09.747 --> 00:12:12.651 що це зовсім не друг говорив ці речі. 00:12:12.651 --> 00:12:15.528 Це говорила сама жінка до себе. 00:12:15.528 --> 00:12:18.153 І ми всі робимо так само. 00:12:18.153 --> 00:12:20.200 Особливо після відкинення. 00:12:20.200 --> 00:12:23.603 Ми всі починаємо думати про всі наші вади та недоліки, про те, 00:12:23.603 --> 00:12:25.951 якими ми б хотіли бути і якими б хотіли не бути, 00:12:25.951 --> 00:12:27.438 ми самі себе обзиваємо. 00:12:27.438 --> 00:12:29.809 Можливо, не так різко, але все одно ми так робимо. 00:12:29.839 --> 00:12:34.419 Цікаво чому, адже наша самоповага уже і так уражена. 00:12:34.953 --> 00:12:38.381 Чому нам хочеться руйнувати її ще більше? 00:12:38.381 --> 00:12:41.017 Ми ж не будемо навмисно ще більше ятрити фізичну рану. 00:12:41.017 --> 00:12:43.523 Ви ж не будете після того, як порізали руку, думати: 00:12:43.523 --> 00:12:47.409 "О! Я ще візьму ножа і подивлюсь, наскільки глибокою може бути рана". 00:12:47.409 --> 00:12:50.943 Але саме так ми весь час робимо з нашими психологічними ранами. 00:12:50.943 --> 00:12:54.168 Чому? Через недостатню емоційну гігієну. 00:12:54.168 --> 00:12:57.619 Через те, що ми не надаємо пріорітету нашому психологічному здоров'ю. 00:12:57.619 --> 00:12:59.396 Ми знаємо завдяки низці досліджень, 00:12:59.396 --> 00:13:01.379 що коли наша самоповага є заниженою, 00:13:01.379 --> 00:13:04.473 то ми стаємо більш чутливими до стресу та тривог; 00:13:04.473 --> 00:13:07.630 що невдачі та відкинення є болючішими за фізичні рани, 00:13:07.630 --> 00:13:10.348 і що потрібно значно більше часу, щоб їх вилікувати. 00:13:10.348 --> 00:13:13.434 Тому тоді, коли вас відкидають, найперше, що вам слід зробити - 00:13:13.434 --> 00:13:15.911 це відновити власну самоповагу, 00:13:15.911 --> 00:13:19.001 а не приєднуватись до бійцівського клубу і добивати її до кінця. 00:13:20.005 --> 00:13:22.456 Коли у вас сильний емоційний біль, 00:13:22.456 --> 00:13:25.296 поводьтесь із собою із таким же співчуттям, 00:13:25.296 --> 00:13:28.211 якого ви очікуєте від справді хорошого друга. 00:13:28.211 --> 00:13:30.357 [Захищайте вашу самоповагу] 00:13:30.357 --> 00:13:34.042 Ми повинні ловити наші нездорові психологічні звички та змінювати їх. 00:13:34.128 --> 00:13:38.380 Одна із найбільш нездорових та найбільш поширених звичок є роздумування. 00:13:39.108 --> 00:13:41.499 Постійно над чимось роздумувати, "пережовувати" щось у голові. 00:13:41.499 --> 00:13:43.640 Це тоді, коли твій бос волає на тебе, 00:13:43.640 --> 00:13:46.522 чи твій викладач змушує тебе почуватись дурним на уроці, 00:13:46.522 --> 00:13:49.113 чи коли сильно побився із другом, 00:13:49.113 --> 00:13:52.929 і ти просто перекручуєш ті сцени в своїй голові днями, а то й місяцями. 00:13:52.929 --> 00:13:55.072 І не можеш зупинитись. 00:13:55.072 --> 00:13:58.394 Роздумування про неприємні події в такий спосіб 00:13:58.394 --> 00:14:01.865 може легко перетворитись на звичку, яка дуже дорого коштує. 00:14:01.865 --> 00:14:03.941 Адже, витрачаючи так багато часу 00:14:03.941 --> 00:14:06.815 на сумні та неприємні думки, 00:14:06.815 --> 00:14:10.552 ви піддаєте себе серйозній загрозі розвитку 00:14:10.580 --> 00:14:13.631 клінічної депресії, алкоголізму, 00:14:13.631 --> 00:14:17.081 проблем із травленням та навіть серцево-судинної хвороби. 00:14:17.081 --> 00:14:20.337 Проблема в тому, що потреба роздумувати 00:14:20.337 --> 00:14:24.429 може здаватись дуже сильною та справді потрібною, і тому це так важко зупинити. 00:14:25.115 --> 00:14:27.179 Я знаю це з досвіду. 00:14:27.179 --> 00:14:31.300 Бо менше року тому назад я сам розвинув цю звичку. 00:14:31.300 --> 00:14:34.128 Бачте, у мого брата було діагностовано 00:14:34.128 --> 00:14:37.451 неходжкінську лімфому третьої стадії. 00:14:37.451 --> 00:14:39.786 Хвороба була надзвичайно агресивна: 00:14:39.786 --> 00:14:43.037 все його тіло було у видимих пухлинах. 00:14:43.631 --> 00:14:47.355 І йому потрібно було розпочати інтенсивний курс хіміотерапії. 00:14:48.494 --> 00:14:52.577 І я ніяк не міг перестати думати, через що він проходив, 00:14:52.762 --> 00:14:56.054 і як сильно він страждав. 00:14:57.255 --> 00:15:00.785 Хоча він сам жодного разу не скаржився. 00:15:01.072 --> 00:15:03.820 Він мав надзвичайно позитивне ставлення до ситуації. 00:15:03.820 --> 00:15:06.918 Його психологічне здоров'я було неймовірним. 00:15:06.918 --> 00:15:11.345 Я ж був фізично здоровим, а психологічно - цілковитий безлад. 00:15:12.014 --> 00:15:13.563 Але я знав, що робити. 00:15:13.563 --> 00:15:16.933 Дослідження показують нам, що навіть двохвилинне відволікання уваги 00:15:16.933 --> 00:15:20.867 є достатнім для того, аби побороти незламне бажання роздумувати в цей момент. 00:15:21.055 --> 00:15:24.305 І тому, як тільки у мене виникали тривожні, сумні чи негативні думки, 00:15:24.305 --> 00:15:28.664 я примушув себе сконцентруватись на чомусь іншому, допоки це бажання не проходило. 00:15:28.698 --> 00:15:33.263 І протягом одного тижня моє бачення повністю змінилось 00:15:33.263 --> 00:15:36.251 та стало більш позитивним та більш спрямованим на надію. 00:15:36.693 --> 00:15:38.505 [Поборюйте негативне мислення] 00:15:38.505 --> 00:15:42.649 Після дев'яти тижнів хіміотерапії мій брат знову робив томографію, 00:15:42.744 --> 00:15:45.880 і я був поруч з ним, коли він дізнався результати. 00:15:45.880 --> 00:15:48.497 Всі пухлини зникли. 00:15:48.497 --> 00:15:51.654 Йому досі потрібно було пройти три цикли хіміотерапії, 00:15:51.654 --> 00:15:53.731 але ми знали, що він видужає. 00:15:54.306 --> 00:15:57.716 Ця світлина була зроблена два тижні тому. 00:16:00.682 --> 00:16:03.587 Діючи, коли ви почуваєтесь самотніми, 00:16:03.595 --> 00:16:06.595 змінюючи ваші реакції на невдачі, 00:16:06.595 --> 00:16:09.157 охороняючи свою самоповагу, 00:16:09.157 --> 00:16:11.649 поборюючи негативне мислення, 00:16:11.649 --> 00:16:14.957 ви не просто вилікуєте свої психологічні рани, 00:16:14.957 --> 00:16:18.174 а й розвинете емоційну стійкість, ви процвітатимете. 00:16:19.673 --> 00:16:23.704 Сто років тому люди почали дотримуватись особистої гігієни. 00:16:23.768 --> 00:16:28.423 І показники тривалості життя зросли більш ніж на 50% 00:16:28.423 --> 00:16:30.584 вже у перших десятиліттях. 00:16:30.584 --> 00:16:34.468 Я переконаний, що якість нашого життя може зрости наскільки ж сильно, 00:16:34.468 --> 00:16:38.272 якщо ми почнемо дотримуватись емоційної гігієни. 00:16:38.841 --> 00:16:42.182 Чи ви можете собі уявити, яким би був світ, 00:16:42.182 --> 00:16:44.476 якщо б кожен мав краще психологічне здоров'я? 00:16:44.476 --> 00:16:48.427 Якщо б у ньому було менше самотності та депресії? 00:16:48.427 --> 00:16:51.099 Якби люди знали, як побороти невдачі? 00:16:51.099 --> 00:16:54.413 Якби вони краще про себе думали та почувались сильнішими? 00:16:54.413 --> 00:16:57.652 Якби вони були щасливішими та більш зреалізованими? 00:16:57.652 --> 00:17:00.826 Я можу, бо це світ, в якому я хочу жити, 00:17:02.226 --> 00:17:06.021 і це світ, в якому мій брат хоче жити також. 00:17:06.021 --> 00:17:10.654 Якщо ви тільки зловите та зміните декілька простих звичок, 00:17:10.654 --> 00:17:14.352 то в цьому світі зможемо жити ми всі. 00:17:15.071 --> 00:17:16.813 Дуже вам дякую. 00:17:16.813 --> 00:17:19.568 (Оплески)