1
00:00:00,325 --> 00:00:02,388
Посеред навчання в аспірантурі

2
00:00:02,388 --> 00:00:05,850
я безнадійно застряг.

3
00:00:05,850 --> 00:00:07,630
Всі дослідження, за які я брався,

4
00:00:07,630 --> 00:00:09,246
вели в глухий кут.

5
00:00:09,246 --> 00:00:11,148
Виглядало, ніби мої ключові припущення

6
00:00:11,148 --> 00:00:13,076
просто не працювали.

7
00:00:13,076 --> 00:00:16,075
Я почувався як пілот, що летить в тумані

8
00:00:16,075 --> 00:00:18,870
і цілком втратив орієнтири.

9
00:00:18,870 --> 00:00:20,351
Я перестав голитись.

10
00:00:20,351 --> 00:00:23,092
Вранці я не міг підвестися з ліжка.

11
00:00:23,092 --> 00:00:24,825
Я почувався недостойним

12
00:00:24,825 --> 00:00:27,978
переступати поріг університету,

13
00:00:27,978 --> 00:00:30,126
бо не нагадував Ейнштейна чи Ньютона,

14
00:00:30,126 --> 00:00:32,279
або інших вчених,
про чиї дослідження читав,

15
00:00:32,279 --> 00:00:33,810
адже в науці важить результат,

16
00:00:33,810 --> 00:00:37,192
а не процес.

17
00:00:37,192 --> 00:00:41,893
А значить, очевидно,
що вченого з мене не вийшло.

18
00:00:41,893 --> 00:00:43,557
Але я мав достатню підтримку,

19
00:00:43,557 --> 00:00:44,954
тож зміг подолати цей стан

20
00:00:44,954 --> 00:00:47,174
і відкрити дещо нове про природу.

21
00:00:47,174 --> 00:00:49,917
Це дивовижне відчуття умиротвореності

22
00:00:49,917 --> 00:00:51,249
від усвідомлення, що ви

23
00:00:51,249 --> 00:00:53,474
єдиний у світі,
хто знає новий закон природи.

24
00:00:53,474 --> 00:00:56,516
Згодом я почав нове дослідження
у роботі над дисертацією,

25
00:00:56,516 --> 00:00:57,880
і все повторилося знов.

26
00:00:57,880 --> 00:01:00,169
Я застряг, але зміг це подолати.

27
00:01:00,169 --> 00:01:01,555
І я замислився:

28
00:01:01,555 --> 00:01:02,712
може, це закономірність?

29
00:01:02,712 --> 00:01:04,553
Я спитав інших аспірантів,
і ті казали:

30
00:01:04,553 --> 00:01:06,596
"Так, це саме те, що було і з нами,

31
00:01:06,596 --> 00:01:08,945
тільки нам про це ніхто не розповідав".

32
00:01:08,945 --> 00:01:10,895
Під час навчання науку нам зображали

33
00:01:10,895 --> 00:01:14,471
як послідовність логічних кроків
від запитання до відповіді,

34
00:01:14,471 --> 00:01:17,217
але реальні дослідження
відбуваються зовсім не так.

35
00:01:17,217 --> 00:01:19,551
Окрім занять фізикою,
паралельно я ще вивчав

36
00:01:19,551 --> 00:01:21,638
акторську імпровізацію.

37
00:01:21,638 --> 00:01:23,072
Дні були присвячені фізиці,

38
00:01:23,072 --> 00:01:25,090
а ночі – сміху, стрибкам, співу,

39
00:01:25,090 --> 00:01:26,402
грі на гітарі.

40
00:01:26,402 --> 00:01:27,881
Театр імпровізації,

41
00:01:27,881 --> 00:01:30,890
так само, як і наука,
має справу з невідомим,

42
00:01:30,890 --> 00:01:32,302
бо доводиться грати на ходу,

43
00:01:32,302 --> 00:01:34,005
без режисера, без сценарію,

44
00:01:34,005 --> 00:01:36,283
без попередніх уявлень про свою роль,

45
00:01:36,283 --> 00:01:38,689
чи про ролі інших акторів.

46
00:01:38,689 --> 00:01:40,538
Але, на відміну від науки,

47
00:01:40,538 --> 00:01:43,561
в театрі імпровізації
вам скажуть у перший же день,

48
00:01:43,561 --> 00:01:45,776
що станеться,
коли ви опинитесь на сцені.

49
00:01:45,776 --> 00:01:48,548
Вас чекає грандіозний провал.

50
00:01:48,548 --> 00:01:49,725
Ви застрягнете.

51
00:01:49,725 --> 00:01:51,843
Але ми продовжували творити,

52
00:01:51,843 --> 00:01:53,046
незважаючи на труднощі.

53
00:01:53,046 --> 00:01:54,951
Наприклад, в одній вправі

54
00:01:54,951 --> 00:01:56,093
ми всі ставали в коло,

55
00:01:56,093 --> 00:01:59,058
і кожен мав якомога гірше
станцювати чечітку,

56
00:01:59,058 --> 00:02:00,644
тоді як інші аплодували

57
00:02:00,644 --> 00:02:01,886
і підбадьорювали,

58
00:02:01,886 --> 00:02:04,649
підтримуючи свого товариша на сцені.

59
00:02:04,649 --> 00:02:06,557
Коли я став професором, і мав керувати

60
00:02:06,557 --> 00:02:07,938
роботою своїх студентів

61
00:02:07,938 --> 00:02:09,911
над їхніми дослідницькими проектами,

62
00:02:09,911 --> 00:02:11,278
я знову відчув,

63
00:02:11,278 --> 00:02:12,990
що не знаю, що робити.

64
00:02:12,990 --> 00:02:14,984
Я присвятив тисячі годин
вивченню фізики,

65
00:02:14,984 --> 00:02:16,598
біології, хімії,

66
00:02:16,598 --> 00:02:18,970
та жодної години, жодної теми
не відводилось на те,

67
00:02:18,970 --> 00:02:21,556
щоб навчити наставництва,
навчити, як керувати іншими,

68
00:02:21,556 --> 00:02:23,293
щоб спільно досліджувати непізнане,

69
00:02:23,293 --> 00:02:25,214
як мотивувати їх на це.

70
00:02:25,214 --> 00:02:27,144
Тож я згадав театр імпровізації,

71
00:02:27,144 --> 00:02:29,317
і з першого ж дня сказав студентам,

72
00:02:29,317 --> 00:02:32,218
що їх чекає, коли вони візьмуться
за свої дослідження;

73
00:02:32,218 --> 00:02:33,944
і це стосується ментальної схеми,

74
00:02:33,944 --> 00:02:35,956
наших уявлень про те, чим є дослідження.

75
00:02:35,956 --> 00:02:38,234
Адже, бачите, коли люди щось роблять,

76
00:02:38,234 --> 00:02:40,876
наприклад, якщо я хочу
торкнутись цієї дошки,

77
00:02:40,876 --> 00:02:42,536
у моєму мозку виникає схема,

78
00:02:42,536 --> 00:02:44,395
прогноз рухів, які робитимуть мої м'язи,

79
00:02:44,395 --> 00:02:46,551
це виникає ще до того,
як я почну рух рукою,

80
00:02:46,551 --> 00:02:48,399
і якщо я не зможу рухатись,

81
00:02:48,399 --> 00:02:50,274
якщо моя схема не відповідає реальності,

82
00:02:50,274 --> 00:02:52,558
це викличе стрес, відомий
як когнітивний дисонанс.

83
00:02:52,558 --> 00:02:55,467
Ось чому треба,
щоб ваші схеми відповідали реальності.

84
00:02:55,467 --> 00:02:58,622
Але якщо ви виходитимете з того,
як вам викладають науку,

85
00:02:58,622 --> 00:03:00,519
якщо віритимете підручникам,

86
00:03:00,519 --> 00:03:06,813
у вас, скоріш за все,
складеться така схема досліджень.

87
00:03:06,813 --> 00:03:10,131
Якщо є запитання А,

88
00:03:10,131 --> 00:03:13,531
і відповідь Б,

89
00:03:13,531 --> 00:03:18,124
то дослідження йде прямим шляхом
від А до Б.

90
00:03:18,127 --> 00:03:21,242
Та проблема в тому,
що коли експеримент не працює,

91
00:03:21,242 --> 00:03:24,904
чи студент відчуває зневіру,

92
00:03:24,904 --> 00:03:26,990
то це розглядається як щось вкрай погане,

93
00:03:26,990 --> 00:03:30,020
і викликає величезний стрес.

94
00:03:30,020 --> 00:03:31,803
Ось чому я розповідаю своїм студентам

95
00:03:31,803 --> 00:03:35,665
про значно реалістичнішу схему.

96
00:03:38,860 --> 00:03:40,384
Ось приклад,

97
00:03:40,384 --> 00:03:43,520
коли дійсність не вписується у вашу схему.

98
00:03:46,379 --> 00:03:49,641
(Сміх)

99
00:03:49,641 --> 00:03:52,840
(Оплески)

100
00:04:01,564 --> 00:04:05,010
Тож я навчаю своїх студентів іншої схеми.

101
00:04:05,010 --> 00:04:07,204
Якщо є запитання А,

102
00:04:07,204 --> 00:04:09,385
і відповідь Б,

103
00:04:13,320 --> 00:04:14,855
будьте креативними у хмарі,

104
00:04:14,855 --> 00:04:16,830
і ви почнете працювати,

105
00:04:16,830 --> 00:04:19,193
а експерименти не вдаються,
експерименти не вдаються,

106
00:04:19,193 --> 00:04:21,728
експерименти не вдаються,
експерименти не вдаються,

107
00:04:21,728 --> 00:04:24,404
і ви досягнете точки,
пов'язаної з негативними емоціями,

108
00:04:24,404 --> 00:04:26,682
коли здається, що ваші
головні припущення

109
00:04:26,682 --> 00:04:27,798
втратили сенс,

110
00:04:27,798 --> 00:04:30,853
це так, ніби хтось висмикнув
килим з-під ваших ніг.

111
00:04:30,853 --> 00:04:34,181
Я називаю цю точку хмарою.

112
00:04:47,685 --> 00:04:50,363
Ви можете блукати в хмарі

113
00:04:50,363 --> 00:04:52,871
день, тиждень, місяць, рік,

114
00:04:52,871 --> 00:04:54,369
ціле життя,

115
00:04:54,369 --> 00:04:56,531
але іноді, якщо вам пощастить,

116
00:04:56,531 --> 00:04:58,387
і у вас буде достатня підтримка,

117
00:04:58,387 --> 00:05:00,377
ви можете побачити в своєму матеріалі,

118
00:05:00,377 --> 00:05:03,625
чи, можливо, роздумуючи
над обрисами хмари,

119
00:05:03,625 --> 00:05:05,627
нову відповідь, В,

120
00:05:07,285 --> 00:05:10,969
і вирішуєте дотримуватись її.

121
00:05:10,969 --> 00:05:13,338
А експерименти не вдаються,
вони все не вдаються,

122
00:05:13,338 --> 00:05:14,807
але ви на своєму шляху,

123
00:05:14,807 --> 00:05:16,027
і розповідаєте це всім,

124
00:05:16,027 --> 00:05:19,529
публікуючи працю, що А веде до В,

125
00:05:19,529 --> 00:05:21,488
це чудовий спосіб комунікації,

126
00:05:21,488 --> 00:05:23,832
але лише допоки ви не забули шлях,

127
00:05:23,832 --> 00:05:25,631
що привів вас туди.

128
00:05:25,631 --> 00:05:27,606
Ця хмара – невід'ємна
частина досліджень,

129
00:05:27,606 --> 00:05:30,210
невід'ємна частина нашої діяльності,

130
00:05:30,210 --> 00:05:33,420
бо ця хмара, мов сторож, стоїть на межі.

131
00:05:37,721 --> 00:05:39,990
Вона стоїть на межі

132
00:05:39,990 --> 00:05:42,962
між відомим

133
00:05:45,795 --> 00:05:49,399
і незнаним,

134
00:05:53,110 --> 00:05:55,385
адже для того,
щоб відкрити щось справді нове,

135
00:05:55,385 --> 00:05:58,962
слід змінити принаймні одне
із ваших основоположних припущень,

136
00:05:58,962 --> 00:06:00,216
і це означає, що в науці

137
00:06:00,216 --> 00:06:02,178
ми робимо щось, схоже на подвиг.

138
00:06:02,178 --> 00:06:03,999
Щодня ми намагаємось наблизитись

139
00:06:03,999 --> 00:06:05,811
до межі між відомим і невідомим,

140
00:06:05,811 --> 00:06:07,632
і стикаємося з хмарою.

141
00:06:07,632 --> 00:06:09,337
Також зауважте, що я відніс Б

142
00:06:09,337 --> 00:06:10,080
до вже відомого,

143
00:06:10,080 --> 00:06:11,891
адже ми заздалегідь знаємо про нього,

144
00:06:11,891 --> 00:06:15,540
але зазвичай В цікавіше

145
00:06:15,540 --> 00:06:18,263
і важливіше, ніж Б.

146
00:06:18,263 --> 00:06:20,456
Тож Б необхідне, як поштовх для пошуку,

147
00:06:20,456 --> 00:06:22,274
але В значно глибше,

148
00:06:22,274 --> 00:06:26,771
і це захоплива риса наукових досліджень.

149
00:06:26,771 --> 00:06:28,959
Також, саме це слово, "хмара",

150
00:06:28,959 --> 00:06:31,514
для моєї групи стало трасформаційним,

151
00:06:31,514 --> 00:06:33,384
бо студенти підходили до мене й казали:

152
00:06:33,384 --> 00:06:34,982
"Урі, я в хмарі",

153
00:06:34,982 --> 00:06:38,148
а я відповідав: "Чудово, мабуть, ви
почуваєтесь жалюгідно".

154
00:06:38,148 --> 00:06:40,290
(Сміх)

155
00:06:40,290 --> 00:06:42,203
Але я відчував і щастя,

156
00:06:42,203 --> 00:06:43,881
бо ми могли наближатись до межі

157
00:06:43,881 --> 00:06:45,777
між відомим і невідомим,

158
00:06:45,777 --> 00:06:47,323
і ми мали шанс

159
00:06:47,323 --> 00:06:49,184
відкрити щось цілком нове,

160
00:06:49,184 --> 00:06:50,526
адже у нашому мозку

161
00:06:50,526 --> 00:06:53,674
було присутнє усвідомлення того,

162
00:06:53,674 --> 00:06:58,100
що хмара нормальна, необхідна,

163
00:06:58,100 --> 00:06:59,305
і насправді прекрасна;

164
00:06:59,305 --> 00:07:02,928
ми можемо стати членами
фан-клубу Хмари,

165
00:07:02,928 --> 00:07:04,846
і це допоможе подолати відчуття,

166
00:07:04,846 --> 00:07:07,408
що з вами щось серйозно негаразд.

167
00:07:07,408 --> 00:07:09,858
Як наставник, я знаю, що робити,

168
00:07:09,858 --> 00:07:12,060
а саме, активніше підтримую студента,

169
00:07:12,060 --> 00:07:13,541
бо психологічні дослідження

170
00:07:13,541 --> 00:07:17,100
демонструють, що якщо ви
відчуваєте страх і відчай,

171
00:07:17,100 --> 00:07:18,097
ваш розум звужується

172
00:07:18,097 --> 00:07:20,928
до дуже безпечних
і консервативних способів мислення.

173
00:07:20,928 --> 00:07:22,503
Та щоб йти ризикованими шляхами,

174
00:07:22,503 --> 00:07:23,891
необхідно вийти із хмари,

175
00:07:23,891 --> 00:07:25,652
необхідні інші емоції –

176
00:07:25,652 --> 00:07:27,853
солідарність, підтримка, надія –

177
00:07:27,853 --> 00:07:29,590
ці емоції виникають

178
00:07:29,590 --> 00:07:31,140
при взаємодії з іншими,

179
00:07:31,140 --> 00:07:33,441
тож у науці, як і в театрі імпровізації,

180
00:07:33,441 --> 00:07:35,410
мандрувати у невідоме краще разом.

181
00:07:35,410 --> 00:07:37,852
Отож, знаючи про хмару,

182
00:07:37,852 --> 00:07:41,176
ви також можете запозичити
з театру імпровізації

183
00:07:41,176 --> 00:07:43,778
дуже ефективний спосіб спілкування

184
00:07:43,778 --> 00:07:45,538
всередині хмари.

185
00:07:45,538 --> 00:07:47,515
Він спирається на головний принцип

186
00:07:47,515 --> 00:07:49,282
театру імпровізації,

187
00:07:49,282 --> 00:07:50,375
тут театр

188
00:07:50,375 --> 00:07:51,671
знову мені допоміг.

189
00:07:51,671 --> 00:07:53,962
Принцип називається "Так, і",

190
00:07:53,962 --> 00:07:57,427
цю фразу кажуть у відповідь
на пропозиції інших акторів.

191
00:08:04,297 --> 00:08:07,191
Це означає схвалення пропозиції,

192
00:08:07,191 --> 00:08:09,702
і подальший її розвиток,
продовжуючи "так, і"

193
00:08:09,702 --> 00:08:10,941
Наприклад, якщо один актор

194
00:08:10,941 --> 00:08:12,096
каже: "Це басейн",

195
00:08:12,096 --> 00:08:13,141
а інший відповідає:

196
00:08:13,141 --> 00:08:15,010
"Ні, це просто сцена",

197
00:08:15,010 --> 00:08:16,748
на цьому імпровізація закінчується.

198
00:08:16,748 --> 00:08:20,520
Вона урвалась,
і всі відчувають розчарування.

199
00:08:20,520 --> 00:08:21,868
Це називається блокуванням.

200
00:08:21,868 --> 00:08:23,475
Якщо не дбати про взаємодію,

201
00:08:23,475 --> 00:08:26,412
наукове спілкування може
дуже потерпати від блокувань.

202
00:08:26,412 --> 00:08:28,648
Принцип "так, і" реалізується,
наприклад, так:

203
00:08:28,648 --> 00:08:31,156
"Ось басейн"
"Так, стрибаймо в нього".

204
00:08:31,156 --> 00:08:34,165
"Гляньте, це кит! Хапаймо його за хвіст.

205
00:08:34,165 --> 00:08:36,266
Він нас тягне на Місяць!"

206
00:08:36,266 --> 00:08:39,286
Отож принцип "так, і" дозволяє
уникнути внутрішнього критика.

207
00:08:39,286 --> 00:08:40,980
У нас у всіх є цей критик,

208
00:08:40,980 --> 00:08:42,221
який нас контролює,

209
00:08:42,221 --> 00:08:44,144
щоб ми не справляли враження грубіянів,

210
00:08:44,144 --> 00:08:45,259
диваків, чи банальних,

211
00:08:45,259 --> 00:08:46,519
а вчені дуже бояться

212
00:08:46,519 --> 00:08:48,076
бути банальними.

213
00:08:48,076 --> 00:08:50,243
Принцип "так, і" долає цього критика,

214
00:08:50,243 --> 00:08:52,855
і вивільняє приховані творчі голоси,

215
00:08:52,855 --> 00:08:54,380
про які ви й не здогадувались,

216
00:08:54,380 --> 00:08:56,410
а вони часто несуть відповідь

217
00:08:56,410 --> 00:08:58,815
щодо хмари.

218
00:08:58,815 --> 00:09:01,416
Отож, як бачите, знання про хмару

219
00:09:01,416 --> 00:09:02,820
і про принцип "так, і"

220
00:09:02,820 --> 00:09:05,679
зробило мою лабораторію
дуже креативною.

221
00:09:05,679 --> 00:09:08,207
Студенти почали гратися
ідеями один одного,

222
00:09:08,207 --> 00:09:10,321
і ми робили несподівані відкриття

223
00:09:10,321 --> 00:09:13,190
на стику фізики й біології.

224
00:09:13,190 --> 00:09:16,140
Наприклад, ми застрягли на рік,

225
00:09:16,140 --> 00:09:17,289
намагаючись збагнути

226
00:09:17,289 --> 00:09:19,982
хитромудрі біохімічні мережі
всередині наших клітин.

227
00:09:19,982 --> 00:09:22,439
Ми визнали: "Ми глибоко в хмарі",

228
00:09:22,439 --> 00:09:24,419
і почали жартівливу розмову, в якій

229
00:09:24,419 --> 00:09:26,207
мій студент, Шай Шен Орр, сказав:

230
00:09:26,207 --> 00:09:29,050
"Давайте просто намалюємо цю мережу
на аркуші паперу",

231
00:09:29,050 --> 00:09:30,503
і замість того, щоб відповісти:

232
00:09:30,503 --> 00:09:32,654
"Але ми це вже робили багато разів,

233
00:09:32,654 --> 00:09:33,688
і це не спрацювало",

234
00:09:33,688 --> 00:09:36,631
я сказав: "Так, і

235
00:09:36,631 --> 00:09:38,672
давайте візьмемо дуже великий аркуш".

236
00:09:38,672 --> 00:09:39,764
Тоді Рон Міло сказав:

237
00:09:39,764 --> 00:09:41,984
"Візьмімо величезний аркуш
світлокопіювального

238
00:09:41,984 --> 00:09:43,780
паперу, я зможу його роздрукувати".

239
00:09:43,780 --> 00:09:46,280
Ми надрукували цю мережу,
глянули на неї,

240
00:09:46,280 --> 00:09:48,789
і тоді зробили наше найбільше відкриття,

241
00:09:48,789 --> 00:09:50,990
що ця заплутана мережа
насправді складається

242
00:09:50,990 --> 00:09:54,453
з невеликої кількості простих,
повторюваних типів взаємодій,

243
00:09:54,453 --> 00:09:57,616
як візерунок у вітражі.

244
00:09:57,616 --> 00:09:59,664
Ми назвали їх мережевими паттернами,

245
00:09:59,664 --> 00:10:01,816
і вони є найпростішими схемами,

246
00:10:01,816 --> 00:10:03,201
які допомагають нам зрозуміти

247
00:10:03,201 --> 00:10:05,901
принцип, що лежить в основі рішень,
властивих клітинам

248
00:10:05,901 --> 00:10:08,750
всіх організмів, зокрема і наших тіл.

249
00:10:08,750 --> 00:10:10,675
Невдовзі після цього,

250
00:10:10,675 --> 00:10:12,295
мене почали запрошувати

251
00:10:12,295 --> 00:10:15,306
виступати з доповідями
перед тисячами вчених по всьому світу,

252
00:10:15,306 --> 00:10:17,139
але знання про хмару

253
00:10:17,139 --> 00:10:18,271
і принцип "так, і"

254
00:10:18,271 --> 00:10:20,110
не вийшли за стіни моєї лабораторії,

255
00:10:20,110 --> 00:10:22,241
бо, розумієте, в науці ми не обговорюємо

256
00:10:22,241 --> 00:10:24,674
сам процес, чи якісь суб'єктивні емоції.

257
00:10:24,674 --> 00:10:26,537
Ми обговорюємо результат.

258
00:10:26,537 --> 00:10:28,606
Тож на конференціях не було можливості

259
00:10:28,606 --> 00:10:30,530
розповісти про таке, це було немислимо.

260
00:10:30,530 --> 00:10:32,606
І я бачив, як вчені з інших лабораторій

261
00:10:32,606 --> 00:10:34,380
застрягали, і в них не було слів,

262
00:10:34,380 --> 00:10:35,701
щоб описати свій досвід,

263
00:10:35,701 --> 00:10:37,056
а їхнє мислення звузилось

264
00:10:37,056 --> 00:10:38,584
до дуже безпечних шляхів,

265
00:10:38,584 --> 00:10:40,244
їх дослідження не розкрились сповна,

266
00:10:40,244 --> 00:10:41,997
і вони почувались жалюгідно.

267
00:10:41,997 --> 00:10:43,936
Я подумав: ось що ми маємо зараз.

268
00:10:43,936 --> 00:10:45,957
Я постараюсь зробити свою лабораторію

269
00:10:45,957 --> 00:10:47,637
якомога більш творчою,

270
00:10:47,637 --> 00:10:49,827
і якщо інші теж це робитимуть,

271
00:10:49,827 --> 00:10:52,041
наука поступово ставатиме
все кращою й кращою.

272
00:10:52,041 --> 00:10:54,961
Я по-новому глянув на це,

273
00:10:54,961 --> 00:10:57,300
коли випадково почув,
як Евелін Фокс Келлер

274
00:10:57,300 --> 00:10:58,658
розповідає про свій досвід

275
00:10:58,658 --> 00:11:00,349
як жінки в науці.

276
00:11:00,349 --> 00:11:02,172
Вона запитала:

277
00:11:02,172 --> 00:11:04,120
"Чому ми не обговорюємо суб'єктивні

278
00:11:04,120 --> 00:11:06,306
й емоційні сторони наукового пізнання?

279
00:11:06,306 --> 00:11:10,298
Це не випадково. Це питання цінностей".

280
00:11:10,298 --> 00:11:12,476
Бачите, наука шукає знання,

281
00:11:12,476 --> 00:11:14,271
що є об'єктивним й раціональним.

282
00:11:14,271 --> 00:11:16,469
Це її чудова риса.

283
00:11:16,469 --> 00:11:18,425
Але існує культурний міф,

284
00:11:18,425 --> 00:11:19,679
що вчені у своїй роботі,

285
00:11:19,679 --> 00:11:21,979
у своєму повсякденному
пошуку нового знання,

286
00:11:21,979 --> 00:11:24,419
теж є цілком об'єктивними
й раціональними,

287
00:11:24,419 --> 00:11:26,851
як містер Спок.

288
00:11:26,851 --> 00:11:28,265
І коли ви щось називаєте

289
00:11:28,265 --> 00:11:30,078
об'єктивним і раціональним,

290
00:11:30,078 --> 00:11:31,720
з іншого боку, автоматично

291
00:11:31,720 --> 00:11:33,177
суб'єктивне й емоційне

292
00:11:33,177 --> 00:11:35,279
вважається ненауковим, антинауковим,

293
00:11:35,279 --> 00:11:37,250
чи таким, що становить загрозу для науки,

294
00:11:37,250 --> 00:11:39,061
тож воно не удостоюється уваги.

295
00:11:39,061 --> 00:11:41,015
І коли я це почув,

296
00:11:41,015 --> 00:11:43,182
почув, що наука має свою культуру,

297
00:11:43,182 --> 00:11:44,729
для мене все стало на свої місця,

298
00:11:44,729 --> 00:11:46,393
бо якщо наука має культуру,

299
00:11:46,393 --> 00:11:47,649
цю культуру можна змінити,

300
00:11:47,649 --> 00:11:49,242
і я можу бути агентом змін,

301
00:11:49,242 --> 00:11:51,954
використовуючи кожну можливість
для змін у науковій культурі.

302
00:11:51,954 --> 00:11:55,023
Отож, у своєму наступному
виступі на конференції

303
00:11:55,023 --> 00:11:56,635
я розповів про свої дослідження,

304
00:11:56,635 --> 00:11:58,147
а потім перейшов до важливості

305
00:11:58,147 --> 00:12:00,329
суб'єктивних і емоційних
аспектів досліджень,

306
00:12:00,329 --> 00:12:01,449
як їх слід обговорювати.

307
00:12:01,449 --> 00:12:02,683
Я дивився на слухачів,

308
00:12:02,683 --> 00:12:05,043
вони це сприймали холодно.

309
00:12:05,043 --> 00:12:08,334
Вони не змогли сприйняти мою думку
в контексті конференції,

310
00:12:08,334 --> 00:12:09,585
на якій паралельно були

311
00:12:09,585 --> 00:12:11,424
десяток презентацій у PowerPoint.

312
00:12:11,424 --> 00:12:13,906
Я пробував знов і знов,
конференція за конференцією,

313
00:12:13,906 --> 00:12:16,279
але безрезультатно.

314
00:12:16,279 --> 00:12:19,185
Я був у хмарі.

315
00:12:19,185 --> 00:12:22,699
І зрештою я вибрався з хмари,

316
00:12:22,699 --> 00:12:25,510
використовуючи імпровізацію й музику.

317
00:12:25,510 --> 00:12:28,249
Відтоді, на кожній конференції,
на якій я виступаю,

318
00:12:28,249 --> 00:12:31,111
я роблю наукову доповідь,
а також інший, окремий виступ,

319
00:12:31,111 --> 00:12:33,104
під назвою
"Любов і страх в лабораторії",

320
00:12:33,104 --> 00:12:35,321
я починаю її з пісні

321
00:12:35,321 --> 00:12:37,893
про найбільший страх вчених,
який полягає в тому,

322
00:12:37,893 --> 00:12:40,805
що, наполегливо працюючи,

323
00:12:40,805 --> 00:12:43,147
ми відкриємо щось нове,

324
00:12:43,147 --> 00:12:46,504
а хтось інший опублікує це раніше за нас.

325
00:12:46,504 --> 00:12:49,120
Це означає, що нас обійшли,
нас випередили,

326
00:12:49,120 --> 00:12:52,334
і це породжує жахливі відчуття.

327
00:12:52,334 --> 00:12:54,547
Це викликає
настороженість у спілкуванні,

328
00:12:54,547 --> 00:12:55,380
і це прикро,

329
00:12:55,380 --> 00:12:58,140
бо ми приходимо в науку,
щоб ділитися своїми ідеями,

330
00:12:58,140 --> 00:12:59,451
вчитись один в одного,

331
00:12:59,451 --> 00:13:02,940
тож я співаю пісню в стилі блюз,

332
00:13:05,040 --> 00:13:10,544
(Оплески)

333
00:13:10,544 --> 00:13:13,767
яка називається "Знов нас обійшли",

334
00:13:13,767 --> 00:13:16,425
і прошу слухачів підспівувати,

335
00:13:16,425 --> 00:13:20,405
кажучи: "Співайте: Обійшли, Обійшли".

336
00:13:20,405 --> 00:13:23,050
Це звучить так: "Обійшли, обійшли!"

337
00:13:23,050 --> 00:13:24,013
Це звучить так.

338
00:13:24,013 --> 00:13:26,232
♪ Мене знов обійшли ♪

339
00:13:26,232 --> 00:13:27,975
♪ обійшли, обійшли ♪

340
00:13:27,975 --> 00:13:29,253
І далі ми продовжуємо:

341
00:13:29,253 --> 00:13:31,298
♪ Мене знов обійшли ♪

342
00:13:31,298 --> 00:13:32,584
♪ обійшли, обійшли ♪

343
00:13:32,584 --> 00:13:34,479
♪ Мене знов обійшли ♪

344
00:13:34,479 --> 00:13:35,785
♪ обійшли, обійшли ♪

345
00:13:35,785 --> 00:13:37,568
♪ Мене знов обійшли ♪

346
00:13:37,568 --> 00:13:39,207
♪ обійшли, обійшли ♪

347
00:13:39,207 --> 00:13:40,875
♪ Мене знов обійшли ♪

348
00:13:40,875 --> 00:13:42,637
♪ обійшли, обійшли ♪

349
00:13:42,637 --> 00:13:45,912
♪ О мамо, мій біль невимовний ♪

350
00:13:45,912 --> 00:13:49,698
♪ небеса, допоможіть мені,
мене знов обійшли ♪

351
00:13:50,925 --> 00:13:57,316
(Оплески)

352
00:13:57,735 --> 00:13:58,965
Дякую.

353
00:13:58,965 --> 00:14:00,464
Дякую, що підспівували.

354
00:14:00,464 --> 00:14:02,548
Тож всі починають сміятись,
вільніше дихати,

355
00:14:02,548 --> 00:14:04,560
помічають, що навколо них є інші вчені

356
00:14:04,560 --> 00:14:05,867
з такими ж проблемами,

357
00:14:05,867 --> 00:14:07,672
і ми починаємо розмову про емоційні

358
00:14:07,672 --> 00:14:09,522
й суб'єктивні аспекти досліджень.

359
00:14:09,522 --> 00:14:11,706
Це схоже на подолання суворого табу.

360
00:14:11,706 --> 00:14:14,505
Нарешті таке можна обговорювати
на науковій конференції.

361
00:14:14,505 --> 00:14:16,691
Далі вчені формували групи однодумців,

362
00:14:16,691 --> 00:14:18,301
де вони регулярно зустрічались,

363
00:14:18,301 --> 00:14:19,930
щоб обговорити емоційні

364
00:14:19,930 --> 00:14:22,231
й суб'єктивні аспекти наставництва,

365
00:14:22,231 --> 00:14:23,594
дослідження невідомого;

366
00:14:23,594 --> 00:14:25,164
і навіть створили курси,

367
00:14:25,164 --> 00:14:26,839
присвячені дослідницькому процесу,

368
00:14:26,839 --> 00:14:28,734
співпраці в науковому пошуку,

369
00:14:28,734 --> 00:14:30,150
і багатьом іншим речам.

370
00:14:30,150 --> 00:14:31,484
Тож я хотів би,

371
00:14:31,484 --> 00:14:34,946
щоб так само,
як кожен вчений знає слово "атом",

372
00:14:34,946 --> 00:14:36,913
чи що матерія складається з атомів,

373
00:14:36,913 --> 00:14:38,397
щоб кожен вчений знав слова,

374
00:14:38,397 --> 00:14:40,741
такі як "хмара", принцип "так, і",

375
00:14:40,741 --> 00:14:43,820
й тоді наука стане значно більш творчою,

376
00:14:43,820 --> 00:14:46,824
принесе нам значно більше
несподіваних відкриттів,

377
00:14:46,824 --> 00:14:49,360
для загального блага усіх нас,

378
00:14:49,360 --> 00:14:51,576
і разом з цим наука стане
значно веселішою.

379
00:14:51,576 --> 00:14:54,166
Я хотів би, щоб ви пам'ятали:

380
00:14:54,166 --> 00:14:56,862
коли наступного разу
зіткнетеся з проблемою

381
00:14:56,862 --> 00:14:58,588
в роботі чи в особистому житті,

382
00:14:58,588 --> 00:15:01,180
яку не знаєте, як вирішити,

383
00:15:01,180 --> 00:15:03,056
є слово, яке вам допоможе –

384
00:15:03,056 --> 00:15:04,233
хмара.

385
00:15:04,233 --> 00:15:05,766
Ви можете пройти крізь хмару

386
00:15:05,766 --> 00:15:07,174
не самі, а разом з кимось,

387
00:15:07,174 --> 00:15:09,212
хто є для вас джерелом підтримки,

388
00:15:09,212 --> 00:15:11,260
і казатиме "так, і", чуючи ваші ідеї,

389
00:15:11,260 --> 00:15:13,577
допомагаючи вам сказати "так, і"
власним ідеям,

390
00:15:13,577 --> 00:15:15,464
і це підвищуватиме ваш шанс,

391
00:15:15,464 --> 00:15:17,190
пробираючись крізь хмару,

392
00:15:17,190 --> 00:15:18,688
відчути ту умиротвореність,

393
00:15:18,688 --> 00:15:20,491
коли вам майне перший здогад,

394
00:15:20,491 --> 00:15:23,741
перший проблиск
вашого несподіваного відкриття,

395
00:15:23,741 --> 00:15:26,465
вашого С.

396
00:15:26,465 --> 00:15:28,785
Дякую.

397
00:15:28,785 --> 00:15:32,785
(Оплески)