WEBVTT

00:00:02.246 --> 00:00:07.193
Я гордий батько двох прекрасних дітей:

00:00:07.217 --> 00:00:11.535
Елайджі, якому 15, і Октавії, 12.

NOTE Paragraph

00:00:12.313 --> 00:00:15.630
Коли Елайджі був у четвертому класі,

00:00:15.654 --> 00:00:17.218
він підійшов до мене,

00:00:17.242 --> 00:00:20.103
повернувшись зі школи,
переповнений враженнями про те,

00:00:20.127 --> 00:00:25.046
що він дізнався у цей день
про афроамериканську історію.

00:00:25.070 --> 00:00:29.502
До речі, я афроамериканець
і професор культурології,

00:00:29.526 --> 00:00:31.667
тобто, як ви розумієте,

00:00:31.691 --> 00:00:34.618
афроамериканська культура
в моєму домі сприймається серйозно.

00:00:34.642 --> 00:00:38.888
І я був дуже гордий, що мого сина
вразило те, що він вивчив

00:00:38.912 --> 00:00:40.063
цього дня у школі.

00:00:40.087 --> 00:00:42.027
Я спитав: «Що ти дізнався?»

00:00:42.051 --> 00:00:45.529
Він відповів: «Я дізнався про Розу Паркс».

00:00:45.907 --> 00:00:48.959
Я запитав: «Добре, і що ж ти дізнався
про Розу Паркс?»

00:00:48.983 --> 00:00:54.497
Він сказав: «Нам розповіли, що Роза Паркс
була такою собі тендітною, старою жінкою,

00:00:54.521 --> 00:00:56.371
яка у 1950-х роках

00:00:56.395 --> 00:00:58.829
жила в Монтгомері, штат Алабама.

00:00:58.853 --> 00:01:01.103
І вона сіла в автобус,

00:01:01.127 --> 00:01:03.095
у неї боліли ноги,

00:01:03.119 --> 00:01:08.052
і коли водій сказав їй
звільнити місце білому чоловіку,

00:01:08.076 --> 00:01:10.752
вона відмовилася, бо в неї боліли ноги

00:01:10.776 --> 00:01:12.041
і був важкий день.

00:01:12.065 --> 00:01:13.883
І вона втомилася від гноблення,

00:01:13.907 --> 00:01:15.796
і не звільнила свого місця.

00:01:15.820 --> 00:01:17.749
Ще вона була за Мартіна Лютера Кінга

00:01:17.773 --> 00:01:19.965
і вірила в ненасильство».

00:01:19.989 --> 00:01:23.153
Тут, я думаю, він побачив моє обличчя

00:01:23.177 --> 00:01:27.707
і зрозумів, що я був, м'яко кажучи,
не дуже вражений

00:01:27.731 --> 00:01:29.064
його

00:01:29.484 --> 00:01:30.704
... хм...

00:01:30.754 --> 00:01:32.084
уроком історії.

00:01:32.134 --> 00:01:36.788
Так що він зупинився, і такий:
«Тату, що не так? Я щось сказав не так?»

00:01:36.812 --> 00:01:38.901
Я кажу: «Синку, ти все переказав, як слід,

00:01:38.925 --> 00:01:41.685
але, я думаю, твоя вчителька
все взагалі зрозуміла не так».

NOTE Paragraph

00:01:41.709 --> 00:01:42.719
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:01:42.743 --> 00:01:44.415
Він запитав: «Що ти маєш на увазі?»

00:01:44.439 --> 00:01:47.679
Я сказав: «Роза Паркс не була втомлена.

00:01:48.780 --> 00:01:51.329
Вона не була старою.

00:01:51.353 --> 00:01:54.409
І у неї, вочевидь, не боліли ноги».

00:01:54.433 --> 00:01:55.597
Він запитав: «Що?»

00:01:55.621 --> 00:01:56.779
Я відповів: «Так!

00:01:56.803 --> 00:01:58.998
Розі Паркс було лише 42 роки».

00:02:00.261 --> 00:02:02.605
Ви шоковані, так?
Вперше чуєте про це.

00:02:02.629 --> 00:02:04.586
«Розі Паркс було лише 42 роки,

00:02:04.610 --> 00:02:09.354
того дня вона працювала
лише шість годин, вона була швачкою,

00:02:09.378 --> 00:02:11.746
і з її ногами все було нормально.

NOTE Paragraph

00:02:11.770 --> 00:02:12.901
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:02:12.925 --> 00:02:15.624
Єдина річ, від якої вона втомилася –
нерівність.

00:02:15.648 --> 00:02:18.071
Вона втомилася від нерівності.

00:02:18.095 --> 00:02:20.161
Вона втомилася від гноблення».

00:02:20.185 --> 00:02:21.473
І мій син запитав:

00:02:21.497 --> 00:02:25.455
«Але чому ж тоді вчителька
розповіла мені все це?

00:02:25.479 --> 00:02:27.353
Мене це бентежить».

00:02:27.377 --> 00:02:30.779
Бо він любив свою вчительку,
вона була хорошою вчителькою,

00:02:30.803 --> 00:02:33.746
молоденькою, біля 20 років, білою,

00:02:33.770 --> 00:02:37.481
дуже розумною, вимогливою,
вона і мені подобалася.

00:02:37.505 --> 00:02:40.498
Проте він був збентежений.
«Чому вона так сказала?» – питав він.

00:02:40.522 --> 00:02:44.033
Він просив: «Тату, розкажи мені більше.
Розкажи мені про Розу Паркс».

00:02:44.057 --> 00:02:46.310
І я відповів: «Синку, я зроблю краще».

00:02:46.884 --> 00:02:48.037
Він: «Що ж?»

00:02:48.061 --> 00:02:50.121
Я сказав: "Я куплю її автобіографію,

00:02:50.145 --> 00:02:52.183
і ти матимеш нагоду
прочитати її самостійно».

NOTE Paragraph

00:02:52.207 --> 00:02:54.899
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:02:55.787 --> 00:02:57.434
Як ви можете уявити,

00:02:58.453 --> 00:03:03.090
Елайджі був не в захваті
від цього нового домашнього завдання,

00:03:03.114 --> 00:03:06.892
яке щойно отримав від батька,
але сприйняв це гідно.

00:03:07.451 --> 00:03:11.097
Він повернувся, коли прочитав книгу,

00:03:11.121 --> 00:03:15.039
і був у захваті від того,
про що дізнався.

00:03:15.063 --> 00:03:22.062
Він сказав: «Тату, Роза Паркс не просто
не переймалася ненасильством,

00:03:22.086 --> 00:03:26.622
але дідусь Рози Паркс,
який, в основному, її виховував, і був

00:03:26.646 --> 00:03:28.806
досить світлошкірим, щоб зійти за білого,

00:03:28.830 --> 00:03:33.470
звичайно гуляв по місту
з пістолетом в кобурі,

00:03:33.494 --> 00:03:38.449
і люди знали, що як хтось зачепить
дітей або онуків містера Паркса,

00:03:38.473 --> 00:03:42.684
він отримає кулю у свій, 
так би мовити, низ».

NOTE Paragraph

00:03:42.708 --> 00:03:43.910
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:03:43.934 --> 00:03:45.094
Так?

00:03:45.118 --> 00:03:47.437
Він був не з тих, кого можна чіпати.

00:03:47.922 --> 00:03:53.790
Син сказав: «Я також дізнався, що Роза
Паркс вийшла за чоловіка з Реймонда,

00:03:53.814 --> 00:03:56.977
який був дуже схожий на її дідуся».

00:03:57.884 --> 00:03:59.329
Він був організатором.

00:03:59.353 --> 00:04:01.669
ВІн був борцем за громадянські права.

00:04:01.693 --> 00:04:05.308
Він організовував різні заходи,

00:04:05.332 --> 00:04:10.271
й інколи вони проходили
в домі Рози Паркс.

00:04:10.295 --> 00:04:12.315
І одного разу Роза Паркс помітила,

00:04:12.339 --> 00:04:14.654
що на столі лежить купа зброї,

00:04:14.678 --> 00:04:17.946
бо вони чекали,
що хтось увірветься у двері,

00:04:17.970 --> 00:04:20.733
чекали будь-чого,
що може статися в будь-який момент,

00:04:20.757 --> 00:04:23.587
і Роза Паркс каже: «Там було
стільки зброї на столі,

00:04:23.611 --> 00:04:26.340
що я навіть забула 
запропонувати їм каву чи обід».

NOTE Paragraph

00:04:26.832 --> 00:04:29.403
Ось ким була Роза Паркс.

00:04:29.427 --> 00:04:34.113
І насправді, Роза Паркс,
коли сиділа в автобусі того дня,

00:04:34.137 --> 00:04:36.775
чекаючи прибуття поліцейських

00:04:36.799 --> 00:04:39.746
і не знаючи, що буде з нею,

00:04:39.770 --> 00:04:41.927
вона не думала про Мартіна Лютера Кінга,

00:04:41.951 --> 00:04:43.407
вона його ледве знала.

00:04:43.431 --> 00:04:46.271
Вона не думала про ненасильство Ганді.

00:04:46.295 --> 00:04:48.226
Вона думала про свого дідуся,

00:04:48.250 --> 00:04:52.276
озброєного, впевненого в собі дідуся.

00:04:52.300 --> 00:04:55.838
Ось про що думала Роза Паркс.

00:04:55.862 --> 00:04:59.536
Мій син був зачарований Розою Паркс,

00:04:59.560 --> 00:05:02.507
і я відчував гордість,
бачачи його захоплення.

NOTE Paragraph

00:05:03.125 --> 00:05:05.183
Але проблема залишалася.

00:05:05.207 --> 00:05:07.762
Я все ще мав піти до школи

00:05:07.786 --> 00:05:09.793
і порозмовляти з вчителькою сина,

00:05:09.817 --> 00:05:13.116
бо я не хотів, щоб вона
продовжувала розповідати дітям

00:05:13.140 --> 00:05:15.512
ту сповнену брехні історію.

00:05:15.885 --> 00:05:17.316
Я дуже переймався цим,

00:05:17.340 --> 00:05:20.800
по-перше, бо розумів,
як афроамериканець,

00:05:20.824 --> 00:05:23.168
що коли ти кажеш білим про расизм

00:05:23.192 --> 00:05:25.197
або про інше расове питання,

00:05:25.221 --> 00:05:27.179
це завжди викликає проблеми.

00:05:27.203 --> 00:05:33.263
Це те, що біла соціолог Робін Д'Анджело
називає «вразливістю білих».

00:05:33.287 --> 00:05:35.084
Вона стверджує, що, насправді,

00:05:35.108 --> 00:05:39.147
оскільки білі практично не замислюються

00:05:39.171 --> 00:05:40.644
про свої привілеї білих,

00:05:40.668 --> 00:05:44.163
то кожного разу, коли перед ними
постає хоч крихітна проблема такого роду,

00:05:44.187 --> 00:05:46.010
вони починають кричати,

00:05:46.034 --> 00:05:47.185
злитися

00:05:47.209 --> 00:05:48.360
або втікати.

NOTE Paragraph

00:05:48.384 --> 00:05:49.389
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:05:49.413 --> 00:05:52.400
А я відчув все це на собі.

00:05:52.424 --> 00:05:58.236
Тобто, коли я роздумував,
як буду сперечатися з вчителькою,

00:05:58.260 --> 00:05:59.833
я чекав неприємної розмови,

00:05:59.857 --> 00:06:01.920
але, вважав, що це неминуче зло

00:06:01.944 --> 00:06:06.246
для чорного батька, який намагається
виховати свідому чорну дитину.

NOTE Paragraph

00:06:06.270 --> 00:06:07.947
Я покликав Елайджі і сказав,

00:06:07.971 --> 00:06:12.744
«Елайджі, я збираюся
зустрітися з твоєю вчителькою

00:06:12.768 --> 00:06:13.976
і спробувати переконати,

00:06:14.000 --> 00:06:15.237
і з директором, мабуть.

00:06:15.261 --> 00:06:16.662
Що ти думаєш?»

00:06:16.686 --> 00:06:17.837
І Елайджі сказав:

00:06:17.861 --> 00:06:19.997
«Тату, в мене є краща ідея».

00:06:21.021 --> 00:06:22.974
І я запитав: «Що ж в тебе за ідея?»

00:06:22.998 --> 00:06:27.628
Він сказав: «Нам дали завдання
підготувати публічний виступ,

00:06:27.652 --> 00:06:30.217
і я можу використати
свій публічний виступ,

00:06:30.241 --> 00:06:33.804
щоб розвінчати міфи про Розу Паркс».

00:06:34.756 --> 00:06:35.913
І я такий:

00:06:36.815 --> 00:06:38.262
«О, це гарна ідея».

NOTE Paragraph

00:06:39.850 --> 00:06:43.083
Так що Елайджі пішов до школи,

00:06:43.107 --> 00:06:44.886
зробив презентацію,

00:06:44.910 --> 00:06:46.404
потім повернувся додому,

00:06:46.428 --> 00:06:48.801
і я бачив, що все пройшло дуже добре.

00:06:48.825 --> 00:06:50.736
Я запитав: «Як пройшло, синку?»

00:06:51.231 --> 00:06:53.411
Він каже: «О, пізніше в цей день

00:06:53.435 --> 00:06:55.379
вчителька відвела мене в сторону

00:06:55.403 --> 00:06:59.999
і вибачилася за те,
що ввела мене в оману».

00:07:00.771 --> 00:07:04.299
А наступного дня 
сталося чудове продовження.

00:07:04.323 --> 00:07:08.032
Вона провела новий урок про Розу Паркс,

00:07:08.056 --> 00:07:12.370
розказавши те, що було упущене,
і виправивши свої помилки.

00:07:12.394 --> 00:07:16.988
І я дуже, дуже пишався своїм сином.

NOTE Paragraph

00:07:17.956 --> 00:07:20.644
Але згодом я замислився.

00:07:21.875 --> 00:07:23.090
І розізлився.

00:07:23.565 --> 00:07:25.121
Справді розізлився.

00:07:26.344 --> 00:07:28.062
Чому? Чому я розізлився?

00:07:28.878 --> 00:07:33.852
Бо мій дев'ятирічний син
мав вчити свою вчительку

00:07:33.876 --> 00:07:35.367
його історії,

00:07:35.391 --> 00:07:38.441
вчити свою вчительку поваги до нього.

00:07:38.465 --> 00:07:40.134
Йому лише дев'ять.

00:07:40.784 --> 00:07:44.001
Він має думати про баскетбол, футбол,

00:07:44.025 --> 00:07:46.496
чи останню кіношку.

00:07:46.520 --> 00:07:50.687
Він не повинен брати на себе завдання

00:07:50.711 --> 00:07:53.074
навчати свою вчительку

00:07:53.098 --> 00:07:56.161
і своїх однокласників

00:07:56.185 --> 00:07:58.652
своєї справжньої історії.

00:07:58.676 --> 00:08:00.303
Це тягар, який несу я.

00:08:00.327 --> 00:08:02.350
Це тягар, який несли мої батьки,

00:08:02.374 --> 00:08:04.104
і несли покоління до них.

00:08:04.128 --> 00:08:08.945
І тепер я бачу, що мій син
теж взяв на себе цей тягар.

NOTE Paragraph

00:08:09.513 --> 00:08:14.443
Розумієте, саме тому Роза Паркс
написала свою автобіографію.

00:08:14.467 --> 00:08:16.205
Бо протягом її життя,

00:08:16.229 --> 00:08:17.745
як ви можете уявити,

00:08:17.769 --> 00:08:22.384
ви робите ці дивні речі,

00:08:22.408 --> 00:08:26.327
ви живі зараз і говорите
про свою громадянську позицію,

00:08:26.351 --> 00:08:28.284
і тут звідкись береться ця історія,

00:08:28.308 --> 00:08:31.199
коли хтось каже світові,

00:08:31.223 --> 00:08:33.863
що ви були старенькі і у вас боліли ноги

00:08:33.887 --> 00:08:36.208
і ви стали активістом випадково,

00:08:36.232 --> 00:08:40.093
а не були активістом
майже двадцять років,

00:08:40.117 --> 00:08:43.491
і що той бойкот не планувався місяцями,

00:08:43.515 --> 00:08:47.986
і ви не були навіть першою,
або другою чи третьою жінкою,

00:08:48.010 --> 00:08:49.867
заарештованою за це.

00:08:51.160 --> 00:08:55.992
Ви стали активістом випадково,
незважаючи на все попереднє життя.

00:08:56.016 --> 00:08:59.146
Тому вона написала автобіографію,
щоб виправити це,

00:08:59.170 --> 00:09:02.055
тому що вона хотіла нагадати людям,

00:09:03.468 --> 00:09:05.567
як це було,

00:09:05.591 --> 00:09:06.782
на що це було схоже

00:09:07.813 --> 00:09:10.984
в 50-х роках,

00:09:11.008 --> 00:09:13.725
бути чорним в Америці

00:09:13.749 --> 00:09:16.087
і боротися за свої права.

NOTE Paragraph

00:09:16.561 --> 00:09:20.068
Протягом року, трохи більше року,
поки тривав бойкот,

00:09:21.298 --> 00:09:23.927
сталося більше чотирьох
терактів у церквах,

00:09:23.951 --> 00:09:26.955
будинок Мартіна Лютера Кінга
підривали двічі.

00:09:27.392 --> 00:09:30.865
У Бірмінгемі підривали
домівки інших борців за права.

00:09:31.587 --> 00:09:36.855
Роза Паркс зі своїм чоловіком
спали з зарядженою зброєю,

00:09:36.879 --> 00:09:39.146
бо вони постійно відчували
смертельну загрозу.

00:09:39.170 --> 00:09:41.676
Насправді, мати Рози Паркс жила з ними

00:09:41.700 --> 00:09:44.176
й інколи чатувала на телефоні годинами,

00:09:44.200 --> 00:09:47.360
так що ніхто не міг подзвонити
зі смертельними погрозами,

00:09:47.384 --> 00:09:49.609
бо таке було постійно, безперервно.

00:09:49.633 --> 00:09:52.260
Насправді, там було стільки нервів,

00:09:52.284 --> 00:09:54.941
там було стільки тиску, стільки терору,

00:09:54.965 --> 00:09:57.492
що Роза Паркс і її чоловік
втратили роботу

00:09:57.516 --> 00:09:59.330
і не могли знайти іншу,

00:09:59.354 --> 00:10:03.456
тож нарешті їм довелося покинути дім
і переїхати з Півдня.

00:10:05.558 --> 00:10:08.512
Така реальність громадянських прав,

00:10:08.536 --> 00:10:13.154
яку Роза Паркс хотіла донести
до людей, щоб вони зрозуміли.

NOTE Paragraph

00:10:13.981 --> 00:10:19.552
Ви скажете: «Девіде, але до чого тут я?

00:10:19.576 --> 00:10:21.506
Я порядна людина,

00:10:21.530 --> 00:10:23.064
в мене немає рабів.

00:10:23.088 --> 00:10:24.843
Я не намагаюсь обілити історію,

00:10:24.867 --> 00:10:27.155
я нормальний чувак, я хороша людина».

00:10:28.433 --> 00:10:30.446
Я скажу вам, до чого тут ви,

00:10:30.470 --> 00:10:32.934
і скажу вам це,
розказавши одну історію

00:10:32.958 --> 00:10:36.485
про мого професора, білого професора,
я з ним познайомився,

00:10:36.509 --> 00:10:40.874
навчаючись у аспірантурі,
він був блискучою особистістю.

00:10:40.898 --> 00:10:42.176
Ми звали його Фредом.

00:10:43.061 --> 00:10:47.710
Фред писав історію
боротьби за громадянські права,

00:10:47.734 --> 00:10:50.215
і окремо описав у ній випадок,

00:10:50.239 --> 00:10:52.151
що трапився з ним у Північній Кароліні,

00:10:52.175 --> 00:10:56.438
коли той білий хлопець застрелив чорного
холоднокровно, на публіці,

00:10:56.462 --> 00:10:57.995
і його ніхто не засудив.

00:10:58.769 --> 00:11:00.537
Це була величезна книга,

00:11:00.561 --> 00:11:04.273
і професор покликав пару
своїх друзів та колег,

00:11:04.297 --> 00:11:08.878
а також мене, щоб прочитати текст
перед остаточною подачею до друку.

00:11:08.902 --> 00:11:10.744
Я був приємно вражений запрошенням,

00:11:10.768 --> 00:11:12.488
бо я був тоді лише аспірантом.

00:11:12.512 --> 00:11:16.420
Я почував себе трохи, ну так,
типу «Ок, круто»,

00:11:16.444 --> 00:11:19.014
я сидів поміж інтелектуалами

00:11:19.038 --> 00:11:23.540
і читав чорновий варіант книги.

00:11:23.564 --> 00:11:25.559
І в книзі зустрівся такий момент,

00:11:25.583 --> 00:11:28.226
який здався мені 
відверто проблематичним,

00:11:28.250 --> 00:11:29.415
і я сказав:

00:11:29.439 --> 00:11:33.015
«Фреде, - бо ми сиділи навколо,
обговорюючи його проект, -

00:11:33.039 --> 00:11:37.726
я сказав: «Фреде, тут щось дуже не так
з цим епізодом, про який ти говориш,

00:11:37.750 --> 00:11:40.968
про твою покоївку, в книзі».

00:11:40.992 --> 00:11:47.685
Я побачив, що Фреда це трохи,
як то кажуть, напружило,

00:11:47.709 --> 00:11:51.472
він запитав: «Ти про що?
Це крута історія.

00:11:51.496 --> 00:11:53.347
Все було так, як я розповідаю».

00:11:53.371 --> 00:11:56.281
Я сказав: «Мммм, давай я запропоную
свою версію?»

NOTE Paragraph

00:11:56.950 --> 00:11:58.279
Про що та історія?

00:11:58.303 --> 00:11:59.920
Це був 1968 рік.

00:12:00.649 --> 00:12:03.785
Мартіна Лютера Кінга щойно вбили.

00:12:04.443 --> 00:12:08.580
І та покоївка, «домробітниця»,
назвімо її Мейбл,

00:12:08.604 --> 00:12:09.809
була на кухні.

00:12:10.706 --> 00:12:12.312
Маленькому Фреду було вісім.

00:12:12.336 --> 00:12:14.177
Малий Фред увійшов до кухні,

00:12:14.968 --> 00:12:21.119
а Мейбл, яку він завжди бачив щасливою,
усміхненою, готовою допомогти,

00:12:21.143 --> 00:12:23.425
зігнулася над раковиною

00:12:23.449 --> 00:12:24.859
і плакала,

00:12:25.896 --> 00:12:27.311
ридала

00:12:28.479 --> 00:12:29.684
невтішно.

00:12:30.604 --> 00:12:34.781
Малий Фред підійшов до неї і спитав:
«Мейбл, що трапилось?»

00:12:35.941 --> 00:12:37.980
Мейбл сказала:

00:12:38.004 --> 00:12:42.550
«Вони вбили його! Вбили нашого лідера,
вони вбили Мартіна Лютера Кінга.

00:12:42.574 --> 00:12:45.916
Він мертвий! Вони чудовиська!»

00:12:47.054 --> 00:12:48.873
А малий Фред сказав:

00:12:48.897 --> 00:12:52.222
«Все буде добре, Мейбл, все буде добре».

00:12:52.246 --> 00:12:55.345
Вона глянула на нього і відповіла:
«Ні, не буде все добре,

00:12:55.369 --> 00:12:57.311
ти що, не чув, що я сказала?

00:12:57.335 --> 00:12:59.614
Мартіна Лютера Кінга вбито».

00:13:01.106 --> 00:13:03.087
А Фред,

00:13:03.111 --> 00:13:04.484
син проповідника,

00:13:05.882 --> 00:13:08.344
подивився на Мейбл і сказав:

00:13:08.368 --> 00:13:13.369
«Але, Мейбл, хіба Ісус
не вмер на хресті за наші гріхи?

00:13:13.784 --> 00:13:15.326
Хіба це не вийшло на добре?

00:13:15.350 --> 00:13:18.742
Може, і тут все буде добре.

00:13:18.766 --> 00:13:23.399
Може, смерть Мартіна Лютера Кінга
теж піде на користь».

NOTE Paragraph

00:13:24.100 --> 00:13:26.374
І, як далі розповідає Фред,

00:13:26.398 --> 00:13:30.140
він сказав, що Мейбл
приклала долоню до рота,

00:13:31.417 --> 00:13:33.986
підвелася і обійняла маленького Фреда,

00:13:35.002 --> 00:13:37.579
а потім взяла відерце з льодом

00:13:37.603 --> 00:13:39.879
і дістала звідти пару Пепсі,

00:13:39.903 --> 00:13:41.359
дала йому Пепсі

00:13:41.383 --> 00:13:44.228
і відіслала його гратися
з братами і сестрами.

00:13:44.948 --> 00:13:46.511
І він каже:

00:13:46.535 --> 00:13:52.169
«Тобто, навіть у найтяжчі моменти
расової боротьби

00:13:52.193 --> 00:13:55.445
люди завжди можуть дійти згоди,
здолавши расові бар'єри,

00:13:55.469 --> 00:13:57.665
і примиритися між собою

00:13:57.689 --> 00:14:00.359
в дусі любові та єдності».

00:14:00.383 --> 00:14:04.228
Я сказав: «Фред, це якесь фуфло».

NOTE Paragraph

00:14:04.252 --> 00:14:06.252
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:14:06.803 --> 00:14:08.179
(Оплески)

NOTE Paragraph

00:14:08.203 --> 00:14:11.155
Фред, такий:

00:14:11.179 --> 00:14:14.752
«Я не розумію тебе, Девіде.
Все так і було».

00:14:14.776 --> 00:14:16.930
Я сказав:
«Фреде, дозволь щось запитати.

00:14:17.732 --> 00:14:23.951
Ти жив у Північній Кароліні в 1968 році,

00:14:23.975 --> 00:14:27.280
якби Мейбл була у своїй спільноті,
тобі було вісім років —

00:14:27.304 --> 00:14:30.222
то як, ти думаєш, восьмирічні 
афроамериканські діти

00:14:30.246 --> 00:14:31.397
називали б її?

00:14:31.421 --> 00:14:33.668
Думаєш, вони називали б її на ім'я?

00:14:33.692 --> 00:14:35.272
Ні, вони звали б її «Міс Мейбл»,

00:14:35.296 --> 00:14:38.700
або називали б «Міс Джонсон»,
чи «тітка Джонсон».

00:14:38.724 --> 00:14:41.311
Вони ніколи б не наважилися
назвати її просто на ім'я,

00:14:41.335 --> 00:14:43.867
тому що це було б верхом неповаги.

00:14:43.891 --> 00:14:46.125
Але ти, ти звав її на ім'я

00:14:46.149 --> 00:14:47.733
кожен день, коли вона працювала,

00:14:47.757 --> 00:14:49.685
і ніколи про це не задумувався».

NOTE Paragraph

00:14:49.709 --> 00:14:52.718
Я сказав: «Дозволь ще запитати,
чи була Мейбл одружена?

00:14:53.255 --> 00:14:54.729
Чи були в неї діти?

00:14:54.753 --> 00:14:56.421
До якої церкви вона ходила?

00:14:56.445 --> 00:14:58.675
Що вона любила на десерт?»

00:15:00.754 --> 00:15:04.667
Фред не міг відповісти
на жодне з цих запитань.

00:15:05.337 --> 00:15:08.828
Я сказав: «Фред, ця історія не про Мейбл.

00:15:08.852 --> 00:15:10.241
Ця історія про тебе».

00:15:10.883 --> 00:15:13.850
Я сказав: «Ти тішишся цією історією,

00:15:13.874 --> 00:15:16.033
але ця історія не про Мейбл.

00:15:16.057 --> 00:15:17.651
Правда в тому,

00:15:17.675 --> 00:15:20.229
що насправді це, мабуть, було так:
Мейбл плакала,

00:15:20.253 --> 00:15:22.329
і це було щось незвичне,

00:15:22.353 --> 00:15:24.118
тобто, вона була беззахисною.

00:15:24.637 --> 00:15:26.269
І ти увійшов до кухні,

00:15:26.293 --> 00:15:29.790
спіймав її на слабкості,
коли вона була беззахисною.

00:15:30.278 --> 00:15:33.764
Глянь, ти думав про себе
як одного з її дітей,

00:15:33.788 --> 00:15:38.470
і не зрозумів, що ти,
насправді, був сином її господаря.

00:15:38.899 --> 00:15:41.263
Вона жалілася тобі.

00:15:41.287 --> 00:15:42.661
Але потім опанувала себе,

00:15:42.685 --> 00:15:45.057
зрозумівши: «Якщо я буду жалітися йому,

00:15:45.081 --> 00:15:47.658
він розкаже це батькові або матері,

00:15:47.682 --> 00:15:50.104
і я можу втратити роботу».

00:15:50.934 --> 00:15:53.223
Так що вона заспокоїла себе, вгамувалася,

00:15:53.247 --> 00:15:57.845
їй самій потрібна була розрада,
проте вона стала утішати тебе

00:15:57.869 --> 00:15:59.498
і відіслала тебе йти, куди йшов,

00:15:59.522 --> 00:16:03.197
можливо, щоб горювати далі у спокої».

NOTE Paragraph

00:16:04.033 --> 00:16:05.298
Фред був у шоці.

00:16:05.782 --> 00:16:09.802
Він усвідомив, що насправді
все зрозумів не так.

00:16:10.230 --> 00:16:13.590
Дивіться, це те саме,
що вони зробили з Розою Паркс.

00:16:13.614 --> 00:16:19.040
Тому що набагато простіше сприйняти
стареньку бабусю з хворими ногами,

00:16:19.064 --> 00:16:22.485
яка не встала не тому,
що хотіла боротися з нерівністю,

00:16:22.509 --> 00:16:24.800
але тому, що в неї боліли ноги і спина,

00:16:24.824 --> 00:16:26.462
і вона працювала весь день.

00:16:27.269 --> 00:16:30.074
Так, старі бабусі, вони не страшні,

00:16:30.098 --> 00:16:32.250
але молоді радикальні чорні жінки,

00:16:32.274 --> 00:16:34.415
які нікому не дадуть спуску,

00:16:34.439 --> 00:16:35.943
вони дуже страшні,

00:16:35.967 --> 00:16:37.853
ті, хто бореться з владою

00:16:37.877 --> 00:16:39.941
і здатні померти за це —

00:16:39.965 --> 00:16:42.240
вони не ті люди,

00:16:42.264 --> 00:16:45.024
які для нас комфортні.

NOTE Paragraph

00:16:47.270 --> 00:16:48.441
Може, ви скажете:

00:16:49.258 --> 00:16:50.978
«До чого тут я, Девіде?

00:16:51.002 --> 00:16:54.262
Я не знаю, що робити».

00:16:55.159 --> 00:16:57.656
Я би хотів сказати вам,

00:16:57.680 --> 00:16:59.725
що були часи, коли,

00:16:59.749 --> 00:17:01.965
якщо ви єврей — ви не білий,

00:17:01.989 --> 00:17:03.997
якщо ви італієць — ви не білий,

00:17:04.021 --> 00:17:05.919
якщо ви ірландець — ви не білий

00:17:05.943 --> 00:17:07.105
для цієї країни.

00:17:07.129 --> 00:17:12.137
Пройшов час, перш ніж ірландці,
євреї та італійці стали білими.

00:17:12.843 --> 00:17:14.014
Так?

00:17:14.038 --> 00:17:16.189
Були часи, коли вас вважали чужими,

00:17:16.213 --> 00:17:19.193
ви були людьми другого сорту.

00:17:21.736 --> 00:17:23.016
Тоні Моррісон казала:

00:17:23.040 --> 00:17:26.765
«Якщо для того, щоб ви були високими,
я мушу стояти на колінах,

00:17:26.789 --> 00:17:28.163
то у вас серйозна проблема».

00:17:28.187 --> 00:17:31.305
Вона каже: «Біла Америка
має дуже серйозні проблеми».

NOTE Paragraph

00:17:32.583 --> 00:17:37.596
Чесно кажучи, я не знаю, чи покращаться
відносини між расами в Америці.

00:17:38.127 --> 00:17:39.922
Але знаю, що якщо вони покращаться,

00:17:39.946 --> 00:17:43.904
нам доведеться взяти на себе
вирішення цих проблем.

00:17:44.619 --> 00:17:46.613
Майбутнє моїх дітей залежить від цього.

00:17:46.637 --> 00:17:49.209
Майбутнє дітей моїх дітей
залежить від цього.

00:17:49.731 --> 00:17:51.622
І, визнаєте ви це чи ні,

00:17:51.646 --> 00:17:55.812
майбутнє ваших дітей і дітей ваших дітей

00:17:55.836 --> 00:17:57.119
також залежить від цього.

NOTE Paragraph

00:17:57.632 --> 00:17:58.786
Дякую.

NOTE Paragraph

00:17:58.810 --> 00:18:00.205
(Оплески)