0:00:02.246,0:00:07.193 Я гордий батько двох прекрасних дітей: 0:00:07.217,0:00:11.535 Елайджі, якому 15, і Октавії, 12. 0:00:12.313,0:00:15.630 Коли Елайджі був у четвертому класі, 0:00:15.654,0:00:17.218 він підійшов до мене, 0:00:17.242,0:00:20.103 повернувшись зі школи,[br]переповнений враженнями про те, 0:00:20.127,0:00:25.046 що він дізнався у цей день[br]про афроамериканську історію. 0:00:25.070,0:00:29.502 До речі, я афроамериканець[br]і професор культурології, 0:00:29.526,0:00:31.667 тобто, як ви розумієте, 0:00:31.691,0:00:34.618 афроамериканська культура[br]в моєму домі сприймається серйозно. 0:00:34.642,0:00:38.888 І я був дуже гордий, що мого сина[br]вразило те, що він вивчив 0:00:38.912,0:00:40.063 цього дня у школі. 0:00:40.087,0:00:42.027 Я спитав: «Що ти дізнався?» 0:00:42.051,0:00:45.529 Він відповів: «Я дізнався про Розу Паркс». 0:00:45.907,0:00:48.959 Я запитав: «Добре, і що ж ти дізнався[br]про Розу Паркс?» 0:00:48.983,0:00:54.497 Він сказав: «Нам розповіли, що Роза Паркс[br]була такою собі тендітною, старою жінкою, 0:00:54.521,0:00:56.371 яка у 1950-х роках 0:00:56.395,0:00:58.829 жила в Монтгомері, штат Алабама. 0:00:58.853,0:01:01.103 І вона сіла в автобус, 0:01:01.127,0:01:03.095 у неї боліли ноги, 0:01:03.119,0:01:08.052 і коли водій сказав їй[br]звільнити місце білому чоловіку, 0:01:08.076,0:01:10.752 вона відмовилася, бо в неї боліли ноги 0:01:10.776,0:01:12.041 і був важкий день. 0:01:12.065,0:01:13.883 І вона втомилася від гноблення, 0:01:13.907,0:01:15.796 і не звільнила свого місця. 0:01:15.820,0:01:17.749 Ще вона була за Мартіна Лютера Кінга 0:01:17.773,0:01:19.965 і вірила в ненасильство». 0:01:19.989,0:01:23.153 Тут, я думаю, він побачив моє обличчя 0:01:23.177,0:01:27.707 і зрозумів, що я був, м'яко кажучи,[br]не дуже вражений 0:01:27.731,0:01:29.064 його 0:01:29.484,0:01:30.704 ... хм... 0:01:30.754,0:01:32.084 уроком історії. 0:01:32.134,0:01:36.788 Так що він зупинився, і такий:[br]«Тату, що не так? Я щось сказав не так?» 0:01:36.812,0:01:38.901 Я кажу: «Синку, ти все переказав, як слід, 0:01:38.925,0:01:41.685 але, я думаю, твоя вчителька[br]все взагалі зрозуміла не так». 0:01:41.709,0:01:42.719 (Сміх) 0:01:42.743,0:01:44.415 Він запитав: «Що ти маєш на увазі?» 0:01:44.439,0:01:47.679 Я сказав: «Роза Паркс не була втомлена. 0:01:48.780,0:01:51.329 Вона не була старою. 0:01:51.353,0:01:54.409 І у неї, вочевидь, не боліли ноги». 0:01:54.433,0:01:55.597 Він запитав: «Що?» 0:01:55.621,0:01:56.779 Я відповів: «Так! 0:01:56.803,0:01:58.998 Розі Паркс було лише 42 роки». 0:02:00.261,0:02:02.605 Ви шоковані, так?[br]Вперше чуєте про це. 0:02:02.629,0:02:04.586 «Розі Паркс було лише 42 роки, 0:02:04.610,0:02:09.354 того дня вона працювала[br]лише шість годин, вона була швачкою, 0:02:09.378,0:02:11.746 і з її ногами все було нормально. 0:02:11.770,0:02:12.901 (Сміх) 0:02:12.925,0:02:15.624 Єдина річ, від якої вона втомилася –[br]нерівність. 0:02:15.648,0:02:18.071 Вона втомилася від нерівності. 0:02:18.095,0:02:20.161 Вона втомилася від гноблення». 0:02:20.185,0:02:21.473 І мій син запитав: 0:02:21.497,0:02:25.455 «Але чому ж тоді вчителька[br]розповіла мені все це? 0:02:25.479,0:02:27.353 Мене це бентежить». 0:02:27.377,0:02:30.779 Бо він любив свою вчительку,[br]вона була хорошою вчителькою, 0:02:30.803,0:02:33.746 молоденькою, біля 20 років, білою, 0:02:33.770,0:02:37.481 дуже розумною, вимогливою,[br]вона і мені подобалася. 0:02:37.505,0:02:40.498 Проте він був збентежений.[br]«Чому вона так сказала?» – питав він. 0:02:40.522,0:02:44.033 Він просив: «Тату, розкажи мені більше.[br]Розкажи мені про Розу Паркс». 0:02:44.057,0:02:46.310 І я відповів: «Синку, я зроблю краще». 0:02:46.884,0:02:48.037 Він: «Що ж?» 0:02:48.061,0:02:50.121 Я сказав: "Я куплю її автобіографію, 0:02:50.145,0:02:52.183 і ти матимеш нагоду[br]прочитати її самостійно». 0:02:52.207,0:02:54.899 (Сміх) 0:02:55.787,0:02:57.434 Як ви можете уявити, 0:02:58.453,0:03:03.090 Елайджі був не в захваті[br]від цього нового домашнього завдання, 0:03:03.114,0:03:06.892 яке щойно отримав від батька,[br]але сприйняв це гідно. 0:03:07.451,0:03:11.097 Він повернувся, коли прочитав книгу, 0:03:11.121,0:03:15.039 і був у захваті від того,[br]про що дізнався. 0:03:15.063,0:03:22.062 Він сказав: «Тату, Роза Паркс не просто[br]не переймалася ненасильством, 0:03:22.086,0:03:26.622 але дідусь Рози Паркс,[br]який, в основному, її виховував, і був 0:03:26.646,0:03:28.806 досить світлошкірим, щоб зійти за білого, 0:03:28.830,0:03:33.470 звичайно гуляв по місту[br]з пістолетом в кобурі, 0:03:33.494,0:03:38.449 і люди знали, що як хтось зачепить[br]дітей або онуків містера Паркса, 0:03:38.473,0:03:42.684 він отримає кулю у свій, [br]так би мовити, низ». 0:03:42.708,0:03:43.910 (Сміх) 0:03:43.934,0:03:45.094 Так? 0:03:45.118,0:03:47.437 Він був не з тих, кого можна чіпати. 0:03:47.922,0:03:53.790 Син сказав: «Я також дізнався, що Роза[br]Паркс вийшла за чоловіка з Реймонда, 0:03:53.814,0:03:56.977 який був дуже схожий на її дідуся». 0:03:57.884,0:03:59.329 Він був організатором. 0:03:59.353,0:04:01.669 ВІн був борцем за громадянські права. 0:04:01.693,0:04:05.308 Він організовував різні заходи, 0:04:05.332,0:04:10.271 й інколи вони проходили[br]в домі Рози Паркс. 0:04:10.295,0:04:12.315 І одного разу Роза Паркс помітила, 0:04:12.339,0:04:14.654 що на столі лежить купа зброї, 0:04:14.678,0:04:17.946 бо вони чекали,[br]що хтось увірветься у двері, 0:04:17.970,0:04:20.733 чекали будь-чого,[br]що може статися в будь-який момент, 0:04:20.757,0:04:23.587 і Роза Паркс каже: «Там було[br]стільки зброї на столі, 0:04:23.611,0:04:26.340 що я навіть забула [br]запропонувати їм каву чи обід». 0:04:26.832,0:04:29.403 Ось ким була Роза Паркс. 0:04:29.427,0:04:34.113 І насправді, Роза Паркс,[br]коли сиділа в автобусі того дня, 0:04:34.137,0:04:36.775 чекаючи прибуття поліцейських 0:04:36.799,0:04:39.746 і не знаючи, що буде з нею, 0:04:39.770,0:04:41.927 вона не думала про Мартіна Лютера Кінга, 0:04:41.951,0:04:43.407 вона його ледве знала. 0:04:43.431,0:04:46.271 Вона не думала про ненасильство Ганді. 0:04:46.295,0:04:48.226 Вона думала про свого дідуся, 0:04:48.250,0:04:52.276 озброєного, впевненого в собі дідуся. 0:04:52.300,0:04:55.838 Ось про що думала Роза Паркс. 0:04:55.862,0:04:59.536 Мій син був зачарований Розою Паркс, 0:04:59.560,0:05:02.507 і я відчував гордість,[br]бачачи його захоплення. 0:05:03.125,0:05:05.183 Але проблема залишалася. 0:05:05.207,0:05:07.762 Я все ще мав піти до школи 0:05:07.786,0:05:09.793 і порозмовляти з вчителькою сина, 0:05:09.817,0:05:13.116 бо я не хотів, щоб вона[br]продовжувала розповідати дітям 0:05:13.140,0:05:15.512 ту сповнену брехні історію. 0:05:15.885,0:05:17.316 Я дуже переймався цим, 0:05:17.340,0:05:20.800 по-перше, бо розумів,[br]як афроамериканець, 0:05:20.824,0:05:23.168 що коли ти кажеш білим про расизм 0:05:23.192,0:05:25.197 або про інше расове питання, 0:05:25.221,0:05:27.179 це завжди викликає проблеми. 0:05:27.203,0:05:33.263 Це те, що біла соціолог Робін Д'Анджело[br]називає «вразливістю білих». 0:05:33.287,0:05:35.084 Вона стверджує, що, насправді, 0:05:35.108,0:05:39.147 оскільки білі практично не замислюються 0:05:39.171,0:05:40.644 про свої привілеї білих, 0:05:40.668,0:05:44.163 то кожного разу, коли перед ними[br]постає хоч крихітна проблема такого роду, 0:05:44.187,0:05:46.010 вони починають кричати, 0:05:46.034,0:05:47.185 злитися 0:05:47.209,0:05:48.360 або втікати. 0:05:48.384,0:05:49.389 (Сміх) 0:05:49.413,0:05:52.400 А я відчув все це на собі. 0:05:52.424,0:05:58.236 Тобто, коли я роздумував,[br]як буду сперечатися з вчителькою, 0:05:58.260,0:05:59.833 я чекав неприємної розмови, 0:05:59.857,0:06:01.920 але, вважав, що це неминуче зло 0:06:01.944,0:06:06.246 для чорного батька, який намагається[br]виховати свідому чорну дитину. 0:06:06.270,0:06:07.947 Я покликав Елайджі і сказав, 0:06:07.971,0:06:12.744 «Елайджі, я збираюся[br]зустрітися з твоєю вчителькою 0:06:12.768,0:06:13.976 і спробувати переконати, 0:06:14.000,0:06:15.237 і з директором, мабуть. 0:06:15.261,0:06:16.662 Що ти думаєш?» 0:06:16.686,0:06:17.837 І Елайджі сказав: 0:06:17.861,0:06:19.997 «Тату, в мене є краща ідея». 0:06:21.021,0:06:22.974 І я запитав: «Що ж в тебе за ідея?» 0:06:22.998,0:06:27.628 Він сказав: «Нам дали завдання[br]підготувати публічний виступ, 0:06:27.652,0:06:30.217 і я можу використати[br]свій публічний виступ, 0:06:30.241,0:06:33.804 щоб розвінчати міфи про Розу Паркс». 0:06:34.756,0:06:35.913 І я такий: 0:06:36.815,0:06:38.262 «О, це гарна ідея». 0:06:39.850,0:06:43.083 Так що Елайджі пішов до школи, 0:06:43.107,0:06:44.886 зробив презентацію, 0:06:44.910,0:06:46.404 потім повернувся додому, 0:06:46.428,0:06:48.801 і я бачив, що все пройшло дуже добре. 0:06:48.825,0:06:50.736 Я запитав: «Як пройшло, синку?» 0:06:51.231,0:06:53.411 Він каже: «О, пізніше в цей день 0:06:53.435,0:06:55.379 вчителька відвела мене в сторону 0:06:55.403,0:06:59.999 і вибачилася за те,[br]що ввела мене в оману». 0:07:00.771,0:07:04.299 А наступного дня [br]сталося чудове продовження. 0:07:04.323,0:07:08.032 Вона провела новий урок про Розу Паркс, 0:07:08.056,0:07:12.370 розказавши те, що було упущене,[br]і виправивши свої помилки. 0:07:12.394,0:07:16.988 І я дуже, дуже пишався своїм сином. 0:07:17.956,0:07:20.644 Але згодом я замислився. 0:07:21.875,0:07:23.090 І розізлився. 0:07:23.565,0:07:25.121 Справді розізлився. 0:07:26.344,0:07:28.062 Чому? Чому я розізлився? 0:07:28.878,0:07:33.852 Бо мій дев'ятирічний син[br]мав вчити свою вчительку 0:07:33.876,0:07:35.367 його історії, 0:07:35.391,0:07:38.441 вчити свою вчительку поваги до нього. 0:07:38.465,0:07:40.134 Йому лише дев'ять. 0:07:40.784,0:07:44.001 Він має думати про баскетбол, футбол, 0:07:44.025,0:07:46.496 чи останню кіношку. 0:07:46.520,0:07:50.687 Він не повинен брати на себе завдання 0:07:50.711,0:07:53.074 навчати свою вчительку 0:07:53.098,0:07:56.161 і своїх однокласників 0:07:56.185,0:07:58.652 своєї справжньої історії. 0:07:58.676,0:08:00.303 Це тягар, який несу я. 0:08:00.327,0:08:02.350 Це тягар, який несли мої батьки, 0:08:02.374,0:08:04.104 і несли покоління до них. 0:08:04.128,0:08:08.945 І тепер я бачу, що мій син[br]теж взяв на себе цей тягар. 0:08:09.513,0:08:14.443 Розумієте, саме тому Роза Паркс[br]написала свою автобіографію. 0:08:14.467,0:08:16.205 Бо протягом її життя, 0:08:16.229,0:08:17.745 як ви можете уявити, 0:08:17.769,0:08:22.384 ви робите ці дивні речі, 0:08:22.408,0:08:26.327 ви живі зараз і говорите[br]про свою громадянську позицію, 0:08:26.351,0:08:28.284 і тут звідкись береться ця історія, 0:08:28.308,0:08:31.199 коли хтось каже світові, 0:08:31.223,0:08:33.863 що ви були старенькі і у вас боліли ноги 0:08:33.887,0:08:36.208 і ви стали активістом випадково, 0:08:36.232,0:08:40.093 а не були активістом[br]майже двадцять років, 0:08:40.117,0:08:43.491 і що той бойкот не планувався місяцями, 0:08:43.515,0:08:47.986 і ви не були навіть першою,[br]або другою чи третьою жінкою, 0:08:48.010,0:08:49.867 заарештованою за це. 0:08:51.160,0:08:55.992 Ви стали активістом випадково,[br]незважаючи на все попереднє життя. 0:08:56.016,0:08:59.146 Тому вона написала автобіографію,[br]щоб виправити це, 0:08:59.170,0:09:02.055 тому що вона хотіла нагадати людям, 0:09:03.468,0:09:05.567 як це було, 0:09:05.591,0:09:06.782 на що це було схоже 0:09:07.813,0:09:10.984 в 50-х роках, 0:09:11.008,0:09:13.725 бути чорним в Америці 0:09:13.749,0:09:16.087 і боротися за свої права. 0:09:16.561,0:09:20.068 Протягом року, трохи більше року,[br]поки тривав бойкот, 0:09:21.298,0:09:23.927 сталося більше чотирьох[br]терактів у церквах, 0:09:23.951,0:09:26.955 будинок Мартіна Лютера Кінга[br]підривали двічі. 0:09:27.392,0:09:30.865 У Бірмінгемі підривали[br]домівки інших борців за права. 0:09:31.587,0:09:36.855 Роза Паркс зі своїм чоловіком[br]спали з зарядженою зброєю, 0:09:36.879,0:09:39.146 бо вони постійно відчували[br]смертельну загрозу. 0:09:39.170,0:09:41.676 Насправді, мати Рози Паркс жила з ними 0:09:41.700,0:09:44.176 й інколи чатувала на телефоні годинами, 0:09:44.200,0:09:47.360 так що ніхто не міг подзвонити[br]зі смертельними погрозами, 0:09:47.384,0:09:49.609 бо таке було постійно, безперервно. 0:09:49.633,0:09:52.260 Насправді, там було стільки нервів, 0:09:52.284,0:09:54.941 там було стільки тиску, стільки терору, 0:09:54.965,0:09:57.492 що Роза Паркс і її чоловік[br]втратили роботу 0:09:57.516,0:09:59.330 і не могли знайти іншу, 0:09:59.354,0:10:03.456 тож нарешті їм довелося покинути дім[br]і переїхати з Півдня. 0:10:05.558,0:10:08.512 Така реальність громадянських прав, 0:10:08.536,0:10:13.154 яку Роза Паркс хотіла донести[br]до людей, щоб вони зрозуміли. 0:10:13.981,0:10:19.552 Ви скажете: «Девіде, але до чого тут я? 0:10:19.576,0:10:21.506 Я порядна людина, 0:10:21.530,0:10:23.064 в мене немає рабів. 0:10:23.088,0:10:24.843 Я не намагаюсь обілити історію, 0:10:24.867,0:10:27.155 я нормальний чувак, я хороша людина». 0:10:28.433,0:10:30.446 Я скажу вам, до чого тут ви, 0:10:30.470,0:10:32.934 і скажу вам це,[br]розказавши одну історію 0:10:32.958,0:10:36.485 про мого професора, білого професора,[br]я з ним познайомився, 0:10:36.509,0:10:40.874 навчаючись у аспірантурі,[br]він був блискучою особистістю. 0:10:40.898,0:10:42.176 Ми звали його Фредом. 0:10:43.061,0:10:47.710 Фред писав історію[br]боротьби за громадянські права, 0:10:47.734,0:10:50.215 і окремо описав у ній випадок, 0:10:50.239,0:10:52.151 що трапився з ним у Північній Кароліні, 0:10:52.175,0:10:56.438 коли той білий хлопець застрелив чорного[br]холоднокровно, на публіці, 0:10:56.462,0:10:57.995 і його ніхто не засудив. 0:10:58.769,0:11:00.537 Це була величезна книга, 0:11:00.561,0:11:04.273 і професор покликав пару[br]своїх друзів та колег, 0:11:04.297,0:11:08.878 а також мене, щоб прочитати текст[br]перед остаточною подачею до друку. 0:11:08.902,0:11:10.744 Я був приємно вражений запрошенням, 0:11:10.768,0:11:12.488 бо я був тоді лише аспірантом. 0:11:12.512,0:11:16.420 Я почував себе трохи, ну так,[br]типу «Ок, круто», 0:11:16.444,0:11:19.014 я сидів поміж інтелектуалами 0:11:19.038,0:11:23.540 і читав чорновий варіант книги. 0:11:23.564,0:11:25.559 І в книзі зустрівся такий момент, 0:11:25.583,0:11:28.226 який здався мені [br]відверто проблематичним, 0:11:28.250,0:11:29.415 і я сказав: 0:11:29.439,0:11:33.015 «Фреде, - бо ми сиділи навколо,[br]обговорюючи його проект, - 0:11:33.039,0:11:37.726 я сказав: «Фреде, тут щось дуже не так[br]з цим епізодом, про який ти говориш, 0:11:37.750,0:11:40.968 про твою покоївку, в книзі». 0:11:40.992,0:11:47.685 Я побачив, що Фреда це трохи,[br]як то кажуть, напружило, 0:11:47.709,0:11:51.472 він запитав: «Ти про що?[br]Це крута історія. 0:11:51.496,0:11:53.347 Все було так, як я розповідаю». 0:11:53.371,0:11:56.281 Я сказав: «Мммм, давай я запропоную[br]свою версію?» 0:11:56.950,0:11:58.279 Про що та історія? 0:11:58.303,0:11:59.920 Це був 1968 рік. 0:12:00.649,0:12:03.785 Мартіна Лютера Кінга щойно вбили. 0:12:04.443,0:12:08.580 І та покоївка, «домробітниця»,[br]назвімо її Мейбл, 0:12:08.604,0:12:09.809 була на кухні. 0:12:10.706,0:12:12.312 Маленькому Фреду було вісім. 0:12:12.336,0:12:14.177 Малий Фред увійшов до кухні, 0:12:14.968,0:12:21.119 а Мейбл, яку він завжди бачив щасливою,[br]усміхненою, готовою допомогти, 0:12:21.143,0:12:23.425 зігнулася над раковиною 0:12:23.449,0:12:24.859 і плакала, 0:12:25.896,0:12:27.311 ридала 0:12:28.479,0:12:29.684 невтішно. 0:12:30.604,0:12:34.781 Малий Фред підійшов до неї і спитав:[br]«Мейбл, що трапилось?» 0:12:35.941,0:12:37.980 Мейбл сказала: 0:12:38.004,0:12:42.550 «Вони вбили його! Вбили нашого лідера,[br]вони вбили Мартіна Лютера Кінга. 0:12:42.574,0:12:45.916 Він мертвий! Вони чудовиська!» 0:12:47.054,0:12:48.873 А малий Фред сказав: 0:12:48.897,0:12:52.222 «Все буде добре, Мейбл, все буде добре». 0:12:52.246,0:12:55.345 Вона глянула на нього і відповіла:[br]«Ні, не буде все добре, 0:12:55.369,0:12:57.311 ти що, не чув, що я сказала? 0:12:57.335,0:12:59.614 Мартіна Лютера Кінга вбито». 0:13:01.106,0:13:03.087 А Фред, 0:13:03.111,0:13:04.484 син проповідника, 0:13:05.882,0:13:08.344 подивився на Мейбл і сказав: 0:13:08.368,0:13:13.369 «Але, Мейбл, хіба Ісус[br]не вмер на хресті за наші гріхи? 0:13:13.784,0:13:15.326 Хіба це не вийшло на добре? 0:13:15.350,0:13:18.742 Може, і тут все буде добре. 0:13:18.766,0:13:23.399 Може, смерть Мартіна Лютера Кінга[br]теж піде на користь». 0:13:24.100,0:13:26.374 І, як далі розповідає Фред, 0:13:26.398,0:13:30.140 він сказав, що Мейбл[br]приклала долоню до рота, 0:13:31.417,0:13:33.986 підвелася і обійняла маленького Фреда, 0:13:35.002,0:13:37.579 а потім взяла відерце з льодом 0:13:37.603,0:13:39.879 і дістала звідти пару Пепсі, 0:13:39.903,0:13:41.359 дала йому Пепсі 0:13:41.383,0:13:44.228 і відіслала його гратися[br]з братами і сестрами. 0:13:44.948,0:13:46.511 І він каже: 0:13:46.535,0:13:52.169 «Тобто, навіть у найтяжчі моменти[br]расової боротьби 0:13:52.193,0:13:55.445 люди завжди можуть дійти згоди,[br]здолавши расові бар'єри, 0:13:55.469,0:13:57.665 і примиритися між собою 0:13:57.689,0:14:00.359 в дусі любові та єдності». 0:14:00.383,0:14:04.228 Я сказав: «Фред, це якесь фуфло». 0:14:04.252,0:14:06.252 (Сміх) 0:14:06.803,0:14:08.179 (Оплески) 0:14:08.203,0:14:11.155 Фред, такий: 0:14:11.179,0:14:14.752 «Я не розумію тебе, Девіде.[br]Все так і було». 0:14:14.776,0:14:16.930 Я сказав:[br]«Фреде, дозволь щось запитати. 0:14:17.732,0:14:23.951 Ти жив у Північній Кароліні в 1968 році, 0:14:23.975,0:14:27.280 якби Мейбл була у своїй спільноті,[br]тобі було вісім років — 0:14:27.304,0:14:30.222 то як, ти думаєш, восьмирічні [br]афроамериканські діти 0:14:30.246,0:14:31.397 називали б її? 0:14:31.421,0:14:33.668 Думаєш, вони називали б її на ім'я? 0:14:33.692,0:14:35.272 Ні, вони звали б її «Міс Мейбл», 0:14:35.296,0:14:38.700 або називали б «Міс Джонсон»,[br]чи «тітка Джонсон». 0:14:38.724,0:14:41.311 Вони ніколи б не наважилися[br]назвати її просто на ім'я, 0:14:41.335,0:14:43.867 тому що це було б верхом неповаги. 0:14:43.891,0:14:46.125 Але ти, ти звав її на ім'я 0:14:46.149,0:14:47.733 кожен день, коли вона працювала, 0:14:47.757,0:14:49.685 і ніколи про це не задумувався». 0:14:49.709,0:14:52.718 Я сказав: «Дозволь ще запитати,[br]чи була Мейбл одружена? 0:14:53.255,0:14:54.729 Чи були в неї діти? 0:14:54.753,0:14:56.421 До якої церкви вона ходила? 0:14:56.445,0:14:58.675 Що вона любила на десерт?» 0:15:00.754,0:15:04.667 Фред не міг відповісти[br]на жодне з цих запитань. 0:15:05.337,0:15:08.828 Я сказав: «Фред, ця історія не про Мейбл. 0:15:08.852,0:15:10.241 Ця історія про тебе». 0:15:10.883,0:15:13.850 Я сказав: «Ти тішишся цією історією, 0:15:13.874,0:15:16.033 але ця історія не про Мейбл. 0:15:16.057,0:15:17.651 Правда в тому, 0:15:17.675,0:15:20.229 що насправді це, мабуть, було так:[br]Мейбл плакала, 0:15:20.253,0:15:22.329 і це було щось незвичне, 0:15:22.353,0:15:24.118 тобто, вона була беззахисною. 0:15:24.637,0:15:26.269 І ти увійшов до кухні, 0:15:26.293,0:15:29.790 спіймав її на слабкості,[br]коли вона була беззахисною. 0:15:30.278,0:15:33.764 Глянь, ти думав про себе[br]як одного з її дітей, 0:15:33.788,0:15:38.470 і не зрозумів, що ти,[br]насправді, був сином її господаря. 0:15:38.899,0:15:41.263 Вона жалілася тобі. 0:15:41.287,0:15:42.661 Але потім опанувала себе, 0:15:42.685,0:15:45.057 зрозумівши: «Якщо я буду жалітися йому, 0:15:45.081,0:15:47.658 він розкаже це батькові або матері, 0:15:47.682,0:15:50.104 і я можу втратити роботу». 0:15:50.934,0:15:53.223 Так що вона заспокоїла себе, вгамувалася, 0:15:53.247,0:15:57.845 їй самій потрібна була розрада,[br]проте вона стала утішати тебе 0:15:57.869,0:15:59.498 і відіслала тебе йти, куди йшов, 0:15:59.522,0:16:03.197 можливо, щоб горювати далі у спокої». 0:16:04.033,0:16:05.298 Фред був у шоці. 0:16:05.782,0:16:09.802 Він усвідомив, що насправді[br]все зрозумів не так. 0:16:10.230,0:16:13.590 Дивіться, це те саме,[br]що вони зробили з Розою Паркс. 0:16:13.614,0:16:19.040 Тому що набагато простіше сприйняти[br]стареньку бабусю з хворими ногами, 0:16:19.064,0:16:22.485 яка не встала не тому,[br]що хотіла боротися з нерівністю, 0:16:22.509,0:16:24.800 але тому, що в неї боліли ноги і спина, 0:16:24.824,0:16:26.462 і вона працювала весь день. 0:16:27.269,0:16:30.074 Так, старі бабусі, вони не страшні, 0:16:30.098,0:16:32.250 але молоді радикальні чорні жінки, 0:16:32.274,0:16:34.415 які нікому не дадуть спуску, 0:16:34.439,0:16:35.943 вони дуже страшні, 0:16:35.967,0:16:37.853 ті, хто бореться з владою 0:16:37.877,0:16:39.941 і здатні померти за це — 0:16:39.965,0:16:42.240 вони не ті люди, 0:16:42.264,0:16:45.024 які для нас комфортні. 0:16:47.270,0:16:48.441 Може, ви скажете: 0:16:49.258,0:16:50.978 «До чого тут я, Девіде? 0:16:51.002,0:16:54.262 Я не знаю, що робити». 0:16:55.159,0:16:57.656 Я би хотів сказати вам, 0:16:57.680,0:16:59.725 що були часи, коли, 0:16:59.749,0:17:01.965 якщо ви єврей — ви не білий, 0:17:01.989,0:17:03.997 якщо ви італієць — ви не білий, 0:17:04.021,0:17:05.919 якщо ви ірландець — ви не білий 0:17:05.943,0:17:07.105 для цієї країни. 0:17:07.129,0:17:12.137 Пройшов час, перш ніж ірландці,[br]євреї та італійці стали білими. 0:17:12.843,0:17:14.014 Так? 0:17:14.038,0:17:16.189 Були часи, коли вас вважали чужими, 0:17:16.213,0:17:19.193 ви були людьми другого сорту. 0:17:21.736,0:17:23.016 Тоні Моррісон казала: 0:17:23.040,0:17:26.765 «Якщо для того, щоб ви були високими,[br]я мушу стояти на колінах, 0:17:26.789,0:17:28.163 то у вас серйозна проблема». 0:17:28.187,0:17:31.305 Вона каже: «Біла Америка[br]має дуже серйозні проблеми». 0:17:32.583,0:17:37.596 Чесно кажучи, я не знаю, чи покращаться[br]відносини між расами в Америці. 0:17:38.127,0:17:39.922 Але знаю, що якщо вони покращаться, 0:17:39.946,0:17:43.904 нам доведеться взяти на себе[br]вирішення цих проблем. 0:17:44.619,0:17:46.613 Майбутнє моїх дітей залежить від цього. 0:17:46.637,0:17:49.209 Майбутнє дітей моїх дітей[br]залежить від цього. 0:17:49.731,0:17:51.622 І, визнаєте ви це чи ні, 0:17:51.646,0:17:55.812 майбутнє ваших дітей і дітей ваших дітей 0:17:55.836,0:17:57.119 також залежить від цього. 0:17:57.632,0:17:58.786 Дякую. 0:17:58.810,0:18:00.205 (Оплески)