I'm here to offer you
a new way to think about my field,
artificial intelligence.
I think the purpose of AI
is to empower humans
with machine intelligence.
And as machines get smarter,
we get smarter.
I call this "humanistic AI" --
artificial intelligence
designed to meet human needs
by collaborating and augmenting people.
Now, today I'm happy to see
that the idea of an intelligent assistant
is mainstream.
It's the well-accepted metaphor
for the interface between humans and AI.
And the one I helped create
is called Siri.
You know Siri.
Siri is the thing that knows your intent
and helps you do it for you,
helps you get things done.
But what you might not know
is that we designed Siri
as humanistic AI,
to augment people
with a conversational interface
that made it possible for them
to use mobile computing,
regardless of who they were
and their abilities.
Now for most of us,
the impact of this technology
is to make things
a little bit easier to use.
But for my friend Daniel,
the impact of the AI
in these systems is a life changer.
You see, Daniel is a really social guy,
and he's blind and quadriplegic,
which makes it hard to use those devices
that we all take for granted.
The last time I was at his house,
his brother said,
"Hang on a second, Daniel's not ready.
He's on the phone with a woman
he met online."
I'm like, "That's cool, how'd he do it?"
Well, Daniel uses Siri
to manage his own social life --
his email, text and phone --
without depending on his caregivers.
This is kind of interesting, right?
The irony here is great.
Here's the man whose relationship with AI
helps him have relationships
with genuine human beings.
And this is humanistic AI.
Another example with
life-changing consequences
is diagnosing cancer.
When a doctor suspects cancer,
they take a sample
and send it to a pathologist,
who looks at it under a microscope.
Now, pathologists look at
hundreds of slides
and millions of cells every day.
So to support this task,
some researchers made an AI classifier.
Now, the classifier says,
"Is this cancer or is this not cancer?"
looking at the pictures.
The classifier was pretty good,
but not as good as the person,
who got it right most of the time.
But when they combine the ability
of the machine and the human together,
accuracy went to 99.5 percent.
Adding that AI to a partnership
eliminated 85 percent of the errors
that the human pathologist
would have made working alone.
That's a lot of cancer
that would have otherwise gone untreated.
Now, for the curious, it turns out
that the human was better
at rejecting false positives,
and the machine was better
at recognizing those hard-to-spot cases.
But the lesson here isn't about
which agent is better
at this image-classification task.
Those things are changing every day.
The lesson here
is that by combining the abilities
of the human and machine,
it created a partnership
that had superhuman performance.
And that is humanistic AI.
Now let's look at another example
with turbocharging performance.
This is design.
Now, let's say you're an engineer.
You want to design
a new frame for a drone.
You get out your favorite
software tools, CAD tools,
and you enter the form and the materials,
and then you analyze performance.
That gives you one design.
If you give those same tools to an AI,
it can generate thousands of designs.
This video by Autodesk is amazing.
This is real stuff.
So this transforms how we do design.
The human engineer now
says what the design should achieve,
and the machine says,
"Here's the possibilities."
Now in her job, the engineer's job
is to pick the one that best meets
the goals of the design,
which she knows as a human
better than anyone else,
using human judgment and expertise.
In this case, the winning form
looks kind of like something
nature would have designed,
minus a few million years of evolution
and all that unnecessary fur.
Now let's see where this idea
of humanistic AI might lead us
if we follow it into
the speculative beyond.
What's a kind of augmentation
that we would all like to have?
Well, how about cognitive enhancement?
Instead of asking,
"How smart can we make our machines?"
let's ask
"How smart can our machines make us?"
I mean, take memory for example.
Memory is the foundation
of human intelligence.
But human memory is famously flawed.
We're great at telling stories,
but not getting the details right.
And our memories -- they decay over time.
I mean, like, where did the '60s go,
and can I go there, too?
(Laughter)
But what if you could have a memory
that was as good as computer memory,
and was about your life?
What if you could remember
every person you ever met,
how to pronounce their name,
their family details,
their favorite sports,
the last conversation you had with them?
If you had this memory all your life,
you could have the AI look
at all the interactions
you had with people over time
and help you reflect on the long arc
of your relationships.
What if you could have the AI read
everything you've ever read
and listen to every song
you've ever heard?
From the tiniest clue,
it could help you retrieve
anything you've ever seen or heard before.
Imagine what that would do
for the ability to make new connections
and form new ideas.
And what about our bodies?
What if we could remember the consequences
of every food we eat,
every pill we take,
every all-nighter we pull?
We could do our own science
on our own data
about what makes us feel
good and stay healthy.
And imagine how this could revolutionize
the way we manage
allergies and chronic disease.
I believe that AI will make
personal memory enhancement a reality.
I can't say when or what
form factors are involved,
but I think it's inevitable,
because the very things
that make AI successful today --
the availability of comprehensive data
and the ability for machines
to make sense of that data --
can be applied to the data of our lives.
And those data are here today,
available for all of us,
because we lead digitally mediated lives,
in mobile and online.
In my view, a personal memory
is a private memory.
We get to choose what is and is not
recalled and retained.
It's absolutely essential
that this be kept very secure.
Now for most of us,
the impact of augmented personal memory
will be a more improved mental gain,
maybe, hopefully, a bit more social grace.
But for the millions who suffer
from Alzheimer's and dementia,
the difference that augmented
memory could make
is a difference
between a life of isolation
and a life of dignity and connection.
We are in the middle of a renaissance
in artificial intelligence right now.
I mean, in just the past few years,
we're beginning to see
solutions to AI problems
that we have struggled
with literally for decades:
speech understanding, text understanding,
image understanding.
We have a choice in how we use
this powerful technology.
We can choose to use AI
to automate and compete with us,
or we can use AI to augment
and collaborate with us,
to overcome our cognitive limitations
and to help us do what we want to do,
only better.
And as we discover new ways
to give machines intelligence,
we can distribute that intelligence
to all of the AI assistants in the world,
and therefore to every person,
regardless of circumstance.
And that is why,
every time a machine gets smarter,
we get smarter.
That is an AI worth spreading.
Thank you.
(Applause)
أنا هنا لأقدِّم لكم
أسلوبًا جديدًا للتفكير في مجالي،
الذكاء الاصطناعي.
أعتقد أن الهدف من الذكاء الاصطناعي
هو تمكين البشر بذكاء الماكينات.
وكلما تزداد الماكينات ذكاءً،
نزداد نحن ذكاءً.
أنا أسمِّي هذا
"الذكاء الاصطناعي الآدمي" --
ذكاء اصطناعي
مصمم لتوفير الاحتياجات الإنسانية
من خلال تجميع وتمكين الناس.
واليوم، أنا سعيد لأرى
أن فكرة المساعد الذكي
أصبحت رائجة.
وهي المتعارف عليه المقبول
للواسطة بين الإنسان والذكاء الاصطناعي.
والمساعد الذكي الذي شاركت أنا في ابتكاره
اسمه "سيري".
تعرفون سيري.
سيري الذي يعلم نواياكم
ويساعدكم في تنفيذها،
يساعدكم في إنجاز مهامكم.
ولكن الذي لا تعلمونه
هو أننا صممنا سيري
كذكاء اصطناعي آدمي،
لمساعدة البشر
من خلال وسيط تحادثي
لتمكينهم من استخدام الحوسبة المتنقلة،
بغض النظر عن هوياتهم وقدراتهم.
وبالنسبة لأغلبنا،
تأثير هذه التكنولوجيا
هو تسهيل استخدام الأشياء إلى حدٍ ما.
ولكن بالنسبة لصديقي دانيال،
تأثير الذكاء الاصطناعي على
تلك الأنظمة هو نقطة تحول.
دانيال رجل اجتماعي،
وهو أعمي ومصاب بالشلل،
ولذلك من الصعب أن يستخدم تلك الأجهزة
التي تعتبر بالنسبة لنا أساسية.
وفي زيارتي الأخيرة له،
قال أخوه،
"انتظر، دانيال غير مستعد إنه يتحدث
إلى امرأة
تعرف عليها من خلال الإنترنت."
فقلت، "هذا رائع، ولكن كيف فعل ذلك؟"
في الواقع، دانيال يستخدم سيري
لإدارة حياته الاجتماعية --
البريد الإلكتروني، الرسائل والهاتف --
بدون الاعتماد علي مقدمي الرعاية له.
أليس ذلك شيئًا مثيرًا للإعجاب؟
المفارقة هنا كبيرة.
ذلك رجل علاقته بالذكاء الاصطناعي
تساعده علي الحصول على علاقات
مع أشخاص حقيقيين.
وهذا هو الذكاء الاصطناعي الآدمي.
مثال آخر للنتائج المؤثرة علي حياة أشخاص
هي تشخيص السرطان.
عندما يشتبه طبيب في وجود سرطان،
يأخذ عينة ويرسلها
إلى أخصائي علم الأمراض،
والذي يراها من خلال مجهر.
ينظر الأخصائيون
إلى مئات من الشرائح
وملايين من الخلايا يوميًّا.
فلدعم تلك المهمة،
ابتدع بعض الباحثون مصنفًا
يعتمد على الذكاء الاصطناعي.
ويستطيع هذا المُصنِف تحديد
إذا كان ذلك السرطان أم لا
من خلال النظر في الصور.
كان المصنف جيدًا جدًّا،
ولكن ليس بجودة الشخص،
الذي يحصل على نتيجة
صحيحة معظم الوقت.
ولكن عندما جمعت قدرة الجهاز
مع قدرة الإنسان،
وصل مستوى الدقة إلى 99.5 في المائة.
إضافة ذلك الذكاء الاصطناعي
قضت على 85 في المائة من الأخطاء
التي كان قد يفعلها الأخصائي
عند عمله منفردًا.
تلك حالات كثيرة من السرطان
التي كان من الممكن ألا يتم علاجها.
ولمحب الإطلاع، لقد اتضح
أن الإنسان كان أنجح في
اكتشاف ورفض الحالات السلبية،
وكان الجهاز أنجح في
اكتشاف الحالات التي يصعب تحديدها.
ولكن العبرة هنا ليست بخصوص
من كان أكثر نجاحًا
في مهمة تصنيف الصور.
تلك الأشياء تتغير كل يوم.
العبرة هنا
هي أن الجمع ما بين
قدرات الإنسان والجهاز،
خلق شراكة
ذات أداء خارق لقدرات البشر.
وذلك هو الذكاء الاصطناعي الآدمي.
والآن لنرى مثالًا آخرًا
لأداء خارق.
هذا تصميم.
فلنقل أنك مهندس.
تريد أن تصمم إطارًا جديدًا لطائرة.
تستعين بأدوات برامجك المفضلة،
وأدوات CAD،
وتدخل الشكل والمواد،
ثم تحلل الأداء.
ذلك يأتي لك بتصميم واحد.
إذا أعطيت نفس الأدوات للذكاء الاصطناعي،
يستطيع أن ينتج لك آلاف التصاميم.
هذا الفيديو ل "Autodesk" مذهل.
هذه حقيقية.
ذلك يغير طريقة عمل التصاميم.
الآن يحدد المهندس البشري
ما الذي يجب على التصميم تحقيقه،
ويقوم الجهاز،
بعرض الخيارات.
الآن في وظيفتها، وظيفة المهندس
هي تحديد الاختيار الأمثل
الذي يحقق الهدف من التصميم،
والذي تعلمه هي كإنسانة
أفضل من أي شيء آخر،
من خلال الحكم البشري والخبرة.
في هذه الحالة، النموذج الفائز
يبدو كشيء من تصميم الطبيعة،
ناقص بضعة ملايين سنة من التطور
وكل هذا الفراء الذي لا لزوم له.
والآن لنرى ما قد تقودنا إليه
فكرة الذكاء الاصطناعي الآدمي
إن اتبعناها إلى فكر أبعد من ذلك.
ما هو نوع التطور الذي نود جميعًا
أن نحصل عليه؟
ما رأيكم في تقوية حاسة الإدراك؟
بدلًا من أن نسأل،
"إلى أى مدى نستطيع أن نجعل الأجهزة ذكية؟"
لنسأل
"إلى أي مدى تستطيع الأجهزة
أن تجعلنا أذكياء؟"
أعني، لنتخذ الذاكرة كمثال.
الذاكرة هي أساس الذكاء البشري.
ولكن الذاكرة البشرية ليست مثالية.
نحن ماهرون في سرد القصص،
ولكن بدون التفاصيل الصحيحة.
وذاكراتنا -- تضمحل مع مرور الوقت.
أعني، إلى أين ذهبت الستينيات،
وهل يمكن أن أذهب هناك أيضًا؟
(ضحك)
ولكن ماذا لو تستطيع الحصول على ذاكرة
قوية كذاكرة الكُمبيوتر،
وتكون متعلقة بحياتك؟
ماذا لو تستطيع أن تتذكر
كل شخص قابلته من قبل،
كيفية نطق اسمه،
تفاصيل عن عائلاتهم،
رياضاتهم المفضلة،
آخر محادثة تمت بينكم؟
لو كانت لديك تلك الذاكرة طوال حياتك،
ممكن أن تكون لديك نظرة الذكاء
الاصطناعي في كل تعاملاتك
مع الناس على مرور الوقت
وتساعدك على التفكير في جزء
من دائرة علاقاتك.
ماذا لو كان من الممكن أن تجعل
الذكاء الاصطناعي يقرأ كل ما قرأته أنت
ويستمع إلى كل الأغاني
التي استمعت أنت إليها؟
من أصغر إشارة،
ممكن أن يساعدك في استرجاع
أي شيء قد رأيته أو سمعته من قبل.
تخيل ماذا ممكن أن تفعل
من أجل القدرة على إجراء اتصالات جديدة
وتكوين أفكار جديدة.
وماذا عن أجسادنا؟
ماذا لو كان في استطاعتنا أن نتذكر تأثير
كل طعام تناولناه،
وكل حبة دواء أخذناها،
كل سهرة طويلة قمنا بها؟
يمكننا أن نصنع العلوم الخاصة
بنا من بياناتنا الخاصة
عما يجعلنا نشعر شعور جيد
ونبقى أصحاء.
وتخيل كيف يمكن لذلك أن يحدث ثورة
في كيفية التعامل مع
الحساسية والأمراض المزمنة.
أعتقد أن الذكاء الاصطناعي سوف يجعل
تقوية الذاكرة الشخصية حقيقة.
لا أستطيع أن أقول متى
أو ما هي العوامل المشاركة،
ولكن أعتقد أنه أمر لا مفر منه،
لأن العوامل التي تجعل الذكاء
الاصطناعي ناجحًا اليوم --
توافر بيانات شاملة
وقدرة الماكينات على
فهم تلك البيانات --
من الممكن أن يتم تطبيقها على
البيانات الخاصة بحياتنا.
وحاليًّا تلك البيانات
متاحة لنا جميعًا،
لأننا نعيش حياة معروضة
على وسائل الإعلام،
على الهاتف وعلى الإنترنت.
من وجهة نظري، الذاكرة الشخصية
هي ذاكرة خاصة.
يكون لنا حرية اختيار
ما يمكن أن يسترجع وأن يحفظ.
إنه من الضروري
أن تبقى تلك البيانات آمنة جدًّا.
بالنسبة لمعظمنا،
تأثير تلك الذاكرة الشخصية المدعمة
سوف يكون تطور ذهني،
وربما، نأمل ذلك، فضيلة اجتماعية.
ولكن بالنسبة إلى الملايين الذين يعانون
من مرض الزهايمر والخرف،
الفارق الذي تستطيع الذاكرة المطورة
أن تحدثه
هو فارق ما بين حياة العزلة
وحياة الكرامة والاتصال.
نحن الآن في منتصف عصر نهضة
الذكاء الاصطناعي.
أعني، إنه في السنوات القليلة الماضية،
بدأنا نرى حلولًا
لمشاكل الذكاء الاصطناعي
كنا قد عانينا منها على مر العقود:
فهم الكلام، فهم النص،
فهم الصور.
لدينا حق اختيار كيفية استخدام
تلك التكنولوجيا الجبارة.
يمكننا استخدام الذكاء الاصطناعي
للتنافس معنا،
أو نختار أن نستخدمها للتطوير
والتعاون معنا،
للتغلب على القيود المعرفية لدينا
ولتساعدنا على تحقيق أهدافنا،
وأكثر من ذلك.
وبينما نحن نكتشف طرقًا جديدة
لتزويد الماكينات بالذكاء،
يمكن لنا القيام بتوزيع ذلك الذكاء
على جميع أجهزة الذكاء الاصطناعي المساعدة،
وبالتالي على كل شخص،
بغض النظر عن الظروف.
ولذلك،
كلما ازداد ذكاء الماكينة،
ازداد ذكاؤنا.
هذا نوع من الذكاء الاصطناعي
يستحق الإنتشار.
شكرًا لكم.
(تصفيق)
Είμαι εδώ για να σας προσφέρω
μια νέα οπτική για τον τομέα μου,
που είναι η τεχνητή νοημοσύνη.
Πιστεύω πως ο σκοπός
της τεχνητής νοημοσύνης
είναι η ενδυνάμωση των ανθρώπων
μέσω της νοημοσύνης των μηχανών.
Όσο οι μηχανές γίνονται εξυπνότερες,
γινόμαστε κι εμείς εξυπνότεροι.
Αυτό το ονομάζω ανθρωπιστική
τεχνητή νοημοσύνη --
τεχνητή νοημοσύνη σχεδιασμένη
να καλύψει ανθρώπινες ανάγκες
συνεργαζόμενη με τους ανθρώπους
κι ενισχύοντάς τους.
Με χαρά διαπιστώνω,
πως η ιδέα του ψηφιακού βοηθού
είναι πλέον διαδεδομένη.
Πρόκειται για μια διεπαφή μεταξύ
ανθρώπων και τεχνητής νοημοσύνης.
Αυτή που βοήθησα να δημιουργηθεί
ονομάζεται Σίρι.
Σίγουρα τη γνωρίζετε.
Η Σίρι γνωρίζει τον σκοπό σου
και σε βοηθά να τον πετύχεις,
να κάνεις αυτό που θέλεις.
Κάτι που ίσως δεν γνωρίζετε,
είναι ότι σχεδιάσαμε τη Σίρι,
σαν ανθρωπιστική τεχνητή νοημοσύνη,
για να ενισχύει τους ανθρώπους
με μία πλατφόρμα επικοινωνίας,
που έκανε εφικτή τη χρήση
κινητού λογισμικού,
ανεξαρτήτως της ταυτότητας
και των ικανοτήτων των χρηστών της.
Για τους περισσότερους από εμάς,
ο ρόλος αυτής της τεχνολογίας
είναι να κάνει τα πράγματα
λιγάκι ευκολότερα στη χρήση.
Αλλά όσον αφορά τον φίλο μου τον Ντάνιελ,
η τεχνητή νοημοσύνη του άλλαξε τη ζωή.
Βλέπετε ο Ντάνιελ είναι
ιδιαίτερα κοινωνικός τύπος,
και είναι τυφλός και παραπληγικός,
πράγμα που καθιστά δύσκολη τη χρήση
συσκευών που εμείς θεωρούμε δεδομένες.
Μια φορά που πήγα σπίτι του,
ο αδερφός του μου είπε,
«Ο Νταν δεν είναι έτοιμος,
μιλάει στο τηλέφωνο με μια γυναίκα
που γνώρισε στο διαδίκτυο».
Κι εγώ ρώτησα πώς τα κατάφερε.
Ο Ντάνιελ λοιπόν χρησιμοποιεί τη Σίρι
για να κουμαντάρει την κοινωνική του ζωή,
το μέιλ, τα μηνύματα και τα τηλέφωνα,
χωρίς να βασίζεται πλέον
σε αυτούς που τον φροντίζουν.
Ενδιαφέρον έτσι;
Η ειρωνία εδώ είναι μεγάλη.
Η σχέση αυτού του ανθρώπου
με την τεχνητή νοημοσύνη,
τον βοηθάει να έχει σχέση
με αληθινά ανθρώπινα όντα.
Κι αυτό ακριβώς είναι
η ανθρωπιστική τεχνητή νοημοσύνη.
Ένα άλλο παράδειγμα,
θέμα ζωής και θανάτου,
είναι η διάγνωση του καρκίνου.
Όταν ένας γιατρός υποπτεύεται καρκίνο
παίρνει ένα δείγμα,
το στέλνει σ' έναν παθολόγο,
που το αναλύει στο μικροσκόπιο.
Οι παθολόγοι κοιτάνε εκατοντάδες εικόνες,
εκατομμύρια κύτταρα κάθε ημέρα.
Για να τους βοηθήσουν,
κάποιοι ερευνητές έφτιαξαν
έναν ψηφιακό ταξιθέτη.
Αυτός ο ταξιθέτης αναρωτιέται,
είναι ή δεν είναι καρκίνος αυτό εδώ,
κοιτώντας τις εικόνες.
Η ταξιθέτηση είναι αρκετά καλή,
μα όχι τόσο όσο η ανθρώπινη,
που το πετυχαίνει τις περισσότερες φορές.
Συνδυάζοντας όμως τις δύο ικανότητες
της μηχανής και του ανθρώπου μαζί,
η ακρίβεια φθάνει στο 99.5 %.
Αυτή συνεργασία κατάφερε να μειώσει
κατά 86% τα διαγνωστικά λάθη,
που ένας ανθρώπινος παθολόγος
θα έκανε άμα δούλευε μονάχος.
Πρόκειται για πολλούς καρκίνους,
που αλλιώς θα παρέμεναν χωρίς θεραπεία.
Για τους περίεργους, προκύπτει
ότι οι άνθρωποι ήταν καλύτεροι
στην ανίχνευση λαθών σε θετικές διαγνώσεις
ενώ οι μηχανές ανίχνευαν
καλύτερα τις δύσκολες διαγνώσεις.
Το μήνυμα εδώ όμως δεν έχει να κάνει
με το ποιος είναι καλύτερος
σε αυτήν τη χωροταξική εργασία.
Αυτά αλλάζουν κάθε μέρα.
Το μήνυμα είναι,
πως συνδυάζοντας τις ανθρώπινες
και τις ψηφιακές δυνατότητες,
δημιουργήθηκε μια συνεργασία
με υπεράνθρωπη αποτελεσματικότητα.
Κι αυτό είναι ανθρωπιστική
τεχνητή νοημοσύνη.
Ας δούμε τώρα κι ένα άλλο παράδειγμα
με εντυπωσιακές επιδόσεις.
Πρόκειται για τον σχεδιασμό.
Ας πούμε ότι είστε μηχανικός
και θέλετε να σχεδιάσετε ένα νέο κέλυφος
για μη επανδρωμένα αεροσκάφη.
Επιλέγετε τα αγαπημένα σας
σχεδιαστικά εργαλεία,
επιλέγετε τη μορφή και τα υλικά
κι ύστερα μελετάτε τις επιδόσεις.
Αυτό σας δίνει ένα σχέδιο.
Εάν δώσετε τα ίδια εργαλεία
στη τεχνητή νοημοσύνη,
θα παράξει χιλιάδες σχέδια.
Αυτό το βίντεο της Autodesk
είναι καταπληκτικό.
Είναι αληθινό το βίντεο.
Πραγματικά αλλάζει τον τρόπο
με τον οποίο σχεδιάζουμε.
Ο ανθρώπινος μηχανικός τώρα
λέει τι πρέπει να πετύχει το σχέδιο,
και η μηχανή λέει, ορίστε οι επιλογές.
Η δουλειά του μηχανικού
είναι να επιλέξει το σχέδιο
που ικανοποιεί τους σχεδιαστικούς στόχους,
τους οποίους, ως άνθρωπος, γνωρίζει
καλύτερα από οποιονδήποτε άλλον,
μέσω της ανθρώπινης
κρίσης κι επιδεξιότητας.
Εδώ το σχέδιο που κερδίζει,
μοιάζει σαν κάτι που θα μπορούσε
να είχε φτιάξει η φύση
μερικά εκατομμύρια
εξελικτικά χρόνια αργότερα,
και μάλιστα χωρίς αυτή την άχρηστη γούνα.
Ας δούμε λοιπόν που μας οδηγεί
η ανθρωπιστική τεχνητή νοημοσύνη,
χρησιμοποιώντας τη φαντασία μας.
Τι είδους ενδυνάμωση
θα θέλαμε να πετύχουμε;
Τι θα λέγατε για νοητική ενδυνάμωση;
Αντί να ρωτάμε,
πόσο έξυπνες μπορούμε
να κάνουμε τις μηχανές μας,
ας ρωτήσουμε πόσο έξυπνους
μπορούν να μας κάνουν οι μηχανές μας.
Ας πάρουμε τη μνήμη για παράδειγμα.
Η μνήμη είναι η βάση
της ανθρώπινης νοημοσύνης.
Μα η ανθρώπινη μνήμη
έχει σημαντικές ελλείψεις.
Είμαστε πολύ καλοί στο να λέμε ιστορίες,
μα όχι στο να θυμόμαστε τις λεπτομέρειες.
Και η μνήμη μας χειροτερεύει με τον καιρό.
Που πήγε η δεκαετία του 60,
μπορώ να πάω κι εγώ εκεί;
(Γέλια)
Αν είχαμε κι εμείς μνήμη
το ίδιο καλή με τους υπολογιστές,
για όσα συμβαίνουν στη ζωή μας;
Να θυμόμασταν όλους τους ανθρώπους
που έχουμε γνωρίσει;
Πώς προφέρεται το όνομά τους,
την οικογενειακή τους κατάσταση,
το αγαπημένο τους άθλημα,
την τελευταία μας συνομιλία.
Αν είχαμε αυτήν τη μνήμη όλη μας τη ζωή,
θα μπορούσαμε να κοιτάξουμε
όλες τις συνομιλίες που είχαμε
με όλους, όλα αυτά τα χρόνια,
και να μπορέσουμε να εξετάσουμε
σε βάθος χρόνου τις σχέσεις μας.
Και αν βάζαμε την μνήμη αυτή
να διαβάσει όλα όσα έχουμε διαβάσει
και να ακούσει όλα τα τραγούδια
που έχουμε ακούσει;
Με το παραμικρό ερέθισμα, θα μπορούσαμε
να φέρουμε στη μνήμη μας όλα
όσα έχουμε δει ή ακούσει στο παρελθόν.
Σκεφτείτε τις επιδράσεις
στην ικανότητά μας να κάνουμε
νέες συνδέσεις, να έχουμε νέες ιδέες.
Και για το σώμα μας;
Αν μπορούσαμε να θυμόμαστε τις συνέπειες
κάθε φαγητού που φάγαμε,
κάθε χαπιού που πήραμε,
κάθε ξενυχτιού που κάναμε;
Θα μπορούσαμε να μελετήσουμε
τον εαυτό μας με τα δικά μας δεδομένα,
το τι μας κάνει να αισθανόμαστε καλά
και να παραμένουμε υγιείς.
Φανταστείτε πώς θα άλλαζε άρδην
τον τρόπο που χειριζόμαστε
τις αλλεργίες και τις χρόνιες ασθένειες.
Πιστεύω πως η τεχνητή νοημοσύνη
θα καταφέρει πράγματι να ενισχύσει
την προσωπική μας μνήμη.
Δεν μπορώ να πω πότε ή τι μορφή θα έχει,
μα νομίζω πως είναι αναπόφευκτο.
Διότι αυτά που κάνουν επιτυχημένη
την τεχνητή νοημοσύνη σήμερα --
η πληθώρα περιεκτικών δεδομένων
και η ικανότητα των μηχανών
να κατανοούν αυτά τα δεδομένα --
μπορεί να χρησιμοποιηθούν
και στα δεδομένα της ζωής μας.
Κι αυτά βρίσκονται ανάμεσά μας
και είναι διαθέσιμα σε όλους μας,
διότι ζούμε ψηφιακές ζωές
στα κινητά μας και στο διαδίκτυο.
Κατ΄ εμέ η προσωπική μνήμη είναι ιδιωτική.
Επιλέγουμε τι ανακαλούμε και τι κρατάμε.
Είναι πολύ σημαντικό
να παραμείνουν αυτά ασφαλή.
Για τους περισσότερους από εμάς,
η αυξημένη προσωπική μνήμη
θα σήμαινε αυξημένες νοητικές ικανότητες.
Ίσως και λιγάκι περισσότερα
κοινωνικά χαρίσματα.
Μα για τα εκατομμύρια που πάσχουν
από Αλτσχάιμερ και άνοια,
η αύξηση της μνήμης θα μπορούσε
να μετατρέψει μία ζωή απομονωμένη,
σε μία ζωή αξιοπρεπή και συνδεδεμένη.
Βρισκόμαστε στα μέσα μίας αναγέννησης
της τεχνητής νοημοσύνης.
Τα τελευταία χρόνια,
ξεκινήσαμε να βλέπουμε λύσεις
σε προβλήματα τεχνητής νοημοσύνης,
με τα οποία παλεύαμε
κυριολεκτικά δεκαετίες:
αναγνώριση φωνής, αναγνώριση κειμένων,
αναγνώριση εικόνων.
Έχουμε την επιλογή πλέον στο πώς
θα χρησιμοποιήσουμε αυτήν την τεχνολογία.
Μπορούμε να επιλέξουμε τεχνητή νοημοσύνη
που θα αυτοματοποιεί
και θα συναγωνίζεται μαζί μας,
ή να επιλέξουμε τεχνητή νοημοσύνη
που θα μας ενισχύει
και θα συνεργάζεται μαζί μας,
να ξεπεράσουμε νοητικούς περιορισμούς
και να μας βοηθήσει
να κάνουμε ό,τι θελήσουμε,
και καλύτερα.
Και όπως θα ανακαλύπτουμε νέους τρόπους
να δίνουμε στις μηχανές μας νοημοσύνη,
θα μπορούμε να τη μοιράζουμε
σε όλους τους ψηφιακούς
βοηθούς ανά τον κόσμο,
κι επομένως σε κάθε άνθρωπο
ανεξαρτήτως περιστάσεων.
Και να γιατί,
κάθε φορά που η μηχανή γίνεται εξυπνότερη,
γινόμαστε κι εμείς εξυπνότεροι.
Αυτή είναι τεχνητή νοημοσύνη
που αξίζει να διαδωθεί.
Σας ευχαριστώ.
(Χειροκρότημα)
Estoy aquí para ofrecerles
una nueva forma de pensar sobre
la inteligencia artificial.
Creo que el objetivo de la IA
es capacitar a los humanos
con la inteligencia de la máquina.
Y conforme las máquinas se hacen
cada vez más inteligentes,
nos hacemos más inteligentes.
Yo llamo a esto la "IA humanista"
inteligencia artificial diseñada
para satisfacer necesidades humanas
colaborando y aumentando
las capacidades de las personas.
Hoy estoy feliz de ver
que la idea de un asistente inteligente
es corriente.
Es la metáfora bien aceptada para
la interfaz entre humanos y la IA.
Y la que ayudé a crear se llama Siri.
Conocen Siri.
Siri es el asistente
que conoce nuestra intención
y nos ayuda a hacerlo,
nos ayuda a hacer cosas.
Pero lo que quizá no saben
es que diseñamos Siri
como IA humanista,
para aumentar a las personas
con una interfaz de conversación
que hace posible
utilizar la informática móvil,
independientemente de quiénes
son y de sus habilidades.
Para la mayoría de nosotros,
el impacto de esta tecnología
es hacer las cosas
un poco más fáciles de usar.
Pero para mi amigo Daniel,
el impacto de la IA en estos sistemas
es un cambio de vida.
Verán, Daniel es un tipo muy social,
y es ciego y tetrapléjico,
eso supone que le resulta difícil usar
dispositivos que todos damos por sentado.
La última vez que estuve en su casa,
su hermano dijo:
"Espera un segundo, Daniel no está listo.
Está en el teléfono
con una mujer que conoció en línea.
Y yo: "Eso es genial, ¿cómo lo hizo?"
Bueno, Daniel usa Siri
para manejar su propia vida social,
su correo electrónico, texto y teléfono,
sin depender de sus cuidadores.
Esto es interesante, ¿verdad?
La ironía aquí es genial.
Aquí está el hombre cuya relación con la IA
le ayuda a tener relaciones
con humanos genuinos.
Y esto es IA humanista.
Otro ejemplo con consecuencias
que cambian la vida
es el diagnóstico del cáncer.
Cuando un médico sospecha cáncer,
toman una muestra y
la envían a un patólogo,
que lo mira bajo un microscopio.
Los patólogos observan
cientos de diapositivas
y millones de células cada día.
Así que para apoyar esta tarea,
algunos investigadores hicieron
un clasificador de IA.
El clasificador dice:
"¿Es cáncer o no es cáncer?"
mirando las fotos.
El clasificador era bastante bueno,
pero no tan bueno como la persona,
quien lo hizo bien
la mayor parte del tiempo.
Pero al combinar la capacidad
de la máquina y el humano juntos,
la precisión era al 99,5 %.
Añadir la IA a una colaboración
humana eliminó el 85 % de los errores
que el patólogo humano
habría cometido al trabajar solo.
Eso es mucho cáncer que de
otra manera no habría sido tratado.
Para los curiosos, resulta que
el humano es mejor
en rechazar falsos positivos,
y la máquina mejor para reconocer
aquellos casos difíciles de detectar.
Pero la lección aquí no es
qué agente es mejor
en esta tarea
de clasificación de imágenes.
Esas cosas están cambiando cada día.
La lección aquí
es que combinar
las habilidades del humano y la máquina,
generó una cooperación
con un rendimiento sobrehumano.
Y eso es la IA humanista.
Ahora veamos otro ejemplo
con rendimiento de turboalimentación.
Esto es diseño.
Ahora, digamos que una es ingeniera.
Ella desea diseñar
un nuevo marco para un dron
Ella usa sus herramientas de
software favoritas, herramientas de CAD,
introduce el formulario y los materiales,
y luego analiza el rendimiento.
Eso muestra un diseño.
Si ella aplica IA a esas mismas
herramientas,
se pueden generar miles de diseños.
Este video de Autodesk es increíble.
Esto es algo real.
Así que esto transforma cómo diseñamos.
La ingeniera humana ahora
dice qué debe hacer el diseño
y la máquina dice:
"Aquí están las posibilidades".
Ahora en su trabajo,
el trabajo de la ingeniera
es escoger el que mejor cumpla
los objetivos del diseño,
que ella conoce como
humana mejor que nadie,
utilizando juicio humano y experiencia.
En este caso, el formulario ganador
parece algo así como algo
que la naturaleza habría diseñado,
menos unos pocos millones
de años de evolución
y todo ese pelaje innecesario.
Veamos adonde podría llevarnos
esta idea de IA humanista
si seguimos por la vía especulativa
de ver más allá.
¿Que mejora nos gustaría tener?
Bueno, ¿qué tal la mejora cognitiva?
En vez de preguntar,
"¿Cómo de inteligentes podemos
hacer nuestras máquinas?"
preguntemos
"¿Cómo de inteligentes
pueden ser nuestras máquinas?"
Quiero decir,
tomemos la memoria por ejemplo.
La memoria es el fundamento
de la inteligencia humana.
Pero la memoria humana
es famosa por su imperfección
Somos grandes contando historias,
pero no adquiriendo
todos los detalles correctos.
Y nuestros recuerdos
se deterioran con el tiempo.
Quiero decir, ¿a dónde fueron
los años 60, y puedo ir allí también?
(Risas)
Pero, y ¿qué pasa si pudiéramos
tener una memoria tan buena
como la memoria de la computadora?
y ¿cómo repercutiría en nuestra vida?
¿Y si pudieramos recordar
a cada persona que conociste,
cómo pronunciar su nombre,
sus detalles familiares,
sus deportes favoritos,
la última conversación
que tuviste con ellos?
Si tuviéramos este recuerdo toda la vida,
podríamos tener la IA
buscando todas las interacciones
que tuvimos con la gente con el tiempo
y nos ayudará a reflexionar
sobre el largo arco de sus relaciones.
¿Qué pasa si uno tuviera una IA
que hubiera leído todo lo que uno ha leído
y hubiera escuchado todas las canciones
que uno ha escuchado?
Desde la más mínima pista,
podría ayudarle a recuperar
cualquier cosa que
uno haya visto u oído antes.
Imaginen lo que podría hacer por
la capacidad
de hacer nuevas conexiones
y formar nuevas ideas.
¿Y qué pasa con nuestros cuerpos?
¿Qué pasaría si pudiéramos
recordar las consecuencias
de cada alimento que comemos,
de cada píldora que tomamos,
de cada noche que salimos?
Podríamos hacer nuestra propia ciencia
con nuestros propios datos
sobre lo que nos hace sentir bien
y mantenernos saludables.
E imaginen cómo esto podría revolucionar
la forma en que manejamos las alergias
y las enfermedades crónicas.
Creo que la IA hará que la mejora de
la memoria personal sea una realidad.
No puedo decir cuándo o qué tipo
de factores estarán involucrados,
pero creo que es inevitable,
porque las mismas cosas que hacen
que la IA sea exitosa hoy, como
la disponibilidad de datos completos
y la capacidad de las máquinas
para dar sentido a esos datos,
puede aplicarse
a los datos de nuestras vidas.
Y esos datos están aquí hoy,
disponibles para todos nosotros,
porque tenemos vidas
mediadas digitalmente,
por móviles y en línea.
En mi opinión, una memoria personal
es una memoria privada.
Podemos elegir lo que
se recuerda y se retiene.
Es absolutamente esencial
que esto se mantenga muy seguro.
Ahora para la mayoría de nosotros,
el impacto de la memoria
personal aumentada
supondrá un aumento cognitivo mejorado,
tal vez, esperemos,
un poco más de gracia social.
Pero para los millones que
sufren de Alzheimer y demencia,
la diferencia que podría marcar
la memoria aumentada
es una diferencia entre
una vida de aislamiento
y una vida de dignidad y conexión.
Ahora estamos en medio de un renacimiento
de la inteligencia artificial.
Quiero decir, en los últimos años,
estamos empezando a ver
soluciones a los problemas de IA
con los que hemos bregado
literalmente durante décadas:
comprensión del habla,
comprensión del texto,
comprensión de la imagen.
Tenemos la opción de usar
esta poderosa tecnología.
Podemos elegir utilizar IA para
automatizar y competir con nosotros,
o podemos usar IA para aumentar
y colaborar con nosotros,
para superar
nuestras limitaciones cognitivas
y para ayudarnos a hacer
lo que queremos hacer,
pero aún mejor.
Y al descubrir nuevas formas
de dar inteligencia a las máquinas,
podemos distribuir esa inteligencia
a todos los asistentes de AI en el mundo,
y así a cada persona,
sin importar las circunstancias.
Y es por eso,
cada vez que una máquina
es más inteligente,
nos hacemos más inteligentes.
Es una IA que vale la pena difundir.
Gracias.
(Aplausos)
من به اين جا اومدم تا طرز فكر
جديدی درباره زمينه فعاليت خودم
یعنی هوش مصنوعی به شما معرفی كنم.
من فكر میكنم كه هدف هوش مصنوعی
قدرتمندتر كردن انسانها با هوش ماشينيه.
وهر چه ماشينها هوشمندتر بشن،
ما هوشمندتر ميشيم.
من به اين ميگم "هوش مصنوعی انسانی"،
نوعی هوش مصنوعی كه برای
برآورده كردن نيازهای انسانها
از طریق تقويت و همكاری
با انسانها طراحی شده.
حالا، امروز خوشحالم كه میبینم
كه ايده داشتن يك دستيار هوشمند
به دغدغه اصلی نبديل شده.
یک تعبير جا افتاده از تعامل بين انسان
و هوش مصنوعی.
و يكي از اونها كه من در خلقش كمك كردم
اسمش هست Siri.
شما Siri رو ميشناسيد.
Siri چيزيه كه قصد شما رو میدونه.
و به شما كمك میكنه اون رو انجام بديد.
كمك میكنه كارها رو انجام بديد.
ولي چيزی كه شما ممكنه ندونيد
اينه كه
ما Siri رو طراحی كرديم تا به عنوان
يك هوش مصنوعی انسانی با يك واسط مكالمه
انسان رو قدرتمندتر كنه.
واسطی كه باعث شد افراد باهر ميزان
توانایی و مستقل از اين كه كی هستن
از اون استفاده كنن.
حالا براي بيشتر ما،
تأثير اين تكنولوژی
كمي سادهتر كردن انجام كارهاست.
ولي برای دوست من، دنيل
تاثير هوش مصنوعی در اين سيستمها
سرنوشتسازه.
ميدونيد، دنيل واقعا پسر اجتماعيه،
او نابينا و معلوله
و اين باعث ميشه نتونه راحت از دستگاههايی
كه ما قدرشونو نميدونيم استفاده كنه.
آخرين باری كه خونشون بودم برادرش گفت،
"صبر كن! دنيل هنوز آماده نيست!
داره با
خانمی كه اينترنتی باهاش آشنا
شده تلفنی حرف ميزنه."
من گفتم:"چه باحال! چطوری؟"
خب، دنيل براي گذروندن زندگی
اجتماعيش از Siri استفاده میكنه و بدون
نيازبه كمك كسانی كه ازش مراقبت ميكنن
ايميل و پيام متنی بزنه و تماس
تلفنی برقرار كنه.
جالبه نه؟
اين اتفاق بزرگيه.
اين آدم میتونه به كمك رابطهش
با هوش مصنوعی
با انسانهای واقعی رابطه داشته باشه.
و اين، كار هوش مصنوعی انسانيه.
يه مثال ديگه از اثراتی كه
زندگی آدما رو تغيير ميده
تشخيص سرطانه.
وقتی يك پزشك در مورد سرطان ترديد داره
از بيمار نمونه ميگره و اون رو به
پاتولوژيست ميده
كه زير ميكروسكوپ نمونه رو
بررسی کنه.
حالا پاتولوژيست هرروز صدها اسلايد
و ميليونها سلول رو نگاه میکنه.
برای كمك به انجام اين كار
بعضی محققان با استفاده از هوش مصنوعی
يك "طبقه بندی كننده" هوشمند ساختند.
طبقه بندی كننده الان با ديدن تصاوير
مشخص میکنه
كه "اين سرطان هست يا نيست"
قبلا طبقه بند خوب عمل ميكرد،
اما نه به خوبی انسان،
كه اكثر مواقع درست تشحيص ميداد.
اما وقتي توانايی ماشين و انسان رو
باهم تركيب كردند
دفت به ۹۹/۵ درصد رسيد.
همكاری هوش مصنوعی با انسان۸۵ درصد خطا ها رو از بين برد
و به پاتولوژيست اجازه داد به
تنهايی كار كند.
در غير اين صورت بسياری از سرطانها
ممكن بود درمان نشده باقی بمون
حالا، برای آدم کنجکاو، مشخص ميشه كه
انسان توی رد كردن جوابهای مثبت
اشتباه بهتر عمل میكنه
و ماشين در مواردی كه تشخيص آنها دشوار هست.
ولي درسي كه در اين جا میگيريم اين
نيست كه كدوم
برای اين كار طبقه بندی بهتر هستن.
اين چيزها هرروز در حال تغيير هستن،
درسي كه ميگيريم اين هست كه
از تركيب توانايیهای افراد و ماشين
همكاری به وجود اومد كه عملكردی
به اندازه يك ابرانسان داشت.
و اين قدرت هوش مصنوعی انسانی رو نشون ميده
حال بيايد به يک مثال ديگه
درباره عملکرد توربوشارژینگ نگاه كنيم
اين جا موضوع، طراحی است.
حال فرض كنيد شما يك مهندس هستيد.
ميخواهيد يك فريم جديد از يك
درام طراحی كنيد.
همه ابزارهای نرم افزاری و طراحی رو ميگيريد
و فرم و ابزارها رو در اونها وارد ميكنيد و
سپس عملكرد طرح رو تحليل ميکنید.
اين به شما يك طرح ميده
اگه همه اون ابزارها رو
به يك سيستم هوش مصنوعی بديد
ميتونه هزاران طرح توليد كنه.
اين ويدئو از نرم افزار Autodesk
فوق العاده ست. واقعيه!
و اين شكلی روش طراحی ما
رو دچار تغيير ميكنه.
الان اين مهندس
ميگه كه طرح بايد چه چيزی
رو در نهايت به دست بياره
و ماشين ميگه
"اينها يافتههای ممكن هستن"
حالا، كار مهندس اينه كه اون طرحی رو كه
از همه بيشتر با اهداف طراحی جور
هست انتخاب كنه،
اون به عنوان انسان به خاطر قدرت
تشخيص و تخصصش
بهتر از هركس ديگه اين رو تشخيص ميده
اينجا طرحی كه نهايت انتخاب ميشه
شبيه چيزی كه به نظر طبيعت طراحيش كرده،
منهای ميليونها سال تكامل
و همه چيزهای غيرضروری
حالا بيايد ببينيم كه اين ايده
هوش مصنوعی انسانی ما رو كجا میبره
اگه تا ورای مرزهای احتمالی دنبالش كنيم
مار و كجا ميبره
چه جور قدرتی دوست داريم به دست بياريم؟
مثلا بهبودشناختی! چطوره؟
به جای اين كه بپرسيم
"چقدر ميتونيم ماشينامونو هوشمند كنيم؟"
بيايد بپرسيم
"ماشينامون چقدر ميتونن مارو هوشمند كنن؟"
يعني،
مثلا حافظه رو در نظر بگيريد
حافظه اساس هوش انسانه
ولی دچار عيوب زياديه
ما خوب ميتونيم داستان تعريف كنيم
اما نميتونيم اونو
با جزييات به ياد بياريم
و حافظهمون هم به مرور زمان از بين ميره
مثلا اين كه دهه ۶۰ چی شد،
من هم ميتونم اونجا برم؟
[خنده حضار]
ولی چی ميشد اگه ما هم حافظهای
مثل حافظه کامپيوتر داشتيم
و تو زندگی ازش استفاده ميكرديم؟
چی ميشد اگه هر آدمی كه ميديديم
به خاطر می آورديم،
اين كه تلفظ صحيح اسمشون چی بود،
جزييات خونوادهشون، ورزش مورد علاقه
و آخرين مكالمهای كه باهاشون داشتيم؟
اگه تو كل زندگيتون چنين حافظهای داشتين،
ميتونستين به همه تعاملاتی كه با ديگران
در طول زمان داشتين
ازديدگاه هوش مصنوعی نگاه كنين
و روی روابط بين فرديتون تاثير بذاريد.
چی ميشد ميتونستين به AI بگيد
هرچی كه شما تا حالا خوندين رو بخونه
و هر آهنگی كه تاحالا گوش كردين
رو گوش كنه،
به عنوان كوچكترين سرنخ
ميتونست بهتون كمك كنه،
هرچی تاحالا ديدين يا شنيدين
رو به خاطر بيارين.
تصور كنين اين چقدر ميتونه به توانايی
شما برای ساختن ارتباطات جديد
و تشكيل ايدههای جديد كمك كنه.
و در مورد بدنمون چطور؟
چي ميشد ميتونستيم تاثير هر غذا
يا قرصی كه ميخوريم
يا شبهايی كه تا صبح بيدار
ميمونيم رو بياد بياريم
ميتونستيم هركار كه ميخوايم
با اطلاعاتمون
درباره چيزهايی كه حالمون رو خوب ميكنه
و سالم نگهمون ميداره انجام بديم
و تصور كنيد اين چقدر ميتونست
روشی كه ما حساسيتها
و بيماريهای مزمن رو مديريت
ميکنيم تحت تاثير قرار بده
من معتقدم هوش مصنوعی ميتونه امكان
بهبود حافظه شخصی رو به واقعيت تبديل كنه.
نميتونم بگم چه موقع، يا اين كه چه
عواملی در اين موضوع دخيل هستند،
اما فكر ميكنم كه اين تحول اجتناب ناپذيره،
چرا كه هرچيزی كه امروز هوش مصنوعی
رو موفق ميکنه
از جمله در دسترس بودن اطلاعات جامع
و توانايی ماشينها براي معنا بخشيدن
به اين اطلاعات
ميتونه به اطلاعات مربوط
به زندگی ما اعمال بشه
و اين اطلاعات امروزه برای
همه ما قابل دسترسيه،
چون زندگی امروزی به صورت ديجيتال
بوسيله موبايل و بصورت آنلاين اداره ميشه.
به نظر من، حافظه شخصی يك حافظه خصوصيه.
ما انتخاب ميكنيم كه چه چيزی رو
بخاطر بياريم
و چه چيزی رو به خاطر نياريم.
اين بسيار مهمه كه اين مساله
محرمانه باقی بمونه.
حالا برای بيشتر ما،
اثر حافظه شخصی بهبود یافته
دستيابی به يك ذهن قدرتمند تره
كه اگر خوشبين باشيم،
كمی نيز اجتماعیتر شده.
ولي براي ميليونها نفر كه از
آلزايمر و دمانس رنج ميبرند
تفاوتی كه حافظه بهبود يافته
ميتونه ايجاد كنه
به اندازه تفاوت يك زندگی ايزوله
با يك زندگی با عزت و پررفت و آمده.
ما در حال حاضر درست در دوره رنسانس
هوش مصنوعی قرار داريم.
منظورم اينه كه ازهمين چند سال پيش
ما شروع به پيدا كردن راهحلهايی برای
مسائل هوش مصنوعی كرديم
كه دهها سال بوده كه با آنها درگير بوديم:
درك صحبت و متن
و فهم تصوير.
ما برای اين كه چطور از اين تكنولوژی
قدرتمند استفاده كنيم آزاديم
ميتونيم ازش برای اتوماسيون
استفاده كنيم و باهاش رقابت كنيم،
و همچنين ميتونيم ازش برای قدرتمندتر
كردن خودمون و همكاريش با ما
استفاده كنيم تا محدوديتهای
شناختی خودمون رو از بين ببريم
و ازش برای انجام كارهايی كه
ميخوايم انجام بديم كمك بگيريم
كه فقط اونها رو بهتر انجام بديم.
و هرچه كه روشهای بهتری براي
دادن هوش به ماشينها كشف میكنيم.
ميتونيم اون هوش رو به همه
دستيارهای هوشمند توی دنيا،
و در نتيجه به هر شخصی فارغ از شرايطش،
توزيع كنيم،
و به همين خاطر هست كه
هر وقت يه ماشين هوشمندتر ميشه.
"ما" هوشمند تر ميشيم،
به همين خاطر هست كه هوش مصنوعی
ارزش گسترش پيدا كردن داره.
متشكرم.
[تشويق حضار]
Je suis ici
pour vous offrir une nouvelle façon
de voir mon domaine,
l'intelligence artificielle.
Je crois que l'IA a pour objet
d'ajouter à l'homme
l'intelligence de la machine.
Plus les machines
deviennent intelligentes,
plus nous devenons intelligents.
J'appelle celle-ci « l'IA humaniste »,
l'IA conçue pour
satisfaire les besoins humains
en collaborant avec les gens
et les renforçant.
Je suis content de voir que de nos jours,
l'idée de l'assistant intelligent
est très répandue.
C'est la métaphore
de l'interface entre l'homme et l'IA.
Et l'assistant intelligent
que j'ai contribué à créer s'appelle Siri
Vous connaissez Siri.
Siri, c'est cette chose
qui connaît vos intentions,
et vous aide en les réalisant,
elle vous aide à faire les choses.
Mais vous ignorez peut-être
que nous avons conçu Siri
comme une IA humaniste,
pour augmenter les gens
avec une interface conversationnelle
leur permettant d'utiliser leur téléphone,
peu importe qui ils sont
et quelles sont leurs capacités.
Pour la plupart d'entre nous,
l'impact de cette technologie
est de simplifier
l'utilisation des appareils.
Mais pour mon ami Daniel,
l'IA lui change la vie.
Vous voyez,
Daniel est un gars très sociable,
et il est aveugle et tétraplégique.
Il lui est donc très difficile d'utiliser
les outils que nous tenons pour acquis.
Lors de ma dernière visite,
son frère m'a dit :
« Daniel n'est pas prêt.
Il est au téléphone avec
une femme rencontrée en ligne »
« Cool, comment a-t-il fait ? »
Eh bien, Daniel utilise Siri
pour gérer sa propre vie sociale,
ses mails, ses textos et son téléphone,
sans être dépendant de ses aide-soignants.
C'est plutôt intéressant, non ?
Voilà une grande ironie.
Un homme dont l'interaction avec l'IA
lui permet d'interagir
avec de vraies personnes.
Et ça c'est l'IA humaniste.
Un autre exemple d'impact important
est le diagnostic du cancer.
Quand il soupçonne un cancer,
le médecin prélève un échantillon
et l'envoie au pathologiste,
qui l'examine au microscope.
Les pathologistes examinent
des centaines de lames
et des millions de cellules chaque jour.
Pour les aider dans leur tâche,
des chercheurs ont créé
un classificateur IA.
Le classificateur dit :
« Est-ce un cancer ou non ? »
en examinant les images.
Le classificateur était assez efficace.
Mais pas autant qu'un humain,
qui avait raison la plupart du temps.
Mais lorsqu'ils ont combiné
les capacités de l'homme et de la machine,
la précision est montée à 99.5% du temps.
En ajoutant l'IA à la boucle,
85% des erreurs ont été éliminées
que le pathologiste humain
aurait fait en travaillant tout seul.
Il s'agit de beaucoup de cancers
qui autrement aurait été négligés.
Pour les curieux, il s'avère que
l'homme reconnait mieux les faux positifs
et que la machine reconnaissait mieux
les cas difficiles.
Mais la leçon à tirer, ce n'est pas
quel agent est le meilleur
pour cette tâche
de classification des images.
Ces choses changent de jour à l'autre.
La leçon à tirer,
c'est qu'en alliant les capacités
de l'homme et de la machine,
un partenariat a été créé
qui a une performance surhumaine.
Et celle-ci est l'IA.
Prenons un autre exemple
avec une performance turbocompressée.
C'est de la conception.
Disons que vous êtes ingénieur
et vous voulez concevoir
un cadre pour un tambour.
Vous prenez vos logiciels favoris,
vos outils de CAO,
vous entrez la forme et les matériaux
et vous analysez la performance.
Ceci vous donne un dessin.
Si vous donner les mêmes outils à une IA,
elle peut générer des milliers de dessins.
Cette vidéo par AutoDesk est étonnante.
Voici de l'authentique.
Ceci transforme notre méthode de dessin.
L'ingénieur humain dit
ce que le dessin devrait atteindre,
Et la machine répond :
« Voici les possibilités. »
La mission de l'ingénieur est de choisir
le dessin qui correspond le mieux
aux buts du dessin, et elle sait
le choisir mieux que quiconque
en se servant du jugement
de l'expertise humaine.
Dans ce cas, la forme gagnante
ressemble à quelque chose
que la nature concevrait,
moins quelques millions
d'années d'évolution
et toute la fourrure superflue.
Imaginons maintenant
où cette idée de l'IA nous conduirait
si nous la suivions
dans l'au-delà spéculatif.
Y-a-t-il une augmentation
que nous voudrions avoir tous ?
Qu'en est-il de l'amélioration cognitive ?
Au lieu de nous demander jusqu'où on peut
pousser l'intelligence de nos machine,
demandons-nous jusqu'où nos machines
peuvent pousser notre intelligence.
Prenons par exemple la mémoire
La mémoire pose la base
de l'intelligence humaine.
Mais la mémoire humaine
est notoirement défectueuse.
Nous sommes des conteurs merveilleux,
mais les détails ne sont pas
toujours exacts.
Et nos mémoires
se détériorent avec le temps.
Où sont passées les années 60
et puis-je aller les retrouver ?
(Rires)
Imaginez si vous aviez une mémoire
aussi bonne que la mémoire informatique,
et qu'il s'agissait de votre vie ?
Si vous pouviez vous souvenir
de tous les gens que vous avez rencontrés,
prononcer leurs noms, les détails
de leurs familles, leurs sports préférés,
la dernière conversation avec eux.
Si vous aviez cette mémoire toute la vie,
vous pourriez demander à l'IA
d'analyser toutes les interactions
que vous avez eue au fil du temps,
et vous aider à réfléchir
à vos relations sur la durée.
Imaginez si l'IA pouvait lire pour vous
tout ce que vous avez lu
et écouter chaque chanson
que vous avez écouté ?
Avec le moindre indice,
elle pourrait récupérer
tout ce que vous avez lu et entendu.
Imaginez l'impact sur nos capacités
à faire des nouvelles connexions
et à développer des nouvelles idées.
Et nos corps ?
Si nous pouvions nous souvenir des effets
de chaque aliment qu'on mange,
chaque pilule qu'on prend,
chaque nuit blanche qu'on passe ?
On pourrait faire nos propres sciences
sur nos propres données
sur ce qui nous fait nous sentir bien
et nous maintient en bonne santé.
Et imaginez comment ça révolutionnerait
la façon dont on gère
les allergies et les maladies chroniques.
Je crois que l'IA fera de l'amélioration
de la mémoire personnelle une réalité.
Je ne sais ni quand
ni quels facteurs de forme sont en jeu,
mais je crois que c'est inéluctable,
parce que les facteurs de la réussite
de l'IA aujourd'hui,
la disponibilité de données exhaustives
et les capacités des machines
à comprendre ces données,
peuvent être appliquées à nos vies.
Et ces données sont ici aujourd'hui,
disponibles pour nous tous,
parce que nous menons
des vies numériques,
sur nos téléphones et en ligne.
À mon sens, une mémoire personnelle
est une mémoire privée.
On peut choisir ce dont on se rappelle
et ce qu'on conserve.
Il est absolument nécessaire
de la conserver en toute sécurité.
Pour la plupart d'entre nous,
l'impact de la mémoire
personnelle augmentée
constituera un gain mental amélioré,
peut-être, j'espère,
un peu plus de grâce sociale.
Mais pour les millions qui souffrent
de la malade d'Alzheimer et de démence,
la différence que la mémoire augmentée
pourrait faire
est une différence entre une vie d'isolée
et une vie digne, connectée.
On est en plein milieu d'une renaissance
dans l'intelligence artificielle
Depuis quelques années,
nous commençons à voir
des solutions aux problèmes d'IA
avec lesquels nous avons lutté
depuis littéralement des décennies :
la compréhension du discours et du texte,
la compréhension des images.
On a le choix de la manière d'utiliser
cette technologie puissante
On peut choisir d'utiliser l'IA
pour automatiser et nous concurrencer,
ou nous pouvons l'utiliser
pour augmenter et collaborer avec nous,
pour surmonter nos limitations cognitives
et nous aider à faire ce que nous voulons,
mais en mieux.
Plus on découvre de nouvelles manières
de rendre les machines plus intelligentes
plus on peut distribuer cette intelligence
à tous les assistants IA dans le monde,
et donc chaque personne,
quelles que soient les circonstances,
Et voilà pourquoi, chaque fois
qu'une machine devient plus intelligente,
nous devenons plus intelligents.
Voilà une IA
ui vaut la peine d’être diffusée.
Merci.
(Applaudissements)
Azért vagyok itt, hogy új látásmódot
kínáljak szakterületemről,
a mesterséges intelligenciáról.
Azt gondolom, az MI célja az,
hogy felvértezze az embereket
gépi intelligenciával.
Ahogy a gépek okosodnak,
okosabbak leszünk mi is.
Ezt nevezem „emberies
mesterséges intelligenciának”,
olyan mesterséges intelligenciának,
amelyet emberi igényekre terveztek,
hogy együttműködjenek
és kiegészítsék az embert.
Manapság örömmel látom,
hogy az intelligens segéd ötlete
megszokottá vált.
Elfogadott leképezése az ember
és az MI közötti illesztésnek.
A Siri létrehozásában segédkeztem.
Ismerik a Sirit.
Siri az a dolog,
amely ismeri szándékainkat,
és segít megvalósítani őket,
segít ügyeket intézni.
De tán nem tudják, hogy a Sirit
emberies MI-nek terveztük,
hogy az embert beszélő
csatlakozással egészítse ki,
amely lehetővé tette mobil
számítástechnika használatát,
függetlenül attól, hogy ki
és milyen képességű használja.
Legtöbbünk számára
e technológia kihatása,
hogy kissé megkönnyíti
az eszközök használatát.
De Daniel barátom életét megváltoztatta
az MI kihatása e rendszerekre.
Daniel igazi társasági ember
ám vak és négy végtagjára béna,
ami megnehezíti számára a nekünk
megszokott eszközök használatát.
Legutóbbi látogatásomkor öccse megkért:
„Várj egy kicsit, Daniel most nem ér rá,
telefonál egy interneten megismert nővel.”
Mire én: „Ez nagyszerű, hogyan csinálta?”
Daniel a Sirit használja
társasági életéhez:
ímélt, SMS-t ír, és telefonál;
és nem függ az ápolóitól.
Elég érdekes, ugye?
A sors fintora.
Itt egy ember, akinek az MI-hez
fűződő kapcsolata
segít neki kapcsolatot teremteni
valódi emberi lényekkel.
Ez az emberies mesterséges intelligencia.
Másik példa, amelynek életbevágó
kihatásai vannak:
a rák diagnosztizálása.
Amikor egy orvos rákot gyanít,
mintát vesz,
és elküldi egy patológusnak,
aki mikroszkóppal megnézi.
A patológusok minden nap
több száz metszetet,
milliónyi sejtet néznek meg.
A feladat támogatására
néhány kutató MI-alapú
osztályozót készített .
Az osztályozó válaszol :
az „Ez rák vagy nem rák?” kérdésre,
miután megnézte a képeket.
Az osztályozó elég jó volt,
de nem olyan jó, mint az ember,
aki a legtöbbször eltalálta.
Amikor azonban összeadták
a gép és az ember képességeit,
a pontosság 99,5%-ot ért el.
Az MI bevonása a partnerségbe
kiküszöbölte azon hibák 85%-át,
amelyeket az egyedül dolgozó
patológus elkövetett volna.
Ez rengeteg rákos eset,
amelyet máskülönben nem kezeltek volna.
A kíváncsiak kedvéért: kiderült,
hogy az ember jobb volt
hamis pozitív esetek kiszűrésében,
a gép pedig jobb volt a nehezen
azonosítható esetek felismerésében.
De nem az a tanulság ebből,
hogy melyik kezelő jobb
erre a képosztályozási feladatra.
A dolgok naponta változnak.
Az a tanulság,
hogy emberi és gépi
képességek ötvözésével
partnerséget hoztak létre,
amelynek emberfeletti képességei vannak.
Ez az emberies mesterséges intelligencia.
Nézzünk még egy példát
a teljesítmény felturbózására!
Tervezésről van szó.
Tegyük fel, hogy mérnökként
drónhoz új keretet szeretnénk tervezni.
Előkapjuk kedvenc
szoftverünket, CAD-eszközünket,
bevisszük a formát s az anyagokat,
majd elemezzük a teljesítményt.
Ebből lesz egy terv.
Ha ugyanazokat az eszközöket MI-nek adjuk,
tervek ezreit tudja kidolgozni.
Ez az Autodesk-videó lenyűgöző.
Ez valódi.
Átalakítja a tervezés módját.
Most a mérnökember megadja,
mit kell elérnie a tervnek,
a gép pedig azt mondja:
„Itt vannak a lehetőségek.”
A mérnök dolga kiválasztani azt,
amelyik a leginkább
megfelel a terv céljaira,
amelyet a mérnök emberként, emberi
ítélőképességével és tapasztalatával
mindenkinél jobban ismer.
Ebben az esetben a nyerő forma
olyasminek tűnik, mint valami,
amit a természet alkotott,
leszámítva néhány millió évnyi evolúciót
és azokat a szükségtelen szőrmerétegeket.
Lássuk, hová vezethet bennünket
az emberies MI ötlete,
ha eljátszunk a feltevésekkel?
Mifajta kiegészítést szeretnénk?
Mit szólnának egy kognitív kiegészítőhöz?
Ahelyett, hogy azt kérdeznénk:
„Mennyire okosíthatjuk föl gépeinket?”
kérdezzük ezt:
„Bennünket mennyire
okosíthatnak föl gépeink?”
Vegyük például a memóriát.
A memória az emberi intelligencia alapja.
De az emberi memória közismerten hibás.
Jók vagyunk történetek mesélésében,
de a részleteket eltévesztjük.
Idővel pedig memóriánk romlik.
Úgy értem: hová tűntek a 60-as évek,
és visszatérhetek-e én is oda?
(Nevetés)
De mi lenne, ha olyan memóriánk lehetne,
amely ugyanolyan jó, mint a számítógépeké,
és életünket fedné le?
Ha mindenkire emlékezni tudnánk,
akivel valaha találkoztunk:
nevük helyes kiejtésére,
családi adataikra, kedvenc sportágukra
és legutóbbi beszélgetésünkre velük.
Ha e memóriánk egész életünkben meglenne,
aZ MI-vel megnézethetnénk az idők során
másokkal végbement összes interakciónkat,
és ez segítene elgondolkodni
kapcsolataink hosszú ívén.
Mi lenne, ha az MI-vel elolvastathatnánk
mindent, amit valaha olvastunk,
és meghallgattathatnánk
a valaha hallott minden dalt?
A legkisebb támpont alapján
segíthetne visszakeresni
minden, valaha olvasottat és hallottat.
Képzeljék el, hogyan hatna ez
kapcsolatteremtő képességünkre
és ötletalkotásunkra.
És mi van a testünkkel?
Mi lenne, ha emlékezni tudnánk
minden megevett étel,
minden bevett tabletta,
átvirrasztott éjszaka következményére?
Tanulmányozhatnánk
adatainkat, hogy kiderítsük,
mitől érezzük magunkat jól,
és mitől maradunk egészségesek.
Képzeljék el, hogyan forradalmasítaná ez
az allergiák és a krónikus betegségek
kezelését!
Hiszem, hogy az MI valóra fogja
váltani memóriánk tökéletesítését.
Nem tudom megmondani, mikor
vagy milyen formai tényezőkkel,
de azt gondolom, hogy elkerülhetetlenül,
mert pontosan azokat a dolgokat,
amelyek ma az MI-t sikeressé teszik –
a széleskörű adatok rendelkezésre állása
és a gépek képessége,
hogy az adatokat értelmezzék –
lehet életünk adataira is alkalmazni.
Ezek az adatok itt vannak ma is,
elérhetők mindannyiunk számára,
mert digitális közvetítéssel élünk,
mobil és internetes felületeken.
A személyes memória privát memória.
Kiválaszthatjuk, mit idézzünk föl,
és mit őrizzünk meg, és mit ne.
Okvetlenül lényeges,
hogy nagyon biztonságosan tárolják.
Legtöbbünk számára
a kibővített személyes memória kihatása
a javuló mentális teljesítőképesség lesz,
és remélhetőleg kicsit több
társadalmi megbecsülés.
Ám az Alzheimer-kórban
vagy demenciában szenvedő millióknak
a kibővített memória kínálta különbség
az elszigetelt élet
s a méltóságteljes érintkezés
közti különbséget jelenti.
Jelenleg a mesterséges intelligencia
reneszánszának közepén vagyunk.
Arra gondolok, hogy az utóbbi években
olyan MI-gondok megoldását kezdjük látni,
amelyekkel évtizedekig küzdöttünk:
beszédfelismerés, szövegfelismerés,
képfelismerés.
Eldönthetjük, hogyan használjuk
e nagy hatású technológiát.
Dönthetünk úgy, hogy az MI-t
automatizálásra s versenyzésre használjuk,
vagy arra is, hogy kibővítsen minket
és együttműködjön velünk,
hogy leküzdje ismeretszerzésünk korlátait,
és segítsen megtenni azt,
amit amúgy is akartunk, csak jobban.
Amikor új módszereket találunk rá,
hogyan adjunk gépeknek intelligenciát,
elterjeszthetjük ezt az intelligenciát
a világ összes MI-segédje körében,
így eljut minden emberhez,
a körülményektől függetlenül.
Ezért van az, hogy mindig,
amikor egy gép okosabb lesz,
okosabbak leszünk mi is.
Ez olyan MI, amelyet érdemes terjeszteni.
Köszönöm.
(Taps)
Այսօր ես այստեղ եմ, որպեսզի
ձեզ առաջարկեմ մտածել իմ ոլորտի՝
արհեստական բանականության (ԱԲ) շուրջ:
Իմ կարծիքով արհեստական բանականությունը
մարդկանց զինում է
մեխանիկական կարողություններով:
Եվ ինչքան հզորանան մեքենաները
այնքան էլ
մենք կհզորանանք:
Ես դա անվանում եմ ՚հումանիստական ԱԲ՚--
արհեստական բանականություն` ստեղծված է
բավարարելու մարդու պահանջմունքները
համագործակցելով և
կատարելագործելով մարդկանց:
Այժմ ես ուրախ եմ տեսնել,
որ խելացի օգնականի գաղափարը
նորմալ է ընկալվում:
Սա ընկալելի փոխաբերություն
է մարդկանց և ԱԲ-ի միջև:
Եվ դրանցից մեկը, որ ես օգնեցի
սարքել կոչվում է Սիրի:
Սիրիին գիտեք:
Սիրին իր է, ով գիտի Ձեր մտադրությունը
և օգնում է այն անել Ձեր փոխարեն,
օգնում է Ձեզ ավարտել նպատակը:
Միգուցե չգիտեք,
որ մենք Սիրիին սարքել ենք,
ինչպես հումանիստական ԱԲ,
որպեսզի զարգացնենք
մարդկանց խոսակցական կապը,
որը նրանց հնարավորություն է տալիս
օգտագործել բջջային ծրագրավորում
չնայած նրանց ով լինելուն
կամ ունակություններին:
Հիմա մեծամասնության համար
այս տեխնոլոգիայի ունեցած ազդեցությունը
ստիպում է ամեն ինչ
դարձնել քիչ ավելի մատչելի:
Բայց Դանիելի համար,
այս համակարգում գտնվող ԱԲ-ի
ազդեցությունը կյանքի փոփոխություն է:
Դանիելը հաղորդասեր է,
կույր և պարալիզված
չորս վերջույթներով
մենք հաշվի ենք առնել, որ նա կդժվարանա
օգտագործել այդ սարքերը:
Երբ վերջին անգամ նրանց
տանն էի, նրա եղբայրը ասեց.
-Մի վարկյան, Դանիելը պատրաստ չէ:
Նա հոռախոսով կնոջ հետ է խոսում
ում հետ առցանց է
ծանոթացել:
- Ցնցող է: Ինպե՞ս,- հարցրեցի ես:
- Դանիելը Սիրին օգտագործելով
ղեկավարում է իր հասարակական կյանքը,
էլ. նամակները, տեքստերը և հեռախոսը
առանց խնամակալներից
կախվածության մեջ լինելու:
Հետաքրքիր է չէ՞:
Հեգնանքը այստեղ հիանալի է:
Ահա այն մարդը, ում
հարաբերությունը ԱԲ-ի հետ
օգնում են նրան կառուցել
հարաբերություններ իրական մարդկանց հետ:
Ահա թե ինչ է հումանիստական ԱԲ-ը:
Մեկ այլ կյանքը վերափոխող օրինակ կարեղ է
քաղցկեղի
ախտորոշումը լինել:
Երբ բժիշկը քաղցկեղ է ենթադրում,
վերցվում է նմուշը և ուղարկվում պաթոլոգին,
ով այն զննում է մանրադիտակի տակ:
Պաթոլոգները ամեն օր նայում
են հարյուրավոր շերտեր
և միլլիոնավոր բջիջներ:
Իսկ այս խնդիրը լուծելու համար
որոշ գիտնականներ դասակարգիչ-ԱԲ են հնարել:
Հիմա, դասակարգիչը ասում է.
- Սա քաղցկե՞ղ է, թե ոչ:
Նայեք նկարին:
Դասակարգիչը բավականին ճշգրիտ է,
բայց ոչ այնքան ճշգրիտ, ինչքան մարդը
ով մեծամասսամբ ճիշտ է:
Բայց, երբ նրանք համատեղում են
մեքենայի և մարդու կարողությունները,
ապա արդյունքը բարձրանում է մինչև 99.5%:
ԱԲ-ով համալրումը
բացառում է այն 85% սխալները,
որոնք կարվեին, եթե պաթոլոգը աշխատեր մենակ:
Իսկ դա շատ է քաղցկեղի համար,
որպեսզի մնար չբուժված:
Հետաքրքիր բացահայտումն այն է,
որ մարդը ավելի լավ է ժխտում
կեղծ դրական արդյունքները,
իսկ մեքենան ավելի լավ է ճանաչում
դժվար նշմարելի դեպքերը:
Բայց հարցը ամենևին նրանում չէ,
թե ով է ավելի ճշգրիտ
այս պատկեր-դասակարգում գործընթացում:
Դրանք ամեն օր փոփոխվում են:
Հարցն այն է,
որ միավորելով մարդու և
մեքենայի ունակությունները
արդյունքում ստեղծվել է համագործակցություն,
որը բնորոշ է ամենակարող մարդուն:
Եվ դա հումանիստական ԱԲ-նն է:
Հիմա այս ամենը եկեք դիտարկենք
տուրբո-լիցքավորման օրինակով:
Սա նախագիծն է:
Եկեք պատկերացնենք, որ Դուք ինժեներ եք:
Ուզում եք անօդաչու
սարքի նոր ձև նախագծել:
Դուք հանում եք ձեր սիրելի
CAD ծրագրային ապահովումը
և մուտքագրում եք ձևը ու նյութերը,
իսկ հետո փորձարկում ստացվածը:
Դա տալիս է մեկ կառուցվածք:
Եթե այդ նույն գործիքները տրվի ԱԲ-ին,
ապա նա կարող է առաջարկել
հազարավոր կառուցվածքային լուծումներ:
Autodesk-ի այս տեսանյութը հրաշալի է:
Ու սա իրական է:
Այսինքն, սա փոխակերպում է մեր
կառուցվածքային լուծումները:
Հիմա, ինժեները ասում է,
ինչի պետք է կառուցվածքը ձգտի,
իսկ մեքենան ասում է.
- Ահա հավանական
տարբերակները:
Այժմ ինժեների գործն է
ընտրել այն տարբերակը, որը շատ
լավ կլուծի իր առջև դրված խնդիրները,
ով մարդ լինելով բոլորից լավ դա գիտի՝
օգտագործելով մարդկային
դատողությունը և փորձը:
Այսպիսով հաղթող տարբերակը
նմանվում է նրան, ինչը բնությունը կստեղծեր
առանց միլլիոնավոր տարիների էվոլյուցիայի
և ոչ անհրաժեշտ նստվացքի:
Հիմա եկեք տեսնենք, թե այս
հումանիտար ԱԲ ուր մեզ կտանի,
եթե նրան հետևենք մտահայեցողականից այնկողմ:
Ի՞նչ աճ բոլորս կցանկանայինք ունենալ;
Բարի, ի՞նչ կասեք
ճանաչողության ընդլայման մասին:
Եկեք չհարցնենք, թե ի՞նչքան
խելացի կարող ենք մեքենաներին դարձնել:
Փոխարենը հարցնենք,
թե ինչքանով մեքենաները
մեզ խելացի կդարձնեն:
Օրինակի համար հիշողությունը:
Հիշողությունը մարդու
բանականության հիմքն է:
Բայց հայտնի է,որ մարդու
հիշողությունը թերի է:
Մենք շատ լավ ենք պատմություն պատմելու մեջ,
բայց ոչ ճշգրիտ դետալներով պատմելու մեջ:
Ժամանակի ընթացքում
հիշողությունը նաև վատանում է:
Նկատի ունեմ, որտե՞ղ գնացին 60-ները,
կարո՞ղ եմ ես էլ այդ տեղը գնալ:
(Ծիծաղ)
Բայց ի՞նչ կլիներ, եթե մենք համակարդչի
նման արտակարգ հիշողություն ունենայինք
ի՞նչի կնմանվեր կյանքը:
Ի՞նչ կլիներ, եթե հիշեիր քո
հանդիպած յուրաքանչյուր մարդուն,
նրանց անունների արտասանությունը,
նրանց ընտանիքի տվյալները,
սիրելի սպորտաձևերը,
ձեր ունեցած վերջին խոսակցությունը:
Եթե ունենայիր քո ամբողջ
կյանքի այդ հիշողությունը
դու կկարողանայիր ԱԲ-ի օգնությամբ
մարդկանց հետ ունեցած բոլոր
միջանձնյա հարաբերությունները
վերլուծելով մտածել հետագա
հարաբերություններ կառուցելու շուրջ:
Ի՞նչ կլիներ, եթե ԱԲ-ը կարդար այն,
ինչը երբևէ կարդացել ես,
կամ լսել յուրաքանչյուր երգ,
որը լսել ես նախկինում:
Ամենափոքր հուշումից, դա կարող
է օգնել քեզ հետ բերել այն,
ինչ դու նախկինում տեսել կամ լսել ես:
Պատկերացրու, թե դա ինչ ունակություններ
կտար նոր կապեր ստեղծելու համար
և նոր մտքեր ձևավորելու մեջ:
Իսկ ի՞նչ կասեք մեր օրգանիզմի մասին:
Ի՞նչ կլիներ, եթե մենք հիշեինք ամեն
ուտելիքի թողած հետևանքների մասին
ամեն դեղահաբի, որ ընդունում ենք
ու ամեն խնջույքի մասին, որ գնում ենք:
Մենք մեր տվյալների հիման վրա մեր սեփական
գիտությամբ կզբաղվեինք, թե
ինչն է մեզ հաճելի և առողջարար:
Հիմա պատկերացրեք, թե դա ինչպես կհեղափոխեր
ալերգիայի և քրոնիկ
հիվանդությունների դեմ տարվող պայքարը:
Հավատում եմ, որ ԱԲ-ը անձնական հիշողության
ընդլայնումը իրականություն կդարձնի:
Չեմ կարող ասել, թե երբ և ինչ
ձևի գործոններից է դա կախված,
բայց իմ կարծիքով դա անխուսափելի է,
քանի որ այն գործոնները, որոնք
ԱԲ-ը այսօր դարձնում են հաջողակ--
ճանաչելիության տվյալների հասանելիությունը
և դրանց վերլուծությունը մեքենաների կողմից-
կարող է կիրառվել, որպես
մեր կյանքի տվյալների բազա:
Եվ այդ տվյալների բազան այսօր
այստեղ հասանելի է բոլորիս,
քանի որ մենք թվային
միջնորդավորված կյանք ենք վարում,
շարժական, թե առցանց:
Իմ կարծիքով անձնական
հիշողությունը մասնավոր է:
Մենք ենք ընտրում, թե ինչն
է հիշելի, ինչը մնայուն:
Դա բացարձակ անհրաժեշտություն է,
որ պահպանվի շատ գաղտնի:
Հիմա մեզանից շատերի համար
ընդլայնված անձնական
հիշողության ազդեցությունը
ավելի կատարելագործված
մտավոր ձեռքբերում կլինի,
հնարավոր է, հուսամ՝ հասարակական շնորհ:
Բայց միլլիոնավորների համար, ովքեր
տառապում են Ալցհայմերով կամ դեմենցիայով
ընդլայնված հիշողությունը տարբերություն
կարող է լինել իզոլացված
կյանքի և արժանապատիվ
ու կապակցված կյանքի միջև:
Հիմա մենք արհեստական բանականության
վերածննդի մեջտեղում ենք գտնվում:
Անցած մի քանի տարիների ընթացքում
մենք սկսում ենք տեսնել ԱԲ-ն լուծումներ,
որոնց դեմ պայքարել ենք տասնամյակներով՝
խոսքի և գրի ըմբռնում,
պատկերի ըմբռնում.
Մենք ընտրություն ունենք, թե ինչպես
օգտագործենք այս հզոր տեխնոլոգիան:
ՄԵնք կարող ենք ընտրել ԱԲ-ն ավտոմատացնելու
և ինքներս մեզ հետ մրցակցոլու համար,
կամ կարող ենք օգտագործել ԱԲ-ն զարգանալու
և ինքներս մեզ հետ համագործակցելու համար,
մեր ճանաչողական
սահմանափակումները հաղթահարելու
և օգնել անելու այն, ինչ
մենք ուզում ենք անել՝
միայն ավելի լավը:
ԵՎ, քանի որ նոր ուղիներ ենք բացահայտում
մեքենաներին բանականություն տալու հարցում,
մենք կարող ենք տարածել
այդ բանականությունը
աշխարհի բոլոր ԱԲ-ն ասիստենտներին
և այդպիսով յուրաքանչյուր մարդու՝
անկախ հանգամանքներից:
Ահա թե ինչու
ամեն անգամ, երբ մեքենաները
ավելի են հզորանում
այդքան էլ հզորանում ենք մենք:
Սա այն ԱԲ-նն է, որը արժանի է տարածման:
Շնորհակալություն:
(Ծափահարություններ)
Sono qui per offrirvi un nuovo modo
di pensare al mio settore:
l'intelligenza artificiale.
Penso che lo scopo dell'IA
sia rendere forte gli umani
con l'intelligenza delle macchine.
E quando le macchine
diventano più intelligenti,
noi diventiamo più intelligenti.
Chiamo ciò "IA umanistica":
l'intelligenza artificiale
pensata per i bisogni umani
da persone collaborative e potenziate.
Oggi, sono felice di vedere
che l'idea di un assistente virtuale
sia la tendenza dominante.
È la metafora benaccetta
dell'interfaccia tra esseri umani e IA.
E quella che ho aiutato a creare
si chiama Siri.
Conoscete Siri.
Siri è quella cosa che conosce
le vostre intenzioni
e vi aiuta a svilupparle,
vi aiuta a fare le cose.
Ma quello che forse non sapete,
è che abbiamo progettato Siri
come un'IA umanistica,
per potenziare le persone
con un'interfaccia conversazionale,
che le rende in grado
di usare i computer portatili,
indipendentemente da chi sono
e dalle loro capacità.
Ora, per molti di noi,
l'impatto di questa tecnologia
è quello di rendere le cose
un po' più semplici.
Ma per il mio amico Daniel,
l'impatto dell'IA in questi sistemi
gli ha cambiato la vita.
Vedete, Daniel è un ragazzo
molto socievole,
ma è cieco e tetraplegico,
il che rende difficile usare questi
dispositivi che noi diamo per scontati.
L'ultima volta che andai a casa sua,
suo fratello mi disse:
"Aspetta perché Daniel non è pronto.
È al telefono con una donna
conosciuta in internet."
Io dico: "Forte, come ci è riuscito?"
Beh, Daniel usa Siri
per gestire la sua vita sociale,
le sue email, messaggi e telefonate,
senza dipendere dai suoi accompagnatori.
Tutto questo è interessante, vero?
Qui c'è della forte ironia:
un uomo la cui relazione con l'IA
lo aiuta ad avere relazioni
con esseri umani veri e propri.
Questa è IA umanistica.
Altro esempio con conseguenze
che cambiano la vita
è il diagnosticare il cancro.
Quando un dottore sospetta
un caso di cancro,
preleva un campione
e lo manda a un patologo,
che lo analizza con un microscopio.
Ora, i patologi analizzano
migliaia di vetrini
e milioni di cellule ogni giorno.
Così, per sostenere questo compito,
alcuni ricercatori hanno creato
un'IA classificatrice.
Ora, la classificatrice dice:
"È cancro o non è cancro?",
analizzando le immagini.
La classificatrice era piuttosto corretta,
ma non quanto una persona,
che non sbagliava quasi mai.
Ma, quando si combina l'abilità
della macchina con quella umana,
la precisione saliva al 99,5%.
Aggiungere quell'IA a una collaborazione
eliminava l'85% degli errori
che il patologo umano avrebbe commesso
lavorando da solo.
Si tratta di un sacco di cancro
che, altrimenti, non sarebbe stato curato.
Ora, per i curiosi, pare
che l'uomo sia più bravo
a scartare i falsi positivi,
e la macchina a riconoscere
i casi difficili da individuare.
Ma la lezione qui non riguarda
quale agente sia il migliore
nella classificazione dell'immagine.
Quelle cose cambiano tutti i giorni.
La lezione qui
è che, combinando le abilità
dell'uomo con quelle della macchina,
si crea una collaborazione
dalla prestazione sovrumana.
E questa è IA umanistica.
Ora, vediamo un altro esempio
di sovralimentazione.
Questo è design.
Ora, supponiamo che siate degli ingegneri.
Volete ideare una nuova struttura
per un drone.
Aprite i vostri software preferiti,
i vostri CadTools,
e inserite la forma e i materiali,
per poi analizzarne la prestazione.
Questo vi fornisce un progetto.
Se date gli stessi strumenti a un'IA,
vi genererà migliaia di progetti.
Questo video di Autodesk è meraviglioso.
Questa è roba vera.
Questo trasforma il modo
in cui progettiamo.
L'ingegnere umano ora
decide l'obiettivo del progetto,
e la macchina dice:
"Ecco le possibilità."
Ora, il lavoro dell'ingegnere
è scegliere quella che meglio
raggiunge gli obiettivi del progetto,
dato che, come umano,
lo sa meglio di chiunque altro,
usando il giudizio e la competenza umana.
In questo caso, la forma vincente
assomiglia a qualcosa
che la natura avrebbe ideato,
meno qualche milione di anni di evoluzione
e tutta quell'inutile pelliccia.
Ora vediamo dove quest'idea
di IA umanistica potrebbe portarci,
se la seguiamo oltre l'ipotetico.
Cosa ci piacerebbe potenziare?
Beh, che ne dite
di un potenziamento cognitivo?
Invece di chiederci: "Quanto possiamo
rendere intelligenti le nostre macchine?"
chiediamoci:
"Quanto possono renderci
intelligenti le nostre macchine?"
Prendete la memoria, per esempio.
La memoria è la base
dell'intelligenza umana.
Ma la memoria umana
è notoriamente imperfetta.
Siamo bravissimi a raccontare storie,
ma non a descrivere bene i dettagli.
E la nostra memoria
si deteriora con il tempo.
Cioè, dove sono finiti gli anni '60?
Posso ritornarci?
(Risate)
Ma se potessimo avere una memoria valida
come quella di un computer,
che riguardasse le nostre vite?
Se potessimo ricordare
tutte le persone incontrate,
come si pronunciano i loro nomi,
le loro famiglie, i loro sport preferiti,
l'ultima conversazione avuta con loro?
Se potessimo avere questa memoria
per tutta la vita,
l'IA potrebbe osservare
tutte le nostre interazioni
con le persone nel tempo,
e farci riflettere sul lungo arco
dei nostri rapporti.
Se l'IA potesse leggere
tutto quello che abbiamo letto
e ascoltare ogni canzone
che abbiamo sentito?
Con il più piccolo indizio,
potrebbe aiutarvi a recuperare
tutto quello che avete visto
o sentito prima.
Pensate a cosa comporterebbe
per la capacità di creare nuovi rapporti
e creare nuove idee.
E che dire dei nostri corpi?
Se potessimo ricordare le conseguenze
di ogni cibo ingerito,
di ogni pillola presa,
di ogni notte in bianco?
Potremmo creare la nostra scienza
e i nostri dati
su quello che ci fa stare bene
e ci mantiene sani.
E pensate a come ciò
potrebbe rivoluzionare
il modo in cui gestiamo allergie
e malattie croniche.
Credo che l'IA renderà reale
il potenziamento della memoria personale.
Non posso dire quando
o quali fattori forma saranno coinvolti,
ma penso che sia inevitabile,
perché ciò che rende
un successo l'IA oggi,
la disponibilità di dati esaustivi
e la capacità delle macchine
di dare un senso a quei dati,
può essere applicato ai dati
delle nostre vite.
E quei dati sono qui oggi,
disponibili a tutti,
perché conduciamo vite
mediate digitalmente,
sul cellulare e online.
Secondo me, la memoria personale
è la memoria privata.
Possiamo scegliere cosa viene
ricordato e conservato e cosa no.
È essenziale che questo venga
tenuto al sicuro.
Ora, per molti di noi,
l'impatto di una memoria
personale potenziata
corrisponderà a una crescita
mentale migliorata,
forse, a un po' più di buone maniere.
Ma per quei milioni di persone
che hanno l'Alzheimer e la demenza,
la differenza che può fare
la memoria potenziata
sta tra una vita vissuta in isolamento
e una vita dignitosa e connessa.
Ora siamo nel mezzo di un rinascimento
dell'intelligenza artificiale.
Solo negli ultimi anni,
abbiamo visto soluzioni
ai problemi dell'IA,
con cui avevamo combattuto
letteralmente per decenni:
comprensione del parlato,
comprensione del testo,
comprensione visiva.
Possiamo scegliere come usare
questa potente tecnologia.
Possiamo scegliere di usare l'IA
per automatizzare e competere con noi,
o possiamo usarla per potenziare
e collaborare con noi,
per superare i nostri limiti cognitivi
e per aiutarci a fare quello che vogliamo,
ma meglio.
E mentre scopriamo nuovi modi
per rendere intelligenti le macchine,
possiamo distribuire quell'intelligenza
a tutti gli assistenti virtuali del mondo,
e di conseguenza a ogni persona,
indipendentemente dalle circostanze.
E questo è il motivo
per cui ogni volta che una macchina
diventa più intelligente,
anche noi lo diventiamo.
Questa è un'IA
che vale la pena diffondere.
Grazie.
(Applausi)
皆さんに私の専門分野である
人工知能（AI）について
新しい見方を
提供しようと思います
AIの目的は
人間の能力を機械の知性により
高めることだと思います
機械がより賢くなるにつれ
私たちも賢くなるという訳です
私はこれを「人間的なAI」と呼びます
人々と協力し能力を拡張して
そのニーズを満たすように
デザインされた人工知能です
こんにち 嬉しいことに
インテリジェント・アシスタント
という考えは
主流のものになりました
これは人間とAIとの間のインターフェースの
メタファーとして広く受け入れられています
私が手がけたものに
「Siri」があります
Siriをご存知でしょう
Siriはあなたの意図を理解し
あなたがそれを遂行するのを手助けし
物事をこなすのを手伝います
ご存知無いかも知れないのは
Siriは人間的AIとしてデザインされ
会話式インターフェースを用いて
人々の能力を拡張し
誰でも能力の差異に関係無く
モバイル・コンピューティングを
使えるようにしたことです
私たちのほとんどにとっては
この技術の影響は
モノをほんの少し
使いやすくするという程度ですが
でも友人のダニエルには
こうしたシステムの中のAIの影響は
人生を変える類のものでした
ダニエルはとても社交的な男です
彼は盲目で四肢麻痺であるため
私たちが何気なく使うデバイスを
使うのも難しいのですが
この間彼の家に行くと彼の兄がこう言いました
「待って ダニエルはまだ忙しいから
ネットで出会った女性と
電話で話してるんです」
「そりゃすごい
どうやったんだろう？」
ダニエルはソーシャルライフを
管理するのにSiriを使っています
メール、メッセージング、電話—
介助者に頼らずにです
これはちょっと面白いでしょう？
アイロニーも素晴らしい
彼のAIとの関係が
彼が本物の人間との
関係を持つことを手助けしている
これが人間的AIです
人生を変えてしまうような例としては
がんの診断もあります
医師ががんを疑う時
患者から検体を取り
それを病理学者が
顕微鏡で精査します
病理学者たちは数百というスライドや
数百万もの細胞を毎日見ています
この作業を支援するために
研究者がAIで分類器を作りました
その分類器は画像を見て
「これはがんだろうか それとも違う？」
と問います
分類器は優秀でしたが
ほとんどを正解する人間よりは
劣ります
ですが機械と人間の能力を合わせた時
精度は99.5%になりました
AIを相棒にすると 人間の病理学者が
１人で作業をした時に起こる誤りの
85%を無くせたのです
見落とされていたであろう
たくさんのがんを見つけたのです
ご興味のある方の為の詳細ですが
人間の方が偽陽性の判別が上手く
機械は見つけにくいケースを
見つけるのが人より上手かったんです
しかしここでの教訓は
どちらが画像識別タスクで
優れているかではありません
そんなものは日々変わります
教訓は
人間と機械の能力を合わせることで
人間を超えた能力を持つ
協力関係ができたということです
それが人間的なAIです
他の例を見てみましょう
能力を飛躍的に向上させる例で
デザインの話です
あなたがエンジニアだとしましょう
ドローンのための
新しいフレームを作りたいとします
お気に入りのCADツールを使い
形と材質を入力し
性能を分析します
そして１つのデザインが出来上がります
AIに同じツールを与えると
何千ものデザインを生み出せます
このAutodeskによるビデオは
本当にすごいものです
これがデザインの手法を変革します
人間のエンジニアが
デザインの要件を入力すると
機械はこう返します
「これらが可能なデザインです」
するとエンジニアの仕事は
デザインの目的に最もかなうものを
選び出すことになり
人間としての判断と専門性によって
最良の判断ができるのです
この例では 選ばれたものは
自然によって形作られた
かのように見え
進化のための数百万年の時間と
不要な毛皮がないだけです
ではこの人間的なAIの可能性を
考えてみましょう
皆さん どのような能力を
拡張したいと思いますか？
知覚力の増強とか？
「私たちは機械を
どれだけ賢くできるだろう？」
と問う代わりに
「機械は私たちを
どれだけ賢くできるだろうか？」
と問うのです
記憶を例に取ってみましょう
記憶は人間の知性の基盤です
しかし人の記憶が不完全なのは
よく知られたことです
私たちは物語を語ることに長けていますが
詳細を正確には記憶できません
そして私たちの記憶は時間とともに劣化します
「60年代はどこへ消えてしまった？
私もそこに行けるかな？」みたいな
（笑）
コンピューターのような記憶を
自分の人生について持てたならどうでしょう？
もし出会う人すべてを
記憶できたなら？
名前の読み方も
家族構成も 好きなスポーツも
最後に交わした会話の内容も
もし全人生についての記憶があったなら
AIがあなたの今までの会話全てを調べて
あなたが自分の人間関係の軌跡を
省みるのを手伝ってくれるでしょう
もしもAIに
自分の読んだものすべてを読ませ
聞いた曲すべてを
聞かせることができたなら？
ほんの少しのヒントで
自分が見聞きしたものを何でも
取り出せるようになるでしょう
それが新たな関連を見つけ
アイデアを生み出す上で
どれほど力になるか
想像してみてください
私たちの身体についてはどうでしょう
自分の口にした食べ物
飲んだ薬
徹夜した夜のすべてについて
その影響を
記憶できたとしたらどうでしょう？
自分のデータを用いて
何が気分や体に良いのかを
自分で研究できます
これが私たちのアレルギーや慢性疾患の
管理のあり方を変えてしまうのを
想像してみてください
AIは個人の記憶の拡張を
現実のものにするでしょう
いつ どんな形で
ということは分かりませんが
必ずそうなると思います
なぜなら現在のAIの
成功を支えているのは
包括的なデータの存在
それを読み解く
マシンの力ですが
これは私たちの生活データにも
適用できるからです
そうしたデータはこんにち
私たちの手中にあります
なぜなら私たちは携帯でもネットでも
デジタルを介して生活しているのですから
個人的な記憶はプライベートな記憶です
何を記憶に残し 何を消し去るか
決めるのは自分です
これが安全に保護されていることが
非常に重要です
ほとんどの人には
拡張された個人の記憶の影響は
知力の向上や
願わくば 社交的に
より洗練されるということでしょう
しかしアルツハイマーや認知症に苦しむ
何百万人という人々にとっては
拡張記憶がもたらす違いは
孤独な人生か それとも
尊厳や人との繋がりのある人生か
という違いになるでしょう
今 私たちは人工知能における
ルネッサンス時代の真っ只中にいます
過去数年だけで
何十年も解けずにいた
AIの問題の数々が
解け始めています
音声認識、文章理解
画像認識
私たちには この強力な技術を
どう使うかという選択肢があります
AIに自動化をさせ
人間と競争させることも出来れば
AIに人間の能力を拡張させ
協力させることで
人間の知力の限界を広げ
我々がやりたいことを
もっとうまくできるよう
手助けさせるという選択も
出来るのです
私たちが機械に知性を与える
新たな方法を見つけたら
その知性を世界中のAIアシスタントへ
配備することができ
その人の状況を問わず
あらゆる人々を益することができます
このようにして
機械が賢くなる度に
私たちも賢くなるのです
それが「広める価値のあるAI」です
ありがとうございました
（拍手）
저의 전문분야에 관한 새로운 시각을
소개하기 위해 이 자리에 섰습니다.
바로 인공지능입니다.
저는 인공지능의 목적이
인간에게 기계의 지능을
부여하는 것이라고 생각합니다.
기계가 똑똑해지는 만큼
저희들도 똑똑해집니다.
저는 이것을
"인간적 인공지능"이라고 합니다.
협력과 강화를 통해
인간의 욕구 충족을 도와주는
그런 인공지능이죠.
오늘날 인공지능 비서라는게
주류가 되는 것 같아 굉장히 기쁩니다.
인공지능 비서는 인간과 인공지능 간의
인터페이스를 의미하는데요.
제가 제작에 참여했던 시리가
그 중 하나입니다.
다들 시리를 아실 겁니다.
시리는 말의 의도를 이해하고
이행하도록 여러분들을 도와줍니다.
일의 수행도 돕죠.
하지만 저희가 시리를
인간적 인공지능으로써 고안했다는
사실은 아마 모르실 것입니다.
어떤 사람이고 어떤 능력을 가졌든간에
모든 사람들로 하여금
모바일 컴퓨팅을 사용할 수 있는
소통형 인터페이스를
제공한다는 사실 말이죠.
대부분의 사람들은
이 기술로 인해
일을 더 수월하게
처리할 수 있게 되었습니다.
하지만 제 친구 다니엘에게
이러한 인공지능은
인생을 바꿔준 기술입니다.
여러분들이 보시는 것처럼
다니엘은 굉장히 사교적인데요.
시각장애와 사지마비로 인해
저희가 일상적으로 쓰는
여러 기기들을 사용하기 어렵습니다.
얼마 전 다니엘의 집에 갔을 때
그의 형이 말했습니다.
"잠깐만, 다니엘은 지금
온라인에서 만난 여자와
통화중이니까 기다려봐."
저는 "잘됐네요.
어떻게 했대요?" 라고 말했죠.
다니엘은 시리를 통해
간병인이 없이도
이메일, 문자, 전화 등의
사회생활을 합니다.
흥미롭지 않나요?
이 아이러니는 놀라운데요.
다니엘은 인공지능과의 관계를 통해
실제 인간과의 관계를 맺고 있습니다.
이것이 바로 인간적 인공지능입니다.
사람들의 인생이 바뀐 또 다른 예시로
암 진단이 있습니다.
의사가 암을 의심할 때
샘플을 채취한 후
병리의사에게 보내는데
병리의사는 그걸
현미경으로 살펴보죠.
그들은 매일 수백 개의 슬라이드와
수백만 개의 세포를 봅니다.
이 일을 돕기 위해
몇몇 연구자들이
인공지능 판별기를 만들었습니다.
판별기가 사진을 보고는
"이게 암인가요? 아닌가요?"
라고 하는 거죠.
판별기는 꽤 괜찮았습니다.
거의 매번 정확한 판단을 내리는
사람만큼은 아니지만요.
하지만 인간과 기계가 협력하여
암인지 아닌지를 판별하였을 때
진단의 정확도는
99.5%까지 올랐습니다.
작업에 인공지능을 추가한 결과
병리의사가 하는 실수의
85%를 줄인거죠.
많은 암이 치료되지 않은 채로
방치될 뻔 했습니다.
이젠 명확해졌습니다.
인간은 틀린 진단을 잘 찾아내고
기계는 숨어있는 경우를
잘 찾아낸다는 걸요.
하지만 어떤 것이 암 판별에
더 뛰어난지는 중요치 않습니다.
그런 것들은 매일 변합니다.
중요한 것은
인간과 기계가 협력함으로써
초인적인 능력이 발휘된다는 것입니다.
이게 바로 인간적 인공지능입니다.
그런 초인적인 능력을 발휘되는
또 다른 예시를 살펴보도록 하죠.
이건 디자인입니다.
여러분이 엔지니어라고 하고
드론의 새 틀을 설계한다고 해 봅시다.
좋아하는 소프트웨어나 캐드 도구를 꺼내
형태와 재료를 입력하고
성능을 분석하고 나서야
하나의 디자인이 완성됩니다.
만약 인공지능에게 같은 도구를 준다면
인공지능은
수 천개의 디자인을 만들 겁니다.
이 오토데스크의 영상은 놀랍습니다.
이건 진짜 물건이죠.
우리가 설계하는대로 변합니다.
엔지니어가
만들어야 할 디자인을 말하면
기계는 "모델들이 나왔습니다."
라고 하죠.
이제 엔지니어는
목적에 맞는 디자인을 고르면 됩니다.
그 사람은 누구보다
인간에 대해 잘 알고
인간의 판단방식과
전문지식을 사용합니다.
이 경우에, 선택된 디자인은
마치 자연이 만들어낸 것에
수백만년의 진화 과정과
불필요한 털들을 뺀 것만 같습니다.
이제부터 인간적 인공지능이
저희를 어떤 세상으로
인도할지 생각해봅시다.
저희는 어떠한 것들을
강화하고 싶을까요?
인지 강화는 어떤가요?
"기계를 얼마나 똑똑하게
만들 수 있을까요?" 라는 질문 대신
"기계가 우리를 얼마나
똑똑하게 할까요?"라는
질문을 해보도록 하죠.
기억력을 예시로 들어봅시다.
기억력은 인간 지성의
토대라고 할 수 있죠.
하지만 인간의 기억력은
불완전하기로 유명합니다.
저희는 이야기를 잘하지만
자세한 것들을
제대로 기억하지는 못합니다.
그리고 저희의 기억은
시간이 지날수록 쇠퇴합니다.
가령 60년대는 어디로 갔는지 말이죠
그리고 저도 그곳에 갈 수 있을까요?
(웃음)
만약 여러분에게 컴퓨터만큼의
좋은 기억력이 있었다면
여러분의 삶은 어땠을까요?
만약 지금껏 만난 모든 사람들의
이름을 발음하는 방법
가족관계, 좋아하는 스포츠
마지막 대화 내용까지
모두 기억한다면 어떨까요?
이런 기억력이 있었더라면
여러분이 사람들과 관계를 맺을 때
인공지능의 시야를
가질 수 있었을 겁니다.
여러분 인간관계의 긴 굴곡곡선을
되돌아보는데 도움 되었을 겁니다.
여러분이 읽은 모든 것을 읽고
여러분이 들은 모든 노래를 듣는
인공지능이 있다면 어떨까요?
당신이 보고, 듣는 모든 것들의
아주 작은 부분까지
기억해 내는데 도움이 될 겁니다.
그것이 새로운 관계망과
아이디어를 형성하는데 있어서
어떤 것을 도와줄지 생각해보세요.
또 저희의 몸은 어떨까요?
만약 저희가 전에 먹었던 모든 음식
복용한 약
밤샘 공부의 결과를
다 기억한다면 어떨까요?
저희는 무엇이 우리를 기분을 좋게 하고
무엇이 우리를 건강하게 하는지에 관한
저희만의 과학을 펼칠 수 있었을 겁니다.
이게 저희가 알레르기나
만성적인 병을 다루는 데 있어
어떤 혁신을 일으킬지 상상해보세요.
저는 인공지능이 이런 기억 강화를
실현할 것이라고 생각합니다.
언제, 어떠한 요인들이
작용할지 모르지만
저는 이것이 실현되리라 믿습니다.
왜냐하면 오늘날의 인공지능을 성공케 한
종합적 데이터의 가용성과
그 정보를 이해할 수 있는
기계의 능력이
우리의 삶의 정보에도
적용될 수 있기 때문입니다.
그러한 정보들은 눈 앞에 펼쳐져 있고
우리 모두가 이용할 수 있습니다.
왜냐하면 저희는 모바일과 온라인에서
디지털 기반의 삶을
살아가고 있기 때문입니다.
제 생각에, 한 사람의 기억은
지극히 개인적입니다.
저희 스스로가 어떤 기억을 떠올리고
유지해야할지 선택하죠.
이것을 매우 안전하게
유지하는건 필수적입니다.
대부분의 사람들에게 있어서
강화된 개인적 기억의 영향은
향상된 정서적 이익을 얻도록 하고
사회적으로 더 품위있는
삶을 살도록 해주는 것입니다.
하지만 알츠하이머나 치매를 앓고 있는
수백만 환자들에게 그런 강화된 기억은
고립된 삶과 존엄 그리고
타인과의 관계가 있는 삶 사이의
차이를 만들어낼 수 있습니다.
저희는 지금 인공지능
부흥기에 있습니다.
지난 몇년간, 저희는
수 십년 간 고심해왔던 인공지능 문제의
해결책을 보기 시작했습니다.
음성 인식, 텍스트 인식
이미지 인식 같은 것들 말이죠.
이제 이 강력한 기술을
어떻게 사용할지만 결정하면 됩니다.
인공지능을 자동화하여 저희와 경쟁하는
방향으로 사용할 수도 있고
인지적 한계를 극복하고
원하는 것을 하도록 도움을 주는
저희와 협력하는 방향으로
사용할 수도 있습니다.
기계가 지능을 습득하는
새로운 방법들을 개발함에 따라
저희는 그런 지능을
시리 같은 인공지능 조수에게
줄 수도 있고
나아가 어떤 상황이든 상관없이
모든 사람들에게 줄 수 있게 되었습니다.
이게 바로
기계가 똑똑해짐에 따라
저희가 똑똑해질 수 있는 이유입니다.
그게 바로 널리 퍼질
가치가 있는 인공지능인겁니다.
감사합니다
(박수)
Ik ben hier om jullie een nieuwe denkwijze
aan te bieden over mijn vakgebied,
artificiële intelligentie.
Ik denk dat het doel van AI is
om mensen te versterken
met machine intelligentie.
Wanneer machines slimmer worden,
worden wij slimmer.
Ik noem dit: 'humanistische AI' --
artificiële intelligentie ontworpen om
aan menselijke noden tegemoet te komen
door samenwerking met
en het aanvullen van mensen.
Nu, vandaag, ben ik blij om te zien
dat het idee van
een intelligente assistent
normaal is.
Het is de breed aanvaarde metafoor
voor het raakvlak tussen mensen en AI.
En degene die ik hielp
te ontwerpen noemt men Siri.
Je kent Siri.
Siri is het ding dat je bedoeling weet
en helpt het voor je te doen --
je helpt iets gedaan te krijgen.
Maar wat je misschien niet weet
is dat we Siri hebben ontworpen
als humanistische AI,
om mensen aan te vullen
met een conversationele interface
dat het voor hen mogelijk maakte
om mobiele informatica te gebruiken,
ongeacht wie ze waren
en hun mogelijkheden.
Voor de meesten onder ons
is de impact van deze technologie
om dingen wat gemakkelijker
te maken in gebruik.
Maar voor mijn vriend, Daniel,
is de impact van AI in
deze systemen levensveranderend.
Daniel is een heel sociale kerel,
en hij is blind en quadriplegisch,
wat het moeilijk maakt om de apparaten
te gebruiken die wij voor lief nemen.
De laatste keer dat ik
bij hem thuis was zei z'n broer:
"Wacht even, Daniel is niet klaar.
Hij is aan de telefoon met
een vrouw die hij online ontmoette."
Ik zeg: "Dat is cool,
hoe heeft hij het gedaan?"
Wel Daniel gebruikt Siri om
zijn eigen sociale leven te beheren --
zijn email, berichten en gsm --
zonder afhankelijkheid
van zijn verzorgers.
Dat is wel interessant hé?
De ironie hier is fantastisch.
Hier is de man wiens relatie met AI
hem helpt om relaties
te hebben met echte mensen.
Dit is humanistische AI.
Een ander voorbeeld met
levensveranderende gevolgen
is kanker diagnosticeren.
Wanneer een dokter kanker vermoedt,
nemen ze een staal en
zenden het naar een patholoog,
die het dan bekijkt onder een microscoop.
Pathologen kijken naar honderden dia's
en miljoenen cellen per dag.
Dus om deze taak te ondersteunen
maakten enkele onderzoekers
een AI-classificator.
De classificator zegt dan:
'Is dit kanker of geen kanker?'
terwijl hij naar de foto's kijkt.
De classificator was best goed,
maar niet zo goed als de persoon.
Die had het meestal juist.
Maar wanneer ze de vaardigheid
van de machine en de mens combineerden
steeg de nauwkeurigheid naar 99,5 procent.
Het toevoegen van AI aan een samenwerking
elimineert 85 procent van de fouten
die de menselijke patholoog
zou gemaakt hebben bij het alleen werken.
Dat is een hoop kanker die
anders onbehandeld zou blijven.
Nu, voor de nieuwsgierigen, het blijkt
dat de mens beter was
om valse positieven te verwerpen
en de machine beter was
in het herkennen van moeilijke gevallen.
Maar de les die we hier leren
is niet wie beter is
in deze classificatie van afbeeldingen.
Dat verandert iedere dag.
De les hier
is dat door de vaardigheden
van de mens en de machine te combineren,
er een samenwerking werd gecreëerd
met bovenmenselijke prestatie.
Dat is humanistische AI.
Nu een ander voorbeeld
met buitengewone prestatie.
Dit is design.
Laten we zeggen, je bent een ingenieur.
Je wil een nieuw frame
ontwerpen voor een drum.
Je neemt je favoriete software,
een CAD-programma,
en je voert de vorm en de materialen in
en dan analyseer je de prestaties.
Dat geeft je één ontwerp.
Als je dezelfde werktuigen
aan een AI geeft
kan het duizenden ontwerpen genereren.
Deze video door Autodesk is fantastisch.
Dit is echt.
Dus dit verandert hoe we ontwerpen.
De menselijke ingenieur zegt nu
wat het ontwerp moet bereiken.
En de machine zegt:
"Dit zijn de mogelijkheden."
Haar job, als ingenieur,
is te kiezen welke het best
de doelen bereikt van het ontwerp.
Als mens weet ze dat beter dan wie ook,
door menselijke oordeelsvermogen
en expertise.
In dit geval lijkt de winnende vorm
op iets dat de natuur zou hebben gemaakt,
maar zonder enkele miljoenen jaar evolutie
en al die onnodige vacht.
Laten we eens kijken waar dit idee
van humanistische AI ons kan brengen
als we het volgen
in de speculatieve toekomst.
Wat is de soort aanvulling
die we allemaal zouden willen?
Wel, wat denk je van
cognitieve verbetering?
In plaats van te vragen:
'Hoe slim kunnen we onze machines maken?'
laten we vragen
'Hoe slim kunnen onze machines óns maken?'
Neem nu geheugen als voorbeeld.
Geheugen is de fundering
van menselijke intelligentie.
Maar het menselijke geheugen
is enorm gebrekkig.
We zijn goed in het vertellen van verhalen
maar niet in het onthouden van details.
En onze herinneringen --
die vergaan na een tijd.
Ik bedoel maar, waar zijn
de jaren 60 naartoe? Kan ik daarheen?
(Gelach)
Maar wat als je een geheugen kon hebben
die zo goed was als dat van een computer
en over je leven ging?
Wat als je je iedereen kon herinneren
die je ooit hebt ontmoet,
hoe je hun naam uitspreekt,
details over hun familie, favoriete sport,
de laatste conversatie die jullie hadden?
Als je dit geheugen je hele leven al had
dan kon je de AI laten kijken
naar alle interacties
die je met mensen had
en laten helpen met reflecteren
over de langdurige relaties met hen.
Wat als je de AI alles
kon laten lezen die je ooit las
en laten luisteren naar
elk liedje dat je ooit hoorde?
Met de kleinste hint
zou het je kunnen helpen
om je iets te herinneren
dat je ooit zag of hoorde.
Beeld je in wat dat zou betekenen
voor het maken van nieuwe connecties
en het vormen van nieuwe ideeën.
En dan onze lichamen.
Stel je kon je alle gevolgen herinneren
van alle voedsel dat je at,
elke pil die je slikte,
ieder nachtje opblijven?
Dan konden we wetenschappelijk
kijken naar onze eigen data
over wat ons een goed gevoel
geeft en gezond houdt.
Beeld je in hoe dit
een revolutie zou kunnen zijn
voor de manier waarop we allergieën
en chronische ziekten behandelen.
Ik geloof dat AI verbetering
van persoonlijk geheugen zal realiseren.
Ik kan niet zeggen wanneer
of welke factoren betrokken zijn
maar ik denk dat het onvermijdelijk is.
Want de dingen die AI
vandaag succesvol maken --
de beschikbaarheid van uitgebreide data
en machines die in staat zijn
om die data te begrijpen --
kunnen worden toegepast
op de data van ons leven.
Die data zijn hier vandaag
voor ons allemaal beschikbaar
dankzij onze digitaal bemiddelde levens,
mobiel en online.
In mijn ogen is een persoonlijke
herinnering een privé herinnering.
Wij kunnen kiezen wat wel of niet
herinnerd en bewaard wordt.
Het is echt essentieel dat dit
heel veilig wordt gehouden.
Voor de meesten onder ons
zal de impact van een verbeterde
persoonlijke herinnering
een mentale verbetering zijn,
misschien, hopelijk, meer sociale glans.
Maar voor miljoenen mensen
die lijden aan Alzheimer en dementie
is het verschil dat
verbeterd geheugen kan maken
het verschil tussen een leven van isolatie
en een leven van waardigheid en contact.
We zijn nu midden in een renaissance
van artificiële intelligentie.
Enkel in de laatste jaren
beginnen we oplossingen
te zien op AI-problemen
waar we letterlijk
al decennia mee worstelen:
het begrijpen van spraak,
tekst en afbeeldingen.
We hebben een keuze in hoe we
deze krachtige technologie gebruiken.
We kunnen met AI automatiseren
en het met ons laten concurreren,
of we kunnen AI gebruiken als aanvulling
en om met ons samen te werken.
Om onze cognitieve limieten te overwinnen
en ons te helpen doen wat we willen doen,
alleen beter.
En als we nieuwe manieren ontdekken
om machines intelligentie te geven,
kunnen we die intelligentie verdelen
naar alle AI-assistenten ter wereld
en dus naar alle personen,
ongeacht hun situatie.
Dat is waarom
elke keer een machine slimmer wordt,
wij slimmer worden.
Dat is een AI die het waard is
om te verspreiden.
Dank je.
(Applaus)
Estou aqui para oferecer a vocês
um novo olhar sobre a área em que atuo:
a inteligência artificial.
Acho que o propósito da IA
é capacitar o homem
com a inteligência da máquina.
À medida que as máquinas
ficam mais inteligentes,
nós também ficamos.
Chamo isso de "IA humanística",
inteligência artificial projetada
para atender às necessidades humanas
aprimorando as pessoas
e colaborando com elas.
Fico feliz em ver que a ideia
de um assistente inteligente
é a tendência atual.
É a metáfora popularmente aceita
para a interface entre o homem e a IA.
A IA que ajudei a criar chama-se Siri.
Vocês conhecem a Siri.
A Siri conhece nossas intenções
e nos ajuda a realizá-las,
nos ajuda a fazer coisas.
Mas talvez não saibam
que projetamos a Siri
como uma IA humanística,
para aprimorar as pessoas
com uma interface de comunicação,
que permitiu a elas
usar a computação móvel,
independentemente de quem fossem
e das capacidades que tivessem.
Para a maioria de nós,
o impacto dessa tecnologia
é tornar as coisas mais fáceis de usar.
Mas, para meu amigo Daniel,
o impacto da IA nesses sistemas
mudou a vida dele.
Daniel é muito sociável,
e ele é cego e tetraplégico,
o que dificulta o uso desses aparelhos
que fazem parte do nosso cotidiano.
Em minha última visita,
o irmão dele disse:
"Espere, ele não está pronto.
Daniel está no telefone
com uma mulher que conheceu on-line".
Pensei: "Que legal! Como ele conseguiu?"
Daniel usa a Siri
para gerenciar sua vida social,
e-mails, mensagens de texto e telefone,
sem depender de seus cuidadores.
Interessante, não é mesmo?
É uma grande ironia:
um homem cuja relação com a IA
o ajuda a se relacionar
com pessoas de verdade.
Isso é a IA humanística.
Outro exemplo de algo
que pode mudar uma vida
é o diagnóstico de câncer.
Quando um médico suspeita de câncer,
extrai uma amostra e envia ao patologista,
que a observa no microscópio.
Os patologistas examinam
centenas de lâminas
e milhões de células todos os dias.
Para ajudar nessa tarefa,
alguns pesquisadores
criaram um classificador com IA.
O classificador diz:
"Isso é câncer ou não?",
examinando as imagens.
O classificador era muito bom,
mas não tão bom quanto um ser humano,
que acerta na maioria das vezes.
Mas, quando combinaram as capacidades
da máquina com as do homem,
o nível de precisão foi para 99,5%.
Essa parceria com a IA
eliminou 85% dos erros
que um patologista humano
teria feito se trabalhasse sozinho.
São muitos casos de câncer
que não teriam sido tratados.
Por curiosidade, o homem foi melhor
na rejeição de falsos positivos,
e a máquina no reconhecimento
de casos difíceis de detectar.
Mas a lição aqui
não é sobre qual é o melhor
nessa tarefa de classificação de imagens.
Isso muda todos os dias.
A lição aqui é que, ao combinar
as capacidades do homem com as da máquina,
foi criada uma parceria
de desempenho sobre-humano.
Isso é a IA humanística.
Vejamos um outro exemplo
com desempenho turbinado.
O design.
Vamos supor que vocês são engenheiros,
e querem criar um novo
design para um "drone".
Pegam as ferramentas de software
preferidas de vocês,
inserem o formato e os materiais,
e analisam o desempenho.
Isso lhes fornece um design.
Se derem as mesmas ferramentas a uma IA,
ela poderá gerar milhares de designs.
Este vídeo da Autodesk é incrível.
Isso é real.
Isso transforma a maneira
como fazemos o design.
O engenheiro humano informa
o que o design deve conquistar,
e a máquina informa:
"As possibilidades são estas".
O trabalho do engenheiro
é escolher aquela que atende
melhor aos objetivos do design,
o que, como humano,
conhece melhor do que ninguém,
usando a capacidade e o julgamento humano.
Neste caso, a forma eleita se parece
com algo projetado pela natureza,
sem alguns milhões de anos de evolução
e todo aquele pelo desnecessário.
Vamos ver aonde essa ideia
da IA humanística nos leva
se especularmos um pouco mais.
Que tipo de melhoria
todos nós gostaríamos de ter?
Que tal o aprimoramento cognitivo?
Em vez de perguntarmos:
"Podemos tornar
as máquinas inteligentes?",
perguntemos: "Nossas máquinas
podem nos tornar inteligentes?"
Considerem a memória, por exemplo.
A memória é a base da inteligência humana.
Mas a memória humana
é famosa pelas falhas.
Somos ótimos em contar histórias,
mas não nos apegamos aos detalhes.
Além disso, nossas memórias
se enfraquecem com o tempo.
Para onde foram os anos 60?
Também posso ir até lá?
(Risos)
E se pudessem ter uma memória
tão boa quanto a de um computador,
e que fosse sobre a vida de vocês?
E se pudessem se lembrar de todas
as pessoas que já conheceram,
da pronúncia dos nomes delas,
dos detalhes de família, dos esportes
favoritos, da última conversa?
Se tivessem essa memória
por toda a vida de vocês,
poderiam deixar a IA examinar
todas as interações
que já tiveram com as pessoas,
e ajudá-los a refletir
sobre seus relacionamentos.
E se a IA pudesse ler
tudo o que vocês já leram,
e ouvir cada música que já ouviram?
Ela poderia ajudá-los a recuperar,
nos mínimos detalhes,
qualquer coisa que já tenham
lido ou ouvido antes.
Imaginem o que isso faria pela capacidade
de criar novas relações e novas ideias.
E nossos corpos?
E se pudéssemos nos lembrar
das consequências de tudo o que comemos,
de cada pílula que tomamos,
de cada noite que não dormimos?
Criaríamos nossa própria ciência
com nossos próprios dados
sobre o que nos faz
sentir bem e ficar saudáveis.
Imaginem como isso iria revolucionar
a maneira como lidamos
com alergias e doenças crônicas.
Acredito que a IA tornará realidade
o aprimoramento da memória pessoal.
Não sei dizer quando
ou quais os fatores envolvidos,
mas acho que é inevitável,
porque tudo que faz
da IA um sucesso atualmente,
a disponibilidade de dados abrangentes
e a capacidade das máquinas
de entender esses dados,
podem ser aplicadas
aos dados de nossa vida.
Esses dados estão aqui hoje,
disponíveis para todos nós,
porque levamos uma vida
com intervenção digital
no celular e on-line.
Na minha opinião, uma memória
pessoal é uma memória privada.
Temos a chance de escolher
o que será ou não lembrado e retido.
É absolutamente necessário
que isso seja mantido em segurança.
Para a maioria de nós,
o impacto do aprimoramento
de nossa memória pessoal
será um ganho mental imenso,
talvez, com sorte,
um pouco mais de estilo social.
Mas, para os milhões que sofrem
de Alzheimer e demência,
o aprimoramento da memória
pode ser a diferença
entre uma vida de isolamento
e uma vida de dignidade e relacionamento.
Neste momento, estamos no meio
de um renascimento da IA.
Somente nos últimos anos,
começamos a ver soluções
para os problemas de IA
com os quais lutamos
literalmente há décadas:
compreensão de linguagem, texto e imagem.
Temos uma escolha sobre o modo
como utilizamos essa poderosa tecnologia.
Podemos escolher utilizar a IA
para automatizar e competir conosco,
ou para nos aprimorar e colaborar conosco,
para superar nossas limitações cognitivas
e para nos ajudar a fazer o que quisermos,
mas de uma forma melhor.
Conforme descobrimos novas formas
de dar inteligência às máquinas,
podemos distribuir essa inteligência
a todos os assistentes de IA no mundo
e, portanto, para cada pessoa,
independentemente das circunstâncias.
Por esse motivo,
cada vez que uma máquina
fica mais inteligente,
nós ficamos mais inteligentes.
Essa é uma IA que vale a pena divulgar.
Obrigado.
(Aplausos)
Obrigado.
(Aplausos)
Я здесь, чтобы предложить новый взгляд
на сферу своей деятельности —
искусственный интеллект.
На мой взгляд, цель ИИ —
наделить человека интеллектом компьютера.
Чтобы по мере того, как компьютеры
становились умнее,
становились умнее и мы.
Я называю это «гуманистический ИИ»,
искусственный интеллект, разработанный
для удовлетворения потребностей человека
посредством взаимодействия с людьми.
Я очень рад тому факту,
что идея умного помощника
вошла в жизнь.
Так теперь повсеместно называют
интерфейс между человеком и ИИ.
Умный помощник, в создании которого
участвовал я — Siri.
Все вы знакомы с Siri.
Siri — это штуковина,
которая знает о ваших намерениях
и помогает в их осуществлении
и реализации задуманного.
Вы можете не знать, что изначально Siri
была задумана как гуманистический ИИ,
призванный дополнить человека
диалоговым интерфейсом,
который позволил бы применять
мобильные вычисления
независимо от способностей человека.
Сегодня для большинства из нас
цель использования этой технологии —
облегчить пользование вещами.
А для моего друга, Дэниела,
внедрение ИИ в эти системы
полностью изменило жизнь.
Дэниел — по-настоящему общительный парень,
но он слепой и парализован,
что затрудняет пользование
обыденными для нас устройствами.
Когда я недавно был у него дома,
его брат сказал:
«Подожди минутку, Дэниел ещё не готов.
Он общается по телефону с девушкой,
с которой познакомился в интернете».
Я ответил: «Круто! Как ему это удалось?»
Дэниел использует Siri
для общения с людьми посредством
электронной почты, смс, телефона,
не обращаясь за помощью к своим опекунам.
Интересно, правда?
Ирония судьбы во всей красе.
Вот человек, чьи отношения с ИИ
помогают поддерживать отношения
с реальными людьми.
И всё это благодаря гуманистическому ИИ.
Другой пример того,
как ИИ может изменить жизнь, —
диагностика рака.
Когда врач предполагает у пациента рак,
у последнего берут анализы
и отправляют врачу-лаборанту,
который изучает их под микроскопом.
Сегодня врачи-лаборанты ежедневно
исследуют сотни слайдов
с миллионами клеток.
Им в помощь
учёные создали классификатор с ИИ.
Классификатор отвечает на вопрос
«Рак это или нет?»,
опираясь на изображение.
И он неплохо справлялся,
но до человека ему было далеко:
последний ставил
верный диагноз гораздо чаще.
Но когда мы объединили
возможности компьютера и человека,
точность достигла 99,5 процентов.
Применение ИИ в работе врача-лаборанта
уменьшило количество ошибок на 85%,
по сравнению с теми случаями,
когда человек работал в одиночку.
А это немалое число больных,
которые могли бы умереть без лечения.
Кому интересно, получается,
что человек лучше справлялся
с отсеиванием ложных диагнозов,
а компьютер —
с трудноопределимыми случаями.
Но не важно, кто из них лучше
сортирует изображения.
Эти показатели меняются каждый день.
Суть в том,
что соединяя возможности
человека и компьютера,
мы создаём партнёрство, превосходящее
человеческие возможности.
Это и есть гуманистический ИИ.
Давайте возьмём другой пример —
сверхпроизводительность.
Это дизайн.
Предположим, вы инженер
и хотите спроектировать
новый каркас для дрона.
Вы открываете вашу
любимую программу, CAD,
задаёте форму и материалы, а затем
анализируете показатели результата.
Получаете один образец дизайна.
Если те же самые средства предоставить ИИ,
он создаст тысячи вариантов дизайна.
Потрясающее видео от Autodesk.
Всё настоящее.
Таким образом, это меняет работу
над созданием дизайна.
Теперь инженер говорит,
каких результатов он ждёт от дизайна,
а компьютер отвечает:
«Возможны такие варианты».
Задача инженера —
выбрать тот вариант, который
максимально соответствует цели,
с чем человек,
опираясь на опыт и здравый смысл,
справляется лучше, чем что-либо ещё.
В этом примере победа за формой,
похожей на ту,
что могла бы создать сама природа,
за вычетом нескольких
миллионов лет эволюции
и бесполезного меха.
А теперь посмотрим, куда приведёт нас
идея гуманистического ИИ,
если рассуждать гипотетически.
Чтобы вы хотели улучшить?
Может, умственные способности?
Вместо того, чтобы спрашивать:
«Насколько умными мы можем
сделать компьютеры?»,
давайте спросим:
«Насколько умными они могут сделать нас?»
Например, возьмём память.
Память — основа человеческого разума.
Известно, что человеческая
память не идеальна.
Мы можем прекрасно рассказывать истории,
но упускаем детали.
И наши воспоминания размываются
с течением времени.
Что там было в 60-х годах,
и нельзя ли мне туда вернуться?
(Смех)
А что, если бы у вас была такая же
хорошая память, как у компьютера,
только применимо к вашей жизни?
Что, если бы вы могли запоминать всех
людей, с которыми когда-либо виделись,
их имена,
подробности их семейной жизни,
предпочтения в спорте,
то, о чём вы с ними говорили?
Если бы вы могли помнить это всю жизнь,
владеть ИИ, который видел бы все
ваши взаимодействия с людьми
и помогал анализировать
длинную цепочку ваших взаимоотношений.
Что, если бы ваш ИИ мог прочесть
всё, что прочитали вы,
и прослушать каждую услышанную вами песню?
Мельчайшая деталь могла бы
помочь вам восстановить всё,
что вы когда-либо видели или слышали.
Представьте, кто это позволило бы
вам создавать новые связи
и формировать новые идеи.
А как насчёт нашего тела?
Что, если бы мы помнили
реакцию организма на каждый приёма пищи
или медикаментов,
после каждой бессонной ночи?
На основе собственных данных
мы бы создали для себя теорию
о том, как чувствовать себя хорошо
и оставаться здоровыми.
Представьте, какой бы прорыв
это дало в борьбе
с аллергиями и хроническими заболеваниями.
Я верю, что ИИ сделает реальностью
улучшение человеческой памяти.
Не могу сказать, когда это произойдёт
или какие факторы на это повлияют,
но это неизбежно,
потому что всё то,
что делает ИИ успешным, —
доступ к комплексным данным
и способность компьютеров
извлекать из них пользу, —
может быть применено к нашей жизни.
И эта информация доступна всем нам,
потому что наша жизнь оцифрована
благодаря мобильным телефонам и интернету.
На мой взгляд, память человека —
это частное дело каждого.
Мы сами выбираем, что помнить
и сохранять, а что — нет.
Чрезвычайно важно, чтобы безопасность
в этом вопросе соблюдалась неуклонно.
Для большинства из нас
влияние дополненной личной памяти
будет означать улучшение
умственных способностей,
а также, возможно, социальных навыков.
Но для миллионов людей, страдающих
от болезни Альцгеймера и слабоумия,
дополненная память могла бы способствовать
смене существования в изоляции
на полноценную жизнь, полную общения.
Мы стоим на пороге эпохи расцвета
искусственного интеллекта.
В последние годы
мы только начинаем нащупывать
решения проблем ИИ,
которые мы пытались решить десятилетиями:
распознавание речи, текста,
изображений.
У нас есть выбор в том, как использовать
эту могущественную технологию.
Мы можем сделать ИИ автоматом
по принятию решений и соревноваться с ним,
а можем заставить его
взаимовыгодно сотрудничать с нами
так, чтобы мы могли преодолеть наши
когнитивные ограничения
и выполнять текущие задачи
ещё лучше.
Придумав новые способы
сделать компьютеры разумными,
мы можем распределить этот интеллект
на все экземпляры помощников с ИИ,
а также на каждого человека,
независимо от обстоятельств.
И именно поэтому
каждый раз, когда машина становится умнее,
становимся умнее и мы.
Такой искусственный интеллект
заслуживает распространения.
Спасибо.
(Аплодисменты)
Sizlere alanımla ilgili
yeni bir bakış açısı sunmak istiyorum,
yani yapay zekâ ile ilgili.
Bana göre yapay zekânın amacı
insanı, makine zekâsı ile güçlendirmektir.
Makine zekâsı geliştikçe
biz de gelişiyoruz.
Ben buna "hümanistik yapay zekâ"
-işbirliği yaparak ve insanı geliştirerek
onun ihtiyaçlarını karşılamak üzere
tasarlanmış yapay zekâ- diyorum.
Bugün akıllı bir asistan fikrinin
yaygınlaştığını görmek
beni mutlu ediyor.
İnsanlar ve yapay zekâ arasındaki
arayüz için kabul gören bir benzetme bu.
Siri, yapımına katkıda bulunduğum arayüz.
Siri'yi bilirsiniz.
Siri, niyetinizi bilen ve
bunu yapmanız için size yardımcı olan,
yaptırmanıza yardım eden şey.
Peki Siri'yi hümanistik yapay zekâ olarak,
konuşan bir arayüzle
insanları güçlendirme amacıyla,
kişiliğine ve yeteneğine bakmaksızın
mobil bilgi işlem yapmalarını
sağlamak üzere tasarladığımızı
bilmiyor olsaydınız?
Çoğumuz için
bu teknolojinin etkisi
işleri biraz daha kolaylaştırmaktır.
Fakat arkadaşım Daniel için,
yapay zekânın bu sistemlerde
hayat değiştirici bir etkisi var.
Anlayacağınız üzere,
Daniel oldukça sosyal,
görme engelli,
el ve ayakları felçli biri,
yani bizim hafife aldığımız bu cihazları
kullanmak onun için zor.
Onu son ziyaretimde kardeşi,
"Bir dakika, Daniel meşgul.
İnternette tanıştığı
bir kızla konuşuyor." dedi.
"Vay canına! Bu nasıl olur?"
der gibi oldum.
Daniel, bakıcılarına bağlı olmadan
kendi sosyal yaşamını
- e-posta, mesaj ve telefonunu -
kontrol etmek için Siri kullanıyordu.
İlginç değil mi?
Süper bir ironi var burada.
Yapay zekâ ile olan ilişkisi,
onun gerçek insanlarla
iletişim kurmasını sağlıyor.
İşte bu hümanistik yapay zekâdır.
Hayat değiştirici etkiye sahip
başka bir örnek ise
kanseri teşhis etmesidir.
Doktorlar kanserden şüphelendiklerinde
bunu mikroskopla incelemesi için
patoloğa göndermek üzere
numune alırlar.
Patologlar her gün yüzlerce parçayı,
milyonlarca hücreyi incelerler.
Bunu desteklemek amacıyla
bazı araştırmacılar,
bir yapay zekâ sınıflandırıcı yaptılar.
Artık bu sınıflandırıcı resimlere bakarak
"bunun kanser olup olmadığını"
söyler.
Sınıflandırıcı gayet iyiydi,
ancak bunu çoğu zaman
doğru teşhis eden
insan kadar değildi.
Fakat makine ve insanın yeteneğini
birleştirdiklerinde,
doğruluk oranı yüzde 99.5'e ulaştı.
Yapay zekâyı bir ortak çalışmaya katmak,
insan patoloğun yalnız çalıştığında
yapacağı hataların %85'ini
ortada kaldırmıştı.
Aksi halde bu tedavi edilmemiş
birçok kanser vakası demekti.
İşin ilginç yanı şu:
Yalancı pozitifi reddetmekte insan,
fark edilmesi zor noktaları görmekte
makine daha iyiydi.
Ancak burada önemli olan hangi aracın
bu görsel-sınıflandırma işinde
daha iyi olduğu değil.
Bu tür şeyler her gün değişir.
Burada önemli olan,
insan ve makine yeteneklerini
birleştirmenin
insanüstü bir performansı olan
bir ortaklık ortaya çıkardığıdır.
İşte bu da hümanistik yapay zekâdır.
Şimdi turbo şarj ile ilgili
başka bir örneğe bakalım.
Tasarımla ilgili.
Diyelim ki mühendissiniz.
Bir drone için yeni bir şasi
tasarlamak istiyorsunuz.
Sık kullandığınız yazılım araçlarınız ve
CAD araçlarınızı aldınız,
formu ve malzemeleri girdiniz,
sonra performans analizi yaptınız.
Bu size "bir" dizayn verir.
Aynı araçları bir yapay zekâya verirseniz
yapay zekâ binlerce dizayn üretebilir.
Autodesk'te yapılan bu video inanılmaz.
Ama gerçek.
Yani bu, tasarım yapışımızı değiştiriyor.
İnsan mühendis artık
tasarımın neyi yapması
gerektiğini söylerken,
makine ise
"Tüm olasılıklar şunlar:" der.
Artık burada mühendisin işi
tasarımın amacına en güzel
hizmet edeni seçmektir,
ki bir insan olarak insan muhakeme
ve uzmanlığını kullanmasını
herkesten daha iyi bilir.
Bu durumda kazanan şekil
doğanın dizayn etmiş olabileceği
türden bir şey gibi görünür,
tabii birkaç milyon yıllık evrim ve
tüm kullanılmayan kürkten hariç şekliyle.
Şimdi, hümanistik yapay zekâ fikrini
kurgusal boyutta incelediğimizde
bizi nereye götüreceğine bakalım.
Hepimizin sahip olmak istediği
gelişim nasıl bir şey?
Bilişsel gelişime ne dersiniz?
"Makinelerimizi ne kadar becerikli
yapabiliriz?" yerine
"Makinelerimiz bizi
ne kadar geliştirebilir?"
sorusunu soralım.
Mesela, hafızayı örnek alın.
Hafıza, insan zekâsının temelidir.
Ancak insan hafızasının
eksik yönleri de vardır.
Hikâye anlatmada iyiyizdir,
ancak detayları iyi hatırlamada değiliz.
Ayrıca hafızamız zamanla zayıflar.
Hani "Nerede o güzelim 60'lı yıllar,
gidebilir miyim o yıllara?" deriz ya.
(Gülüşmeler)
Peki ya bilgisayar hafızası kadar iyi
ve sizin hayatınızla ilgili
hafızanız olsaydı nasıl olurdu?
Tanıştığınız herkesi hatırlasaydınız,
isimlerini,
aile bilgilerini, en sevdikleri sporları,
onlarla yaptığınız son konuşmayı
hatırlasaydınız?
Tüm hayatınızı hafızanıza alsaydınız,
yapay zekâ bu zaman içerisinde
insanlarla olan tüm etkileşiminize bakar
ve ilişkilerinizin grafiğine dair
düşünmenizi sağlayabilirdi.
Peki yapay zekâ okuduğunuz
her şeyi okumuş ve
dinlediğiniz her şarkıyı
dinlemiş olsaydı?
En küçük bir ipucundan,
daha önce görmüş ya da
duymuş olduğunuz şeylere
erişiminizi sağlayabilirdi.
Bunun yeni bağlantılar kurmak ve
yeni fikirler oluşturma yetisine
neler katabileceğini düşünün.
Peki ya bedenimize ne olurdu?
Yediğimiz her yemeğin
etkilerini hatırlasak nasıl olurdu,
aldığımız her hapın,
çalıştığımız her gecenin?
Bizi iyi hissettiren ya da
sağlıklı tutan şeylerle ilgili
kendi verilerimize göre
kendi bilimimizi yapabilirdik.
Bunun alerji ve kronik hastalıkları
kontrol etme şeklimizi kökünden
nasıl değiştireceğini düşünün.
Yapay zekânın kişisel hafıza gelişimini
gerçeğe dönüştüreceğine inanıyorum.
Zamanını veya hangi form faktörlerin
işin içinde olacağını söyleyemem,
ama bence bu kaçınılmaz bir şey,
çünkü bugün yapay zekâyı
başarılı kılan şeyler
-kapsamlı veri kullanılabilirliği
ve makinelerin bu veriyi anlama yetisi-
bizim yaşamımıza uyarlanabilirler.
Tüm bilgiler burada,
hepimizin erişimine açık,
çünkü dijital olarak
tasarlanmış hayatlar sürüyoruz,
mobil yada çevrimiçi.
Bana göre kişisel hafıza
özel bir hafızadır.
Hatırlanıp saklanacak şeyleri biz seçeriz.
Bunu güvende tutmak
kesinlikle çok önemlidir.
Pek çoğumuz için
güçlendirilmiş kişisel hafıza
daha gelişmiş zihinsel kazanım olacaktır,
umarım biraz da
sosyal beceri getirebilir.
Fakat alzheimer ve bunama
rahatsızlığı olan milyonlarca insan için
güçlendirilmiş hafızanın farkı,
yalnız bir yaşam ile
saygın ve ilişki kuran bir yaşam
arasındaki farktır.
Şu anda yapay zekâ konusunda
bir rönesansın ortasındayız.
Yani birkaç yıl içerisinde
tam anlamıyla on yıllardır
uğraşmakta olduğumuz
yapay zekâ sorunlarına
çözümler getirildiğini göreceğiz:
Konuşmayı, metni,
görseli anlama yetisi gibi.
Bu güçlü teknolojiyi nasıl kullanmamız
konusunda seçim yapabiliriz.
Yapay zekâyı bizi otomatikleştirmesi
ve bizimle yarışması için,
ya da bizi güçlendirip
bizimle işbirliği yapması,
bilişsel sınırlarımızı aşıp
istediğimiz şeyi daha iyi yapmaya
yardım etmesi için
kullanmayı seçebiliriz.
Makinelere zekâ kazandırmanın
yeni yollarını buldukça
bu bilgileri tüm dünyadaki
tüm yapay zekâ asistanlarına
ve sonuç olarak bunu,
koşulsuz olarak herkese dağıtabiliriz.
Ve işte bu yüzden de,
makine zekâsı geliştikçe
bizim de gelişiriz.
Bu yaymaya değer bir yapay zekâdır.
Teşekkürler.
(Alkışlar)
Я сьогодні тут, аби запропонувати вам
новий погляд на мою сферу діяльності —
штучний інтелект.
Я вважаю, що метою штучного інтелекту
є розширення людських можливостей
за допомогою машинного інтелекту.
І в той час, як машини стають розумнішими,
ми не відстаємо.
Я називаю це "гуманістичним
штучним інтелектом" —
тобто таким, що розроблений
для задоволення людських потреб
шляхом співпраці з людьми
та доповнення їх можливостей.
Я дуже радий бачити,
що ідея інтелектуального
персонального помічника
на сьогодні набула такого поширення.
Це вже загальноприйнята модель взаємодії
між штучним інтелектом та людиною.
Інтелектуальний помічник, в розробці
якого брав участь я, — це Siri.
Ви усі знаєте Siri.
Siri — це система,
яка знає про ваші задуми
та допомагає втілювати їх у життя,
доводити справи до кінця.
Але ви, мабуть, не знаєте,
що Siri була задумана
як гуманістичний штучний інтелект,
аби доповнювати людей
за допомогою розмовного інтерфейсу,
даючи їм можливість користуватися
мобільною обчислювальною технікою,
не дивлячись на те, ким вони є,
та які здібності мають.
Зараз для багатьох із нас
головна мета цієї технології
вбачається у деякому полегшенні
користування речами.
Подивіться на мого друга Деніела —
штучний інтелект у складі
таких систем змінив його життя.
Деніел — насправді дуже
товариський хлопець,
але також він паралізований та незрячий,
тому не може з легкістю користуватися
тими пристроями, до яких ми так звикли.
Коли востаннє я заходив
до нього, його брат сказав:
"Зачекай хвилинку, Деніел не готовий.
Він розмовляє з дівчиною,
з якою познайомився онлайн".
Я такий: "Круто, як йому це вдалося?"
Деніел керує своїм соціальним
життям завдяки Siri —
електронною поштою,
повідомленнями, телефоном —
без допомоги своїх опікунів.
Цікаво, чи не так?
Іронічність цієї ситуації
неймовірна.
Ось хлопець, чиї стосунки з ШІ
допомагають йому мати
справжні людські стосунки.
Ось що таке гуманістичний
штучний інтеллект.
Ще один приклад, що ілюструє,
як ШІ змінює життя,
— це діагностування раку.
Коли лікар підозрює рак,
то бере аналізи та
відправляє їх до патологоанатома,
який розглядає їх під мікроскопом.
Щодня патологоанатоми
розглядають сотні слайдів
та мільйони клітин.
Щоб полегшити цю справу,
дослідники створили
класифікатор на базі ШІ.
Класифікатор дає відповідь
на питання "Рак це чи ні?",
дивлячись на зображення.
Класифікатор давав гарні результати,
але не настільки точні,
як давала людина,
яка мала рацію частіше.
Але якщо поєднати можливості
людини та машини,
точність зростає до 99.5%.
Спільними зусиллями людини
та штучного інтелекту
вдалося уникнути 85% помилок,
допущених людиною,
яка працювала самотужки.
А це — багато випадків раку,
які інакше б не були вилікувані.
Цікаво те, що, виявляється,
людина краще ідентифікує
хибно позитивні результати,
натомість машині під силу розпізнати
випадки, що важко виявити.
Але мова зараз не про те,
хто справляється краще
у справі класифікації зображень.
Показники змінюються кожного дня.
Головна ідея полягає у тому,
що шляхом поєднання
можливостей людини та машини
у результаті можна отримати
надлюдську продуктивність.
Все це — завдяки гуманістичному
штучному інтелекту.
Давайте розглянемо ще один приклад,
який демонструє збільшення продуктивності.
У сфері дизайну.
Припустимо, що ви — інженер.
Ви маєте розробити новий
дизайн каркасу для дрону.
Берете улюблену програму,
засоби автоматизованого проектування,
вводите форму та матеріали
та аналізуєте продуктивність.
Так ви отримаєте один дизайн.
Натомість штучний інтелект
завдяки таким же засобам
може згенерувати тисячі варіантів дизайну.
Це відео від компанії-розробника ПЗ
Autodesk приголомшує.
І це все насправді!
Отже, ШІ перевертає наше уявлення
про роботу над дизайном.
Тепер інженер говорить,
які функції має мати дизайн,
а машина говорить:
"Ось варіанти".
Зараз робота інженера полягає у тому,
щоб обрати варіант моделі,
що найкраще задовольнить мету проекту,
— саме на цьому людина
поки що знається краще,
використовуючи власні знання та судження.
У такому випадку
найкращою буде форма,
схожа на те, що б могла
створити природа,
без декількох мільйонів років еволюції
і усієї цієї непотрібної шерсті.
Погляньмо, куди б нас завела
ідея гуманістичного ШІ,
якщо ми будемо розвивати цю думку.
Яким саме чином ми б хотіли,
щоб машини нас доповнили?
Як щодо покращення стимулювання мислення?
Замість питання:
"На скільки ми можемо зробити
машини розумнішими?"
давайте спитаємося:
"На скільки машини можуть
зробити розумнішими нас?"
Для прикладу розгляньмо пам'ять.
Пам'ять — це основа людського розуму.
Але людська пам'ять,
як відомо, далека до ідеалу.
Ми чудово розповідаємо історії,
але спотворюємо деталі.
А наші спогади з часом слабшають.
Типу, куди поділись 60-ті?
Можна і мені з ними?
(Сміх)
А якби у вас могла бути пам'ять,
не гірша за машинну,
а в ній було усе ваше життя?
Якби ви могли згадати кожну людину,
яку зустрічали коли-небудь,
їхнє ім'я,
склад сім'ї, улюблений вид спорту,
предмет вашої останньої розмови?
Якби під рукою ви мали
пам'ять за все своє життя,
то ШІ міг би проаналізувати
всі ваші контакти
з іншими протягом довгого часу
і допомогти проаналізувати
усю довгу історію ваших стосунків.
А якби ШІ міг прочитати все, що й ви,
і послухати кожну пісню,
яку ви коли-небудь чули?
За допомогою найменшої
підказки він міг би допомогти вам
витягнути з пам'яті все почуте
або побачене вами раніше.
Подумайте, на що б ви пішли заради
можливості будувати нові стосунки
та формулювати нові ідеї.
А що ж з нашими тілами?
А якби ми могли пам'ятати наслідки
кожного страви, що ми куштували,
кожної прийнятої пігулки,
кожної безсонної ночі?
Можна бути самому собі науковцем,
аналізуючи дані про те,
що дозволяє нас почуватися
добре та лишатися здоровими.
Тільки уявіть, як це може
докорінно змінити
шляхи лікування алергій
та хронічних захворювань.
Я вважаю, що ШІ перетворить
покращення пам'яті на реальність.
Не можу сказати, коли та які
фактори братимуть у цьому участь,
та, на мою думку, це неминуче,
бо все, у чому криється
успіх ШІ сьогодні —
доступність вичерпних даних
та можливість машин обробляти їх —
можна застосувати до даних у нашому житті.
І ця інформація доступна
сьогодні для нас усіх,
тому що цифровий простір вже давно
став посередником у нашому житті
у формі мобільного та онлайн-спілкування.
Я вважаю, що персональна пам'ять
— це приватна пам'ять.
Ми самі обираємо,
що залишити, а що забути.
Неабияк важливо захистити
приватність такої інформації.
Для більшості з нас
покращена особиста пам'ять матиме вплив
на покращення когнітивних здібностей,
та сподіваюся, соціальних навичок.
Та для мільйонів тих, хто страждає
на хворобу Альцгеймера та деменцію,
різниця, яку може спричинити ШІ,
криється між життям в ізоляції
та достойним життям,
сповненим спілкування.
Зараз ми знаходимось на етапі
відродження штучного інтелекту.
Подумайте, лише за останні кілька років
ми починаємо знаходити
рішення проблема ШІ,
які не мали вирішення
фактично десятиліттями:
розуміння мовлення, розпізнавання тексту,
розпізнавання зображення.
Ми маємо обрати, яким шляхом
використовувати цю потужну технологію.
Ми можемо розвивати ШІ
у напрямку автоматизації,
у результаті чого будемо
з ним конкурувати,
або ж — для доповнення нас,
таким чином співпрацюючи з ним,
аби подолати обмеження
нашого процесу пізнання
і допомогти нам робити те,
що нам потрібно,
тільки краще.
І паралельно з освоєнням
нових можливостей
розвитку у машин інтелекту,
ми можемо наділити цим інтелектом
програмних персональних
помічників по всьому світу
і, таким чином, кожну особу,
незалежно від обставин.
Саме тому,
коли машина стає розумнішою,
стаємо розумнішими і ми.
Такий ШІ вартий поширення.
Дякую.
(Оплески)
Men bu yerda turishimdan maqsad, soham,
sun'iy intellekt haqida
yangicha fikrlashni taklif qilish.
Menimcha SI ning maqsadi
bu insonlarni mashina intellekti
bilan kuchaytirishdir.
Mashinalar aqlliroq bo'lgan sari
biz aqlliroq bo'lamiz.
Men buni "insoniy SI" deb atayman.
Sun'iy intellekt odamlar bilan o'zaro
ishlashi va ularni rivojlanishiga
yordam berishi orqali insonlarning
ehtiyojlarini qondiradi.
Hozirgi kunda yordamchi intellekt
g'oyasi katta mavzuga aylanganligidan
juda hursandman.
Bu odamlar va SI o'rtasidagi faollikni
ifodalash uchun o'rinli metaforadir.
Men yaratishga hissamni qo'shgan SI
Siri deb ataladi.
Siz Sirini bilasiz.
Siri sizning maqsadingizni tushuna oladi,
hamda uni
amalga oshirishda yordam beradi,
va uni bajarishda qo'l keladi.
Ammo siz bilmaydigan bitta narsa bor:
Sirini aslida
ijtimoiy SI sifatida,
suhbat interfeysida
insonni o'rnini to'ldirib turishi uchun
va mobil hisoblash
vazifalarini bajarishda yordam
berishi uchun
ishlab chiqqan edik.
Hozirda ko'pchiligimiz uchun bu
texnologiyaning ta'siri ish bajarishni
biroz bo'lsa-da
yengillashtirishidadir.
Lekin mening do'stim Daniel uchun
buning ta'siri butun hayotini o'zgartirdi.
Bilasizmi,
Daniel juda ham kirishimli yigit,
lekin u ko'r va qo'l oyoqlari shol.
Shuning uchun biz bemalol ishlata
oladigan moslamalarni u ishlata olmaydi.
Ohirgi marta men uning uyiga borganimda
uning akasi
"Biroz kuting, Daniel hali tayyor emas.
U online tanishgan qizi bilan
gaplashyapti" dedi.
Men "Zo'rku, buni qanday uddaladi?" dedim.
Daniel ijtimoiy hayotini boshqarish
uchun Siridan foydalanadi.
U ko'makdoshining yordamisiz
e-mail, sms va qo'ng'iroq qila
olishi mumkin.
Bu qiziq, shunday emasmi?
Taqdir hazili shundaki,
Sun'iy Intellekt unga aqlli inson bilan
muloqot qilishda
yordam berayapti.
Bu insoniy Sun'iy Intellektdir.
Yana bir yorqin misol bu saraton
kasalligiga
tashhis qo'yishdadir.
Vrachlar saratonni gumon qilganda,
ular qondan namuna olib patologga
jo'natadi.
Patolog uni mikroskopda ko'radi.
Patologlar bir kunda yuzlab namunalar va
minglab hujayralarga qaraydi.
Bu vazifani yengillashtirish
maqsadida ba'zi olimlar tasniflagich
SI yaratishdi.
Ushbu tasniflagich namunalarga qarab
saraton bor
yoki yo'qligini aytadi.
Dastlab tasniflagich juda yaxshi
ishlayotgan edi, lekin inson kabi
doim ham to'g'ri aytib bera olmasdi.
Ammo qachonki olimlar inson intellekti va
mashina qobiliyatini birlashtira olganda
aniqlik 99.5 foizga oshdi.
Shunda SI bilan hamkorlikda ishlash
patologlar bir o'zlari
ishlaganda qiladigan xatoliklarini
85 foizga kamaytirdi.
Bu juda ham ko'p oldi olinmagan
saraton kasalliklaridir.
Qizig'i shundaki, insonlar yolg'on
alomatni inkor etishni yaxshi uddalasa,
mashina esa aniqlanishi qiyin
bo'lgan alomatlarni topa oladi.
Bundagi saboq qaysi biri tasniflash
vazifasini
yaxshi bajara olishida emas.
Chunki narsalar doim o'zgarib turadi.
Balki,
inson va dastgoh qobiliyatini
birlashtirish orqali
superinsoniy vazifani bajarishda
sheriklik yaratilishidir.
Bu insoniy SI dir.
Keling, yana bir misolni olaylik.
Bu tezlikni
yaratishdir.
Masalan, siz muhandissiz.
Siz dron uchun rom yaratmoqchisiz.
Siz uni eng yoqtirgan dasturli
3D dasturingizda tayyorlaysiz
va shaklni hamda homashyolarni kiritasiz.
So'ng siz bajarilishini tahlil qilasiz.
Bu bitta dizaynni beradi.
Agar siz o'sha dastgohlarni SI ga
bersangiz,
u minglab dizaynlarni yarata oladi.
Autodesk yaratgan ushbu video ajoyib.
Bu haqiqatdan ham ajoyib.
U biz dizayn qilgan narsani yaratadi.
Muhandis inson dizayn bilan
nimaga erishish kerakligini aytadi
va mashina
"Mana namunalar" deb
ko'rsatadi va endi muhandisning vazifasi
inson sifatida o'zi
ma'qul deb biladigan, dizayn maqsadiga
mos tushadigan
variantni insoniy fikr va tajribaga
asoslanib
tanlaydi.
Natijada yaratilgan mahsulot
huddi tabiat yaratgan narsaday ko'rinadi.
Bir necha million yillik evolyutsiya
va shuncha keraksiz bo'lgan mo'yna.
Keling endi bu insoniy SI, agar biz uni
ortidan ergashsak, qayerga yetaklab
olib borishi mumkinligi haqida
gaplashaylik.
Biz hammamiz qanaqa rivojlanishni
istaymiz?
Kognitiv rivojlanishga nima deysiz?
"Biz mashinalarni qanchalik
aqlli qila olamiz?" deb so'rashni o'rniga,
keling, "Ular bizni
qanchalik aqlli qilishi mumkin?"
deb so'raylik.
Misol sifatida xotirani olaylik.
Xotira bu inson intellektining asosidir.
Lekin inson xotirasi kamchilikka egaligi
hammaga ma'lum.
Biz hikoya qilishda yaxshimiz, ammo uning
detallarida unchalik emas.
Va bizning xotiramiz vaqt o'tishi
bilan sustlashadi.
Ya'ni, 60-yillar qayga ketgan bo'lsa
men ham o'sha yerga ketaman.
(Kulgu)
Ammo sizda kompyuter xotirasi singari
xotira bo'lganda
nima qilgan bo'lardingiz?
Siz hayotingizda uchratgan har bir
inson ismini eslab,
ismini qanday qilib talaffuz qilishni,
ularning oilasiga taaluqli detallarni,
xatto
so'nggi bor qachon gaplashganingizni
eslay olganingizda nima bo'lardi?
Sizda shunday xotira
butun umr davomida bo'lsa, barcha
insonlar bilan qilingan suhbatlarni
ko'rish va ancha oldingi
munosabatlaringizni eslashga yordam bera
oladigan SI bo'lsa.
Agarda SI siz o'qigan har qanday narsani
o'qib bera olsa va eshitgan har qanday
musiqasini kuylab bera olsa
nima bo'lgan bo'lardi?
Kichkinagina ishora bilan u sizga
oldin eshitgan har qanday narsani
eslatib bera olsa, siz yangi aloqalar
qilish
va yangi g'oyalar shakllantirish
qobiliyatiga ega bo'lishni
tasavvur qilib ko'ring.
Bizning tanamizchi?
Biz yegan har bitta ovqatimiz, qabul
qilgan tabletkamiz
va yotishdan oldin qabul qilgan
dori ta'sirini eslay olganimizdachi?
Bizda to'plangan ma'lumotlardan kelib
chiqib, nimalar
o'zimizni yaxshi his qilishimizga undashi
haqida ilmiy ish qilishimiz mumkin.
Tasavvur eting, allergiya va surunkali
kasalliklarni
boshqarishimizda bu qanchalik
qo'l kelishini.
Men SI shaxsiy xotirani kuchaytira
olishiga ishonaman.
Men qachon va qanday omillar bilan
bog'liqligini aniq
aytolmayman, ammo bu muqarrarligi aniq,
chunki SI ni hozirgi kunda muvaffaqqiyatli
qilgan narsa bu
keng qamrovli ma'lumotlar bazasidir,
mashinalarning ushbu bazadan har
kunlik turmushda
foydalana olishidadir.
Ushbu ma'lumotlar bazasi hozir hammamiz
uchun mavjud,
chunki biz telefonda va online orqali
raqamli, vositali hayot olib borayapmiz.
Mening fikrimcha, shaxsiy xotira bu
xususiy xotiradir.
Biz nimani eslash kerakligini o'zimiz
tanlaymiz.
Bu mutlaqo alohida saqlanishi kerak.
Hozir, bizning ko'pchiligimiz
uchun rivojlangan shaxsiy xotira ta'siri
yaxshilangan ruhiy yutuq bo'lardi.
Ehtimol, bu ijtimoiy yutuq hamdir.
Lekin Altsgeymer va ruhiy kasalligiga
uchragan millionlab odamlar uchun
rivojlangan xotira ularning hayotiga
o'zgarish
kiritishi ular hayotidagi yolg'izlik, qadr-qimmat,
hamda o'zaro aloqadagi o'zgarishdir.
Biz hozir sun'iy intellektning renessans
davri o'rtasida turibmiz.
Ya'ni, o'tgan bir necha yil davomida
biz yillar davomida kurashib kelayotgan
SI muammolariga yechimni kuzatishimiz
mumkin.
Bu muammolar suhbatni anglash, yozuvni
va rasmni
fahmlashdan iborat edi.
Biz bunday kuchli texnologiyani qanday
foydalanishni o'zimiz tanlashimiz mumkin.
Biz SI ni bizni avtomatlashtirish va biz
bilan raqobatlasha olishi,
yoki undan bizni rivojlantirishi va biz
bilan birga ishlashi uchun,
bizning kognitiv cheklovlarimizni yengish
va biz qilayotgan ishni yaxshiroq
bajarish maqsadida
foydalanishimiz mumkin.
Biz mashinalarga intellekt o'rnatishning
yangi yo'llarini topganimiz sari,
ushbu intellektni sharoitidan qat'iy
nazar,
har bir ko'makdoshga muhtoj bo'lgan odamga
yordam berishga hissamizni qo'shishimiz
mumkin.
Shuning uchun,
har safar mashina aqlliroq bo'lgani sari
biz aqlliroq bo'lamiz.
Shu sababli SI boshqalar bilan
ulashishga arziydi.
Rahmat.
(Qarsaklar)
Tôi muốn giúp các bạn có cái nhìn mới
về ngành nghiên cứu của tôi
trí tuệ nhân tạo.
Tôi cho rằng mục đích của AI
là để trợ giúp con người
bằng trí tuệ của máy móc.
Mỗi khi máy móc thông minh lên,
ta cũng thông minh lên.
Tôi gọi điều này là
"AI có tính người" --
trí tuệ nhân tạo được thiết kế
phù hợp với nhu cầu con người,
bằng cách hợp tác
và thúc đẩy khả năng của họ.
Tôi rất vui mừng khi được biết
rằng ý tưởng về một trợ lý ảo thông minh
đang trở nên phổ biến.
Đó là cái tên thể hiện được phần nào
mối liên hệ giữa con người và AI.
Tôi đã góp sức sáng tạo nên Siri,
một trợ lý ảo như vậy.
Bạn hẳn đã biết Siri.
Siri có thể biết được việc bạn sắp làm
và giúp bạn làm việc đó,
giúp bạn hoàn thành công việc.
Nhưng điều có lẽ bạn chưa biết
đó là chúng tôi thiết kế Siri
như một AI thân thiện với con người,
trợ giúp họ dựa trên việc sử dụng lời nói,
tăng cường khả năng
truy cập thông tin ở mọi nơi,
bất kể họ là ai
và khả năng của họ tới đâu.
Với hầu hết chúng ta,
ích lợi của loại công nghệ này
là làm mọi thứ dễ dàng hơn chút ít.
Nhưng đối với anh bạn của tôi, Daniel,
AI đã thay đổi hoàn toàn cuộc đời anh ấy.
Bạn thấy đó, Daniel là người rất hoà đồng,
anh ấy khiếm thị và bị liệt cả tay chân,
điều đó khiến anh gặp vô vàn khó khăn
khi sử dụng các thiết bị quen thuộc.
Lần gần nhất tôi đến thăm,
anh trai anh ấy bảo,
"Cậu chờ chút đã, Daniel đang bận.
Anh ta đang nói chuyện điện thoại
với một cô gái trên mạng".
"Thật tuyệt, anh ấy đã làm thế nào vậy?"
Siri đã trợ giúp anh ấy
hoạt động trên mạng xã hội:
email, tin nhắn, gọi điện...
mà không cần nhờ tới người trợ giúp.
Thật thú vị, đúng không?
Một sự thực rất trớ trêu.
Một anh chàng nhờ tạo "mối quan hệ" với AI
đã có được mối quan hệ thực sự
với những con người thực sự.
Đó chính là AI thân thiện với con người.
Một ví dụ đặc biệt tiêu biểu khác
liên quan tới chẩn đoán ung thư.
Khi bác sĩ nghi ngờ bệnh nhân mắc ung thư,
họ lấy mẫu bệnh phẩm
và gửi cho chuyên gia chẩn đoán,
người sẽ quan sát nó dưới kính hiển vi.
Nhà phân tích này nhìn vào
hàng trăm lớp cắt
và hàng triệu tế bào mỗi ngày.
Vì vậy, để trợ giúp họ,
một số nhà nghiên cứu đã tạo ra
AI phân loại.
Thuật toán phân loại sẽ trả lời câu hỏi:
"Đây có phải ung thư hay không?"
bằng cách quan sát bức ảnh.
Thuật toán phân loại khá tốt,
nhưng vẫn chưa tốt bằng con người,
họ thường đúng trong hầu hết trường hợp.
Nhưng khi ta tổng hợp sức mạnh
của cả con người và máy móc,
độ chính xác lên tới 99,5 phần trăm.
Cần bổ sung thêm rằng AI
đã giúp loại bỏ 85 phần trăm số lỗi
mà các nhà phân tích mắc phải
khi họ làm việc đơn lẻ.
Đó là rất nhiều ca bệnh ung thư
có thể đã không được chữa trị.
Nếu đi sâu hơn, ta sẽ thấy rằng
con người tốt hơn máy móc
khi phát hiện các ca dương tính giả,
và máy móc tốt hơn con người
trong các ca khó phân biệt.
Nhưng bài học rút ra ở đây
không phải là đánh giá xem ai giỏi hơn
trong bài toán phân loại này.
Điều đó đang thay đổi từng ngày.
Bài học nên rút ra ở đây
đó là nhờ kết hợp sức mạnh
của cả con người và máy móc,
ta đã tạo ra sự hợp tác
mang lại kết quả phi thường.
Đó chính là AI thân thiện với con người.
Hãy xét đến một ví dụ khác
liên quan tới hiệu suất bộ tăng áp động cơ
Hãy nói về việc thiết kế.
Hãy tưởng tượng bạn là một kỹ sư.
Muốn thiết kế khung
cho một máy bay tự động.
Bạn sử dụng phần mềm ưa thích,
công cụ CAD,
bạn tạo hình dạng và nhập vào vật liệu,
sau đó bạn phân tích hiệu suất.
Chúng giúp bạn có một thiết kế.
Nếu bạn cung cấp cho AI
các công cụ tương tự,
chúng có thể tạo ra
hàng nghìn thiết kế như vậy.
Video này của Autodesk thật kỳ diệu.
Đây là những đồ vật thật.
Như vậy, điều đó đã thay đổi
cách ta thiết kế.
Người kỹ sư hiện nay
chỉ cần cung cấp các tiêu chí thiết kế,
và máy móc sẽ nói,
"Đây là các kết quả khả quan".
Nhiệm vụ của người kỹ sư
đó là chọn một thiết kế
phù hợp nhất với mục tiêu,
điều một con người sẽ hiểu rõ hơn ai hết,
khi họ sử dụng óc phán xét và chuyên môn.
Ở đây, thiết kế tốt nhất
tương tự như một mô hình
mà mẹ thiên nhiên đã có,
trừ việc nó không tốn
hàng triệu năm tiến hoá,
cũng như không có lớp lông vô ích kia.
Bây giờ hãy xem ý tưởng về AI thân thiện
sẽ giúp loài người vươn xa tới đâu
nếu ta theo đuổi nó tới tận cùng.
Là con người, chúng ta
muốn cải thiện khả năng gì nhỉ?
Ta muốn tăng khả năng tư duy không?
Thay vì việc chỉ hỏi,
"Ta có thể làm AI thông minh tới cỡ nào?"
hãy hỏi rằng,
"Máy móc có thể giúp ta
thông minh tới cỡ nào?"
Hãy lấy ví dụ về trí nhớ.
Trí nhớ là nền tảng của tư duy con người.
Nhưng ai cũng biết
trí nhớ chúng ta chứa đầy lỗi.
Sở trường của chúng ta là kể chuyện,
nhưng lại hay quên các chi tiết.
Và trí nhớ chúng ta
thoái hóa theo thời gian,
Như là, những năm 1960 đi đâu rồi,
tôi cũng có thể đến đó chứ?
(Cười)
Nhưng nếu bạn có trí nhớ tốt
ngang ngửa bộ nhớ của chiếc máy tính,
và tất cả là về cuộc sống của bạn thì sao?
Chuyện gì sẽ xảy ra
nếu bạn nhớ hết những người bạn gặp,
cách bạn phát âm tên họ,
thông tin gia đình, môn thể thao họ thích,
cuộc trò chuyện cuối giữa bạn và họ?
Nếu bạn giữ được hết ký ức cả cuộc đời,
bạn có thể nhờ một AI
phân tích tất cả các tương tác
theo thời gian với mọi người,
và giúp bạn xây dựng nên lịch sử
về mối quan hệ của chính bạn.
Chuyện gì sẽ xảy ra nếu có một AI
đọc tất cả mọi thứ bạn đã từng đọc
và nghe mọi bài hát bạn đã từng nghe?
Từ những mảnh ghép nhỏ nhất,
nó sẽ giúp bạn nhớ lại
toàn bộ những gì bạn đã nghe hay đã đọc.
Hãy tưởng tượng điều đó sẽ giúp
chúng tạo những kết nối mới như nào
và viết nên những ý tưởng mới.
Còn về cơ thể ta thì sao?
Điều gì sẽ xảy ra nếu ta nhớ được
hậu quả của từng thứ ta ăn,
từng viên thuốc ta uống,
và từng đêm ta đã thức trắng?
Ta có thể dùng dữ liệu của chính ta
để tìm ra cách tốt nhất
nhằm giúp ta cảm thấy
khoẻ mạnh và thoải mái hơn.
Và hãy tưởng tượng về một cuộc cách mạng
trong công cuộc chống lại
các bệnh dị ứng và mãn tính.
Tôi tin việc AI sẽ nâng cao khả năng
ghi nhớ cá nhân là hoàn toàn thực tế.
Tôi không dám chắc về thời gian
hay các chi tiết cụ thể,
nhưng điều đó chắc chắn sẽ đến,
bởi lẽ ngày nay, những điều kiện tốt nhất
giúp AI trở nên mạnh mẽ --
bao gồm khối lượng dữ liệu lớn có sẵn
và khả năng xử lý dữ liệu của máy tính --
đều có thể được ứng dụng
vào khối dữ liệu của cuộc sống quanh ta.
Và số dữ liệu chúng ta có thể sử dụng
ngày nay,
là nhờ ta đang sống
giữa một thế giới số khổng lồ,
thông qua điện thoại và kết nối mạng.
Tôi cho rằng bộ nhớ cá nhân
là một thứ rất riêng tư.
Ta có toàn quyền lựa chọn
những điều đáng nhớ và đáng quên.
Việc giữ an toàn cho chúng
là cực kỳ quan trọng.
Với hầu hết chúng ta,
lợi ích của tăng cường trí nhớ cá nhân
có thể giúp cải thiện vấn đề về tinh thần,
và hy vọng là gia tăng
các mối liên kết xã hội.
Nhưng với hàng triệu người đang sống chung
với Alzheimer và sa sút trí tuệ,
sự khác biệt mà bộ nhớ cá nhân đem lại
chính là sự khác biệt
giữa một cuộc sống cô đơn
và một cuộc sống hoà đồng.
Chúng ta đang sống giữa thời kỳ Phục hưng
của trí tuệ nhân tạo.
Chỉ vài năm trước,
ta mới bắt đầu có lời giải
cho những bài toán liên quan tới AI,
những bài toán ta đã mất
hàng thập kỷ để tìm lời giải:
xử lý giọng nói, xử lý văn bản,
xử lý ảnh.
Ta có quyền lựa chọn cách ta sử dụng
loại công nghệ mạnh mẽ này.
Ta có thể phát triển AI thành tự động hoá
và cạnh tranh với chính chúng ta,
hoặc ta có thể khiến AI hợp tác
và làm ta trở nên mạnh mẽ hơn,
giúp ta vượt qua giới hạn
tư duy của chính mình
và giúp ta đạt được những điều
ta hằng mong muốn,
những điều tốt đẹp hơn.
Trong khi khám phá các phương pháp mới
giúp máy móc có trí tuệ,
ta có thể mang trí tuệ đó
tới mọi trợ lý ảo trên toàn thế giới
và từ đó, mang nó tới mọi người
trong bất kỳ hoàn cảnh nào.
Đó là lý do
mỗi khi máy móc thông minh hơn,
ta cũng thông minh hơn.
AI, một ý tưởng đáng để lan rộng.
Cám ơn.
(Vỗ tay)
今天来到这里，是想邀请大家
从一个新的角度来看待我熟悉的领域：
人工智能。
我认为人工智能的目的，
是要用机器智能
来增强人类的能力。
而随着机器变得更聪明，
我们也会更聪明。
我称这个为“人性化 AI”——
通过与 AI 合作并
强化人类的设计方式
来满足人类的需求。
如今，我很高兴能看到
智能助理的这个想法
能成为主流。
这象征了人类与 AI 之间的互动
已被广泛接受。
而其中一个我协助
创造的产品就是 Siri。
各位都认识 Siri。
Siri 会知道你的意图，
并协助你
把一切搞定。
但各位可能不知道，
当初我们在设计 Siri 时，
就把它定位在“人性化 AI ”，
通过对话的方式来强化人类体验，
让使用行动计算成为可能，
不论他们是谁、
能力如何，都可以使用。
对我们大多数人而言，
这项技术带来的影响
是让东西更便于我们使用。
但对我朋友Daniel而言，
这些系统中的AI功能
却改变了他的一生。
Daniel是个很爱社交的人，
也是个四肢瘫痪的盲人，
我们认为理所当然的设备，
对他来说却很难用。
上次我去他家，他哥哥说：
“等等，Daniel还没准备好。
他正在和网上认识的女生打电话。”
我说：“不错啊，他怎么办到的？”
事实上，Daniel用 Siri 来管理
他自己的社交生活——
他的电子邮件、短信、电话——
不用依赖他的照料人。
这挺有趣的，对吧？
不过也相当讽刺。
这个人与 AI 的关系
协助他与真正的人类建立了关系。
这就是人性化的人工智能。
还有一个可以改变人生的例子，
也就是癌症诊断。
当医生怀疑你有癌症时，
他们会先取样交给病理学家，
病理学家再利用显微镜来看样本。
病理学家每天要看
数百片的载玻片
及数百万个细胞。
所以为了支援这项工作，
有几位研究人员做出了一种
人工智能分类器。
现在，分类器已经会看着图片分辨：
“这是不是癌症？”
分类器挺厉害的，
但没有人类那么厉害，
人类大部分都能判读正确。
但，当机器与人类的能力
结合在一起时，
正确率可以达到 99.5%。
加上人工智能的协作，
人类病理学家
能减少个人判断时 85% 的错误。
这其中很多的癌症患者，
当初就是因误判而耽搁了治疗。
人类因为好奇的原因，
比较擅长判断假阳性案例，
而机器则比较擅长判断
难以辨别的案例。
但我们学到的并不是
谁在图像分类上比较厉害。
那些东西每天都会变。
这里我们学到的是，
通过结合人类与机器的能力，
其创造出的合作关系
会有超人般的表现。
而这就是人性化的人工智能 。
我们再举个例子，
这方面的进步也是突飞猛进。
那就是“设计”。
假设你是个工程师，
想要设计一个新的无人机骨架。
你打开最爱的软件，
电脑绘图辅助工具（CAD），
输入了外形和材料，
然后按下分析表现。
它只会跑出一种设计方案。
如果你把这些工具拿给 AI 使用，
它会帮你跑出数千种设计。
这段Autodesk 的影片非常震撼。
这是真实案例。
这就改变了我们设计的方式。
现在，人类工程师
只要说出想要实现的设计，
机器就会说：
”有这些可能性方案。”
现在，她作为工程师的工作，
就是选出一种最符合目标的设计，
这是她身为人类最擅长的，
用的就是人类的判断和专业知识。
在这案例中，脱颖而出的设计
像是自然界设计出来的，
但这样的设计，
不需要几百万年的演化，
也不需有那些皮毛。
我们现在来想想，
如果我们跟着人性化 AI 走，
它会把我们带到哪些
意想不到的境界？
我们想要实现哪些方面的强化？
认知强化如何？
别再问：
“我们能把机器做到多聪明？”
而是要改问：
“我们的机器能把我们变得多聪明？”
举个例子，记忆。
记忆是人类智能的基础。
但人类的记忆力是出名的差。
我们很会说故事，
但无法保证细节都是准确的。
我们的记忆——会随时间衰退。
比如，六十年代去哪了？
我也能去那儿吗？
（笑声）
但如果你能拥有和电脑
一样好的记忆力，
而且这些记忆与你的人生有关，
那会如何呢？
如果你能记得
你见过的每一个人，
叫得出每一个人的名字，
家庭状况的细节，
他们最爱的运动，
你和他们上次的对话，那会如何呢？
如果你一生都有这样的记忆，
你就可以让人工智能
去看看你过去
与人们的所有互动，
并协助你反思你的人际关系。
如果我们能让人工智能去阅读
所有你阅读过的东西，
去听你听过的每首歌，会如何呢？
从最微小的线索，
它就能协助你找回
你以前看过或听过的任何东西。
想像一下，这对于
建立新连结以及
产生新点子的能力会有什么影响。
那么，我们的身体呢？
如果我们能记得吃过的每样食物，
每颗药物，
记得每次熬夜的内容，
那会如何？
我们可以用自己的资料
来做自己的科学，
找出什么会让我们
感觉很好并保持健康。
想像一下，这会为我们管理
过敏及慢性病带来怎样的革命。
我相信，人工智能能够
实现个人记忆的强化。
我不知道何时或需要哪些机缘，
但我认为它是一定会到来的，
因为人工智能在当今
够成功的原因就是这些——
唾手可得的综合性数据，
以及机器能从这些数据中
理解出意义的能力——
能够被应用到我们生活中的数据上。
我们现今就已经能够
取得那些数据了，
因为我们可以直接用手机
或上网的方式，
将我们的生活与数字科技做连结。
依我所见，个人的记忆
是私人的记忆。
我们可以选择要或不要，
回忆或保留哪些记忆。
这种安全性绝对是有必要的。
对大部份人来说，
增强个人记忆所产生的影响会是：
可以获得心智上的成长，
或是希望可以有更好的社交能力。
但对于数百万受阿兹海默症
及痴呆症折磨的人而言，
增加记忆能造成的改变
就是让那孤独的人生，
变成有尊严，
与生活保持连接的人生。
我们现在正处于人工智能
繁荣发展的时期当中，
仅仅在过去几年，
我们就开始看到
人工智能问题的解决方法，
而这在过去数十年来，
一直是无法解决的问题，比如：
口语理解，文字理解，
图像理解。
我们可以选择要
如何使用这强大的技术。
我们可以选择用人工智能
来做自动化的工作，并与我们竞争，
或我们可以选择用人工智能
来做增强化的工作，并与我们合作，
来克服我们的认知限制，
并协助我们去做我们想要做的事，
而且做得更好。
随着我们发掘出新的方式
来将智能赋予机器，
我们可以把那种智能移转到
全世界所有的人工智能助理身上，
且不论如何，都要确保
每个人都能因此受惠。
那就是为什么
每次当机器变更得聪明，
我们也会变得更睿智。
而这就是人工智能
值得推广的原因。
谢谢大家。
（掌声）
今天來到這裡，是想邀請大家
從一個新的角度來看我熟悉的領域：
人工智慧。
我認為人工智慧的目的，
是要用機器智慧來增強人類的能力。
而隨著機器變得更聰明，
我們也會更聰明。
我稱這個為「人性化人工智慧」──
透過與人工智慧合作並
強化人類的設計方式
來滿足人類的需求。
如今，我很高興能看到
智慧助理的這個想法
能成為主流。
這象徵了人類與人工智慧之間的
互動介面已被廣泛接受。
而其中一個
我協助創造的就是 Siri。
各位都認識 Siri。
Siri 會知道你的意圖，
並協助你
把一切搞定。
但各位可能不知道，
當初我們在設計 Siri 時，
就把它定位在
「人性化的人工智慧」，
透過對話介面的方式來強化人類，
讓使用行動計算成為可能，
不論他們是誰、
能力如何，都可以使用。
對我們大多數人而言，
受到這項技術的影響
是讓我們在使用東西上
變得比較容易。
但對我朋友丹尼爾而言，
卻是改變了他一生的人工智慧系統。
丹尼爾是個很愛社交的人，
他也是個四肢麻痺的盲人，
我們認為理所當然的裝置設備，
對他來說卻很難用。
上次我去他家，他哥哥說：
「等等，丹尼爾還沒準備好。
他正在和他線上認識的女生講電話。」
我說：「好酷，他怎麼辦到的？」
丹尼爾用 Siri 來管理
他自己的社交生活──
他的電子郵件、訊息、電話──
不用依賴他的照護者。
這挺有趣的，對吧？
這也相當諷刺。
這個人與人工智慧的關係
協助他與真正的人類建立了關係。
這就是人性化的人工智慧。
還有一個可以
改變人生結果的例子，
也就是癌症診斷。
當醫生懷疑你有癌症時，
他們會先取樣交給病理學家，
病理學家再利用顯微鏡來看樣本。
病理學家每天要看數百片的載玻片
及數百萬個細胞。
所以為了支援這項工作，
有幾位研究人員做出了一種
人工智慧分類器。
現在，分類器已經會看著圖片說：
「這是不是癌症？」
分類器挺厲害的，
但沒有人類那麼厲害，
人類大部份都能判讀正確。
但，當機器與人類的能力
結合在一起時，
正確率可以達到 99.5%。
加上人工智慧的協作，
人類病理學家
能減少個人判斷時 85% 的錯誤。
這相當多啊，很多癌症患者，
當初就是因誤判而耽擱了治療。
人類因為好奇的原因，所以
比較擅長判斷錯誤的假陽性案例，
而機器比較擅長判斷
難以辨別的案例。
但我們學到的並不是
在比誰在圖像分類上比較厲害。
那些東西每天都會變。
這裡我們學到的是，
藉由結合人類與機器的能力，
其創造出的合作關係
會有超人般的表現。
而這就是人性化的人工智慧 。
我們再舉個例子，
這方面的進步也是突飛猛進。
那就是「設計。」
假設你是個工程師，
你想要設計一個新的無人機骨架。
你拿出你最愛的
軟體工具，電腦繪圖輔助工具，
你輸入了外形和材料，
然後按下分析表現。
它只會跑出一種設計方案。
如果你把這些工具
拿給人工智慧使用，
它會幫你跑出數千種設計。
歐特克做的影片非常震撼。
這是真實案例。
這改變了我們設計的方式。
現在，人類工程師
只要說出想要達成的設計，
機器就會說：
「有這些可能性方案。」
現在，她的工作，工程師的工作，
就是選出一種最符合目標的設計，
這是她身為人類最擅長的，
用的就是人類的判斷和專業。
在這案例中，脫穎而出的設計
像是自然界設計出來的，
但這樣的設計，
不需要幾百萬年的演化
也不需有那些皮毛。
我們現在來想想，
如果我們跟著人性化人工智慧走，
它會把我們帶到那些
意想不到的境界？
我們想要的強化，有哪些方面？
認知強化如何？
別再問：
「我們能把機器做到多聰明？」
我們要改問：
「我們的機器能把我們變多聰明？」
我的意思是，例如「記憶力。」
記憶是人類智慧的基礎。
但人類的記憶力是出名的差。
我們很會說故事，
但無法把細節說正確。
我們的記憶力會隨時間衰退。
就像六十年代去哪了？
我也能去那兒嗎？
（笑聲）
但如果你能擁有和電腦
一樣好的記憶力，
而且這些記憶與你的人生有關，
那會如何呢？
如果你能記得你見過的每一個人、
叫得出每一個人的名字、
家庭狀況的細節、他們最愛的運動、
你和他們上次的對話，那會如何呢？
如果你一生都有這樣的記憶，
你就可以要求人工智慧
去看看你過去
與人們的所有互動，
並協助你反思你的人際關係弧線。
如果我們能讓人工智慧去閱讀
所有你閱讀過的東西、
去聽你聽過的每首歌，會如何呢？
從最微小的線索，它就能協助你找回
你以前看過或聽過的任何東西。
想像一樣，那對於
建立新連結以及產生新點子的
能力會有什麼影響。
那麼，我們的身體呢？
如果我們能記得
我們吃過的每樣食物、
每顆藥物、
記得每次熬夜 K 書的內容，
那會如何？
我們可以用自己的資料
來做自己的科學，
找出什麼會讓我們
感覺很好並保持健康。
想像一下，這會為我們管理
過敏及慢性病帶來怎樣的革命。
我相信，人工智慧能夠
實現個人記憶的強化。
我不知道何時或需要那些機緣，
但我認為它是一定會到來的，
因為人工智慧在現今
能夠成功的原因，
就是這些綜合性資料的可取得性，
以及機器能從這些資料中
理解出意義的能力，
能為我們生活上的資料所用。
我們現今就已經能夠
取得那些資料了，
因為我們可以直接
用手機或上網的方式，
將我們的生活與數位科技做連結。
依我所見，個人的記憶
是私人的記憶。
我們可以選擇要或不要，
回憶或保留哪些記憶。
保持資料的安全絕對是有必要的。
對大部份人來說，
增強個人記憶希望產生的影響會是：
可以獲得心智上的成長
或是希望可以有更高雅的社交能力。
但對於數百萬受阿茲海默症
及癡呆症所苦的人而言，
增加記憶能造成的改變，
就是讓那孤獨的人生，
變成有尊嚴及連結的人生。
我們現在正在人工智慧的
文藝復興時期當中，
僅僅在過去幾年，
我們就開始看到
人工智慧問題的解決方法，
這在過去數十年來，
一直是無法解決的問題，像是：
口語理解、文字理解、
圖像理解。
我們可以選擇要
如何使用這強大的技術。
我們可以選擇用人工智慧
來做自動化並與我們競爭、
或我們可以選擇用人工智慧
來做增強化並與我們合作，
來克服我們的認知限制，
並協助我們去做我們想要做的事，
而且做得更好。
隨著我們發掘出新的方式
來將智慧賦予機器，
我們可以把那智慧移轉到
全世界所有的人工智慧助理身上，
且不論如何，都要確保
每個人都能因此受惠。
那就是為什麼
每次當機器變更聰明，
我們也會變更聰明。
而這就是人工智慧值得推廣的原因。
謝謝大家。
（掌聲）