Я хочу, щоб Ви поглянули на це маля. Що Вас приягує - це її очі та шкіра, якої Ви любите торкатись. Однак сьогодні я говоритиму про щось, чого Ви не можете побачити, про те, що відбувається у тому її маленькому мозкові. Сучасні інструменти нейронауки демонструють нам, що те, що там відбуваються є не далеким від науки ракетобудування. І те, що ми досліджуємо, має пролити трохи світла на те, що письменники- та поети-романтики описували як "неземна відкритість" дитячого розуму. Що ми бачимо тут - мати в Індії і вона розмовляє Коро, що є нещодавно відкритою мовою. Вона розмовляє зі своєю дитиною. Ця мама --- і 800 людей, котрі розмовляють Коро в світі, розуміє, що для того, щоб зберегти цю мову, вони повинні говорити нею до своїх малюків. І у цьому криється важлива загадка. Чому ми не можемо зберегти мову говорячи до нас з Вами, до дорослих? Ну, це має стосунок до мозку. Тут ми бачимо, що у мови існує критичний період вивчення. Для того, щоб зрозуміти цей слайд, потрібно знайти свій вік на горизонтальній осі. (Сміх) І на вертикальній Ви побачите Вашу здатність опановувати другу мову. Малюки та діти є геніями до семи років, після цього відбувається систематичний спад. Після статевого дозрівання, ми випадаємо з гри. Жоден науковець не заперечує цього графіку, проте лабораторії по всьому світу намагаються зрозуміти чому це спрацьовує в такий спосіб. Робота у моїй лабораторії зосереджена на першому критичному періоді розвитку і це той період, коли малюки намагаються пізнати, які звуки використовуються в їх рідній мові. Ми думаємо, що досліджуючи процес вивчення звуків, ми отримаємо модель для решти мови, і можливо для критичних періодів, що можуть протікати у дитинстві для соціального, емоційного та когнітивного розвитку. Отож, ми вивчали малюків, використовуючи метод, котрий ми використовуємо в усьому світі та звуки усіх мов. Маля сидить на колінах у батьків, і ми тренуємо їх повертати голову, коли змінюється звук, як з "а" на "і". Якщо вони вчасно це роблять, чорна скринька засвітлюється і панда б'є у барабан. Піврічний малюк обожнює це завдання. Що ж ми дізнались? Малюків по всьому світу я люблю називати громадянами світу; вони можуть відрізняти усі звуки усіх мов, не важливо яку країну ми тестували і яку мову використовували. І це визначно, тому що ми з Вами не можемо цього робити. Ми культурно-обмежені слухачі. Ми можемо відрізняти звуки власної мови, але не інших мов. Тож, постає питання, коли ці громадяни світу перетворюються у мовленево-обмежених слухачів, якими є ми? І відповідь - до їх першого дня народження. Тут Ви бачите демонстрацію того завдання з поворотом голови для малюків, протестованих у Токіо та Сполучених Штатах, тут у Сіетлі, коли вони слухали "ра" та "ла", звуки, важливі для англійської, але не для японської. Отже, у період із шести до восьми місяців, малюки абсолюно рівноцінні. Два місяці потому виявляється щось неймовірне. Малюки у Сполучених Штатах значно прогресують, успішність малюків в Японії - суттєво погіршується, проте обидві групи малюків готуються саме до тієї мови, котру вивчатимуть. Таким чином, питання у тому, що відбувається протягом цього критичного двохмісячного періоду? Це критичний період для звукового розвитку, але що ж там відбувається? А відбуваються дві речі. Перша - це те, що малюки уважно нас слухають, і вони знімають статистику, слухаючи як ми говоримо вони ведуть статистику. Послухайте двох мамусь, котрі говорять материнською - універсальною мовою, котру ми використовуємо, розмовляючи з дітлахами, спершу англійською, а потім японською. (Відео) Мати, котра розмовляє англійською: О, я люблю твої великі блакитні очі, такі гарні та милі. Мати, котра розмовляє японською: [японською] Патриція Куль: Під час мовлення, коли малюки слухають, що вони роблять - то це ведуть статистику мови, котру чують. І ці розбіжності зростають. І ми дізнались, що малюки чутливі до статистики, а статистика японської та анлійської дуже дуже відмінні. В анлійській є багато "Р" та "Л" звуків як показує розподіл. А розподіл японської є кардинально іншим, де простежується група інтермедіальних звуків, відомих як японська Р. Отож, малюки всотують статистику мови і вона змінює їхній мозок; вона перетворює їх із громадян світу на культурно-обмежених слухачів, таких як ми. Проте ми - дорослі уже не сприймаємо цю статистику. Ми скеровувані уявленнями в нашій пам'яті, котрі сформувались на початку розвитку. Отож, те, що ми тут бачимо - змінює наші моделі розуміння критичного періоду. З математичної точки зору ми заявляємо, що вивчення мовного матеріалу може вповільнитись, коли наше розрізняння стабілізуються. Це піднімає багато питань про двомовних людей. Двомовці повинні зберігати два комплекти статистики в голові одночасно і стрибати між ними, від одного до іншого залежно від того, до кого вони говорять. Отже, ми запитали себе чи можуть малюки вести статистику абсолютно нової мови? Ми перевіряли це залучивши американських малюків, котрі ніколи не чули другої мови, піддаючи їх впливу китайської вперше протягом критичного періоду. Ми знали, що коли тестували монолінгвів у Тайпеї та Сіетлі, використовуючи звуки китайської, вони продемонстрували ту саму модель. 6-8 місяців - вони абсолютно однакові. Два місяці потому, відбувається щось неймовірне. Проте, малюки із Тайваню прогресують, не американські. Що ми зробили це піддали американських малюків в цей період - впливу китайської. Це ніби на місяць у гості приїхали китайські родичі, і поселились у Вашому будинку і спілкувались із малюками протягом 12 сеансів. Ось як це виглядало в лабораторії. (Відео) Китайською ПК: Отже, що ж ми зробили з їхніми маленькими мізками? (Сміх) Ми ввели контролюючу групу, щоб впевнитись, що лише приходи в лабораторію не покращать ваших навичків китайської. Тож, група малюків прибула і слухала англійську. І ми бачимо з цього графіку що вплив англійською не покращив їхню китайську. Але подивіться, що сталось із малюками, котрі зазнали впливу китайської протягом 12 сеансів. Вони так само добре пораються, як і малюки з Тайваню, котрі слухали китайську 10 з половиною місяців. Це продемонструвало, що малюки ведуть статистику нової мови. Що б ви не розмістили навпроти малюка - він зніматиме статистику. Однак ми розмірковували над роллю, котру відідграє людина у цій навчальній вправі. Тому, ми використали іншу групу малюків, у котрій дітлахи отримали таку ж дозу, тих самих 12 сеансів, але по телевізору, й іншу групу малюків, котрі прослуховували аудіо та бачили ведмедика на екрані. Що ж сталось з їхніми мізками? Ми бачимо ось тут результати аудіо - жодного вивчення, та результати відео - жодного вивчення. Потрібна людина, для того, щоб малюки вели статистику. Соціальний мозок контролює, коли малюки ведуть статистику. Ми хочемо проникнути всередину мозку та побачити як це відбувається, коли малюки перед телевізором, і навпаки - коли вони поруч із людьми. На щастя, є новий апарат, магнітоенцефалограф, котрий дозволяє нам це зробити. Виглядає він як сушарка з Марсу. Проте, він абсолютно безпечний, повністю не шкідливий та безшумний. Ми бачимо з достовірністю до міліметра в просторовому виразі і з мілісекундною точністю використовуючи вимірювальні канали 306 SQUID, це надпровідні квантові інтерферометри, що вловлюють магнітні поля, котрі змінюються в процесі мислення. Ми перші у світі, хто записав малюків у магнітоенцефалографі під час навчання. Отже це маленька Емма. Їй пів року. І вона слухає різні мови через навушники у вухах. Ви бачите, що вона може вільно рухатись. Ми відстежуємо її голову за допомогою маленьких кульок у шапочці, отож вона може вільно рухатись без будь-яких перешкод. Це технічний шедевр. Що ми бачимо? Ми бачимо мозок малюка. Коли дитя чує слово своєю мовою, аудіальні ділянки підсвічуються, і потім, відповідні, ділянки, що їх оточують, котрі ми вважаємо пов'язані із зв'язністю, що координують мозок з іншими ділянками, та ланцюговою реакцією, коли одна ділянка мозку спричиняє активацію іншої. Ми на порозі величного та золотого віку знань про розвиток мозку малюків. Ми зможемо спостерігати за дитячим мозком, коли вони переживатимуть емоції, коли вчитимуться читати та писати, коли вирішуватимуть математичну проблему, коли у них з'являтиметься ідея. І ми будемо здатні винайти базовані на мозкових функціях винаходи, для дітей із труднощами у навчанні. Саме так, як описували поети та письменники, ми зможемо побачити, я вважаю, цю надзвичайну відкритість, повну та цілковиту відкритість розуму дитини. Досліджуючи дитячий мозок, ми зможемо відкрити глибокі правди про те, що одначає бути людиною, і в процесі, можливо нам вдасться допомогти нашому розуму лишатись відкритим до навчання впродовж усього життя. Дякую. (Оплески)