У дитинстві мені завжди подобались знання, які я могла отримати з фактів, і історії, які можна розповісти з цифрами. Пам'ятаю, підлітком, я була розчарована тим, як мої батьки брехали мені, використовуючи числа. "Талітія, якщо я сказав тобі один раз, я сказав тобі тисячу разів". Ні, тато, ти сказав мені лише 17 разів і два рази то була не моя помилка. (Сміх) Мабуть то є одна з причин, чому я отримала ступінь доктора наук зі статистики. Я завжди бажала знати, що люди намагаються заховати за цифрами? Як знавець статистики, я хочу, щоб люди показали мені цифри, щоб я могла вирішити сама. Я була вагітною від Дональда та очікувала третю дитину. Термін вагітності був приблизно 41 з половиною тиждень, що для декого може здатись надмірним. Статистики називають це - мати рівень достовірності 95 %. (Сміх) В цей період ми мали приходити кожного дня, щоб зробити стрес-тест плода, це проста процедура, яка перевіряє, чи дитини не відчуває надмірного стресу. При цьому ви не бачите свого лікаря, хіба що він того дня є на зміні. Тож ми пішли на стрес-тест, і от за 20 хвилин виходить лікар і каже: "У вашої дитини надмірна реакція, ми повинні стимулювати вас". Яка моя відповідь, як статистика? Покажіть мені дані! Тож він розповів нам, що серцевий ритм дитини змінився з 18-ої хвилини, спочатку ритм дитини був в нормальній зоні, а за дві хвилини він був в зоні мого серцевого ритму, тож я сказала: "Чи можливо, що це був мій серцевий ритм? Я повернулася трохи на бік, на спині важко лежати цілих 20 хвилин, і то на 41 тижні. Можливо, щось посунулось". Лікар відповів: "Ми не хочемо ризикувати". Я погодилась. І запитала: " А що було, якщо б у мене ті самі дані були на 36 тижні? Чи вирішили б ви стимулювати?" "Ні, я радше зачекав би до 38 тижня, але ви майже на 42, тож нема причин тримати дитину всередині, тому пішли до палати". Я запропонувала: "А чому не зробити тест повторно? В нас буде більше даних. І я спробую не ворушитись 20 хвилин. Ми усереднимо результати і побачимо що це значить". (Сміх) Та він повів мову далі: "Мем, я просто не хочу, щоб у вас був викидень". Цього ніхто не хотів. А потім він сказав: "Ваші шанси мати викидень подвоюються, коли у вас надмірний строк. Йдемо до палати". Тож, знову, якою була моя відповідь як статистика? Покажіть мені дані! Хлопець, ти розповідаєш про шанси, я займаюсь шансами цілими днями, розкажи мені все про шанси. Тож поговоримо про шанси. (Сміх) Тож поговоримо про шанси. "Добре, Чи мої шанси зростають з 30 відсотків до 60 відсотків? Які мої шанси на викидень?" І відповідь: " Не такі великі, але вони подвоюються, і ми справді хочемо, щоб вашій дитині було добре". Не втрачаючи духу, я спробувала з іншого боку: "З 1000 вагітних жінок на повному терміні, скільки мали викидень передчасно?" Він подивився на мене та на Дональда, і відповів - одна на 1000. Я продовжувала: "Скільки з цих 1000 жінок мали викидень відразу після назначеного терміну пологів?" "Десь дві". (Сміх) "Тож ви кажете мені, що мої шанси зростають від 0.1 відсотка до 0.2 відсотків". На той момент дані не спонукали нас до стимулювання пологів, тому ми продовжили бесіду на тему, як стимулювання призведе до необхідності кесаревого розтину, і якщо це можливо, ми б хотіли уникнути цього. "До того ж, я вважаю, що дата моїх пологів не точна". (Сміх) Це його приголомшило. Лікар збентежився, а я продовжила: " Мабуть ви цього не знаєте, але дата пологів розраховується з припущення стандартного циклу 28 днів, а мої цикли інколи 27, інколи 38 днів - і в мене є дані, щоб це довести". (Сміх) Отож, того дня ми вийшли з лікарні без стимулювання. Ми підписали перед тим відмову залишитися в лікарні. І я не пропоную не слухати свого лікаря, тому що з першою дитиною мене стимулювали на 38 тижні, відійшли води. Я не виступаю проти медицини. Але звідки в мене була впевненість того дня? Ми мали дані, які показували зовсім інше. Ми збирали дані шість років. В мене є температурні дані, і вони показують інше. Насправді ми можемо достатньо точно визначити, коли відбулось зачаття. Отже, цю історію ви зможете розказати на весіллі ваших дітей. (Сміх) Я пам'ятаю це, наче то було вчора. В мене була гарячка 36.6, коли я дивились в очі твого батька. (Сміх) Через двадцять два роки я розкажу цю історію. Ми вийшли зі шпиталю без сумнівів, бо збирати дані. На що схожі ці дані? Ось типовий графік температури жінки впродовж циклу. З початку одного менструального циклу до початку іншого. Ви бачите - температуру не випадкова. Можна побачити низький період на початку циклу, і потім ви бачите цей стрибок до вищого рівня температури в кінці циклу. Тож що трапляється тут? Про що вам кажуть ці дані? На початку ваших циклів, пані, домінує гормон естроген, і цей естроген спричиняє зниження вашої температури. Під час овуляції ваше тіло випускає яйцеклітини, владу перебирає прогестерон, відбувається дозрівання. Тож ваше тіло нагрівається, очікуючи на маленьку запліднену яйцеклітину. Чому температура стрибає? Подумайте, чому птаха сидить на своїх яйцях. Чому вона сидить на них? Вона хоче тримати їх у теплі, захистити їх і тримати їх теплими. Пані, це точнісінько те саме, що робить ваше тіло щомісяця: воно нагрівається, щоб підтримувати крихітне нове життя в теплі. І якщо нічого не станеться, якщо ви не завагітнієте, естроген знову вступає в силу, і цикл починається з початку. Але коли ви завагітніли, деколи ви можете спостерігати інший зсув температури, який зберігається впродовж дев'яти місяців. Тому ви бачите вагітних жінок спітнілими та гарячими, тому що їх температура висока. Ось графік, який ми мали три або чотири роки тому. Ми були дуже задоволені цим графіком. Ви бачите низьку температуру, а потім зсув на п'ять днів. Це час, необхідний яйцеклітині, щоб спуститись фалопієвими трубами та прикріпитись до матки, а потім ви бачите температуру, яка трошки зросла. Тож ми маємо другий температурний зсув, підтверджений тестом на вагітність, нашою першою дитиною, дуже захоплююче. Декілька днів потому я побачила крововиділення, а потім - сильну кровотечу. Так стався ранній викидень. Якщо я б не вимірювала температури, я б подумала, що в мене зсунувся цикл того місяця, але дані показували, що ми мали викидень, та попри те, що дані вказували на неприємну подію, це була інформація, з якою ми могли звернутись до лікаря. Тож якщо це була проблема з безплідністю, або щось інше, в мене були дані. Дивіться, тут було запліднення, температура посунулась, ми чомусь втратили плід. Що ми можемо зробити, щоб запобігти цій проблемі? І мова йде не тільки про температуру чи безпліддя. Ми можемо використовувати дані про наше тіло для багатьох досліджень. Наприклад, чи знаєте ви, що показники температури можуть свідчити про стан вашої щитовидної залози? Ваша залоза працює як термостат у вашому будинку. Є оптимальна температура, яка потрібна вам у будинку, ви налаштовуєте термостат. Коли в будинку стає холодно, ваш термостат прокидається: "Агов, нам потрібно прогріти середовище". Або стає занадто тепло, і термостат фіксує: "Вмикаємо кондиціонер, охолоджуємось". Саме так працює щитовидна залоза в вашому організмі. Ваша залоза намагається втримати оптимальну температуру вашого тіла. Якщо стає холодно, залоза промовляє: "Агов, нам необхідно зігрітися". Якщо теплішає, ваша залоза охолоджує вас. Але що трапляється, коли ваша залоза не виконує своїх функцій? Коли вона не функціонує, це позначається на температурі вашого тіла, температура буде нижча за нормальну, або буде непередбачувана. Тож збираючи такі дані, ви матимете інформацію про вашу щитовидну залозу. Тож якщо ви маєте проблеми з щитовидною залозою, ви підете до лікаря, ваш лікар перевірить кількість гормону, який виробляється залозою. Добре, але з цим тестом є одна проблема - він не свідчить про те, наскільки гормон активний у вашій крові. Ви можете мати безліч гормонів, але вони можуть не активно працювати, щоб регулювати температуру тіла. Отож, вимірюючи щодня температуру, ви отримаєте інформацію про стан вашої залози. А якщо ви не хочете міряти свою температуру щодня? Я наполегливо раджу це робити, але є ще безліч параметрів, які потрібно вимірювати. Ви можете вимірювати кров'яний тиск, вагу. Отакої, хто ж захоче вимірювати свою вагу кожного дня? (Сміх) Коли ми тільки одружились, у Дональда був закладений ніс, і він приймав безліч ліків, щоб полегшити свій стан, але марно. Однієї ночі він розбудив мене та сказав: "Люба, я не можу дихати носом". Я повернулась, подивилась на нього і сказала: "Ти можеш дихати ротом?" (Сміх) Але він не вгавав: " Так, але я не можу дихати носом!" Як будь-яка добра жінка, я потягла його до невідкладної допомоги о другій ранку. І весь час, що ми їхали, я думала, що ти не можеш померти зараз. Ми тільки одружились, люди подумають, що я вбила тебе! (Сміх) Отже, ми дістались до невідкладної допомоги, нас прийняла медсестра, і він не міг дихати носом, далі нас прийняв лікар, "В чому проблема?" і він почав: "Я не можу дихати носом". "Ви не можете дихати носом? Але ж він може дихати ротом". (Сміх) Він відійшов і подивився на нас обох і сказав: "Сер, я знаю в чому ваша проблема. У вас серцевий напад. Я зараз зроблю вам ЕКГ та комп'ютерну томографію". І ми задумались. Ні, ні. Це не може бути серцевим нападом. Він може дихати, тільки через рот. Ні, ні. Тож ми вирішили вияснити у лікаря тому що думали, що діагноз неправильний, і почули: "Нічого страшного, заспокойтесь, все буде добре". Я подумала, як можна заспокоїтись? Адже в нього не серцевий напад. На щастя для нас, у того лікаря закінчувалась зміна. Прийшов інший лікар, побачив нас дуже збентеженими, з чоловіком, який не може дихати носом. (Сміх) Він почав ставити запитання. Наприклад: "Чи робите ви зарядку?" Ми їздимо на велосипедах, ми ходимо до залу, час від часу. (Сміх) Ми гуляємо. Він продовжував: "Що ви робили, саме перед тим, як приїхати сюди?" Я думаю, я спала. Але що робив Дональд перед цим? Тож Дональд розповів про масу ліків, які він приймав. "Я прийняв цей протинабряковий засіб а потім цей назальний спрей", і тут лікарю сяйнула думка: "Не можна змішувати цей засіб з цим назальним спреєм! Будьте уважні. Ось, приймайте це навзамін". Він видав нам рецепт. Ми перезирнулись, і я подивилась на лікаря і промовила: "Чому ви змогли зробити точний діагноз його стану, а попередній лікар хотів зробити ЕКГ та комп'ютерну томографію?" А він у відповідь: "Коли чоловік з вагою 160 кг приходить до невідкладної допомоги і каже, що не може дихати, ви припускаєте, що в нього серцевий приступ, а потім ви ставите запитання". Тепер лікарів швидкої допомоги навчають приймати рішення швидко, але не завжди точно. Якби в нас була інформація про стан серця з собою, можливо ми б могли з першого разу дістати точніший діагноз. Я хочу обговорити з вами ось цей графік вимірювання кров'яного тиску, від жовтня 2010 до липня 2012. Ви побачите, що ці дані починаються в зоні підвищеного кров'яного тиску, але майже за півтора роки вони приходять до нормального рівня. Це стан серця здорової 16-річної людини. Що покаже вам ця інформація? Очевидно, ці дані стосуються того, хто пережив великі зміни, і на щастя, ця людина сьогодні з нами. Цей 160-кг малий, що прийшов зі мною до швидкої допомоги, тепер ще сексуальніший і здоровіший хлопець з вагою 102 кілограми, і це його кров'яний тиск. Тож за півтора року харчування Дональда змінилось, і наші вправи змінились, і серцевий ритм відреагував на це, його кров'яний тиск відреагував на ці зміни, які трапились в організмі. Що я хочу, щоб запам'яталось вам сьогодні? Візьміть відповідальність за свої дані, як ми це зробили, просто робіть щоденні вимірювання, і ви будете експертом свого тіла. Ви станете переконливими. Це неважко зробити. Вам не потрібно бути доктором наук, щоб стати експертом в собі. Вам не потрібно мати медичну освіту, щоб стати експертом свого тіла. Лікарі, вони експерти всього населення, а ви - експерт для себе. І коли двоє зустрічаються, коли два експерта зустрічаються, вдвох ви можете зробити краще рішення ніж ваш лікар наодинці. Тепер ви розумієте силу інформації, яку ви можете отримати від збору особистих даних. А тепер, будь ласка, встаньте і підніміть праву руку (Сміх) Так, встаємо. Я запрошую вас взяти відповідальність за ваші дані. І сьогодні я тут присуджую вам, як учасникам TEDx, ступінь з елементарної статистики, зі спеціалізацією в аналізі часових даних зі всіма правами і перевагами, які з цього випливають. Отож, наступного разу в лікаря, як фахівець з статистики, якою повинна бути ваша реакція? Аудиторія: Покажіть мені дані! Талітія Вільямс: Я вас не чую! Аудиторія: Покажіть мені дані! ТВ: Ще раз! Аудиторія: Покажіть мені дані! ТВ: Покажіть мені дані. Дякую. (Оплески)